1. ВІРШІ, ЯКІ НЕ СТАРІЮТЬ. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА МАРІЇ ПОЗНАНСЬКОЇ

2. Мета уроку: познайомити учнів із творчістю Марії Познанської, розкрити красу її пейзажної лірики; виховувати почуття любові до рідної землі, природи, навчати любити й оберігати її, бачити її неповторну красу; удосконалювати навички виразного читання художніх творів; повторити відомості про художні засоби мови.

3. Чарівний куточок природи Марії Познанської

4. Марія Аввакумівна Познанська - українська дитяча поетеса, лауреат премії імені Лесі Українки (1917 -1995) Народилася в Петрашівка Володарського району на Київщині

5. Благословив молоду поетесу на творчий шлях Павло Григорович Тичина

6. Зустріч із М. Познанською у Володарці. 1959р.

7. В чому, на вашу думку, секрет популярності творів Марії Познанської? Проблемне питання

8. Збірки творів поетеси "Мій квітник" "Любій малечі про серйозні речі" "Чим пахне коровай ?" "Про золоті руки " " Асканія-Нова" "На рідній землі" "У нашому садочку“ "Про білий халат і наших малят” "Щоб ти був щасливий "

9. Здрастуй , сонечко! Я всміхаюсь сонечку: - Здрастуй, золоте! Я всміхаюсь квітоньці Хай вона цвіте! Я всміхаюсь дощику: - Лийся, мов з відра! Друзям усміхаюся - Зичу їм добра!

10. Поезії про чарівну красу природи рідного краю, про привабливість її в усі пори року

11. Весна Ще по ярах біліє сніг І спить озимина, Та вже з гори струмок побіг, - До нас прийшла весна. Землі торкнулася крилом - Промінням золотим, І враз повіяло теплом Над лісом молодим. Немовби в синьому вінку Галява між дубів: То квітнуть проліски в ліску І синій сон розцвів

12. Пісня проліска Я - перша квіточка весни, Я - пролісковий цвіт, Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів і дубів, Люблю і сонце, й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі мене, Як весну золоту, Бо знають, що зима мине, Коли я розцвіту.

13. Журавлики Це хто курличе уночі І на самім світанку? Летять журавликів ключі, Виспівують веснянку: - Курли-курли, курли-курли! Щасливі та веселі, Ми знову в край наш прибули До рідної оселі! Скажіть, журавлики, скажіть Так важко вам летіти! Чому б у вирії не жить І весноньку і літо? - Курли-курли, курли -курли! Забудемо про втому. Та ми б і жити не змогли, Щоб не летіть додому.

14. Співа соловейко про сонце й хмаринку, Про любу Вкраїну , що квітне в барвінку . А нам не наслухатись гарних пісень, В садок під калину приходим щодень. І дуже ми вдячні маленькій пташині. Хоча вона взимку жила на чужині, Та пісню принесла у рідний свій край ... Співай, соловейку, ще дужче співай! Співай, соловейку! Аж гнеться калина від співу дзвінкого! Це хто там співає? Не видно нікого. Погляньте пильніш у калину рясну Ото соловейко стрічає весну. Щебече, витьохкує, срібно сміється. І де стільки сили у нього береться! Такий же маленький, а як він співа, Немовби до нас вимовляє слова.

15. Зелена повінь Гей, розлилась по селу і по місту Повінь зелена з зеленого листу, Наче у річці весняна вода Грає, вирує верба молода. Зашумували на вулиці клени, - Вулиця тоне у листі зеленім. Зашумували в дворах явори, - В листі усі потонули двори ... Повінь зелена гуляє навкруг, Хвилю свою покотила й на луг, Вже он дістала до лісу й до гаю. Як я туди доберуся - не знаю. Сяду у човник, мабуть, при вітрилі, Так і пливтиму по листячку - хвилі .

16. Конвалії Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх - угадай. Це конвалії у гаї На галявині цвітуть. І ніде, ніде немає Кращих квіточок, мабуть. В них так пахощів багато, Цвіту свіжого, роси. Хай ростуть, не буду рвати, - Шкода їхньої краси!

17. Червень В золотій хустинці Дорогі гостинці Червень нам приніс. Гляньте, як суниці В лісі на травиці Розсипає скрізь! Налилися вишні Соковиті, пишні. Пшениці шумлять. Червень нам співає Весело над гаєм, Кличе в гай гулять. І мені здається - Все навкруг сміється: Луки, гай, ріка ... Я ловлю в долоні Сонечко червоне, - Ой, теплінь яка!

