Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Основні складові «Моделі сільської бібліотеки».

1,669 views

Published on

Основні складові «Моделі сільської бібліотеки».

Published in: Education
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

Основні складові «Моделі сільської бібліотеки».

  1. 1. Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта, це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інфор мації / Ніл Гейман / Основні складові «Моделі сільської бібліотеки».
  2. 2. Сучасна сільська бібліотека – новий формат діяльності. Перша – це, форма існування самої бібліотеки, система обслуговування корист увачів, яку можуть самостійно обрати місцева громада, читачі бібліотеки разом із її ке рівником. Бібліотека може працювати як: - муніципальний інформаційний центр; -центр правової інформації; - бібліотека міні-музей; -центр культурного спілкування та дозвілля; -центр доступу до Інтернету; -центр народознавства і краєзнавства; - центр комп’ютерної грамотності; -центр відродження та зберігання народної культури; -центр підтримки незахищених верств населення; -центр підтримки сім’ї ; -Коворкінг-центр.
  3. 3. Сучасна публічна бібліотека може позиціонувати себе як центр культурного спілкування та дозвілля. Завдання публічної бібліотеки, полягають у наданні суспільству таких послуг як: - створення та розвиток навичок читання у дітей з раннього віку; - сприяння освіті як індивідуальній, так і в навчальних закладах – і самоосвіті на всіх рівнях; - надання можливостей для індивідуального творчого росту; - розвиток уяви і прагнення до творчості у дітей та молоді; - сприяння розповсюдженню знань про культурну спадщину і розвиток здібностей; - забезпечення доступу до матеріалів, що відображають всі виконавські види мистецтва; - підтримка традицій усної творчості; - забезпечення доступу громадян до всіх видів сучасної інформації, - належне інформаційне об слуговування місцевих підприємств, асоціацій, окремих груп спеціалістів; - сприяння оволодінню інформаційною та комп’ютерною грамотністю; - надання допомоги та участь в реалізації заходів та програм з розповсюдження грамотності, ор ієнтованих на всі вікові категорії.
  4. 4. Коворкінг-центр - це центр в якому є простір для думок, ідей, джерело натхнення, площа, де «бажа ю» або «мрію» може стати згодом «вмію» і «люблю». Це місце зустрічі громади, вільний вхід для тих, хто має бажання організовуватись та взаємодіяти. Тут можна співати і танцювати, грати на гітарі чи баяні, провести репетицію гуртка, поспілкуватись з цік авою людиною й обмінятися з нею своїми бажаннями і думками, почитати книжку, подивитися фільм або просто випити кави. Це безпечна територія для пізнання сучасного світу, творчого самовираження та активного відпочинку. Коворкінг - ( від англ.. «Со-workind» - спільна робота - організація праці в загальному просторі. Мета створення коворкінг-центру - не просто забезпечити всіх , хто потребує столом і стільцем для р оботи, але і створити свого роду community – спільноту, учасники якого обмінюються ідеями, досвідом і п родуктивно проводять час разом.
  5. 5. Нові бачення просторових рішень бібліотек - це зонування: - Зона як для невеликих груп користувачів, де можна обговорювати різні пробле ми, брати участь у «мозковому штурмі», так і для великих груп, в якій можна влаштовувати презентації, лекторії; - Зона громадської взаємодії, де проводитимуться зустрічі з письменниками, кни жкові ярмарки, культурно-мистецькі заходи; - Технологічна зона, де здійснюватимуться он-лайнові дослідження та створювати муться медіа продукти; - Тиха, відокремлена зона, призначена для читання, усамітнення та розміркувань над прочитаним; - Простір для творчих людей, де відвідувачі бібліотеки зможуть своїми руками виготовляти різні вироби; - Простір для діалогу між поколіннями, для розвитку зацікавлень і захоплень, д ля розвитку читання і уяви.
