Д О С В І Д Р О Б О Т И Данилик Ольги Миколаївни вихователя ясла – садка № 69 «Дюймовочка» с.Новоолексіївка Волноваського району Донецької області

1. 1
«РОЗВИТОК ТВОРЧИХ УМІНЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
НЕТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНІК МАЛЮВАННЯ»
Д О С В І Д Р О Б О Т И
Данилик Ольги Миколаївни
вихователя ясла – садка № 69
«Дюймовочка» с.Новоолексіївка
Волноваського району
Донецької області

2. 2
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ І. Розвитоктворчихумінь дітей старшого дошкільного віку в процесі
навчання нетрадиційних технік малювання……………………………………6
1.1.Зображувальнадіяльність як чинник виховання творчої особистості……6
1.2. Нетрадиційні техніки малювання.................................................................11
Висновки ......……………………………………………..…...............................18
Додатки…………………………………………………………………………..21
Списоквикористаної літератури ……………………………………………. ..66

3. 3
ВСТУП
"Витоки здібностей іобдарувань дітей –
на кінчикахїхніх пальців.
Від пальців, образнокажучи,
йдуть найтонші струмочки,
які живлять джерело творчоїдумки"
В.О.Сухомлинський
Природа настільки щедра до людини, що наділила кожного талантом.
Той, хто не володіє пензлем живописця, мистецтвом музиканта, може
досягти великих успіхів у спортіабо науці, а той, хто байдужий до наукових
істин, стане незамінним фахівцем, про якого скажуть: «Майстер на всі
руки».
Дитина ще не встигла народитися, а в ній вже живе велика таємниця
таланту. «Кожна дитина - художник», - запевняють педагоги. І це справді
так. Практично не володіючи засобами образотворчої грамоти, дитина
створює роботи, які не тільки розчулюють і радують нас своєю наївністю, а
й дивують своєю виразністю. І високе призначення педагога - допомогти
маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього «Я».
Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому
так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати цей світ, сприймати
його як диво. Малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів.
Передусім тому, що майже всі діти люблять малювати. А ще тому, що це
продуктивна діяльність, яка дає малюку змогу відтворити на аркуші паперу
світсвоїхдумокіпочуттів.
Художньо-естетичний розвиток дітей, виховання почуттів - актуальні
проблеми сьогодення. Актуальність теми дослідження підсилюється
розумінням необхідністю формувати у дошкільників художній досвід,
особистісні оцінки, естетичні судження та емоційні відгуки. Значна увага
приділяється розвитку творчих здібностей дошкільнят у різних видах

4. 4
діяльності, навчаючи спілкуватися з прекрасним і відтворювати його в
малюнках та образах, стимулюючи та підтримуючи самостійність у втіленні
власних задумів.
У роботі з дітьми дошкільного віку найголовніше пробудити відгук
душі, звернутися до виховання почуттів. Ми сьогодні багато говоримо про
дефіцит доброти, любові, милосердя, співчуття. Але ж цьому потрібно
вчити так само, як і їсти, ходити, розмовляти.
Виховання душі - складне завдання, воно складається із багатьох
компонентів, що формують почуття. Одним із таких компонентів є
мистецтво. Воно відкриває нам чудовий світ почуттів людини, яка може в
фарбах, лініях, кольорів поділитися своїми переживаннями, відчуттями,
хвилюванням від побаченого, почутого, пережитого в реальному світі, в
реальному житті.
Виховну роль мистецтва відзначав Конфуцій ще за п'ять віків до нашої
ери. Видатні педагоги минулого Я.А.Коменський, Ф.Фребель,
Й.Г.Песталоцці надавали великого значення художньо-естетичному
вихованню дітей. Навчання дітей малюванню розглядалося як підготовка
руки й ока до письма, а також як перша сходинка загальної системи
навчання образотворчості. Цілеспрямований інтерес дослідників до
дитячого малюнка виник у 80-90 роках XIX століття. Це були праці
А.Ріхарда «Малюнки первісних народів» (1887 р.), мистецтвознавця К.Річчі
«Мистецтво дитини» (1887 р.) та інші.
Тема досвіду перекликається з проблемами сучасного. Дослідження
педагогів показали, що діти вже в молодшому дошкільному
віці поють усвідомлювати свої власні почуття, настрої, переживання і
здатні відгукуватися на їх прояви у інших. Вчені вважають, що необхідно
стимулювати розвиток у дітей художньо-естетичних почуттів. Психолог
В.Мухіна, зокрема, вважає малювання складовою синтетичною діяльністю,
в якій виявляється особистість дитини і яка істотно впливає на формування
цієї особистості. Через малюнок дорослий відкриває шлях до діалогу з

5. 5
дитиною, до організації розвивального спілкування з нею. Малюнок
презентує її в соціумі як компетентну й успішно соціалізовану особистість.
Розроблення особистісно розвивальних технологій малювання складає мету
й предмет багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових
досліджень і новаторської практики, наприклад, Г.Григорьєвої, О.Дронової,
Т.Казакової, В.Котляра, Г.Сухорукової, Л.Шульги.
Мета дослідження - узагальнити та поєднати нетрадиційні техніки
малювання, які можуть використовуватись у роботі з дітьми дошкільного
віку та сприяють їх художньо-естетичному розвитку.
Загальній меті роботи підпорядковані наступні завдання:
ознайомлення із зображальними матеріалами та різними
можливостями для створення малюнка;
збагачення уявлень дітей про красу та форми її існування;
збереження феномену дитячої творчості;
розвиток інтересу до малювання, оцінювального ставлення
дитини до цієї діяльності.
Отож, у розв'язанні цієї проблеми значне місце належить
образотворчому мистецтву. Художники, скульптори, народні майстри,
образно відтворюючи навколишню дійсність, передають свої почуття за
допомогою виразних і зображувальних засобів. Щастя, захоплення, радість,
смуток, горе, любов і багато інших емоційних станів доносять до нас твори
мистецтва. Проте недостатній досвід і незначні можливості маленької
дитини не дозволяють їй самостійно пізнати цю складну сферу культури.
Практичне значення досвіду пов'язане з можливістю використання
його під час занять з малювання, художньо-самостійної діяльності,
гурткової роботи.

