Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громади

Е-УРЯДУВАННЯ + БІБЛІОТЕКИ = НОВІ
МОЖЛИВОСТІ ГРОМАДИ
Миколаїв, 2019
Методичні рекомендації
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

2
Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громади
Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громади : методичні
рекомендації / уклад. А. О. Мороз. — Миколаїв : ОБЮ, 2019. — 28с.
Впровадження електронного урядування спростить процес отримання
громадянами адміністративно-соціальних послуг, сприятиме підвищенню їх
якості та зменшенню строків надання. В даних методичних рекомендаціях
надано визначення поняття “е-урядування” та деяких пов'язаних з ним
понять, розглянуто його складові. Велика увага приділена адміністративним
послугам, проблемам, що виникають у громадян України при їх одержанні, та
перевагам надання в електронному вигляді. Видання містить добірку
українських інтернет-ресурсів, що надають користувачам е-послуги, та
висвітлюють роль бібліотек у впровадженні е-урядування.
Методичні рекомендації розраховані на бібліотекарів, методистів,
викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2019

3
ВСТУП
В умовах розвитку глобального інформаційного суспільства
повсякденне життя громадян стає все більш “цифровим”. Для
створення нових, більш зручних методів доступу до інформації та
послуг, застосовуються сучасні інформаційно-комунікаційні
технології (далі — ІКТ). Найефективнішим засобом взаємодії
держави і суспільства в інтернеті сьогодні є система електронного
урядування (далі — е-урядування), яка забезпечує відкритість і
прозорість діяльності органів публічної влади, дає людині можливість
спілкуватися з владою без посередників, до мінімуму скоротивши
пряму взаємодію громадян і чиновників. Впровадження в Україні
даної системи відбувається не тільки на загальнодержавному, а й на
регіональному, місцевому рівнях. Це сприятиме децентралізації
влади, розширенню можливостей участі громадян в управлінні
державою, реалізації права населення окремої громади самостійно
вирішувати питання місцевого значення. Бібліотеки, як пункти
доступу до мережі Інтернет та інформаційні центри, отримують
можливість сприяти розвитку власної громади через збільшення
переліку послуг, що надаються користувачам та участь у подоланні
проблеми “цифрової нерівності”.
Е-УРЯДУВАННЯ — ЧИННИК ПОСИЛЕННЯ
ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ
Електронне урядування — форма організації державного
управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості
та прозорості діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування з використанням інформаційно-
телекомунікаційних технологій для формування нового типу
держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. (Згідно з
“Концепцією розвитку електронного урядування в Україні”).
На практиці це означає, що будь-яка особа через інформаційно-
комунікаційні засоби може звертатися до органів державної влади,
органів місцевого самоврядування для одержання необхідної
інформації, і головне — для отримання адміністративних послуг.
Наприклад, не відходячи від комп’ютера, зареєструвати юридичну

4
особу, земельну ділянку, посвідчити договір купівлі-продажу, оренди
тощо, витрачаючи при цьому якнайменше часу та інших ресурсів.
Головною складовою електронного урядування є електронний
уряд — єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизованої
інформаційної взаємодії органів державної влади та органів
місцевого самоврядування між собою, з громадянами і суб’єктами
господарювання.
Вперше термін “е-уряд” (e-government) було застосовано у 1997
р. за ініціативою Національного наукового фонду США для
визначення процесу широкого впровадження ІКТ у державне
управління, насамперед, в органах виконавчої влади. У подальшому
для визначення реформ у публічному адмініструванні, які
охоплювали всі органи публічної влади, цей термін було
модернізовано в “електронну державу”.
Електронна держава (е-держава) — використання ІКТ у
державному секторі з метою покращення доступу до інформації,
надання публічних послуг, підвищення ефективності
адміністративного апарату та заохочення до участі громадян у
процесі ухвалення політичних рішень.
Е-держава охоплює виконавчу гілку влади (“е-уряд”),
законодавчу (“е-парламент”), судову (“е-правосуддя”), інститути
громадянського суспільства та всю систему взаємовідносин між
суб’єктами публічної політики (“е-управління”).
У “Концепції розвитку електронного урядування в Україні”
зазначено, що “метою впровадження е-урядування в Україні є
розвиток електронної демократії задля досягнення європейських
стандартів якості електронних державних послуг, відкритості та
прозорості влади для людини та громадянина, громадських
організацій, бізнесу.”
Електронна демократія (е-демократія) — форма організації
суспільства, за якої громадяни та бізнес залучаються до процесу
державного управління та державотворення, а також до
місцевого самоуправління за допомогою інформаційних і
комунікаційних технологій.
Серед фахівців існують різні підходи до взаємодії популярних
концепцій “е-уряду” та “е-демократії”. Зокрема деякі дослідники

5
виділяють дві складові застосування ІКТ у процесах сучасного
політичного та економічного розвитку: “адміністративну” (е-
урядування) та “демократичну” (е-демократія).
“Адміністративна” складова (е-урядування) виходить з відносин
“зверху-донизу”, зосереджуючись на наданні адміністративних
послуг та здійсненні управління. Для пересічного громадянина це
означатиме підвищення зручності доступу до послуг держави з будь-
якого місця і в будь-який час. Для України в цілому впровадження е-
урядування сприятиме вирішенню багатьох проблем управлінської
діяльності:
• непрозорість механізмів функціонування та прийняття рішень,
відомча закритість;
• корумпованість;
• низька ефективність адміністративних процедур;
• невідповідність якості надання послуг населенню та бізнесу
європейським стандартам;
• відсутність демократичного контролю та участі громадян у
розробці та реалізації державної політики;
• низький рівень довіри громадян до інститутів публічної влади.
Отже, е-урядування вигідне не лише громадянам, а й державі,
зокрема для більш ефективної діяльності.
У “демократичній” складовій (е-демократія) домінують
відносини “знизу-вгору”, тобто громадяни певним чином впливають
на функціонування органів державної влади, контролюють
відповідність пріоритетів державної політики власним інтересам і на
основі цього беруть участь у прийнятті політичних рішень. Існують
також ризики е-демократії: небезпека маніпулювання голосами
виборців через недостатній захист даних, небезпека поділу
суспільства на тих, хто володіє інформацією, і тих, хто нею не володіє
(цифрова нерівність), що обмежує можливості розвитку нових форм
представництва інтересів громадян.
Е-демократія — явище більш масштабне, ніж е-урядування. Але
передумови для її формування створює саме впровадження
останнього.

