Адміністративно-територіальна реформа в нашій країні може призвести до неконтрольованого процесу скорочення мережі публічних бібліотек. З іншого боку, децентралізація дає можливість створити бібліотеки, які повністю відповідали б потребам громади. Дані методичні рекомендації покликані допомогти фахівцям на шляху створення саме такого бібліотечного закладу. У виданні порушені проблеми законодавства, що регулює становище книгозбірні в нових умовах, розглянуті можливі шляхи співпраці бібліотек із власною громадою, докладно викладена концепція соціального партнерства. Рекомендації розраховано на бібліотекарів публічних бібліотек ОТГ, методистів.

2. Миколаїв, 2018
Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
ТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА
БІБЛІОТЕКА І ГРОМАДА: ШЛЯХИ
СПІВПРАЦІ

3. 2
Бібліотека і громада : шляхи співпраці : методичні рекомендації /
уклад. А. О. Мороз. — Миколаїв : ОБЮ, 2018. — 31 с.
Адміністративно-територіальна реформа в нашій країні може
призвести до неконтрольованого процесу скорочення мережі публічних
бібліотек. З іншого боку, децентралізація дає можливість створити
бібліотеки, які повністю відповідали б потребам громади. Дані методичні
рекомендації покликані допомогти фахівцям на шляху створення саме такого
бібліотечного закладу. У виданні порушені проблеми законодавства, що
регулює становище книгозбірні в нових умовах, розглянуті можливі шляхи
співпраці бібліотек із власною громадою, докладно викладена концепція
соціального партнерства.
Рекомендації розраховано на бібліотекарів публічних бібліотек ОТГ,
методистів.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2018

4. 3
ВСТУП
Адміністративно-територіальна реформа в нашій країні створює
нові виклики і ризики для публічних бібліотек. Рішення про
доцільність функціонування бібліотек, їх статус, кількість
працівників, фонди, опалення у зимовий період тощо прийматиме
сама громада, адже бібліотеки громад фінансуються із місцевого
бюджету. Закриття бібліотеки або скорочення штату — найпростіший
засіб економії бюджету в очах багатьох керівників. З іншого боку,
децентралізація дає можливість створити бібліотеки, які повністю
відповідали б потребам громади. Тобто єдиний засіб виживання в наш
непростий час — постійно доводити громаді свою користь. І
бібліотечні заклади мають для цього ресурси. Адже рівень розвитку
бібліотеки впливає на загальний культурний, освітній рівень
населення. А високий інтелектуальний рівень жителів має
забезпечити конкурентоспроможність громади.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА, ЩО РЕГУЛЮЄ
СТАНОВИЩЕ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
У процесі організації бібліотек в об’єднаних територіальних
громадах потрібно дотримуватись законодавства України у сфері
культури і бібліотечної справи та законодавства України у сфері
адміністративної реформи.
Основним законом, що регулює діяльність бібліотек в Україні є
Закон України “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, який із
1995 року зазнав лише незначних змін. Після старту адміністративно-
територіальної реформи (2015-2017 рр.) до нього були внесені
наступні зміни:
• Закон України № 911-VIII від 24.12.2015 р. «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України» визначив додаткові
джерела фінансування закладів культури. Порівняно із
попередньою редакцією їх перелік був розширений. Відтепер
додаткове фінансування бібліотек державної і комунальної форм
власності може здійснюватися за рахунок коштів, що надходять

5. 4
від господарської діяльності, надання платних послуг;
одержаних за роботи (послуги), виконані на замовлення
підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; доходів від
надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; грантів,
благодійних внесків, добровільних пожертвувань, грошових
внесків, матеріальних цінностей, одержаних від фізичних і
юридичних осіб, у т. ч. іноземних; коштів, отриманих
бібліотеками як відсотки на залишок власних надходжень,
отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з
основною діяльністю, благодійні внески та гранти, і розміщених
на поточних рахунках, відкритих в банках державного сектору;
інших не заборонених законодавством джерел;
• Закон України № 927-VІІІ від 25.12.2015 р. “Про внесення змін
до деяких законів України щодо розширення доступу сліпих,
осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією до творів,
виданих у спеціальному форматі” покликаний розширити
доступ сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією до
творів, виданих у спеціальному форматі через мережу публічних
бібліотек.
• Закон України № 954-VIII від 28.01.2016 р. “Про внесення змін
до деяких законів України щодо вдосконалення системи
державного управління у книговидавничій сфері” передбачає
заснування Українського інституту книги, який є “державною
установою, що належить до сфери управління центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сферах культури та мистецтв”. У законі зазначено, що
через Український інститут книги може здійснюватися додаткове
фінансування публічних бібліотек “за рахунок коштів
Державного бюджету України відповідно до Плану розвитку
культури на відповідний рік, а також відповідно до державних
програм, виконання яких покладено на центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сферах культури та мистецтв, та/або за рахунок
коштів, отриманих Українським інститутом книги як гранти,
пожертви, дарунки тощо з цільовим призначенням на
фінансування публічних бібліотек”.

6. 5
• Закон України № 955-VIII від 28.01.2016 р. “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо запровадження
контрактної форми роботи в сфері культури і конкурсної
процедури призначення керівників державних і комунальних
закладів культури” визначив, що керівники державних і
комунальних бібліотек, керівники ЦБС призначаються на посаду
шляхом укладання з ними контракту на п'ять років за
результатами конкурсу.
Отже, останні зміни у Законі України “Про бібліотеки та
бібліотечну справу” цінні тим, що дозволяють бібліотеці розширити
коло джерел позабюджетного фінансування. Однак вони не окреслили
напрямків реформування бібліотечної галузі в умовах децентралізації.
Діяльність бібліотек України регулює також Закон України
“Про культуру”. Зокрема, ст. 20 ч. 4 наголошує: “Забороняється
виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв,
архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, мистецьких шкіл,
центрів дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з
приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення”. Зміни у
ст. 22 ч. 3 спрощують порядок вилучення бібліотек із базової мережі
закладів культури районного рівня: “Органи виконавчої влади та
органи місцевого самоврядування під час формування та
забезпечення функціонування базової мережі закладів культури
керуються державними соціальними нормативами у сфері
обслуговування закладами культури, передбаченими Законом України
“Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за
погодженням із центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сферах культури та
мистецтв”. Раніше це можливо було зробити лише за погодженням із
Міністерством культури України.
Поки що залишається у силі Постанова Кабінету Міністрів
України від 30 травня 1997 р. № 510 “Про мінімальні соціальні
нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в
Україні”. Критеріями визначення кількості публічних бібліотек є
кількість жителів у населеному пункті:

7. 6
• у населених пунктах з кількістю жителів від 500 до 3 тисяч осіб
повинна діяти як мінімум одна загальнодоступна бібліотека на
території сільської (селищної) ради; у населених пунктах з числом
понад 3 тисячі осіб — одна бібліотека на 3-5 тис. осіб;
• питання про наявність бібліотеки в населених пунктах з
населенням до 500 мешканців вирішує відповідний орган місцевого
самоврядування.
Становить інтерес для бібліотечних закладів Стратегія
розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 р. “Якісні зміни
бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р.
Вона поділена на три етапи: на два роки — коротка стратегія,
середньострокова перспектива — на п'ять років і довгострокова —
десять років. Стратегія передбачає наступні заходи:
• реалізувати програму з модернізації матеріально-технічної бази
бібліотек;
• реалізувати програму інформатизації бібліотек;
• реалізувати програму Національної електронної бібліотеки
України;
• реалізувати програму збереження бібліотечних фондів;
• реалізувати програму “Мобільні бібліотеки”;
• реалізувати проект єдиного універсального веб-порталу
інформаційних ресурсів бібліотек України;
• приєднати зведений електронний каталог бібліотек України та
електронні каталоги окремих бібліотек до світового зведеного
каталогу бібліотечних ресурсів (WorldCat).
Недоліком даної стратегії є достатньо декларативний характер та
непрописані практичні механізми реалізації. У ній відсутній опис
джерел фінансування на проведення перелічених вище заходів.
“Концепція державної політики щодо розвитку національної
видавничої справи та популяризації читання на період до 2020

8. 7
року” була ухвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від
24 лютого 2016 р. Концепція передбачає, що:
• до 2020 року річна кількість відвідувачів бібліотек зросте на
25%;
• буде розроблений оптимальний механізм визначення потреби
публічних бібліотек в асортименті видань та систематичному
поповненню бібліотечних фондів необхідною вітчизняною
видавничою продукцією.
Як зазначено у Концепції: “фінансування заходів з реалізації
Концепції здійснюватиметься в межах загального обсягу державного
замовлення на виробництво телерадіопрограм та випуск видавничої
продукції, а також за рахунок коштів суб’єктів видавничої справи”.
Тобто Концепція не отримає окремого фінансування з Державного
бюджету України. (Для порівняння, у Республіці Польща в 2015 році
Уряд затвердив “Народну програму розвитку читання”. Програма
передбачає фінансування з державного бюджету у розмірі 435 млн
злотих).
Отже, можемо підсумувати, що зміни, які були внесені у
законодавство щодо системи публічних бібліотек в Україні упродовж
2015-2016 років, не розкривають напрямків комплексного
реформування бібліотечної галузі в умовах реформи адміністративно-
територіального устрою та системи місцевого самоврядування.
Закони, що регулюють адміністративно-територіальну реформу:
• “Про місцеве самоврядування в Україні”: Закон України від
21 травня 1997 р., поточна редакція від 24. 02. 2018 р.;
• “Про співробітництво територіальних громад”: Закон України
від 17 червня 2014 р.;
• “Про добровільне об'єднання територіальних громад”: Закон
України від 5 лютого 2015 р.;
• “Про засади державної регіональної політики”: Закон
України від 5 лютого 2015 р.
Допомогти бібліотекарям розібратися у тонкощах законодавства
та переорієнтуватися на працю в умовах ОТГ покликані “Методичні

9. 8
рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в
об'єднаних територіальних громадах”, розроблені Національною
парламентською бібліотекою України. В них перераховано можливі
різновиди ОТГ в районах (район — одна громада, район — кілька
громад тощо) та варіанти організації мережі публічних бібліотек у
кожному з цих різновидів; докладно розглядаються правові питання
утворення публічної бібліотеки ОТГ, в тому числі гарантії
працівникам при реорганізації ЦБС; приділено увагу структурі,
штату, організації фонду публічної бібліотеки ОТГ, організації
обслуговування. Ці методичні рекомендації знаходяться на
офіційному сайті Міністерства культури України у розділі “Установи
галузі” — “Бібліотеки” — “Методичні рекомендації”. У практичному
вирішенні конкретних питань можуть надати допомогу фахівці
науково-методичного відділу НПБУ у розділі “Бібліотечному
фахівцю” офіційного веб-сайту бібліотеки.
При аналізі можливих варіантів реформування мережі публічних
бібліотек варто пам’ятати, що на другому етапі реформи
адміністративно-територіального устрою та системи місцевого
самоврядування, після завершення процесу добровільного об’єднання
територіальних громад, відбудеться укрупнення існуючих на сьогодні
районів, що може вплинути на мережу районних публічних бібліотек.
ВНЕСОК БІБЛІОТЕКИ У РОЗВИТОК ГРОМАДИ
Бібліотечна спільнота знає, що бібліотека — це ключ до
вирішення великої кількості проблем, ускладнених важкою
економічною ситуацією, але суспільство та влада схильні її
недооцінювати. Це призводить до низки негативних явищ у
бібліотечної галузі:
• залишкового принципу фінансування культури, що також
призводить до низької заробітної платні фахівців, недостатнього
рівня поповнення фондів, низького рівня комп'ютеризації;
• неповного робочого дня бібліотечних фахівців. Серед
сільських бібліотекарів показник тих, хто працює неповний
робочий день становить 50%, взагалі серед працівників галузі —
30% (за даними Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 р.). Це

10. 9
призводить до скорочення кількості годин роботи публічних
бібліотек у сільській місцевості, зниження якості послуг;
• прихованого закриття бібліотек “тимчасово не працюючих” з
різних причин.
Існує небезпека, що у ході децентралізації становище бібліотек
ще погіршиться. Може відбутися неконтрольований процес
скорочення мережі публічних бібліотек, так звана “оптимізація”,
через що значна частина мешканців громад буде позбавлена доступу
до бібліотечних послуг. Отже, щоб захистити бібліотечні заклади, ми
повинні сами усвідомити їх переваги та донести дану інформацію до
громади.
Переваги бібліотеки як соціального інституту:
• у ситуації неконтрольованих і некерованих інформаційних
потоків бібліотека здійснює оцінку, систематизацію, фільтрацію
інформації, тобто організує навігацію у світі знань;
• одним із наслідків зближення України із Європою стане
боротьба з піратським контентом в інтернеті. Поки ще наші
успіхи у цьому напрямку невеликі, але входження до
європейського правового та інформаційного простору без
вирішення даної проблеми не відбудеться. І тоді єдиним засобом
безкоштовного отримання контенту (в паперовому або
електронному виді) буде бібліотека;
• бібліотека може зробити великий внесок у боротьбу з
проблемою інформаційній нерівності. Ця проблема набуває все
більшої ваги по мірі переходу від індустріального до
інформаційного суспільства. В даному суспільстві
найважливішим ресурсом економіки стають знання, інформація,
інтелект, використання інформаційно-комп'ютерних технологій.
Але при цьому зростає ризик вилучення із соціального життя
багатьох прошарків населення. Це, насамперед, малозабезпечені
громадяни, які просто не мають матеріальних можливостей
долучатися до культурних благ (купувати книжки, білети на
концерти та вистави, тим більше цифрову техніку, щоб отримати
доступ до мережі інтернет). Без подолання інформаційної
нерівності неможливий ні процес глобалізації, ні ефективний

