Випуск інформаційного бюлетеня укладено за матеріалами обласного семінару для бібліотекарів централізованих бібліотечних систем області та публічних бібліотек ОТГ, які відповідають за роботу з юнацтвом, за темою “Молодь — громаді: бібліотечний аспект”.

2. Миколаїв, 2018
Інформаційний бюлетень
Випуск 19
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
ТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА
БІБЛІО+

3. 2
Бібліо+
Бібліо+ : інформаційний бюлетень : вип. 19 / уклад. Н. В.
Драгуновська. — Миколаїв : ОБЮ, 2018. — 36 с.
Випуск інформаційного бюлетеня укладено за матеріалами обласного
семінару для бібліотекарів централізованих бібліотечних систем області та
публічних бібліотек ОТГ, які відповідають за роботу з юнацтвом, за темою
“Молодь — громаді: бібліотечний аспект”.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2018

4. 3
Бібліо+
Бібліовступ
Сьогодні ведеться багато дискусій щодо розвитку суспільства,
але цільовою і головною аудиторією, на яку покладають надії і
сподівання, є молодь, бо саме молодь — це майбутнє держави. Нині
потрібно виробити чітку стратегію виховання молодого покоління,
формування його світогляду.
Децентралізація влади змінює нашу країну і пострадянську
систему управління. Передача нових повноважень дозволяє
підвищити спроможність громад. Вони стають сильнішими й
успішнішими. Водночас економічний, освітній, культурний,
спортивний розвиток українських міст, селищ і сіл значною мірою
залежить саме від молоді — відповідальної, мислячої, патріотичної,
залученої до управлінських процесів. Зараз в Україні проживає понад
11,5 мільйонів молодих людей віком від 14 до 35 років — це 27%
населення держави. Тому всі зусилля потрібно зосередити на пошуку
нових проектів, технологій, комплексних рішень у сфері державної
молодіжної політики.
Молодь — найкраща інвестиція громади. Але не тільки громада
повинна вкладати у молодих людей — вони самі мають включатися у
життя громади. Яким чином молоді люди можуть або хочуть брати
участь у цьому процесі, і чого їм не вистачає? Молодь має відчувати
причетність, тоді вона відчуватиме відповідальність та буде готова
вкладати час та ресурси.
“Молодь — це майбутнє країни. Вони будуть лідерами,
представниками влади та простими громадянами у близькому
майбутньому. Критично важливо зробити їх спроможними грати цю
роль. Молодь виїжджає з громади, бо не відчуває зв'язку з цією
територією, свого потенціалу та можливостей. Тому ми створюємо ці
можливості, щоб вони відчували, що включені у життя громади, що
їхні пріоритети дотримуються. Тоді і вони будуть вкладати у життя та
розвиток громади”, — вважає Беррі Рід, директор програми
міжнародної технічної допомоги “Децентралізація приносить кращі
результати та ефективність” (DOBRE).

5. 4
Бібліо+
Бібліоформат
Сучасні сервіси для молоді в бібліотеках України, Польщі,
Азербайджану
Ткаченко Н. В., директор Миколаївської обласної бібліотеки для
юнацтва
Кожна публічна бібліотека є базовим елементом соціокультурної
інфраструктури свого регіону, складовою своєї громади. Кожна
бібліотека є або повинна стати:
 центром задоволення потреб громадян в інформації;
 посередником між владою та громадою;
 культурним центром.
Саме бібліотеки сприяють формуванню читаючої та мислячої
нації. Тому не дивно, що в бібліотеках вирує інноваційний рух,
сутністю якого є оновлення змісту й методів роботи та управління,
коли користувач є центром тяжіння бібліотеки і для нього — всі
сервіси, ресурси, технології.
Головне завдання — змінити формат наших бібліотек: застійна
тиша повинна перетворитися на веселий гомін, молодь повинна
відчувати потребу саме в бібліотеці, бо там отримає не тільки знання,
а й можливість з користю провести свій вільний час.
«Бібліотеки — це про свободу. Про свободу читати, свободу
ідей, свободу спілкування. Бібліотеки — це про освіту, розваги,
безпечне місце, про доступ до інформації» (Ніл Гейман).
Аналіз діяльності бібліотек Миколаївської області підтверджує,
що бібліотеки активно залучають юнацтво та молодь. В традиційному
і електронному варіанті готуються інформаційно-довідкові видання
для молоді. Наприклад, «Сучасна молодь в інформаційному просторі»
— рекомендаційний список; «Що треба прочитати в твоєму віці» —
анотований покажчик літератури для учнів 8-11 класів; «Куди
звернутися, якщо …» — інформаційно-довідкове видання для молоді
Врадіївської ЦРБ.
Баштанська ЦРБ щомісячно видає інформаційно-аналітичні
бюлетені «Бібліо-SITE».

6. 5
Бібліо+
У Доманівській ЦБС з метою створення позитивного іміджу та
підвищення авторитету бібліотеки провели велопробіг вулицями села
Зелений Яр «Запрошуємо всіх читати, фантазувати, грати». Під час
велопробігу бібліотекар та волонтери, проїжджаючи вулицями села,
розповідали про бібліотеку, роздавали візитівки та буклети. Багато
бібліотек активно використовують власні сторінки на YouTube, де
викладають відеоролики про життя бібліотеки та буктрейлери на
книги зі своїх фондів.
Задля застереження батьків щодо участі їх дітей в так званих
«групах смерті» у Єланецькій ЦБС започаткували цикл інформаційно-
пізнавальних годин для батьків підлітків «Зіграй свою роль у
створенні безпечнішого Інтернету».
У Первомайській ЦРБ завжди цікаво проходить бібліотечна
субота «Книгозбірня запрошує і пропонує». В цей день користувачі
бібліотеки відвідують сімейний кінопростір «Запрошує кінозал».
Під час літніх канікул для охочих покращити свої знання з
англійської мови у Кривоозерській районній бібліотеці працював
літній клуб «Англійська у бібліотеці». Безкоштовні уроки проводила
волонтер Корпусу Миру з Америки Кейті Буллер.
Про досвід Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва є
багато інформації і на сайті бібліотеки, і в професійних періодичних
виданнях. Наприклад, другий випуск інформаційного віснику
“Бібліосвіт” за 2017 рік був присвячений діяльності МОБЮ з нагоди
її 40-річчя.
Підтримкою і зацікавленістю миколаївської громади
користуються наступні проекти нашої бібліотеки:
• Всеукраїнська програма «Молодіжний працівник» (організатори
— Міністерство молоді та спорту України, Програма розвитку
ООН, UNICEF, Державний інститут сімейної та молодіжної
політики);
• практикуми для вчителів області «Бібліотеки Миколаївщини —
новій українській школі»;
• бенефіси молодіжних стартапів «Нова генерація лідерів»;

7. 6
Бібліо+
• навчальні онлайн-турніри «Живи безпечно в реалі і віртуалі»,
«Вчимо українську!», «Я — юний виборець»;
• тренінги “Булінг і кібербулінг: корисні правила і поради», «Не
стань жертвою торгівлі людьми», «Принципи працевлаштування
та ефективний пошук роботи», «Тимбілдинг: побудова
ефективної командної взаємодії»;
• цикл інтерактивних екскурсій і вуличних квестів «Історичний
Миколаїв»;
• щорічні тематичні культурно-мистецькі акції «Ніч в бібліотеці».
187 робіт від 103 учасників надійшли до бібліотеки на обласний
молодіжний конкурс «Наша спадщина» в номінаціях Вірш/Проза;
Малюнок/Картина; Вироби народного промислу. Вік учасників — від
15 до 35 років, географія — Миколаїв, Южноукраїнськ, 15 районів
області, 3 ОТГ (Коблівська, Прибужанська, Веселинівська). За
результатами конкурсу відбулося етно-паті «Українська спадщина в
руках молоді» — нагородження найкращих членами журі:
представниками Миколаївського коледжу культури і мистецтв,
Миколаївської філії Київського національного університету культури і
мистецтв, Миколаївської обласної організації Національної спілки
письменників України, Миколаївського обласного творчого
об'єднання «Прибужжя».
Готова бібліотека і до підтримки інклюзивної освіти. Активно
співпрацюємо з батьками і дітьми ГО «Усмішка дитини». Ми — єдина
бібліотека в регіоні, яка надає послугу книгоношення читачам з
інвалідністю. Через бібліотечний сайт забезпечено вільний доступ до
відеосюжетів бібліотечного проекту «Тест 99» в програмі «Новий
день» Філії публічного акціонерного товариства «Національна
суспільна телерадіокомпанія України» «Миколаївська регіональна
дирекція», аудіофайлів літературних проектів «Book Club» і «Book
History» на Інтернет-радіо Nikvesti.fm. Бібліотека стала переможцем
V Регіонального конкурсу видань 2016-2017 років публічних
бібліотек Півдня України в номінації «Краще методичне видання» за
рекомендації «Особливий» читач у бібліотечному просторі»,
присвячені різностороннім аспектам обслуговування користувачів з
інвалідністю.

8. 7
Бібліо+
Мережу обласних бібліотек для юнацтва та молоді в Україні
очолює Державна бібліотека для юнацтва, виконуючи функції
організаційно-методичного центру. Школа керівника для директорів
ОБЮ, курси підвищення кваліфікації для профільних бібліотечних
фахівців, міжнародні зустрічі з обміну досвідом, щорічний
Всеукраїнський молодіжний бібліокараван «Читай, юність!» — це
лише частина корисних та інформативно насичених заходів. В цьому
році бібліокараван відбувся у Львові. В його рамках за підтримки
Міністерства культури України пройшов круглий стіл «Бібліотека для
юнацтва в умовах децентралізації: нові завдання та нові функції», де
було представлено досвід нашої області у доповіді «Бібліотеки
Миколаївщини: співпраця в умовах децентралізації” і презентовано
методичні рекомендації «Бібліотека і громада: шляхи співпраці».
У липні в Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва
відбувся семінар «Орієнтири молоді в літературі: класики і
сучасники». Організаторами виступили Український центр
культурних досліджень і Державна бібліотека України для юнацтва за
підтримки Міністерства культури України. Молоді українські
письменниці з Києва, Львова, Запоріжжя — Боісіда, Ярина Каторож,
Любов Відута, Ярослава Дегтяренко — презентували свою творчість
миколаївським бібліотекарям, письменникам, представникам
молодіжних громадських організацій, зацікавленим читачам.
Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка
організувала літній дводенний мінітабір з програмування в рамках
міжнародного проекту від Корпусу Миру «Майбутні програмісти
України». Учасники від 10 до 17 років вчилися концепціям базового
програмування та написання простих програм мовою Scratch,
використанню MIT App Inventor для розробки мобільних додатків для
Android; знайомились з електронікою та робототехнікою Raspberry
Pi’s та mBot kits; працювали в групах над програмуванням на
виконання певних завдань.
Спільно з Кропивницьким кошем УДЮТ «Січ» для школярів від
10 до 15 років організовується влітку тижневий патріотичний арт-
табір «Драйвове літо»: майстер-класи, квести, руханки, патріотичні
забави, екскурсії, тренінги з лідерства, заняття з танців, спартакіади,

9. 8
Бібліо+
зустрічі з військовими, поліцейськими, пожежниками, акторами,
волонтером Корпусу Миру тощо.
Харківська обласна бібліотека для юнацтва пропонує:
• творча промо-акція «Фотосесія в бібліотеці»;
• щорічний фестиваль соціальної активності молоді «Толока
добрих ідей», спрямований на виявлення проблем міста, пошук
шляхів їх вирішення, написання проектів (наприклад, розкриття
туристичного потенціалу Харківщини, допомога жертвам
булінгу, створення комфортних умов для щасливої старості,
профілактика міграції молоді, сортування та переробка сміття),
їх презентація, пошук інвесторів і фінансування;
• щорічний «Ярмарок вишів» збирає 27 вищих навчальних
закладів та близько 1,5 тисячі майбутніх абітурієнтів, пропонує
студентські презентації своїх навчальних закладів, електронне
тестування;
• 8 бібліотечних пунктів — у Територіальному центрі соціальних
послуг, ПАТ «Харківський плитковий завод», спеціальних
загальноосвітніх школах-інтернатах, інших закладах і
підприємствах;
• молодіжний клуб «Молодь змінює світ»;
• театральна гостинна — виступи професійних, аматорських,
приватних, шкільних, студентських театрів, навчальних театрів-
студій;
• творчі майстерні — майстер-класи з виготовлення оберегів,
рамок для фотографій, іграшок, листівок тощо з використанням
підручних матеріалів;
• змагання з настільних ігор.
Тернопільська обласна бібліотека для молоді пропонує своїй
громаді:
• центр для сліпих і слабозрячих (спеціальні комп'ютери,
програми, література шрифтом Брайля, забезпечено фізичний
доступ — пандус, відсутність порогів, облаштована санітарна
кімната);
• «Вікно в Америку» для молодіжних лідерів;

10. 9
Бібліо+
• 10 клубів з вивчення іноземних мов: англійська, німецька,
польська (окремі групи для дітей, початківців, середнього рівня,
для спілкування молоді, ораторського мистецтва для фахівців);
• літній англомовний табір з лідерства і побудови кар'єри;
• мультимедійна кімната для дітей, молодих батьків Smart Kid;
• інформаційний пункт первинної правової допомоги.
У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці
ім. Олеся Гончара діє програма «Артпідвал» — своєрідна молодіжна
територія, що знаходиться у підвалі бібліотеки. Це
багатофункціональне приміщення, де проходять вечірки, культурно-
мистецькі розважальні програми, фестивалі, виставки сучасного
мистецтва. Наприклад, фестивалі «Вимикач свідомості», «Хроніка
часу», «Ніч у бібліотеці», рок-вечірка «Шабаш на Хелловін», виставка
сучасного мистецтва «Чотири стихії» тощо.
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. О. Ольжича тричі на місяць перетворюється на розвивальний
майданчик для дітей, хворих на аутизм та ДЦП. Кінолог та
досвідчений анімалотерапевт разом з двома пухнастими лікарями-
ретриверами Норою та Кешею допомагають дітям з особливими
потребами спілкуватися та пізнавати світ.
«Оціум 51. Бібліотека на Русанівці» (Бібліотека для юнацтва
ім. Є. Кравченка ЦБС Дніпровського району Києва) у 2016 році
завдяки громадському проекту була перетворена на новітній
молодіжний простір. Пропонує своїм користувачам науково-практичні
тренінги від міжнародної компанії Business Sharks «Як створити свій
стартап...»; навчально-ігровий проект «Temper Games» — настільні
ігри, скеровані на розвиток найрізноманітніших навичок, від дрібної
моторики до фінансової грамотності та громадської взаємодії. Зараз у
процесі голосування новий громадський проект подальшого розвитку
бібліотеки — створення простору віртуальної та доповненої
реальності (VRAR) та робототехніки. Проект передбачає створення
сучасної інноваційної лабораторії та віртуальної реальності з
елементами робототехніки, штучного інтелекту, інтернету речей,
організацію майстер-класів, рeer-to-peer-форматів, канікулярних
таборів.

11. 10
Бібліо+
Ми — бібліотекарі-ентузіасти. Попри все намагаємось
перетворити наші бібліотеки в сучасні заклади, які відповідають
потребам динамічного сьогодення.
Як приклад, розглянемо роботу польських бібліотек. Стабільне
фінансування, нові сучасні приміщення, навчання персоналу
сучасним методам управління, комп’ютерній грамотності, контакту з
читачем, мистецтву публічних виступів. Майбутніх бібліотекарів
готують не лише до фахових аспектів професії щодо функціонування
бібліотеки та читацьких питань. Навчальні програми спрямовані
більше на роботу з місцевими громадами. Бібліотекарям
наголошують, що саме їх професійна група може стати посередником
у суспільній комунікації та аніматором і менеджером місцевої
громади і культури, а головним завданням публічних бібліотек є
вплив на культурний, освітній та інформаційний розвиток суспільства
та формування його громадської свідомості. Тепер, кажуть, що поляки
можуть з легкістю відмовитися від будівництва дороги чи великого
спортивного комплексу на користь бібліотеки.
Ось декілька яскравих прикладів комунікації польських
бібліотек з громадами. В одній з бібліотек відбуваються зустрічі з
комендантом поліції: він приходить до бібліотеки, де для нього
виділено окремий столик, і мешканці розповідають правоохоронцеві
про свої проблеми за чашкою кави. В іншій бібліотеці раз на рік, в
період декларування прибутків, організовують зустріч з
представником фінінспекції, який допомагає заповнити податкові
декларації.
Місто Румія. Бібліотека на залізничному вокзалі носить
промовисту назву «Станція Культура». Це майстерні фотографії,
живопису і скульптури, куточок для дітей (з навчальною літературою
та розвитковими іграми), комп'ютерні робочі місця на антресолі,
конференц-зали, а також офіси організацій. Читальний зал, який
колись був залом очікування, дивани в формі купейних відділень.
Чорно-червоні елементи нагадують барви старого локомотива,
полички стилізовані під станційні платформи, а час відмірює
вокзальний годинник.

12. 11
Бібліо+
Варшава. Бібліотека Варшавського університету — найбільша і
єдина з університетських бібліотек «кіндлотека». Компанія Amazon
передала бібліотеці 200 пристроїв для читання електронних книг
Kindle.
Познань. Бібліотека Рачинських. Неординарне розміщення —
книгосховище на горищних поверхах без вікон, щоб захистити цінні
фоліанти. Середні поверхи відведені під читальні зали і майстерні, а
на першому поверсі — кафе, бібліотека для дітей і художня галерея.
Бібліотека міста Ополе — це медіатека, «кімната казок»,
комп'ютерний читальний зал, фотогалерея, конференц-зал і кафе.
Фасад розписаний поетичними рядками.
Галерея Книги в Освенцимі (площа — 5000 м2
) — підземний
паркінг, два невеликих кінозали, кафе, ігрова зона для дітей,
конференц-зали і майже півтори тисячі відвідувачів щодня. Галерея
дуже схожа на торговий центр — приміщення на кількох рівнях, вхід
з двох сторін, лише на полицях замість товарів стоять книги.
Мультимедійна бібліотека міста Сопот — Сопотека —
розташована в привокзальному торговому центрі. Крім простору,
виділеного для роботи чи зустрічей, є «Зона пляжних будиночків», де
можна читати книги в індивідуальній кабінці, і «Зона для приймання
сонячних ванн», в якій можна розслабитися на лежаках.
Бібліотека міста Чарни Бур — це засклений цоколь з
виставковим простором і кафе. Строгий інтер'єр розпланований
довкола двох овальних зон. Одна з них — довідковий пункт і кафе,
друга — комп'ютерна і читальна зали. В будівлі також знайшлося
місце для оглядового майданчика і художньої майстерні.
Бібліотека «Графіт» міста Вроцлав функціонує на місці
колишнього бізнес-центру і відома своїми фондами (35 тисяч книг і
журналів, 5 тисяч фільмів на DVD, 2 тисячі музичних дисків,
аудіокниги і комп'ютерні ігри). В бібліотеці є місце для зустрічей,
дитячий куточок і зона відпочинку. Кожен шостий мешканець
Вроцлава є споживачем бібліотечних послуг. У Вроцлаві — 633
тисячі мешканців, а читачів у міській публічній бібліотеці — 117 344.
Для обслуговування дітей створено «Каталожек» — ілюстрований

13. 12
Бібліо+
електронний каталог для найменших. Популярною є ініціатива
«Культурна облігація»: власник читацького квитка має знижки (від 5
до 40%) в 77 установах-партнерах бібліотеки (театрах, книгарнях,
видавництвах, зоопарку, кінопалаці, спортивних комплексах,
аквапарку, магазинах, піцеріях і кав'ярнях).
Центральна бібліотека Національної Академії Наук
Азербайджану. Біля входу — інформаційний кіоск (з виходом в
Інтернет). Поклавши в спеціальне відділення кіоску документ, що
засвідчує особу, та зробивши фото, відвідувач отримує читацький
квиток (на 1 рік). У сквері біля Національної бібліотеки діє “відкрита
бібліотека”. Книжкові шафи, працюють за принципом бук-кросингу.
Це місце відкрите 24 години на добу сім днів на тиждень. Література
якісна, найрізноманітніших жанрів, різними мовами. В шафах
розміщено близько трьох тисяч книг. Щодня “відкриту бібліотеку”
відвідують близько сотні людей. Вона розташована в тіні дерев, для
всіх охочих почитати облаштовані столики і зручні крісла, а ввечері
вмикаються ліхтарі. Хочеться, щоб на нашому професійному шляху
завжди світили яскраві ліхтарі.
Бібліопартнерство
Бібліотеки і громада: партнерство заради молоді
Гервасьєва Т. М., провідний бібліотекар відділу автоматизації
бібліотечних процесів МОБЮ
У 1996 році була започаткована ініціатива «Громада, дружня до
дітей та молоді». Вона є практичним втіленням резолюції, що була
прийнята на Другій Конференції ООН з населених пунктів. Нині
ініціатива поширюється в усьому світі. ЮНІСЕФ спільно з Урядом
України та партнерами закликають муніципалітети приєднуватися до
всесвітнього руху «Громада, дружня до дітей та молоді».
Отож, у громаді, дружній до дітей і молоді, ключовими цілями
діяльності місцевої влади є благополуччя дітей та молоді, повага до
їхніх інтересів, реалізація їх потенціалу. Інвестиції в молоде
покоління мають бути на першому місці.

14. 13
Бібліо+
В’ячеслав Негода, перший заступник Міністра регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства сказав:
«Основна мета змін, що відбуваються зараз у більшості громад, —
створити умови для їх ефективного розвитку. Звертаюсь до лідерів
громад. Беріть ініціативу в свої руки — розробляйте стратегію
розвитку, залучайте до реалізації проектів громадськість, бізнес,
молодь. Молодь — генератор змін, саме молодь завжди їх ініціює».
Одним із пріоритетних напрямків, над яким працюють громади,
— залучення молоді до прийняття рішень. Якою має бути молода
людина, здатна приймати виважені рішення, втілювати в життя
проекти, що сприятимуть розвитку рідного міста/села і
покращуватимуть добробут його мешканців? Вона має бути
компетентною, тобто володіти знаннями, навичками та мати цінності.
Хто відіграє ключову роль у наданні молоді доступу до ресурсів
та послуг, необхідних для досягнення успіху в навчанні, кар’єрі і
житті? Бібліотекарі. Де створені найкращі умови для
інтелектуального та творчого розвитку молодих людей? Що є одним
із осередків патріотичного виховання молодого покоління? Який
заклад забезпечує їм можливості для здорового, безпечного і
приємного дозвілля та відпочинку? Бібліотека.
Нині саме бібліотеки є тими інформаційними, культурно-
просвітницькими, дозвіллєвими центрами громад, які створюють для
молоді можливості. Можливості стати лідерами нового покоління.
Бібліотеки Миколаївщини активно сприяють самовизначенню
молоді в умовах постійних змін в суспільстві, впливають на
виховання громадянської позиції, надають інформаційну підтримку
реалізації права на вільний і всебічний розвиток.
Всі бібліотеки Миколаївської області обирають пріоритети
роботи і розвитку на рік: соціальне партнерство (Арбузинська,
Новобузька ЦБС), інноваційна діяльність (Баштанська ЦБС), правове
виховання молоді (Братська, Первомайська, Доманівська), бібліотеки
— центри інформаційного, інтелектуального та творчого дозвілля
громад (Березанська, Березнегуватська, Веселинівська, Вознесенська,
Кривоозерська, Новоодеська, Єланецька ЦБС), комфортність для

15. 14
Бібліо+
користувачів (Врадіївська), профорієнтаційне виховання молоді
(Очаківська), популяризація книг місцевих авторів, сучасної
української літератури (Вітовська), популяризація здорового способу
життя (Снігурівська ЦБС).
Соціокультурна діяльність бібліотек області сприяє формуванню
їхнього позитивного іміджу. Бібліотеки стають відкритим простором
для освіти, спілкування і дозвілля, кожен користувач відчуває себе
учасником живого творчого процесу.
Заходи бібліотек Баштанської ЦБС сприяють популяризації
звичаїв славного українського козацтва, вшануванню воїнської
звитяги. На святі «Козацька слава не погасне, як образ дорогий і
ясний» учасники позмагалися в бліц-турнірі «Україна козацька: п’ять
віків історії», насолодилися поетичною п’ятихвилинкою «А ми славні
козаки», а потім разом приготували і з’їли смачний козацький куліш.
Користувачі бібліотеки, учасники акції «Моє село у вишиванці»,
створили «карту України». Молодь Баштанщини завжди бере активну
участь у конкурсах, які проводить Миколаївська обласна бібліотека
для юнацтва. Саме юні жителі Баштанського району отримали
призові місця у молодіжному конкурсі-2017 «Читаємо вишиванку як
книгу».
Для поглиблення знань молоді про Євросоюз у бібліотеках
Братської ЦБС відбулися: прес-кліпінг «Європа — наш спільний дім»,
бібліоглобус «Історичними місцями країн Європи», історичний
експрес «Українська діаспора в Європі», інтелектуальний турнір
«Україна — європейська держава», віртуальна подорож «Дорога в
майбутнє — дорога в Європу», інформаційний марафон «Молодь
крокує в Європу!».
Краєзнавча діяльність — один із основних компонентів системи
патріотичного виховання молоді. Бібліотеки області популяризують
історичне, народознавче, літературне, екологічне, мистецьке
краєзнавство, залучаючи юнацтво до пошукової роботи. Молодь
разом з бібліотекарями прокладають віртуальні маршрути, вивчають
віртуальну топологію. У Новоодеській ЦРБ відбувся День інформації
«Хронограф Миколаївщини», присвячений 80-річчю утворення
Миколаївської області. Бібліотеки Врадіївщини організовують

16. 15
Бібліо+
зустрічі з письменниками-земляками, проводять краєзнавчі вікторини.
Первомайська міська ЦБС реалізувала цікавий проект
«Миколаївщина в портретах». При Новобузькій ЦРБ діє молодіжний
літературний клуб «Діалог», при Березанській — клуб «Молодий
лідер».
Своїм кращим досвідом і найцікавішими заходами бібліотеки
області діляться з Миколаївською ОБЮ, яка є методичним центром з
впровадження сучасних інноваційних форм взаємодії бібліотекарів з
молоддю в області, і її фахівці завжди готові надати допомогу колегам
з бібліотек районних ЦБС та публічних бібліотек об’єднаних
територіальних громад.
Бібліодосягнення
Інтерактивні форми роботи з молоддю Коблівської ОТГ
Несуща Т. М., завідувач Рибаківської бібліотеки-філії
Коблівської ОТГ
“Хоча світ в цілому рухається вперед, молодь кожного разу повинна
починати спочатку”.
` Й. В. Гете
Майже два роки тому була створена Коблівська об’єднана
територіальна громада. Відповідно до рішення сільської ради був
створений комунальний заклад «Коблівська публічна бібліотека
Коблівської сільської ради», затверджений її статут. У структуру КЗ
ввійшли Рибаківська, Новофедорівська та Українська бібліотеки як
відокремлені філії.
На території Коблівської громади проживає 6850 чоловік.
Бібліотекарями обслуговуються 2829 користувачів різних вікових
категорій. Обслуговування молоді в Коблівській ОТГ завжди було
важливою складовою загальної бібліотечної діяльності, а надання
сучасних інформаційних послуг юнацькій аудиторії — визначальним
фактором формування іміджу бібліотечної установи. Важливим
орієнтиром діяльності бібліотеки є читач нового покоління з його
запитами, потребами та проблемами.

17. 16
Бібліо+
Як сказала президент ІФЛА Кей Разерока: «Сталому і
стабільному розвитку бібліотек у XXI столітті має сприяти співпраця
бібліотек з місцевими органами влади, засобами масової інформації,
політиками різного рівня». І ось результат нашої співпраці: за час
перебування в ОТГ бібліотека отримала 11 комп’ютерів, 4 кольорових
принтери, 4 фотоапарати, 1 плазмовий телевізор, книг на суму 28 тис.
грн., періодичних видань на 33,5 тис. грн, працює три Інтернет-
центри, доступ до мережі Інтернет забезпечують 17 комп’ютерів.
Першочерговим завданням є залучення юнацтва до книгозбірень
шляхом проведення екскурсій до бібліотеки, участі у виховних
годинах у навчальних закладах, у вуличних акціях.
Для визначення інтересів читачів та повноцінного забезпечення
їх потреб ми провели анкетування «Чи маєш ти достатній доступ до
інформаційних ресурсів?», «Як ти проводиш свій вільний час?», «Я
іду в бібліотеку, щоб...». Результати показали, що головною
причиною, через яку не в повній мірі задовольняються читацькі
інтереси підлітків, є недостатня кількість нової літератури.
Допомагають зорієнтуватися в інформаційному просторі прес-досьє з
соціальних, правових, економічних, освітніх питань, що організовані
в бібліотеці.
Юнацтво потребує особливої уваги, інформаційної підтримки та
допомоги з урахуванням соціально-вікових та психологічних
особливостей. Ця діяльність успішна в партнерстві зі школами,
закладами культури, медицини, управлінням соціального захисту,
«Агенцією місцевого розвитку Коблівської ОТГ» (у бібліотеках
створено центри розвитку туризму), громадськими організації. Ця
творча співдружність дозволяє більш результативно працювати з
читачами юнацького віку, особливо з тими, які потребують особливої
опіки і піклування, сприяти адаптації молоді до соціального життя.
Основні напрямки роботи з юнацтвом, що використовуються
нами: задоволення культурних, освітніх, соціальних потреб читачів,
забезпечення бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів з
використанням сучасних інформаційних технологій, використання
ІКТ.

18. 17
Бібліо+
Використання інтерактивних методів роботи з молоддю — це
засіб для створення такої атмосфери, яка б найкраще сприяла
співпраці, порозумінню між молодим користувачем і бібліотекарем. В
практику роботи бібліотек ввійшли інтерактивні форми роботи з
юнацтвом: буктрейлери, бібліоквести, віртуальні подорожі,
бібліотечний non-stop, медіапрезентації, зустрічі з цікавими людьми,
презентації книг, брейн-ринги, флешбуки, юридичні діалоги, дискусії,
тренінги тощо. Кожен виховний захід розпочинаємо зі знайомства з
книжковою виставкою, буклетом або плакатом з даної теми.
На заходи національно-патріотичного спрямування запрошуємо
воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів Другої світової війни та
учасників АТО. У бібліотеках оформлені виставки-інсталяції «Ніхто
не забутий», «Не забувайте незабутнє», на яких представлено
документи, бойові нагороди. У День Перемоги учнівська молодь
взяла активну участь в акції «Низький уклін тобі, солдате», флешмобі
«Квітка пам’яті».
До Дня Захисника України фахівець Новофедорівської
бібліотеки-філії провела урок мужності «На їхню долю випала війна».
Молодь переглянула фільм, присвячений односельцям-учасникам
АТО, створений бібліотекарем З. Ю. Караульною. Мати одного з
бійців розповіла учням про сина, поділилася своїми переживаннями.
Хвилиною мовчання вшанували присутні загиблих земляків-
березанців.
Старшокласники Новофедорівської ЗОШ завітали на зустріч,
присвячену воїнам-інтернаціоналістам, — «Афган болить у їхніх
душах». Ветерани Афганської війни ділилися спогадами про службу,
учні школи присвятили їм літературно-музичну композицію
«Афганістан — це втрати, біль, рани і горе».
Вшановуючи пам’ять героїв Небесної сотні, бібліотекарі
Рибаківської б/ф провели годину-реквієм «Небесна сотня в вирій
полетіла». У виконанні учнів старших класів прозвучали вірші
«Небесна сотня», «Пробач, мамо».
В Українській б/ф бібліотекар разом з вчителем української мови
провела бібліотечний non-stop «Слово у душі — душа у слові». Учні

19. 18
Бібліо+
декламували вірші, тавтограми, гуморески. Протягом дня всі
користувачі бібліотеки мали можливість декламувати свої улюблені
вірші про мову, а також переглянути викладку літератури «Ти диво
калинове, кохана українська мово».
У Рибаківській б/ф відбувся бібліошопінг «Скарбниця віків».
Кожен учасник мав представити одну прочитану книгу так, щоб у
присутніх виникло бажання її «купити» (прочитати). А бібліотекарі,
розміщуючи «товари» (книжки), враховували інтереси різних
цільових груп.
У Коблівську ЦБ на урок-знайомство завітали учні 11 класу, під
час якого ознайомилися з творчістю миколаївської поетеси Наталі
Білецької, її поетичними збірками «З літопису лиманської зорі»,
«Друга ріка», переглянули буктрейлер «І знову дні — від тебе і до
тебе».
До 95-річчя О. О. Сизоненка було проведено бібліографічний
огляд «У полоні світлого таланту», продемонстровано мультимедійну
презентацію про життя письменника.
Краєзнавча діяльність — один з провідних компонентів системи
патріотичного виховання дітей та юнацтва. Користувачі бібліотек
займаються пошуковою діяльністю: збирають предмети старовини,
які стануть основою для створення етнографічно-краєзнавчої
експозиції «Жили-були українці». В книгозбірнях, які є центрами
відтворення регіональних та локальних традицій, здійснюються
пошукові розвідки, проводяться фотоконкурси, вікторини, краєзнавчі
подорожі, краєзнавчі уроки, години народознавства тощо.
Народознавчі куточки представляють роботи місцевих умільців,
художників.
У Коблівській ЦБ відбувся фотоконкурс «Краса рідного краю».
Переможець, учениця 10 класу Марія Куліш, представила на конкурс
70 світлин з видами рідного села.
Формування правової свідомості, морально-ціннісних орієнтирів
юнаків і дівчат займає чільне місце в роботі бібліотек громади. В
рамках Всеукраїнського тижня права організовуємо зустрічі з
юристами, представниками правоохоронних органів та проводимо

20. 19
Бібліо+
цікаві соціокультурні заходи (юридичний діалог «Права дітей та
молоді. Пустощі і кримінальна відповідальність», мультимедійна
презентація з історії виникнення прав людини, правова вікторина,
презентація «Віртуальний світ права для тебе», гра «Перевір себе»).
Бібліотекарі велику увагу приділяють популяризації здорового
способу життя, профілактиці шкідливих звичок та наркотичної
залежності. Робота проходить в тісній співпраці зі школами, органами
соціального захисту населення, працівниками ФАПів.
Для учнів був проведений інформаційний мікс «Чужої проблеми
не буває». Він складався з декількох частин: перша — калейдоскоп
корисних порад «Культура здоров’я», другу частину провела
соціальний працівник, яка підготувала презентацію «Як вберегти себе
від СНІДу та ВІЛ-інфекцій», а також звернула увагу на толерантне
ставлення до людей, яким не вдалося уникнути захворювання та у
яких вистачає мужності з нею боротися. Третя частина міксу — відео-
екскурсія «В країні здоров’я». На завершення заходу бібліотекарі
провели анкетування «Перевір свої знання про СНІД».
Дуже гострою є проблема самогубств серед підлітків, особливо
серед відвідувачів сайтів на зразок «Синій кит», «Червона сова». За
даними центру досліджень дитинства Українського НДІ у 27% дітей
віком від 10 до 17 років час від часу з'являються суїцидальні думки.
Про це говорила бібліотекар на годині застереження «Життя — це
скарб, бережи його». Як життєствердний приклад вона навела
«Заповіт матері Терези». Молодь переглянула соціальний ролик «Я не
хочу жити. Мене все дістало».
Завжди актуальною є тема профорієнтації молоді. Готуючи
старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії,
бібліотекарі тісно співпрацюють з фахівцями центру зайнятості. Ми
визначаємо затребувані на ринку праці професії та мотивуємо
юнацтво вибирати саме їх, а не «модні» спеціальності. Для
старшокласників було підготовлено та проведено Інтернет-ярмарок
професій «Професії від А до Я» (Новофедорівська б/ф),
інформаційний гід «Перед стартом у професію» (Коблівська ЦБ). Для
учнів 10-11 класів підготували та провели профорієнтаційну гру
«Зашифровані професії», соціологічне опитування «Щоб отримати

21. 20
Бібліо+
професію, що важливіше: гарні знання чи гарні гроші?», огляд
літератури з книжкових виставок «Знайди свою справу», «Вибір
професії і ринок праці».
У бібліотеках організовуються заходи по відродженню
духовності, традиційної української культури. В Коблівській ЦБ
провели урок духовності до року Божого Слова в Україні та
Хрещення Русі. Захід розпочали з молитви, далі послухали легенду
про Україну, пограли в гру «Мікрофон», переглянули та обговорили
відео «Хрещення Русі за князя Володимира».
Екологічне виховання та просвіта завжди в центрі уваги
бібліотек. Фахівці книгозбірень творчо підходять до проведення
екологічних заходів, які відзначаються розмаїттям інноваційних форм:
екологічний фото-набат «Після нас хоч потоп?..», фотовиставка до
Дня туризму та Чорного моря «Унікальний кадр», екологічні
обговорення «Охорона природи — справа благородна», екологічна
година «Екологія — дзвони сьогодення», відеотур «Заповідники
України».
У Міжнародний день Матері-Землі в Коблівській ОТГ відбулась
масштабна акція «Чисте довкілля». До акції долучилися не тільки
жителі громади, а й викладачі та студенти МФ КНУКіМ, коледжу
культури і мистецтв, Чорноморського національного університету ім.
Петра Могили, університету «Україна», активісти і екологи
Миколаєва.
Велика увага приділяється естетичному вихованню молодого
покоління. У книгозбірнях є книги та журнали, які містять життєві
поради і правила етикету, публікації з питань моди, інтимних
відносин, розваг, подорожей, інтерв’ю з «зірками», тексти та ноти
пісень тощо. Могутній засіб виховання почуття прекрасного —
музика. Вона збагачує духовно, творчо надихає. Цікаво пройшли такі
заходи: музичний релакс «Взяв би я бандуру», вечір воєнної пісні «І
пісня йшла дорогами війни», музичне привітання «Мама —
найдорожча людина на землі», літературно-музична композиція
«Весна без жінки — не весна».
Пріоритетний напрям діяльності бібліотек — виявлення та

22. 21
Бібліо+
розвиток творчих нахилів і здібностей молоді. В Коблівській
центральній бібліотеці діє клуб «Гармонія». Також в селі діє
аматорський театр «Чайка», членами якого є бібліотекарі та
користувачі бібліотеки.
Розвиваючи інтерес молоді до художньої творчості, в бібліотеках
проводяться виставки робіт наших користувачів, організовуються
вернісажі, на яких юні аматори презентують свою творчість: вироби з
природних матеріалів, бісеру, пластиліну, вишивки.
Бібліотека об’єднує книголюбів, самодіяльних поетів,
художників, музикантів, інтелектуалів тощо. Сьогодні до бібліотеки
приходять читачі з новим світосприйняттям, сучасними потребами,
різноманітними уподобаннями, тому бібліотечним закладам
необхідно йти в ногу з часом, застосовувати інноваційні форми й
методи роботи, щоб залишатися осередками творчості, змістовного
дозвілля та спілкування.
Юнацтво та молодь йдуть в ногу з новими інформаційними
технологіями. У бібліотеках діють Інтернет-центри. Молоді люди
виходять в мережу для пошуку корисних відомостей, новин і роботи,
спілкування з друзями, завантаження музики і фільмів, подачі заявки
на вступ до вищих навчальних закладів та реєстрації для проходження
зовнішнього незалежного оцінювання. Зона Wi-Fi дає можливість
користувачам прийти зі своїми гаджетами і комфортно працювати.
Додаткові послуги для користувачів: сканування зображень та текстів,
запис та збереження інформації на електронних носіях, друк
матеріалів, онлайн-переклад документів.
Сучасна бібліотека багатогранна. Вона створює для читачів
максимально комфортне середовище, здійснює психологічне
розвантаження, вона — відкритий дім для всіх тих, кому потрібна
книга. Значення інтерактивних форм роботи полягає в тому, що вони
сприяють неформальному спілкуванню користувачів, є різновидом
активних методів інформаційно-бібліотечної роботи з молоддю.

23. 22
Бібліо+
Бібліонапрямок
Патріотичне краєзнавство — один із напрямків роботи з молоддю
Баштанської ЦРБ
Змієвська Т. М., бібліотекар кафедри видачі літератури для
юнацтва Баштанської ЦРБ
Патріотичне краєзнавство — це вивчення історичних,
географічних, культурних особливостей рідного краю. Історичний
підхід до патріотичного виховання дітей актуалізує його народознавчі,
краєзнавчі напрями.
Патріотичне виховання в сучасних умовах виконує роль
виховання любові до своєї Батьківщини, свого рідного краю та
готовності до її захисту.
Патріотизм починається з виховання любові до малої
батьківщині — села чи міста, в якому народився і звідки бере початок
твоє коріння. У вирішенні цього завдання велике значення належить
краєзнавству. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід
добре знати. Саме за допомогою краєзнавчих матеріалів бібліотекарі
сприяють вихованню у молоді почуття патріотизму, національної
свідомості, високої моральності. Краєзнавство — дієвий засіб
патріотичного виховання молоді.
У Баштанській центральній районній бібліотеці оформлена
постійна виставка «Рідний мій краю, Баштанська земля».
Велич кожного краю в його людях. У Тиждень рідного краю
бібліотекарі провели годину-вшанування «О. О. Сизоненко — співець
рідного краю». Юнаки та дівчата переглянули буктрейлери на твори
Сизоненка «Степ» та «Білі хмари», ознайомилися з літературою,
представленою на книжковій виставці.
До 80-річчя Миколаївської області відбувся День інформації
«Наш край — історії скарбниця». Учні разом з бібліотекарем
підготували цікаву розповідь про історію освоєння Північного
Причорномор’я та заснування міста Миколаєва, згадали імена
відомих особистостей, історичні пам’ятки, природні заповідники та

24. 23
Бібліо+
цікаві факти з історії краю. До Дня інформації підготовлено перегляд
літератури «Миколаївський край — перлина України».
З нагоди Всесвітнього дня вишиванки в бібліотеці відбулася
акція «Вишиванку одягаємо — Україну прославляємо». Бібліотекарі
прийшли у барвистих, яскравих вишиванках. Ґанок книгозбірні був
святково прикрашений квітами, різнокольоровими кульками та
національною символікою. Приваблювали зір перехожих бібліотечні
вікна-вітрини, в яких були представлені жіноча та чоловіча вишиті
сорочки. Створювали атмосферу гарного настрою чудові українські
пісні про вишиванку, які звучали з динаміків.
В рамках акції відбувся святковий флешмоб, під час якого
бібліотечні працівники вітали перехожих зі святом, дарували барвисті
кульки та інформаційні матеріали про історію української вишиванки.
Завітали бібліотекарі й до районної державної адміністрації, районної
та міської рад, сектору культури РДА, відділу розвитку культури і
туризму Баштанської ОТГ, а також до районного Палацу культури,
редакції газети «Голос Баштанщини», ЗОШ №1 та магазинів.
На ґанку бібліотеки працювала дошка побажань «Що для мене
вишиванка», на якій всі охочі записували свої думки. Серед них були
такі: «Вишиванка — гордість українського народу», «Вишиванка —
це краса, оберіг, гордість української нації», «Вишиванка — це моя
сім’я, моя любов, моє серце», «Вишиванка — це оберіг моєї родини
та моєї долі», «Вишиванка — це незбагненна радість!» тощо.
До вишиванкового свята бібліотекарі започаткували відеопроект
«Історія моєї вишиванки», в якому взяли участь користувачі, друзі та
партнери книгозбірні. Відео можна переглянути за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=3NG1ri6PeBc.
День вишиванки створив святковий настрій для мешканців
громади та залишив яскраві спогади.
Захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в
усі часи був обов'язком чоловіків. 14 жовтня ми відзначили свято
сили, мужності, відваги, геройства та, водночас, милосердя, доброти і
турботи. Свято воїнів, неперевершених героїв і справжніх козаків —
День Збройних Сил України. До цієї дати в центральній районній

25. 24
Бібліо+
бібліотеці відбулася година мужності «Хоробрі серця». На захід до
бібліотеки були запрошені учасник АТО Віктор Чернов, методист
Баштанського районного сервісного центру по обслуговуванню
закладів освіти І. О. Малярчук, учасники Всеукраїнської краєзнавчої
конференції учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима
сучасників» Олександра Стародуб та Аліна Пустовар. Дівчата
презентували відеороботу «Пам’яті Андрія Валерійовича Гладкова»,
яку вони створили разом з керівником дослідницько-пошукової групи
вчителем історії Л. О. Рясик. Директор ЦБС Г. І. Борщевецька
запропонувала передати відео про героя-земляка до районного
краєзнавчого музею, щоб пам'ять про мужнього воїна збереглася для
майбутніх поколінь.
«Все пам’ятає батьківська земля — і грім гармат, і визволення
день» — під такою назвою в центральній районній бібліотеці
відбулася година шани, присвячена 73-й річниці визволення
Баштанщини від нацистських загарбників. До 72-ї річниці Перемоги в
Баштанській ЦРБ відбулася година пам’яті «В серцях у кожного
безсмертний 45-й!». У фойє бібліотеки працювала книжкова
виставка-експозиція «Живе перемога в серцях поколінь», лунали пісні
воєнної пори. Емоційним було звернення до молодого покоління
ветерана війни Борисова П. П. Він прочитав вірш В. Сергеєва
«Фронтовики, наденьте ордена» та побажав всім присутнім миру і
благополуччя. Пам'ять загиблих у Другій світовій війні учасники
заходу вшанували хвилиною мовчання.
У рамках патріотичної акції «Ви перемогли — ми пам’ятаємо»
(до 73-ї річниці Перемоги) відбулася патріотична година «Онукам —
подвиги дідів в житті слугують прикладом величним». У фойє
бібліотеки була оформлена книжкова виставка-експозиція «Пам’ять
жива», доповнена світлинами воєнних літ.
Ми маємо великий досвід проведення різних квестів:
літературних, QR-квестів та foot-квестів. У рамках Всеукраїнського
тижня дитячого та юнацького читання відбувся літературний квест
«Книжкові лабіринти». Гравців чекали несподівані сюрпризи та
радісні відкриття. Учні дізнавалися про видатних людей
Баштанщини, ознайомилися з художніми творами сучасних
українських авторів та поезіями літераторів-краян. З великим

26. 25
Бібліо+
інтересом учасники квесту відшукували значення слів в довідкових
виданнях та з ентузіазмом працювали в бібліотечному Центрі
вільного доступу до Інтернет. Бібліотечний квест проходив з
використанням QR-кодів. Завершуючи квест, молодь виклала його
девіз — «Бібліотека. Читання. Успіх».
Щорічно до Дня міста відбувається краєзнавчий foot-квест. Під
час пішохідного квесту «Баштанка — твоє місто? Пізнай його
краще!» учні мандрували стежками рідного міста, знайомилися з
визначними місцями та архітектурними спорудами рідного краю —
пам’ятниками, будівлями, фонтанами. Останнім завданням була
участь у стрит-арті «Рідне місто єднає друзів». Команди з інтересом
та завзяттям створювали цікаві малюнки на асфальті, а на завершення
склали карту нашого міста. У 2018 році бібліотекарі організували та
провели краєзнавчий foot-квест «Відкрий Баштанку в своєму серці»,
присвячений 212-й річниці від дня заснування рідного міста.
Квестери взяли участь у цікавих перегонах вулицями міста.
В сучасних умовах краєзнавство варто розглядати як один із
потужних засобів патріотичного виховання молоді. Адже знайомство
з навколишнім світом розпочинається з вивчення рідного краю.
Відомий вчений-географ О. Барков надавав винятково важливого
значення краєзнавству як могутньому засобу патріотичного
виховання. Він вважав, що між Батьківщиною і рідним краєм існує
нерозривний зв'язок. Любов починається з рідної місцевості,
розширюється до меж всієї країни. Любов до рідного краю живить
любов до всієї Батьківщини.
Видатний письменник, перекладач, етнограф, літературний
критик, учений, теоретик літератури, публіцист Іван Франко казав, що
краєзнавство дає «навіть найменш підготовленому змогу докладно
ознайомитися зі своїм краєм і усією батьківщиною... Наскільки таке
ознайомлення корисне, не треба доводити. Адже ж це перший
ступінь, перша прикмета — знати своє найближче оточення, знати
минуле і сучасне свого народу і відчувати себе живим і свідомим
членом живого, свідомого і об'єднаного організму».

27. 26
Бібліо+
Бібліодії
Соціальні ініціативи бібліотек Арбузинщини: проект «Стежина
здоров'я»
Степанченко С. В., завідувач відділу обслуговування
Арбузинської ЦРБ
Іванівська бібліотека-філія Арбузинської ЦБС є центром
дитячого читання. Бібліотекар книгозбірні оперативно задовольняє
інформаційні потреби користувачів, сприяє розвитку читацької
культури, прищеплює любов до книги з раннього дитинства.
Результати анкетування «За здоровий спосіб життя», проведеного
серед родин, де є дошкільнята, показали, що діти часто хворіють, не
загартовуються, надмірно споживають шкідливі продукти. Тому
виникла ідея створити проект, який би сприяв популяризації
фізкультури, спорту, здорового способу життя, допоміг би згуртувати
дорослих та дітей, залучити їх до проведення бібліотечних заходів
даної тематики.
Бібліотекар І. З. Козинець оформила інформаційну зону «Щоб
здоров’я гарне мати, треба добре харчуватись!». Цікавими для
відвідувачів стали книжкові виставки-поради «Дороги в храм
здоров’я», «В гармонії з собою та світом», експрес-виставка
«Мистецтво бути здоровим». Для батьків був оформлений
рекомендаційний список «Абетка здоров’я», буклети «Формування
культури здоров’я», «Раціональне харчування», для дітей — пам’ятка
«Рости здоровим!», закладка «Правила гігієни».
В рамках проекту «Стежина здоров’я» бібліотекарем Іванівської
бібліотеки-філії було проведено низку цікавих заходів, що спонукали
учасників замислитись над своїм способом життя, змінити ставлення
до фізкультури і спорту, дістати нову корисну інформацію.
Стартував проект спорт-марафоном «Я — моє здоров’я, моє
життя», що відбувався в три тури:
І тур — естафета-анкета «В здоровому тілі — здоровий дух».
Після цікавої інтернет-інформини учасники естафети відповідали на
запитання анкети про спорт та фізичне загартування.

28. 27
Бібліо+
ІІ тур — довга дистанція «Книгу прочитаєш — про здоров’я все
пізнаєш». Учасники протягом місяця знайомилися з літературою про
правильне харчування, заняття різними видами спорту, про
негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок та відображали
прочитане у своїх малюнках.
ІІІ тур — фініш-вікторина «Здоров’я дорожче за багатство».
Учасники відповідали на запитання вікторини, демонструючи свої
знання, набуті під час проведення спорт-марафону.
Мініспартакіада «Кращий бігун, кращий стрибун, кращий
гравець, усяк — молодець!» була проведена з учнями 2-4 класів
прогулянкового табору Іванівської ЗОШ. Перед змаганнями діти
відгадували відомих українських спортсменів, визначали вид спорту,
в якому вони прославилися. Змагання між «Барвінчатами» та
«Козачатами» були не лише на витривалість, спритність та влучність,
а й на вміння працювати в команді. Переможцями спартакіади стали
обидві команди. Вони довели, що всі діти дружать з фізичною
культурою і спортом і злагоджено працюють задля командної
перемоги.
Для батьків була організована зустріч «Здоровий спосіб життя та
довголіття» з лікарем Н. М. Огородник, яка розповіла присутнім про
здорове харчування, способи розминки та фізичні навантаження для
дітей та дорослих, дала слушні поради щодо доцільності дотримання
режиму дня для дітей. Бібліотекар підготувала інформацію про
медичну реформу в Україні, ознайомила присутніх з книжковою
виставкою «Бережіть своє здоров’я».
Під час перегляду слайд-презентації «Здоровий спосіб життя —
норма нашого буття» діти ознайомилися з факторами, які впливають
на здоров’я; способами загартовування; порадами щодо здорового
харчування, відпочинку та праці. Цікавим був також мультфільм
«Охоронці здоров’я», в якому гарні поради дали Фізкультурник,
Веселун, Буркун, Професор та інші гноми, які застерегли дітей від
шкідливих звичок. А щоб закріпити знання, діти зіграли в гру
«Корисне та шкідливе».
Цікавим та пізнавальним був діалог-спілкування «Життя і

29. 28
Бібліо+
здоров’я людини», під час якого обговорювалися питання «Що ви
знаєте про туберкульоз?», «Чи варто руйнувати власне здоров’я
шкідливими звичками?».
Головною подією реалізації проекту став сімейний туристичний
похід «Про здоров’я дбаємо, разом в похід рушаємо». Вісім сімей-
учасниць вирушили маршрутом, на якому їх чекали несподівані
схованки — завдання про наступне місце зупинки. В спортивних
змаганнях «Тато, мама, я — спортивна, здорова та дружна сім’я»
перемогла дружба, сімейна згуртованість та веселий настрій. Далі на
туристів чекав калейдоскоп корисних порад «Формування культури
здоров’я в сім’ї» від бібліотекаря. Ірина Зіновіївна Козинець
розповіла про компоненти духовного та фізичного, психічного та
соціального здоров’я, про умови за яких їх можна забезпечити,
познайомила учасників зустрічі з принципами здорового способу
життя. Батьки також обмінялись думками та досвідом з питань
загартовування, здорового харчування та важливості рухової
активності. Дійшли висновку, що головним інститутом формування
культури здоров’я дітей і соціальної компетентності є сім’я, а
позитивні взаємини з близькими та рідними — необхідна умова
всебічного гармонійного розвитку дитини. А на привалі готували
смачну кашу, читали книжки та відпочивали. На останок всі учасники
походу взяли участь у флешмобі «Бути здоровим — модно, стильно,
здорово».
Бібліопроекти
Екологічні та етнографічні проекти бібліотек Новоодещини
Мосензова Н. М., бібліотекар юнацького абонементу
Новоодеської ЦРБ
Сучасний бібліотекар — це літературознавець, історик,
дизайнер, фахівець з інформаційних технологій — справжній
універсал і фанат своєї справи. Саме такими є бібліотекар Троїцької
сб/ф Раїса Анатоліївна Федоренко та завідувач міської бібліотеки-
філії Тетяна Миколаївна Василевська. Робота для них не обмежується
стінами книгарні, вони весь час вибухають новими ідеями,

30. 29
Бібліо+
наповнюючи життя односельчан яскравими, хвилюючими моментами.
Вони мають особливий дар, що допомагає зазирнути у найпотаємніші
куточки людської душі чи створити неймовірну подорож, яка принесе
ще й користь.
Завдяки зусиллям Раїси Анатоліївни побачили світ дослідження
й розвідки про учасників АТО «Героїв стежини від батька до сина»,
була оформлена неповторна виставка-інсталяція «Іду селом у гурті
земляків», відбулися надзвичайно цікаві заходи «Глянув вересень
веселий — йти до школи час», «Розкажи Європі про себе!» тощо.
Соціальний мультимедійний проект «Переможці» (організатори
— ТСН і журнал «VIVA!») прийшов і до села Троїцьке, де народився
ветеран АТО Віктор Кардаш. Хореограф за професією, він залишився
без ноги, але не втратив силу духу. Бібліотекар Р. А. Федоренко
організувала зустрічі з Віктором.
Разом з працівниками Троїцького будинку культури Раїса
Анатоліївна представляла Новоодещину на обласному святі народної
творчості «Толока».
Найвагомішим дослідженням для нашого краю стала краєзнавча
розвідка «І силу я п'ю із криниці».
Краєзнавчий клуб «Ріднокрай» Троїцької бібліотеки-філії та
бібліотекар Федоренко Р. А. зініціювали провести дослідження історії
виникнення криниць села. Члени клубу зібрали матеріали та
здійснили інтерв’ювання місцевих жителів, уродженців села
Троїцьке, здійснили фотозйомку. Деякі світлини надали троїчани.
Окрему групу джерел дослідження становлять архівні матеріали:
Троїцької сільської бібліотеки, музею Троїцької ЗОШ I-III ступенів,
особисті архіви жителів села.
За результатами дослідження в актовому залі сільської ради
відбулась конференція «І силу я п’ю із криниці», на якій було
продемонстровано мультимедійну презентацію, а також видано
буклет. Отримані результати викликали неабиякий інтерес мешканців
до історичної спадщини рідного краю. Тому громадським активом,
сільським головою та депутатським корпусом сільської ради було
вирішено підтримати ініціативи Троїцької бібліотеки: відремонтувати

31. 30
Бібліо+
старовинні криниці, викопані предками-козаками, впорядкувати
територію біля них та розробити туристичний маршрут «Від криниці
до криниці». Вся громада з ентузіазмом підтримала прийняті рішення.
В плані соціально-економічного розвитку села Троїцької
сільської ради на 2018-2019 рр. визначено пріоритетним питання
відновлення і реконструкції криниць села, розробка маршруту
туристичної стежини та організація туристичних екскурсій місцями
розташування криниць.
У лютому 2018 року стартувала реалізація проекту «За чисте
довкілля» на території села Троїцьке. На сьогодні відновлено вже дві
криниці: відремонтовано цямриння, замінено барабани.
Розроблений туристичний маршрут є початком розвитку
зеленого туризму в селі. Сесія Троїцької сільської ради в червні 2018
року прийняла рішення про окультурення території біля найбільшої
та найдавнішої криниці села — Фонтал.
Матеріали та світлини, зібрані в ході дослідження, стали
основою мультимедійної презентації «Криниці-рятівниці с.
Троїцьке». Авторами здійснено дослідження по збору і систематизації
історико-фольклорного та етнографічного матеріалу про криниці
минулих і сучасних часів, про світогляд наших предків і сучасників.
Екологічна культура — це те, чого нам бракує сьогодні. Тому
говорити про необхідність дбайливого ставлення до природних
багатств потрібно скрізь і всюди. До цієї справи активно долучилась
завідувач міської бібліотеки-філії Т. М. Василевська. Тетяна
Миколаївна під гаслом «Збережемо джерела і водойми Новоодещини»
залучила до роботи десятки небайдужих людей та провела грандіозну
екологічну роботу по збереженню джерел Новоодещини та берегів
Південного Бугу.
Останнім часом на Новоодещині відзначається комплекс
екологічних проблем, які в значній мірі пов’язані з низькими рівнем
екологічної культури населення. Основна екологічна проблема —
зростаюча забрудненість нашої головної водної артерії — річки
Південний Буг. Технологічне навантаження на річку та відсутність
очисних споруд в заплаві досягло рівня, загрозливого для людей.