6. 6
РОЗДІЛ І
Розвиток творчих умінь дітей старшого дошкільного віку в процесі
навчання нетрадиційних технік малювання
1.1.Зображувальнадіяльність як чинник виховання творчої
особистості
Природа щедро піклується про людину. Вона не тільки оточує її
прекрасним світом, унікальними побратимами, різнобічними таємницями
буття. Вона нагородила сповна саму людину, даючи їй можливість бачити
чудові барви цього світу, чути розмаїття голосів, вдихати його пахощі,
ласувати плодами, торкатися його.
Тільки народилася маленька дитина, а її ворота пізнання вже широко
відчинені настіж. І стрімким потоком кожна мить вносить інформацію про
оточуючий світ. В перші роки життя дитина інтенсивно пізнає світ всіма
органами відчуттів. Відчуттєве сприйняття допомагає надійно зберегти в
пам'яті інформацію про довкілля. Від народження до першого запитання
"чомучки" проходить ціла епоха пізнання.
Враження дошкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і
вирішують подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства
зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.
Зі своїми переживаннями дитина завжди звертається до дорослих.
Побачене вперше, відчуте, як чудо, породжує тисячі запитань, на які дитина
негайно потребує відповіді. І разом з відповіддю ми даруємо їй пашу
естетичну оцінку - еталон сприймання світу.
Зображувальна діяльність має великі можливості для естетичного і
творчого розвитку дитини. Заняття з малювання в дитячому садку можуть і
повинні стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом
мистецтва. Для того, щоб діти відчули красу, необхідно перетворити заняття в
любування і залучити до цього усі органи чуття. Чим більше органів чуття
беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення,

7. 7
глибшим пізнання. Рівень глибоко чуттєвого сприйняття допоможеформувати
художньо-образне асоціативне мислення і вміння бачити оточуюче життя
очима художника.
Далеко не кожна дитина може стати в майбутньому професійним
художником, але кожен може навчитися помічати навколо себе красу,
реагувати на неї щиросердечним поривом, продовжувати її в своїй душі,
думках, діях, творіння.
Для більшої зацікавленості, для розвитку творчих здібностей уяви
фантазії, доцільно використовувати елементи нетрадиційного малювання.
Нетрадиційні техніки малювання – це нові техніки, досить відомі. Але які
ще не знайшли широкого застосування. Хоч вони можуть бути досить
ефективними для зображення певних тем, для розвитку традиційності, не
традиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині
максимальну свободу в її образотворенні. Нетрадиційні техніки дуже
прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують
задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні
можливості, пошук образів, сміливих втілень на папері незвичайних
фантазій, вражень, думок.
Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного
розвиткуособистості. У процесі створення зображення в дитини формуються
спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під
час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами
виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу,
вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному
житті, у творах мистецтва.
Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини
відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвитокзонмозку, які
відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від
пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток
мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути

8. 8
нормальною.
У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначається, що дитина
повинна прагнути відійти від шаблону, виявляти вигадку та фантазію,
винахідливість, експериментувати, вдосконалювати. При цьому вона має
вміти передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через
образотворчу діяльність.
Пріоритетними напрямами роботи ДНЗ щодо розвитку творчих
здібностей дитини є оновлення змісту навчально-виховного процесу, що
виявляється у створенні належних умов забезпечення розвивального
середовища, своєчасному розкритті природних задатків, нахилів і здібностей
дитини, інтеграції родинного та суспільного виховання, формуванні
готовності вихователя до інноваційної діяльності.
Сучасне життя в усіх його проявах стає все більш різноманітним та
складним. Чим далі, тим більше вимагає воно від людини не шаблонних,
звичайних дій, а рухливості мислення, швидкого орієнтування, творчого
підходу до вирішення великих та малих завдань. Тому перед педагогами
стоїть завдання виховання творчої особистості, починаючи вже з дошкільного
віку.
Дошкільний вік – це вік, сприятливий для розвитку творчості. Дитині
все дається легко, усе цікаво і все вона виконує з великим захопленням,
особливо коли ці дії пов'язані з грою або просто включені в ігрові відносини.
Розвиток творчих здібностей дітей завдяки художнім навичкам є процесом
природним та високоефективним. Залучаючи дітей до художньо-творчої
діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й
більш глобальні – розвиває інтелектуально-творчий потенціал дітей.
Таким чином, завдяки зображувальній діяльності як засобу формування
творчості, ми маємо можливість навчати дитину основам творчого вирішення
художньої проблеми, можемо надати дітям можливість для прояву активності
та самостійності. Важливою частиною у вихованні майбутньої людини є
естетичне виховання, мета якого - формувати в малюків здатність сприймати і

9. 9
розуміти прекрасне у природі, праці, суспільнйх відносинах, у вчинках людей,
у мистецтві, розвивати естетичні смаки, потребу і здатність брати участь у
створенні прекрасного.
Розвиток творчих здібностей усіх дітей — одна з найважливіших
проблем сучасної педагогіки, і тому назріла проблема у пошуках нових шляхів
розвитку зображувальної діяльності дітей.
Діти дуже люблять малювати, і їхні перші творчі пошуки проявляються
вже у дитячому садку. І ось тут постає завдання перед вихователями: як
розвинути, зацікавити малюка, навчити його через різні види зображувальної
діяльності відтворювати навколишній світ. Так з’явилися малюнки, створені
шляхом поєднання фарб різних кольорів (кляксографія), малювання
пальчиками, кулачками, долонями (птахи, квіти, сліди, дощик), весела
«клякса-малякса» розвиває у дітей фантазію, приносить дітям радість,
пробуджує їхню уяву.
Що таке уява — знає кожний. Ми часто говоримо один одному: «Уяви
собітаку ситуацію...» або «Ну, придумай щось». Так от, щоб усе це «уявити»,
«придумати» — нам необхідна уява.
Моє завдання полягає в тому, щоб розвинути оту творчу уяву малюка,
навчити бачити і відтворювати навколишній світ по-своєму. Тому вже з
молодшого віку я намагаюсь виявляти і розвивати творчість дитини шляхом
нетрадиційних форм, методів і прийомів у зображувальній діяльності.
Такий вид діяльності захоплює малюків, виховує естетичний смак,
творче уявлення, фантазію, наполегливість і самостійність.
Важливо навчити дитину бачити, відчувати цей світ, сприймати його як
диво. Малювання — це своєріднамова, за допомогоюякої дитина передає свої
сприйняття, свої думки про навколишній предметний світ. Зображувальна
діяльність дітей — це не тільки задоволення їхньої потреби в зображенні
світу, а й спосіб пізнання дійсності. Адже притаманні їм своєрідність
мислення й фантазія, безпосередність поєднуються з багатьма елементами
життєвої правди.

10. 10
Малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім
тому, що майже усі дітки люблять малювати - це продуктивна діяльність, яка
дає змогу малюку відтворити на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.
Ось чому головним завданням зображувальної діяльності бачу для себе
виховання естетичних почуттів, а допоміжним - навчання технічних прийомів.
Заняття з малювання може стати зустріччю дитини з твором мистецтва,
літератури, загадковим для неї явищем. Такі зустрічі вчитимугь дошкільнят
помічати красу, радіти й дивуватися їй, вйражаючи свої почуття. Сприймання
навколишнього - складний процес. І чим більше органів чуття беруть у цьому
участь, тим повнішими будуть уявлення, глибшим - пізнання. Так з’явилися
дитячі малюнки, виконані пальцем (квіти, сліди, горобина, вишеньки, калина,
намистинки, дощик тощо), кулачками (сліди), ручкою (павучок, пташки),
м’ятим папером, штапиками, по зволоженому аркуші паперу, а також цікаві
малюнки, виконані свічкою, і «клякса-малякса». Ця діяльність приносить
дітям велику радість, задоволення, вражає своєю загадковістю, чарівністю і
неповторністю. Така робота з дітьми приносить велике задоволення не тільки
мені, а, перш за все, моїм вихованцям, вона привчає дітей думати, вирішувати,
проявляти творчу ініціативу і самостійність. Разом з тим, я намагаюся, щоб
заняття не перетворювалися на механічне копіювання звуків, а розвивали
уяву, живили фантазію, спонукали до нових творчих пошуків, викликали
бажання вигадувати щось нове. Поєднання фарб різних кольорів вчить бачити
красу, розвиває їх творчу уяву, естетичний смак. Діти стають більш
активними, уважнішими до навколишнього світу.
Діти отримують велике задоволення, це викликає гарний настрій, що, в
своючергу,сприяєактивномузасвоєнню умінь і розвитку творчих здібностей.
Адже мистецтво має таку властивість, і (що непомітно для нас самих) навчає
радіти, любити, бути щасливими, навчає сприймати і помічати прекрасне.

