2. Імідж – загальне враження, яке людина справляє на
інших
(П. Берд)
Імідж –мистецтво керувати враженням
(Е. Гофман, соціолог)
3. Імідж ( образ, вид) – цілеспрямовано
сформований образ будь-якої особи, явища,
предмета, покликаний збільшувати
емоційно-психологічний вплив на кого-
небудь з метою популяризації, реклами
тощо (словник іншомовних термінів)
4. В основі поняття «імідж» лежить одна з
течій американської психології –
біхевіоризм, у якому вважається, що
отримання бажаної реакції можливо за
умов відповідно спрямованого
стимулювання.
5. Імідж бібліотеки
З метою зміни стереотипів у ставленні до професії
бібліотекаря з середини 90-х рр. вживається термін
«формування позитивного іміджу бібліотеки».
Імідж – загальне уявлення про бібліотеку і залежить
воно від щоденної праці та формується постійно.
Сьогодні створення позитивного іміджу – одне з
найбільш актуальних завдань і створюється за
допомогою дизайну, реклами, паблік рілейшнз, преси
тощо.
6. Завдання позитивного іміджу – знайти
потенційних користувачів і не втратити
постійних, подолання стереотипу –
«бібліотека – місце, де видають книжки».
Імідж бібліотеки:
«обличчя», загальне уявлення про
бібліотеку;
престиж, популярність, репутація;
авторитет в очах коллег та громади;
конкеурентноспроможність.
7. Основні складові іміджу бібліотеки, бібліотекаря та
бібліотечної професії:
Зовнішній імідж
1. Імідж бібліотеки:
— архітектура будівлі, її стан;
— дизайн як своєрідна презентація бібліотеки, одна із
важливих комунікативних систем бібліотеки;
— основна діяльність бібліотеки, її інформаційна робота,
орієнтована на різні верстви населення, різноманітність
послуг;
- фірмовий стиль;
8. 2. Імідж бібліотекаря:
— зовнішній вигляд, одяг, манери та поведінка;
— психологічні та професійні якості;
- культура спілкування.
10. 4. Система заходів зі створення та підтримання
іміджу:
— паблік рілейшнз (PR);
— реклама бібліотеки в ЗМІ, в окремих виданнях і т.
ін.;
— стратегічний план розвитку бібліотеки,
визначення її місії, завдань, функцій, основних
партнерів, перешкод на шляху створення іміджу;
11. Внутрішній імідж
1. Організація роботи бібліотеки з точки зору її співробітників:
- ставлення до своєї роботи, відданість професії;
- соціально-психологічна компетентність бібліотекаря
(розуміння читача, його емоційного стану, адекватність
сприйняття і оцінювання ситуацій);
- етична компетентність (уміння створювати доброзичливу,
сприятливу атмосферу, знання певних етикетних практик);
- володіння нетикетом (правилами поведінки в електронному
середовищі);
- гуманістичне розуміння своєї професійної місії;
— соціально-психологічний клімат у колективі;
— самооцінка співробітників, ступінь задоволеності роботою;
— підвищення кваліфікації.
12. Незалежний імідж
— зображення бібліотек та бібліотекарів у
художній літературі, кіно, драматургії, ЗМІ
тощо;
— узагальнене уявлення про роботу
бібліотеки та бібліотечної професії,
сформоване в масовій свідомості.
13. Престиж та імідж бібліотеки залежить від рівня та комфортності
бібліотечно-інформаційного обслуговування.
Комфортність – це:
максимум зручностей;
технічне забезпечення;
освітлення;
наявність опалення;
художнє оформлення інтер'єру;
зручний для користувачів розклад роботи;
високий рівень послуг;
атмосфера доброзичливості;
мобільність (актуальність книжкових виставок, масових
заходів);
зручне місцезнаходження бібліотеки, вивіска державного зразка
14. Реклама
Імідж бібліотек тісно пов’язаний і з рекламою.