  6. 6. Друга складова моделі сільської бібліотеки – доступне її розміщення. Наявність бібліотечного обслуговування є обов’язковим у кожному селі та визначається Постаново ю Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019р. №72 «Про затвердження Державних соціальних но рмативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні». Що означає «доступність бібліот еки»? Це зручне місцезнаходження, форма роботи бібліотеки (або вона працює стаціонарно, або як біблі отечний пункт в окремий час, або як мобільна бібліотека-бібліобус). Також це санітарно-гігієнічні норм и (наявність опалення, електроенергії, туалету). Не менш важливим є привабливий інтер’єр, додаткові іміджеві послуги (реклама бібліотеки, а втомобільна стоянка біля входу, облаштована територія навколо бібліотеки, місця для дитячих ігор та ін. ). Режим роботи бібліотеки повинен бути зручним для мешканців села і не повинен збігатись з робоч им часом більшості населення. Тобто бібліотека – це заклад публічний, соціальний, що має організувати свою роботу відповідно до вимог жителів того села, в якому він знаходиться. Зовнішній вигляд приміщень, організація візуального простору: дизайн та інтер’єр (стенди , книжкові вітрини, друкована та мальовнича реклама масових заходів, оформлення каталогів та роздільників).
  7. 7. Третя складова моделі - ресурсна база. Тобто це ті бібліотечні фонди та інформаційні джерела, з якими працюють бібліот екарі та читачі. Фонд сучасної бібліотеки повинен включати видання на різних носіях: книги, періодику, аудіо-, відео-, електронні документи, бази даних Інтернету, «звукові книги» та ін. Міжнародні бібліотечні стандарти вказують, що кожного року до бібліотек повин ні надходити нові видання із розрахунку не менше 5 примірників на одного жителя на селеного пункту. Журнали та газети повинні передплачуватися у такій кількості: не менше двох зага льнодержавних щоденних газет та одного загальнодержавного тижневика, регіональн а періодика, галузеві видання гуманітарного, освітнього, дозвіллєвого характеру (на в ибір бібліотеки). У цілому у фонді сільської бібліотеки повинні бути документи останніх 5-10 рокі в видання, за винятком художньої та краєзнавчої літератури, яка може зберігатися за б ільш тривалий період.
  8. 8. Інформаційний простір бібліотеки Що включає в себе «інформаційний простір» бібліотеки ? Це - відкр итий доступ та розкриття книжкових фондів, куточки та інформації дл я читачів, Центри регіональної інформації, довідковий апарат бібліоте ки. Звертаючись до бібліотеки, читач спочатку складає думку про неї з а її інтер’єром, а от пізніше багато чого буде залежати від організації фонду, від роботи бібліотекаря з розкриття фонду, забезпечення доступ у до інформації, наповнення інформаційного простору бібліотеки. Для поліпшення інформації й використання документів, створення к ращих умов для диференційованого обслуговування користувачів орган ізовують відкритий доступ до фонду.
  9. 9. Важливе значення мають інформаційні зони, які з першого погляду привертають увагу до роботи бібліотеки. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗОНИ - «Бібліотека – територія спілкування»; - «Бібліотека – територія інформації»; - «Жива душа мого села не подоланна»; - «Таланти рідного села»; - «Це цікаво для місцевої громади»; - «Інформація для всіх і для кожного». Важливу роль для створення привабливого іміджу бібліотеки сприяє рекламно-іміджева продукці я бібліотеки: плакати, стенди наприклад: - «Друже, тут твоя бібліотека»; - «Ваша бібліотека завжди поруч з вами, завжди працює для Вас, завжди готова почути Ваші поб ажання»; - «Твоя бібліотека чекає на тебе»; - «Все гаразд, а з бібліотекою краще!»