11. 10
розвиток інформаційного суспільства, ні запровадження
електронних урядів. Бібліотека — це заклад, що надає
безкоштовні послуги та працює із соціально незахищеними
верствами населення. Для дітей і підлітків із бідних сімей,
пенсіонерів, вимушених переселенців, бібліотека — єдине місце,
де вони можуть одержати вільний доступ до інформації,
культурного життя та онлайн-послуг;
• бібліотечні установи мають значний потенціал як простір
соціальної взаємодії. Бібліотека певного району є центром, який
може об'єднати його мешканців у локальне товариство. А це вже
перший крок до виникнення громадського суспільства;
• бібліотека є одним із чинників розвитку людського капіталу
громади. Адже це місце, де відвідувач може поєднувати дозвілля
з пізнанням, розвитком творчих здібностей, придбати додаткові
компетенції, нові навички. Людина, що має культурні навички,
краще орієнтується у житті, легше пристосовується до
суспільних змін, перед нею відкрито більше можливостей.
Компетенції, набуті у бібліотеці, можуть підвищити цінність
людини на ринку праці або допомогти їй започаткувати власну
справу;
• наявність краєзнавчих фондів, що містять унікальні відомості
про регіон, та значний досвід краєзнавчої роботи дозволяють
бібліотеці взяти на себе роль інформаційного центру для
підприємців туристичної сфери та звичайних туристів. Розвиток
туризму сприяє залученню інвестицій у регіон, відкриттю нових
робочих місць, забезпечує потреби громади у цікавому
відпочинку. Більш детальна інформація про те, як бібліотека
може сприяти розвитку туризму, міститься у методичних
рекомендаціях “Бібліотечне краєзнавство: від книгозбірні до
інформаційно-туристичного центру”, які викладено на сайті
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва у розділі
“Творча лабораторія для фахівців” — “Методично-
бібліографічні ресурси”.

12. 11
Співпраця заради успіху
У наш час бібліотека — це інформаційний та культурний центр,
який повинен стати осередком розвитку місцевої громади. В
результаті бібліотеки отримають зворотній зв'язок — рекламу та
підтримку громади. Шляхи, якими бібліотека може підвищити
власний авторитет:
• системно вивчати думку громади на основі соціологічних
досліджень для вдосконалення власної діяльності. Не можна
обмежувати себе тільки копіюванням досвіду роботи інших
бібліотек, адже кожна громада має власну специфіку, відповідно
можуть відрізнятися й інформаційні, культурні, дозвіллєві
потреби жителів різних ОТГ;
• орієнтуючись на інтереси реальних та потенційних користувачів,
обирати відповідну спеціалізацію обслуговування. Від того, яке
виробництво розвинено у вашому регіоні, які освітні заклади
працюють, залежать інформаційні потреби місцевих жителів.
Нині бібліотеки все більше уваги приділяють вразливим групам
населення — безробітним, безпритульним, малозабезпеченим,
пенсіонерам тощо. Допомога, у тому числі інформаційна, даним
категоріям населення — реальний вклад у підвищення
добробуту громади;
• посилювати інформаційну функцію: створювати численні
фактографічні матеріали з важливих питань для населення і
доводити це до широкого загалу. Якщо бібліотека стала першим
пунктом звернення за інформацією про місцеві новини,
навчання, роботу, тоді можна говорити, що вона відбулася як
інформаційний центр власної громади;
• допомагати громаді в організації і проведенні заходів, свят;
• активно діяти в соціальному просторі: шукати партнерів,
союзників, можливостей додаткового фінансування,
співпрацювати з громадськими організаціями, міжнародними
фондами (докладніше — у розділі “Соціальне партнерство
бібліотек”);

13. 12
• надавати особливого значення зручності, комфортності
обслуговування, оформленню бібліотечного простору, мати
зручний для мешканців режим роботи;
• вирішувати питання інформаційного обслуговування малих
населених пунктів, що не мають стаціонарних бібліотек;
• шукати можливості для забезпечення відкритого доступу до
світових інформаційних ресурсів, застосовувати інформаційні
технології;
• вживати заходів для створення позитивного іміджу бібліотеки,
забезпечувати поінформованість громади про її діяльність,
послуги, доводити владним структурам власну соціальну
значущість, проводити рекламні кампанії. Останнім часом
набула популярності така форма реклами бібліотеки, як звіти
перед громадськістю про її діяльність за рік. На захід
запрошуються читачі бібліотеки, члени творчих спілок,
представники громадських організацій, місцевої влади, освітніх
установ, соціальні партнери книгозбірні. Для них співробітники
бібліотеки готують розповіді про те, як і чим жила книгозбірня
протягом року, якого досвіду набула, які нові ідеї впровадила.
Даний захід зручний тим, що дозволяє висвітлити працю
бібліотеки з різних боків, продемонструвати свої кращі
досягнення, прорекламувати нові послуги, зламати застаріли
суспільні стереотипи щодо бібліотек. Ще одна популярна форма
доведення соціальної значущості бібліотеки — складання
“Історій успіху” її читачів. “Історія успіху” містить відомості
про те, як за допомогою бібліотеки читач досяг успіху: вступив
до омріяного навчального закладу, знайшов роботу, відкрив
власний бізнес тощо. Такі “Історії успіху” можуть стати вагомим
аргументом у розмові із керівництвом громади.
Інтернет-послуги бібліотек
Безкоштовний доступ до Інтернету користується великою
популярністю у читачів бібліотеки. Навіть у містах не всі можуть
дозволити собі придбати комп'ютер, а в сільській місцевості
бібліотека взагалі часто залишається єдиною точкою доступу

14. 13
населення до Інтернету. Між тим, з кожним днем усе більше й більше
сервісних послуг переходять у режим “он-лайн”. Отже, саме
бібліотека здатна допомогти багатьом мешканцям громади в
вирішенні їх проблем. Приблизний перелік послуг, які бібліотека
може надавати своїм користувачам:
• підвищення комп'ютерної грамотності. Це можуть бути
спеціально організовані курси або консультативна допомога;
• пошук інформації за різними темами. Бібліотекар є фахівцем,
що має професійні навички пошуку інформації та в змозі
допомогти користувачам, які таких навичок не мають;
• онлайн-платежі (замовлення товарів в інтернет-магазинах,
комунальні платежі, придбання транспортних квитків, квитків
на вистави тощо);
• skype-спілкування;
• ознайомлення із розкладом роботи різноманітних закладів на
їх сайті перед відвідуванням (лікарня, пенсійний фонд тощо);
• онлайн-послуги (реєстрація на ЗНО, запис на прийом до лікаря,
юридична консультація тощо);
• доступ до електронних версій періодичних видань;
• можливість відкрити електронну поштову скриньку;
• дистанційне навчання;
• можливість замовити електронну копію статті, уривку із
книги за допомогою електронної доставки документів;
• можливість запису знайденої інформації на флеш-накопичувач
або роздрукування на принтері;
• реалізація підприємцями власної продукції через Інтернет;
• пошук роботи: знайомство із відповідними сайтами,
можливість скласти та відправити резюме;
• складання вебліографічних списків кращих сайтів, присвячених
різним галузям діяльності громадян та їх захопленням

