РОЗСПІВУВАНКИ ДЛЯ ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1. РОЗСПІВУВАНКИ ДЛЯ ДЛЯ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ.
Вправи, які використовуються на уроці музики для розспівування, є одним із
важливих елементів роботи по вихованню вокальних навичок. Це шлях до
оволодіння технічними і художніми основами співу. За шкільною програмою
розспівуванню на уроках музики приділяється 5 – 8 хвилин. Вправи
підбираються відповідно віку, педагогічних знань та рівня музичного
розвитку дітей, які навчаються співу. Матеріал для розспівування
складається з технічних вправ на різні голоси та окремі склади, а також із
пісенних уривків зі словами. Особливість вправ полягає в тому, що вони
повинні мати просту будову, швидко запам’ятовуватися і не відволікати
увагу учнів від вокальних завдань, поставлених вчителем. Повторювання
будь – якої поспівки повинно мати чітко організовану мету (розвиток
правильного дихання, діапазону, техніки співу, тембру, звучності голосу і
т.ін.).
Робота з розспівування проводиться шляхом повторення на півтона вверх і
вниз, але в межах діапазону дитячого голосу.:
І кл. «до1
–ля1
»
2 кл. «до1
– до2
»
3 кл. «до1
– ре2
»
Характерні якості голосу починають розвиватися в молодому шкільному віці
(7 – 9 років). Більшість педагогів рекомендують починати розспівування з
примарних звуків. (Примарними називаються такі звуки, які серед інших
тонів голосу звучать найбільш природно і вільно.) Для більшості дітей до
періоду мутаційного віку зона примарного звучання, на думку деяких
фахівців, припадає на звуки «фа1
– ля2
». Формування голосового м’яза
завершується остаточно до 12 років.
Але інші вчені й педагоги наголошують на тому, що зона примарного
звучання співацького голосу дитини розташована значно нижче і пов’язують
це з функціонуванням голосового апарату в цій зоні в процесі мовлення.
Більшість першокласників мають голос з обмеженим діапазоном, у якому
міститься три – чотири звуки нижнього регістру – мі1
, ре1
, до1
й іноді сі, сі –
бемоль малої октави (найчастіше у хлопчиків). Такий діапазон свідчить не
про відсутність музичного слуху, а про нерозвиненість співацького апарату.
Співати напружено й крикливо небезпечно для дитячого голосу. Тому
вчитель з самого початку занять повинен стежити за співом і постійно
доводити дітям, що це шкідливо для голосу.
Розспівування виконує подвійну функцію:
1)настроїти і розігріти голосовий апарат
2)розвивати вокально – хорові навички.

2. Початкові навички які вчитель повинен формувати у вокальному вихованню
дітей це:
- навички дихання;
- формування голосних та приголосних звуків (артикуляція);
- формування навички дикції;
- навички інтонації та рухливості голосу.
Розспіванки – це вокально – хорові вправи для формування початкових
навичок володіння співацьким голосом. Вони сприяють розвитку музичного
слуху, пам’яті, ритму, співацького дихання, артикуляції, дикції. Завдяки ним
відпрацьовуються різні види звуковедення, навички унісонного та
ансамблевого співу, розвиваються психічні процеси, емоційна сфера та
особистісні якості, грамотніше стає мовлення та розвивається розуміння
виразності музичної мови.
Образність змісту розвиває творчу активність, ініціативу, навички
колективного та сольного співу. При роботі над розспівуванням важливо
враховувати рівень розвитку дітей, обсяг навичок, які діти мають на цей час.
Формування у дітей навички співацького дихання є також невід’ємною
частиною розвитку вокальних навичок.
Відомо, що діти й дорослі під час співу користуються мішаним типом
дихання. Вокальна теорія і практика переконує: співоче дихання з являється
тільки в процесі самого співу. Під час співу вдих короткий, а видих
розтягнутий. Слід звернути увагу дітей на вірне положення корпусу. Діти
повинні сидіти або стояти прямо, без напруги, не опускаючи й високо не
піднімаючи голови.
Порад до вироблення вірного дихання досить багато. Наприклад:
запропонувати дітям уявити, що живіт – це повітряна кулька, яку поступово
треба наповнити, дихаючи носом; або ж понюхати квітку і затримати
дихання, потім випустити повітря поволі, щоб свічечка не згасла і т.п.
Під час співу вчитель пояснює, що ротова порожнина повинна бути
круглою, з відчуттям, ніби тримаєш в роті яблуко чи сливу. При зміні
голосних звуків губами не смикати і не напружувати м’язи обличчя.
Уміння співати округлим і рівним звуком залежить від вірного формування
голосних та артикуляції приголосних звуків. Найбільш поширеним голосним
звуком, який використовується у вокальному вихованні є звук «а». Він
потребує найменших зусиль для його утворення. Цей звук найкраще
розслаблює голосовий апарат, звільняє від затиснення, більше ніж голосні
потребує округлого звучання, що досягається шляхом його наближення до
«о». Голосний «і» використовується для відчуття «високої» позиції звуку та
звільняє голос від глухого звучання.
Найбільш зручним голосним звуком який потребує найменших змін
артикуляційного апарату є «у»,тому починати рекомендовано саме з цього
звука. Але діти повинні дотримуватися правильного положення ротової
порожнини на кожному голосному ( «у» - не слід дуже витягувати губи
вперед; «а» - не дуже опускати нижню щелепу; «о» - форма ротової
порожнини повинна мати овальне положення і т.п.)

3. Робота над співацькою кантиленою відбувається в тісному взаємозв’язку з
роботою над дикцією. Основним правилом дикції під час співу є швидке й
чітке формування приголосних і найбільша подовженість голосних. Це
досягається тренуванням м язів артикуляційного апарату (язика, губ та
м’якого піднебіння.)
Для досягнення чіткої дикції, активної артикуляції рекомендується
звертатися до народних скоромовок, які також сприяють виправленню
дефектів мови. Наприклад:
Женя з бджільми не дружив –
Завжди Женя бджіл дражнив
Женю бджоли не жаліли -
Та дражнила нажалили!
Босий хлопець сіно косить
Роса росить босі ноги.
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок – сорок морок.
От Кіндрат, так Кіндрат!
Зуб зламав об мармелад!
Шла Саша по шоссе
И сосала сушку.
На дворі трава, на траві дрова
Не рубай дрова на траві двора.
Ехал Грека через реку
Видит Грека в реке рак.
Сунул Грека руку в реку,
Рак за руку Грека цап.
У роботі над рухливістю голосу слід дотримуватися поступовості: перед тим,
як співати вправи у швидкому темпі, слід навчитися виконувати їх у
помірному темпі з помірною силою звучання. Неприпустимо виконання
вправ у повільному темпі, які призводять до «розповзання» музичного твору.
Розспівування слід починати із вправ на одній ноті в примарній зоні (соль -
ля).
1.Вправа, за допомогою якої набуваються елементарні навички вдиху і
видиху та вірного формування голосних звуків, виконується на заданий

4. звук (А,Е,І,О,У)якщо треба округлити голосні, то між голосними ставлять
приголосний (ма,ме,мі,мо,му; ла,ле,лі,ло,лу; да,де,ді,до,ду)
№1.
2.Вправи на двох та трьох сусідніх звуках. На початку варто
використовувати прості вправи, які легко запам’ятовуються.
№2.
3.Вправи з низхідним та висхідним рухом. (Низхідний поступенний рух
голосу на легато при м’якій атаці звука є найзручнішим). Спів із закритим
ротом на звук М…

5. 4. Вправи для активізації роботи артикуляційного апарату, на засвоєння
вірного інтонування гам. У вправу можна ввести прийом «staccato» й
«legato». Для вироблення кантилени поступово збільшується тривалість
музичної фрази, добре розвивають співоче дихання, допомагають
вирівнювати звучання.:
№4.

6. 5.Вправи на різні інтервали. Спочатку від вузьких і до широких. Перехід від
одного звука до іншого робити плавно не змінюючи положення.
№5
6. Вправи на мажорні і мінорні тризвуки та арпеджіо. Переходити від
одного звука до іншого без зміни позиції і співацького тембру.

7. №6
7. Вправи на рухливість голосу. Можливо поєднання скоромовки і музики.
№7
8. Вправа «Від шепоту до крику» може продемонструвати динамічні
можливості голосу.
(«Раз, два» - пошепки, «три, чотири» - тихим голосом, «п ять, шість» -
середнім голосом, «сім, вісім» - голосно, «дев ять!» - дуже голосно,
«десять!!!» - кричать.)
Останнім часом багато педагогів використовують фонопедичні вправи.
Створюють голосом звукозображальну імпровізацію фонемами
(І,Ж,Х,Ф,С,И,М,У,О тощо), складами, використовуючи при цьому різний
тембр, динаміку, глісандо, жести.
Ці вправи виконують роль творчих завдань, роблять процес роботи над
вправою цікавим, образним.
Зразком такої вправи може бути «озвучення» вірша О.Вациєтіса «У кого
що в середині».

8. У кого що в середині.
У кульбабок білих – вилітала (учні легко здувають уявний пух з долоні).
У мотоцикла – ричалка (учні супроводжують вимову звукозображальним
елементом «трр - трр»круговими рухами кулачків.)
У годинника – спішила (учні активно і чітко вимовляють склади «тік - так»
І виконують коливання з боку в бік, як маятник
годинника).
У дівчат – смішинка (вимовляють «ха» й «хі» у фальцетному регістрі).
У мишки – пищалка (вимовляють тоненько й швидко «пі – пі - пі»).
У коника – іржала (зображується іржання коника).
У вітру – здувала (двічі довго видихається повітря).
У каблучків – стукалка (легко й рухливо цокають язиком).
У носа – сопілка (тихенько шмигають носом).
В їжака – пихтіла (пошепки й неголосно вимовляється «пих»).
У телефоні – дзвонилка (зображують довге «тру – у - у» міжміський зв'язок,
і міський – «тру, тру, тру».)
А у сонця – світилка (кожна дитина співає будь – який звук.)
Крім представлених тут вправ, також можливо використовувати найбільш
яскраві приклади української народної пісні та класичної музики; вокальні
вправи, побудовані на репертуарі, що розучується («важкі» місця в пісні).
А для того, що привчати дітей самостійно вести свою партію,
використовуються канони. Спів канонів сприяє зацікавленості дітей,
наявність єдиної мелодійної лінії й гарантує швидкість вивчення. До співу
канонів треба підходити дуже обережно і продумано.

9. МУЗИЧНІ ЦІКАВИНКИ
1.Комар робить 600 змахів крилами в секунду , при цьому здає писк. Вчені
стверджують що пищіть комар нотою «фа дієз.»
2.Джміль, робить 120 -140 змахів в секунду, при цьому чути низьке гудіння.
Вчені стверджують що гуде джміль нотою «до - до дієз».
3.Жуки гудять нотою «ре».
4.Бджоли гудуть нотою «сі»
5.Муха дзижчить у тональності «фа мажор».
6.Кажуть,що видатний тенор Лучано Паваротті ні разу не виходив на сцену
не положивши собі у кишеню зігнутий цвях, а в черевик – монету.
7.Про Леоніда Утьосова жартували, що голос його знайом кожному, і кожний
знає, що голосу в нього нема.
8.Коли Шаляпін і Максим Горький прийшли на прослуховування в
хор. То до хору узяли Горького, а Шаляпіна признали профнепригодним.
9. В перших паспортах італійців вказували навіть тембр голосу.
10. Самий найдавніший у мирі музичний інструмент було знайдено на
території Росії. Це - цвірінь, їй близько 34тисяч років.
11.У 1709 році італієць Бартоломео Христофор виготовив перше фортепіано.
Спочатку воно мало назву «клавесин з тихим та голосним звуком».
12. В Гвінеї хлопців з ранніх років обучали грі на різних музичних
інструментах і особливо мові барабана. За допомогою барабана
передавали свої повідомлення на далекі відстані.
13. У Москві в 2004році установили самий найбільший орган у Россії. Він
складається з 84 регістрів, 4 ручних і 1 педальної клавіатури. Його висота
14 м, ширина – 10м, глибина – 3.6м .Вага – 30 тон. Створений
консорціумом німецьких органобудівельників – відомих фірм «Клайс» та
«Глаттер - Гец».
14.В концертному залі Сіднейського оперного театру було встановлено
самий великий у світі орган. Він складається з 10 500 труб.
15. Теперішній симфонічний оркестр створив Й.Гайдн. До нього, звичайно,
вже були оркестри, але виглядали вони та звучали зовсім інакше. Не

10. завжди при їх складанні виконувалися суворі закони, які тепер обов
язкові для всіх симфонічних оркестрів. Закони ці установив Й.Гайдн.
16.Франц Шуберт, великий австрійський композитор, народився у 1797році
і був 12 дитиною із 14 – ти від першого браку батька і мав ще 14 братів і
сестер від другого браку батьків. Простий шкільний вчитель і 28 дітей! В
такій родині народився майбутній композитор.
17.Вражаючий факт, пов язаний із живою природою. Якщо перед павуками
заграти на скрипці, вони виповзають зі своїх схованок. Хоча звичайно не для
того, щоб послухати музику: павутиння від звуків скрипки коливається, і
павук гадає, що у нього потрапила здобич.
18..Перша «фанера» з явилася ще наприкінці ХІХст. Один італійський
композитор возив із собою на виступ фонограф, на якому була записана
фортепіанна партія його творів.
19.Російський цар Микола І не любив композитора М.Глінку. І він замінював
гауптвахту для офіцерів, які в чомусь завинили, на відвідування опери цього
композитора «Руслан та Людмила».
20.Під час грі на мексиканському кларнеті повітря не видувають, а вдувають.
Цікаві запитання з музики:
1.Назва якої нелетучої австралійської птиці містить дві музичні ноти?
(Додо.)
2.Якого птаха називають «лісною флейтою»?
(Іволга)
3. Яка відома тварина в казці А.С.Пушкіна співала свою улюблену
пісню «Во саду ли в огороде»?
(Білка).
4. За допомогою якого танцю, італійці вважали, що можна позбавитися
від отрути тамошнього отруйного павука?
(За допомогою танцю ТАРАНТЕЛА.
Він побудований на прискорені руху: отрута , як вважали
італійці, виходе з організму разом з потом. Назва танцю, як і
павука, - тарантул походить від назви міста Таран то, в Юній
Італії, де часто зустрічається цей небезпечний павук.)
5.Назвіть «музичне» хвойне дерево, з якого роблять скрипки,

11. фортепіано?
(Ялинка. Резонансна ялинка росте в Чехії. Підбір
починається ще із насіння, які беруть від елітної ялинки, а землю з
батьківщини «предків. Малі деревця вирощують у спеціальному
рассаднику. Після того як вони трохи підростуть, їх переносять у
гори
на висоту 700м, а після 10 років проріджують. Через 40 років їх знов
проріджують. Зрубають тільки 100 – 150 літні дерева. Якщо 50 –
метрова ялинка пройде лабораторний аналіз, дерево нарізують на куски
визначеної величини. На мировому ринку таке дерево ціниться дуже
високо.»
6.Назвіть дерево з якого роблять кларнети, флейти?
(Клен)
7.Назвіть дерево з якого роблять кастаньєти?
(Каштан).
8.В якій пісні співається про рожеву козу з жовтою смугою?
(В пісні А.Пугачової «Волшебник - недоучка»).
9.Який духовий інструмент носять на голові багато звірів?
(Ріг.)
10. Скільки нот відразу може взяти птах?
(Дві)
11.Які інструменти були у квартеті в байці І.Крилова «Квартет»?
(Тільки струнні.)
12.Який музичний твір широко відомий усім починаючим музикантам?
а) «Кошача полька»; в) «Собачій вальс»;
б) «Коровій полонез»; г) «Гусячий марш»
13. «Зробити вам скрипку? – запитав Страдиварі у музиканта. – Тільки
майте на увазі, що геніально вона зазвучить тільки через … років».
Яке число років назвав Страдиварі?
(Триста. Залишившись до наших днів, скрипки великого
майстра звучать, дійсно, геніально! На 650 з них грають і
по нині.)
14. Що заказує той, хто платить?
(Музику).
15.Який музичний інструмент «дорог к обеду»?
(Ложки).
16. У гітари цього цілих шість, у домри – всього п ять, а у арфи лише
чотири. Про що ідеться мова?
(Про кількість букв у назвах цих інструментів).
17.Що в музиці буває сильним і слабим, а в такому житті – легким і

12. тяжким?
(Доля).
18. Практично любий професійний музикант почуває необхідність до
третьої руки. Для чого вона йому?
(Щоб перегортати ноти).
19.Яка частина опери необхідна для того, щоб в зал прокралися глядачі,
які запізнилися на виставу?
(Увертюра. Раніше вона заманювала глядачів а театр:
люди збиралися на святкові звуки фанфар).
20.Які музиканти роблять свою роботу «із під палки»?
(Музиканти симфонічного оркестру – із під палиці диригента).
21. Представники якої професії не образяться, якщо їм скажуть: «Ваше
місце – у ямі»?
(Музиканти).
22.Під яку п єсу Ф. Шопена не соромно поспати на концерті?
(Під його класичну «Колискову»).
23.Який музичний інструмент зашивають у кожне пальто?
(Альт - пальто).
24.Що ми чуємо на початку кожного концерту?
(Букву «К»).
25.Тягне – потягне, а витягти не може. Хто це?
(Поганий співак).
26.Закінчи жартівливий вислів, що таке опера: опера – це коли чоловіка
вбивають, а він ще …
(А він ще співає).
27.Який музичний інструмент згадують люди, коли хочуть підкреслити
своє байдужість до всього?
(Барабан. Кажуть: мені все по барабану)
28. На якому музичному інструменті крім фортепіано вмів грати відомий
фізик А.Ейнштейн?
(Скрипці. Почав вчитися у 6 років, але продовжував грати усе життя.).