Випуск інформаційного бюлетеня укладено за матеріалами обласного семінару-2019 за темою “Мова — культура — традиції: бібліотечний контекст” для бібліотечних працівників централізованих бібліотечних систем та публічних бібліотек ОТГ Миколаївської області, які відповідають за роботу з юнацтвом.

2. БІБЛІО+
Випуск 21
Миколаїв, 2019
інформаційний бюлетень
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА

3. 2
Бібліо+ : інформаційний бюлетень : вип. 21 / уклад. Н. В.
Драгуновська. — Миколаїв : МОБЮ, 2019. — 19 с.
Випуск інформаційного бюлетеня укладено за матеріалами обласного
семінару­2019 за темою “Мова — культура — традиції: бібліотечний
контекст” для бібліотечних працівників централізованих бібліотечних
систем та публічних бібліотек ОТГ Миколаївської області, які відповідають
за роботу з юнацтвом.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2019

4. 3
Бібліовступ
В Україні сьогодні молодіжна категорія користувачів є основним
сегментом суспільства, яка постає центром розвитку вітчизняної
освіти, науки, культури. Саме молодь надає приклади звитяги,
всесвітньо визнані здобутки у науковій галузі, творчій майстерності,
спорті тощо. Про увагу держави до молодіжних проблем свідчить ряд
прийнятих документів:
• Закон України “Про сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні” (остання редакція 2017 року);
• Державна цільова соціальна програма “Молодь України” на
2016-2020 роки;
• Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді
на 2017-2020 роки;
• Рекомендації парламентських слухань “Ціннісні орієнтації
сучасної української молоді” (2017 р.);
• Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в
Україні “Формування та реалізація державної молодіжної
політики в Україні в умовах децентралізації” (2017 р.) та ін.
Суспільна потреба в бібліотечних закладах, які опікуються
інформаційним забезпеченням юнацтва та молоді, є на сьогодні
беззаперечною. Особливо ці проблеми загострюються та набувають
глобального значення в сучасних умовах інформаційних війн.
Бібліотеки, усвідомлюючи свою місію щодо підтримки молодого
покоління України у його подальшому розвитку, урізноманітнюють
свою роботу формами, що є привабливими саме для юних
користувачів: квестами, арт-зустрічами, дискусійними клубами,
інтерактивними лекціями, мітапами тощо.
Підтримати інтерес, створити комфортні умови, збуджувати
розквіт здібностей і талантів, презентувати здобутки й досягнення —
ось першочергові завдання бібліотекарів, які працюють з молоддю.

5. 4
Бібліоформат
Реалізація державної мовної політики в бібліотеках
Миколаївщини
Бринкіс І. В., завідувачка наукового-методичного відділу
МОБЮ
Мовна політика — це система заходів (політичних, юридичних,
адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в
суспільстві, зміну чи збереження мовної ситуації в державі. Мовна
політика є частиною національної політики, органічною складовою
певного політичного курсу держави.
Мовна політика України регулюється перш за все Законом
України № 2704-VIII “Про забезпечення функціонування української
мови як державної”, ухваленим 25.04.2019 р. Верховною Радою
України. Даний закон передбачає: захист державного статусу
української мови, утвердження її у якості мови міжетнічного
спілкування в Україні, інструмента об’єднання українського
суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної
цілісності України, забезпечення розвитку української мови для
зміцнення національної ідентичності, збереження національної
культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті української нації,
поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних
потреб закордонних українців.
Указ Президента України №156/2018 “Про невідкладні заходи
щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння
створенню єдиного культурного простору України” від 31 травня 2018
року забезпечує додержання конституційних гарантій щодо
функціонування української мови як державної, через впровадження у
практику низки заходів, серед яких: підтримка книговидавничої
справи в Україні, зокрема видання книг українською мовою,
підвищення конкурентоспроможності української книжкової
продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами
України, розвиток національної словникової бази та забезпечення
вільного доступу до неї користувачів, створення умов для
забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації

6. 5
українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової
інформації тощо.
Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження
верховенства права розробила концепцію державної мовної політики.
Концепція державної мовної політики — це система нормативних
постанов, які ґрунтуються на компетентному оцінюванні мовної
ситуації в Україні, і якими мають керуватися органи державної влади.
Кабінет Міністрів України розробив Розпорядження № 2704-VIII
від 17 липня 2019 р. № 596-р Про схвалення Стратегії популяризації
української мови до 2030 року “Сильна мова — успішна держава”,
спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування
української мови як державної в усіх сферах суспільного життя.
Реалізація Стратегії запланована у три етапи. На першому етапі
(2019-2020 роки) пріоритетним напрямом реалізації Стратегії є вивче-
ння поточного стану сфери застосування державної мови. У зв’язку з
цим передбачається проведення соціологічних досліджень, результати
яких дадуть змогу зафіксувати роль та місце української мови в житті
населення України, його потреби та очікування в цій сфері. На
другому етапі (2021-2025 роки) з урахуванням результатів першого
етапу пріоритетними напрямами реалізації Стратегії стануть збільше-
ння комунікативного і демографічного потенціалу української мови,
формування цілісного україномовного інформаційно-культурного
простору. На третьому етапі (2026-2030 роки) визначаються такі
пріоритетні напрями реалізації Стратегії: підвищення загальної
мовної культури населення; розвиток і поглиблення процесів, реаліза-
ція яких розпочалася на попередніх етапах.
Реалізація державної мовної політики в бібліотеках відбувається
через принципи спілкування бібліотекаря і користувача,
інформаційно-мовну спрямованість інтер’єру, дотримання вимог
застосування державної мови із врахуванням мовних можливостей
читачів (диференційований підхід), етика спілкування.
Практика роботи з молоддю вимагає енергійно реагувати на
потреби часу, враховуючи інтереси підростаючого покоління,
одночасно збільшуючи творчий потенціал з метою впровадження в
бібліотеках нових, нетрадиційних форм масової роботи. Бібліотека
сповідує ставлення до державної мови як до такої, що допомагає у

7. 6
спілкуванні людини з державою, здійсненні й забезпеченні її
громадянських прав.
Як заохотити молодь до читання, чим зацікавити, щоб бібліотека
стала необхідною потребою? Із власного досвіду вважаємо
надзвичайно потужним засобом для тих, хто бажає розвиватись,
удосконалюватись, розширювати коло знань, розвивати свій інтелект і
просто цікаво проводити свій вільний час, — організацію
інтелектуальних ігор в бібліотеці.
“Розум людський має три ключі, які все відкривають: знання,
думка, уява, — все в них” — ці слова Віктора Гюго стали девізом
інтелектуальних ігор миколаївської молоді, організованих обласною
бібліотекою для юнацтва.
В МОБЮ проводяться щотижневі тренінги, під час яких
учасники розвивають свій інтелект та ерудицію, пам'ять та уяву,
набувають навичок креативного мислення, навчаються злагодженій
роботі в команді і, що головне для нас, бібліотечних фахівців, юнаки і
дівчата відвідують бібліотеку за власним бажанням, а не за наказом
викладачів, читають “для душі”, а не для оцінки.
Щомісяця проводяться справжні відбіркові змагання між
командами. Учасники — учні миколаївських гімназій, колегіуму,
ліцеїв, шкіл, закладів профтехосвіти, будівельного коледжу, вищих
навчальних закладів, громадських організацій. Ігри вийшли за межі
бібліотеки: все частіше школи запрошують до себе провести
загальношкільні чемпіонати. В святкові дні ми організуємо
інтелектуальні змагання серед сімей на вулиці Соборній.
Запроваджуємо дієві форми роботи із молоддю в області. По-
перше — це виїзні інформаційні сесії в райони за участю
партнерських організацій, під час яких в бібліотеках, навчальних
закладах, Будинках творчості проводяться зустрічі молоді з
книговидавцями, письменниками, краєзнавцями, цікавими і
видатними земляками, представниками державних установ і закладів.
Молодь має змогу поспілкуватися, отримати інформацію з перших
вуст, фахові консультації і поради.
Наступна популярна форма — щорічні Фестивалі молодіжної
книги на базі Центральних районних бібліотек області. Бібліотека

