1. ВІРШІ, ЯКІ НЕ СТАРІЮТЬ. ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА МАРІЇ ПОЗНАНСЬКОЇ

3. Чарівний куточок природи Марії Познанської

11. Весна Ще по ярах біліє сніг І спить озимина, Та вже з гори струмок побіг, - До нас прийшла весна. Землі торкнулася крилом - Промінням золотим, І враз повіяло теплом Над лісом молодим. Немовби в синьому вінку Галява між дубів: То квітнуть проліски в ліску І синій сон розцвів

14. Співа соловейко про сонце й хмаринку, Про любу Вкраїну , що квітне в барвінку . А нам не наслухатись гарних пісень, В садок під калину приходим щодень. І дуже ми вдячні маленькій пташині. Хоча вона взимку жила на чужині, Та пісню принесла у рідний свій край ... Співай, соловейку, ще дужче співай! Співай, соловейку! Аж гнеться калина від співу дзвінкого! Це хто там співає? Не видно нікого. Погляньте пильніш у калину рясну Ото соловейко стрічає весну. Щебече, витьохкує, срібно сміється. І де стільки сили у нього береться! Такий же маленький, а як він співа, Немовби до нас вимовляє слова.

15. Зелена повінь Гей, розлилась по селу і по місту Повінь зелена з зеленого листу, Наче у річці весняна вода Грає, вирує верба молода. Зашумували на вулиці клени, - Вулиця тоне у листі зеленім. Зашумували в дворах явори, - В листі усі потонули двори ... Повінь зелена гуляє навкруг, Хвилю свою покотила й на луг, Вже он дістала до лісу й до гаю. Як я туди доберуся - не знаю. Сяду у човник, мабуть, при вітрилі, Так і пливтиму по листячку - хвилі .

17. Червень В золотій хустинці Дорогі гостинці Червень нам приніс. Гляньте, як суниці В лісі на травиці Розсипає скрізь! Налилися вишні Соковиті, пишні. Пшениці шумлять. Червень нам співає Весело над гаєм, Кличе в гай гулять. І мені здається - Все навкруг сміється: Луки, гай, ріка ... Я ловлю в долоні Сонечко червоне, - Ой, теплінь яка!

19. Хмарка З далекого моря занесло хмарину, - Приніс її вітер, підгонив у спину. Стомилась, заплакала хмаронька та І сльози свої пролила на жита, На гай, на долини. Сльозини -перлини. Не стало, не стало у небі хмарини ... А ми засміялись, бо зелено скрізь. І весело стало від хмарчиних сліз!

20. Липень Поглянь, як золотіють липи! То цвіт рясніє на гіллі. До нас прийшов смуглявий липень В новім солом’янім брилі. Це жито липневі у полі Дало соломи на бриля ... Прив’яло листя на тополі. Від спеки аж пашить земля. А липень сипле й сипле стріли – Рожево-жовті промінці. Уже стоять жита доспілі І достигають пшениці.

21. Скоро прийде осінь золота Покосили пшениці й жита І незчулись, як минуло літо! Скоро прийде осінь золота, Молоде зійде зелене жито. На м'якій розпушеній ріллі Буде жито килимом лежати ... Вже летять за море журавлі, - Їх виходим вранці проводжати. Зажурились квіти неспроста: На світанку впали роси білі. Скоро прийде осінь золота Жовкне листя у саду на гіллі.

22. Журавлі летять Журавлі летять, курличуть, Шлють останнє "прощавай!" Літечко з собою кличуть, Забирають в теплий край. Ой, як жалко мені літа І журавликів моїх! Та не буду я тужити, Бо весною стріну їх.

23. 1. Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим 3. Художнє означення 2. Зображення предметів та явищ як живих істот . 4. Образотворчі засоби мови, що ґрунтуються на вживанні слів у переносному значенні 4 т 1 п о р і в н я н н я 2 у о с о б л е н н я 3 е п і т е т и и

24. Робота в “малих групах” Знайти епітети, порівняння, уособлення у поезіях М. Познанської

32. Домашня робота Вивчити напам’ять один із віршів М.Познанської