15. 14
(юридичні, освітні, спортивні ресурси, рибальство, рукоділля
тощо). Наприклад, на сайті Вітовської ЦБС у розділі “Бібліотека
і влада” — рубриці “Юридичні консультації” розміщено
“Перелік інтернет-ресурсів про діяльність органів державної
влади”, що містить посилання на відповідні сайти. Даний
перелік включає не тільки сайти Верховної Ради, Президента
України, міністерств, але й сайти міжнародних організацій, що
опікуються правами людини;
• організація онлайн-переглядів класики українського та
світового кіно, мультфільмів для родин з дітьми, освітніх та
документальних передач;
• створення для жителів громади інтернет-екскурсій
українськими та світовими музеями, пам'ятками архітектури,
цікавими місцями.
Отже, замовником і споживачем бібліотечних послуг є
населення певного регіону, і бібліотека через задоволення його
інформаційних потреб бере участь у покращенні життя громади. Чим
більше ресурсів (інформаційних, фінансових, матеріально-технічних,
кадрових) громада надає бібліотеці, тим якісніше книгозбірня
задовольняє інформаційні потреби населення.
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО БІБЛІОТЕК
Взаємодію з різними суб'єктами суспільства (органами влади,
громадськими організаціями, бізнес-структурами, видавництвами,
іншими бібліотеками, а також з вітчизняними та закордонними
благодійними фондами) бібліотеки стали налагоджувати вже давно.
Адже вони не завжди мають достатньо власних сил для вирішення
таких важливих проблем, як, наприклад, комп'ютеризація,
покращення комплектування фондів, модернізація внутрішнього
простору бібліотеки тощо. Ці проблеми краще вирішувати спільними
зусиллями. А в умовах децентралізації побудова партнерських
відносин стала для бібліотек актуальною як ніколи. Соціальне
партнерство дозволяє бібліотекам вижити та залишитися
затребуваними у суспільстві.

16. 15
Соціальне партнерство в бібліотечній справі — це комплекс
багатоваріантних відносин між суб'єктами партнерства (за умови
ініціативної ролі бібліотеки), метою яких є забезпечення (ресурсне,
організаційне, інтелектуальне тощо) максимального задоволення
соціокультурних потреб місцевої громади.
Успішність та ефективність соціального партнерства в
бібліотечній сфері залежить від багатьох факторів: як об'єктивних
(обумовлених розвитком суспільства), так і суб'єктивних (що залежать
від самих бібліотек).
Об'єктивні фактори, що сприяють розвитку соціального
партнерства в бібліотечній сфері:
• наявність громадянського суспільства та сталої тенденції
розвитку демократії. Саме в цих умовах відбувається
оформлення інтересів і прав соціальних, корпоративних і
регіональних груп, формування адекватних інституцій
представництва, напрацювання практики колективного
договірного регулювання. В Україні громадське суспільство ще
тільки формується, тому й інститути соціального партнерства
знаходяться в зародковому стані. З іншого боку, без консолідації
регіональних та місцевих громад, їх активної співпраці
розбудова такого суспільства неможлива. Бібліотеки, які
організовуватимуть свою діяльність відповідно до потреб
власної громади, об'єктивно сприятимуть активізації даних
процесів. Це дозволить подолати суспільній стереотип про
бібліотеки як лише дозвіллєві, соціокультурні заклади та
добитися усвідомлення громадськістю їх можливостей як
ресурсів розвитку громадянського суспільства;
• наявність суб'єктів, зацікавлених у партнерських
взаємовідносинах з бібліотеками. Бібліотека є закладом, що
акумулює інтереси всіх верств суспільства, і це дає можливість
співпрацювати з різними організаціями. Соціальне партнерство
може вирішувати проблеми місцевих громад у різних напрямках;
• розширення бібліотечного обслуговування на основі
врахування інтересів усіх груп і верств населення. Задля
найкращого задоволення інформаційних потреб мешканців

17. 16
громади, бібліотеки поширюють обслуговування на такі
традиційно вразливі категорії населення: безробітні, люди з
особливими потребами, вимушені переселенці, громадяни з
низьким рівнем доходів;
• участь бібліотек у формуванні інформаційної системи міст,
районів. Роль бібліотек у соціальному партнерстві базується на
тому, що кожен елемент соціальної інфраструктури регіону
потребує інформаційного забезпечення. Але в даній сфері
бібліотека вимушена конкурувати з новими інформаційними
технологіями.
Отже, розглянувши перелічені фактори, можна помітити
проблеми, що перешкоджають налагодженню партнерських відносин
у бібліотечній сфері. Це недостатній розвиток інститутів соціального
партнерства в країні взагалі, поява потужних інтернет-компаній, які
можуть витіснити бібліотеки зі сфери інформаційних послуг. Але
багато залежить і від самих бібліотечних закладів.
Суб'єктивні фактори, що сприяють розвитку соціального
партнерства в бібліотечній сфері:
• усвідомлення бібліотечними колективами реальної потреби
в партнерстві. Розширення асортименту бібліотечних послуг,
вдосконалення бібліотечної діяльності, підвищення
конкурентоспроможності бібліотек на ринку інформаційних
послуг, необхідність розвитку бібліотечних ресурсів штовхають
бібліотеки до розвитку партнерських відносин із різними
організаціями та закладами;
• переосмислення традицій співробітництва бібліотек з
іншими установами. Реалізація соціального партнерства
передбачає взаємодію учасників проекту не тільки через правові
структури держави, але й, перш за все, встановлення між ними
рівноправних горизонтальних зв'язків;
• відповідність внутрішнього потенціалу учасників соціального
партнерства меті та завданням співпраці. Побудувати
ефективну систему соціального партнерства можливо лише
проаналізувавши свої можливості, адже саме від них залежить
значимість бібліотеки як учасника соціальної взаємодії. Можна

18. 17
виділити наступні критерії оцінки: мотивація участі колективу у
соціальному партнерстві, рівень професіоналізму кадрів,
соціально-психологічна атмосфера колективу, матеріальна база
бібліотеки, її інформаційні ресурси. З іншого боку, бібліотеці
також потрібно вміти вибрати для співпраці оптимального
партнера у кожному конкретному випадку. Сильні сторони
суб'єктів партнерства повинні доповнювати одне одного та
сприяти обопільному розвитку.
Види соціального партнерства:
• партнерство з органами влади. Серед фахівців точаться
дискусії, чи можна взаємодію бібліотеки з органами влади назвати
саме соціальним партнерством. Адже бібліотеки фінансово і
законодавчо залежать від влади, в цьому випадку зв'язки між
партнерами не є горизонтальними і рівними. Але багато джерел,
присвячених даній темі, такий різновид соціального партнерства
виділяє. Напрямки, в яких може розвиватися співпраця:
• організація пунктів доступу громадян до офіційної інформації
органів влади, в яких будуть зібрані видання законів,
законодавчих актів місцевої влади, коментарі до законодавчих
документів, особливо ті, що стосуються пенсійного
законодавства, пільг, компенсацій з оплати житлово-
комунальних послуг тощо;
• організація пунктів доступу громадян до е-урядування, що
сприятиме розвитку е-демократії в країні;
• інформаційне обслуговування представників влади;
• участь у грантових конкурсах, що організують державні та
місцеві органи влади;
• співробітництво з депутатами обласних, районних, міських,
сільських, селищних рад. Бібліотеки можуть виступати у якості
громадських приймалень депутатів, організаторів та місць
проведення круглих столів, місць зустрічі кандидатів у депутати
та депутатів із виборцями, центрів інформації для населення в
період виборів;