8. 7
активно підтримує щорічний Фестиваль інтелектуальних ігор на
Кубок мера м. Нова Одеса, який організує ентузіаст, президент
відкритого інтелектуального Клубу “Вікно” Ігор Проценко. З кожним
роком популяризація знань з української історії та культури в
захопливій, цікавій формі відіграє все більшу роль в тематиці
фестивалю. Гравці повинні впізнавати пісні популярних українських
виконавців, знати гетьманів та фільми Довженка, розрізняти на
малюнках національні страви.
З метою популяризації української мови Миколаївською
обласною бібліотекою для юнацтва було проведено:
• навчальні онлайн-турніри “Вчимо українську”, під час яких учні
за комп'ютерами у форматі онлайн-змагань перевіряють і
вдосконалюють знання з правопису, лексики, морфології
української мови;
• заходи в рамках бібліотечної програми “Барви українського
слова” — мовознавчий вояж “Це мова моєї Вкраїни”, до
Міжнародного дня рідної мови, літературну тертулію “Чарівна
сила таланту” до 80-річчя від дня народження Євгена Гуцала,
вечір-портрет “Поет високого духу” до 120-річчя Євгена
Маланюка, літературну лоцію “Незбагненне серце Ірини Вільде”
до 110-річчя, літературно-музичну імпрезу “Настроєний життям
як скрипка” до 145-річчя Богдана Лепкого;
• літературні інформ-релізи з циклу “На перехресті світу і епох”
для читачів бібліотеки, присвячених культурі української мови,
життю і творчості І. Григурка, Л. Глібова, Т. Шевченка, О.
Ольжича, П. Глазового;
• зустрічі з миколаївською письменницею Вірою Марущак —
учнів Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери
послуг, Вищого професійного училища №7, Першої української
гімназії ім. М. Аркаса, ЗОШ №35 і №27 “Таємниці
письменництва”; читачів Кир'яківської сб/ф Миколаївської ЦБС,
старшокласників Кир'яківської ЗОШ, мешканців громади у
форматі скайп-спілкування.

9. 8
На сайті Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва
створено і розміщено:
• відео-огляди з циклу “Читай українське!”: “Ну що б здавалося
слова...” за творчістю Т. Г. Шевченка, “Чотири броди” Михайла
Стельмаха”, “Століття Якова” Володимира Лиса”, “Дзвінка
Матіяш “Дорога Святого Якова” та багато інших. Ознайомитись
можна за посиланням http://unbib.mk.ua/index.php/2015-02-09-13-
48-46/98-2015-06-23-14-40-12.html ;
• ігромікси (онлайн-вікторини, пазли) “Українські письменники-
ювіляри 2017 року”, “Український best. Випуск 1”, “Львівська
ґвара” та інші. http://unbib.mk.ua/index.php/2015-02-09-13-48-
46/112-2017-02-23-09-57-22.html
З метою популяризації української мови МОБЮ було проведено:
• обласний конкурс молодіжної творчості “Наша спадщина”
(номінація “Вірш/Проза”);
• заходи до ювілеїв українських письменників: літературне
портфоліо “Духовний материк митця” до 90-річчя Юрія
Мушкетика, літературний перформанс “Світоч письменства
Вільям Шекспір в перекладах П. Куліша”, літературний тревел
“Максим Кідрук — збирач пазлів інформації” до 35-річчя,
літературні паралелі “Історичні романи “Чорна рада”
П. Куліша”, літературний портрет “Незгасаючий перстень
життя” до 110-річчя Богдана-Ігора Антонича, літературний
флеш-моб “Чародій сміху” до 130-річчя Остапа Вишні та ін.;
• презентації книг, зустрічей з миколаївськими письменниками з
циклу літературних вечорів “Народжене в Прибужжі слово”:
Галини Запорожченко “Поетична сповідь щедрої душі”,
“Намалюю словами” Тетяни Купрієвич, збірки “Кульбаби” Ніни
Шевченко, Інни Моісєєвої “Смак бунни”, казкотерапія від
Степана Чигінцева “Метаказки” в рамках ХVІІ виставки
місцевих видавництв “Миколаївська книга — 2019”, “Єлєнь.
Пряжа долі” Олени Півненко та ін.;