6
СКЛАДОВІ Е-УРЯДУВАННЯ
Е-урядування охоплює безліч учасників, взаємодію між якими
фахівці поділяють на три великі сектори:
• уряд-уряд (G2G) — передбачає організацію електронного
документообігу та обміну даними в органах влади;
• уряд–бізнес (G2B) — передбачає підтримку бізнесу владою за
допомогою ІКТ:
◦ інформаційне забезпечення підприємництва,
◦ надання електронних адміністративних послуг в інтернеті,
(ліцензування, укладення договорів тощо),
◦ створення умов для розвитку е-комерції;
• уряд–громадяни (G2C) — передбачає:
◦ виконання органами державної влади та місцевого
самоврядування обов'язку інформувати громадськість про
свою діяльність на власному веб-сайті,
◦ надання громадянам електронних адміністративних послуг в
інтернеті у режимі 24/7/365 (24 години на добу, 7 діб на
тиждень, 365 діб на рік),
◦ можливість громадян подавати звернення з різних питань до
органів влади та отримувати відповіді на звернення за
допомогою електронної пошти в режимі онлайн.
ЕЛЕКТРОННІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ
Адміністративні послуги — це публічні послуги, які
надаються органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування, іншими уповноваженими особами, і надання яких
пов’язане з реалізацією владних повноважень.
До адміністративних послуг належать, наприклад, видача
лiцензiй, дозволів та інших документів дозвільного характеру,
сертифiкатiв, свідоцтв, атестатів, посвідчень; реєстрація прав,
об'єктів, зокрема легалізація документів тощо. З точки зору
громадянина або бізнесу процес отримання адміністративних послуг
пов’язаний з певними життєвими ситуаціями: народження дитини,

7
придбання житла, відкриття власної справи, виїзд за кордон тощо.
Неадміністративними є послуги, які не пов’язані з прийняттям
владних рішень (наприклад: бібліотечні, медичні послуги тощо).
Основою доктрини адміністративних послуг є концепція
служіння держави суспільству. Починаючи з кінця 80-х років
минулого століття, багато розвинутих країн світу, зокрема, Велика
Британія, США, Канада запровадили систему оцінювання роботи
органів влади, що ґрунтується на очікуваннях та уподобаннях
споживачів. Це фактично і було початком упровадження доктрини
“служіння” (“надання послуг”). Серед критеріїв оцінки якості
адміністративних послуг, наприклад у Канаді, називалися:
своєчасність, професійність, компетентність службовців,
доброзичливість, комфорт, справедливість, результат.
В Україні практика надання адміністративних послуг виявляє
чимало проблем:
• відсутність належної інформації щодо того, до якого
адміністративного органу потрібно звернутися за наданням тієї
чи іншої адміністративної послуги, адреси його
місцезнаходження, контактних телефонів, режиму роботи тощо.
Зараз ця ситуація потрохи виправляється через розміщення даної
інформації на вебсайтах відповідних адміністративних закладів;
• складні процедури надання адміністративних послуг, що
передбачають відвідання значної кількості інстанцій, подання
великої кількості документів. Ця проблема містить в собі
великий корупційний ризик;
• територіальна розпорошеність адміністративних органів —
для отримання однієї адміністративної послуги особа часто
мусить особисто відвідати кілька органів, які, зазвичай,
знаходяться в різних будівлях та частинах міста;
• територіальний монополізм — більшість послуг для фізичних
осіб надаються лише за місцем офіційної реєстрації місця
проживання. В умовах України, де досить багато громадян
проживають поза місцем реєстрації, це призводить до суттєвих
втрат громадянами часу та інших ресурсів;

8
• занадто тривалі терміни надання багатьох
адміністративних послуг — рішення часто приймається не
оперативно, в останні дні встановленого терміну. Це також
чинник високого корупційного ризику;
• незручний та обмежений режим роботи адміністративних
органів, що збігається з загальним робочим графіком більшості
населення. Домінує практика прийому споживачів
адміністративних послуг два-три рази на тиждень протягом
кількох робочих годин. Також адміністративні органи мають у
своїй роботі різноманітні перерви (обідню, технологічні тощо);
• наявність великих черг в адміністративних органах;
• недостатня облаштованість приміщень для прийому —
місця для сидіння, місця для заповнення документів, освітлення,
туалети тощо. Особливо неприйнятною є ситуація з
облаштуванням приміщень адміністративних органів під
потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями;
• питання оплати адміністративних послуг — брак у
споживачів інформації про розміри та порядок оплати послуг,
примушення робити “благодійні” та інші “добровільні” платежі,
незручний порядок оплати, коли для цього потрібно додатково
відвідувати банківські установи поза приміщенням органу
влади.
Отже, в України система надання адміністративних послуг є
непрозорою, нераціональною і такою, що не враховує інтереси
громадян. Причиною цього є те, що більшість органів влади не
сприймають громадян як замовників послуг, а працюють згідно з
адміністративно-бюрократичною системою. Впровадження
електронних адміністративних послуг допоможе подолати більшість
перелічених проблем.
Електронні адміністративні послуги — державні послуги,
які надаються в електронному вигляді органами державної влади
та органами місцевого самоврядування людині і громадянину,
фізичним і юридичним особам.
Надання державних послуг в електронному вигляді базується на
створенні спеціальних центрів (пунктів) надання послуг, центрів

