Тема №9 (2) Системи електронної комерції g2 c та g2b Садівник Максим

1. СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ
КОМЕРЦІЇ G2C ТА G2B
Підготував студент групи СН-22
Садівник Максим

2. Системи електронної комерції G2C та G2B – це взаємодія між державою і громадянами,
або державою і приватними компаніями. Основною формою реалізації таких систем
електронної комерції є так званий електронний уряд – E-Government.
Електронний уряд (E-Government)
Електронний уряд – це система державного керування, заснована на авто- матизації
сукупності управлінських процесів у масштабах країни та спрямована на зниження витрат
соціальних комунікацій для кожного члена суспільства.
Створення електронного уряду передбачає побудову загальнодержавної розподіленої
системи керування, яка реалізує рішення повного спектра задач, пов'язаних з керуванням
документами органів влади та процесами їхньої обробки.
Ціль створення електронного уряду – це ефективне державне керування, прозорість
роботи державної влади та руйнування монополії чиновників на інформацію.

3. СЬОГОДНІ ІСНУЮТЬ НАСТУПНІ ЧОТИРИ РІВНІ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ УРЯДОВОГО КЕРУВАННЯ:
1. Односторонні комунікації – для надання інформації про якісь підрозділи або
аспекти діяльності уряду.
2. Двосторонні комунікації – які дозволяють уряду одержувати зворотну реакцію
громадян.
3. Транзакційні системи – забезпечують підтримку урядової діяльності.
4. Спеціалізований портал – дозволяє здійснювати усі необхідні транзакції між
громадянами та державними установами.

4. ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ЧОТИРЬОХ СТАДІЙ:
Перша стадія – розробка інформаційного Інтернет-порталу.
Друга стадія – створений електронний урядовий інформаційний Інтернет-портал стає
інструментом для двостороннього спілкування.
Третя стадія – Інтернет-портал надає можливість здійснювати окремі процеси
взаємодії держави із громадянами та бізнесом в електронній формі.
Четверта стадія – передбачає наявність порталу, який інтегрує увесь комплекс послуг
уряду та забезпечує вільний доступ до них усім громадянам.

5. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД ПОКЛИКАНИЙ ВИРІШУВАТИ НАСТУПНІ ЗАДАЧІ:
координацію та адміністрування взаємодії між різними державними структурами;
організацію доступу громадян до обслуговування їх державними органами;
організацію взаємодії структур уряду та бізнесу;
видачу громадянам будь-якої інформації, пов'язаної з діяльністю уря- дових органів,
включаючи інформацію особистого характеру;
створення форм правління з більшою участю громадян і т.п.;
забезпечення рівної доступності соціальних та культурних благ незалежно від місця
проживання громадянина;
забезпечення повного охоплення населення урядовими послугами;
подолання інформаційної нерівності;
забезпечення трекингу.

6. СТРУКТУРА ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ

7. З ПОГЛЯДУ КОРИСТУВАЧА, СЕРВЕР ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБ ПОВИНЕН
ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ЧОТИРИ ГОЛОВНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ:
● Реєстрацію;
● «Посвідчення особи» користувача;
● Надання доступу до послуг;
● Механізм зворотного зв'язку;

8. ДЕРЖАВНІ ЕЛЕКТРОННІ ТОРГОВО-ЗАКУПІВЕЛЬНІ МАЙДАНЧИКИ
Електронний торгово-закупівельний майданчик – це інформаційна система, яка забезпечує
взаємодію організації, яка купує товари з контрагентами на усіх етапах матеріально-
технічного постачання через електронні канали зв'язку.

9. СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО ПОСТАЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ:
● реєстрацію та ведення бази даних продавців;
● відновлення профілів користувачів та переліку товарів, які вони пропонують;
● відстеження рахунків-фактур та платежів;
● автоматичну обробку вхідних заявок;
● проведення тендерів та аукціонів (на основі законодавчих актів про порядок закупівель
проведення для державних потреб);
● організацію взаєморозрахунків;
● надання інформації для контрольних та фінансово-ревізійних органів;
● формування звітних документів, а також інтеграцію з ERP-системами учасників торгів.

10. Основний спосіб закупівлі товарів, робіт, послуг для державних та муніципальних
потреб – це відкриті конкурси (торги, тендери).
Інформація про постачальника включає:
● реквізити постачальника -– надаються самим постачальником у центральну
електронну реєстратуру;
● необхідну банківську інформацію та інформацію податкової інспекції про
постачальника;
● інформацію, отриману у результаті аналізу усіх попередніх контрактів (якщо
вони є), укладених з постачальником.

11. Інформаційна система підтримки торгів, виходячи зі ступеня відкритості та доступності,
повинна мати у своєму складі три основні функціональні підсистеми:
● Інформаційно-рекламна підсистема.
● Реєстраційна підсистема.
● Система захисту інформаційного обміну на усіх стадіях проведення торгів.
Також, окрім основних підсистем, які безпосередньо обслуговують торги, у інформаційній
системі повинні бути дві допоміжні підсистеми:
● Підсистема підготовки торгів.
● Підсистема ведення архіву конкурсних торгів та укладених контрактів.

12. ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНИХ ТОРГІВ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА 6 ЕТАПІВ:
I Запрошення до участі у торгах.
I I Розміщення конкурсної документації з проведення торгів.
I I I Збір заявок, які надійшли від постачальників.
I V Безпосереднє проведення конкурсу.
V Публікація інформації щодо результатів конкурсу.
V I Укладення контракту.