19. 18
• надання приміщень бібліотеки для забезпечення потреб
місцевого самоврядування. Наприклад, у Миколаївській області
бібліотека Куцурубської ОТГ спільно із депутатами сільської
ради започаткувала проект “Створення інформаційно-
культурного центру об'єднаної територіальної громади на базі
Куцурубської сільської бібліотеки”. Проект передбачає
створення універсальної зали для проведення сесій, засідань
виконкому, зустрічей з приватними підприємцями та
сільськогосподарськими виробниками, яка повинна забезпечити
наявність простору та можливостей вирішення суспільно
значущих питань за круглим столом. Таким чином бібліотека
виступатиме організаційним партнером між владою та
суспільством;
• партнерство з інформаційними органами (ЗМІ, видавництва,
книготорговельні організації, дистриб'ютори книготорговельної
продукції, дизайнерські і рекламні фірми). Даний вид
співробітництва дозволяє розвивати бібліотечний маркетинг,
формувати позитивний імідж серед населення, владних та суспільних
структур.
• У бібліотечній практиці найбільш поширеним є співробітництво
із традиційними ЗМІ. Інформаційна підтримка бібліотечних
акцій з боку ЗМІ сприяє просуванню книги та підвищенню
престижу читання, залученню до бібліотеки нових читачів. Але
сьогодні партнерство бібліотек зі ЗМІ виходить за межі
запрошення останніх для висвітлення бібліотечних заходів.
Наприклад, Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва та
“Національна суспільна телерадіокомпанія України”
“Миколаївська регіональна дирекція” започаткували спільний
проект на підтримку читання “Тест 99”. Передача з такою
назвою виходила на місцевому телебаченні у 2015-2017 роках. Її
вела бібліотекар Миколаївської бібліотеки для юнацтва
Гервасьєва Т. М., яка є також автором ідеї та сценарію. В основу
передачі покладено тест 99 сторінки, що був запропонований
літературним критиком Фордом Медоксом Фордом. Він
припустив, що читач може зрозуміти, наскільки добре написана
книга, якщо відкриє та прочитає її на 99 сторінці. Кожен випуск

20. 19
передачі присвячений певній книзі та мотивує до її прочитання.
Ознайомитися з передачею можна на сайті Миколаївської
обласної бібліотеки для юнацтва (розділ “Мультимедіа” —
рубрика “Тест 99”);
• у наш час не можна обмежувати себе співпрацею тільки з
традиційними ЗМІ. Перед бібліотеками стоїть завдання засвоїти
новітні інформаційні технології. Отже, ще одним напрямком
даного виду соціального партнерства є взаємодія зі ЗМІ, що
пропонують інформаційні продукти, користуючись сучасними
технологіями. Наприклад, з вересня 2017 року на
миколаївському інтернет-радіо “Nikvesti.FM” почала виходити
передача “Book History”, підготовлена спільно з Миколаївською
обласною бібліотекою для юнацтва. Її автор і ведучий,
бібліотекар Алієв А. Р., розповідає слухачам про цікаві
маловідомі факти з життя знаменитих письменників. Перевага
інтернет-радіо в тому, що його аудиторія не обмежується
жителями Миколаївщини, а поширюється на всю Україну і
навіть за її межі. Ознайомитися з передачею можна на сайті
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва (розділ
“Мультимедіа” — рубрика “Book History”);
• партнерство з освітніми закладами (управління, відділи
освіти, вищі навчальні заклади, загальноосвітні, дошкільні
заклади). Даний вид партнерства широко представлений у практиці
роботи бібліотек. Він спрямований на задоволення інформаційних
потреб місцевої громади в сфері освіти та виховання. Роль бібліотеки
полягає в інформаційній підтримці навчальних програм основної та
додаткової освіти, сприянні розширенню і поглибленню навчального
процесу. Задля кращого виконання даної ролі бібліотеки:
• приділяють увагу комплектуванню фондів згідно з шкільною
програмою, програмою середніх спеціальних та вищих
навчальних закладів регіону;
• інформують викладачів про нову методичну літературу;
• проводять масові заходи для учнів та студентів. Це один з
найтрадиційніших напрямків взаємодії бібліотек із закладами
освіти. Але сам формат таких заходів останнім часом зазнав

21. 20
значних змін. Вони стали більш видовищними та цікавими, з
елементами гри. Родзинкою масових заходів Миколаївської
обласної бібліотеки для юнацтва є використання інтерактивних
вікторин, створених співробітниками ОБЮ. Запитання та
відповіді демонструються на екрані або інтерактивній дошці, де
їх бачать команди гравців. Елемент змагання підвищує
зацікавленість аудиторії. Великою популярністю користується
онлайн-турнір “Абетка виборця”, присвячений тонкощам
виборчого законодавства України;
• розшукують, накопичують інформацію щодо небезпек та
проблем, з якими стикається сучасна молодь (ігрова,
комп'ютерна залежність, безробіття, СНІД тощо) та методи
боротьби з ними. Розповсюджують цю інформацію в освітніх
закладах різними способами (листівки, буклети, відеоролики,
тренінги, зустрічі з психологами тощо). Приміром, Миколаївська
обласна бібліотека для юнацтва проводить у загальноосвітніх
школах, закладах професійно-технічної освіти та вишах
тренінги “Булінг і кібербулінг: корисні правила і поради”;
• допомагають молоді у виборі професії. Збирають та
накопичують інформацію про професії, затребувані на ринку
праці, вимоги до них, регіональні освітні ресурси; співпрацюють
із центрами зайнятості, залучають фахівців до спільних заходів з
профорієнтації. Наприклад, Врадіївська ЦБС з 2013 р. веде блог,
присвячений профорієнтації. Тут є відомості про навчальні
заклади Миколаївщини, професії, які в них можна здобути,
поради щодо побудови успішної кар'єри, інформація про якості
та навички, необхідні фахівцю певної професії тощо;
• формують сучасну інформаційну культуру молоді за допомогою
бібліотечних засобів;
• розвивають співпрацю з освітніми закладами, де навчаються
учні з обмеженими можливостями здоров'я. В наш час це не
тільки спеціалізовані установи, адже зараз набувають
популярності ідеї інклюзивної освіти. Неспеціалізовані освітні
заклади зустрічають багато складнощів на шляху включення до
освітнього процесу “особливих” учнів, отже їм необхідна