9
інформаційного обслуговування населення, порталів надання
електронних державних послуг, які працюють за принципом “єдиного
вікна”.
Згідно з ініціативою “Електронна Європа”, започаткованою
Європейською Комісією у 1999 р. і підтриманою Європейською
Радою у 2000-му, в країнах ЄС існує 20 таких електронних державних
послуг:
• для бізнесу:
1. Соціальні внески на працівників.
2. Корпоративні податки: декларація, повідомлення.
3. Податок на додатну вартість: заява, повідомлення.
4. Реєстрація бізнесу.
5. Подання даних до статистичних бюро.
6. Митна декларація.
7. Дозволи від екологічних служб (включаючи звітність).
8. Закупівлі для державних потреб.
• Для громадян:
1. Податки на прибуток: декларація, повідомлення про перевірку.
2. Послуги з пошуку роботи агентствами зайнятості.
3. Допомога з соціального забезпечення: допомога по безробіттю,
допомога на дітей, медичні витрати, студентські гранти.
4. Особиста документація (паспорт і посвідчення водія).
5. Реєстрація транспортного засобу.
6. Заява на дозвіл будівництва.
7. Заява в правоохоронні органи.
8. Громадські електронні бібліотеки (наявність каталогів,
інструменти пошуку).
9. Свідоцтва (про народження і реєстрацію шлюбу), запит і
доставка.
10. Вступ до вищих навчальних закладів.
11. Оголошення про переїзд (зміна адреси).

10
12. Послуги, пов'язані з охороною здоров'я (інтерактивні
консультації щодо наявності послуг у різних лікувально-
профілактичних закладах, запис на прийом).
РІВНІ РОЗВИТКУ Е-ПОСЛУГ У ДЕРЖАВІ
Методологія ООН передбачає чотириступінчасту модель
розвитку онлайн-послуг:
1. Початкові інформаційні послуги — надання відомостей про
адміністративні послуги. Органи влади створюють урядові
сайти, на яких розміщують інформацію про державну політику,
управління, законодавство, стандарти, відповідну документацію
і типи публічних послуг, що надаються. На сайтах є посилання
на міністерства, департаменти, а також інші підрозділи уряду.
Громадяни знаходять на сайтах необхідну інформацію після чого
завершують користування ними.
2. Просунуті інформаційні послуги (одностороння взаємодія) —
через урядові веб-сайти користувачі можуть завантажити форми
документів для отримання публічних послуг та подачі заяв. Ці
сайти мають можливості відтворення аудіо та відео, а також є
багатомовними.
3. Транзакційні послуги (двостороння взаємодія) — можливість
отримання адміністративних послуг через інтернет. На
державному вебсайті обробляються нефінансові операції:
отримання ліцензій, дозволів, подача заяви на посвідчення
особи, заповнення податкових декларацій, звернення за
соціальними пільгами тощо. Це, своєю чергою, вимагає
підвищення безпеки інфраструктури е-урядування, що можна
досягти шляхом застосування електронних підписів і смарт-
карток. Також можливе здійснення фінансових операцій, якщо
переказ грошей реалізується через надійну мережу.
Електронний підпис (ЕП) — це атрибут електронного
документа, який дозволяє встановити авторство і незмінність
після підписання. Залежно від свого виду електронний підпис
може бути повністю рівнозначним рукописному і забезпечує
підписаним файлам юридичну силу.

11
Смарт-картка — пластикова картка зі вбудованою
мікросхемою, яка дозволяє зберігати інформацію та
контролювати можливість її зміни.
4. Мережеві послуги — державні вебсайти активно запитують
інформацію у громадян, дізнаються їх думку, використовуючи
Веб 2.0 та інші інтерактивні інструменти. Органи влади можуть
створювати спеціальні вебпортали, які б дозволили громадянам
переходити від однієї служби до іншої без необхідності знову
посвідчувати свою особу. Інформація і послуги можуть бути
тематично згруповані за життєвими ситуаціями або за
конкретними галузями і в такому вигляді надані громадянам.
Електронні послуги і рішення з участю кількох департаментів та
міністерств реалізуються без усяких проблем; інформація, дані і
знання передаються від державних установ через інтегровані
програми. Уряди створюють умови, які сприяють залученню
громадян у діяльність влади і ухваленню рішень.
Веб 2.0 — друге покоління мережевих сервісів, що останнім
часом стали основою розвитку інтернету. Принциповою
відмінністю технології Веб 2.0 від першого покоління інтернет-
сервісів є те, що її використання дозволяє користувачам діяти
спільно: обмінюватися інформацією, зберігати посилання та
мультимедійні документи, створювати і редагувати публікації,
брати участь в обговоренні тощо. До слова, про деякі сервіси
Веб 2.0 можна дізнатися з методичних рекомендацій “Бібліотека
2.0”, розміщених на сайті Миколаївської обласної бібліотеки для
юнацтва у розділі “Творча лабораторія для фахівців”, рубрика —
“Методично-бібліографічні ресурси”.
Е-ПОСЛУГИ В УКРАЇНІ
Згідно з результатами дослідження аналітиків ООН за 2016 рік
український е-уряд лише на 27% відповідає стандартам. У сучасній
Україні найбільш розвинена (75%) саме перша стадія онлайн-послуг:
інформування громадян про державну політику і закони. Але
динаміка впровадження послуг позитивна: за два роки Україна
піднялася на 25 позицій у світовому рейтингу — з 87 місця у 2014 р.