  10. 10. Пропонуємо нову форму активізації книжкового фонду - формування тематич них мастрідів книжкових новинок на веб-сайтах (блогах) або просто створив ши авторські полиці на будь-який смак, погоду і настрій у бібліотеці: «Цікаві книги: пропонує письменник(П.І.П.) читач (П.І.П.), бібліотекар». Цікавою формою роботи, яка не потребує багато часу, але дозволяє постійно обновляти інформацію на веб-сайті (блозі) бібліотеки або, якщо комп’ютери відсу тні, виставці однієї книги «Книга дня»: - Кожного дня виставляється нова книга, якщо це на сайті, то сканується об кладинка книги з короткою анотацією. Можна також створити можливість пис ати свої враження чи коментар до неї. - Ідеї реалізації такої форми роботи можуть бути різноманітними: наприклад, один місяць виставляються книги історичні, на другий місяць – жіночі романи, на третій пригодницькі та ін.
  11. 11. Четверта складова – матеріальна база. Маленька сільська бібліотека сьогодні переживає не найкращі часи. Її сучасний стан – це пряме відоб раження суспільних негараздів: економічної кризи, демографічного дисбалансу, політичних потрясінь. Як результат спостерігаємо майже суцільний занепад чи не єдиного (поруч з клубною установою) осередку к ультурного життя в селі. Розвиток бібліотек необхідно починати з проведення капітальних та поточних ремонтів. Облаштуванн я приміщень бібліотечних закладів потребує нових підходів: сучасні меблі, сучасний дизайн, місця для індивідуальної та колективної роботи, ігрові зони для дітей, комфортність для спілкування і відпочинку. Якщо підійти творчо, то кожну бібліотеку, навіть найменшу, можна зробити неповторною, яскравою, зати шною і зручною для мешканців села. Необхідно також пам’ятати про облаштування інтер’єрів для людей з обмеженими фізичними можливостями. Це дуже важливо, оскільки всі мають рівні права на отримання інформації та кожен повинен мати можливість скористатись бібліотечними послугами. Оснащення телефонним зв’язком, аудіо- та відео-, копіювально-розмножувальною технікою, матеріа лом для ігрової діяльності дітей допоможе розширити перелік послуг для відвідувачів, організувати їхню повноцінну роботу та проведення дозвілля в стінах бібліотеки.
  12. 12. П’ята складова моделі сільської б ібліотеки – це персонал. Стратегічним завданням бібліотеки стає створення комфортних у мов для читачів, атмосфери неформального спілкування за рахунок з начного зниження рівня офіційності та збільшення ступеня довіри у взаємовідносинах. Форми таких взаємовідносин різні – від зацікавленого персональ ного спілкування користувача і бібліотекаря при організації видачі д окументів, до створення будь-яких видів можливого інформаційного сервісу для потреб усіх категорій користувачів з урахуванням їх упод обань, особистих побажань і зручностей. Відбулися зміни навіть у царині спілкування користувачів з книго ю – адже нині не обмежується доступ до видань, які в попередні рок и не потрапляли в бібліотеки. Діалогічний підхід має стати визначал ьним у стосунках бібліотекаря і користувача. Їх спілкування – це контакт рівноправних партнерів, кожен з яких має власну позицію з визнанням і дотриманням прав одне одного. Втілений в живому, невимушеному спілкуванні, бібліотекар здате н полегшити розуміння багатьох речей.
  13. 13. Характер взаємин користувач-бібліотекар нині – паритетні відносини – потребують біль ш високого професіоналізму, найпильнішої уваги. Спілкування в бібліотеці сьогодні набу ває нового змісту: це не лише бесіда у процесі видачі і повернення документів, а й специ фічний комунікативний фон усієї бібліотечно-інформаційної діяльності. Процес перебудови відносин з читачами, вихід на діалог утруднюють відсутність часу, недостатня кваліфікація, неповага з боку читачів тощо. На жаль, стереотипність мисленн я і особистісних установок і бібліотекарів, і користувачів, усталені, спрощені. Категори чні уявлення, безумовно, значною мірою впливають на типи їх взаємовідносин, тож серй озні зміни у цій сфері можливі лише за умови подолання цих стереотипів. У спілкуванні “лицем в лице” дуже важливі взаємні емоції, доброзичливий тон, заціка вленість співрозмовником.