Реклама – це одна з комунікативних систем, завдяки
якій підвищується інтерес читачів до використання
можливостей бібліотеки. Реклама впливає на мотиви
читання, сприяє створенню естетики та семантики
бібліотечного середовища. Це один із засобів
формування сприятливого іміджу і фірмового стилю
бібліотеки, які є гарантами якісного обслуговування
користувачів.
15. З середини 80-х років тема іміджу, стилю, реклами
розглядається у складі концепції маркетингу, де
особливе значення має задоволення читацьких потреб,
інтересів, формування стійкої мотивації звернення до
бібліотеки. Роль реклами у творенні іміджу полягає в
акценті на таких поняттях як «пабліситі», «паблік
рілейшнз».
Паблік рілейшнз - засіб створення довірливого та
шанобливого ставлення до закладу з боку користувачів
та широкого громадського загалу.
16. Основні цілі PR бібліотеки:
— формування та підтримка позитивного зовнішнього
іміджу;
— поширення інформації про діяльність бібліотеки;
— взаємодія з органами влади;
— взаємодія з партнерами (пошук форм співробітництва);
— фандрейзинг;
— вивчення громадської думки про роботу бібліотеки,
усунення непорозумінь;
— покращення соціально-психологічного клімату в
бібліотеці, а також виявлення думок співробітників щодо
організації її роботи.
17. Особливо важливими для бібліотек є зв’язки з
пресою, телебаченням і радіо, оскільки громадська
думка (90%) переважно формується саме через
ЗМІ.
Основними формами взаємодії бібліотек із
пресою є:
прес-релізи;
листи до редакції;
постійні колонки, присвячені бібліотеці;
публікація статей працівників бібліотеки,
інтерв’ю з ними, а також журналістські статті.
18. Форми реклами
звіти перед громадами;
книжкові виставки;
дні відкритих дверей;
акції;
оголошення, плакати,
інформаційні зони;
буклети, пам'ятки
користувачу тощо.
19. Для створення позитивного іміджу бібліотеки як
соціально значущої інституції бажано, щоб вона
стала місцем контактів влади та населення і
сприймалась як установа, котра сприяє
стабільності в суспільстві. Важливим є й
фінансовий бік питання, бо належна матеріально-
технічна підтримка залежить насамперед від
місцевої влади.
20. Ще одна важлива складова іміджу бібліотеки —
це її веб-сайт. Він є дієвим інструментом
інформування користувачів про структуру
бібліотеки, її ресурси, здобутки, послуги, котрі
вона надає, допомагає знайти інформацію про
заходи,. що відбулися або мають відбутися
найближчим часом.
21. Блоги
Блог – веб-сайт, головний зміст якого – записи,
зображення, що регулярно поповнюються.
22. Бібліотеки в соціальних мережах
Важливим засобом реклами бібліотеки та її
діяльності є участь в соціальних мережах – Facebook
23. Не менш важливим елементом іміджу бібліотечного
закладу є його фірмовий стиль - набір постійно
використовуваних колірних, графічних, словесних,
поліграфічних та дизайнерських елементів.
Вимоги до стилю бібліотеки:
демократичність і спрямованість на людину;
гарантування невід'ємності її культурних прав і
забезпечення інформаційних потреб;
потяг до спілкування з приводу книги з кожним членом
суспільства;
універсальність і своєрідність бібліотеки;
відкритість до широких контактів;
поєднання сучасного і традиційного.
24. До основних компонентів фірмового
стилю можуть належати:
ділові папери;
візитівки співробітників;
беджі;
ручки;
теки;
запрошення;
друкована рекламна продукція, розрахована на довгострокове
використання (проспекти, буклети тощо);
сувенірні вироби;
певні особливості інтер’єру (оформлення робочих місць співробітників,
читальних залів, виставок);
видавнича діяльність бібліотеки.
25. Найбільше значення мають такі елементи, як фірмовий знак і
логотип, набір шрифтів для ділових документів та рекламної
продукції, фірмовий колір, присутній у рекламі та на сайті
бібліотеки, слоган.
Головна вимога до фірмового стилю — щоб за кожним з
його елементів можна було впізнати певну бібліотеку.