10. 9
• книжкові виставки — “Лауреати Національної премії України ім.
Т. Г. Шевченка в галузі літератури”, “Осіння колекція модного
читання: переможці Львівських форумів”, “позаКЛАСНЕ
читання”, “Зимова колекція родинного читання”, “Що почитати:
радить Влада і Громада”, “Тарасова доля — то правда жива”,
“Магічний кристал слова Дмитра Креміня”;
• онлайн-вікторини “Мовне асорті”, “Знай і слухай українське!”;
• створено ще одну, віртуальну, філію бібліотеки “Українська
література на інтернет-радіо”, а її користувачі — чимала
слухацька аудиторія — стали набагато обізнанішими в
літературній царині, щодня дізнаючись цікавинки про відомих
українських письменників — класиків і сучасників (Г.
Тютюнник, А. Костецький, М. Дашкієв, І. Росохватський, Ю.
Іздрик та багато інших). Їх можна використовувати під час
створення презентацій, буктрейлерів, при підготовці рефератів,
на уроках літератури тощо. Формат інтернет-радіо дозволяє
слухати бібліотечний подкаст навіть за межами України, а також
не прив’язуватися до стаціонарного комп’ютера,
використовуючи спеціальний додаток на пристрої Android.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва згідно з
розпорядженням голови ОДА з метою виконання розпорядження
Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 596-р “Стратегія
популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова —
успішна держава” провела наступні заходи:
• з підвищення професійного рівня: обласний семінар для
бібліотекарів “Мова — культура — традиції: бібліотечний
контекст”; практикум для вчителів “Бібліотека — Новій
українській школі”. Обмін досвідом з впровадження
інноваційних інтерактивних форм популяризації української
мови і літератури, реалізації креативних проєктів;
• обласний молодіжний конкурс “Творимо імідж громади разом”;
• обласний професійний конкурс “Що читати: радить Влада і
Громада”;

11. 10
• експрес-анкетування читачів. Моніторинг визначення рівня
популярності і доступності для читачів україномовної книжкової
продукції в фонді бібліотеки.
Заходи подібного формату допомагають виховувати в серцях
юних користувачів любов до рідної мови, повагу до українського
слова і доводять, що володіти українською мовою — модно та
стильно.
Бібліомотивація
Українська ідентичність: мова та українські традиції як
додаткова мотивація для молоді
Команівська Н. В., бібліотекарка читального залу
Братської ЦРБ
Український народ має багату культуру, величезний скарб якої
складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. Вони
закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі та мові. Саме
мова і звичаї об’єднують людей в один народ.
Мелодика української мови, гарне традиційне українське
вбрання створили неповторну самобутню атмосферу на мовному
вернісажі “Мова — інтелектуальний портрет народу, його душа”,
організованому для юнацтва бібліотекарями Братської центральної
районної бібліотеки. Ведуча заходу розповіла про історію виникнення
рідної мови, її розвиток і особливу вагу. Адже саме мова стала
символом миру і єднання нації.
Щорічно, в День української писемності та мови, в Братській
ЦРБ всі охочі долучаються до написання Всеукраїнського
радіодиктанту національної єдності, який є не тільки засобом
перевірки правопису, а й масштабним флешмобом.
Українці споконвіку шанують і бережуть свої народні символи і
обереги. Вони є генетичним кодом нації, виховують любов та повагу
до минулого, зберігають нашу історію та родовідну пам’ять. Тому
дуже важливо передавати цей скарб нащадкам. До відзначення 28-ї
річниці Дня Незалежності України бібліотекарі Братської ЦБС

12. 11
долучилися до виставки-ярмарку, представивши експозицію виробів
народно-прикладного мистецтва, виготовлених під час творчої
платформи “Символи, що єднають Україну”.
Нині одним з основних завдань бібліотек є повернення із небуття
духовних надбань мудрих предків, відновлення добрих традицій, свят,
народних звичаїв. Цьогоріч юнацтво та молодь Братщини зібрались в
центральній районній бібліотеці на фольклор-паті “Українська
криниця”. Ведуча заходу познайомила присутніх з дивовижними
народними звичаями та забавами, коштовностями українського
фольклору, розповіла про народні ремесла, традиційну кухню,
неповторну українську вишиванку. Бібліотекарі оформили
народознавчий вернісаж, на якому представили роботи майстринь
вишивання Братщини та гончарні вироби: глечики, макітри, тарілки.
Майстрині теж завітали на захід: Любов Садовська, щоб розповісти
про своє захоплення вишивкою, Людмила Бакуменко, щоб разом з
молоддю виготовити ляльку-мотанку.
У Братській центральній районній бібліотеці діє клуб “Оберіг”.
Його мета — відродження народних традицій, національної духовної
культури, звичаїв та обрядів. Учасників об’єднує спільний інтерес до
історії, традицій українського народу, бажання зберегти та
популяризувати їх серед громади. Вже традиційними стали різдвяні
вертепи за участі школярів, бібліотекарів, учасників клубу “Оберіг”, а
також великодні майстер-класи з розпису писанки.
Братську центральну районну бібліотеку поєднують багаторічні
партнерські зв’язки з Київським Освітнім Центром “Простір
толерантності”. За період участі в однойменному проєкті до
бібліотеки надійшло три мобільні виставки. Нещодавно бібліотека
презентувала виставку для молоді і про молодь під назвою “Разом”.
Молоді люди різних національностей розповідають про своє
сприйняття сучасної України, роздумують про взаємовпливи культур,
традицій, мов.
Отриманий в спадок багатющий скарб — культуру, мову, звичаї
та традиції — мусимо зберегти і передати нашим нащадкам, щоб не
перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого
народу.

13. 12
Бібліообґрунтування
Як змінюються читацькі уподобання молоді
Ігуменцева О. М., завідувачка відділу обслуговування
користувачів МОБЮ
Щорічно в світі виходить величезна кількість книг, яких з
нетерпінням чекають мільйони читачів, українці, і зокрема читачі
нашої бібліотеки, — не виняток. У всіх є улюблені книги. Які саме
книжки найчастіше читають/перечитують наші читачі? Складне
запитання, але у нас є на нього відповідь. Десять років поспіль ми
визначаємо топ-10 найпопулярніших книг року. Як змінювалася ця
десятка з часом? Час однозначно вносить свої корективи не лише в
життя молоді, а й у її читання. Молодь читає сьогодні багато
літератури для саморозвитку, самовдосконалення. Користується
популярністю література з психології, основ фінансової грамотності,
побудови власного бізнесу. Сучасна молодь воліє знати, як проводити
ділові зустрічі і переговори, комунікувати з іншими людьми тощо.
“Художка” також завжди в топі. Традиційно серед бесту —
романи Кена Кізі, Джека Керуака, Германа Гессе, Франца Кафки, Чака
Паланіка, Януша Вишневського і Чарльза Буковскі. Мода на Харукі
Муракамі та Мілорада Павича вже пройшла, проте молодь до тепер
читає Кундеру. В області класичної літератури не обділені увагою
Булгаков, Сент-Екзюпері, Ремарк, Оруелл, а серед філософів
абсолютними лідерами є Ніцше і Сартр.
Для сучасної української прози молодь є чи не головною
цільовою аудиторією. Серед фаворитів можна назвати Юрія
Андруховича, Сергія Жадана, Андрія Кокотюху, хоча популярні також
Тарас Прохасько та Юрій Іздрик. Читають і авторок: Ірен
Роздобудько, Марію Матіос, Оксану Забужко, Ліну Костенко, Таню
Малярчук, Люко Дашвар.
Топ-10 читацьких уподобань щороку публікується на сайті
бібліотеки. Цією інформацією діляться місцеві інтернет-видання, є
публікації в пресі. Адже тема актуальна, дані перевірені і, як-то
кажуть, найсвіжіші.

14. 13
Тренд читання в Україні популяризується з кожним новим днем.
На книжковому ринку з'являється все більше новинок: текстів
українських письменників і якісних перекладів книг світової
літератури. До того ж видавництва настільки зосереджено працюють
над візуальним оформленням книг, що іноді пройти повз і не купити її
— дійсно неможливо. Зацікавлюють молодь книгами, залучають її до
читання, звичайно ж, і бібліотекарі. Для цього вони використовують
сучасні, креативні форми роботи. Традиційні книжкові огляди
трансформувалися в віртуальні — веббібліотечні рекомендації з
читання. Наприклад, цикл відео-оглядів “Навігатор для «книжковий
хробачків”, який готують бібліотекарі відділу обслуговування
користувачів Миколаївської ОБЮ.
Утім, не тільки ми рекомендуємо, що прочитати. Молоді теж є
чим поділитися і з читаючими однолітками, і з книголюбами різного
віку. Підсумком цього обопільного впливу стали відеоролики з циклу
“Читацьке перехрестя”.
Останнім часом популярності серед молоді набуває
букблогерство. Любов до книжок є потужною мотивацією створити
власний затишний онлайн-простір, присвячений читанню, —
книжковий блог, своєрідний електронний читацький щоденник.
Книжковий блог для більшості авторів — як початківців, так і тих,
хто входить до переліку найкращих книжкових блогерів, — це хобі та
добровільна робота на дозвіллі. Таким чином, блогери створюють
моду на читання і книгу. Який позитив несе в собі книжковий блог?
Це і постійне усвідомлене читання, і вміння обґрунтувати і висловити
свою думку, і спілкування з однодумцями, і мотивування до
подальшого читання.
Враховуючи потяг молоді до новітніх технологій, ми залучаємо
їх до електронних бібліотек та книжкових сайтів, де можна
ознайомитись з новими книгами, рецензіями на них, взяти участь в
обговоренні “модних” книжок. Бібліотекарі МОБЮ докладають
чимало зусиль, щоб популяризувати літературні форуми і чати.
Вчені стверджують: читання книг тісно пов'язане з тривалістю
життя. Тому якщо ви книголюб, то проживете, як мінімум, на два
роки довше за інших.

15. 14
Бібліопростір
Мистецький простір для навчання читачів
Євсєєва С. І., бібліотекарка Новокостянтинівської
бібліотеки-філії Братської ЦБС
У сучасному світі бібліотека є центром нових ідей та
оригінальних думок. Саме таким креативним простором є
Новокостянтинівська бібліотека-філія Братської ЦБС — звичайна, на
перший погляд, сільська бібліотека, де можна вчитися, спілкуватися з
творчими ровесниками, отримувати позитивні емоції.
В бібліотеці створено арт-простір “Примхливі акварелі” —
гармонійний коктейль творчості і співпраці бібліотеки, сільського
краєзнавчого музею і студії народної творчості “Джерельце”. Таке
творче місце набуло комунікативних, мистецьких й освітніх функцій,
що сприяє засвоєнню художніх знань та умінь, змістовного
проведення дозвілля.
В арт-просторі відбуваються зустрічі у форматах творчих
вечорів, літературно-мистецьких композицій, арт-діалогів, майстер-
класів. До Дня Незалежності України бібліотекар презентувала
“живу” виставку творчих робіт майстра творчого об’єднання
“Прибужжя”, місцевого художника Віктора Хізніченка. Формат заходу
передбачав не тільки експозицію картин, але й живе та цікаве
спілкування з автором. В інтерв’ю Віктор Володимирович розповів,
що саме його надихає на створення полотен: “Творчість — це
постійний пошук. Як і вжитті, так і в творчості з часом приходить
переусвідомлення, новий період, коли на ті самі речі митець дивиться
під іншим кутом зору, знаходить і втілює нові засоби для
самовираження”. Щира атмосфера, що панувала на заході, спонукала
односельців ділитись враженнями від перегляду виставкової
експозиції. Схвальні відгуки лунали від голови господарства
Олександра Васильовича Бачина та Новокостянтинівського голови
сільської ради Леоніда Борисовича Ординського.
В арт-просторі відбуваються безкоштовні майстер-класи, які на
волонтерських засадах проводить вчитель малювання місцевої школи
Світлана Швидка для всіх охочих навчитися малювати. Це чудова арт-