22. 21
інформаційна підтримка. Співробітництво з ними містить всі
перелічені вище напрямки, тільки з урахуванням специфіки
(комплектування фондів виданнями, що торкаються проблем
інвалідності в різних її аспектах, підручниками спеціальних
форматів для учнів з розладами зору, проведення масових
заходів із урахуванням особливостей сприйняття інформації
аудиторією тощо). На допомогу освіті незрячих учнів можна
створювати аудіоподкасти невеликих за об'ємом творів
художньої літератури зі шкільної програми та розміщати їх на
бібліотечному сайті (подкасти — звукові або відеофайли, що
розповсюджуються безкоштовно через Інтернет для масового
прослуховування або перегляду);
• партнерство з закладами культури (музеї, театри, будинки
культури, центри художньої творчості, музичні школи, виставкові
зали, кінотеатри). Партнерські відносини з закладами культури
сприяють розширенню можливостей для пошуку додаткового
фінансування спільних проектів.
• Співпраця бібліотек з музеями корисна для обох сторін.
Залучення музейних фахівців допоможе зробити бібліотечні
заходи цікавішими та інформативнішими, сприятиме
популяризації музею серед користувачів бібліотеки. Вивчення
літератури з бібліотечних фондів може допомогти музейним
працівникам поповнити свої знання з певних тем.
Перспективним напрямком взаємодії бібліотек та музеїв є
проведення спільних наукових досліджень, зокрема краєзнавчих;
• точка перетину інтересів бібліотеки і театру — популяризація
класичної спадщини та кращих зразків сучасної літератури і
мистецтва. Акторська гра може захопили людину, що взагалі не
любить читати та зацікавити її літературою. Отже, взаємодія з
театром допоможе популяризувати твори світових, українських,
місцевих письменників. Уривки з літературних творів, зіграні
акторами у бібліотеці, прикрасять будь-який комплексний захід
або стануть темою самостійного заходу. Зі свого боку бібліотека
може надавати театральним колективам тексти класичних та
сучасних п'єс, інформувати їх про надходження літературних
новинок, нові письменницькі імена. Ще один з варіантів

23. 22
взаємодії — організація в бібліотеці театрального клубу, гуртка,
студії із залученням артистів у якості педагогів;
• партнерство бібліотек з музичними школами, консерваторіями
сприятиме творчому розвитку мешканців громади. Під час
спільних заходів читачі можуть долучитися до класичної
музики, яка майже не звучить на нашому радіо і телебаченні,
дізнатися про тісний зв'язок музики з літературою, а студенти
консерваторії та учні музичних шкіл — вдосконалити навички
виступу перед аудиторією;
• партнерство з громадськими організаціями (політичні
партії, творчі спілки, правозахисні, жіночі, екологічні, молодіжні
організації, національні товариства). Залучення до співпраці
громадських (неурядових) організацій є особливо важливим для
позиціювання бібліотеки як центру місцевої громади. Члени цих
організацій, працюючи із представниками громадськості, впливають
на формування суспільної думки стосовно конкретних проблем
суспільства. Тому взаємодія з ними допоможе бібліотеці сприяти
вирішенню проблем громади та завоювати авторитет в її очах. Маючи
великий інформаційний потенціал та напрацьовані зв'язки, бібліотеки
дедалі частіше стають ініціаторами акцій, програм та спільних
проектів.
• Одна з найактуальніших проблем суспільства — збереження
навколишнього середовища. Екологічна інформація завжди
актуальна для користувачів бібліотек. Партнерство з
природоохоронними організаціями дозволить бібліотекам
одержати літературу відповідної тематики, залучати до своїх
заходів фахівців-екологів, організовувати спільні акції на захист
природних ресурсів регіону;
• реальним внеском у добробут громади є діяльність, покликана
протидіяти деструктивним соціальним процесам у суспільстві
(бідність, безробіття, дискримінація тощо). Долучитися до неї
бібліотека може в співпраці із благодійними, волонтерськими
організаціями. До прикладу, Миколаївська обласна бібліотека
для юнацтва спільно з Миколаївським благодійним фондом
“Любисток” реалізує програму протидії торгівлі людьми. В

24. 23
рамках даної програми бібліотека проводить профілактичні
тренінги “Не стань жертвою торгівлі людьми” для молоді міста і
області;
• співпрацюючи з національно-культурними товариствами та
центрами національних культур, бібліотеки сприяють
формуванню толерантності в суспільстві. В результаті
співробітництва можуть з'явитися цікаві заходи, на яких
представники різних народів спілкуються, знайомляться зі
звичаями одне одного, демонструють національні костюми,
співають пісні, пригощають народними стравами. Миколаївська
обласна бібліотека для юнацтва у співпраці зі Спілкою вірмен
України Миколаївської області популяризує творчість великого
вірменського поета Ованеса Туманяна. Директор бібліотеки Н.
Ткаченко — авторка книги вільних переказів українською мовою
балад О. Туманяна, виданої у 2016 р. Бібліотека популяризує
творчість поета, створюючи мультимедійні презентації,
буктрейлери. Крім цього, Н. В. Ткаченко проводить майстер-
класи з популяризації творів вірменського класика для вчителів
світової літератури. Основний цикл заходів, присвячених О.
Туманяну, заплановано на 2019 рік, до 150-річчя від дня
народження “поета всіх вірмен”;
• цілком природною для бібліотек є взаємодія з літературними
об'єднаннями. Бібліотеки можуть бути корисними їм,
безкоштовно надаючи приміщення для засідань, проводячи
творчі зустрічі письменників із населенням, презентації книжок,
організовуючи літературні заходи. Бібліотеки можуть одержати в
дар випуски альманахів об'єднань, авторські екземпляри книжок
із автографами тощо;
• партнерські відносини з творчими спілками художників,
фотографів, народних майстрів дозволяють проводити спільні
виставки, майстер-класи, презентації, що сприятиме розвитку
творчих здібностей мешканців громади, долученню їх до
мистецтва та традицій предків;
• партнерство з релігійними організаціями різних конфесій та
віросповідань. Бібліотека має залишатися світським закладом і бути