26. Імідж бібліотекарів
безпосередньо пов’язаний з їх професійним
існуванням. Сьогодні бібліотечні працівники вже
не можуть не враховувати того, яке враження
справляють вони та їх бібліотека на громаду,
тому що від цього залежить статус і роль їх
установи. Адже, висока якість роботи,
поглиблення фахових знань, творчий підхід до
роботи, вміння приймати професійні рішення та
зорієнтувати користувача у великому масиві
інформації — це показники високої кваліфікації
та культури бібліотечного працівника.
27. Вагомою складовою іміджу бібліотекаря, звичайно, є і його
зовнішній вигляд, голос, мова та манера поведінки, почуття
власної гідності, віри в себе.
Внутрішня привабливість:
- мистецтво подобатися людям;
- уміння правильно будувати спілкування;
- наявність необхідних для позитивного іміджу якостей
особистості;
- уміння розуміти людей;
- уміння впливати на людей.
28. Зовнішня привабливість:
- уміння вибирати та носити одяг або зачіску;
- гарні манери: привабливі жести, пози, постава,
правила привітання;
- виразність міміки та уміння керувати нею.
- уміння використовувати простір для спілкування.
29. Рекомендації:
- будьте помітними постатями в громаді ( керувати увагою людей)
- не зливайтеся з фоном;
- слідкуйте за чистотою і охайністю одягу;
- одягайтеся у тому ж стилі, що й люди, з якими ви повинні зустрітися;
- слідкуйте, щоб ваше волосся було чистим, намагайтеся, щоб ваші
вчинки,
слова та одяг запам'ятовувалися;
- завжди майте при собі записник, ручку, олівець;
- поряд з компетентністю демонструйте готовність до спілкування, будьте
добрим порадником
30. Отже, наш імідж у свідомості інших людей
створюється поведінкою, мовою, виглядом і
професіоналізмом. І чим гармонійніше всі
складові, тим більш цілісним виявляється
враження.
31. У роботі бібліотек є своя специфіка, яка
більшою мірою зрозуміла, знайома, легше
виконується людьми, які спеціально навчалися
цієї професії. Таким чином, важливим є рівень
професійної підготовки бібліотекаря як фахівця
з маркетинговим мисленням, зацікавленого в
затребуваності інформації, зібраної у фондах.
32. Діловий портрет бібліотекаря, в якому акцент зроблений
на найбільш значущі психологічні якості:
увага;
наполегливість;
дисциплінованість;
пам'ять;
врівноваженість;
комунікативність;
активність;
чітка грамотна мова;
вміння логічно мислити.
33. Ділові якості:
висока якість роботи;
підвищення професійних знань;
творчий підхід до роботи;
вміння приймати професійні рішення.
уміння зорієнтувати читача у великому масиві
інформації.
Постійне підвищення кваліфікації бібліотекаря-
бібліографа стає невід'ємною частиною професійної
діяльності, що визначає її якість.
34. Читачі судять про бібліотеку, перш за все, за її
співробітниками, з якими вони стикаються по
роботі. Знання, вміння, навички, цільові установки
працівників бібліотек є тими факторами, від яких
залежить успішне функціонування бібліотеки та
якість наданої інформації, а отже її імідж.
35. Кодекс етики бібліотекаря
26 листопада 2013 р. УБА затвердила «Кодекс
етики бібліотекаря», мета якого визначення і
втілення в життя принципів професійної етики
бібліотечних працівників.
36. Використані джерела:
1. Проценко В. Формування іміджу сучасної бібліотеки / В.
Проценко // Бібліотечна планета. – 2013. - №3. – С. 10-12.
2. Чачко А. Концепція демократичного іміджу публічної
бібліотеки / А. Чачко // Бібліотечна планета. – 1999. - №2. –
С. 16-18.
3. Шейчук В. Імідж сучасної бібліотеки [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: imidzh_bib.pdf.
4. Імідж бібліотеки та бібліотекаря [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: Libraryh.nuba.edu.ua
5. Назарук Н. Імідж бібліотекаря [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: ru.calameo.com