12
на 62 у 2016 р. Зрозуміло, що це рівень низький. Нашій державі
доведеться пройти великий шлях до розвинених е-послуг.
Взаємодія з владою
Офіційний вебпортал Верховної Ради України
Посилання: http://rada.gov.ua/
Портал дозволяє ознайомитися як з діючим законодавством
України, так і законопроектами, що знаходяться у стадії обговорення,
одержати інформацію про розгляд електронних петицій.
Зареєструвавшись на сайті, можна особисто подавати звернення,
електронні петиції або підписи за них.
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Посилання: http://www.president.gov.ua/documents/all
Ресурс надає можливість переглянути укази, розпорядження
Президента України. Після реєстрації на сайті можна створити або
підтримати власним голосом електронну петицію.
Урядовий портал
Посилання: https://www.kmu.gov.ua/ua/catalog
Портал надає доступ до правових актів, виданих Кабінетом
Міністрів України, дозволяє подавати петиції та звернення, а також
отримати інші е-послуги, пов'язані з охороною здоров'я,
громадянством, соціальним захистом тощо. Одержати їх можна,
відкривши розділ “Послуги”, підрозділ “Електронні послуги”. Пошук
послуг можна здійснити за категоріями або за алфавітом. Також
портал містить багато корисних посилань на інші сайти: Верховної
Ради, Президента, Конституційного Суду, Ради національної безпеки і
оборони України, а також центральних та місцевих органів виконавчої
влади (міністерств, служб, агентств, обласних державних
адміністрацій тощо). Дані посилання розміщені у розділі “Державні
сайти України”.

13
Офіційний вебсайт Конституційного Суду України
Посилання: http://www.ccu.gov.ua/storinka/dostup-do-publichnoyi-
informaciyi-0
Сайт дозволяє ознайомитись із рішеннями Конституційного
Суду України, подати звернення або конституційну скаргу.
Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України
Посилання: https://kap.minjust.gov.ua/
На порталі користувачеві надається велика кількість послуг,
згрупованих у тематичні розділи згідно з різними сферами діяльності
Міністерства юстиції. Наприклад, у розділі “Електронний суд” можна
онлайн сплатити судовий збір, отримати судову повістку у вигляді
SMS-повідомлення, обмінюватися е-документами між судом та
учасниками судового процесу через електронну пошту тощо. У сфері
державної реєстрації речових прав на нерухоме майно можна
отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно, перевірити документ, виданий державним
реєстратором за допомогою даного реєстру, попередньо подати заяву
про державну реєстрацію тощо. Всі отримані документи в
електронному вигляді мають такий самий офіційний статус, як і їх
паперові аналоги.
Он-лайн будинок юстиції
Посилання: https://online.minjust.gov.ua/
Ще один інтернет-ресурс Міністерства юстиції, який дозволяє
замовити ряд послуг не виходячи з дому. Сервіс надає можливість
зареєструвати громадське об'єднання або ЗМІ, зарееструвати або
ліквідувати фізичну особу підприємця, повторно отримати документи
у сфері реєстрації актів цивільного стану, знайти в Єдиних та
державних реєстрах відомості про юридичну особу, фізичну особу,
громадське формування, нерухомість тощо, одержати інформацію про
електронний цифровий підпис. Послуга для молодих юристів –
соціальний ліфт. Особи, що бажають влаштуватись на роботу в
органи юстиції, можуть залишити свою анкету, і вона буде
автоматично вноситися в пропозиції із заповнення вільних вакансій в
системі юстиції. На сервісі розміщені докладні інструкції з отримання

14
кожної запропонованої послуги, що робить його зручним у
користуванні.
Єдиний державний портал адміністративних послуг
Посилання: http://www.poslugy.gov.ua
Портал надає користувачеві можливість одержати вичерпну
інформацію про потрібну йому адміністративну послугу: документи,
які необхідні для її одержання, державний орган, що надає послугу,
вартість адміністративного збору, підстави для відмови, порядок
оскарження тощо. Всі адміністративні послуги розділені на дві
категорії: для громадян та для бізнесу. Деякі послуги на порталі
можна отримати онлайн.
Сервіси Державного реєстру виборців (Особистий кабінет
виборця)
Посилання: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:1:3470741731362
Даний ресурс надає громадянину можливість без реєстрації на
сайті знайти адресу та місцезнаходження на мапі його виборчої
дільниці, одержати інформацію про всі виборчі кампанії державного
та місцевого рівня, в яких він може взяти участь, перевірити своє
включення до Державного реєстру виборців, надавши сайту
персональні дані.
Працевлаштування
Державна служба зайнятості
Посилання: https://www.dcz.gov.ua/
Портал надає можливість громадянам шукати вакансії, а
роботодавцям — працівників, знайомить із законодавством, що
регулює працевлаштування. Щоб мати можливість створювати або
шукати вакансії, потрібно зареєструватися як роботодавець або шукач
роботи. Також функціонує послуга “е-черга”, скориставшись якою
можна самостійно записатися на відвідування будь-якого центру
зайнятості.

15
Соціальний захист
Міністерство соціальної політики України
Посилання: https://www.msp.gov.ua/
Розташовані на порталі е-сервіси: допомога при народженні
дитини, субсидії. Серед заявлених сервісів є також розрахунок
пенсійного забезпечення, але він не працює. Для отримання послуги
потрібно зареєструватися на порталі одним із наступних способів: за
адресою електронної пошти, за електронним цифровим підписом або
BankID (спосіб верифікації громадян через українські банки). Також
на сайті розміщена база даних дітей, яких можна усиновити або
влаштувати в сімейні форми виховання. Щоб стати кандидатом на
усиновлення, потрібно заповнити заяву в електронній формі.
Пенсійний фонд України
Посилання: https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Default
Е-послуги (одержання виписок з пенсійної справи, подання
заявок, запис на прийом тощо) для трьох категорій громадян:
пенсіонерів, застрахованих осіб, страхувальників. Для того, щоб
скористатися послугою, потрібно зареєструватися на порталі. Деякі
послуги надаються тільки при наявності електронного цифрового
підпису та електронного пенсійного посвідчення.
Пенсійний консультант
Посилання: https://pensia.ua/ua/pro-proekt/about
Даний портал електронних послуг дозволяє в онлайн-режимі
розрахувати майбутню пенсію або перевірити уже призначену. Даний
ресурс має декілька е-сервісів. “Експрес-аналіз розміру пенсії”
дозволяє зробити приблизний розрахунок майбутньої пенсії.
“Пенсійний калькулятор” здійснює максимально точний розрахунок
майбутньої пенсії або перерахунок вже призначеної. Користувач
послуги отримує детальний протокол розрахунку із зазначенням
законів та переліком необхідних документів. На підставі розрахунку
можна відстоювати право на збільшення пенсії в Пенсійному фонді.
Інші сервіси: “Калькулятор недержавної пенсії” та “Консультації

