Матеріал для логопедів

1. Презентацію підготувала Палієнко Ганна

2. Мета:
 закріпити правильну вимову звуку [з] в
складах, словах, реченні;
 розвивати фонематичний слух,
звукобуквенний аналіз і синтез слів;
 слухову увагу і пам'ять;
 диференціацію однини і множини іменників.

3. Артикуляція звуку З:
 губи зуби розкриті на декілька
міліметрів, трохи оголені;
 широкий кінчик язика за
нижніми зубами;
 спинка язика розтягнуті в
посмішку;
 піднімається до твердого
піднебіння, чим утворює
щілину;
 струмінь повітря проходить
посередині спинки язика, по
утвореному жолобку;
 м'яке піднебіння закриває
прохід в носову порожнину;
 голосові зв'язки вібрують.

4. Вправи для підготовки артикуляційного
апарату до постановки свистячих звуків
“Лопатка” . Широкий язик висунути,
розслабити, покласти на нижню
губу. Слідкувати, щоб язик не
тремтів. Утримувати 10-15 с.
Широким я язик зроблю,
на нижню губу покладу.
Гарна вийшла і пласка
моя лопатка з язика.
Жаль, така лопатка
не скопає грядки.

5. “Неслухняний язичок”. Широкий язик
покласти на нижню губу та промовляти
“пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій
“неслухняний язичок” верхньою губою.
Лінькуватий мій язик.
Працювати він не звик.
Неслухняний язичок —
Покараю: шльоп, шльоп, шльоп.

6. “Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика
притиснути до верхніх кутніх зубів.
Кінчиком язика доторкнутися до нижніх
передніх зубів. Утримувати в такому
положенні 15 с.
Люблять спускатися з гірки малята.
Їх не докличеться мама до хати.
Гіркою мій язичок вигинається,
Хай же із гірки цукерка спускається.
Гірка знаходиться в ротику-хаті,
Спокійна за доню цукерчина мати.

7. “Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові
краї язика завернути угору. Подмухати в
отриману трубочку. Виконувати в
повільному темпі 10 разів.
Дійшов язик наш до біди, – гулять
почав все не туди:
Став язик штовхати зуби, щоб їх
випхнути за губи.
Притомився, перестав і на місце
зразу став.
Наш розслабився язик, працювати
так не звик.

8. Постановка звука «З»
Постановку даного звуку починають тільки після того як звук «С» повністю
автоматизований і дитина добре вимовляє його як ізольовано, так і в
різноманітних мовних конструкціях, оскільки саме на його основі можна легко
і найкращим чином поставити звук «З».
У зв'язку з цим дитина повинна добре засвоїти відмінність у вимові даних
звуків. Під час ігор на відпрацювання повітряного струменя необхідно
звертати увагу дитини на те, що вона не повинна бути занадто сильною. Щоб
дитина краще засвоїв різницю між двома схожими звуками, можна
запропонувати йому покласти руку на своє горло і вимовити обидва звуку. При
проголошенні звуку «З» він відчує характерну вібрацію, яку відтворюють
голосові складки. Коли голос не включається, такий вібрації ми не виявимо.
Після того, як дитина почне впевнено вимовляти звук «З», потрібно попросити
його робити голос голосніше і вимовляти даний звук ясно і чітко, щоб краще
засвоїти і запам'ятати правильну вимову звуку «З». Це необхідно для
наступного етапу роботи - автоматизації звуку.

9. ЗА-ЗА-ЗА
ЗО-ЗО-ЗО
ЗУ-ЗУ-ЗУ
ЗИ-ЗИ-ЗИ
ЗЕ-ЗЕ-ЗЕ
ЗА-ЗО-ЗУ-ЗИ-ЗЕ
ЗА: зал, завод, заєць, зайка, застава,
зоря, залік, загін, завдання
ЗО: Зоя, Зося, Зосим, зорі, зорька, зоб,
зомбі, зірко, зірке, золото
ЗУ: зуб, зуби, зумер, зубр

10. За-за-за, за-за-за,
За Зіною женеться коза.
Зу-зу-зу, зу-зу-зу,
Помістимо у загін козу.
Зи-зи-зи, зи-зи-зи,
Дзвіночок у кози.
Зе-зе-зе, зе-зе-зе,
Сіно ми дамо козі.

11. Порушення вимови свистячих звуків
Сигматизм – вади вимови звуків с, с', з, з', ц, ц'
• міжзубний сигматизм;
• губно-зубний сигматизм;
• призубний сигматизм;
• боковий сигматизм;
• носовий сигматизм;
Парасигматизм – заміна звуків с, с', з, з', ц, ц'
іншими звуками:
• заміна свистячих звуків звуками ш, ж (сумка –
“шумка”, зима – “жима”);
• заміна свистячих звуків звуками т, д (собака –
“тобака”, зуби – “дуби”).

12. Скоромовка для постановки
звука “З”
Зайчик зілля з’їв у Зіни,
Захотів заїсти сіном.
Зіна зойкнула у сінях:
— Де ж узяти зайцю сіна?
Заєць зяблика зустрів:
— Зебру зжер! Зміюку
з’їв!
Зяблик зойкнув: —
Значить, заєць —
Задавака і зухвалець.