  14. 14. Бібліотека повинна стати центром людського спілкування, якщо вона орі єнтується у своїй діяльності на різноманітність потреб людей в інформаці ї, знаннях, спілкуванні з врахуванням безлічі факторів: ґендерного підходу, вікових, психологічних особливостей, стану здоров’я , віросповідання, національності, професійних особливостей і т. ін. – це м усить мати на увазі кожен бібліотечний працівник. І користувачам, і бібліотекарям доведеться навчитися ефективному спі лкуванню, оволодіти комунікативною компетентністю.
  15. 15. Бібліотекар як основна ланка в процесі взаємодії , за рахунок розширення с фери бібліотечного спілкування в суспільстві, підвищення його якості, біблі отека може підняти свій престиж, створити свій позитивний імідж. Це можливо, якщо в бібліотеці буде працювати людина, що володіє висок им рівнем культури спілкування. Мистецтво спілкування – це і праця, і талант, і творчість. Нові часи до су часного бібліотекаря сталять нові вимоги. Його вміння спілкуватися, вести д іалог визначає ефективність бібліотечного обслуговування. Важливими показниками професіоналізму і високої кваліфікації бібліоте чного спеціаліста стає сьогодні його особистісна, інформаційна, соціальноп сихологічна, мовна компетентність.
  16. 16. Його професійний успіх неможливий без високого розвитку всіх сторін інтелектуальн ої діяльності особистості: культури, письма, мови, читання, слухання. Важлива складова професійної компетентності – вміння створити інноваційний про стір, реалізувати свій творчий потенціал. За ступенем активності бібліотекар може зай мати у спілкуванні позицію лідера, генератора ідей, активного учасника заходів, органі затора тощо. Для обговорення книг він має вміти інтерпретувати прочитане, виступати публічно, слухати учасників дискусій, забезпечувати зворотній зв’язок у спілкуванні. Взаємодія бібліотекаря з читачами настільки професійна, наскільки вона етична. До тримання норм професійної етики бібліотекаря є неодмінною умовою успішного спілк ування.
  17. 17. На спілкування значною мірою впливають особистісні якості бібліотекаря: л юб’язність, доброзичливість, терплячість і т. ін., а також його вміння орієнту ватися в ситуації, що змінюється, вміння скористатися нею для успішної пре зентації себе і бібліотеки користувачеві, швидке реагування на всі зміни. Деякі особистісні риси – невпевненість у собі, або, навпаки, надмірна сам овпевненість, тривожність або агресивність та брак професійних якостей – м ожуть стати причиною важкопереборюваних психологічних бар’єрів у спілк уванні з користувачами. Бібліотекар повинен вміти налагоджувати контакт з аудиторією, глибоко і де тально знати її соціально-психологічні особливості, систематично вивчати е фективність зробленого.
  18. 18. Разом з тим, мало хто замислювався над тим, що робота з людьми – це сфе ра підвищеного ризику. Працівник, недостатньо підготовлений до постійн ого контакту з людьми, може нашкодити не тільки навколишнім, але й сам ому собі. Тож корисно оволодівати навичками психоаналізу, щоб захищати себе від стресових ситуацій. Потрібен самоконтроль, самокритика, самооцінка вчинків, а також вмінн я перемикатися та керувати своїми емоціями. Форми і методи спілкування у ході бібліотечних заходів, як і у всій діял ьності, бібліотекарі повинні формувати позитивне відношення до бібліотек и, до свого професійного іміджу. Прояв уваги до думки читача, створення атмосфери поваги до будь-яки х висловлювань під час диспутів, дискусій, обговорень значно ефективніш е, ніж найяскравіша реклама.