18. Ромашка На стрункій високій ніжці Біля річки на лужку, У хустинці - білосні Стрів я квітоньку таку. Ясним оком жовтуватим Усміхалася мені. Я хотів її зірвати, А бджола сказала: "Ні!"

19. Хмарка З далекого моря занесло хмарину, - Приніс її вітер, підгонив у спину. Стомилась, заплакала хмаронька та І сльози свої пролила на жита, На гай, на долини. Сльозини -перлини. Не стало, не стало у небі хмарини ... А ми засміялись, бо зелено скрізь. І весело стало від хмарчиних сліз!

20. Липень Поглянь, як золотіють липи! То цвіт рясніє на гіллі. До нас прийшов смуглявий липень В новім солом’янім брилі. Це жито липневі у полі Дало соломи на бриля ... Прив’яло листя на тополі. Від спеки аж пашить земля. А липень сипле й сипле стріли – Рожево-жовті промінці. Уже стоять жита доспілі І достигають пшениці.

21. Скоро прийде осінь золота Покосили пшениці й жита І незчулись, як минуло літо! Скоро прийде осінь золота, Молоде зійде зелене жито. На м'якій розпушеній ріллі Буде жито килимом лежати ... Вже летять за море журавлі, - Їх виходим вранці проводжати. Зажурились квіти неспроста: На світанку впали роси білі. Скоро прийде осінь золота Жовкне листя у саду на гіллі.

22. Журавлі летять Журавлі летять, курличуть, Шлють останнє "прощавай!" Літечко з собою кличуть, Забирають в теплий край. Ой, як жалко мені літа І журавликів моїх! Та не буду я тужити, Бо весною стріну їх.

23. 1. Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим 3. Художнє означення 2. Зображення предметів та явищ як живих істот . 4. Образотворчі засоби мови, що ґрунтуються на вживанні слів у переносному значенні 4 т 1 п о р і в н я н н я 2 у о с о б л е н н я 3 е п і т е т и и

24. Робота в “малих групах” Знайти епітети, порівняння, уособлення у поезіях М. Познанської

25. Епітети : золоте проміння сонця ("Весна"); зелені рученьки проліска ("Пісня проліска"); золота весна, зелена повінь ("Зелена повінь"); зелена сорочка гаю ("Конвалії"); золота хустина, соковиті пишні вишні, сонечко червоне ("Червень"); струнка висока ніжка, хустинка - білосніжка ("Ромашка"); смуглявий липень ("Липень")

26. Порівняння: соловейко співає, немовби до нас вимовляє слова ("Співай, соловейку!") наче у річці весняна вода, грає, вирує верба молода ("Зелена повінь"),

27. Уособлення: соловейко стрічає весну, соловейко приніс пісню у рідний свій край ("Співай, соловейку!"); вулиця тоне у листі зеленім, повінь зелена гуляє навкруг ("Зелена повінь "); гай зіткав зелену сорочку, білі дивляться дзвіночки ("Конвалії "); червень розсипає скрізь суниці, червень нам співає, кличе в гай гулять ("Червень "); журавлі кличуть з собою літо, забирають у теплий край ("Журавлі летять "); прийде осінь золота, зажурились квіти ("Скоро прийде осінь золота "); хмарка стомилась, заплакала ("Хмарка "); ромашка усміхалась, бджола сказала ("Ромашка "); жито липневі дало соломи на бриля, липень сипле й сипле стріли ("Липень ").

28. Що спільного, а що відмінного у зображенні природи на малюнках учнів і в поезіях Марії Познанської ? Проблемне питання

29. І на картинах, і в поезіях зображено природу; і художники, і поетеса уміють знаходити красу у найнепримітніших закутках рідної природи; поетеса змальовує пейзаж художніми засобами, а митці - фарбами Висновок

30. В чому, на вашу думку, секрет популярності творів Марії Познанської? Метод “Мікрофон”

31. Хоча поетеси уже немає на світі, її вірші не старіють, бо написані вони молодо й пристрасно, із справжньою любов ' ю до дітей. Висновок

32. Домашня робота Вивчити напам’ять один із віршів М.Познанської