25. 24
поза політикою, ідеологією та релігією. Тому з приводу даного
партнерства існує застереження. У багатьох джерелах, присвячених
соціальному партнерству, даний його різновид навіть не згадується.
Однак, у співпраці з релігійними організаціями бібліотека може
проводити масові заходи, що розкривають культурологічні
особливості релігій, їх вплив на особливості літератури, музики,
живопису народів, що їх сповідують. Також спільно з волонтерами від
релігійних організацій бібліотека може допомагати вразливим групам
населення: безпритульним, пенсіонерам, малозабезпеченим, людям з
інвалідністю тощо;
• економічне партнерство (підприємства, бізнес-структури,
приватні підприємці, структури агропромислового комплексу,
торговельні організації). Метою економічного партнерства для
бібліотек може бути інформаційна підтримка місцевого бізнесу,
залучення позабюджетних коштів на розвиток бібліотечних ресурсів,
вдосконалення обслуговування. Даний різновид партнерства в Україні
тільки починає розвиватися. Дуже часто взаємодія бібліотек із бізнес-
структурами обмежується одержанням благодійної або спонсорської
допомоги. Форми співпраці, в яких бібліотека позиціює себе як
інститут сприяння розвитку бізнесу, найбільш активно розвиваються
у сільській місцевості. Сільські бібліотеки надають фермерам
інформацію про новітні методи обробки землі, сорти культур, види
добрив, розведення домашніх тварин, утримання бджіл, ринки збуту
продукції тощо. Заслуговує на увагу досвід сільських бібліотек
Миколаївщини на допомогу реалізації пілотного проекту бізнес-
розвитку плодоовочівництва для дрібних та середніх фермерів і
власників особистих підсобних господарств з вирощування й збуту
плодоовочевої продукції. Цей проект функціонує в південних
областях України за сприяння Міністерства закордонних справ,
торгівлі й розвитку Канади та має на меті підвищення прибутків
малих та середніх виробників плодоовочевої продукції. Районні й
сільські бібліотеки Миколаївщини активно доносять інформацію про
проект до кожного домогосподарства. Значним поштовхом для
залучення учасників проекту став конкурс для бібліотек “Допоможи
своєму односельцю стати учасником Українського проекту бізнес-
розвитку плодоовочівництва”. За його результатами кількість

26. 25
учасників проекту збільшилася зі 100 осіб у жовтні 2015 р. до більше
ніж 2 тис. у січні 2016 р.;
• професійне партнерство (Українська бібліотечна асоціація,
регіональні професійні асоціації, бібліотеки). Професійне
бібліотечне партнерство — одна з умов успішного позиціювання
бібліотеки в зовнішньому просторі. Воно сприяє формуванню
єдиного інформаційного простору країни, дозволяє уникнути застою
у бібліотечній справі, сприяє поширенню інноваційних форм
бібліотечної діяльності.
• Міжнародне співробітництво дозволяє вирішувати бібліотечні
проблеми, формувати спільний інформаційний простір, вивчати
передовий досвід впровадження новітніх інформаційних
технологій в бібліотечну практику. Форми міжнародного
співробітництва: реалізація спільних проектів і програм,
проведення спільних наукових досліджень за кордоном.
Інформація про спільні проекти, конференції, передовий
світовий досвід з'являється на сторінках фахової преси,
бібліотечних сайтах, блогах, у групах соцмереж. Міжнародна
співпраця дозволяє реалізувати проекти із залученням
позабюджетного фінансування, які допомагають покращити
бібліотечне обслуговування громади без додаткового
навантаження на місцевий бюджет. Організації, що надають
підтримку: Міжнародний Фонд “Відродження”, Інститут
Відкритого Суспільства в Будапешті, Британська Рада в Києві,
Гете-Інститут в Києві, Відділ преси, освіти та культури
Посольства США в Україні, Європейська Комісія,
представництво Всесвітнього Банку в Україні, неурядова
організація “Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів”
(IREX) та ін. Найпотужнішим міжнародним проектом останніх
років став проект “Бібліоміст” (“Глобальні бібліотеки-Україна”)
Фундації Білла і Мелінди Гейтс, який реалізувала в Україні Рада
міжнародних наукових і освітніх обмінів (IREX) спільно з
Міністерством культури України, Українською бібліотечною
асоціацією (УБА) та публічними бібліотеками країни;
• взаємодія бібліотек України включає членство в УБА,
регіональних асоціаціях, участь в конференціях, проведення

27. 26
тренінгів, семінарів, вебінарів, спільна підготовка масових
заходів, спільні проекти тощо. Обмін досвідом завжди відігравав
велику роль у бібліотечній практиці, але в наш час він набуває
особливої ваги. Фахівцям необхідно вивчати вдалу співпрацю
бібліотек з громадою, аналізувати досвід успішного захисту
бібліотеками власних інтересів. У даному контексті становить
інтерес міжрегіональний проект “Всеукраїнський бібліотечний
простір для молоді: ланцюжок єднання”, започаткований
Миколаївською обласною бібліотекою для юнацтва. Сутність
проекту — спілкування з колегами з обласних юнацьких
бібліотек різних регіонів України (завдяки використанню скайп-
технологій) для обміну професійним досвідом, обговорення
актуальних проблем бібліотечної галузі.
Багатофункціональність бібліотечної діяльності дозволяє не
тільки налагоджувати стосунки з одним партнером, але й створювати
проекти партнерства, що поєднують зусилля декількох партнерів
задля вирішення спільних задач.
Соціальне партнерство має розвиватися згідно з принципами, які
визначають правила і норми взаємодії бібліотек з іншими
організаціями:
• принцип активності полягає в тому, що бібліотека не повинна
чекати звернення до неї інших організацій з пропозицією про
спільну діяльність, а покликана активно шукати партнерів;
• принцип взаємної зацікавленості означає, що партнерство
повинне будуватися на основі вивчення потреб партнерів у
бібліотечних послугах та їх можливостей щодо надання
допомоги бібліотечним закладам;
• принцип рівноправності — це коли партнери діють узгоджено,
дотримуючись інтересів обох сторін;
• принцип взаємної відповідальності полягає в тому, що кожний
з партнерів є відповідальним за дотримання норм і правил
співробітництва;
• принцип ефективності означає, що партнерство має сприяти
вирішенню завдань, що стоять перед суспільством,

28. 27
інтелектуальному зростанню людей, входженню нашої країни в
світовий культурний процес;
• принцип систематичності та плановості — співпраця
бібліотеки з партнерами буде ефективною, якщо вона
розвиватиметься на основі продуманого плану, який передбачає
чітку систему дій.
Процес розвитку ефективного соціального партнерства:
• Етап 1. Розробка концепції партнерства, визначення його цілей
і задач, вибір потенційних учасників;
• Етап 2. Аналіз внутрішніх резервів бібліотеки, зовнішнього
середовища, визначення напрямків взаємодії соціальних
партнерів;
• Етап 3. Розробка довгострокового плану заходів, які сприяють
розвитку бібліотеки, взаємовигідному співробітництву. Розробка
і укладання основних юридично-правових документів, що
визначають права, обов'язки і відповідальність соціальних
партнерів. За необхідності складається кошторис витрат;
• Етап 4. Реалізація намічених заходів, їх корегування відповідно
до змін у зовнішньому середовищі, контроль за їх виконанням;
• Етап 5. Оцінка ефективності партнерства, визначення
соціального ефекту, впливу співробітництва на розвиток
інформаційно-бібліотечної діяльності, на вирішення завдань, що
стоять перед суспільством.
Договори соціального партнерства регулюються Цивільним
Кодексом України від 16 січня 2003 р. Вони можуть містити наступні
розділи:
• відомості про сторони, що укладають договір;
• предмет договору;
• взаємні обов'язки сторін:
• обов'язки сторони 1;
• обов'язки сторони 2;