11. 11
1.2. Нетрадиційні техніки малювання
Художно-естетичний розвиток дітей дошкільного віку я здійснюю з
позиції особистісно-орієнтовного діяльнісного підходу. Я створила необхідне
розливальне середовище, в якому діти
непомітно і послідовно заглиблюються у пізнання предметів, об'єктів і
явищ навколишнього світу. Щоб у дитини виникло бажання самостійно
творити, вона має набути вміння бачити ознаки предметів, виділяти з поміж
них істотні та другорядні, розуміти роль кожної. Володіння технічними
прийомами сприяє творчому розвиткові і його перебіг залежить від
індивідуальних особливостей дітей.
Вихователь завжди є співтворцем, уважним співбесідником, порадником, який
доброзичливо оцінює найменші успіхи кожної дитини. У своїй роботі
використовую ідеї провідного досвіду видатних педагогів минулого
Е.Ф.Лепілова, С.Ф.Русової, Є.О.Фльоріної, які пройшли в своєму ставленні
від прибічників вільного виховання до визнання необхідності керувати
педагогічним процесом, спрямувати дитину в її художньому розвитку,
стверджували, що для того, щоб дитина розвинула свій творчий потенціал, їй
потрібна допомога педагога. Успішний розвиток образотворчої діяльності та
творчості у дітей залежить від цілого ряду умов. Головна з них – ціле
направлений вплив педагога на організацію діяльності дітей, систематичний і
послідовний розвитоксприймання, уяви; на основіяких формується творчість,
фантазія;навчання образотворчим умінням і навичкам. Для цього необхідна
високапрофесійна підготовка вихователя, його майстерність. Він повинен
мати художньо-педагогічну підготовку, добре знати кожну дитину, її
особливості, надати допомогу при необхідності для розв'язання конкретних
завдань, не знижуючи рівня активності самої дитини, встановлювати
суб'єктні стосунки.
Найперше правило роботи вихователя - щоб навчити когось, треба
самому вчитися. Вихователь разом з дітьми вчиться працювати, щоб відчути

12. 12
кожне слово, кожну лінію, мазок, барву. її надійними помічниками в цьому є
дитячі книжки та ілюстрації до них, репродукції творів живопису, зустрічі з
митцями, семінари-практикуми, методична література з естетичного
виховання, посібники з образотворчої діяльності. Для того, щоб підвищити
свою професійну майстерність з питань образотворчої діяльності та
допомогти в цьому своїм коллегам я розробила
ряд консультацій. (Додаток 1, 2).
Я вважаю, що грамотно малювати можна навчитися, було
б бажання. Головне - не тільки володіти необхідними технічними
навичками і засвоїти засоби малювання і живопису, а й навчитися помічати
цікаве, узагальнювати побачене. Так, милуючись творами живопису, діти
не просто розглядають картину, вони можуть «зануритися» в неї. Малята
здатні почути шелест намальованого листя, відчути на щічках теплий
вітерець, вдихнути пахощі лісу або лугу. Але щоб твори мистецтва
викликали глибокі і яскраві почуття, дорослі мають допомогти малечі -
створити хороші умови для сприймання. Музика малює в дитячій уяві
образи.
Знаючи, як цікаво дітям малювати, навчаю своїх
вихованців нетрадиційних технік малювання. З цією метою розробила
орієнтовне планування занять з малювання з використанням нетрадиційних
технологій (Додаток 3.)
У роботі з дітьми я зосереджую увагу на поєднанні
нетрадиційних та традиційних технік малювання. І я, переконана, що це
сприяє формуванню у дітей практичних умінь і навичок малювання,
емоційно-чутливому розвитку дошкільників. В образотворчій діяльності
пріоритет надаю нетрадиційним технікам малювання. Саме від них
отримую з дітьми найбільшу насолоду. (Додаток 4.)
Діти вчаться володіти техніками малювання: олівцями, фломастерами,
гуашшю, аквареллю, крейдою, свічкою, пальцями, долоньками, кулачками,
набризкуванням, ниткографією, ляпкографією, монотопією, соскою,

13. 13
зубною щіткою, пір'ям, листям, шкарлупкою, кришкою від банки,
пінопластом, губкою, підошвою взуття, жмаканим папером, квачиком,
мильними бульками, на зволоженому папері, губною помадою, клеєм ПВА,
пластиліном, штампують різними матеріалами і створюють образи.
Самостійно компонують малюнок на аркуші, знають усі кольори спектра.
(Додаток 4.)
Перш ніж створювати з дітьми за допомогою нетрадиційних технік
чудові малюнки, збагачую емоційно-чуттєву сферу
вихованців, вчу їх естетичного бачення навколишньої дійсності.
Сприяють цьому спостереження об'єктів та явищ довкілля, порівняння їх,
милування природою рідного краю. А вже потім даю дітям змогу виразити
свої почуття, проявити творчість у художній діяльності. Вчу дітей
аналізувати мистецькі твори, визначати їхній емоційний настрій,
висловлювати своє ставлення до них, характеризувати засоби художньої
виразності, а головне - розуміти, що таке художній образ.
Починаючи малювати, дитина ніби входить у новий світ взаємин.
Фарби, пензлі, папір, олівці, крейда для неї не просто засоби зображення.
Вони добрі друзі, які допомагають передати настрій, стан душі маленького
художника. Щоб діти краще зрозуміли своїх нових друзів, проводжу
заняття-знайомство. Для цього використовую казку про пензель, олівець,
фарби тощо. Така творча робота допомагає «оживити», «омолодити»,
«одухотворити» предмети навколишньої дійсності. (Додаток 5).
Передусім формую мотив діяльності, що забезпечує
прийняття дитиною рішення зобразити той чи інший предмет. Необхідна
умова накопичення інформації про предмет майбутнього зображення -
емоційне зацікавлене спостереження дитиною цього предмета в реальній
дійсності.
Пізнання дитиною себе і навколишнього світу відбувається через
почуття.Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати цей світ,
сприймати його як диво. Вдивлятися, вслухатися, спостерігати, помічати,

14. 14
вникати, не проходити осторонь - ось ті уміння, які допомагають по-
справжньому зрозуміти, заглибитись у світ мистецтва. Зустріч з
мистецтвом створюють у дітей відповідний настрій, збуджують уяву і
фантазію, викликаючи бажання наступних зустрічей і виявлення власної
творчості. Відтворити свої почуття і враження спонукають дитину взятися
за пензель або олівець.
Мої заняття з малювання - це зустріч дитини з
творами мистецтва, казкою, одним із предметів навколишнього світу, або
явищем, загадковим для неї. Такі зустрічі вчать дошкільнят помічати красу,
радіти й дивуватись їй, виражати свої почуття. (Додаток 6, 7).
Плануючи та організовуючи заняття, вихователь ставить мету, добирає
потрібний матеріал, створює відповідне середовище. Заняття проводяться
творчо, нестандартно, під час яких малята почуваються дослідниками,
завжди готовими до пригод та експериментів, відкриваючи для себе
можливості і результати малювання. Завдання дорослого - створити
відповідні умови, пропонуючи дітям різноманітні фарби та матеріали,
обладнання та прилади, й тішитися їхнім захопленням художньою
творчістю, спрямовувати її на результат. (Додаток 8, 9).
Завданням педагога щодо технології супроводження малювання є,
передусім:
-збереження феномену дитячої творчості;
-розвиток інтересу до малювання, оцінювального ставлення дитини до
цієї діяльності;
-ознайомлення із зображальними матеріалами та їхніми можливостями для
створення малюнка;
-ознайомлення з графічними й живописними техніками та збагачення
досвіду творчих дій з різними матеріалами;
-стимулювання прагнення досягти образно-естетичної виразності малюнка.
Для того, щоб урізноманітнити заняття, навчити дітей відтворювати
світ ширше, масштабніше, вихователь включає в навчально-виховний

15. 15
процес колективну творчість. Вихованці залюбки створюють панно,
плакати до свят, прикрашають ними вхідні двері своєї групової кімнати,
вітаючи кожного, хто заходить до групи. Зацікавленість дітей під час
образотворчої діяльності значно зростає, якщо результат має суспільну
цінність.
Нетрадиційними техніками малювання діти оволодівають на заняттях,
під час самостійно-художньої діяльності. У формі захоплюючої гри малеча
вчиться створювати малюнки простої форми з наданням їм образної
виразності. Від заняття до заняття рухи вихованців стають дедалі
вправнішими, діти вчаться деталізувати створене зображення, знаходити
способи його поліпшення, збагачення. (Додаток 10).
Удосконалення рухів, зміцнення дрібних м'язів рук позитивно впливає на
підготовку руки до письма. Крім того, опис створених дітьми малюнків,
складання за ними казок, оповідок розвиває мовлення дошкільнят. Ці
успіхи помітили й батьки вихованців. Вони теж не байдужі до творчості
дітей, разом з ними долучаються до «народження» кольорового дива,
торкаються світу прекрасного.
Розглядаючи пейзаж, вихователь ніби веде дітей алеєю парку. І всі
слухають, як рипить під ногами сніг. Про що він співає? А про що мовчать
великі пухнасті сніжинки, що повільно кружляють у морозному повітрі.
Діти вдивляються в картину, починаючи розуміти мову фарб. І фарби
відкривають секрети природи. Так, виявляється, що сніговому килиму
жовті фарби подарували сонечко. Його промені розмовляли зі сніжинками.
І в цій розмові сонце віддає свою теплу жовтизну снігу, а він свої холодні
білі барви дарує сонцю.
При такому сприйманні дитина пізнає не лише зміст твору живопису, а
й таємниці навколишнього світу. Крім того, вона і в собі відкриває чимало
цікавого. Усі діти почули шелест намальованого листя. А хтось з них у цих
звуках розібрав таємничий шепіт, а комусь вдалося почути надзвичайно
мелодійну пісню. Так барви «озвучують» картину, створюючи настрій і

16. 16
викликаючи почуття. (Додаток 11, 12, 13).
Дошкільники усіх вікових груп залучаються до тематичного образо
творення. Пропонованою технікою здійснюється
задум з дітьми старшого дошкільного віку на теми: «Поважний гарбузище»,
«Овочевий ярмарок», «Ялинка-веселинка», «Шпаки», «Кольорові стрічки»,
«Квіти для матусі» тощо.
Під час занять з малювання пропоную своїм
вихованцям поекспериментувати з кольоровим грифелем. Для цього
пропоную сходинки образотворення:
- намалювати задуманий малюнок клеєм за допомогою пензля;
- малюнок притрусити грифельним порошком бажаного кольору
(кількох кольорів);
- зайвий порошок струсити, піднявши аркуш паперу;
- дочекатися, поки клей добре висохне;
- можна продовжити експериментування, поєднавши цю техніку з
паперовою аплікацією (цьому сприятиме клеєва основа малюнка), з
природними матеріалами (під час малювання тварин, гілочки тощо),
покидьковими матеріалами (під час втілення предметної тематики), з
блискучими дрібничками типу бісеру (доречні у новорічних малюнках)
тощо.
Ззалучаючи дітей та батьків
до образотворення, до особливостей мови зображального мистецтва я
запропонувала у визначені дні презентувати колективні та індивідуальні
роботи дітей, родинні міні-виставки творчих робіт, експериментування технік
малювання батьків, дітей.
На таких заняттях кожний учасник - художник такою мірою, якою він
хоче бути. Головне, що творчу активність можуть виявити усі діти. Для
батьків розробила анкети, поради (Додаток 14,15,16).
Я ознайомилась з методиками малювання Бєлкіної, Комарової,
елементи цих методик використовую у своєї роботі з дітьми, а саме:

17. 17
психогімнастику, вправи на створення образу, використання відповідних
музичних творів. Мені допомагають ігрові прийоми навчання,
наприклад: пензлик уміє танцювати, стрибати, ходити вихилясом,
кружляти абощо. (Додаток 11,12,13).Різноманітні ігрові дії під час показу
послідовності зображення зрозумілі дітям, заохочують до наслідування.
Для створення ігрових ситуацій мені допомагають використання
пантоміми, загадок, віршів, пісеньок, уривків із казок та музичних творів. Це
підвищує пізнавальну і творчу активність дітей. Дбає не лише про
створення емоційних передумов для розвитку творчості кожної дитини, а й
про психологічне розвантаження для зняття втоми й утримання уваги. їй
допомагають у цьому мімічні вправи, жести під музику, коротенькі ігрові
пісеньки, гуморинки, медитації тощо. Зрозумілі дітям наслідувальні рухи
під час промовляння слів викликають інтерес до малювання відтворених
образів.
Належне місце у своїй роботі відводиться співтворчості з дітьми.
Співпраця з педагогом допомагає дітям стати активними співучасниками
процесу творення краси - від планування композиції до отримання
кінцевого результату; сприяє міцнішому засвоєнню малювальних умінь та
навичок, становленню естетичних смаків.

18. 18
ВИСНОВКИ
Сьогодніпроблемарозвиткутворчихздібностей дітей перебуває у центрі
уваги багатьох педагогів–"дошкільників". Адже одним із завдань дошкільної
освіти є формування дитячої творчості, вміння створювати і реалізовувати
власні задуми, спираючись на свій життєвий досвід.
Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих
здібностейдітей. Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче
погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться до
роботи. Проте ще цікавіше для дітей малювати незвично: пальцями,
долоньками, паличками, штампами.
Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового,
оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і
сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу
розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно –
позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не
може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна,
неповторна.
Термін «нетрадиційний» - означає використання матеріалів,
інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими.
Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що
вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату.
Малювання нетрадиційними матеріалами дозволяє дитині:
• отримувати незабутні позитивні емоції;
• активізувати художній потенціал;
• привчитися до творчості;
• розвивати думки (як ще можна зобразити? як інакше?);
• розвивати самостійність;
• розвивати уявлення;

19. 19
• розвивати дрібну моторику рук;
• проявити індивідуальність (немає однакових робіт);
• позбутися психологічних меж, страхів (раптом не вийде так, як потрібно).
Мета вихователя – спонукати дітей вдосконалювати свої малюнки
шляхом експериментування, самостійного пошуку, застосовування різних
матеріалів у процесіроботи. Звичайно ж, це роботане одного дня, а поступова
наполеглива праця. Вона приносить радість, бо це творчий процес.
Неординарність, індивідуальність є проявом того особливого, що якраз і
відображає талановитість та обдарованість дітей. Даний напрямок роботи
спрямований на розвиток у дошкільнят творчості, в результаті, якої дитина
створює нове, оригінальне, проявляє уяву, реалізує свій задум, самостійно
знаходить засоби для його втілення.
У дошкільному закладі можна використовувати такі нетрадиційні
техніки малювання, а саме: монотипію, малювання на вологому папері,
малювання пальцями, восковими олівцями та аквареллю, зім'ятим папером,
тампонуванню, крапковому малюнку тощо.
Крім того, використовують нетрадиційні матеріали й засобизображення:
пробкивід пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листи дерев,
квітів, трави; ягель; целофан; овочеві штампи й печатки; соломка; пористі
губки цікаві дітям як гра з невідомим. Це зацікавлює дітей і втягує у творчий
процес.
Під час малювання пальцями рук і ніг дитина одержує незвичайно
почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою.
Досвід роботи свідчить: малювання незвичайними матеріалами та
оригінальними техніками дозволяє дітям відчувати незабутні позитивні
емоції. Буває, що коли у дитини не виходить щось з першого разу, вона
втрачає інтерес до діяльності, просить дорослого допомогти намалювати.
Вихователь саме допомагає малюку, а не робить це за нього. З допомогою
дорослого дитина досягає мети сама. Дорослий зацікавлює дитину: «Не
хоче сьогодні твій пензлик малювати квіти? Відклади його в сторону. А

20. 20
пальчики в тебе слухняні? Давай спробуємо малювати без пензлика.» І ось
у малюка заблищали оченята, і він з цікавістю погоджується. Та й ніяким
пензликом не намалюєш таких ягідок калини, як пальчиком.
Малювати можна чим завгодно і як завгодно. Різні матеріали ставлять
нові завдання і змушують весь час щось придумувати фантазувати. А із
каракуль, мазні в кінці кінців вимальовується знайомий об'єкт. Дитина
радіє від того, що це зробив „Я".

21. 21
Додаток 1
Арт – терапія як метод лікування за допомогою образотворчого
мистецтва
Консультація для вихователів
Сьогодні педагоги і психологи особливо широко використовують
психолого – педагогічні методи, зорієнтовані на розвиток дитячої мови
мистецтва - методи арт – терапії. У словнику – довіднику дитячої психології
пояснено значення слова « арт – терапія » як « терапія мистецтвом ,
різноманітними видами творчості6 від зображувальної діяльності до
театралізованих дій »
Загалом арт – терапія має « лікувальну » мету, спрямовану на корекцію
різноманітних порушень та відхилень особистісного розвитку людини ,
проте, коли мова йде про арт – терапію з дітьми , мета арт – методів більш
сконцентрована на профілактичному та навчальному ефекті.
Значення кольору у житті дітей.
Діти люблять яскравікольори, жваво реагують на них і захоплюються ними.
Колір - це яскрава ознака дитинства. Колір може стати активним союзником
дорослих у процесі формування особистості дитини, якщо правильно
використовувати мову кольору. Інтерес дитини до кольору активно
використовують як з освітньою, так і з колекційною метою.
Мистецька мова дитини має бути вислухана. Це означає , слід заохочувати
малюків до спонтанної творчості, вираження внутрішнього світу,
експериментування з відтінками фарб. Не допустимі жодні оцінювання чи
порівнювання художніх робіт. Перелік художніх матеріалів, що
пропонуються дітям, має містити у собі якомога більше складових: гуаші ,
акварелі, глина, пластилін, клей, кольоровийпапір,який діти зможуть рвати на
шматочки різної форми, тощо. адже для того щоб у дитини з’явилося бажання
малювати, навколо неї повинно бути достатньо олівців, фарб, паперу.

22. 22
Нерозумного чекати, щоб у малюка з’явилосябажання до чогось, якщо умови
для цього не створені.
Метою арт – терапевтичних занять має бути також формування естетичного
смаку дитини та навчання здатності « відчувати » справжнє мистецтво .
Масару Ібука писав6 « Якщо батьки цінують Матіса і Пікассо, вони,
безумовно , можуть показати їхні картини дитині, якщо одержують
задоволення від музики Бетховена і Моцарта, нехай і дитина слухає їх якомога
частіше. Коли у мозку формується стереотип справжнього мистецтва, він
буде основою для оцінювання творів мистецтва у подальшому житті »
Необхідно створити умови для вільного самовираження дитини. Не варто
обмежувати малюка маленьким столиком, на якому не поміщається більше
одного аркуша паперу, чи коротким килимком, незручним для вільного танцю.
потрібно дозволити вибирати свій колір, свою музику, свою казку, свій
формат аркуша. Масару Ібука писав: « Дитина бачить величезний світ (значно
більший , ніж батьки можуть собі уявити ), коли вона вперше бере у руки
олівець і виявляє , що він може залишити сліди на чистому папері. Цей
величезний світ значно більший , ніж стандартний аркуш паперу. Я давав би
дитині величезний аркуш паперу, щоб вона повзала по ньому, малюючи.
Стандартний аркуш сприяє вихованню стандартної людини , яка позбавлена
творчості та достатньої життєвитривалості.»
Дослідження науковців , зокрема відомого російського психолога
Галини Широкової, свідчать, що використання методів арт – терапії у роботі з
дітьми за умови вмілого керівництва дасть бажані результати, а саме:
- позитивний емоційний настрій у дитини;
- налагоджений процес комунікації з однолітками та дорослими;
- вільне звернення дитини до реальних потреб і фантазій, які важко
обговорити вербально;
- здатність до внутрішнього контролю;
- бажання вільно та творчо самовиражатися;
- зниження рівня втоми та негативних емоційних станів дітей

23. 23
Додаток 2
Розвиток творчих здібностей дошкільнят
( консультація для вихователів)
Розвитоктворчихздібностей - одне з головнихзавдань дошкільної освіти.
Видатний педагог Василь Сухомлинський писав : « Витоки здібностей і
обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців , образно кажучи,
йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки …»
Відповідно до теорії ампліфікації розвитку дитини , створеної відомим
психологом, професором Олександром запорожцем, специфічно дитячі види
образотворчої діяльності , зокрема малювання, ліплення, аплікація, художня
праця, відіграють важливу роль у розумовому, моральному й естетичному
розвиткудітей. Зокремазаняття з образотворчої діяльності привчають дитину
аналізувати, порівнювати, проявляти наполегливість, працьовитість,
завзятість, сприяють розвитку пам’яті, уваги, уяви і фантазії.
Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих
здібностей дітей. Під час малювання , ліплення, аплікації , художньої праці у
дітей у дітей розвиваються спостережливість, естетичне сприймання,
художній смак, творчі здібності, виховується вміння бачити прекрасне у
навколишньому середовищі, у творах мистецтва.
Образотворчадіяльність сприяє не лише формуванню спеціальних умінь,
а і загальних , які є базовими для формування життєвої компетентності дітей.
Серед спеціальних умінь основними є:
- Формувати задум і утримувати його в пам’яті протягом діяльності;
- Використовувати такі засоби виразності , як колір, форма, композиція;
- Оцінювати свої малюнки, відмічаючи при цьому їх якість, зміст,
естетичну привабливість.
Крім того діти набувають загальних умінь, зокрема:
- Планувати свою діяльність;
- Діяти відповідно до інструкції дорослого;
- Здійснювати самоконтроль;

24. 24
- Самостійно знаходити способи розв’язання поставленого завдання;
- Доводити розпочату справу до кінця.
У дітей формуються образні уявлення про предмети та їх властивості, вміння
бачити їх типові та індивідуальні ознаки, тобто образотворча діяльність
виступає засобом пізнання дійсності, набуття ними життєвої компетентності.
Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче погоджуються
на пропозиціюнамалювати щось і з задоволенням беруться зароботу. Для них
малювання – своєрідна гра. Цей вид діяльності захоплює і тішить їх. Але не
всі діти добре володіють пензликом або олівцем. Їм важко виразити бажаний
образ у лінії. Дехто не розуміє і не приймає розмаїття кольорової гами. В
образотворчій діяльності колір – один з основних засобів виразності. Саме
колір приваблює дітей, викликає у них бажання взяти фарби та почати
малювати. Безпосередня робота з фарбами, порівняння їх кольорів з барвами
природи, кольорами навколишніх предметів дають змогу розвивати у дітей
образну уяву та творчу фантазію. Заняття з малювання відкривають перед
дітьми цілий світ розмаїття кольорів, захоплюють таємницею народження
кольору, викликають естетичну насолоду. Важливо не просто ознайомлювати
дітей з кольорами, а навчити відчувати їх. У цьому допоможуть ігрові
прийоми. Так, запропонувати дітям перетворитися на той чи інший колір та
уявити , який у нього характер, настрій, голос, з ким він дружить , чим пахне
тощо. Навчити дітей голосно сміятися , як червоний, лагідно усміхатися , як
жовтий, сумувати разом із блакитним, вчитися бути врівноваженим , як
зелений. Такий підхід дає змогу навчити дітей враховувати особливості та
можливості кольорів .
Використовуючи нетрадиційні техніки малювання дають змогу створити
сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини,
реалізувати її потребу відображати свої життєві враження навіть, якщо вона
не володіє зображувальними навичками у достатній мірі. На занятті дитина
може обрати найбільш прийняту для себе техніку малювання, що дає їй смогу
отримати якнайкращий результат.

25. 25
Додаток 3
Орієнтовне планування занять
Старшийдошкільний вік
Тема Творче завдання Матеріал
Осіннє дерево Закріплювати вміння дітей
малювати м’ятим папером,
розвивати уяву, виховувати інтерес
до малювання м`ятим папером
Гуашеві фарби
жовтого, червоного,
зеленого кольорів,
аркуш паперу з
силуетом дерева
Золота осінь Закріплювати вміння дітей
малювати на зволоженому папері,
розвивати уяву, виховувати
охайність
Папір білого
кольору, гуашеві
фарби жовтого,
червоного, зеленого
кольорів.
Веселий клоун Вчити малювати методом
кляксографії та домалювати
необхідні деталі, щоб він став
виразнішим, розвивати уяву,
виховувати інтерес до такого виду
малювання
Папір білого
кольору, гуашеві
фарби червоного,
жовтого кольорів
Зимовий пейзаж Вчити малювати свічкою,
розвивати уяву, фантазію,
виховувати інтерес до такого виду
малювання
Папір білого
кольору, гуашева
фарба синього
кольору
Соснова гілочка Продовжувати знайомити дітей з
прийомами малювання свічкою,
закріпити вміння обводити свічкою
по наведенихлініях. Викликати
інтерес до цієї техніки
зображувальної діяльності,
виховувати наполегливість.
Папір білого кольру,
гуашева фарба
зеленого колору
Ялинка Вчити малювати соляні малюнки,
розвивати фантазію, виховувати
інтерес до малювання
Папір білого
кольору, гуаш
зеленого кольору,
сіль
Сніговичок Викликати інтерес до нової техніки
– малювання свічкою, вчити за
допомогою свічки створювати
нескладну сюжетну картину,
закріплювати вміння накладати
фарбу на малюнок, використовуючи
поролонову губку. Розвивати творчу
уяву, фантазію. Виховувати
охайність у роботі.
Папір білого кольру,
гуашева фарба
синього кольору
Птахина снігу Вчити малювати сліди кулачком,
пальцями, долоньками розвивати
уяву, фантазію, виховувати інтерес
до такого виду малювання
Папір білого
кольору, гуаш
коричневого
кольору

26. 26
Подорож у
царствоЗолотої
рибки
Вчити дітей малювати водорослі в
техніці видування, рибок
допомогою відбитків долоні,
кулачків, закріплювати вміння дітей
малювати по вологому, розвивати
уяву, фантазію, заохочувати до
самостійної роботи з фарбами.
Виховувати любов до всього живого
Ватман білого
кольру, трубочки
для коктейлів,
пензлики гуаш
жовтого, червоного,
зеленого кольорів,
Квіти для мами Вчити дітей малювати методом
ниткографії, розвивати фантазію,
виховувати охайність
Аркуш паперу
білого кольору, гуаш
жовтого, червоного
кольорів
Тюльпани продовжити вчити дітей створювати
образи за допомогою відбитків
долоні; розвивати фантазію,
виховувати охайність
Аркуш паперу
білого кольору, гуаш
червоного, жовтого
зеленого кольорів
Зірковенебо Удосконалювати навички малювати
за допомогою штампа та
орієнтуватись на аркуші,
дотримуючись ритму. Уточнити і
закріпити знання про кольори і
форми. Виховувати інтерес і
позитивне ставлення до малювання
Аркуш синього
паперу, гуаш
жовтого кольору,
штампи із овочів.
Грайливі дельфіни Вчити дітей малювати на
зволоженому папері, розвивати
уяву, виховувати охайність
Аркуш паперу
білого кольору, гуаш
зеленого, синього,
фіолетового
кольору
Веселі каченята Продовжувати вчити дітей
малювати м’ятим папером,
розвивати уяву, виховувати інтерес
до малювання
Папір білого
кольору, гуашеві
фарби червоного,
жовтого, зеленого
кольорів

27. 27
Додаток 4
НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНІКИ МАЛЮВАННЯ
Техніка набризкування
Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набрати на кінчик
щетинного пензля фарбу, пензлик нахилити над аркушем і провести пальцем
проти ворсу; застосовувати цю техніку для тонування паперу, створення
сюжетних малюнків: зоряне небо, квітучі луки, а також – окремих образів:
квітуче дерево, дерево з плодами. Можна запропонувати дітям на аркуш
паперу перед використанням цієї техніки покласти вирізані із картону
силуети, які потім зняти, а їх відбитки розфарбувати.
Малювання восковою свічкою

28. 28
Крім малювання олівцями, фломастерами, фарбами, гуашшю існує багато
інших художніх та допоміжних матеріалів, які можуть використовуватись в
зображувальній діяльності. Одним із таких методів є малювання свічкою.
Віск залишає на папері невиразний слід, немає яскравості, як від звичайних
олівців чи фломастерів. Така техніка малювання свічкою називається «Сліпим
малюванням»: на папір наноситься якийсь малюнок свічкою, потім зверху
тонується увесь аркуш аквареллю і на кольоровому тлі проявляється
зображення. Для такого виду малювання краще брати саме розведену водою
акварель, то вона прозора, на відміну від гуаші , а віск містить жир, який
відштовхує воду.
Кляксографія
Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину. На лінію згину
аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору.
Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, одержуємо
несподівані зображення – у них можна впізнати знайомий образ або
домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим.

29. 29
Методика продряпування
Цікавий вид малювання способом продряпування.
Аркуш паперу (краще картон) натирається розплавленим воском. Потім
покривається темною гуашшю, змішаною з дитячим милом. Мило знежирює
поверхню і допомагає рівномірно затонувати аркуш. Після висихання фарби,
за допомогою загостренного патичка, продряпується малюнок.
Малювання ниткою (Ниткографія)
Довжина нитки повинна бути 30-35 см.

30. 30
Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності.
Вільним кільцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб
не набралася зайва фарба, витягти нитку з палітри і викласти її петельками на
одну сторону зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з
нього, накрити другою половиною аркуша, притиснути зверху лівою рукою і
витягти нитку рухом на себе і праворуч При розгортанні аркуша на обох його
сторонах утвориться симетричне зображення.
Дітям треба буде визначити, що намалювала ниточка, можна домалювати те,
чого на їхню думку не вистачає на малюнку.
Якщо уважно роздивитися роботи виконані ниткою, то можна помітити
неймовірні речі.
Малювання зім’ятим папером
М’який папір мнеться руками, вмочується у фарбу (за кінчик) і відбитки його
наносяться на аркуші.

31. 31
Малювання на зволоженому аркуші паперу
Акварель по-мокрому – дозволяє отримати малюнки з розмитими, нечіткими
контурами, створити колірні переходи, ніжність, гармонійність колірних
узгоджень.
Зволожується аркуш паперу і кладеться на вологу серветку. Потім наноситься
малюнок пензликом або пальчиком, вмоченим у акварельні фарби.
Малювання зубною щіткою
Для малювання зубною щіткою потрібна густа, напівсуха гуашева фарба.
Зубну щітку потрібно вмочити у фарбу. Доторкатися до аркуша паперу
потрібно усім ворсом,щоб від кожної ворсинкизалишався слід. Для того, щоб
набирати фарбу іншого кольору, треба гарно вимити щіточку водою і витерти

32. 32
насухо серветкою.
Малюємо квачиком квіти, тварин
Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба
підготувати фарби – акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий
або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома
пальцями, як і пензлик.Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього
фарби та малюємо. Квіти краще малювати напівсухим квачиком або кінчиком.
Як зробити квачик для малювання
Візьміть цупкий, але м’який квадратний клаптик тканини розміром 8х8 см.
Згорніть цей клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотайте цей конус
ниткою та зав’яжіть. Квачик для малювання готовий. Бажано, щоб їх було
кілька – окремо для кожної фарби або близьких за кольором фарб.
Набивання фарби
Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набирати фарбу на
жорсткий пензлик. Фарба має бути напівсуха, пензлик також – сухим.
Періодично набираючи фарбу на пензлик прикладати ворс до аркуша,
використовуючи його як «патичок», ніби набиваємо фарбу.

33. 33
Листочки замість пензлика
Техніка малювання відбитками – друкування
Зображення з відбитків листочків створюйте так:
1. Назбирайте під час прогулянки різних листочків. Намагайтеся знайти
якомога більше листочків різної форми.
2. Приготуйте кілька білих чи різнокольорових аркушів, гуашеві фарби,
пензлики.
3. Обміркуйте, які тварини, рослинизображуватимете, з яких листочків можна
буде скласти їхні силуети.
4. Відберіть потрібні листочки, покладіть їх на клейонку або аркуш, що її
замінить, та зафарбуйте гуашшю відповідних кольорів. Намащуйте фарбу від
середини до країв листочка.
5. Обережно підніміть перший листочок за «хвостик» - черешок, покладіть
його на чистий аркуш і добре притисніть. Так само зробіть решту необхідних
відбитків.
6. Тепер пензликом намалюйте дрібні деталі: очі й носики звірятам, стебла до
квітів, орнаменти на вазах тощо.
Малюємо у техніці видування
Для цього нам знадобляться трубочки для коктейлю, піпетки та рідкі гуашеві
фарби. За допомогою піпетки наносимо фарбу на аркуш (набираємо у піпетку

34. 34
і виливаємо, щоб утворилася ляпка). Ляпку роздмухуємо за допомогою
трубочки для коктейлю так, щоб перетворити її на щось цікаве (дерево, кущ,
сніжинка, восьминіг, павучок, квітка та ін.). пензлем можна домалювати те,
чого на думку дитини, не вистачає на малюнку.
Малювання картопляними штампами
На одному з кінців картопляного шматочка вирізати форму будь-якого
предмета (листочок, сніжинка, кружечок, квіточка, метелик та ін.). Вмокати
штампик у фарбу і прикласти там, де має бути листок, квіточка чи метелик.
Коли потрібно малювати фарбою іншого кольору, штампик охайно витираємо
серветкою.
Пластиліновий живопис
Це одна з нетрадиційних технік, якою діти займаються з великим

35. 35
задоволенням.
Пластиліновий живопис - це об`ємне зображення малюнка, яке
наноситься на картон або скло за допомогою пластиліну.
Спочатку на картон наносяться контури певної композиції. А потім за
допомогою пластиліну наносяться кольори.
Монотипія
Монотипія – це один з видів друкованої графіки. Особливість даної техніки
полягає в тому, що фарба довільно наноситься пензликом на ідеально
гладеньку поверхню ( скло, оргскло, дзеркало і т. д.) і з утвореного малюнку
художник робить відтиск на папері.
Роботи в цій техніці виконуються в три етапи.
Отже, перший етап у створеннікартини за допомогою техніки монотипії
– це нанесення довільної комбінації фарб на гладеньку поверхню (в даному
випадку оргскло).
Після цього (поки фарба не висохла) зверху накладається аркуш паперу.
Одне і те саме зображення двічі отримати неможливо. Монотипія
техніка непередбачувана. Тому важливо проявити фантазію та намагатися
розгледіти в відтисках якесь зображення. Цей вид живопису можна
використовувати при тонуванні паперу, для малювання пейзажів, або
абстрактних композицій, фон можна зробити як одноколірним так і
різнобарвний.

36. 36
Додаток5
Заняття – гра
(для дітей старшого дошкільного віку)
Тема «Кумедний клоун»
Техніка: кляксографія
Мета. Показати дітям кумедність клоуна у вбранні, міміці,рухах.
Продовжувати ознайомлення дітей з нетрадиційною технікою малювання –
«кляксографія». Вчити утворювати з різнокольорової плями образ кумедного
клоуна, домальовуватийого гуашшю і фломастерами. Розвиватитворчууяву у
малюванні плямою.
Матеріали : Д.Б.Кабалевський «Клоуни», виставка ілюстрацій, фотографій,
малюнків із зображенням клоунів; рідка гуаш, пензлі, фломастери, папір.
Хід заняття
1. Бесіда з дітьми про смішне:
- Що вас може розсмішити?
- Чи сміялися ви коли-небудь усією сім'єю разом? Як це було?
- Що ви відчуваєте, коли ваші батьки разом із вами весело сміються?
2. Вихователь.
Смішити людей - це справжнє мистецтво. Деякі люди від природи володіють
здатністю викликати завзятий сміх своїми словами, діями і навіть виглядом. І
це зовсім їх не ображає, а навпаки приносить їм задоволення. Це покликання –
дарувати веселий настрій. Найталановитіші весельчаки виходять на арену
цирку, і тоді сміються усі разом сотні людей.
Давайте ми з вами розглянемо виставу ілюстрацій.
Коли я була маленька Олег Попов був мій найулюбленіший клоун. Його
знали в багатьох країнах світу. А це малюнки деяких художників, які теж
полюбляли дуже кумедних клоунів і намалювати їх для вас.
Скажіть мені будь ласка, що робить їх такими кумедними.(знайди смішне в
одязі, взутті, головному вбранні.) Ми сьогодні теж будемо з вами малювати
кумедних клоунів, а допомагати нам буде кумедна пляма.

37. 37
Таке малювання називається «кляксографія» – це малювання за допомогою
рідкої фарби.
Ігрова вправа із словом «кляксографія»
«кляксографія» - дивується
«кляксографія» - радіє
«кляксографія» - шепоче
«кляксографія» - співає.
Для того щоб нам почати малювати, треба щоб фарби стали рідкими.
Беремо побільше водички на пензлик і розмішуємо фарбу, щоб вона стала
ріденька. Потім знайдіть середину папера і поставте декілька плям із яскравих
кольорів. Потім складіть аркуш удвоє, розгладьте за згином долонями і
розверніть.
Жили – були фарби. Вони були дуже веселі, яскраві, радісні і мріяли
подарувати свою радість світу, почути завзятий сміх навколо себе. Але життя
їх проходило спокійно і тихо у рідному будиночку - маленькій баночці.
Одного ранку дверіїх домувідчинились - до них завітав старий добрий друже
пензлик і запросив фарби до прогулянки. Просяяла жовта фарба ласкавою
посмішкою і виплеснулась плямою на серединубілого поля. За нею зареготала
червона фарба і через мить біля них опинилась духмяна зелень – це було
справжнє свято. Кольорові плями замислили перетворитись у клоуна і
подарувати сміх своєюкумедною виставою, тому попрохали аркуш скластись
удвоє. А коли відкриється завіса – розпочнеться весела вистава.
Розкрийте свої аркуші і розгляньте відбиток плями, домалювати
фломастером і пензликом щоб вийшов клоун (руки, ґудзики на одязі,
черевики, обличчя із кольоровим волоссям...)
. Після малювання розглянути клоунів, вислухати фантазії авторів про своїх
героїв, придумати їм кумедні імена.
- Молодці. Дуже кумедних намалювали клоунів.

38. 38
Додаток 6
Заняття – гра
(для дітей старшого дошкільного віку)
Тема: «Осіннє дерево»
Техніка: малювання м’ятим папером
Мета: закріплювати вміння дітей малювати м’ятим папером, розвивати уяву,
виховувати інтерес до малювання м`ятим папером.
Матеріал: гуашеві фарби жовтого, червоного, зеленого кольорів, аркуш
паперу з силуетом дерева
Хід заняття
В и хо ва те л ь . Дітки послухайте оповідання Я. Купала, яке я вам хочу
прочитати.
Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади, ліси, парки і
струшує додолу жовте листячко...
— Ну навіщо ж ти, Жовтню, розбираєш дерева? Залишив би їм це вбрання,
воно ж таке гарне!
Та не слухає Жовтень нікого, знай своє діло робить. І коли тільки він спо-
чиває? Прокидаються люди рано — еге! Жовтень цілу ніч працював...
В и хо ва те л ь . Яку пору року описав автор оповідання?
Д іти . Письменник описав осінь.
В и хо ва те л ь . Яку назву ви дали б оповіданню?
Діти. «Осінь». «Золота осінь». «Жовтень-трудівник».
В и хо ва те л ь . Автор назвав своє оповідання «Осінній господар».
А ось поет Б. Чалий написав вірш про осінь. Він так його назвав: «Золота
осінь».
В парках і садочках на доріжки й трави Падають листочки буро-золотаві. Де
не глянь, навколо килим кольористий, Віти напівголі, небо синє, чисте.
Метушні немає, тиша й прохолода. Осінь золотая тихо-ніжно ходить.
В и хо ва те л ь . Дітки, ми сьогодні з вами створимо свій осінній парк.
Пальчикова гімнастика «Дерева»

39. 39
Розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в
сторони та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.
Вітер залетів у гай.
Ти дерева не гойдай, (Качати руками з боку у бік)
Дуже гілки не клони, Щоб не тріснули вони!
(Качати руками униз – уверх, не згибаючи пальців)
Давайте ми сядемо за столи, подивіться у вас на столах аркуші паперу – з
силуетами дерев, фарба жовтого, червоного та зеленого кольорів, але
пензликів у вас на столах немає. Чому, як ви думаєте? (Відповіді дітей)
Ми сьогодні з вами будемо малювати м`ятим папером.
Вихователь нагадує дітям техніку малювання м`ятим папером.
Вихо в атель . А з ар аз в с і по ч али пр ацюв ати с ам о с тійно .
Діти виконують роботу.
Вихователь пропонує дітям доповнити композицію додатковими елементами
за своїм бажанням.
Вихо в атель . Дітки, давайте викладемо свої роботи на один стіл та
утворимо один великий осінній парк.
Діти викладають роботи.
Ігра-медитація « Я – лис то ч о к»
Я — маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і
ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хороше
кружляти над землею. Коли я втомлююсь – спущуся на неї відпочити.
Вихо в атель . Які чудові роботи! Парк ніби справжній. А хто з вас знає
віршики про осінь?
Діти читають вірші.