Презентація досвіду вчителя-логопеда Гладищук В.М.

1. Педагогічне кредо:
Моє місце в дитячих душах, - сонце і небо для мене – дитячі
посмішки, їх розумні і допитливі очі, прагнення чути, бачити і
говорити.

2. Науково-методична
проблема:«Формування ключових
компетентнотей на основі
особистіснозорієнтованого підходу
до навчання і виховання».
• Моя: « Удосконалення методів та форм
організації логопедичних занять»

3. Завдання логопедичної та корекційно-
відновлювальної допомоги дітям-логопатам.
- виховання правильної звуковимови:
 постановка звуків;
 автоматизація їх в складах, словах;
 диференціація звуків за місцем та способом
творення;
 формування фонематичних уявлень, слухового
сприймання;
 корекція на лексико-граматичному та
синтаксичному рівні;
 збагачення активного та пасивного словника.

4. Якщо ти віднайдеш у своєму серці тепло і турботу
про дитину, побачиш її посмішку - ти досягнеш
успіху.

5. • Дитина чекає від нас визнання, що вона
розумна, старанна, кмітлива, що її
люблять, що вона може впоратись з
завданнями.

6. Чим більше впевненості в рухах дитячих рук,
тим виразніша мова дитини. Чим більше
майстерності в дитячій руці, тим дитина
розумніша.
В.О.Сухомлинський

7. Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ.
Мова кожного з нас – дзеркало душі. Дитяче
мовлення це віддзеркалення спілкування в сім’ї. Не
можна заплющувати очі на реальні проблеми
мовної поведінки у сім’ї.

8. Звукова культура мовлення.
• розвиток усного та письмового мовлення;
• формування чіткої дикції, емоційної
виразності;
• вживання правильного наголосу;
• регулювання темпу мовлення і сили голосу
– правильно опанований мовленнєвий
механізм дає змогу дитині успішно
засвоювати програмовий матеріал.

9. Казкотерапія, як засіб розвитку
мовлення.

10. Від звука до слова, від слова до казки.
• Слухання українських народних казок, їх переказ та
складання власних казок – один їх улюблених етапів
логопедичної роботи.