16
експертів”. Для користування порталом потрібно його передплатити,
обравши один із запропонованих тарифних планів. Безкоштовний
тарифний план передбачає експрес-аналіз розміру пенсії, розрахунок
пенсії за віком, відеоуроки, знайомство з нормативно-правовою базою
та деякі інші послуги.
Охорона здоров'я
Поліклініка без черг
Посилання: https://global.newmedicine.com.ua/
Система “Поліклініка без черг” дає можливість пацієнтам
зробити запис на прийом та відвідати лікаря в зручний час. Запис
можливо зробити як до свого дільничного або сімейного лікаря, так і
до будь-якого фахівця в медичному закладі за потребою. Для цього
потрібно зареєструватись на сайті та створити особистий кабінет.
Згідно з реформою від Міністерства охорони здоров’я пацієнт
повинен в першу чергу звертатися до свого лікаря по договору.
Інформація про обраного лікаря буде відображатися у персональному
кабінеті користувача.
HELSI
Посилання: https://helsi.me
Інформаційна система для пацієнтів дозволяє знайти лікаря та
записатися на прийом. Для цього потрібно вказати власний населений
пункт. Пошук лікаря може вестись за фахом, прізвищем, адресою або
назвою клініки. Але база даних не повна, на велику кількість запитів
можна одержати відповідь “Нічого не знайдено”.
Є ліки
Посилання: https://eliky.in.ua/
Сайт, за допомогою якого можна дізнатися про наявність ліків,
закуплених за бюджетні кошти, у певній лікарні. На жаль, пацієнти не
завжди знають про наявність безкоштовних ліків у їхніх лікарнях.
Завдяки даному сервісу у них з'явилася можливість це перевірити.
Даний ресурс - найбільша онлайн-платформа в Україні, що містить

17
подобні відомості. Тут зареєстровано понад 920 закладів охорони
здоров’я із міста Києва, обласних та районних центрів. Інформація
про залишки у певній лікарні медичних виробів та лікарських засобів,
що закуповуються за кошти державного та місцевого бюджету,
оновлюється щотижнево. Сайт дозволяє як одержати перелік усіх
лікарських засобів, наявних у певній лікарні, так і шукати конкретний
лікарський засіб (за торговою назвою або активною речовиною) у
різних лікарнях.
Освіта
Електронна реєстрація в заклади дошкільної освіти
Посилання: https://reg.isuo.org/preschools
На даному ресурсі батьки мають можливість через інтернет
зареєструвати свою дитину в черзі до обраного садка і
відслідковувати просування цієї черги. Для подачі електронної заявки
один з батьків повинен заповнити реєстраційну форму, в яку
заносяться особисті дані.
ЗНО онлайн
Посилання: https://osvita.ua/test/zno_online/13167/
Сайт, створений провідним українським освітнім інтернет-
ресурсом “Освіта.ua”, пропонує тренувальне онлайн-тестування для
підготовки майбутніх абітурієнтів. На сайті розміщені тести, що
складали абітурієнти під час ЗНО у минулих роках, а також варіанти
тестів, що пропонувались вступникам до вищих навчальних закладів
України під час пробного ЗНО. Після виконання тестових завдань
надаються правильні відповіді на всі завдання та розраховується
результат у тестових та рейтингових балах, також визначається час
витрачений на виконання тесту.
Транспорт
Укрзалізниця
Посилання: https://booking.uz.gov.ua/en/

18
Придбання квитків онлайн. Можна зарезервувати квиток за один
або два дні заздалегідь.
Зв'язок
Укрпошта
Посилання: https://ukrposhta.ua/pro-pidpriyemstvo/zagalna-informaciya/
На сайті в режимі онлайн можна передплатити періодичні
видання, замовити доставку посилки отримувачу за допомогою
кур'єра, переказати гроші з власної банківської картки іншій людині,
організувати доставку речей придбаних через інтернет та навіть
замовити власну марку.
ПРОБЛЕМА ЦИФРОВОЇ НЕРІВНОСТІ
Перехід до нового інформаційного суспільства ставить перед
людством нові виклики. Одним з них є проблема “цифрової
нерівності” (“цифрового розриву”). Вона стосується всіх сфер життя
і, зокрема, — впровадження е-урядування.
Цифрова нерівність — нерівність у доступі до соціальних,
економічних, освітніх, культурних та інших можливостей, що
поглиблюється внаслідок нерівного доступу до ІКТ.
В інформаційному суспільстві новітні технології суттєво
впливають на всі сфери життєдіяльності людей. Використання ІКТ
надаватиме доступ до базових технологій майбутнього: е-комерції, е-
освіти, е-культури, е-науки, е-урядування тощо. Отже, відсутність
доступу до ІКТ позбавить частину громадян можливості
користуватися даними благами. Крім того, інформаційне суспільство
передбачає підвищення ролі інтелектуальної, творчої праці, яка
забезпечує високий життєвий рівень, сприяє перенесенню інтересів
працівника з матеріальних проблем на розвиток і творчість. Але
розвиватись в інтелектуальному плані мають змогу люди з певним
матеріальним становищем, яке надає їм доступ до освіти та ІКТ. Ті,
хто з певних причин не мають доступу до високих технологій,
розвиваються значно повільніше та не можуть підвищити власний
рівень життя. Отже, проблема цифрової нерівності — це передусім

19
проблема суспільної нерівності. Базовими є нерівність економічна,
соціальна і культурна, інформаційна ж нерівність є тільки одним з
проявів цих базових нерівностей.
“Цифрова нерівність” має дві складові: матеріальну та
інтелектуальну.
Матеріальна складова — відсутність технічних пристроїв
(комп'ютер, ноутбук, мобільний телефон тощо) та доступу до
інтернету.
Інтелектуальна складова — недостатність знань та навичок для
користування новітніми інформаційними технологіями і небажання їх
набувати. В нашому випадку це означатиме також необізнаність щодо
можливостей е-урядування.
Чи актуальна дана проблема в Україні? Опитування Київського
міжнародного інституту соціології (КМІС), присвячене проблемам
запровадження е-демократії в Україні, проведене у 2015 р., показало
наступне:
• нерівність між міським та сільським населенням у
використанні інтернету. Користуються глобальною світовою
мережею: 65% мешканців великих міст, 64% мешканців середніх
міст, 55% мешканців малих міст та населених пунктів міського
типу, 42% мешканців сіл;
• нерівність між молоддю та старшим поколінням. Типовий
користувач інтернету — молода особа віком 18-35 років. Менше
користуються інтернетом переважно громадяни старші 50 років;
• нерівність за рівнем освіти. Інтернетом користуються
переважно особи з вищою освітою (85%);
• наявність суттєвих обмежень у доступі до інтернету. 32%
опитаних не користується інтернетом через брак коштів, 30% —
через е-неграмотність, 19% — через брак технічних засобів для
використання інтернету;
• брак компетенції у сфері е-урядування та е-демократії.
Тільки 14% респондентів розуміють зміст е-урядування. 67%
молоді та 61% користувачів із вищою освітою ніколи не чули
про е-урядування. 79% опитаних ніколи не чули терміну “е-
демократія”;

20
• низький інтерес користувачів інтернету до е-взаємодії із
органами публічної влади. Тільки 21% користувачів
цікавляться інформацією про публічні послуги та діяльність
органів влади, всього 5% вступають у комунікацію із
представниками органів місцевого самоврядування;
• низький інтерес громадян до е-взаємодії як такої. Лише 9%
опитаних беруть участь у е-опитуваннях, 6% взаємодіють із
громадськими об'єднаннями та ініціативними групами, 4%
користуються е-послугами.
Отже, в Україні існує проблема цифрової нерівності. І це
безпосередньо впливає на стан впровадження е-урядування.
Бібліотеки як пункти доступу до інтернету та інформаційні центри
здатні зробити внесок в подолання обох складових даної проблеми.
УЧАСТЬ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ В РОЗВИТКУ Е-
УРЯДУВАННЯ
Бібліотека — це заклад, що надає безкоштовні послуги та
працює із соціально незахищеними верствами населення. Для
багатьох сільських мешканців, пенсіонерів, підлітків з незабезпечених
родин вона — єдине місце, де вони можуть одержати вільний доступ
до ІКТ. Книгозбірні можуть допомогти користувачам подолати
“цифрову прірву”. Без її подолання неможливий ні процес
глобалізації, ні ефективний розвиток громади, ні впровадження е-
урядів.
Нині в Україні успішно реалізується Ініціатива “Публічні
бібліотеки — мости до електронного урядування”. Вона є частиною
Національного плану дій у рамках “Партнерства «Відкритий уряд»”,
затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від
05.04.2012 року №220-р і реалізується за підтримки Ради
міжнародних наукових досліджень та обмінів у рамках програми
“Бібліоміст”. Зазначена ініціатива передбачає встановлення
електронної інформаційної взаємодії громадян із владою через
бібліотеки, навчання бібліотекарів користуванню ресурсами та
технологіями електронного урядування, популяризацію його переваг
серед громадян.

21
У 2009 році в рамках Програми сприяння Парламенту України II
(ПСП II) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку
(USAID) Українська бібліотечна асоціація (УБА) почала формувати
Мережу Пунктів доступу громадян (ПДГ) до офіційній інформації.
ПДГ у бібліотеці — це офіційний центр з облаштованим
комп’ютерним місцем з підключенням до інтернету, де
користувачі мають можливість самостійно або за допомогою
бібліотекаря отримати доступ до інформації органів влади будь-
якого рівня та дізнатись, яким чином можна долучитися та
впливати на законодавчий процес.
Відповідно до завдань проекту було розроблено програму
підвищення кваліфікації працівників бібліотек “Організація доступу
до інформації органів державної влади України в бібліотеках”, на
основі якої проводилося навчання бібліотекарів, котрі надають
користувачам послуги з доступу до офіційної інформації. ПСП II
діяла до 2013 року, але курс навчання за програмою “Організація
доступу до інформації органів державної влади України в
бібліотеках” може бути корисним і для сучасних бібліотекарів, що
прагнуть набути навички та розширити власні знання у галузі е-
урядування. Пройти даний курс навчання можливо дистанційно на
сайті “Дистанційне навчання в Національній академії керівних
кадрів культури і мистецтв” (Посилання: http://e-osvita.org.ua/). Для
праці на сайті потрібна рєестрація.
Серед кращих практик участі українських бібліотек в е-
урядуванні — досвід ЦБС для дорослих м. Миколаєва. Центральна
бібліотека ім. М. Л. Кропивницького з перших кроків розвитку е-
урядування в місті співпрацює з місцевою владою, громадськістю й
стала учасницею міської програми “Електронне врядування та
електронна демократія в місті Миколаєві на 2010-2015 роки”,
розробленої за участі органів місцевого самоврядування, провідних
експертів, громадських організацій. За програмою в бібліотеках ЦБС
планувалося організувати 18 інтерактивних точок доступу до
місцевого електронного документообігу. У процесі подальшої
діяльності модель інтерактивних точок доступу отримала назву
Центрів обслуговування громадян (ЦОГ). Реалізація програми була
неможлива без навчання населення інформаційній грамотності,
навичкам користування публічною інформацією через інтернет,

22
електронній взаємодії городян із владою. Щоб впоратися із даним
завданням, бібліотечні фахівці пройшли навчання у “Школі е-
урядування”. Курс навчання був розроблений на основі навчальної
програми УБА “Бібліотеки та електронне урядування”. Бібліотекарі
оволодівають навичками тренерів-консультантів Центрів
обслуговування громадян, їм надаються знання про інструментарій
електронного урядування, а також практична і методична допомога
щодо користування ним. Центри обслуговування громадян є
унікальною для України технологією надання інформаційних, а
подекуди й адміністративних е-послуг. Досвід Миколаєва був
відзначений на міжнародному рівні. Центральна бібліотека ім. М. Л.
Кропивницького стала переможцем премії “Інновації” Міжнародної
програми інновацій публічних бібліотек (EIFL-PLIP) за надання е-
послуг і розбудову електронного урядування.
ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ З ДОЛУЧЕННЯ
ГРОМАДИ ДО Е-УРЯДУВАННЯ
Впровадження е-урядування протягом останнього десятиліття
продемонструвало, що розвивати його лише “згори” — на
центральному, загальнодержавному рівні — не є ефективним. Як
засвідчує досвід країн-лідерів у сфері е-урядування, для успішного
впровадження електронних ініціатив необхідно об’єднати зусилля
центральних і місцевих органів влади, органів місцевого
самоврядування, громадян і бізнесу. Бібліотечні заклади можуть
зіграти значну роль в даному процесі, скориставшись своїми
перевагами: безкоштовність, загальнодоступність, професійні
навички бібліотекарів у пошуку інформації. Але для цього потрібно,
щоб книгозбірні були комп'ютеризовані, з доступом до інтернету.
Особливо це важливо для сільських бібліотек, зважаючи на нерівність
у доступі до ІКТ між міським та сільським населенням (див. розділ
“Проблема цифрової нерівності”). Комп'ютеризовані сільські
бібліотеки можуть принести велику користь громаді, ставши так
званим “мостом” між владою і населенням, яке зможе отримувати
якісні адміністративні послуги онлайн, не виїжджаючи з села. Це,
своєю чергою, може стати вагомим аргументом на користь
збереження бібліотеки в об’єднаній територіальній громаді.

23
У роботі бібліотек з долучення громади до е-урядування існує
декілька напрямків:
• організація безкоштовного доступу до електронних ресурсів для
громадян;
• поширення інформації про можливості е-урядування;
• допомога користувачам е-послуг.
Організація доступу до електронних ресурсів
Робота в даному напрямку може вестися різними шляхами,
залежно від ресурсів та пріоритетів кожної книгозбірні. Наприклад,
бібліотека може створити відповідний структурний підрозділ -
“Центр громадського доступу”, “Інформаційний пункт електронних
послуг” тощо. Або відповідні послуги можуть надавати вже існуючі
підрозділи, наприклад “Інтернет-центр”. У сільских бібліотеках,
невеликих бібліотеках ОТГ, можна організувати безпосередньо в
місцях обслуговування користувачів зони надання електронних
послуг з облаштуванням їх комп’ютером та інтернетом. Цього
достатньо, щоб забезпечити доступ користувачів до нормативно-
правових документів у віддаленому режимі, отримати інформацію
про державну/муніципальну послугу або звернутися за її виконанням.
Наявність принтера дозволить роздрукувати необхідни документи.
Бажано створити на офіційному сайті бібліотеки (або сторінці
бібліотеки на сайті ОТГ) добірку інтернет-посилань на інтернет-
ресурси, які надають послуги в електронному вигляді.
Поширення інформації про можливості е-урядування
За даними опитування Київського міжнародного інституту
соціології (КМІС) за 2015 р., переважна більшість громадян України
ніколи не чула про е-урядування та е-демократію. (см. розділ
“Проблема цифрової нерівністі”). Бібліотека, як інформаційний центр
має сприяти зростанню проинформованості населення про е
урядування, знайомити з наявними е-послугами для громадян та
бізнесу, навчити різні категорії населення користуватися ними. Для
виконання даного завдання бібліотекарі можуть використовувати
професійні напрацювання у сфері поширення інформації:
• масови заходи (бесіди, віртуальні єкскурсії по сайтам, що
надають е-послуги, Дні інформації, зустрічі з представниками

24
громадськості, які займаються розвитком е-урядування на
місцевому рівні тощо);
• реклама (оформлення інформаційних полиць, стендів в
бібліотеці, повідомлення в місцевій пресі, виступи на радіо,
телебаченні);
• видавнича діяльність (інформаційни листкі, які роз'яснюють, що
таке е-урядування; пам'яткі, присвячені різним його аспектам;
вебліографічні списки сайтів, що надають онлайн-послуги
тощо);
• мультимедійна продукція бібліотеки, що розповідає про
можливості е-уряду (мультимедійні презентації, відеоролікі,
комп'ютерні ігри тощо)
• індівідуальне та групове інформування представників влади,
місцевих підпріємців, пересічних громадян з питань права, е-
урядування, е-послуг.
Допомога користувачам е-послуг
Важливою частиною проблеми цифрової нерівності є
інтелектуальна складова — недостаток знань та навичок для
користування ІКТ. (см. розділ “Проблема цифрової нерівністі”). Вона
має декілька аспектів. По-перше, перешкодою для роботи з
електронними ресурсами часто стає відсутність у користувачів
навичок роботи з комп'ютерною технікою. По-друге, наявність таких
навичок може поєднуватися з невмінням кваліфіковано шукати
інформацію в Інтернеті. Крім того, в нашому випадку, навіть
досвідчена в інтернет-навігації людина може відчувати складності
при користуванні онлайн-послугами. Отже, при долученні до е-
урядування значна частина користувачів потребує допомоги.
Допомога може надаватися у таких формах:
• бібліотечна послуга — бібліотечний фахівець сам виконує
необхідні дії для користувача. Як правило, це пошук інформації
— пошук необхідних користувачеві законодавчих актів на
урядових сайтах, збір відомостей про документи, які потрібні
для одержання адміністративної послуги, пошук потріібної
інформації в базах даних (наприклад, визначення адреси
виборчої дільниці на сайті Державного реєстру виборців) тощо.

25
• консультування — індівідуальна допомога користувачеві, якщо
він відчуває складнощі в роботі з сервісами е-урядування. Це
може бути підказка з навігації в інтернеті, допомога у вірному
заповненні електронного докумету, роз'яснення незрозумілих
понять, допомога у користуванні онлайн-послугой тощо.
• створення власних інформаційних продуктів на допомогу
користуванню е-послугами. На відміну від рекламних
матеріалів, про які йшла мова у підрозділі “Поширення
інформації про можливості е-урядування” дані продукти повинні
мати практичну спрямованність. Це можуть бути рекомендації
по складанню звернень, покрокові інструкції з користування
онлайн-сервісом, зразки заповнення електронних документів
тощо.
• навчання — надання користувачам знань та навичок з
використання ІКТ. Зміст навчання може відрізнятися залежно від
рівня досвіченості користувачів. Це можуть бути курси
комп'ютерної грамотності для пенсіонерів, які, як правило не
вміють користуватися комп'ютером. Більш просунути категорії
відвідувачів бібліотеки можна навчати хитрощам інтернет-
навігації, знайомити з концепцією е-демократії, надавати
інформацію про інтернет послуги, які доступні вже зараз,
навчати користуватися ними.
Отже, впровадження е-урядування повинно зробити спілкування
влади з громадянами максимально зручним для останніх та у
перспективі привести до розвитку е-демократії. Комп'ютерізовані
бібліотеки із доступом до Інтернету можуть зробити внесок у
долученні власної громади до даного процесу. Розуміння ролі
бібліотек у впровадженні е-уряду існує на державному рівні.
Підтвердженням цього е Ініціатива «Публічні бібліотеки - мости до
електронного уряду'вання» як частина Національного плану дій у
рамках «Партнерства «Відкритий уряд». Долучення бібліотек до е-
урядування допоможе їм розширити перелік послуг та залучити
нових користувачів, довести громаді власну корисність.

26
Література:
Влада — бібліотека — громада : приєднуємося до електронного
урядування [Електронний ресурс] : (практичний посібник для
бібліотек з надання послуг електронного урядування) / Центральна
бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м.
Миколаєва ; [уклад. Гич Г. М., Михайловська Т. О., Некипелова О. М.,
Цуканова А. Є.]. — Електрон. дані. — Миколаїв, 2013. — 120 с. —
Режим доступу:
http://www.ogp.gov.ua/sites/default/files/library/Vlada-biblioteka-
gromada_posibnik.pdf. — Назва з екрана. — Дата перегляду:
24.05.2019.
Електронне урядування у теріторіальних громадах [Електронний
ресурс] : (збірник матеріалів) / Аналітичний Центр «Бюро
економічних та соціальних досліджень». — Електрон. Дані. —
Полтава, 2013. — 52 с. — Режим доступу:
http://www.esoc.org.ua/attachments/article/83/%D0%9A%D0%BD
%D0%B8%D0%B3%D0%B0%20%D0%B5-
%D1%83%D1%80%D1%8F
%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD
%D1%8F%202%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD
%D0%BA%D0%B8.pdf. — Назва з екрана. — Дата перегляду:
25.04.2019.
Електронне урядування та електронна демократія [Електронний
ресурс] : (навч. посіб.: у 15 ч.) / ред. А. І. Семенченко, В.М. Дрешпак.
— Електрон. дані. —Київ, 2017. — Режим доступу:
https://onat.edu.ua/project/e-urjaduvannja-ta-e-demokratija/. —
Назва з екрана. — Дата перегляду: 22.04.2019.
Омельяненко В.А. Цифровий розрив і його вплив на національну
економіку [Електронний ресурс] / В. А. Омельяненко. — Електрон.
дані. — Режим доступу:
http://r250.sudu.edu.ua/bitstream/123456789/37939/1/Omelianenko_n
ational_economy.pdf. — Назва з екрана. — Дата перегляду:
16.05.2019.
Пальчук В. Роль публічних бібліотек у розвитку електронного
урядування / В. Пальчук // Бібліотечний вісник. — 2015. — № 6. —
С. 22 — 27.

27
Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в
Україні [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів
України від 20.09.2017 р. № 649-р // Верховна Рада України :
офіційний веб-портал. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80. — Назва з
екрана. — Дата перегляду: 29.04.2019.
Сіленко А. Цифрова нерівність як глобальна соціально-
політична проблема [Електронний ресурс] / А. Сіленко // Політичний
менеджмент. — 2006. — № 3. — С. 51 — 61. — Режим доступу:
http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8837/04-
Silenko.pdf?sequence=1. — Назва з екрана. — Дата перегляду:
16.05.2019.
Текст лекцій з дисципліни «Електронне урядування»
[Електронний ресурс] : (для студентів 5 курсу спеціальності
„Менеджмент організацій і адміністрування” денної форми навчання)
/ Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; [авт. В. М. Бабаєв,
М. М. Новікова, С. О. Гайдученко]. — Електрон. Дані. — Харків,
2014. — 127 с. — Режим доступу:
http://eprints.kname.edu.ua/35678/1/%D0%9A%D0%BE%D0%BD
%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%BB
%D0%B5%D0%BA
%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%95%D0%A3%2011.pdf. —
Назва з екрана. — Дата перегляду: 16.04.2019.

28
ЗМІСТ:
Вступ ............................................................................................ 3
Е-урядування — чинник посилення демократичних процесів в
Україні ......................................................................................... 3
Складові е-урядування ............................................................... 6
Електронні адміністративні послуги ........................................ 6
Рівні розвитку е-послуг у державі ........................................... 10
Е-послуги в Україні .................................................................... 11
Проблема цифрової нерівності .................................................. 18
Участь бібліотек України в розвитку е-урядування ................ 20
Діяльність бібліотеки з долучення громади до е-урядування .. 22
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: методист науково-методичного відділу
Мороз А. О.
Редактор: провідний бібліотекар відділу автоматизації бібліотечних процесів
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідувач відділу автоматизації бібліотечних процесів
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: unbib.mk@gmail.com, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна

Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громади

More Related Content

What's hot

Similar to Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громади

More from Unbib Mk

Recently uploaded

Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громади