  19. 19. Масові заходи на актуальні теми часто стають поштовхом для населення до відвідуван ня бібліотек. Підготовка до масових заходів передбачає тісне спілкування з потенці йними учасниками – бесіди, вивчення їх уподобань, врахування побажань і зауважень. Поряд із заходами, що проводять самі бібліотекарі (усні журнали, тематичні вечори, музичні зустрічі, вечори запитань і відповідей тощо) і на яких більшість присутніх – л ише пасивні глядачі, все більшого значення набувають форми заходів, головними учас никами яких стають самі читачі. Розкритися як особистості можуть учасники обговорень, диспутів, дискусій, читац ьких конференцій і т. ін., якщо вони організовані згідно методики і бібліотекарі виходя ть на діалогічний тип спілкування з користувачами.
  20. 20. Діалогові форми, живе слово в бібліотеці дають могутній імпульс для розвитку як вс іх сфер особистості читача, так і розвитку особистості і творчого потенціалу самого біб ліотекаря. Успішність діалогових форм бібліотечного обслуговування обумовлена активністю учас ників і ведучого, їх зацікавленістю, рівністю позицій, повагою співрозмовників один до одного. Дуже важливим є моніторинг думок, поглядів, уподобань, очікувань місцевих жител ів, аналіз якості наданих послуг. У бібліотечному спілкуванні мають значення навіть такі, здавалося б, деталі, дрібниці, як вміння вибирати приміщення, розставити столи, стільці для учасників спілкування; підготовка аудиторії до дискусії, диспуту, “круглого столу” тощо.. Не варто боятися змінювати методики звичних заходів, придумувати нові. Словом, у сіляко вітається творчий підхід, розробка оригінальних проектів і програм, адаптація, т рансформація і модернізація “чужих” форм» – все, що спонукає відвідувачів до активно го спілкування.
  21. 21. Зміни в бібліотеках ставлять нові вимоги й до їхніх працівників. Сьогодні бібліотечний працівник зобов’язаний володіти усім комплексом проблем у галузі інформації, пропонувати нові види інформаційних послуг, володіти навичками ділового спілкування, підвищувати свою професійну майстерність, дотримуватись про фесійної етики бібліотечного співтовариства, міжнародних стандартів і суспільних нор м. Слід відзначити, що комп’ютеризація бібліотек та забезпечення публічного дос тупу до Інтернету - один з провідних напрямків модернізації бібліотечної справи. Тому комп’ютеризована бібліотека на селі сьогодні виконує особливу місію – забе зпечує читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів. Відкриття при публічних бібліотеках інтернет-центрів зобов’язує бібліот екарів опанувати комп’ютер, підвищувати свій професіоналізм в даному напрям ку, щоб використовувати можливості новітніх технологій для задоволення потре б і запитів користувачів бібліотеки.
  22. 22. Бібліотечний працівник ентузіаст, який надихає і мотивує користувачів, спеціаліст, який має знання і вміння, він організатор змістовного культурного дозвілля. Енергійність, мобільність, нал аштованість на інновації сприяють освоюванню нових майданчиків для роботи з окремими груп ами дорослого населення, молоді та дітей, залучення читацьких груп щодо участі у загально ра йонних, обласних та Всеукраїнських конкурсах, акціях, проведенням моніторингів з вивчення ефе ктивності інформаційних інтересів та потреб населення. Разом із зміною позиції бібліотеки в глобальному інформаційному суспільстві повинен змінювати ся статус бібліотекаря як менеджера бібліотечно-інформаційних систем. З цим пов’язано усвідомлення нового змісту роботи бібліотеки, її суспільного покликання як важливого чинника у становленні демок ратичного суспільства, розповсюдженні нових знань, підвищенні культури населення України. Для реалізації цих завдань необхідно вміти виходити за межі професійних стереотипів, творчо за проваджувати інноваційні методи роботи, знати перспективи і тенденції розвитку бібліотечної справи у світі. Бібліотекар – головна рушійна сила усіх змін, і почати перетворення він повинен із себе, свого бач ення нової, модельної бібліотеки, бажання її змінити на краще, а потім запалити цією творчою іскрою всіх навколо: владу, спонсорів, читачів бібліотеки та мешканців села.