29. 28
• фінансові взаємовідносини сторін;
• відповідальність сторін;
• особливі умови;
• термін дії договору;
• юридичні адреси і підписи сторін.
Показником результативності роботи бібліотеки в галузі
соціального партнерства є наступні критерії: популярність бібліотеки
серед читачів, затребуваність бібліотеки партнерами, різноманіття
партнерів, їх несхожість одне на одного, збільшення комерційного
фінансування, участь та запрошення до участі у різних програмах,
проектах та заходах, що проводять партнери, членство провідних
фахівців у різноманітних громадських та експертних радах при
органах влади.
Як громада працює на розвиток бібліотеки, так бібліотека
працює для громади і спільно з громадою.
Література:
Розколупа Н. Методичні рекомендації з організації мережі
публічних бібліотек в об'єднаних територіальних громадах /
Н. Розколупа // Бібліотечна планета. — 2016. — № 4. — С. 7—11.
Розколупа Н. Районні бібліотеки і реформа децентралізації /
Н. Розколупа // Бібліотечна планета. — 2017. — № 4. — С. 6—7.
Синиця Н. Вплив зовнішніх факторів на організацію та розвиток
бібліотек в умовах ОТГ / Н. Синиця // Бібліотечна планета. — 2017.
— № 4. — С. 8—10.
Електронні ресурси:
Башун О. В. Соціальне партнерство бібліотек [Електронний
ресурс] / О. В. Башун // MyShared : сайт. — Електрон. відеодані. —
26 слайдів. — Режим доступу : http://www.myshared.ru/slide/27875/. —
Назва з екрана. — Дата перегляду: 11.04.2018.

30. 29
Діяльність дитячих бібліотек в напрямку роботи соціального
партнерства [Електронний ресурс] : методичні рекомендації /
Управління культури Миколаївської обласної державної
адміністрації ; МОДБ ім. В. Лягіна // Refdb.ru. — Електрон. дані. —
Миколаїв, 2011. — Режим доступу : https://refdb.ru/look/2303147.html.
— Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Кан Л. Бібліотека та громада: єдині пріоритети на шляху
трансформації [Електронний ресурс] : консультація / Любов Кан //
Методичне рандеву : блог. — Електрон. дані. — Режим доступу :
http://metodustka.blogspot.com/p/blog-page_7856.html. — Назва з
екрана. — Дата перегляду: 11.04.2018.
Літвак О. Новий етап розвитку бібліотек [Електронний ресурс] /
О. Літвак // Соціальне партнерство як фактор успіху бібліотеки / КЗ
«Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького». —
Електрон. дані. — Запоріжжя, 2012. — С. 3—7. — Режим доступу :
https://zounb.zp.ua/node/1830. — Назва з екрана. — Дата перегляду :
11.04.2018.
Мурашко О. Ю. Социальное партнерство в деятельности
библиотек: концептуально-эмпирический подход [Электронный
ресурс] : материалы 10-й международной научной конференции
“Библиотечное дело 2005” / О. Ю. Мурашко // Library.ru :
информационно-справочный портал. — Электрон. дан. — Режим
доступа : http://www.library.ru/1/kb/.articles/article.php?a_uid=170. —
Название с экрана. — Дата просмотра : 11.04.2018.
На Миколаївщині реалізується пілотний проект бізнес-розвитку
плодоовочівництва на базі мережі бібліотек [Електронний ресурс] //
Миколаївська обласна державна адміністрація : офіційний сайт. —
Електрон. дані. — Режим доступу : http://www.mk.gov.ua/UA/news/?
id=25169. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Ніколаєва Т. Новий проект [Електронний ресурс] / Ніколаєва
Тетяна // БібліоNews : блог Куцурубської публічної бібліотеки
Куцурубської ОТГ — про бібліотеку, село, читачів. — Електрон. дані.
— Режим доступу : http://kuzurubbib.blogspot.com/search/label/
%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.

31. 30
Нові послуги бібліотек Хмельниччини [Електронний ресурс] /
Хмельницька ОУНБ ім. М. Островського ; Хмельницький
регіональний тренінговий центр ; Регіональне відділення УБА. —
Електрон. дані. — Хмельницький, 2012. — 16 с. — Режим доступу :
http://ounb.km.ua/vidanya/2012/new_poslugi.pdf. — Назва з екрана. —
Дата перегляду : 11.04.2018.
Про бібліотеки і бібліотечну справу [Електронний ресурс] :
Закон України від 27.01.1995 р. № 33/95-ВР (редакція станом на
01.01.2017 р.) // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. —
Електрон. дані. — Режим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80. — Назва
з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про культуру [Електронний ресурс] : Закон України від
14.12.2010 р. № 2778-17 (редакція станом на 13.10.2017 р.) //
Верховна Рада України : офіційний веб-портал. — Електрон. дані. —
Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2778-17/page. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення
публічними бібліотеками в Україні [Електронний ресурс] : Постанова
Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 510 (редакція станом
на 16.10.2009 р.) // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. —
Електрон. дані. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/510-97-%D0%BF. — Назва з
екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про схвалення Концепції державної політики щодо розвитку
національної видавничої справи та популяризації читання на період
до 2020 року [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету
Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111-р // Верховна Рада
України : офіційний веб-портал. — Електрон. дані. — Режим
доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D1%80. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період
до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого
розвитку України” [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету
Міністрів України від 23.03.2016 р. № 219-р // Верховна Рада
України : офіційний веб-портал. — Електрон. дані. — Режим

32. 31
доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Реформування системи публічних бібліотек України в контексті
децентралізації [Електронний ресурс] / Громад. організація
“Європейський діалог ; Міжнарод. фонд “Відродження” ; Фонд
розвитку аналітичних центрів ; Посольство Швеції в Україні ; [авт.
М. Крат, О. Софій]. — Електрон. дані. — Режим доступу :
http://dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/11/Bibliotek-A5-4mm-
prew.pdf. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Синиця Н. Організація діяльності публічних бібліотек в
об'єднаних територіальних громадах: з досвіду Хмельницького
обласного відділення УБА [Електронний ресурс] / Н. Синиця //
Українська бібліотечна асоціація : сайт. — Електрон. дані. — Режим
доступу : https://ula.org.ua/news/3540-orhanizatsiia-diialnosti-
publichnykh-bibliotek-v-ob-iednanykh-terytorialnykh-hromadakh-z-
dosvidu-khmelnytskoho-oblasnoho-viddilennia-uba. — Назва з екрана.
— Дата публікації : 20.10.2016. — Дата перегляду : 11.04.2018.

33. 32
ЗМІСТ
Вступ ................................................................................................ 3
Нормативно-правова база, що регулює становище бібліотек в умовах
децентралізації ................................................................................ 3
Внесок бібліотеки у розвиток громади .......................................... 8
Соціальне партнерство бібліотек .................................................... 14
Література ......................................................................................... 28
Електронні ресурси ......................................................................... 28
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: методист науково-методичного відділу
Мороз А. О.
Редактор: провідний бібліотекар відділу автоматизації бібліотечних процесів
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідуюча відділом автоматизації бібліотечних процесів
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: unbib.mk@gmail.com, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна