Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Національно-патріотичне виховання в бібліотеках: методичні рекомендації

22,806 views

Published on

Національно-патріотичне виховання в бібліотеках: методичні рекомендації

Published in: Education
  • Be the first to comment

Національно-патріотичне виховання в бібліотеках: методичні рекомендації

  1. 1. Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ “Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи” Черкаської районної ради Методичні рекомендації Черкаси 2015
  2. 2. Національно-патріотичне виховання в бібліотеках: [методичні рекомендації] / КЗ “РОМЦ БКР”; уклад. Л.В.Гріщенко; ред. Л.В. Воскобійник – Черкаси: [б. в.], 2015. – 16с. Патріотичне виховання пріоритетний напрямок‒ діяльності бібліотек. Пропонуємо тематику масових заходів, яка допоможе популяризувати літературу, що сприятиме вихованню патріотизму, причетності до історичної долі України, висвітлювати події, які відбуваються в зоні АТО, вшанування героїв Небесної Сотні. Методичні рекомендації адресовані бібліотечним працівникам, вчителям, які проводять роботу по національно- патріотичному вихованню серед молоді та юнацтва. Укладач: Л.В. Гріщенко Редактор: Л.В. Воскобійник Комп’ютерний набір: О.Ю. Гріщенко Підписано до друку 01.08.2015. Тираж 25. Видавець: КЗ “РОМЦ БКР” 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com 2
  3. 3. Метою патріотичного виховання є становлення громадянина- патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві. Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких основних завдань: утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України; виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; підвищення престижу військової служби як виду державної служби; визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства; усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю; формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього; формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації. Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами: державний – базується на забезпеченні державою системи героїко- патріотичного та патріотичного виховання; соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу; військовий – передбачає вивчення військової історії України, переможних битв української армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахування їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності; 3
  4. 4. правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури. Національно-патріотичне виховання, популяризація літератури з даної тематики в бібліотеках покликані забезпечити морально-політичну і практичну підготовку до виконання священного обов’язку захисту‒ незалежної України, військової служби в Збройних Силах України, формуванню у молоді стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви, самопідготовки і самовиховання, вихованню почуття патріотизму, любові до України, бажання відстояти її незалежність і соборність, наслідування кращих традицій. Націлювати молодь на те, що патріотизм – любов до України, до свого народу, гордість за її минуле і сьогодення, готовність до їх захисту, утвердження в свідомості об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України, її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ УНР, січових стрільців, воїнів УПА до часів незалежності, Майдану, героїв Небесної Сотні та зони АТО. Бібліотеки повинні співпрацювати з ЗОШ, музеями, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування. Фонди бібліотек повинні поповнюватися літературою патріотичної тематики, пропонуючи користувачам твори письменників: М. Андрусяка “Брати вогню”, “Брати грому”, “Брати просторів”; Ю Андруховича “12 обручів”; Т. Белімової “Вільний світ”; І. Білика “Дикі білі коні”, “Не дратуйте грифонів”; В. Босовича “Володимир, син Святослава”; Ю.Винничука “Танго смерті”; В. Голобородька “Летюче віконце”; Г.Гордасевича “Степан Бандера: людина і міф”; Б. Гуменюка “Вірші з війни”; Ю Горліс-Горського “Холодний Яр”; Л. Дашвара “Село не люди”, “Молоко з кров’ю”; Л. Дереша “Культ”; Н. Доляка “Чорна дошка. Велика, страшна і голодна правда”; В. Єшкілєва “Три кути трикутника. Автографи часу. Апокриф мандрів Григорія Сковороди”; С. Жадана “Ворошиловград”, Б. Жолдака “УКРИ”; “Месопотамія”, “Життя Марії”, “ДепешМод”; О. Забужко “Музей покинутих секретів”, “Диригент останньої свічки”, “Notre Dfme d’Urraine; Українка в конфлікті міфологій”, “З мапи книг і людей”; Р. Іваничука “Вогненні стовпи”; А.Кокотюхи “Червоний”, “Справа отамана зеленого”; “Братів Капранових “Кобзар 2000”; Ю. Киричука “Історія УПА”; В. Кожелянко “Діти застою”; Д. Корнія. “Горихмарник”, “По той бік темряви”; Ф. Кондрата “Ми стали волі на сторожі”; Л. Костенко “Записки українського самашедшего”; В.Кулановського “Іван Сірко”, “Максим Кривоніс”; Б. Лепкого “Крутіж”, “Мотря”; В. Лиса “Соло для Соломії”, “Століття Якова”, “Країна гіркої ніжності”, “Маска”; М. Матіос “Солодка Даруся”, “Майже ніколи не навпаки”, “Нація”; В. Паливоди “Спогади 4
  5. 5. українського повстанця”; М.Рябого “Ще не вмерла Україна”; М. Старицького “Останні орли”; С.Талан “Розколоте небо”; К Харченко “Історія”; О. Чупи “10 слів про Вітчизну”; В. Шкляра “Залишенець”, “Елементал”, “Маруся”, “Ключ”; Ю.Щербака “Час смертохристів” та ін. Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей з урахуванням основних напрямів діяльності юнацької та молодіжної аудиторії. Основними формами патріотичного виховання є: інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів); діяльнісно-практичні (екскурсії, свята, огляди-конкурси тощо); інтегративні (клуби та об’єднання за інтересами); діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування); індивідуальні (індивідуальна робота тощо); візуальні (музеї, книжкові виставки, тематичні стенди тощо). Основної уваги потребує популяризація історії України та рідного краю, відродження національної культури. Працюючи в цьому напрямку організуйте відкриті перегляди літератури, цикли книжково- ілюстрованих виставок, виставок-хронографів “Ти пам’ятаєш, як все це було”, “Від тієї війни залишився слід”, “Хай слава бойова земляків немеркнучої зіркою в легендах буде жити”, “Про доблесть і славу”, “Спасибі вам, захисники”. Щорічно вшановувати пам’ять Героїв Крут, жертв Голокосту, учасників бойових дій на території інших держав та річниць пам’ятних подій Другої світової війни шляхом проведення вечорів, годин – реквієм, уроків мужності та пам’яті, виховних годин, бесід, годин спілкування, демонстрації фотоматеріалів: “Понад Крутами вічність у сурми сурмить…”, “Бережіть пам’ять про подвиг”, “Крути: незгасна пам’ять і урок сьогодні”, “Афганська війна – як це було?”, “Герої живуть поруч”, “Життя, опалене війною”, “Трагедія і подвиг афганської війни”, “Історія скорботи та героїзму”, “Голокост в Україні: пам’ять і уроки”, “Місця, пов’язані з пам’яттю про Голокост”, “Уроки Голокосту і культура пам’яті в Україні”. Пропонуємо цикл заходів “Історія в стилі класики”, який може включати в себе: ‒презентацію нових історичних романів “Історія, одягнена в особах”; ‒вечори-портрети “З народження я покликаний до патріотизму” – шляхетні особи України, “Моя доля мудра загадка” про людей 5
  6. 6. незвичайної долі, що увійшли в історію України, (області, району, села, селища); ‒вечори-зустрічі поколінь “Війни свідки живі”; ‒поетичні вечори “Нам життя і пам’ять”; ‒літературні години “Йде весна переможним травнем” і т.д. Під час проведення заходів організуйте акцію “Прочитай книгу про війну”. Проводити цикл заходів до Дня Соборності України, а саме, історичні та патріотичні години, бесіди-розповіді за темами “День Соборності України – символ національного єднання українського народу”, “Соборна, незалежна Україна”, “Ланцюг історії не перерветься”, “Народження незалежної суверенної держави – України”, “Великий день єднання”, “Нехай не розмежованою залишиться навіки”, диспути “Чи є “Соборність” актуальною проблемою сьогоднішньої України?”. Вжити заходів, спрямованих на підвищення поінформованості користувачів бібліотеки, поширюючи об’єктивну інформацію в своєму населеному пункті та привернення їхньої уваги до історії боротьби та борців за незалежність України у ХХ столітті, а саме, про повстанські, партизанські загони, які діяли на території України у 1917-1930 роках і метою діяльності яких були боротьба за здобуття, захист або відновлення незалежності України, включаючи загони Холодноярської, Медвинської республік, Волинську повстанську (повстану) армію; Українську військову організацію (УВО); Організацію українських націоналістів (ОУН); Народно-визвольну революційну організацію (НВРО); Українську повстанську армію (УПА); Українську Гельсінську спілку (група) (УГС, УГГ); Народний рух України за перебудову (Народний Рух України) до 24 серпня 1991 року шляхом оформлення тематичних поличок, викладок друкованих видань, складання рекомендаційних списків тощо, беручи до уваги Закон України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” № 314-VІІІ від 09 квітня 2015 року. Провести цикл заходів по відзначенню дат загальноукраїнської значущості, зокрема, Дня Державного Прапора України та відзначення Дня незалежності України, Дня Гідності та Свободи – “круглі столи”, тематичні вечори, години запитань і відповідей, уроки історії та пам’яті, виховні години, історичні години, лекції, бесіди, години спілкування на тему “Нема ціни святині дорогій”, “Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься”, “У пам’яті світ врятований”, “Утверджувати ідеали культури миру – служити миру”, “Люблю я свій народ – ціную його звичаї”, “Наш стяг у золоті й блакиті”, “Я – громадянин-патріот незалежної держави України”, “Пам’яті вдячні нащадки”, “Моя рідна Україна”, “Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її 6
  7. 7. Прапор і Гімн”, “Наша вітчизна – Україна”, “Державна символіка Батьківщини”, “Твої права і обов’язки”, “Патріотизм – нагальна потреба України”, “Моя земля – земля моїх предків”, “Україно, матінко моя”, “Символи України”, “І синє небо, і жовте колосся”, “Народні символи”, “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!”; флеш-опитування “Що ви знаєте про український прапор?”; “Я – громадянин і патріот держави”, “Я – українець!”; віче “Цвітуть неначе квіти волі, знамена жовто-голубі”, “Хай майорить прапор нашої держави”, “Українці, єднаймося!”; організовувати екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, пошукову роботу, акції, виконання патріотичних віршів про Україну, тощо. До Дня захисника України та Збройних Сил України проводити цикл заходів і кінолекторіїв, декади патріотизму, презентації нових історичних книг, дні історичної книги, зустрічі з ветеранами, вечори та години патріотичної освіти, акції пам’яті, уроки мужності: “Гей ви, хлопці, славні запорожці”, “Хай же змилоститься над вами доля і майбутнє буде без війни”, “Герої живуть поруч”, “Наша армія – символ мужності”. Яскраві приклади з героїчного минулого козацької доби, які сприятимуть формуванню власної гідності, дисципліни можна розповісти у бесідах “Хай живе козацька доля, хай живе козацький дух”. Щороку по всій Україні та й за кордоном вшановуються роковини за загиблими на Майдані Незалежності в Києві героїв Небесної Сотні. Завдання бібліотек донести до своїх користувачів більше правдивої‒ інформації. Актуальними будуть створені зони героїко-патріотичної тематики. Сюди можуть відноситися тематичні полиці: “Пам’яті Небесної Сотні”, “Вшануймо героїв Небесної Сотні”, “Небесна Сотня – то в серцях вогонь”, “Найкраща Сотня в небо йде”, викладки літератури: “Реквієм Небесній Сотні”, “Загинули не марно!”, розділ на книжковій виставці з портретами героїв: “За чисті душі, що злетіли в небо”, “Небесна Сотня! Вічна слава героям!”, викладки газетно-ілюстративних матеріалів “Герої Небесної Сотні!” з матеріалами місцевої періодики про героїв Небесної Сотні – наших земляків. Доповнити матеріали виставок можуть рекомендаційні списки літератури “Подвиг Небесної Сотні – приклад для нащадків”, “Герої не вмирають”. До зони героїко-патріотичної тематики можна прилучити флеш-моб “Згадаймо поіменно героїв Небесної Сотні”. Проводити вечори, години – реквієм, уроки історичної правди, мужності та пам’яті: “Пам’яті Небесної Сотні...”, “Пам’яті героям (ю) АТО”, “У нашій пам’яті вони назавжди залишились”, “Покоління незалежних”, “Хоробрі серця”, “Слава Україні! Героям Слава!”, “Одна в 7
  8. 8. нас доля – Україна”, “Янголи на білих крилах”, “Небесна сотня. Герої не вмирають!!!”, “Небесна сотня”. В систематичній картотеці статей та краєзнавчій картотеці повинні бути виділені актуальні рубрики: Герої Небесної Сотні – наші земляки, Воїни Черкащини в зоні АТО, а в тематичні папки збирати матеріали про своїх героїв, їхнє життя. Сьогодні над Україною нависла нова небезпека. Повним ходом іде війна на Сході України. Гинуть кращі сини України, стримуючи навалу Росії. Україна в небезпеці. Рятуймо її. Всіма методами і засобами. Кожен на своєму місці. Ви повинні бути центром в інформуванні населення про події в зоні АТО через періодичні видання, інформаційні технології, підтримувати політику держави в організації захисту територіальної цілісності України і всі найсвіжіші матеріали розмістити на тематичних поличках, книжкових виставках, включити в інформаційні повідомлення, які завантажені з мережі Інтернет, складати рекомендаційні списки літератури для різнобічного інформування населення. В кожній бібліотеці повинна бути викладка літератури або розділ на виставці “Вісті з передової”, на якій мають бути представлені найсвіжіші матеріали з періодики. Актуальними будуть книжкові виставки: 1) “Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі”. Розділи виставки: ‒ Українська святиня – Запорізька Січ ‒ Україна в роки Другої світової війни. ‒ Хроніка війни. Останні події в зоні АТО. ‒ Україна – єдина країна. 2) “Не здолати Україну”. Розділи виставки: ‒ Захист України – обов’язок кожного громадянина. ‒ Стан душі – волонтер. ‒ Пам’ятаймо імена героїв ‒ Боже, Україну збережи! Господи, помилуй нас! Різнобічно висвітлювати сьогоднішні події на сході за допомогою проведення циклу бесід, уроків мужності, оглядів періодичних видань, інформаційних повідомлень, годин спілкування, зустрічей з воїнами АТО, волонтерами та брати участь в різноманітних акціях. Пріоритетну роль відіграють активні форми популяризації літератури: дискусії “Кому потрібна ця війна?”, “Захист України – обов’язок кожного громадянина?”, “Чи достатньо одного патріотизму для захисту України?”, обговорення проблемних статей з періодики “Фронтовий щоденник”, цикл бесід “Вісті з фронту”, викладка літератури “Хроніка подій в зоні АТО”, уроки мужності “Гірко 8
  9. 9. плаче Україна за своїми синами”, акцію “Підтримай свого солдата” на які запросити учасників АТО, їхніх батьків, побратимів. Провести уроки мужності і милосердя під девізом “Борімося – поборемо!”, залучивши до його проведення учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, ветеранів минулих воєн, дисидентського руху, активних учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО. Активно відстоювати свою громадянську позицію на вуличних акціях, флеш-мобах, акціях підтримки “Ми разом”, спрямованих на допомогу пораненим військовим; благодійних акціях “З вірою в серці”, спрямованої на підтримку захисників нашої країни, їхніх дітей та родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють в зоні АТО, участь у мітингу-реквієм на вшанування Героїв Небесної Сотні, зустрічей з воїнами-учасниками АТО “В родинному колі”. Захід для дітей-переселенців із зони АТО “Пізнай свою історію – вона єднає”. В Україні проходять мобілізації до лав Збройних Сил України. Пропонується організувати тематичну викладку літератури “Все про нову хвилю мобілізації”, на якій представити Закон “Про часткову мобілізацію”, підготувати інформаційне повідомлення “Стань на захист України”, провести бесіду “Всі на боротьбу з російською окупацією”. Під час проведення мають бути використані газетно-журнальні матеріали, література національно-патріотичної тематики та Інтернет-ресурси. Важливу роль мають відіграти матеріали про волонтерів в зоні АТО, їхню безкорисливу самопожертву в ім’я України. Адже їхня роль – не переоцінена. Налагодити співпрацю з громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування та волонтерами для проведення спільних заходів в бібліотеках, зокрема патріотичних бесід, годин мужності “Волонтери рятівники і помічники воїнів в зоні АТО”, “Волонтер –‒ це стан душі”, “Допомога військовим від волонтерів”, організовувати викладки газетних матеріалів про мужність і відвагу волонтерів “Волонтери: пліч-о-пліч з захисниками України”. По можливості в бібліотеках організувати пункти збору речей для відправки на фронт: продукти харчування, теплі речі, ліки, закликати користувачів бібліотеки приєднатися до цієї акції. Не забувати про акцію “Бібліотека українського воїна”. У зв’язку із зростаючими вимогами до рівня патріотичного виховання доцільно використовувати таку форму роботи як патріотичні клуби. Завданням таких клубів є знайомство з минулим країни, з бойовими подвигами співвітчизників, зустрічі з цікавими людьми. Надзвичайно важливим є те, що участь у роботі клубу виховує активність у читанні літератури даної тематики, поглиблює пошукову роботу. 9
  10. 10. Велику удачу обіцяють засідання біля історичних місць, пам’ятників, участь у мітингу-реквієм “Вони визволяли наше село”, “Герої віддали своє життя за Україну”. Серед форм популяризації літератури може бути пошукова робота краєзнавчого характеру, зокрема, знаходити відомості про учасників визвольної боротьби, проводити зустрічі з ними, їхніми родинами, побратимами. Створювати ізотеки, фототеки, тематичні теки естампів, репродукцій, листівок, плакатів, фактографічний банк мистецьких цікавинок “Хто є хто на Черкащині”. Пропагуючи краєзнавчу тематику слід обов’язково включати дати краєзнавчої значущості. Пропонуємо провести цикл заходів за темами “Черкащина – Батьківщина моя”, “Їх імена в історії мого села”, “Літературний портрет Черкащини”, “Їх славні імена в літописі Черкащини”. Оформіть виставку “Біографія книг – біографія поколінь. Штрихи до портрета земляків”. Пропонуємо представити на цю виставку книги, речі, які мають відображати реалії часу, з яких можна скласти уявлення про минулі роки, зміни в суспільному житті і конкретної історичної ситуації. Можна використовувати особисті бібліотечки книг читачів. Складовою частиною роботи з краєзнавства можуть стати історико-культурні години біля пам’ятників і меморіальних дощок, години цікавої інформації, електронні презентації, слайд-подорожі, години краєзнавства, конкурси, пізнавальні ігри, віртуальні подорожі по меморіальних місцях Черкащини і т.д. Пропонуємо вам назви масових заходів: “Джерело ти моя, Батьківщина”, “Мій Край, Черкащина!”, “Люби свій край, поважай свою історію”, “Мала Батьківщина – велика любов”, “Мій край задумливий і ніжний”, “Мій край і я: чим більше думаю, тим більше бережу”, “Нам не дано забути подвиг земляків”, “Наша вулиця носить ім’я героя війни”, “Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів”, “Про ту землю, де ти народився”, “Співаю тобі, мій рідний край”, “З милим краєм дихаю заодно”, “Черкащини світлі пейзажі”, “Світ малої Батьківщини”, “Ти всіх країв дорожче мені”, “Куточок батьківський я в душі своїй зберіг”, “Черкаські маршрути”, “Йшов на війну ………”, “Я виріс тут – і цей край мені дорогий”, “Я не випадковий гість рідної землі”, “Я. Мій будинок. Моя Україна” і т. д. “Бібліотека – територія толерантності” – такий слоган ми сьогодні чуємо часто. Завдання бібліотек – сприяти формуванню в суспільстві нової толерантної думки, відкритості, бажання і вміння зрозуміти інше та інших, виховувати повагу до інших культур, європейських цінностей і одночасно не допустити втрати свого коріння, допомагати збереженню своєї національної ідентичності. 10
  11. 11. Толерантність у діяльності бібліотек – це не лише міжнаціональні й культурні стосунки, а й соціально-економічні, міжпоколінні, міжполітичні взаємини. На розв’язання цих завдань можуть бути спрямовані заходи (дискусії, конкурси, виставки, оперативне надання інформації тощо) бібліотек, присвячені соціальним проблемам: вихованню духовно- моральних принципів, особливо серед молоді; збереженню культурних традицій; формуванню взаємопорозуміння через книгу і читання; створенню умов для соціальної адаптації і мирного життя демобілізованих учасників АТО, вимушених переселенців. Пропонуємо провести цикл заходів “Толерантність під звуки обстрілів”, в рамках якого провести тренінг “Протидія мові ворожнечі в умовах воєнного конфлікту”, де головним повинно бути питання протидії ворожнечі серед людей та ксенофобії. Говорити про те, як формується образ ворога в представників національних менших, спільнот і соціальних груп та як протидіяти дискримінації і ксенофобській пропаганді. До проведення заходу запросіть громадських активістів, представників людей інших національностей, соціальну службу, представників шкільної установи, центру зайнятості, служби у справах сім’ї та молоді, релігійного діяча. Кожного листопада до Міжнародного дня толерантності проводити Тиждень толерантності, який включатиме уроки толерантності “Ксенофобія: серйозний погляд”, “Бути людиною”; години толерантності “Ми всі різні – ми всі одні”; бесіду-діалог “Діалог і толерантність”, “Толерантні ми – толерантне суспільство”, “Пізнай себе – зрозумій іншого”, години-дискусії “Українці – толерантна нація” і інші. Щорічно проводити заходи по вшануванню пам’яті невинних жертв злочинної депортації кримськотатарського народу, скоєної комуністичним тоталітарним режимом 18 травня 1944 року, а також жертв протиправних дій російської окупаційної влади в Автономній республіці Крим та місті Севастополі 2014-2015 років. Одним із важливих напрямків популяризації виховання загальнолюдських цінностей є робота бібліотек у молодіжному середовищі. Підліткам та юнацтву досить часто притаманна інтолерантна поведінка: підвищена агресивність, нестриманість, байдужість. З цією віковою категорією постійно потрібно працювати бібліотекам. Проводити тренінги з підвищення рівня політико-правової свідомості “Я і моє право”. з формування навичок самоорганізації “Самі будуємо своє життя у рідній країні”, проведення виховних годин у формі особистісно-рольових ігор: “Політична карусель”, “Громадяни і політики”. Підняти свій рівень самосвідомого громадянина допоможе брейн-ринг “Права та обов’язки громадян”, “Молодь та їх права”. 11
  12. 12. Не менш важливий напрямок роботи бібліотеки – проведення заходів в підтримку молодої сім’ї. Висвітлювати державну політику в підтримку сім’ї, родини та закладів, організацій, які займаються проблемами сім’ї, дітей та молоді. У бібліотеці можна оформити постійний інформаційний стенд “Сім’я і суспільство”. Організувати цикл книжково-ілюстрованих виставок для всієї родини під загальною назвою “Сімейна Академія”, “Запрошуємо на сімейну раду”; виставок-переглядів – “Світ сім’ї – світ, в якому ми живемо”, “Читання в сімейному колі”, “Бібліотека. Сім’я. Інформація”, “Діти і дорослі: що вони думають один про одного?” та ін.. Різноманітні форми масових заходів, які ви можете провести разом з сім’ями та їхніми дітьми: −зустрічі з багатодітними сім’ями “Сімейні традиції – основа духовного і морального розвитку дітей”; −святкові вечори “Немає вершин понад матерів”, “Мамо, матусю, я вами горджуся”, “Матусенько-голубонько, ви в мене – єдині”, “Наймиліша, найулюбленіша”, “Ти одна така улюблена і рідна”, “Славимо жінку-матір”, “Душі золоті запаси”, “Коли старість у радість”, “Розгладимо зморшки, зігріємо долоньки”; −Диспути на актуальні теми – “Громадянський шлюб: мінусів більше, ніж плюсів”, “Гострі кути сімейного кола”, “Одинокість у сім’ї”; −підбір сайтів по темі “Я і моя сім’я: корисні поради”, “Сучасна жінка: ресурси і можливості”; −вечори молодих сімей “З коханим рай і в …” та сімей, які досягли успіху або прожили разом більше 10 років “Ми бажаємо вам щастя”. −тематичні вечори “День мудрості”, “Ви прекрасні, жінки землі”, “Прости мене, мамо”. В даний час особливе значення набуває духовно-моральне виховання підростаючого покоління, розвиток таких якостей, як комунікативність, компетентність – вміння використовувати набуті з різних джерел знання для успішного вирішення типових життєвих проблем. Особливого значення для формування моральних якостей особистості набувають твори, періодичні видання, які розкривають етичні норми поведінки. На їхньому матеріалі підлітки, юнацтво вчаться оцінювати вчинки героїв, а через них вчинки товаришів і власну поведінку. Пропонуємо провести виховні години та години спілкування, години читання “Вчимося жити добрими людьми”, “Що означає бути людиною?”, годину-тренінг “Гуманне ставлення до людини з фізичними вадами”; уроки ввічливості, етикету “Збережемо в собі людину”, “Свята наука почути один одного”; години духовності “Милосердя – відгук душі”, “Передай добро по колу”. 12
  13. 13. Одним із найефективніших засобів масової роботи з формування національної та громадянської самосвідомості є візуальна пропаганда, а саме, тематичні книжкові виставки – виставки-вікторини “Могутні масиви народного духу і сил”; виставки-прем’єри “Україна пам’ятає! Світ визнає!”, “Живе і вічне слово Кобзаря”; виставки-дискусії “Слава козацька не вмре не поляже”, “Духовне відродження”; виставка- міркування “Європейський вибір України: Людина. Право. Суспільство”. Українська мова входить до трійки найкрасивіших мов світу. Її називали однією з наймелодійніших ще в далекому 1934 році на мовному конкурсі в Парижі. Доскональне володіння рідною мовою безпосередньо впливає на розвиток інтелектуальних, естетичних інтересів молоді, їхніх моральних почуттів. Що може сучасний бібліотекар, для того, аби наблизити молодого українського читача до української книжки? Може багато, якщо він сам книголюб, якщо він щоденно наполегливо працює над власною самоосвітою. Думається, перше завдання полягає в тому, аби допомогти нашим читачам відкрити материк української класичної літератури як з великої України, так і діаспорної, її шедеврів. Йдеться про твори У.Самчука, І.Багряного, Е.Маланюка, В.Барки, О.Ольжича, О.Теліги, В.Винниченка, А.Любченка, Б.Лепкого, Д.Гуменної, Г.Костюка та багатьох інших. Збагатити знання юнацтва та молоді усною народною творчістю рідного краю, розвивати інтерес до читання літератури українською мовою допоможуть години-презентації “Український народний гумор”, “Прекрасний український гумор”, “Український гумор, який додає снаги і життя прикрашає”, свято Книги “Проза сучасної України” (До Дня української писемності та мови), де входить: виставка – “Нові видання кращих творів сучасної української прози” або “Галерея української літератури: Від першодруків до книг національної незалежності”, літературна вікторина “Сучасна українська проза”, літературний конкурс “Сьогодення та майбутнє української книги”. Нові інноваційні технології в роботі бібліотек – вихід за межі відомого в бібліотечній практиці. Пропонуємо провести одну із сучасних форм – “філософський стіл” на тему “Майбутнє України – в наших руках”. Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 “Про День Гідності та Свободи”; Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 “Про День Соборності України”; Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 “Про День захисника України”; 13
  14. 14. Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”; Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212; Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948 із змінами і доповненнями, внесеними Указами Президента України від 29 жовтня 2003 року № 1227/2003, від 16 грудня 2014 року № 934/2014; Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 “Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2009-2015 роки” із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 1015, від 24 жовтня 2012 року N 970, від 28 листопада 2012 року № 1107, від 29 травня 2013 року № 380, від 26 червня 2013 року № 458; Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 “Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції “Пам’ятати. Відродити. Зберегти”; Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49. Використані джерела 1. Вилегжаніна Т. Толерантність: через бібліотеки – до миру і злагоди / Тамара Вилегжаніна // Бібліотечна планета. – 2015. – №2. – С. 4-5. 2. Гарнійчук В. Дискусія як один із методів виховання патріотизму старших підлітків / В. М. Гарнійчук// Позакласний час.–2009.–№17-18.–С.3-6. 3. Національно-патріотичне виховання в бібліотеках [Методичні рекомендації] / Івано-Франківська міська ЦБС. Центральна бібліотека; уклад. М. Остап’як – Івано-Франківськ: [б. в.], 2015. – 2с. 4. Нечитайло Т. Підлітки мають знати свої права / Т.Г. Нечитайло // Шкільна бібліотека. – 2012. – №9-10. – С. 109-112. 5. Савенко Л. Роль юнацької бібліотеки у вихованні толерантності й духовності молоді / Лариса Савенко // Бібліотечний форум України. – 2013. – №4. – С. 23-25. 6. Сопова Т. Ціннісні орієнтири молоді в бібліотечних координатах [Розглядаються чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій молодих людей, та роль бібліотек для юнацтва та молоді в повноцінному розвитку молодої особистості] / Т. Сопова // Бібліотечний форум України. – 2013. – №1. – С. 27-31. 7. Чорна І. Роль бібліотеки у розвитку національної свідомості учнів / І.В. Чорна // Шкільна бібліотека. – 2015. – №8. – С. 17-19. Сценарії для проведення заходів 14
  15. 15. 1. Антончик Л. Конституція Пилипа Орлика: [сценарій] / Л. Антончик // Позакласний час. – 2015. – №5. – С. 45-47. 2. Апанасенко Т. Вини загинули за Україну: [трагедія Крут] / Т. Апанасенко // Позакласний час. – 2010. – №12. – С. 11-14. 3. Базиленко л. Чарівна мандрівка до Країни Мови: [сценарій] / Л.П. Базиленко // Шкільна бібліотека. – 2015. – №1. – С. 59-61. 4. Гетьман О. Майбутнє України – в наших руках: [захід “філософський стіл”] / О.П. Гетьман // Шкільна бібліотека. – 2015. – №8. – С. 33-34. 5. Дезера Л. Без верби і калини нема України: [сценарій] / Л.С. Дезера // Шкільна бібліотека. – 2015. – №2. – С. 4-5. 6. Добридень тобі, Україно моя!: [сценарій до Дня Державного Прапора України] // Позакласний час. – 2013. – №13-14. – С. 104. 7. Єніна Н. Золотими хлібами пахне наша земля: [сценарій] / Н.С.Єніна // Шкільна бібліотека. – 2015. – №2. – С. 10-11. 8. Живу тобою, Батьківщино: [сценарій] // Позакласний час. – 2015. – №7. – С. 54-55. 9. Залюбовська І. Легендарна Маруся Чурай: [сценарій] / І.В. Залюбовська, С.В. Дяченко // Шкільна бібліотека. – 2015. – №4. – С. 25-28. 10. Зуб Л. Літературна Черкащина: [сценарій] / Л.Д. Зуб // Шкільна бібліотека. – 2015. – №1. – С. 77. 11. Історія української армії: від давнини до сучасності: [сценарій] // Позакласний час. – 2013. – №21-22. – С. 58-60. 12. Копайгородська Л. Житиме вічно моя Україна / Л.С. Копайгородська // Позакласний час. – 2015. – №4. – С. 30-35. 13. Косенко М. Державні символи України: [сценарій] / М.І. Косенко // Шкільна бібліотека. – 2013. – №11-12. – С. 2-5. 14. Лукеча Е. Колір надії – колір боротьби: [вікторина] / Е. Лукеча // Шкільна бібліотека. – 2015. – №7. – С. 43-44. 15. Лунає пісня українська: [Сценарій] // Шкільна бібліотека. – 2014. – №5. – С. 23-24. 16. Мірошніченко В. Слідами козацької слави: [сценарій] / В.Я.Мірошніченко // Шкільна бібліотека. – 2015. – №7. – С. 47-48. 17. Мархайчук М. Україна – держава європейська: [усний журнал] / М.В.Мархайчук // Шкільна бібліотека. – 2015. – №2. – С. 1-3. 18. Мова – це великий дар природи: [сценарій] // Позакласний час. – 2015. – №3. – С. 22-23. 19. Моя країно, ти моя молитво!: [сценарій]. – 2015. – №7. – С. 50-51. 20. Неділько В. Українська державна символіка: [усний журнал] / В.А. Неділько // Позакласний час. – 2002. – № 5. – С. 33. 21. Омельчук Н. Українська гостинність / Н.Т. Омельчук // Шкільна бібліотека. – 2013. – №11-12. – С. 39-41. 22. Осадча Ю. Читацька конференція “Твої ровесники у часи козаччини”: [присвяч. 520-річчю укр. козацтва] / Ю.В. Осадча, Н.І. Безручко // Шкільна бібліотека. – 2012. – №17-18. – С. 27-29. 15
  16. 16. 23. Петлюк І. ласкава, мамина, єдина наша мова: [сценарій] /І.Т. Петлюк // Шкільна бібліотека. – 2015. – №7. – С. 9-11. 24. Плужник Т. Земля любові й справедливості: [сценарій] / Т. Плужник // Шкільна бібліотека. – 2015. – №1. – С. 62-63. 25. Прокопченко Л. Україно, соборна державо, сонценосна колиска моя: [сценарій] / Л. Прокопченко // Позакласний час. – 2006. – №1-2. – С. 99-101. 26. Пронова Е. Козацький ринг: [традиції укр. народу] / Е.В. Пронова // Позакласний час. – 2009. – №17-18. – С. 94-96. 27. Рідна мова – то великий дар, тож шануй його, люби й оберігай: [сценарій] // Шкільна бібліотека. – 2015. – №5. – С. 17-18. 28. Ружевич М. Як зірка в небі – Україна в серці: [сценарій] / М.Ружевич. – 2015. – №7. – С. 52-53. 29. Саржан Т. Держава народної мудрості: [сценарій] / Т.М. Саржан // Шкільна бібліотека. – 2015. – №7. – С. 45-46. 30. Світлична А. З історії державних символів: [сценарій] / А.В. Світлична // Шкільна бібліотека. – 2015. – №2. – С. 12. 31. Сухацька С. Україна – єдина країна: [сценарій] / С.В. Сухацька // Позакласний час. – 2015. – №4. – С. 5-11. 32. Терещук О. З родини йде життя людини: [сценарій] / О.А. Терещук // Позакласний час. – 2015. – №4. – С. 44-45. 33. Токар Т. Я люблю Україну: [сценарій] / Т.О. Токар // Шкільна бібліотека. – 2015. – №7. – С. 42. 34. Чабан Ю. З греків у козаки: довгий шлях Конституції України: [сценарій години спілкування] / Юрій Чабан // Шкільна бібліотека. – 2015. – №5. – С. 9-10. 35. Чернописька А. Україно моя – я для тебе на світі живу: [сценарій] / А.М.Чернописька // Шкільна бібліотека. – 2015. – №7. – С. 41. 36. Шемота О. Рядки обпалені війною: [сценарій] / О.С.Шемота // Шкільна бібліотека. – 2015. – №4. – С. 21-24. 37. Ющук В. Україно! Мій коханий краю! Мати наша, рідна і свята: [сценарій] / В.С. Ющук // Шкільна бібліотека. – 2015. – №2. – С. 7-9. 38. Яременко Н. Пісня – душа народу: [сценарій] / Н.Б.Яременко // Шкільна бібліотека. – 2015. – №5. – С. 41-42. 16

×