  23. 23. Шоста складова моделі – зв’язки бібліотеки із громадськістю. Бібліотека – це частина інфраструктури села, і громада повинна брати участь у її житті. Місцеві жителі здатні забезпечити підтримку бібліотеки у вирішенні багатьох проблем: щодо залучення коштів н а комплектування, при переведенні в інші приміщення, реалізації необхідних завдань. Громада завжди підтримає і зас тупиться за бібліотеку, яка відображає її інтереси та задовольняє її запити – авторитетну, корисну, з творчим працівни ком. Бібліотеки мають шукати нові форми комунікацій з метою вирішення завдань: - Привернення уваги до проблем місцевої громади та конкретних її членів; - Забезпечення взаємодії між мешканцями та об’єднаннями громадян; - Реалізація громадських ініціатив. Необхідно налагодити в сільських бібліотеках звіти про роботу перед місцевими жителями та владою , залучати волонтерів, активістів з числа місцевого населення, створювати товариства друзів бібліотеки або опікунські ради, більш яскраво і впевнено представляти інформацію про свої послуги на сторінках місцевих газет, по телебаченню, через рекламні матеріали.
  24. 24. Бібліотека повинна узгоджувати свою діяльність з громадою. Аналізуючи свою роботу, постійно вносити зміни до послуг і форм обслуговування відповідно до по треб місцевого населення. Також залучати до процесу створення нового образу бібліотеки владні структ ури, спонсорів, меценатів, активних користувачів. Необхідними також є співпраця та співучасть у різного роду спільних програмах, а також надання п риміщення для діяльності, яка не має прямого відношення до бібліотечного, але пов’язана з суспільним жи ттям міста або регіону. Бібліотеки мають стати партисипативними закладами, в яких працівники братимуть участь у ді яльності установи, яка виходить за межі їх функціональних обов’язків. Партисипативний воркшоп - це один із способів колективного прийняття рішення, інноваційніст ь якого полягає в долученні до обговорення не тільки професіоналів та спеціалістів, але й предста вників громади, громадських організацій, депутатів місцевої влади, активну молодь, людей похилого віку.
  25. 25. Рекомендації щодо поліпшення якості бібліотечної роботи, а саме: - розробляти та реалізовувати цільові програми та проекти, у т. ч. на засадах партн ерства, що є умовою інноваційного розвитку сільської бібліотеки; - створювати комфортне інформаційне середовище та комфортні умови користуванн я фондом у стінах бібліотеки; - продовжувати здійснювати просування електронних інформаційних послуг у бібліо теці, як основи іміджу бібліотеки в селі; - приймати участь у загальнорайонних проектах з розвитку читання, а також самості йно організовувати самостійні великі акції і заходи з залученням членів громади, бібліот ечних активістів та волонтерів бібліотеки; - активізувати проведення публічних звітів щодо діяльності бібліотечної установи; - розвивати фандрейзингову роботу та роботу зі спонсорами бібліотеки;
  26. 26. - виділяти час для систематичного навчання, щоденної самоосвіти; - запозичувати та впроваджувати кращий досвід роботи вітчизняних та зарубіжних б ібліотек; - спрямовувати роботу над рекламуванням бібліотечної професії через позиціонув ання бібліотек і бібліотекарів в соц. мережах; - забезпечувати веб-представництво бібліотек у світовому інформаційному просторі. Все це приведе до збільшення кількості відвідувачів, а сама бібліотека буде розглядати ся як складова частина інфраструктури суспільного життя міста чи регіону, що підвищит ь її статус у суспільстві, сприятиме поліпшенню фінансування. Тільки об’єднання спільних зусиль держави, органів місцевого самоврядування, терит оріальних громад, спонсорських організацій та працівників бібліотечних закладів зробит ь можливим створення нової бібліотеки, яка відповідає міжнародному модельному станд арту діяльності.
  27. 27. Успіхів! Дякую за увагу! Завідувач організаційно-методичного відділу ЦРБ – З.Заяць 2019

×