16. 15
терапія і розвиток творчих здібностей. Викладач розповідає, як
створювати композицію малюнка та вірно поєднувати кольори. А
бібліотекар знайомить з окремими напрямками мистецтва, темами,
жанрами та творчістю художників, у тому числі місцевих. Відвідувачі
розширюють свій творчий кругозір, навчаються дивитися, бачити і
розуміти мистецькі твори, орієнтуватися у творчому світі,
знайомляться зі світовою культурою, основами дизайну та
декоративного мистецтва. Заходи доповнюються книжковими
виставками і мультимедійними презентаціями.
Цікавим був майстер-клас для молоді з розмальовування еко-
торбинок і футболок. Кожен міг намалювати, що заманеться. В
основному обирали патріотичні малюнки: жовто-блакитний прапор,
тризуб, калину.
Учасниця бібліотечного арт-простору Руслана Власова взяла
участь в Міжнародному конкурсі “Уроки історії — уроки Голокосту”.
Її ілюстрації до збірки віршів “Будні сни” були високо оцінені, і
Руслана посіла ІІІ місце.
У “Примхливих акварелях” створена чудова можливість: читати
і малювати. На заходах учасники роблять копії ілюстрацій з книг:
читаючи оповідання — фантазують, а після цього малюють власні
ілюстрації.
Однією з складових мистецького простору в бібліотеці є
виставкові зони, що мають спеціальне обладнання і дають змогу
одночасно експонувати близько п’ятнадцяти робіт. Бібліотечна
галерея цьогоріч стала платформою для відкриття молодих
талановитих імен студії “Джерельце”.
Сьогодні Новокостянтинівська бібліотека-філія є осередком
культурно-мистецького розвитку, платформою для творчої
самореалізації всіх членів громади.

17. 16
Бібліомарафон
Академія травознавців у бібліотеці
Єловенко С. В., бібліотекар Маложенівської бібліотеки-
філії Єланецької ЦБС
Ми живемо в епоху, яка може закінчитися катастрофою для нас і
нашої планети. Настав час замислитися над своїм ставленням до
природи, щоб не перейти тієї межі, за якою здатен зупинитися час і
зникнути простір.
“Краса природи — це одне з джерел, що живить доброту,
сердечність і любов”, — говорив Василь Сухомлинський. Виховання
людини, яка хоче зберегти все багатство, що дарує нам природа, —
один із найважливіших напрямів роботи Маложенівської бібліотеки-
філії.
Марафон добрих справ “Академія травознавців” — це
заключний етап роботи, яку бібліотека розпочала у попередні роки.
Вже відбулися: віртуальна мандрівка “Краю мій ковиловий, скіфська
чашо моя!..”, доброчинні акції “Рідному воїну я надсилаю пахощі літа
з рідного краю” та “Хай квітує моя Україна”, туристичний путівник
“Моє село з духмяними садами”, під час яких вдало поєдналися
краєзнавча робота, патріотичне та екологічне виховання.
Мета марафону — сформувати знання про сучасний стан
навколишнього середовища рідного краю, удосконалити навички
роботи з різними джерелами інформації, прищепити читачам
відповідальність за майбутнє планети, сприяти вихованню екологічної
культури підростаючого покоління і зростанню духовної особистості,
виховувати дбайливе ставлення до флори і фауни рідного краю та,
нарешті, продемонструвати громаді користь бібліотеки з питань
екологічної освіти.
Марафон добрих справ проходив у кілька етапів. Учасники із
задоволенням створювали карту і прокладали маршрут по місцевості,
виготовляли знаки-таблички із цікавими назвами “Обережно, тут
стелить килимок чебрець”, “Василькове море”, “Випасання худоби в
ромашковій лагуні не бажане” і т.д.

18. 17
Разом із членами пришкільного лісництва “Паросток” збирали
лікарську сировину. Маршрут пролягав від лісництва до “Малої
Швейцарії” — наймальовничішого куточка нашого краю. Учасники
марафону відвідали Богодарівку, Медунівку, побували у Птичні та
Пойдунських скелях. Чудові краєвиди рідного краю нікого не
залишили байдужим. Діти провели флешмоб “Як пахне літо”,
ділилися з місцевими жителями рецептом цільощого напою із
лікарських трав.
Реалізація Марафону добрих справ сприяє не тільки
формуванню бережного ставлення до навколишнього середовища,
розширенню знань читачів про екологічні проблеми рідного краю та
України, а й зростанню авторитету бібліотеки.
Бібліонапрямок
Young Adult: популярний літературний напрямок
Алієв А. Р., завідувач відділу соціокультурної діяльності
молоді МОБЮ
Young Adult Fiction — напрямок художньої літератури,
орієнтований на молодіжну аудиторію. Вік головних героїв книг цього
жанру, як правило, відповідає віку читачів, хоча в цілому чітко
вираженої верхньої межі не існує, і все частіше визнаються читачі
старших вікових категорій. Йому притаманна різноманітність жанрів
від фантастики і фентезі до любовних романів і сучасної прози.
Серед найвідоміших авторів даного напрямку — Вероніка Рот,
Стефані Майєр і Джордж Мартін, чиї цикли книжок “Дивергент”,
“Сутінки” і “Пісня льоду й полум'я” вже багато років є
гіперпопулярними у читачів всього світу.
До особливостей жанру можна віднести те, що головні герої
книг, зазвичай підлітки, потрапляючи у нестандартні, часто
екстремальні ситуації, змінюються під впливом обставин. Герої не
завжди безгрішні, навпаки, вони мають недоліки, бувають
дивакуватими, а часом — ізгоями. Персонажі говорять з читачами
однією мовою, їх хвилюють ті ж проблеми, що й однолітків у

19. 18
реальному житті. Саме тому підлітки шукають в YA-літературі
відображення власних проблем, і, звичайно, відповіді на наболілі
питання.
Серед найзатребуваніших авторів і книжок жанру є фентезі
“Країна казок” Кріса Колфера, “Знаряддя смерті” Кассандри Клер,
дістопія “Голодні ігри” Сюзанн Коллінз, “Той, що біжить лабіринтом”
Джеймса Дешнера та цілком реалістичні твори, як от “Провина зірок”
Джона Гріна.
Дивуватися такому різноманіттю місць сюжетних подій не слід:
підліткам цікаво уявляти себе у різних просторах і часах.
Темами творів можуть бути перше кохання, зрада, світ дорослих,
прийняття себе, відносини з однокласниками, втрата рідних,
відповідальність за вчинки і їх наслідки. Популярність творів (і
циклів) “Тринадцяти причин чому”, “Голодні гри”, “Той, що біжить
лабіринтом”, “Дивергент” пояснюються, зокрема, наявністю
екранізацій.
Однією з головних проблем жанру Young Adult є чимала
кількість шок-контенту (сексуальних, садистських, суїцидальних,
алкогольних і наркотичних сцен). Саме тому деякі з книжок
поступають у продаж, запаяні у целофан з вказаним віковим
обмеженням. На щастя, далеко не усі зразки цього жанру мають такі
особливості. Серед вітчизняних авторів можна згадати підліткові
твори Степана Процюка, Оксани Лущевської, Сергія Гридіна, Івана
Андрусяка, історичну прозу Володимира Рутківського, Зірки
Мензатюк і Олександра Гавроша, популярні графічні романи
“Даогопак”, “Воля” і “Княжа воля”, детективи Андрія Бачинського,
фантастика подружжя Дяченків, Володимира Арєнєва, Наталії
Щерби.
Напрямок Young Adult — широкий і цікавий, причому цікавий
не тільки для підлітків.

20. 19
БІБЛІОНАВІГАТОР
Бібліовступ ............................................................................ 3
Бібліоформат ......................................................................... 4
Бринкіс І. В. Реалізація державної мовної політики в
бібліотеках Миколаївщини
Бібліомотивація .................................................................... 10
Команівська Н. В. Українська ідентичність: мова та
українські традиції як додаткова мотивація для молоді
Бібліообґрунтування ............................................................ 12
Ігуменцева О. М. Як змінюються читацькі уподобання
молоді
Бібліопростір ......................................................................... 14
Євсєєва С. І. Мистецький простір для навчання читачів
Бібліомарафон ....................................................................... 16
Єловенко С. В. Академія травознавців у бібліотеці
Бібліонапрямок ..................................................................... 17
Алієв А. Р. Young Adult: популярний літературний напрямок

21. 20
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: провідна методистка науково-методичного відділу
Драгуновська Н. В.
Редактор: провідний бібліотекар відділу автоматизації бібліотечних процесів
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідувач відділу автоматизації бібліотечних процесів
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: unbib.mk@gmail.com, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна