ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
3.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у другій половині
липня 2017 року
Росгвардия: новые опричники России. Часть 1
Операция «Малороссия»: что стоит за очередной инициативой
марионетки Кремля
Санкції проти зиску: подвійні стандарти ЄС
Нова реформа спецслужб Республіки Польща: кому вигідно?
4.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
4
Фахівці Центру досліджень ар-
мії, конверсії та роззброєння
(ЦДАКР) пропонують свій аналіз
ключових тенденцій у сфері безпе-
ки і оборони другої половини лип-
ня 2017 року.
Головні ризики воєнного
характеру
Протягом двох останніх тижнів
липня ситуація на лінії розмежу-
вання залишається стабільно на-
пруженою. За даними прес-центр
штабу АТО внаслідок обстрілів по-
зицій українських військових з
боку проросійських бойовиків з 15
по 30 липня загинуло 16 україн-
ських бійців ЗСУ, більше 40 отри-
мали поранення різного ступеня
тяжкості.
Водночас найпотужніших об-
стрілів зазнали житлові квартали
Мар’їнки та Зайцевого. Відповідно,
життя та здоров’я мирних мешкан-
ців прифронтових міст і сіл зали-
шається в небезпеці через нехту-
вання російською стороною
умовами мирних домовленостей.
Тим часом на початку липня в
Міністерстві оборони України за-
спокоювали громадськість. Про-
фільний міністр Степан Полторак
висловив переконання, що бойови-
ки не планують наступати: «За-
грозливих ситуацій на Донбасі, в
тому числі, будь-яких дій проти-
вника для проведення наступаль-
них дій українська сторона на сьо-
годні не бачить».
Однак у Генштабі занепокоєні
нарощуванням Росією сухопутно-
го угруповання біля східних кордо-
нів України. Йдеться про 3-тю (міс-
цепостійноїдислокації–м. Валуйки,
Білгородська область РФ), 144-ту
(м. Смоленськ) та 150-ту (м. Ново-
черкаськ, Ростовська область РФ)
мотострілкові дивізії. За словами
начальника Генерального штабу –
Головнокомандувача ЗСУ генерала
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України у
другій половині липня 2017 року
Життя та здоров’я мирних мешкан-
ців прифронтових міст і сіл залиша-
ється в небезпеці через нехтування
російською стороною умовами
мирних домовленостей
5.
5
армії України ВіктораМуженка:
«Організаційно-штатна структура,
озброєння, та військова техніка,
яка надходить на їх комплектуван-
ня, свідчить про те, що ці російські
дивізії є по своїй суті ударними, і
призначені для ведення швидких
наступальних дій».
ЦДАКР наголошує на важли-
вості акцентування уваги на бря-
цанні російської зброї поблизу
українського кордону та беззапере-
чних фактах присутності військо-
вих формувань РФ на окупованих
територіях. Така комунікативна
стратегія розвіює ілюзії про вну-
трішнє походження збройного
конфлікту на сході нашої держави.
Значення цього фактору важко пе-
ребільшити в умовах цинічної ін-
формвійни, яку Росія веде проти
України.
Майбутні російсько-білоруські
навчання «Захід-2017», які про-
йдуть з 14 по 20 вересня приверта-
ють пильну увагу вітчизняних та
європейських експертних кіл.
ЦДАКР констатує: ці злагодження,
з одного боку, можуть стати при-
криттям для пошуку слабких місць
в обороні східних рубежів НАТО
та українського кордону, а з іншого
- елементом повзучої окупації Біло-
русі. При цьому експерти ЦДАКР
зауважують, що з огляду на те, що в
квітні 2016 року РФ і Білорусь за-
вершили формування об’єднаної
системи протиповітряної оборони
(фактично Мінськ давно знахо-
диться під військовою парасоль-
кою Москви), цьогорічні навчання
не варто розглядати як спробу кар-
динально змінити стратегічний ба-
ланс сил у регіоні. Розгортання вій-
ськових спроможностей Росії на
західному напрямку слід розгляда-
ти як елемент стратегії, в рамках
якої Москва проектує свій воєнний
потенціал на сферу міжнародних
відносин, створюючи в такий спо-
сіб нові плацдарми для геополітич-
ного торгу із Заходом.
Варто зазначити, що НАТО пла-
тить Кремлю тією ж монетою – ак-
тивно проводить навчання в Бал-
тійському та Чорноморському
регіонах, залучаючи країни-парт-
нери – Україну, Грузію та Молдову.
Так, у Грузії 30 липня стартували
багатонаціональні військові на-
вчання «Гідний партнер-2017» за
участі трьох тисяч військовослуж-
бовців та 500 одиниць бронетехні-
ки зі США, Великої Британії, Укра-
їни, Туреччини, Словенії та
Вірменії. З 10 по 22 липня в аквато-
рії Чорного моря тривали міжна-
родні військово-морські навчання
«Сі Бриз-2017», в яких взяли участь
3,5 тис. військовослужбовців із 16
країн; близько 30 кораблів, катерів
та суден; 22 одиниці авіаційної тех-
ніки, автомобільна та бронетанко-
ва техніка.
Практичним продовженням «Сі
Бриз-2017» стало будівництво мор-
ського операційного центру для
Управління 5 бригади надводних
Розгортання військових спромож-
ностей Росії на західному напрямку
слід розглядати як елемент стра-
тегії, в рамках якої Москва проек-
тує свій воєнний потенціал на сферу
міжнародних відносин, створюючи в
такий спосіб нові плацдарми для
геополітичного торгу із Заходом
6.
6
кораблів, яке розпочалося25 липня
в Очакові за підтримки США. Че-
рез цей пункт має здійснювати ке-
рівництво морським, повітряним
та береговим компонентами, а та-
кож Силами спеціальних операцій.
Окрім того, до функцій морського
операційного центру буде належа-
ти розробка плану, координація,
управління та логістика тієї чи ін-
шої операції.
Більше того, США і Україна до-
мовляються про передачу україн-
ському флоту американських вій-
ськових патрульних катерів Islands.
Таке поповнення ВМС України
стане важливим етапом формуван-
ня так званого «москітного флоту»
(концепція організації ВМС, яка
передбачає створення угруповання
катерів, оснащених сучасним
озброєнням, здатним виконувати
завдання у виключній економічній
зоні країни). Варто зауважити, що
дана модель відновлення спромож-
ностей військово-морського флоту
України була прийнята на озброєн-
ня з огляду на економічні реалії та
характер зовнішніх ризиків, з яки-
ми Київ зіштовхнувся після анексії
Криму.
Внутрішньополітичні виклики
Позитивним сигналом про під-
тримку зусиль України щодо стри-
мування російської експансії є про-
позиція законодавців Палати
представників США виділити на
військову допомогу Києву не мен-
ше 410 млн доларів у наступному
фіскальному періоді (про це йдеть-
ся в проекті «Закону щодо асигну-
вань на потреби Державного де-
партаменту, зарубіжні операції та
суміжні програми на 2018 фінансо-
вий рік»). Хоч у процесі прохо-
дження через сито Конгресу ця
сума може бути відкоригована,
беззаперечним є консенсус амери-
канських політичних еліт навколо
питання необхідності допомоги
українським військовим.
Разом із тим керівництво Украї-
ни продовжує грати «на виперед-
ження», педалюючи надання ЗСУ
летальної зброї. Днями про готов-
ність прийняти летальне озброєн-
ня від США нагадав міністр оборо-
ни України. Від початку російської
агресії на Донбасі дана тема періо-
дично випливає на поверхню укра-
їно-американських відносин. У по-
точному місяці ці розмови вкотре
активізувались і навіть отримали
підтримку з боку американських
військовиків (на засіданні Коміте-
ту Сенату з питань збройних сил
заступник голови Об’єднаного ко-
мітету начальників штабів США
генерал ВПС США Пол Селва ви-
словив підтримку ідеї надання ЗСУ
«летальної оборонної допомоги»).
Втім наразі прийняття такого
рішення ускладнене через політич-
ні причини. За умов збереження
нинішньої динаміки війни на Дон-
басі, Вашингтон навряд чи дослу-
хається до закликів української
7.
7
сторони, якщо нематиме зеленого
світла з боку Парижу та Берліну.
В таких умовах розвиток оборо-
ноздатності України залежить від
реформування вітчизняного вій-
ськово-промислового комплексу
(ВПК), який має залишатися осно-
вною кузнею для ЗСУ. Відповідний
потенціал у країни, безумовно, є.
До прикладу, наприкінці липня
було опубліковано рейтинг світо-
вої оборонної промисловості аме-
риканського видання
«DefenseNews». За підсумками 2016
року Держконцерн «Укроборонп-
ром» опинився на 62-му місці із за-
робітком у 1,075 млрд доларів (з
яких 770 мільйонів – доходи від
експорту, що на 25% більше, ніж у
2015 р., а 305 мільйони зароблені на
внутрішньому ринку).
Разом із тим варто зазначити,
що підприємства державного сек-
тору за нинішньої моделі управ-
ління сектором не здатні забезпе-
чити навіть ту частину
переозброєння, яку опанували у
вигляді розробок та прийнятих на
озброєння зразків військової тех-
ніки. З огляду на це, ЦДАКР наго-
лошує на важливості ініціативи
щодо створення центрального ор-
гану виконавчої влади зі спеціаль-
ним статусом для формування та
реалізації воєнно-технічної полі-
тики держави. Такий орган має під-
порядковуватися першому віце-
прем’єр-міністру України. Дієвим
може стати також створення
контролюючого підрозділу в адмі-
ністрації глави держави.
Звісно, подібна реформа має
проводитись у комплексі з ліквіда-
цією недоліків нормативно-право-
вої бази, особливо, у сфері відно-
син держави з приватними
оборонними підприємствами. У
зв’язку з цим ЦДАКР підтримує
розроблений Фондом Вільна Украї-
на законопроект «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів
щодо забезпечення відкритості та
прозорості державного оборонно-
го замовлення з метою зменшення
рівня корупції в оборонній сфері та
адаптації і гармонізації національ-
ного законодавства до сучасних
умов і стандартів безпеки країн
НАТО та ЄС». Подібні ініціативи
ліквідовують архаїчні практики в
сфері управління ВПК, що є ключо-
вою передумовою забезпечення
стійкості держави.
«Малоросійська» авантюра
Кремля
18 липня на українську територію
прилетіла «інформаційна міна» доне-
цьких сепаратистів – терористи за-
кликалидостворенняновоїдержави,
так званої «Малоросії». За оцінкою
ЦДАКР, ідея створення «Малоросії»,
яку Кремль запустив до медіапросто-
ру, мала працювати як на внутрішню,
так і на зовнішню аудиторію.
По-перше, в такий спосіб росій-
ська пропаганда намагалася відво-
ЦДАКР наголошує на важливості
ініціативи щодо створення цен-
трального органу виконавчої влади
зі спеціальним статусом для фор-
мування та реалізації воєнно-тех-
нічної політики держави
Російська пропаганда намагалася
відволікти увагу від річниці трагедії
малайзійського Боїнга MH17
8.
8
лікти увагу відрічниці трагедії ма-
лайзійського Боїнга MH17. Ця
маніпуляція, в першу чергу, була
направлена на російське суспіль-
ство, адже, для решти цивілізова-
ного світу питання про пряму при-
четність військових РФ до цього
злочину сумнівів не викликає.
По-друге, спроба інкорпорува-
ти малоросійський симулякр у
внутрішньоукраїнський дискурс
спрямована на підрив суспільної
дискусії щодо статусу окупованих
територій. Ескалація даної пробле-
матики дасть Кремлю додаткові ар-
гументи у політичному пінг-понгу,
в який Київ та Москва грають зви-
нуваченнями у недотриманні Мін-
ських угод.
Третя мета – вказати на те, що
Кремль (принаймні на даному ета-
пі) не планує анексувати Донбас за
кримським сценарієм, тож Донецьк
і Луганськ можуть і надалі гратись
у «незалежність».
Прикметно, що теза про «Мало-
росію» прозвучала напередодні те-
лефонної розмови лідерів країн
«нормандської четвірки», яка від-
булась 24 липня. Завдяки цій про-
вокації Кремль в черговий раз
«розмив» порядок денний перего-
ворів. Втім це не змінило конфігу-
рації всередині «четвірки», яка на-
разі складається на користь
України. Так, «план Макрона»,
який позиціонується як алгоритм
втілення у життя малих кроків, що
відображені в Мінських угодах, пе-
редбачає першочергове припинен-
ня вогню і розведення військ. Це,
по суті, є підтримкою формули, яку
відстоює українська сторона –
спершу безпека, потім політичний
процес (вибори). Однак, зважаючи
на відсутність конструктиву в по-
зиції Москви та постійний саботаж
«Мінська» проросійськими бойо-
виками, навряд чи ініціатива ново-
обраного президента Франції вдих-
не життя в нормандський формат.
Як би там не було, в другій полови-
ні серпня відбудеться зустріч на
рівні радників глав держав по ви-
робленню дорожньої карти вико-
нання Мінських домовленостей.
Напередодні цього етапу перегово-
рів і варто очікувати нового піку
диверсійної активності ворога та
провокацій на фронті.
Тим часом у Кремлі вже поспі-
шили каналізувати «державотвор-
чі» потуги Захарченка, які наразі
виконали свою функцію: прес-
секретар Путіна Дмітрій Пєсков
назвав ідею Малоросії «особистою
ініціативою» лідера так званої ДНР
і запевнив у відданості Москви
мінському процесу.
Виклики та ризики на
міжнародній арені
В другій половині липня на Ка-
пітолійському пагорбі потужні по-
літичні вітри не вщухали ні на
мить. Трампу з самого початку ка-
денції дошкуляють звинувачення
місцевої преси у зв’язках його ко-
9.
9
манди з Кремлем.Тепер обертів на-
бирає відповідне розслідування
Конгресу, яке у віддаленій перспек-
тиві може перетворитися на Дамо-
клів меч імпічменту.
Природно, що в таких умовах
президент США намагається вибу-
дувати максимально надійний тил і
вимагає від своїх соратників повної
і безумовної підтримки. Але не всі
члени Адміністрації готові посту-
питися власними принципами і
«тягати чужі каштани з вогню».
Свою роль відіграє також управ-
лінська модель Трампа, в якій за-
вжди є місце для протилежних
стратегій його підлеглих. В бізнесі
така методика дозволяла обирати
оптимальне рішення, але в політи-
ці вона не спрацьовує. Тому ресур-
си Білого дому, які могли б бути
спрямовані на зміцнення міжна-
родної ролі та престижу США, по-
глинаються придворними чварами
і безглуздою війною з медіа.
Нещодавно Трамп побив гор-
щики з генпрокурором Джеффом
Сешнсом, якого звинуватив у не-
здатності згорнути розслідування
ймовірного російського втручання
в президентські вибори в США.
Привід дорікнути Сешнсу Трамп
обрав доволі несподіваний. Під га-
рячу руку американського прези-
дента потрапила Україна, точніше,
керівництво країни, і, вочевидь, ві-
тчизняне посольство у Вашингто-
ні. Українським посадовцям Трамп
дорікнув на саботаж своєї прези-
дентської кампанії і «роботі на те,
щоб просунути Клінтон». Цю ді-
яльність, мовляв, варто було б роз-
слідувати генпрокурору США.
Звинувачення Києва у спробах
напряму вплинути на результат
президентських виборів вигляда-
ють доволі анекдотично. Втім, ця
історія кидає тінь на нещодавній
візит Порошенка до Вашингтону.
Закономірне питання, яке виникає
в цій ситуації – чи були дані обста-
вини роз’яснені представникам но-
вої Адміністрації, в першу чергу,
власне Трампу? Відповідь ми на-
вряд чи отримаємо. В будь якому
разі історія залишає неприємний
осад, а головне вона вкотре засвід-
чує суттєві прогалини в комуніка-
ції Банкової та Білого дому.
Схоже, ймовірною відставкою
Сешнса справа не обмежиться. Піс-
ля того як претензії Трампа до генп-
рокурора стали відомі громадськос-
ті, в пресу просочилась інформація
про можливу відставку держсекре-
таря Рекса Тіллерсона. Розбіжності
у питанні яку роль має відігравати
дипломатичне відомство у прове-
денні зовнішньої політики США по-
глиблюються активним втручанням
Білого дому в кадрову політику Рек-
са Тіллерсона, який досі не має мож-
ливості набрати свою команду. Не-
вдовзі повідомлення про те, що
Тіллерсон збирається піти зі своєї
посади, було спростоване, однак по-
дібні чутки рідко з’являються на
пустому місці. Для України зміна
10.
10
очільника Держдепу єневигідною,
адже досі питання, пов’язані з виро-
бленням політики щодо України,
циркулюють безпосередньо через
очільника американської диплома-
тії.
Схоже, не знайшов спільної
мови Трамп і з радником з націо-
нальної безпеки генералом Гербер-
том Макмастером. Хазяїн Білого
дому не підтримав його план щодо
стабілізації ситуації в Афганістані.
Враховуючи принципову позицію
Макмастера у питанні відносин з
Москвою, втрата радником пози-
цій в Адміністрації ускладнить ві-
тчизняній дипломатії пошук точок
дотику з Білим домом.
Черговим підтвердженням жор-
стких підкилимних війн всередині
апарату команди Трампа стало
звільнення з посади голови апарату
Білого Дому Райнса Прібуса. Втрата
Прібуса, який в Адміністрації Трам-
па відігравав роль зв’язкового з апа-
ратом республіканської партії та ме-
діатора між двома найбільшими
таборами всередині Білого дому
(«правими популістами» та «помір-
кованими лібералами»), скоріш за
все, лише посилить міжфракційну
боротьбу. Це у свою чергу обмежить
можливості Трампа реалізувати
власний порядок денний. Як наслі-
док, американські законодавці змо-
жуть скерувати у більш виважене
русло політику 45-го президента
США, в тому числі, і в міжнародній
площині.
В умовах дефіциту підтримки з
боку партійних еліт республіканців
хазяїн Овального кабінету опинив-
ся в лещатах американських інсти-
тутів влади, що фактично позбави-
ло його простору для маневру у
відносинах з Кремлем. Тож після
завершення саміту G-20, ключовою
подією якого була зустріч лідерів
США та РФ, стало зрозуміло, що
фактор «російського втручання»
поставив хрест на перспективах
Москви нав’язати Трампу вигідну
їй угоду.
Показовою є ситуація довкола
законопроекту, що посилює режим
санкцій проти КНДР, Ірану та Росії
(при цьому більша частина доку-
менту присвячена саме Росії). Не-
залежно від його бажання, Трампу
фактично не залишили вибору,
окрім як підписати документ.
В контексті «дивідендів», які
Україна може отримати в такому
випадку, варто зазначити, що зако-
нопроект передбачає створення
спеціального Фонду протидії впли-
ву Росії з бюджетом на 2017/18 фі-
нансовий рік у $250 млн. Гроші бу-
дуть розподілятися за лінією
Держдепу і через афілійовані орга-
нізації в країнах, які стали об’єктом
гібридної агресії Кремля. Не менш
важливим для Києва є спрямова-
ність даного акту проти будівни-
цтва «Північного потоку - 2», а та-
кож згадка про сприяння
приватизації українських держав-
них енергетичних компаній.
Після завершення саміту G-20,
ключовою подією якого була зустріч
лідерів США та РФ, стало зрозуміло,
що фактор «російського втручан-
ня» поставив хрест на перспекти-
вах Москви нав’язати Трампу вигід-
ну їй угоду
Не менш важливим для Києва є
спрямованість даного акту проти
будівництва «Північного потоку -
2», а також згадка про сприяння
приватизації українських державних
енергетичних компаній
11.
11
Щоправда, є уцієї ініціативи
Конгресу є і зворотній бік медалі.
Під американськими санкціями
можуть опинитися п’ять європей-
ських енергокомпаній (ENGIE,
OMV, Royal Dutch Shell, Uniper и
Wintershall), які підписали в квітні
цього року з Nord Stream 2 AG уго-
ду, за якою нададуть довгострокове
фінансування в обсязі 50% від за-
гальної вартості проекту в розмірі
€9,5 млрд. Тож природньо, що зако-
нопроект викликав невдоволення
європейських столиць. «Новий
американський закон про санкції
проти Росії неприйнятний, оскіль-
ки торкається інтересів європей-
ських підприємств», – заявив 28
липня міністр закордонних справ
Німеччини Зігмар Габріель. Тим ча-
сом, Єврокомісія не виключає при-
йняття нових законів, які дозво-
лять не визнавати або не
виконувати умови санкцій США.
Тож, якщо Трамп поставить
підпис під чинним текстом дано-
го закону, це може спричинити
колапс цілісної санкційної полі-
тики Заходу. Перша «ластівка»
злетіла з уст глави МЗС Німеччи-
ни Зігмара Габріеля 18 липня:
«Згідно з попередніми рішеннями
ЄС, Мінські угоди мають бути ви-
конані на 100%, тоді будуть скасо-
вані 100% санкцій. Я думаю, що
це нереалістично. Було б пра-
вильно поступово скасовувати
санкції, реагуючи на прогрес», –
заявив міністр.
З 2014 року Вашингтон був ко-
ординатором західних санкцій.
Після прийняття цього закону
США «скинуть із воза» нерішучих
європейських політиків. Таким чи-
ном, ініціатива реалізації європей-
ських санкцій перейде до Берліну.
Зважаючи на подібну риторику ні-
мецької дипломатії, посилення ан-
тиросійських санкцій чекати не до-
водиться. Навпаки, більш
вірогідним видається сценарій по-
ступового згортання секторальних
обмежень.
21 липня в Києві проходив біло-
русько-український бізнес форум,
в якому взяла участь урядова деле-
гація на чолі з президентом Білору-
сі Олександром Лукашенком.
Зв’язки двох країн у ОПК також
стали предметом обговорень. За 5
років Білорусь експортувала обо-
ронної продукції українського ви-
робництва на суму 19 мільйонів до-
ларів (ця цифра виглядає мізерною
порівняно з об’ємом російського
експорту озброєнь до Білорусі,
який за аналогічний період склав
475 млн. доларів). Втім для україно-
білоруської співпраці у сфері ОПК
залишаються доволі перспективні
ніші – збірка вантажівок МАЗ в
транспортній корпорації «Богдан»,
створення броньовика для НГ, ро-
бота СП «Мотор Січ» в Орші. Важ-
ливим результатом зустрічі може
стати демаркацією кордону – дане
питання має ключове значення в
умовах гібридної війни, яка попри
12.
12
нинішню локалізацію наДонбасі
має екстериторіальний характер.
Загалом, Лукашенко зацікавле-
ний у збережені добросусідських
відносин з Банковою, адже, від
цього значною мірою залежить по-
тенціал Мінська як міжнародного
переговорного майданчика. Статус
«хазяїна» Мінських переговорів
дозволяє керівництву Білорусі під-
тримувати певні форми діалогу з
ЄС, що в свою чергу, є важливим
козирем для політико-економічно-
го торгу з Москвою.
Тим часом порядок денний вну-
трішньої політики північного сусі-
да поступово входить у русло пре-
зидентських виборів, які в умовах
авторитаризму фактично перетво-
рились на опитування про довіру
до Путіна. Після «дискваліфікації»
Навального всяка можлива інтрига
(якщо така й була) остаточно роз-
танула. Однак маргіналізацією ви-
борчого процесу завдання владної
російської вертикалі не вичерпу-
ється. Юридичний формалізм –
важлива компонента світогляду
Путіна, яка глибоко вкарбувалась в
тіло його режиму. Тому, як і для
будь-якого авторитарного прави-
теля, для Путіна велике значення
має легітимізація правління. Запо-
рука цього - переконливий резуль-
тат на президентських виборах.
Контент-аналіз федеральних
ЗМІ засвідчує, що під час цієї кам-
панії Кремль не пропонує своїм ін-
формаційним військам нову «док-
трину». Тож каталізатором
потрібного результату стане тради-
ційний коктейль із штампів росій-
ської пропаганди. Відтак, Україні
вже в найближчі місяці слід готува-
тися до нових інформаційних атак.
В той же час, у разі виникнення
чи посилення неприємних для вла-
ди внутрішньополітичних факто-
рів (наприклад, падіння курсу ру-
бля), Москва спробує переключити
увагу російського суспільства на
яскраву картинку в телевізорі. Най-
кращий спосіб зробити це – роз-
дмухати тліючий конфлікт на Дон-
басі. Російська влада перетворила
війну з «бандерівцями» на безвід-
мовний ідеологічний амортизатор,
завдяки якому більшість росій-
ських виборців не помічають еко-
номічних і геополітичних вибоїн, в
які влітає Росія.
20 липня 2017 року Путін підпи-
сав Указ «Про затвердження Основ
державної політики Російської Фе-
дерації в галузі військово-морської
діяльності на період до 2030 року».
В якості основних загроз безпеці
Росії названо прагнення ряду дер-
жав, перш за все, США та їхніх со-
юзників по НАТО, до домінування
в Світовому океані. Відзначається,
що Росія не допустить істотної пе-
реваги ВМС інших держав над
ВМФ і буде прагнути до його закрі-
плення на другому місці в світі за
бойовими можливостями (після
ВМС США). На флот покладається
завдання ядерного і неядерного
Статус «хазяїна» Мінських перего-
ворів дозволяє керівництву Білорусі
підтримувати певні форми діалогу з
ЄС, що в свою чергу, є важливим
козирем для політико-економічного
торгу з Москвою
Україні вже в найближчі місяці слід
готуватися до нових інформаційних
атак
13.
13
стримування (таким чином,ставка
робиться на високоточні крилаті
ракети «Калібр», застосування
яких РФ активно демонструвала на
сирійському театрі бойових дій), а
потенціал флоту буде нарощувати-
ся шляхом будівництва і модерні-
зації багатоцільових атомних і неа-
томних підводних човнів. Варто
зазначити, що наприкінці червня
підводний крейсер Північного
флоту «Юрій Долгорукий» виконав
запуск міжконтинентальної баліс-
тичної ракети (МБР). Загалом, до
2020 року РФ планує спустити на
воду вісім підводних човнів класу
«Борей», які можуть нести МБР
морського базування «Булава».
У зв’язку з активізацією росій-
ського підводного флоту в Геншта-
бах ВС Великобританії та Норвегії
занепокоєні низьким потенціалом
НАТО у сфері протичовнової обо-
рони (ПЧО). З метою ліквідувати
цю прогалину в європейській обо-
роні, Лондон і Осло нещодавно
уклали контракти із закупівлі аме-
риканських літаків-розвідників
Boeing P-8A Poseidon. США і Вели-
кобританія домовилися про розмі-
щення американських літаків-роз-
відників в Шотландії. Норвегія свої
літаки отримає лише 2022 року, а
до цього часу на її території будуть
базуватися американські Boeing
P-8A Poseidon.
Єдиним предметним втіленням
інформаційного резонансу зустрі-
чі Трампа та Путіна в ході саміту
G-20 можна вважати рамкове узго-
дження позицій Вашингтону та
Москви щодо дій в Сирії. Рішення
США згорнути всі програми ЦРУ
з озброєння і фінансування озбро-
єної опозиції торкається проектів
допомоги ісламістам у провінціях
Ідліб, Хама і Алеппо, а також ан-
клавів противників режиму Асада
на півдні і південному сході Сирії.
Навряд чи це той результат на
який розраховував Кремль, втру-
тившись в близькосхідний кон-
флікт. Отож, сирійська авантюра
Путіна стала для Росії грою з ну-
льовою сумою. Путін не отримав
ані нового майданчика для розпо-
ділу зон впливу, ані іміджу «ми-
ротворця».
Сирійська авантюра Путіна стала
для Росії грою з нульовою сумою.
Путін не отримав ані нового май-
данчика для розподілу зон впливу,
ані іміджу «миротворця»
14.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
14
Ставленник Москвы и лидер
так называемой ДНР Захарченко
взбудоражил информационное
пространство идеей создания «Ма-
лороссии» вместо Украины. В среде
украинских западных партнеров
это вызвало очередную волну «обе-
спокоенности», к которой уже так
привыкли украинцы.
Еще в Украине успели привы-
кнуть к эскападам «шоумена» За-
харченко. И, покрутив у виска,
можно было бы оставить без вни-
мания очередной пьяный бред
кремлевской марионетки. Однако
здесь мы видим «канонический»
пример информационной атаки
Кремля - удачной с точки зрения
выбора целевой аудитории и при-
вязки к конкретным событиям, но
провальной из-за плохой коорди-
нации и скудного выбора «испол-
нителей главных ролей».
Собственно, человек, который
собирался танками брать Лондон и
чья прабабушка «прошла Бухен-
вальд, Освенцим и Рейкьявик», сам
по себе вряд ли способен чем-то
удивить. Хотя Захарченко очень
старался. В свежей инициативе о
«Малороссии» прекрасно всё - от
заплетающегося языка местечково-
го «вождя» до желания сохранить
безвизовый режим с ЕС, закреплен-
ного в новом «конституционном
акте» провозглашенного «нового
государства». (Не поленитесь озна-
комиться с полным текстом этого
шедевра – здоровый смех и хорошее
настроение продлевают жизнь).
Операция «Малороссия»: что стоит за
очередной инициативой марионетки Кремля
У дзеркалі
експертноі
думки
Владимир Копчак,
заместитель директора Центра исследований армии, конверсии и разоружения
Здесь мы видим «канонический»
пример информационной атаки
Кремля - удачной с точки зрения
выбора целевой аудитории и привяз-
ки к конкретным событиям, но
провальной из-за плохой координа-
ции и скудного выбора «исполните-
лей главных ролей»
15.
15
Вариант того, чтоэто была «са-
модеятельность» Захарченко и его
штаба мы отметаем сразу. Если
сейчас мы не правы, то один из
«лидеров Донбасса» в скором вре-
мени уйдет на заслуженную пен-
сию по состоянию здоровья. И это
в лучшем для него случае. Посему
главарь «ДНР» выполнил заказ, в
который раз отыграв роль «говоря-
щей головы». Причем, сложилось
впечатление, что он сам был в шоке
от предложенного кураторами для
озвучки текста, изрядно выпив пе-
ред выступлением для храбрости.
На этом с элементами шоу предла-
гаю закончить.
С тем, какие цели преследовал
куратор «вождя ДНР» Сурков мож-
но ознакомиться здесь: http://cacds.
org.ua/ru/comments/1147. Мы же
остановимся на других аспектах
информационной атаки – сопут-
ствующих и всплывших ситуатив-
но, что не делает их менее важны-
ми или менее показательными.
Отвлекающий маневр
Одной из особенностей инфор-
мационной войны Кремля, развя-
занной после аннексии Крыма, яв-
ляется то, что любая
информационная акция безотноси-
тельно зарубежного объекта атаки
обязательно рассчитана и на вну-
треннюю российскую аудиторию.
В этот конкретный период вре-
мени Кремлю было необходимо
срочно и максимально заполнить
информационное пространство но-
вой резонансной темой, тем самым
отвлечь внимание населения Рос-
сии от годовщины трагедии мала-
зийского Боинга MH17. Под эту
дату все активнее звучали тезисы о
финальной части расследования, о
достаточной доказательной базе, а
также призывы наказать истинных
виновников теракта. В Кремле есть
понимание, что «удавка MH17»
сжимается неотвратимо, отмыться
не удастся, поэтому приходится от-
влекать внимание внутри страны
неоднократно отработанным пере-
ключением внимания на «украин-
ский вопрос». Проект «Малорос-
сии» на уровне идеи в
околокремлевских идеологических
кругах живет достаточно давно, но
в виде «государственной инициати-
вы Захарченко» он был вброшен в
четко выбранный момент времени.
Так, утром 18 июля все ведущие
российские СМИ в унисон и как
под копирку (не утруждаясь хотя
бы заменой слов в названии сооб-
щения) объявили о том, что «глава
ДНР заявил об учреждении нового
государства Малороссия». Следом
на телевидении и в Интернете на-
чался откровенный пропагандист-
ский «трэш» в виде комментариев
экспертов и официальных лиц, те-
матических сюжетных линий и так
далее. Всплеск интереса и одновре-
менно угасание темы произошло в
виде запуска линейки политиче-
ских ток-шоу с участием «тяжело-
В Кремле есть понимание, что
«удавка MH17» сжимается неот-
вратимо, отмыться не удастся,
поэтому приходится отвлекать
внимание внутри страны неодно-
кратно отработанным переключе-
нием внимания на «украинский
вопрос»
16.
16
весов» российской пропагандына
всех ведущих телевизионных кана-
лах. И здесь совершенно не прин-
ципиально, что во время это шаба-
ша вещали «по поводу» и
несогласные с проектом Захарчен-
ко, – важно, что другим темам ме-
ста в информационном простран-
стве попросту не оставалось.
Внешние акценты
Вытягивание из нафталина про-
екта «Малороссия» также может
укладываться в текущую геополи-
тическую парадигму Кремля в ка-
честве многозначительного месед-
жа Вашингтону, Парижу, Берлину.
Так, в свете продолжающихся тор-
гов по Сирии, Северной Корее,
опять же на фоне приближающего-
ся финала в судебном процессе по
МН17, Кремль не снимает с повест-
ки дня Украину, а украинский во-
прос в руках Москвы остается ин-
струментом давления и шантажа.
При этом все нормы приличия
якобы соблюдены – официально
Кремль не говорит ни «за» ни «про-
тив», в любой момент будучи гото-
вым слить своих марионеток на
Донбассе.
Также Москва демонстрирует,
что сохраняет за собой опцию на
обострение ситуации на востоке
Украины, тем самым окончательно
помножив на ноль «Минские со-
глашения» под любым, даже самым
неожиданным предлогом. По мно-
гострадальному «Минску» сказано
уже столько, что повторяться как-
то неприлично. Здесь всё просто:
процесс в тупике, потому как
Кремль на текущий момент де-
факто не собирается ни при каких
условиях выполнять 2 условия:
• выводить с украинской террито-
рии Донбасса 1-й и 2-й армей-
ские корпуса из состава Центра
территориальных войск (г.Ново-
черкасск) Южного военного
округа (г.Ростов-на-Дону), кото-
рым придумана вывеска «На-
родная милиция» ЛДНР;
• передавать под контроль Киеву
ныне захваченный участок укра-
инско-российской границы на
Донбассе.
Всё остальное – это лирика, при-
званная закамуфлировать истин-
ные притязания Кремля на кон-
троль над всей территорией
Украины. Даже в комичном «кон-
ституционном акте» о создании
«Малороссии» среди откровенно
бредовых норм, не имеющих ничего
общего с реальностью, зафиксиро-
ваны главные требования Кремля
по Украине, адресованные не столь-
ко Киеву, сколько Западу: «Крым –
российский (и это не обсуждает-
ся)», федерализация и внеблоковый
статус «другой Украины», в которой
заинтересованы в Кремле.
А так, «Минску» действительно
нет альтернативы. Ибо это какой-
никакой баланс, как отметил рос-
сийский публицист Александр Не-
взоров: это «мерзкий, кровавый и
Москва демонстрирует, что сохра-
няет за собой опцию на обострение
ситуации на востоке Украины, тем
самым окончательно помножив на
ноль «Минские соглашения» под
любым, даже самым неожиданным
предлогом
17.
17
грязный», но все-такибаланс. И за-
дача Киева и его европейских пар-
тнеров должна состоять в том, что-
бы под давлением многих других
факторов он стал в итоге тупиком
для развязавшего против Украины
войну Кремля…
Стоит учесть, что «малороссий-
ский» информационный вброс
также совпал по времени (допу-
скаю, что ситуативно) с визитом
президента Петра Порошенко в
Грузию. По этому поводу отмечен-
ные министром иностранных дел
Украины Павлом Климкиным на-
меки Кремля на «абхазский сцена-
рий» для Донбасса в виде «Мало-
россии» выглядят обоснованно,
так же как и неприемлемость в
принципе такого развития собы-
тий для Киева.
Противопоставление другой -
«правильной» с точки зрения
Кремля - Украины Украине «непра-
вильной» имеет свои исторические
аналогии. Так действовали больше-
вики в период 1918-1922 гг. во вре-
мя «гибридной» (именно так бы её
назвали сегодня!) войны против
Украинской Народной Республики
(УНР). Создавая при этом картин-
ку, что войну против Киева ведет
«другая» Советская Украина со
столицей в Харькове. Воплощение
в жизнь аналогий с событиями без
малого столетней давности сегодня
обречены на провал. Хотя бы в
силу разной международной субъ-
ектности той УНР и нынешней
Украины – государства, остановив-
шего вторжение России на нынеш-
ней линии разграничения и 4-й год
живущего под постоянной угрозой
полномасштабной войны...
Важно понимать, «Малорос-
сия» – это многолетняя заготовка, на
которой время от времени спекули-
руют околокремлевские идеологи
«несуществования государства под
названием Украина». Особенность
таких спекуляций - частые экивоки в
сторонуПольши,Венгрии,чутьреже,
Румынии по поводу «обоснованно-
сти» территориальных претензий к
Украине. Вот один из недавних при-
меров (сообщение от 13 июня):
https://www.facebook.com/avigdor.
eskin/posts/10211413547846702. Это
страничка в Фейсбуке Авигдора
Эскина - израильского публициста,
большого друга вице-премьера пра-
вительства России и украинофоба
Дмитрия Рогозина. Эскин - частый
гость на российских телевизионных
ток-шоу во главе с «тяжеловесами»
российской пропаганды калибра
Владимира Соловьева. С недавних
пор он колумнист агентства РИА
«Новости».ВуказанномпостеЭскин,
не веря в приход в Киеве «правиль-
ной для Кремля» политической ко-
манды, по сути, призывает к расчле-
нению Украины – будь то с помощью
«Новороссии», «Малороссии», Поль-
ши или Венгрии. И это всего лишь
один из многих эпизодов.
От Захарченко Эскин отличает-
ся лишь тем (помимо отсутствия
18.
18
«прабабушки, прошедшей Рейкья-
вик»),что он способен самостоя-
тельно сформулировать подобные
мысли (как и какие-либо связные
мысли в принципе) – либо будучи
уверенным в своей правоте (клас-
сический пример «полезного идио-
та» Путина, но это вряд ли), либо
видя конкретный профит для себя
от такого ситуативного сотрудни-
чества с режимом Кремля. Но
смысла развязанной Кремлем ин-
формационной войны против
Украины это не меняет.
Что порадовало в последней эпо-
пее с «Малороссией» помимо актер-
ских качеств Захарченко. В Кремле,
судя по всему, нет единого видения
будущего оккупированного Донбас-
са, продолжается борьба между раз-
ными группировками за распределе-
ние влияния в оккупированном
регионе между разными кураторами
процесса. Так, от инициативы Захар-
ченко моментально открестился его
коллега по марионеточному цеху из
«ЛНР» Игорь Плотницкий. На фоне
информационного шабаша в СМИ
что-то нечленораздельное произнес
пресс-секретарь В.Путина Дмитрий
Песков, подчеркнув при этом, что
Россия «привержена Минским дого-
воренностям». А полномочный
представитель РФ в трехсторонней
контактной группе в рамках того же
«Минска» Борис Грызлов прямо зая-
вил, что создание «Малороссии» не
согласуется с минским процессом, а
есть частью информационной вой-
ны.
Так что информационный раз-
дражитель под названием «Мало-
россия» как вспыхнул внезапно,
так внезапно и угас. А потуги Крем-
ля на информационном фронте все
больше напоминают агонию…
Информационный раздражитель
под названием «Малороссия» как
вспыхнул внезапно, так внезапно и
угас. А потуги Кремля на информа-
ционном фронте все больше напо-
минают агонию…
19.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
19
Допоки Україна захищає на
Сході власну незалежність та за-
безпечує ЄС безпеку від російської
агресії, окремі європейські країни
та компанії не гребують подвійни-
ми стандартами, торгуючи з РФ в
обхід власних та американських
санкцій. Чому таке відбувається, і
як варто Україні протистояти цьо-
му?
Синдром Siemens
Потужний скандал довкола по-
ставок турбін компанії Siemens в
Росію і подальшої їхньої переправ-
ки до окупованого Криму став по-
казовим і вкотре відкрив усьому
світові подвійну гру деяких країн
ЄС щодо антиросійських санкцій.
Нагадаємо, скандал розгорівся
після того, як німецька газета
Süddeutsche Zeitung повідомила,
що дві турбіни, які були закуплені
РФ начебто для ТЕС «Тамань», опи-
нилися в севастопольському порту.
Згодом і агентство Reuters вираху-
вало доставку ще двох турбін до
Криму, але на цей раз їхнім кінце-
вим пунктом стала Феодосія.
Siemens нічого не залишалося, як
визнати, що це їхні нові турбіни,
але при цьому наголосили, що ком-
панія не давала згоди на передачу їх
до Криму.
Зважаючи на резонанс, компа-
нія навіть оголосила, що розриває
відносини з росіянами та розпочи-
нає процедуру відкликання ліцен-
Санкції проти зиску: подвійні стандарти ЄС
Сергій Радкевич,
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
20.
20
зій у сферіпоставок обладнання
для електростанцій, які були вида-
ні кільком російським компаніям.
Мало того, Siemens має намір суди-
тися зі своїми російськими «дочка-
ми» через порушення умов контр-
акту на постачання турбін…
Правда, у російському суді…
Втім, така реакція однієї з най-
старіших компаній Європи на від-
верту «підставу» з боку Росії ви-
кликала неоднозначні відчуття.
Більшість європейських і світових
спостерігачів та експертів постави-
лись до неї доволі скептично, на-
звавши це діло елементом вистави,
яку почали розігрувати Siemens та
її російські партнери. Мало хто ві-
рить в те, що переправлення турбін
до Криму стало аж такою несподі-
ванкою для німців. Навряд чи ком-
панія могла не знати, що проект
ТЕС «Тамань» є, насправді, вірту-
альним, його навіть немає у страте-
гії розвитку енергопотужностей
РФ. Крім того, експерти відзнача-
ють, що чотирма турбінами пере-
крити дефіцит цього регіону нере-
ально.
Але, звичайно, питання тут ви-
кликають аж ніяк не технічні ню-
анси російського енергозабезпе-
чення. Те, що турбіни, поставлені в
Росію однією з головних країн ЄС,
опинилися в анексованому Криму,
показує обмеженість, а можливо й
відсутність контролю над виконан-
ням антиросійських санкцій,
оскільки в Союзі не існує відом-
ства, яке б здійснювало відповід-
ний нагляд. Інститути ЄС хоча й
відіграють основну роль в юридич-
ному оформленні режиму санкцій,
однак, кілька десятків експертів,
які розробляють ці заходи, не ма-
ють реальних ресурсів для контро-
лю над їхнім виконанням.
Нагадаємо, санкції ЄС, схвалені
ще в 2014 році всіма країнами-чле-
нами ЄС, були введені у відповідь
на окупацію РФ Криму і підтримку
сепаратистських угрупувань на
Донбасі. Хоча з їхнім прийняттям
були певні складнощі - зокрема, це
проявлялося в небажанні втрачати
прибутки - санкції подовжувалися
кожні півроку. Однак їх виконання
залишалося на розсуд кожної з дер-
жав ЄС окремо, крім того, обме-
ження не торкнулися російських
філій західних компаній, що прак-
тично унеможливило контроль над
їхнім дотриманням. Власне, при-
клад Siemens і продемонстрував
цей суттєвий недолік.
Санкції з «подвійним дном»?
Вочевидь відсутність належно-
го контролю та відповідальності за
дотримання санкцій проти Росії
призвело до їх неодноразового по-
рушення. Звичайно, у відкритій
формі європейські компанії побо-
юються співпрацювати з РФ, як і
раніше, але низка лазівок у санкці-
ях дає можливість їх обходити. На
фоні постійних заяв провідних
країн ЄС про підтримку України в
Навряд чи компанія могла не знати,
що проект ТЕС «Тамань» є, насправ-
ді, віртуальним, його навіть немає
у стратегії розвитку енергопотуж-
ностей РФ. Крім того, експерти
відзначають, що чотирма турбіна-
ми перекрити дефіцит цього регіо-
ну нереально
21.
21
її боротьбі протиросійської агресії,
це виглядає як ведення подвійної
гри за нашою спиною та певним
чином легітимізує як окупацію
Криму, так і підтримку сепаратис-
тів на Сході.
Власне головний апологет євро-
санкцій – ФРН у тій чи іншій мірі
продовжує залишатися одним із
ключових інвестиційних партнерів
Росії. Судячи з минулорічних даних,
в РФ працюють більш як 5 тис. ком-
паній з німецькою долею капіталу, а
в Німеччині продовжують повно-
цінну діяльність майже 1,5 тис. під-
приємств з російським капіталом.
Сьогодні в Криму спокійно працю-
ють автосалони, які продають нові
автомобілі марок Volkswagen і Audi,
причому не лише російської, а й єв-
ропейської зборки. А минулої осені
агентство Reuters розслідувало
кримську діяльність двох глобаль-
них європейських ритейлерів –
Metro і Auchan. Офіційно мережі
пішли звідти ще у квітні 2014 року.
Однак гіпермаркети з їх фірмовими
вивісками з Криму чомусь не зни-
кли. При цьому, ритейлери активно
використовують порти, що також
знаходяться в зоні дії санкцій, для
постачання товарів. Втім, комента-
рів від Мінекономіки Німеччини і
Франції, до чиїх юрисдикцій відно-
сяться ці компанії, а також Бюро
митних розслідувань, агентство не
отримало.
Якщо один зі «стовпів» ЄС до-
зволяє собі подвійні стандарти - то
логічно, що приклад Німеччини
активно наслідують й інші країни.
Італія помічена у постачанні Росії
бронемашин Iveco LMV «Рысь», які
активно використовуються нею у
Сирії. І це попри те, що Кодекс пове-
дінки ЄС щодо експорту озброєнь
прямо забороняє поставляти озбро-
єння і військову техніку країні, яка
бере участь у збройному конфлікті.
Відомо також і про наміри побудува-
ти спільне підприємство з виробни-
цтва гелікоптерів AW189 за участі
компаній «Роснефть» та «Ростехно»,
які перебувають під санкціями. Вра-
ховуючитакінаміри,недивно,щоця
країна є однією з активних проти-
вників антиросійських санкцій.
Поки що невідомо, яку політику
насправді проводитиме новообра-
ний французький президент, але
до цього часу Франція також була
«не без гріха». У РФ продовжує ак-
тивно діяти французький промис-
ловий конгломерат SAFRAN, який
є партнером багатьох російських
промислових підприємств авіакос-
мічної галузі, а також у сфері обо-
рони і безпеки. Відомі й інші факти
співробітництва Франції і РФ у
військово-промисловій галузі в об-
хід прийнятих санкцій, здебільшо-
го за допомоги третіх країн, зокре-
ма, Індії та Єгипту. Ще свіжа у
пам’яті «каламутна» історія з «Мі-
стралями», яка, скоріш за все, ма-
тиме своє продовження.
Не відстає від провідних країн
ЄС і Греція. В минулому році ця кра-
22.
22
їна ратифікувала угодуз Росією
щодо поставок продукції військово-
го призначення. Враховуючи, що ще
до агресії РФ проти України, Греція
закупила російські комплекси ППО
С-300 і бойові кораблі, ця техніка
потребує постійного обслуговуван-
ня… Тож, які там ще санкції?
Ці та інші приклади свідчать
про те, що в ЄС все ще немає єдиної
жорсткої політики щодо Росії, що
шкодить довірі до нього не лише з
боку України, але й інших держав.
Американські санкції: чому ЄС
проти США?
Зазначимо, після скандалу з
Siemens Німеччина на офіційному
рівні виступила «за» подальше по-
силення антиросійських санкцій.
Але проблема в тому, що під поси-
ленням Берлін розуміє не новий їх
рівень, а лише включення до санк-
ційних списків кількох нових пер-
сон та юридичних осіб, причетних
до перевезення турбін в Крим. Тоб-
то, мова не йде про якихось значи-
мих фігур в керівництві РФ, а про
призначених «хлопчиків для бит-
тя» з Міненергетики та компаній,
які здійснили доставку турбін.
Така «точкова» реакція Берлі-
ну – хай навіть у купі з «глибоким
обуренням» - кардинально відріз-
няється від запропонованих Ва-
шингтоном санкцій.
25 липня, Палата представників
Конгресу США ухвалила новий па-
кет санкцій проти Росії, Ірану і Пів-
нічної Кореї. Документ підтримали
419 конгресменів, проти виступи-
ли лише троє. Для вступу нових об-
межувальних заходів в силу їх має
схвалити Сенат США і підписати
президент країни Дональд Трамп.
Цікаво, що «російський» блок зако-
нопроекту є набагато більшим, ніж
щодо інших двох країн. Але голо-
вним є те, що документ не лише
підтверджує всі раніше запрова-
джені проти Росії санкції, але й до-
дає до них нові, більш жорсткі.
Згідно із законопроектом, санкції
направлені на низку секторів еконо-
міки РФ: гірничодобувний, металур-
гійний, морський і залізничний
транспорти. Які конкретно компанії
будуть піддані санкціям, встановлю-
ватиме Мінфін США. Також нові об-
меження будуть стосуватися інвес-
тицій в російські експортні нафто- і
газопроводи,зокрема,підсанкціїпо-
траплять інвестори, які вкладуть у
цю сферу більше $1 млн. Санкції та-
кож будуть введені проти фізичних і
юридичних осіб, які причетні до ро-
сійських кібератак на США і пору-
шень прав людини, брали участь в
незаконній приватизації та постача-
ли зброю до Сирії. Окремою «фіш-
кою» документу є те, що відмінити
прийняті санкції без згоди Конгресу
не зможе не лише діючий президент,
алеййогонаступники.Тобто,«домо-
витись», як це полюбляє робити Ро-
сія, цього разу не вийде.
Зазначимо, ще на етапі обгово-
рення санкцій ЄС категорично ви-
«Точкова» реакція Берліну - хай
навіть у купі з «глибоким обурен-
ням» – кардинально відрізняється
від запропонованих Вашингтоном
санкцій
23.
23
ступив проти прийняттяСША но-
вих санкцій, оскільки, як вважають
в Європі, вони є односторонніми і
готувалися у Вашингтоні без вра-
хування інтересів Євросоюзу. А це,
на думку Брюсселя, нанесе відчут-
ної шкоди економіці союзу. Осо-
бливо обурила Брюссель можли-
вість введення американських
санкцій проти компаній третіх
країн, у тому числі, й європейських,
які ці санкції порушують. А на від-
міну від ЄС, за виконанням торго-
во-економічних санкцій суворо
стежить Управління контролю над
іноземними активами, яке знахо-
диться у складі Мінфіну США.
За інформацією видання
Financial Times, в Єврокомісії готу-
ють кілька варіантів відповіді, зо-
крема, щодо отримання від прези-
дента США запевнень, що санкції
не торкнуться інтересів ЄС, або ж
нерозповсюдження на його терито-
рію тих санкцій, які порушувати-
муть інтереси європейських ком-
паній.
Істерика в ЄС цілком зрозуміла.
Берлін, який «грає першу скрипку»
в ЄС, не зацікавлений в імплемен-
тації американських санкцій, бо
якщо вони будуть прийняті в сьо-
годнішній редакції, це завдасть по-
тужного удару по великих німець-
ких компаніях, що десятиліттями
співпрацюють з РФ у нафтогазовій
сфері. Саме ФРН та Австрія мали
стати потужним європейським ха-
бом при реалізації проекту «Пів-
нічний потік-2». Як кажуть самі ж
американці — нічого особистого,
лише бізнес. Ось це й турбує євро-
пейців, оскільки вони виявилися
не готовими до утиску свого бізне-
су та втрати прибутків, які зараз
нав’язує Вашингтон. Тому в най-
ближчі дні між США та ЄС буде
розвиватися жорстоке протисто-
яння, яке, на жаль, тільки на руку
Кремлю.
Зробити вибір
На тлі цих подій вже не так
сприймається передача на липне-
вому саміті «Україна-ЄС» пред-
ставникам Союзу інформації про
обхід Росією санкцій, і яку роль у
цьому відіграють деякі європейські
країни. Як бачимо, навіть європей-
ські демократичні цінності тьмяні-
ють на тлі газових прибутків від
контрактів з Росією. Схоже, що і ві-
йна проти України вже не здається
Європі чимось катастрофічним.
Тому Україні доведеться сподіва-
тись, що американці «дожмуть»
Європу і змусять останню припи-
нити політику подвійних стандар-
тів. А паралельно слід докласти зу-
силь і робити все необхідне для
того, щоб РФ не змогла розповсю-
дити свою агресію на інші терито-
рії, не лише України, а й Європи.
Однак перш за все, Україна, бу-
дучи об’єктом російської агресії,
має сама припинити усі існуючі біз-
нес-стосунки з РФ. Лише тоді вона
матиме моральне право вимагати
Навіть європейські демократичні
цінності тьмяніють на тлі газових
прибутків від контрактів з Росією
Україна, будучи об’єктом російської
агресії, має сама припинити усі
існуючі бізнес-стосунки з РФ. Лише
тоді вона матиме моральне право
вимагати дотримання санкцій євро-
пейцями
24.
24
дотримання санкцій європейцями.
Аджена сьогодні Росія все ще зали-
шається для України одним з торго-
вельних партнерів: її частка в укра-
їнськійзовнішнійторгівлістановить
не менше 10%, при цьому імпорт
перевищує експорт. Незважаючи на
те, що обсяги торгівлі з РФ, як і в по-
передні три роки, стрімко скорочу-
валися, в 2016 році Україна експор-
тувала до країни-агресора товарів
на $ 3,5 млрд., а імпортувала —
більш ніж на $5 млрд. Чи не завели-
кий це товарообіг з країною, яку ми
називаємо агресором?
Немає сумніву, що нові санкції
США несуть для Росії не лукаву
картинку «глибокої занепокоєнос-
ті», як це відбувається останнім ча-
сом в ЄС, а дійсно реальну загрозу.
Якщо ЄС дійсно зацікавлений в
Україні, так як це декларується в
Угоді про Асоціацію, він має відмо-
витися від російського газу і нафти.
Це стане вирішальним кроком до
знищення економіки Росії, бо, як
ми знаємо, поки що вся вона пере-
важно тримається на видобутку й
експорті енергосировини. Як бачи-
мо, США готові допомагати в цьо-
му, знайдуться й інші бажаючі за-
мінити Росію на європейському
ринку енергоресурсів.
Безумовно, певна частина євро-
пейських компаній втратить при-
буток на контрактах з РФ. Але ЄС
має зробити вибір – що для нього
важливіше – російські гроші, що
тхнутимуть війною, чи дійсно єв-
ропейські цінності?
25.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
25
Нова реформа спецслужб Республіки
Польща: кому вигідно?
Володимир Паливода,
старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД
Починаючи з середини минулого
року, у польських ЗМІ періодично
з’являється інформація щодо мож-
ливості об’єднання Агентства вну-
трішньої безпеки (АВБ) і Агентства
розвідки (АР) в єдине відомство.
Приводом для цього, як й у випадку
попереднього «проштовхування»
правлячою партією «Право і спра-
ведливість» суперечливого закону
«Про антитерористичну діяльність»,
влада декларує необхідність зміцнен-
ня системи забезпечення національ-
ної безпеки РП в умовах посилення
терористичних загроз і загострення
міжнародної ситуації (включно з
українсько-російськимконфліктом)1
.
1 Більш докладно див. Паливода В. «Що кри-
ється за лаштунками реформи спеціальних
Критики урядових планів вва-
жають задуману реформу ще одним
кроком на шляху обмеження демо-
кратії у Польщі, тому що за своїми
повноваженнями нова спецслужба
буде нагадувати сумнозвісну Служ-
бу безпеки – політичну поліцію ча-
сів комуністичного режиму2
.
Попередньо передбачалось, що
реформа почне впроваджуватися у
серпні 2016 р. після завершення са-
міту НАТО у Варшаві та Світового
служб Республіки Польща». Аналітичний
бюлетень «Виклики і ризики», № 5 (68) від
15.03.2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://cacds.org.ua/ru/bulletin/1032
2 Superminister od bezpieczeństwa. [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: http://
wiadomosci.onet.pl/tylko-w-onecie/
superminister-od-bezpieczenstwa/v7k36cl
26.
26
дня молоді уКракові за участю Папи
Римського, однак негативні тенден-
ції у внутрішньополітичному стано-
вищі країни змусили керівництво
держави відтермінувати її реаліза-
цію3
.
У червні 2017 р. у мас-медіа про-
сочилася інформація щодо підго-
товленого урядом законопроекту
про створення Агентства націо-
нальної безпеки (АНБ), до якого на
правах окремих підрозділів мають
увійти АВБ та АР. Документ ще не
надійшов на розгляд до парламенту,
а його текст з невідомих причин
тримається у таємниці. Хоча, як
вважають експерти, цей «витік» був
організований навмисно з метою
3 W jakim kierunku zmierza sytuacja w Polsce?
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://wiadomosci.dziennik.pl/wydarzenia/
artykuly/538074,sondaz-wyniki-badanie-cbos.
html
зондування громадської думки. До
такої тактики неодноразово вдава-
лися політтехнологи як нинішньо-
го, так і попереднього урядів РП.
Ініціатором розробки законо-
проекту виступив міністр-коорди-
натор спеціальних служб Маріуш
Каміньський, впливовий політик з
близького оточення голови партії
«Право і справедливість» Ярослава
Качиньського. Згідно з документом,
планується надати співробітникам
АНБ повноваження проводити спе-
ціальні заходи (негласне спостере-
ження, слуховий та візуальний
контроль) ще на стадії виникнення
загроз національній безпеці. На сьо-
годні АВБ має такі права лише у ви-
падку вчинення конкретного злочи-
ну.КерівниковіАНБ,якийфактично
стає міністром національної безпе-
ки (і яким себе вже бачить Маріуш
Джерело: http://s.tvp.pl/images/f/0/8/uid_f089a20fb52aef63e389a3003d495e181399479864451_
width_640_play_0_pos_4_gs_0.jpg
Цей «витік» був організований
навмисно з метою зондування
громадської думки. До такої такти-
ки неодноразово вдавалися політ-
технологи як нинішнього, так і
попереднього урядів РП
27.
27
Каміньський), має бутипередана
низка повноважень у сфері нагляду,
контролю і координації спеціаль-
них служб, що раніше належали
прем’єр-міністру та президенту.
Цікавим є той факт, що у травні
2014 р. правляча партія «Громадян-
ська платформа» зареєструвала у
парламенті законопроект, згідно з
яким прем’єр-міністр втрачав
контроль за діяльністю АВБ. Депу-
тат від опозиції, заступник голови
партії «Право і справедливість» Ан-
тоні Мацєревич тоді назвав це по-
милкою, яка може зруйнувати до-
бре злагоджену систему
забезпечення безпеки держави4
.
4 W Sejmie spór o ustawy reformujące AW i
ABW. [Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу: http://www.polskieradio.pl/5/3/
Artykul/1119023/
Крім АНБ новий міністр буде
контролювати також Центральне
антикорупційне бюро (ЦАБ), органі-
затором і першим керівником якого
свого часу був той же Маріуш Ка-
міньський.Цей«сірийкардинал»ни-
нішньої влади хоче мати правові під-
стави для впливу й на військові
спецслужби, які зараз підпорядкова-
ні міністрові національної оборони.
Відповідно до законопроекту, Служ-
ба військової контррозвідки (СВКР)
та Служба військової розвідки (СВР)
залишаться під загальним наглядом
Антоні Мацєревича, але міністр на-
ціональної безпеки зможе їх «контр-
олювати і координувати». На прак-
тиціцеозначає,що вінматимеправо
вимагати від керівників СВКР та
СВР надання будь-якої інформації
(включно з таємною), «нарізати» їм
Крім АНБ новий міністр буде кон-
тролювати також Центральне
антикорупційне бюро (ЦАБ), органі-
затором і першим керівником якого
свого часу був той же Маріуш Ка-
міньський. Цей «сірий кардинал»
нинішньої влади хоче мати правові
підстави для впливу й на військові
спецслужби, які зараз підпорядкова-
ні міністрові національної оборони
Джерело: httphttp://media.wplm.pl/pictures/wnas/photo/2015-04/768/432/ss.jpg
28.
28
завдання без погодженняз міні-
стром національної оборони, лише
поставивши останнього до відома.
Законопроект надає право спів-
робітникамАНБотримувати(зазго-
дою окружного суду у Варшаві) ін-
формацію, захищену банківською
таємницею, а також інші дані фінан-
сового характеру. Згода суду буде по-
трібна й у інших випадках, напри-
клад, при проведенні
оперативно-технічних заходів зі слу-
хового та візуального контролю.
Кожні півроку керівник АНБ має
надсилати до відповідної судової ін-
станції звіти про використання теле-
комунікаційних, поштових даних та
даних Інтернету. Однак, як ствер-
джують фахівці, такі звіти є «сухою»
статистикою, а судді не мають жод-
них можливостей для перевірки ді-
яльності спецслужб. А найголовніше
те, що судова система невдовзі стане
значною мірою підпорядкована уря-
дові, отже незалежного зовнішнього
контролю АНБ може не боятися.
Крім цього, Агентство «у випадку,
мотивованому інтересами служби»,
навіть матиме право відмовити про-
куратурі у проведенні на її вимогу
внутрішнього розслідування.
Звертає на себе увагу одне з поло-
жень законопроекту, яке передбачає
розробку ще одного законодавчого
акта про «спеціальні повноваження
міністра, відповідального за справи
національної безпеки». Виходячи з
контексту законопроекту, можна
лише здогадуватися, які повнова-
ження захоче мати амбіційний Марі-
уш Каміньський.
Підвищуючи статус нового міні-
стра, законопроект про створення
АНБ значно обмежує чинні повно-
важення прем’єр-міністра і прези-
дента щодо нагляду над спецслужба-
ми. Найбільш яскравим доказом
цього є ліквідація Колегії у справах
спеціальних служб. Цим органом
сьогодні керує Голова Ради міністрів,
а до його складу входять міністри
внутрішніх справ, закордонних
справ, національної оборони, фінан-
сів, міністр-координатор спеціаль-
них служб, глава президентського
Бюро національної безпеки. У засі-
даннях Колегії беруть участь керів-
ники АВБ, АР, ЦАБ, СВКР та СВР5
.
Натомість передбачено створен-
ня іншого органа – Колегії керівни-
ків спеціальних служб на чолі з міні-
стром національної безпеки. Сама
назва Колегії говорить про її склад,
при цьому про представників
прем’єр-міністра і президента не-
має жодної згадки. Звичайно, мі-
ністр може запросити їх на вибрані
засідання Колегії, але робити це він
не зобов’язаний.
Згідно із законопроектом, новий
міністр отримає право запитувати у
членів Ради міністрів та органів дер-
жавного управління інформацію,
«необхідну для забезпечення націо-
5 Kolegium do Spraw Służb Specjalnych. [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: https://
bip.abw.gov.pl/bip/nadzor-i-kontrola/
kolegium-ds-sluzb-spec/18,Kolegium-ds-sluzb-
specjalnych.html
Згідно із законопроектом, новий
міністр отримає право запитувати
у членів Ради міністрів та органів
державного управління інформацію,
«необхідну для забезпечення націо-
нальної безпеки», тобто де-факто
у цій сфері він перебере на себе
функції прем’єр-міністра
29.
29
нальної безпеки», тобтоде-факто у
цій сфері він перебере на себе функ-
ції прем’єр-міністра6
.
Вже сам факт створення «супер-
міністерства», яке одночасно буде
займатися розвідувальною і контр-
розвідувальною діяльністю, бо-
ротьбою з тероризмом, захистом
конституційного ладу та збором ін-
шої, як заявлено, важливої для без-
пеки держави інформації (навіть
якщо вона не свідчить про пору-
шення права), викликає суперечли-
ві відчуття не лише у колишніх спів-
робітників польських спецслужб,
але й у деяких політиків правлячої
партії «Право і справедливість». На
їх думку, зосередження таких широ-
ких повноважень у рамках одного
6 Superminister od bezpieczeństwa. [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: http://
wiadomosci.onet.pl/tylko-w-onecie/
superminister-od-bezpieczenstwa/v7k36cl
відомства не відповідає принципам
демократичної країни.
За висновками експертів, заду-
мана владою РП нова реформа спе-
ціальних служб може призвести до
наступної хвилі чистки нелояльних
співробітників. А такі зміни, які по-
слідовно відбувалися у цивільних та
військових спецслужбах за останні
15 років (чистки, реорганізації, ве-
рифікація7
), породжують у нор-
мальної людини питання щодо до-
цільності співробітництва на
патріотичній основі з розвідкою чи
контррозвідкою8
.
7 Процес переатестування колишніх співро-
бітників Військової інформаційної служби
після створення на її основі окремих служб –
СВР та СВКР.
8 Grzegorz Małecki: nie jesteśmy gotowi na obronę
przed terrorystami. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://wiadomosci.onet.pl/
tylko-w-onecie/grzegorz-malecki-nie-jestesmy-
gotowi-na-obrone-przed-terrorystami/wc77wj9
30.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 1 серпня 2017
30
Больше года назад в обозрении
ЦИАКР «ВЫЗОВЫ И РИСКИ»
была напечатана статья «НАЦИО-
НАЛЬНАЯ ГВАРДИЯ РОССИИ:
НОВЫЙ СТРАЖ РЕЖИМА» [1],
посвящённая созданию в апреле
2016 г в России новой федеральной
службы – войск Национальной
гвардии (НГ). С тех пор она форми-
ровалась организационно и разви-
валась технически, и хотя её созда-
ние ещё не закончено, изменения
за время формирования, современ-
ное состояние, и деятельность этой
службы представляют определён-
ный интерес.
Федеральная служба войск на-
циональной гвардии России
(ФСВНГ, другое наименование
«Росгвардия») в официальной
формулировке – это федеральный
орган исполнительной власти Рос-
сии, осуществляющий функции по
выработке и реализации государ-
ственной политики и нормативно-
правовому регулированию в сфе-
рах: деятельности войск НГ,
частной охранной деятельности и
вневедомственной охраны, оборо-
та оружия [2].
Формирование нормативно-
правовой базы Росгвардии
и создание этой
федеральной службы
5 апреля 2016 г Путин подписал
указ № 157 «Вопросы Федеральной
службы войск национальной гвар-
Аналітичні
розробки
Росгвардия: новые опричники России.
Часть 1
Формирование Росгвардии и её организация
Юрий Бараш,
член Экспертного Совета ЦИАКР
31.
31
дии Российской Федерации»,в ко-
тором постановил образовать
ФСВНГ РФ, а также преобразовать
Внутренние войска (ВВ) МВД Рос-
сии в Войска НГ РФ [3]. Одной из
их основных задач должна стать
борьба с терроризмом и организо-
ванной преступностью в тесном
контакте с МВД России. Таким об-
разом, НГ должны быть переданы
и те функции, которые ранее ис-
полняли подразделения ОМОН и
СОБРа. Создание Росгвардии про-
изошло в рамках реформы по со-
вершенствованию работы право-
охранительных органов России. В
этот же день Путин внёс в Госдуму
законопроекты о Росгвардии и из-
менениях в ряд законодательных
актов. Росгвардия была подчинена
напрямую президенту России. Её
главой был назначен бывший ох-
ранник и близкий друг Путина ге-
нерал армии В. Золотов (до этого
командующий ВВ и заместитель
главы МВД), который 13 лет воз-
главлял службу безопасности пре-
зидента. Теперь его должность на-
зывается «директор и
главнокомандующий Федеральной
службы войск Национальной гвар-
дии» и по статусу он приравнива-
ется к министру [4].
29 апреля глава НГ В. Золотов
утвердил основные планы по фор-
мированию ведомства. Межведом-
ственная группа подготовила со-
вместный приказ Росгвардии и
МВД России, который разграничил
полномочия ведомств. Было про-
работано взаимодействие, по-
скольку подразделения НГ и поли-
ции будут совместно охранять
порядок на улицах городов и во
время массовых мероприятий. Так-
же решались организационные во-
просы по приему-передаче подраз-
делений, вошедших в состав НГ из
МВД. Эта работа проводилась на
двух уровнях – федеральном и ре-
гиональном. На первом уровне бу-
дут задействованы ФСВНГ и МВД
РФ, другие федеральные органы
исполнительной власти. На вто-
ром – региональные командования
войск и территориальные органы
МВД РФ в федеральных округах.
После утверждения президен-
том структуры, состава и дислока-
ции войск НГ началась работа по
уточнению основных планирую-
щих документов: концепции стро-
ительства и развития ВНГ, плана
служебно-боевого применения во-
йск и концепции развития системы
управления войсками. Была начата
разработка Государственной про-
граммы «Национальная гвардия
Российской Федерации». Планы
совместного применения войск ве-
домства с другими силовыми
структурами были уточнены с вне-
сением в них изменений до 2017 г.
В короткий срок было сформи-
ровано пять рабочих групп, кото-
рые занялись преобразованием ВВ
и структурных подразделений
МВД в войска НГ. В их числе были
Росгвардия была подчинена напря-
мую президенту России
32.
32
группы «Охрана общественного
порядка,обеспечение обществен-
ной безопасности, строительство и
развитие, планирование примене-
ния войск»; «Организационно-
штатные мероприятия и кадровое
обеспечение»; «Нормативное пра-
вовое обеспечение»; «Ресурсное
обеспечение»; «Финансовое обе-
спечение».
При этом осуществлялась коор-
динация работы органов внутрен-
них дел МВД, которые наряду с ВВ
вошли в состав Росгвардии. В пе-
риод реформирования боевая го-
товность оставалась на прежнем
уровне, мероприятия боевой и спе-
циальной подготовки выполнялись
полностью [5].
29 июня Совет Федерации одо-
брил пакет законов о создании Ро-
сгвардии [6].
3 июля Путин подписал закон
№226-ФЗ «О войсках националь-
ной гвардии Российской Федера-
ции» [7]. Согласно закону, войска
НГ – государственная военная ор-
ганизация, предназначенная для
обеспечения государственной и
общественной безопасности, за-
щиты прав и свобод. Войска будут
участвовать в охране обществен-
ного порядка, важных государ-
ственных объектов, спецгрузов,
сооружений на коммуникациях, а
также обеспечивать обществен-
ную безопасность, принимать уча-
стие в борьбе с терроризмом и экс-
тремизмом, обеспечивать режимы
чрезвычайного или военного по-
ложения.
3 сентября Путин подписал указ,
определяющий структуру Росгвар-
дии. Она будет включать в себя цен-
тральный аппарат, семь округов, ко-
торые соответствуют границам
федеральных округов, и территори-
альные органы в каждом субъекте
РФ. Войсковые части будут подчи-
няться командованию округов, а
территориальные органы Росгвар-
дии в регионах будут управлять си-
лами ОМОНа и СОБРа, подразделе-
ниями вневедомственной охраны и
лицензионно-разрешительными
отделами, которые занимаются кон-
тролем за гражданским оружием у
частных лиц и организаций. Все эти
силы и службы ранее входили в
структуру управлений МВД в субъ-
ектах РФ [8].
30 сентября Путин подписал
указ №510 «О Федеральной службе
войск национальной гвардии РФ»
(вместе с «Положением о Феде-
ральной службе войск НГ РФ), где
конкретизуются общие положе-
ния, полномочия и организация
деятельности Росгвардии [9].
И наконец, 24 мая 2017 г Путин
подписал указ № 236 “Об утверж-
дении Положения об оперативно-
территориальном объединении во-
йск национальной гвардии
Российской Федерации”, где в част-
ности, указано, что по решению
президента соединения и части ВС
РФ, иные воинские формирования
33.
33
и органы могутбыть переданы в
оперативное подчинение команду-
ющего округом войск НГ для вы-
полнения задач, возложенных на
войска НГ [10].
На первом этапе реформы вну-
тренние войска были преобразова-
ны в войска НГ. В состав Росгвардии
также включаются подразделения
СОБРа и ОМОНа, Центр специаль-
ного назначения сил оперативного
реагирования и авиации, вневедом-
ственная охрана, в частности Центр
специального назначения вневе-
домственной охраны МВД, подраз-
деления МВД, которые занимаются
контролем за соблюдением законо-
дательства в сферах оборота ору-
жия и частной охранной деятельно-
сти, а также ФГУП «Охрана»,
которое оказывает услуги по воени-
зированной и физической охране и
по установке и эксплуатации техни-
ческих средств охраны. Числен-
ность Росгвардии по завершении
реформы может составить 350-400
тыс. чел. Сейчас она составляет 340
тыс. чел. и, как заявил её директор
В. Золотов, увеличилась практиче-
ски вдвое с момента создания [11].
Финансирование Росгвардии в 2016
г осуществлялось по линии МВД, а
в 2017 г – отдельной строкой в гос-
бюджете (211 млрд. руб.). На 2018 г
намечено выделить 210 млрд. руб.,
на 2019 г – 209,9 млрд. руб. Но из по-
правок в бюджет на 2017 г стало из-
вестно, что Росгвардия получит в
этом году дополнительно 11,2 млрд
руб., как сказано – в связи с выпол-
нением обязательств государства
перед сотрудниками, перешедшими
в Росгвардию [12].
Формирование Росгвардии осу-
ществляется в три этапа и должно
завершиться к 31 января 2018 г.
Первый этап окончился 31 дека-
бря 2016 г, когда были проведены
мероприятия по переводу личного
состава в войска НГ РФ, сформи-
рован центральный аппарат ведом-
ства, создано 84 территориальных
органа Росгвардии в каждом субъ-
екте РФ. Кроме того, была разрабо-
тана нормативно-правовая база,
регламентирующая деятельность
Росгвардии.
На втором этапе, который прод-
лится до 31 августа 2017 г, предсто-
ит определить объем и порядок вы-
полнения служебно-боевых задач,
уточнить состав, численность и
оперативное построение группи-
ровок войск, завершить формиро-
вание группировок сил в регионах
РФ для гарантированного выпол-
нения законодательно возложен-
ных задач и обеспечения обще-
ственной безопасности, в том числе
в ходе проведения Кубка конфеде-
рации, организовать мероприятия
по переводу сотрудников ОМОН и
СОБР на военную службу по кон-
тракту.
На третьем этапе планируется
завершить формирование войск
НГ, перевод сотрудников ОМОН и
СОБР на военную службу по кон-
На первом этапе реформы внутрен-
ние войска были преобразованы в
войска НГ. В состав Росгвардии
также включаются подразделения
СОБРа и ОМОНа, Центр специально-
го назначения сил оперативного
реагирования и авиации, вневедом-
ственная охрана, в частности
Центр специального назначения
вневедомственной охраны МВД,
подразделения МВД, которые
занимаются контролем за соблюде-
нием законодательства в сферах
оборота оружия и частной охран-
ной деятельности, а также ФГУП
«Охрана», которое оказывает
услуги по военизированной и физи-
ческой охране и по установке и
эксплуатации технических средств
охраны
Формирование Росгвардии осущест-
вляется в три этапа и должно
завершиться к 31 января 2018 г.
34.
34
тракту, организовать выполнение
служебно-боевыхзадач в единой
структуре и по единым планам и
провести с другими правоохрани-
тельными органами совместные
мероприятия по подготовке к чем-
пионату мира по футболу в 2018 г
[13].
На войска НГ РФ официально
возложено решение таких основ-
ных задач:
• участие в охране общественного
порядка, обеспечении обще-
ственной безопасности;
• охрана важных государствен-
ных объектов, специальных гру-
зов, сооружений на коммуника-
циях в соответствии с
перечнями, утверждёнными
Правительством РФ;
• участие в борьбе с терроризмом
и экстремизмом;
• участие в обеспечении режимов
чрезвычайного положения, во-
енного положения, правового
режима контртеррористической
операции;
• участие в территориальной обо-
роне РФ;
• оказание содействия погранич-
ным органам ФСБ России в ох-
ране её государственной грани-
цы;
• федеральный государственный
контроль (надзор) за соблюдени-
емзаконодательстваРФвобласти
оборота оружия и в области част-
ной охранной деятельности, а
также за обеспечением безопас-
ности объектов топливно-энерге-
тического комплекса, за деятель-
ностью подразделений охраны
юридических лиц с особыми
уставными задачами и подразде-
лений ведомственной охраны;
• охрана особо важных и режим-
ных объектов, объектов, подле-
жащих обязательной охране во-
йсками НГ, в соответствии с
перечнем, утверждённым Пра-
вительством РФ, охрана имуще-
ства физических и юридических
лиц по договорам.
На войска НГ могут быть возло-
жены иные задачи решениями пре-
зидента РФ, принятыми в соответ-
ствии с федеральными
конституционными законами и
федеральными законами [7].
Критики же создания ФСВНГ
предполагают, что она, в первую
очередь, предназначена для реше-
ния следующих основных задач:
• Обеспечить охрану власти от
волнений народа и попыток го-
сударственного переворота в ка-
честве приоритета внутренней
политики. Россия входит в слож-
ный избирательный цикл 2017-
18 гг. Причем, по мнению Крем-
ля, страна подвергается
информационному и политиче-
скому давлению извне.
• Подготовиться к силовой реак-
ции на волнения, которые воз-
можны в условиях кризиса, пре-
жде всего среди бюджетников, к
которым относятся и силовики
35.
35
(в т.ч. военнослужащие,поли-
цейские и др.).
• Создать хорошо вооруженные и
обеспеченные войска, подчинен-
ное лично президенту, демон-
стративно ослабив другие сило-
вые структуры, в т.ч. МВД.
• Президент намерен возвысить
своего соратника с начала 1990-х
годов В. Золотова. Сегодня тот
стал главным приближённым к
президенту среди силовиков [2].
Для того, чтобы определить, ка-
кие из задач Росгвардии являются
наиболее приоритетными для ру-
ководства России, уточним и про-
анализируем её организацию, воо-
ружение и действия за год,
прошедший со времени создания
этой новой силовой структуры.
Росгвардия состоит из цен-
трального аппарата, войск НГ в со-
ставе семи округов войск НГ и тер-
риториальных органов НГ.
Центральный аппарат Росгвар-
дии возглавляет её руководство,
включающее директора ФСВНГ –
главкома ВНГ, первого зама дирек-
тора ФСВНГ – главкома войск НГ,
начальника Главного штаба войск
НГ и 4-х замов директора ФСВНГ
[14]. В центральном аппарате Ро-
сгвардии до 2100 чел. [15]
Центральный аппарат Росгвар-
дии включает аппарат её директора
и Главные управления Росгвардии:
организационное, оперативное
Главного штаба войск НГ, подго-
товки войск НГ, связи, организаци-
онно-мобилизационное, охраны
объектов, вневедомственной охра-
ны, авиации, а также инспекцию,
департамент медицинского обеспе-
чения и др. [16]
Коллегия Росгвардии включает
председателя (директора Росгвар-
дии) и членов коллегии: первого
зама директора Росгвардии, на-
чальника Главного штаба войск НГ
и 4-х замов директора Росгвардии,
начальника Главного организаци-
онного управления Росгвардии
(руководителя аппарата её дирек-
тора) и 7 командующих округами
войск НГ [14].
Войска НГ (до 170 тыс. чел.)
включают органы управления (ко-
мандования округов (КО ВНГ)),
соединения и части оперативного
назначения (ОН, или мотострелко-
вые на БМП, БТР и автомобилях),
специальные моторизованные
(СМ) соединения и части (на авто-
мобилях), соединения и части ВНГ
по охране важных государствен-
ных объектов и специальных гру-
зов, части и подразделения специ-
ального назначения (СН, 17 тыс.
чел.) и разведки, авиационные и
морские части, части и учреждения
обеспечения (связи, учебные, тыла
и др.), учреждения медицинские и
культуры, учебные заведения.
Территориальные органы войск
НГ включают центр специального
назначения (ЦСН) сил оператив-
ного реагирования и авиации, спе-
циальные отряды быстрого реаги-
Президент намерен
возвысить своего соратника с
начала 1990-х годов В. Золотова.
Сегодня тот стал главным
приближённым к президенту среди
силовиков
36.
36
рования (СОБР), отряды
мобильныеособого назначения
(ОМОН), подразделения вневе-
домственной охраны и лицензион-
но-разрешительной работы [14].
Структура управления Ро-
сгвардии включает:
Центральный аппарат Росгвар-
дии, имеющий главные управле-
ния, департаменты, управления,
отделы и службы по направлениям
деятельности, а также подразделе-
ния управления.
Округа войск НГ, куда включе-
ны соединения, части, организа-
ции войск НГ и территориальные
органы Росгвардии на региональ-
ном уровне (главные управления,
управления, отделы по субъектам
РФ), а также федеральные государ-
ственные казённые учреждения
вневедомственной охраны войск
НГ (управления, отделы по субъек-
там РФ).
Соединения, части, организа-
ции войск НГ, непосредственно
подчинённые директору Росгвар-
дии.
Территориальные органы Ро-
сгвардии на межрегиональном
уровне.
Организации высшего образо-
вания войск НГ [14].
Росгвардия комплектуется не-
сущими военную службу военнос-
лужащими (по призыву и контрак-
ту), несущими службу
сотрудниками (добровольно) и не-
сущими государственную граж-
данскую службу гражданскими
служащими и работниками (до-
бровольно).
Для управления формировани-
ями войск НГ региональные ко-
мандования ВВ были переформи-
рованы в командования округов
войск НГ по территориям однои-
мённых федеральных округов (ФО)
РФ. Исключение составляет Вос-
точное КО войск НГ, которое
управляет формированиями войск
НГ дислоцированными в Дальне-
восточном ФО, а также Северо-
Кавказское КО, в зону ответствен-
ности которого включены Южный
и Крымский ФО. Итого на 9 ФО
было создано 7 округов войск НГ, в
т.ч. Центральный (штаб – Москва),
Северо-Западный (Санкт-
Петербург), Северо-Кавказский
(Ростов-на-Дону), Приволжский
(Нижний Новгород), Уральский
(Екатеринбург), Сибирский (Ново-
сибирск) и Восточный (Хабаровск)
[14].
Войска НГ в 2016 г включали 3
дивизии (ОДОН, 55-ю и 95-ю ОН
по 3-5 полков и ряду б-нов), 20 бри-
гад (18 ОН (по 2-3 полка ОН и ряду
б-нов или 4 б-на ОН) и 2 СМ брига-
ды), 102 полка и отд. б-на (в т.ч.
СМ), 11 отрядов СН, 4 авиаполка, 9
эскадрилий и др. [17].
В каждом округе войск НГ име-
ются формирования НГ, которые
во время войны оперативно подчи-
няются командованию военного
округа (ВО), на территории кото-
37.
37
рого они дислоцируются.Западно-
му ВО ВС подчиняются Централь-
ный и Северо-Западный округ
войск НГ, Южному ВО – Северо-
Кавказский округ войск НГ, Цен-
тральному ВО – Приволжский,
Уральский и Сибирский округ во-
йск НГ, Восточному ВО – Восточ-
ный округ войск НГ [14].
Ниже приведен примерный со-
став войск НГ на 2016 г (они нахо-
дятся в состоянии реорганизации,
и возможно, что сейчас уже все ди-
визии, кроме ОДОН, переформи-
рованы в бригады, а некоторые
бригады – в полки).
Войска национальной гвардии
(ок. 170 тыс. человек) включают:
Главный штаб ВНГ в централь-
ном аппарате Росгвардии, которо-
му подчиняются:
Центральный командный пункт
ВНГ.
Центральный узел связи (ЦУС)
в/ч 3472 (Московская обл., Пуш-
кинский р-н, п. Ашукино).
Отдельная дивизия оператив-
ного назначения войск НГ (ОДОН
ВНГ) им. Дзержинского, в/ч 3111
(Московская обл., Балашиха). Зада-
чи дивизии – охрана порядка в Мо-
скве и Московской обл., борьба с
терроризмом и экстремизмом, в
военное время – охрана важных
объектов. ОДОН ВНГ включала:
• 604-й центр СН (сформирован
из отрядов СН «Русь» и «Ви-
тязь»), в/ч 3179: 4 группы СН,
учебная рота, 5 взводов (водола-
зов, парапланеристов, БПЛА, са-
пёров и огнемётчиков).
• 2-й полк ОН, в/ч 3186: 3 опера-
тивных б-на (9 рот), артиллерий-
ско-зенитный д-н (2 батареи – зе-
нитная и минометная), 5 рот
(разведки, инженерно-саперная,
автомобильная, материального
обеспечения, почетного караула).
• 4-й полк ОН, в/ч 3419: как 2-й
полк ОН.
• 5-й полк ОН, в/ч 3500: 3 опера-
тивных б-на (12 рот), б-н связи
(2 роты), 5 рот (разведки, ин-
женерно-саперная, 2 автомо-
бильные, материального обе-
спечения), комендантский
взвод.
• 60-й учебный полк, в/ч 3421:
подготовка водителей, киноло-
гов, санинструкторов (сержант-
ский учебный центр, кинологи-
ческий центр).
• 344-й отд. комендантский б-н,
в/ч 6771: 5 рот (2 охраны, комен-
дантская, автомобильная, кино-
логов), взвод хоз. обеспечения.
• отд. б-н связи, в/ч 3128.
• отд. ремонтно-восстановитель-
ный б-н, в/ч 3187.
• отд. медико-санитарный б-н, в/ч
3532.
• 319-й отд. б-н по охране и обе-
спечению учебных центров, в/ч
3058 (д. Новая и д. Жилино, р-н
Ногинска).
• 4-я отд. рота РХБЗ, в/ч 3401.
• 441-й отд. б-н обеспечения, в/ч
6909
38.
38
• гарнизонная квартирно-эксплу-
атационнаячасть, в/ч 3492.
• гарнизонный дом офицеров.
В дивизии св. 10 тыс. чел., сотни
ББМ, артиллерия и др..
На территории ОДОН дислоци-
руются части, подчиняющиеся
Главному штабу ВНГ:
• Центр инженерно-технического
обеспечения (ЦИТО) войск НГ,
в/ч 6686.
• Главный военный клинический
госпиталь войск НГ, в/ч 3178.
Также Главному штабу ВНГ под-
чиняются:
70-й отд. смешанный авиаполк
особого назначения, в/ч 3694 (Ка-
лужская обл., п. Ермолино): 6 Ми-
8МТВ-2, 4 Ми-24П, 3 Ми-26, 6 Ил-
76, Ан-12, Ан-26.
3-я отд. смешанная эскадрилья
СН, вч 3553 (Московская обл,
Щелковский р-н, г Щелково, аэро-
дром Чкаловский): 4 Ми-8МТВ-2, 1
Ан-72, 3 Ту-134, 3 Ту-154.
В Росгвардии также есть центр
стратегических исследований, цен-
тральный архив, центр государ-
ственнойэкспертизыобъектов,глав-
ный центр автоматизи-рованной
системы управления, ансамбль пес-
ни и пляски, оркестр и музей [14].
Центральный округ войск НГ
(Москва):
95-я дивизия, в/ч 3272 (Москва):
• 551-й полк, в/ч 3371 (Москва).
• 687-й полк, в/ч 3795 (Москва).
• 503-й полк, в/ч 6549 (Москов-
ская обл., Реутов-3).
• 622-й отд. б-н, в/ч 3510 (Москва).
• 67-й отд. б-н, в/ч 3512 (Москов-
ская обл., Оболенск).
• 447-й отд. б-н, в/ч 3651 (Рязан-
ская обл., Дубровка).
• 164-й отд. б-н, в/ч 3678 (Смолен-
ская обл., Десногорск. Охрана
Смоленской АЭС).
• 165-й отд. б-н, в/ч 3679 (Тверская
обл., Удомля. Охрана Калинин-
ской АЭС).
• отд. б-н ОН, в/ч 3559 (Москов-
ская обл., Дубна).
55-я (СМ?) дивизия, в/ч
5401(Москва):
• 102-й СМ полк, в/ч 5128 (Мо-
сква).
• 104-й СМ полк, в/ч 5129 (Мо-
сква).
• 107-й СМ полк, в/ч 3747 (Москва).
• 109-й СМ полк, в/ч 5126 (Мо-
сква).
• 681-й СМ полк, в/ч 3792 (Мо-
сква).
• 547-й учебный полк, в/ч 3270
(Электросталь).
• 414-й отд. СМ б-н, в/ч 2667
(Ярославль).
• 423-й отд. СМ б-н, в/ч 4000 (Лю-
берцы).
• отд. СМ б-н, в/ч 6533 (Тверь).
• 33-й отряд СН «Пересвет», в/ч
6796 (Москва).
12-я отд. (СМ?) бригада, в/ч
5580 (Тула):
• 128-й СМ полк, в/ч 7437 (Воро-
неж).
• 129-й СМ полк, в/ч 5961 (Ли-
пецк).
39.
39
• 518-й СМполк, в/ч 6523 (Влади-
мир).
• 597-й СМ полк, в/ч 6699 (Курск).
• 667-й СМ полк, в/ч 6570 (Тула п.
Комарки).
• 591-й полк, в/ч 3382 (Калужская
обл., Обнинск).
• 649-й полк, в/ч 6703 (г. Брянск).
• 341-й отд. СМ б-н, в/ч 7433 (Ива-
ново).
• 426-й отд. СМ б-н, в/ч 6681 (Ка-
луга, д. Рождествено).
• 71-й отд. б-н, в/ч 3527 (Курская
обл., Курчатов. Охрана Курской
АЭС).
• отд. б-н, в/ч 3677 (Воронежская
обл., Нововоронеж. Охрана Но-
воворонежской АЭС).
21-я отд. бригада ОН, в/ч 3641
(Московскаяобл.Софрино):управ-
ление, 4 б-на ОН (1 на БМП, 1 на
БТР и 2 на автомобилях), артилле-
рийско-зенитный д-н, 9 рот (раз-
ведки, снайперская, инженерно-са-
перная, регулирования движения и
комендантской службы, охраны,
автомобильная, ремонтная, мате-
риального обеспечения, медицин-
ская), 2 взвода (РХБЗ и кинологи-
ческий), учебный центр. Всего 2650
чел., 36 БМП, 100 БТР.
отд. СМ б-н, в/ч 3910 (Кострома).
683-й отд. полк связи, в/ч 5583
(Москва).
236-й полк охраны и обеспече-
ния, в/ч 7456 (Москва).
25-й отд. отряд СН «Меркурий»,
в/ч 7459 (Смоленская обл., п. Жор-
новка).
504-й учебный полк, в/ч 7576
(Московская обл., п. Лунево).
499-й учебный полк связи, в/ч
7527 (Орел).
11-я отд. смешанная авиацион-
ная эскадрилья СН, в/ч 3734 (г. Во-
ронеж): 6 Ми-8МТВ-2, Ми-26Т.
Северо-Западный округ войск
НГ (Санкт-Петербург):
63-я отд. бригада (охрана важ-
ных объектов), в/ч 3278 (Санкт-
Петербург, Горелово):
• 124-й полк, в/ч 3705 (Ленинград-
ская обл., Сосновый Бор).
• 2-й морской отряд, в/ч 3798
(Мурманск): 4 катера пр.1415 и
376, 22 чел.
33-я отд. бригада ОН, в/ч 3526 (Ле-
нинградская обл., п. Лебяжье): управ-
ление, 4 б-на ОН (1 на БМП и 3 на ав-
томобилях),артиллерийско-зенитный
д-н, 9 рот (разведки, снайперская, ин-
женерно-саперная, регулирования
движения и комендантской службы,
охраны, автомобильная, ремонтная,
материального обеспечения, меди-
цинская), 2 взвода (РХБЗ и кинологи-
ческий), учебный центр. 2644 чел., 34
БМП, 12 миномётов ПМ-38.
110-я отд. СМ бригада, в/ч 5556
(Санкт-Петербург):
• 2-й СМ полк, в/ч 5402 (Санкт-
Петербург).
• 814-й полк, в/ч 3918 (Архангель-
ская обл., Коряжма).
• 406-й отд. СМ б-н, в/ч 2659 (Ка-
лининград).
• 418-й отд. СМ б-н, в/ч 5491 (Нов-
городская обл., п. Панковка).
40.
40
• 422-й отд.СМ б-н, в/ч 5547 (Че-
реповец, д. Веретье).
• 421-й отд. СМ б-н, в/ч 6718
(Псков).
637-й учебный полк, в/ч 6716
(Ленинградская обл., п. Лемболо-
во).
110-й учебный инженерно-са-
перный полк, в/ч 5134 (Республика
Коми, Сыктывкар).
28-й отд. отряд СН «Ратник»,
в/ч 6832 (Архангельск).
7-я отд. эскадрилья, в/ч 3693
(Пушкин): 6 Ми-8МТВ-2.
Приволжский округ войск НГ
(Нижний Новгород):
94-я бригада (?), в/ч 3274 (Ни-
жегородская обл., Саров):
• 43-й полк, в/ч 3450 (Саров).
• 561-й полк, в/ч 3424 (Нижего-
родская обл., Дзержинск).
• полк, в/ч 3452 (Саров).
• 911-й отд. б-н, в/ч 3451 (Саров).
79-я бригада (полк?), в/ч 6676
(Киров):
• 739-й отд. СМ б-н, в/ч 6575 (Респ.
Удмуртия, Ижевск).
• 448-й отд. СМ б-н, в/ч 6659
(Пермский край, с. Гамово).
• 419-й отд. СМ б-н, в/ч 7487 (Ки-
ров).
• 379-й отд. б-н, в/ч 6575 (Респ. Уд-
муртия, Ижевск).
• 428-й отд. б-н, в/ч 3730 (Казань,
охрана Казанского порохового
завода).
34-я отд. бригада ОН, в/ч 3671
(Нижегородская обл., п. Шумило-
во): управление, 4 б-на ОН (1 на
БМП и 3 на автомобилях), артилле-
рийско-зенитный д-н, 9 рот (раз-
ведки, снайперская, инженерно-са-
перная, регулирования движения и
комендантской службы, охраны,
автомобильная, ремонтная, мате-
риального обеспечения, медицин-
ская), 2 взвода (РХБЗ и кинологи-
ческий), учебный центр. 2644 чел.,
34 БМП, 12 миномётов ПМ-38.
35-я отд. бригада (?), в/ч 7452
(Самара):
• 113-й СМ полк, в/ч 5599 (Самара).
• 589-й полк, в/ч 3473 (Пензенская
обл., Заречный. Охрана завода
«Старт»).
• 524-й учебно-резервный полк,
в/ч 6622 (Самарская обл., То-
льятти).
• отд. б-н, в/ч 3684 (Саратовская
обл., Балаково. Охрана Балаков-
ской АЭС).
• 738-й отд. СМ б-н, в/ч 3997 (Респ.
Чувашия, г. Чебоксары).
• специальная комендатура, в/ч
3509 (Саратовская обл., Шиха-
ны).
86-й СМ полк, в/ч 5561 (Казань).
360-й учебный полк, в/ч 5204
(Саратов).
271-й отд. б-н связи, в/ч 5578
(Нижний Новгород).
262-й отд. б-н охраны и обеспе-
чения, в/ч 7408 (Нижний Новго-
род).
20-й отряд СН «Вега», в/ч 7463
(Саратов).
26-й отряд СН «Барс», в/ч 5598
(Казань).
41.
41
29-й отряд СН«Булат», в/ч 6795
(Респ. Башкортостан, Уфа).
675-й отд. смешанный авиа-
полк, в/ч 3797 (с. Ближнее Борисо-
во, Нижегородская обл.): 6 Ми-
8МТВ-2, 6 Ил-76.
8-я отд. эскадрилья, в/ч 3731
(Саратовская обл., Энгельс): 6 Ми-
8МТВ-2.
военный госпиталь, в/ч 3713
(Киров).
Северо-Кавказский округ войск
НГ (Ростов-на-Дону):
46-я отд. бригада ОН, в/ч 3025
(Чеченская респ., Грозный, Аэро-
порт «Северный»):
• 94-й полк ОН, в/ч 6779 (с. Урус-
Мартан).
• 96-й полк ОН, в/ч 6780 (Гудер-
мес).
• 140-й артполк, в/ч 5382 (ст. На-
урская).
• 248-й отд. СМ б-н «Север», в/ч
4156 (Грозный).
• 249-й отд. СМ б-н «Юг», в/ч 4157
(с. Ведено).
• 359-й отд. СМ б-н, в/ч 6778 (Гроз-
ный).
• 358-й отд. б-н ОН, в/ч 6776 (ст.
Червленная).
• 424-й отд. б-н ОН, в/ч 2671 (н.п.
Ханкала).
• 360-й отд. б-н ОН, в/ч 6791 (ст.
Шелковская).
• 743-й отд. б-н ОН, в/ч 6884 (с. Ве-
дено).
• 744-й отд. б-н ОН, в/ч 6885 (с.
Ножай-Юрт).
• 34-йотрядСН,в/ч6775(Грозный).
• 352-й отд. разведывательный
б-н, в/ч 6783 (Грозный).
• 353-й отд. б-н связи, в/ч 6784
(Грозный, аэродром Северный).
• 354-й отд. инженерно-саперный
б-н, в/ч 6785 (Грозный, аэродром
Северный).
• 355-й отд. ремонтно-восст. б-н,
в/ч 6786 (Грозный, аэродром Се-
верный).
• 356-йотд.б-нМО,в/ч6787(Гроз-
ный, аэропорт Северный).
• 357-й отд. медицинский б-н, в/ч
6788 (Грозный, аэропорт Север-
ный).
• 6-я отд. рота РХБЗ, в/ч 6807
(Грозный, аэропорт Северный).
В бригаде 12 тыс. чел., 300 ед.
бронетехники (150 БТР), гаубицы
Д-30 и 1500 автомобилей.
22-я отд. бригада ОН, в/ч 3642
(Волгоградская обл., Калач-на-
Дону): 4 б-на ОН, артиллерийско-
зенитный д-н и др.. Всего 2596 чел.,
27 БМП, 12 миномётов ПМ-38.
50-я отд. бригада ОН, в/ч 3660
(Ростовская обл., Новочеркасск):
• 46-й полк ОН, в/ч 3654 (п. Каза-
чьи лагери Ростовской обл.).
• 47-й полк ОН, в/ч 3655 (п. Каза-
чьи лагери).
• 133-й СМ полк, в/ч 3656 (Ново-
черкасск).
• 7-й отряд СН «Росич», в/ч 3719
(Новочеркасск).
• 186-й отд. инженерно-саперный
б-н, в/ч 3666 (п. Казачьи Лагери).
В бригаде до 3,7 тыс. чел. и 69
БМП.
42.
42
47-я отд. бригадаОН, в/ч 3702
(Краснодар):
• 127-й СМ полк, в/ч 3662 (Сочи).
• 139-й СМ полк, в/ч 3703 (Крас-
нодар).
• 413-й отд. СМ б-н, в/ч 2666 (Респ.
Калмыкия, Элиста).
• 215-й отд. СМ б-н, в/ч 5562 (Ка-
рачаево-Черкесская Респ., Чер-
кесск).
• 378-й отд. б-н ОН, в/ч 3219
(Краснодарский край, Лабинск).
• 5-й отряд СН «Вятич», в/ч 6771
(Краснодарский край, Армавир).
• 346-й отд. разведывательный
б-н, в/ч 6774 (Ставропольский
край, Благодарный).
• 244-й отд. б-н связи, в/ч 3774
(Краснодар).
• 741-й отд. инженерно-саперный
-н, в/ч 6823 (Краснодарский
край, Лабинск).
• 380-й отд. б-н МО, в/ч 6820
(Краснодар).
• 322-й отд. медико-санитарный
б-н, в/ч 6765 (Краснодарский
край, Лабинск).
• военная комендатура, в/ч 6822
(Краснодар): 2 роты (охраны, до-
рожной и комендантской службы).
В бригаде 2 тыс. чел. и 34 БМП.
49-я отд. бригада ОН, в/ч 3748
(Респ. Северная Осетия-Алания,
Владикавказ):
• 121-й полк ОН, в/ч 3723 (Кабар-
дино-Балкарская Респ, Наль-
чик-20, пос. Звездный).
• 126-й полк ОН, в/ч 3718 (Респ.
Ингушетия, Назрань).
• 674-й полк ОН, в/ч 3737 (Респ.
Северная Осетия-Алания, Моз-
док).
• 1-й отд. СМ б-н, в/ч 7427 (Кисло-
водск).
• 362-й отд. б-н ОН, в/ч 3754 (Респ.
Северная Осетия-Алания, Чер-
мен).
• 383-й отд. б-н ОН, в/ч 3724 (Вла-
дикавказ, п. Карца).
• 17-й отряд СН «Эдельвейс», в/ч
6762 (Минеральные Воды).
• 242-й отд. разведывательный
б-н, в/ч 3772 (Зеленокумск).
• 243-й отд. б-н связи, в/ч 3773
(Владикавказ).
• 281-й отд. инженерно-саперный
б-н, в/ч 5588 (Зеленокумск).
• 247-й отд. ремонтно-восстано-
вительный б-н, в/ч 3774 (Крас-
нодар).
• 255-й отд. б-н МО, в/ч 3785 (Вла-
дикавказ).
• 343-йотд.б-нМО,в/ч6770(Респ.
Северная Осетия-Алания, Моз-
док).
• 261-й отд. медико-санитарный
б-н, в/ч 3791.
В бригаде до 4 тыс. чел., 45 БМП
и 36 БМД-1
102-я отд. бригада ОН, в/ч 6752
(Респ. Дагестан, Махачкала):
• 376-й отд. б-н ОН, в/ч 5389 (Респ.
Дагестан, Кизляр).
• 375-й отд. б-н ОН, в/ч 6688
(Астрахань).
• 450-й отд. СМ б-н.
• 8-й отд. артиллерийский д-н, в/ч
6815 (Астрахань).
43.
43
• 398-й отд.разведывательный
б-н, в/ч 6499 (Астрахань).
• 16-й отряд СН «Скиф», в/ч 6760
(Ростов-на-Дону).
112-я отд. бригада ОН, в/ч 6914
(Крым, Симферополь):
• 42-й СМ полк, в/ч 6916 (Севасто-
поль).
• 144-й СМ полк, в/ч 6915 (Феодо-
сия, п. Краснокаменка).
• 750-й отд. СМ б-н (Евпатория).
• 751-й отд. б-н ОН (Гаспра).
• 35-й отряд СН «Русь» (Симферо-
поль).
83-й полк связи, в/ч 3034
(Ростов-на-Дону).
30-й отд. специальный полк
РЭР «Святогор», в/ч 5592 (г. Став-
рополь).
230-й полк охраны и обеспече-
ния, в/ч 7405 (г. Ростов-на-Дону).
170-й отд. б-н, в/ч 3504 (Ростов-
ская обл., Волгодонск).
30-я учебная бригада, в/ч 3033
(Ростовская обл., п. Персиановка).
82-й учебный полк, в/ч 3722
(Ростовская обл., Шахты).
3-й учебный центр подготовки
сержантов, в/ч 6814 (Ставрополь-
ский край, Зеленокумск).
1-й учебный центр, в/ч 3701 (Ро-
стовская обл., п. Персиановский).
8-й учебный центр горной под-
готовки СН, в/ч 6896 (Краснодар-
ский край, п. Хацавита).
685-й отд. смешанный авиаполк
особого назначения, в/ч 3686 (г.
Ростов-на-Дону): 6 Ми-8МТВ-2, 4
Ми-24П, Ми-26Т, Ан-26Б.
142-й отд. смешанный авиа-
полк, в/ч 5592 (г. Моздок): 14
Ми-8МТВ-2, 4 Ми-24П, 1 Ми-
26Т.
6-я отд. эскадрилья СН, в/ч 3692
(г. Краснодар): 6 Ми-8МТВ-
военный госпиталь, в/ч 3057 (Ро-
стовская обл., Новочеркасск).
Уральский округ войск НГ (Ека-
теринбург):
93-я отд. бригада (?), в/ч 3273
(Челябинская обл., Озерск):
• 42-й полк, в/ч 3445 (Озерск).
• 545-й полк, в/ч 3446 (Озерск).
• 546-й полк, в/ч 3442 (Челябин-
ская обл., Трехгорный).
• 562-й полк, в/ч 3468 (Челябин-
ская обл., Снежинск).
• 95-й полк, в/ч 3410 (Челябинская
обл., Копейск).
• 928-й отд. б-н, в/ч 3498 (Миасс,
Приозерный).
• 32-й морской отряд, в/ч 6777
(Челябинская обл., Озерск):
катера и береговое подразде-
ление с РЛС и прожекторами.
96-я отд. бригада (?), в/ч 3469
(Свердловская обл., п. Калинов-
ка-1):
• 543-й полк, в/ч 3280 (Свердлов-
ская обл., Новоуральск).
• 18-й полк ОН, в/ч 3256 (Сверд-
ловская обл., Нижний Тагил).
• 138-й полк, в/ч 3275 (Сверд-
ловская обл., Лесной, охрана
комбината «Электрохимпри-
бор»).
• 620-й полк, в/ч 3474 (Екатерин-
бург).
44.
44
• 395-й отд.СМ б-н, в/ч 5425 (Ека-
теринбург).
• 12-й отряд СН «Урал», в/ч 6748
(Свердловская обл., Нижний Та-
гил).
131-й СМ полк, в/ч 7438 (Челя-
бинск).
335-й отд. б-н ОН, в/ч 7605 (г.
Екатеринбург).
23-й отряд СН «Оберег», в/ч
6830 (Челябинск).
214-й отд. б-н связи, в/ч 3728
(Екатеринбург).
9-яотд.эскадрилья,в/ч3732(Ека-
теринбург): 6 Ми-8МТ-2, Ан-26.
военный госпиталь, в/ч 3055
(Екатеринбург).
601-й кинологический центр,
в/ч 3059 (Тюмень).
Сибирский округ войск НГ (Но-
восибирск):
98-я отд. бригада, в/ч 3478 (Том-
ская обл., Северск):
• 592-й полк, в/ч 3480 (Томская
обл., Северск).
• 44-йполк,в/ч3481(Томскаяобл.,
Северск).
• 555-й полк, в/ч 3287 (Новоси-
бирск).
• 431-й отд. СМ б-н, в/ч 6887 (Се-
верск).
82-я отд. бригада (?), в/ч 6515
(Алтайский край, Барнаул):
• 656-й полк ОН, в/ч 6720 (Алтай-
ский край, Рубцовск).
• 563-й полк, в/ч 3484 (Алтайский
край, Бийск).
42-я отд. бригада (?), в/ч 6531
(Иркутская обл., Ангарск):
• 63-й полк ОН, в/ч 3695 (Ан-
гарск).
• 541-й полк, в/ч 3466 (Ангарск).
91-я отд. бригада, в/ч 7486
(Красноярск):
• 556-й полк, в/ч 3377 (Краснояр-
ский край, Железногорск).
• 557-й полк, в/ч 3476 (Красно-
ярск-26/Подгорный).
• Отд. б-н, в/ч 2669 (Красноярский
край, Железногорск).
• 925-й отд. б-н, в/ч 3475 (Зелено-
горск).
• 407-й отд. СМ б-н, в/ч 2660
(Красноярск).
397-й отд. СМ б-н, в/ч 5427 (Но-
восибирск).
19-й отряд СН «Ермак», в/ч 6749
(Новосибирск).
27-й отряд СН «Кузбасс», в/ч
6607 (Кемерово).
88-й учебный полк, в/ч 7543
(Омск).
31-й отд. морской учебный
центр, в/ч 7628 (Респ. Бурятия, Се-
веробайкальск).
отд. б-н охраны и обеспечения,
в/ч 2668 (Новосибирск).
184-й отд. б-н связи, в/ч 3698
(Новосибирск).
2-я отд. эскадрилья, в/ч 3543
(Чита): 6 Ми-8МТ.
10-я отд. эскадрилья, в/ч 3733
(Новосибирск): 6 Ми-8МТВ-2, Ан-
26.
окружной военный госпиталь,
в/ч 5567 (Новосибирск).
Восточный округ войск НГ (Ха-
баровск):
45.
45
111-я отд. бригада(?), в/ч 6882
(Хабаровск): 4 б-на ОН, артилле-
рийско-зенитный д-н и др.
107-я отд. бригада (полк?), в/ч
6890 (Владивосток):
• СМ б-н, в/ч 5960 (г. Владиво-
сток).
• СМ б-н, в/ч 6889 (г. Уссурийск).
• 374-й отд. б-н, в/ч 3411 (Примор-
ский край, п. Чугуевка).
388-й отд. б-н, в/ч 3494 (Хаба-
ровский край, п. Эльбан).
150-й отд. СМ б-н, в/ч 5530
(Южно-Сахалинск).
21-й отряд СН «Тайфун», в/ч
6767 (Хабаровский край, с. Соснов-
ка).
245-й отд. б-н связи, в/ч 3775
(Хабаровск).
336-й отд. б-н охраны и обеспе-
чения, в/ч 7482 (Хабаровск).
641-я специальная комендату-
ра, в/ч 3537 (Чукотский АО, Били-
бино).
1-й морской отряд, в/ч 3800 (Ха-
баровск).
1-я отд. эскадрилья, в/ч 3524
(Хабаровск): 2 Ан-26, 5 Ми-8МТ, 2
Ми-8МТВ-2.
военный госпиталь, в/ч 5568
(Хабаровск).
учебный полк опер. резерва, в/ч
6653 (с. Сосновка, Хабаровский
район) [2, 17].
Анализ организации войск НГ
показывает, что они представляют
собой семь оперативно-территори-
альных объединений (фактически
«армий войск НГ»), именуемых
округами войск НГ и предназна-
ченных для обеспечения внутрен-
ней безопасности всех регионов
РФ. Также имеется дивизия ОДОН,
подчиняющаяся Центральному ап-
парату войск НГ, которая базирует-
ся и действует в Центральном
округе войск НГ, но может усили-
вать и другие округа войск НГ.
Ряд соединений ОН, располо-
женных в ответственных регионах
и «горячих» точках, имеют струк-
туру примерно как у мотострелко-
вых соединений СВ и полные ком-
плекты б-нов обеспечения. Правда
они не имеют танков, но оснащены
ББМ (в т.ч. БМП-2 и БТР-82А/АМ),
120-мм миномётами, зенитными
установками ЗУ-23 и стрелковым
оружием. Соединения войск НГ,
предназначенные для решения ме-
нее ответственных задач, либо не
требующих мобильности (в т.ч. ох-
ранных) не имеют ББМ и миномё-
тов, у них мало автотранспорта.
Сейчас войска НГ имеют 170
тыс. чел. и включают 3 дивизии (по
3-5 полков и ряду отд. б-нов), 20
бригад (18 ОН и 2 СМ), 102 полка и
отд. б-на (в т.ч. СМ), 11 отрядов СН,
4 авиаполка, 9 эскадрилий и др.
Округа войск НГ имеют по 2-4
бригады, в т.ч. ОН/СМ. Исключе-
ния – Центральный округ войск НГ
(2 дивизии (?) и 2 бригады (ОН и
СМ), обеспечивающий вместе с ди-
визией ОДОН безопасность Мо-
сквы и Центрального промышлен-
ного региона, и особо
Анализ организации войск НГ
показывает, что они представля-
ют собой семь оперативно-
территориальных объединений
(фактически «армий войск НГ»),
именуемых округами войск НГ и
предназначенных для обеспечения
внутренней безопасности всех
регионов РФ
46.
46
ответственный Северо-Кавказский
округ ВНГ,в котором 7 бригад ОН.
В Северо-Западном округе войск
НГ 3 бригады (в т.ч. 1 ОН и 1 СМ),
в Приволжском – 4 бригады (в т.ч.
1 ОН), в Уральском – 2 бригады, в
Сибирском – 4 бригады, в Восточ-
ном – 2 бригады. Состав округов
войск НГ, их дивизий и бригад за-
висит от ответственности, задач,
потребностей и особенностей
округа войск НГ. В каждой округе
войск НГ также есть комплект ча-
стей и подразделений обеспечения:
полки или б-ны СМ, связи, охраны
и обеспечения, отряды СН, авиа-
полки и/или эскадрильи, учебные
полки и центры, госпитали и др.
Из дивизий самой сильной яв-
ляется ОДОН, которая включает 4
полка (3 ОН и учебный), центр СН
(4 группы СН), 7 отд. б-нов (связи,
сапёрный, комендантский, охраны
и обеспечения учебных центров,
ремонтный, обеспечения, меди-
цинский), роту РХБЗ и др. В диви-
зии было св. 10 тыс. чел., сотни
ББМ и артиллерия. Полк ОН этой
дивизии включал 3 оперативных
б-на (9 рот), артиллерийско-зенит-
ный д-н (2 батареи – зенитная и
минометная), 5 рот (разведки, ин-
женерно-саперная, автомобильная,
материального обеспечения, по-
четного караула). Другие 2 остав-
шиеся дивизии (55-я и 95-я) вклю-
чают по 3-5 полков СМ, в них могут
быть также 3-6 отд. б-нов (в т.ч.
СМ) и отряд СН. Единого штата
дивизий нет, и каждая имеет свою
организацию, зависящую от задач.
Можно предположить, что эти две
дивизии тоже будут переформиро-
ваны (переименованы) в бригады.
Отд. бригады ОН могут вклю-
чать несколько полков (в т.ч. ОН/
СМ), в них могут быть до 8 б-нов (в
т.ч. ОН/СМ), а также ряд б-нов
обеспечения (разведывательный,
связи, инженерно-сапёрный, ре-
монтно-восстановительный, мате-
риального обеспечения, медицин-
ский), отряд СН и рота РХБЗ.
Несколько мобильных бригад
ОН имеют по 4 б-на ОН (в т.ч. 1 на
БМП), артиллерийско-зенитный
д-н (миномёты и ЗУ-23), в них есть
роты обеспечения. В 2016 г было 6
таких бригад, и они входили почти
в каждый округ, кроме Уральского
и Сибирского. Очевидно, число та-
ких бригад будет увеличено, т.к.
они лучше приспособлены для
борьбы с воздушными и морскими
десантами, а также со спецназом и
для действий совместно с СВ.
Самыми сильными являются
бригады ОН Северо-Кавказского
округа войск НГ, в т.ч., 46-я брига-
да, имевшая 3 полка (2 ОН и арт-
полк), 8 б-нов (5 ОН и 3 СМ), 6
б-нов обеспечения (разведыватель-
ный, связи, инженерно-сапёрный,
ремонтно-восстановительный, ма-
териального обеспечения, меди-
цинский), отряд СН и роту РХБЗ.
Другие бригады округа имели:
47-я – 2 полка СМ, 3 б-на (2 СМ и
47.
47
ОН), б-ны обеспечениякак 46-й
бригаде, 49-я – 3 полка ОН, 3 б-на
(2 ОН и СМ), б-ны обеспечения
как 46-й бригаде, 50-я – 3 полка (2
ОН и СМ), отряд СН и сапёрный
б-н. В Крыму была сформирована
112-я бригада ОН – 2 СМ полка, 2
б-на (ОН и СМ), отряд СН. Мо-
бильные бригады батальонного
состава включали: 22-я – 4 б-на
ОН, артиллерийско-зенитный д-н,
102-я – 3 б-на (2 ОН и СМ), арт. д-н,
отряд СН.
Бригады других округов имели:
63-я – полк и морской отряд, 110-я
СМ – 2 полка (в т.ч. 1 СМ), 4 СМ
б-на, 35-я – 3 полка (в т.ч. 1 СМ и
учебный), 1 СМ б-н, 42-я и 82-я –
по 2 полка (в т.ч. 1 ОН), 91-я – 2
полка и 3 б-на (в т.ч. 1 СМ), 21-я
ОН – 4 б-на ОН (1 на БМП, 1 на
БТР и 2 на автомобилях), артилле-
рийско-зенитный д-н, 10 рот (раз-
ведки, снайперская, инженерно-са-
перная, регулирования движения и
комендантской службы, охраны,
автомобильная, ремонтная, мате-
риального обеспечения, медицин-
ская), взвод РХБЗ, кинологический
взвод, учебный центр. Видимо, на
такую организацию будет переве-
дено ещё несколько бригад.
За год с момента создания войск
НГ в их организации произошли
относительно небольшие измене-
ния – несколько дивизий было пе-
реименовано в бригады, а несколь-
ко бригад – в полки. Но при этом
повысился уровень моторизации
соединений за счёт поступления
автотранспорта. Почти в каждом
округе теперь есть мобильная бри-
гада, имеющая БМП/БТР, миномё-
ты и ЗУ-23.
Серьёзные изменения за год про-
изошли в авиации войск НГ. Было
сформировано4новыхавиаполкаи1
эскадрилья. Полки имеют не только
вертолёты(по4Ми-24,6Ми-8МТВ-2
и 1-3 Ми-26Т), но и транспортные са-
молёты (по 6 Ил-76 и несколько Ан-
26). В то же время были сохранены 8
имевшихся эскадрилий по 6 вертолё-
тов Ми-8МТВ-2. Обычно в округе
ВНГ есть 1 эскадрилья (в Сибирском
2), но приоритетные округа имели
больше авиации (в Северо-Кавказ-
ском – 2 авиаполка и 1 эскадрилью, в
Центральном – авиаполк и 2 эска-
дрильи).
Состав, численность и опера-
тивное построение группировок
войск Росгвардии ещё уточняются,
и это планируется завершить в ос-
новном до 31 августа 2017 г, а окон-
чательно – до 31 января 2018 г.
Территориальные органы Ро-
сгвардии (до 50 тыс. чел.) входят в
следующие федеральные округа:
• Центральный (Центральный
округ войск НГ) – Москва и 17
областей (2 главных управления,
12 управлений и 4 отдела);
• Северо-Западный (Северо-За-
падный округ ВНГ) – 2 респу-
блики, 7 областей и автономный
округ (главное управление, 5
управлений и 4 отдела);
Серьёзные изменения за год про-
изошли в авиации войск НГ
48.
48
• Северо-Кавказский иЮжный
(Северо-Кавказский округ
ВНГ) – Севастополь, 9 респу-
блик, 3 области и 2 края (главное
управление, 12 управлений и 2
отдела);
• Приволжский (Приволжский
округ ВНГ) – 6 республик, 7 об-
ласти и край (11 управлений и 3
отдела);
• Уральский (Уральский округ
ВНГ)–4областии2АО(4управ-
ления и 2 отдела);
• Сибирский (Сибирский округ
ВНГ) – 4 республики, 5 областей и
3 края (9 управлений и 3 отдела);
• Дальневосточный (Восточный
округ ВНГ) – республика, 3 обла-
сти, 3 края и 2 АО (3 управления
и 6 отделов) [14].
Всего в Росгвардии 84 террито-
риальных органа (4 главных управ-
ления, 56 управлений и 24 отдела).
Территориальные органы вклю-
чают:
Центр специального назначе-
ния сил оперативного реагирова-
ния и авиации (ЦСН СР) – это тер-
риториальные органы Росгвардии
межрегионального уровня. По-
скольку ОМОН И СОБР имели
схожие цели и задачи, руководство
МВД России в своё время пришло к
выводу, что в целях более совер-
шенной организации и повышения
эффективности оперативно-слу-
жебной (боевой) деятельности
спецподразделений органов вну-
тренних дел РФ, оптимизации
управления силами и средствами
ОМОН и СОБР их необходимо
объединить в единый Центр. Как
следствие, в 2011 г, в рамках прово-
димого реформирования системы
МВД России были созданы ЦСН
СР в городах Новосибирск, Ниж-
ний Новгород, Казань, Барнаул,
Щёлково.
Сейчас ЦСН СР Росгвардии
(Щёлково) является органом Ро-
сгвардии, осуществляющим реали-
зацию задач, возложенных на
ОМОН «Зубр», СОБР «Рысь» и
авиационный отряд СН «Ястреб».
Центр находится в оперативном
подчинении центрального аппара-
та Росгвардии.
Центр СН Росгвардии по Мо-
скве имеет следующие задачи:
• специальные мероприятия по
обнаружению, блокированию,
задержанию террористов и чле-
нов бандитских формирований;
• обнаружение, изъятие, обезвре-
живание взрывоопасных пред-
метов;
• участие в эвакуации граждан,
оказание им первой помощи;
• осуществление мероприятий по
охране общественного порядка в
зоне вооруженного конфликта;
• участие в разъединении проти-
воборствующих сторон;
охрана общественного порядка
в районе возникновения чрезвы-
чайного происшествия и на приле-
гающей территории, обеспечение
безопасности оперативно-след-
49.
49
ственных групп органоввнутрен-
них дел и прокуратуры;
• охрана особо важных объектов,
обеспечение сохранности иму-
щества, предупреждение и пре-
сечение хищения собственности
или её уничтожения;
• участие в сопровождении ко-
лонн, грузов, досмотре авто-
транспорта, поездов, пассажи-
ров;
• целевые рейды и специальные
операции по поддержанию пра-
вопорядка на улицах города и в
других общественных местах;
• отработка криминогенных мест
для выявления и пресечения
преступлений;
• выполнение опасных задач в го-
родских условиях, включая за-
хват и ликвидацию вооружён-
ных преступников, а также сило-
вое подавление массовых
беспорядков;
• физическое недопущение и пре-
кращение проведения несанкци-
онированных властями публич-
ных мероприятий;
• обеспечение режима комендант-
ского часа.
В обычные дни бойцы Центра
используются как группы силовой
поддержки в операциях, проводи-
мых сотрудниками московской по-
лиции.
ОМОН «Зубр» ЦСН СР (Щёлко-
во-7) был создан в феврале 2006 г в
МВД на базе существовавшего с
1988 г ОМОН ГУВД по Московской
обл. Он подчинялся министру вну-
тренних дел. Штат ОМОН «Зубр»
составили сотрудники подмосков-
ного ОМОНа. Численность «Зу-
бра» около 430 чел., он имеет БТР,
БА «Тигр», вертолёты и др. спец-
технику, в состав отряда есть снай-
перы и кинологи.
Основными задачами ОМОН
«Зубр», являются обеспечение без-
опасности граждан, правопорядка и
общественной безопасности на ули-
цах и в других общественных ме-
стах, а также при проведении массо-
вых мероприятий; предупреждение
и пресечение преступлений, уча-
стие в борьбе с террористическими,
диверсионными и разведыватель-
но-десантными группами.
В момент создания «Зубра» ряд
СМИ называли его как спецпо-
дразделением по борьбе с «оранже-
вой революцией», приводя в дока-
зательство то, что оклады его
бойцов в 3-4 раза выше, чем в дру-
гих ОМОНах. «Зубр» обеспечивал
порядок при проведении «Маршей
несогласных» в Нижнем Новгоро-
де, Рязани, Москве.
СОБР «Рысь» ЦСН СР обеспечи-
вает силовую поддержку подразделе-
ний Росгвардии при проведении
спецопераций по освобождению за-
ложников, задержанию опасных пре-
ступников, борьбе с бандитизмом и
терроризмом. СОБР «Рысь» основан
в 1992 г как отдел тактических опера-
ций для решения специальных задач
по борьбе с организованной пре-
Основными задачами ОМОН «Зубр»,
являются обеспечение безопаснос-
ти граждан, правопорядка и обще-
ственной безопасности на улицах и
в других общественных местах, а
также при проведении массовых
мероприятий; предупреждение и
пресечение преступлений, участие в
борьбе с террористическими,
диверсионными и разведывательно-
десантными группами
50.
50
ступностью. В случаенеобходимости
офицеры отрядов могут быть быстро
доставлены в район чрезвычайной
ситуации. Для передислокации лич-
ного состава СОБРу доступны все
средства передвижения. В ЦСН СР
МВД России имеются вертолеты и
самолеты, готовые перебросить
группу СОБРа в любую точку стра-
ны. В особых случаях задействуется
авиация войск НГ.
Подготовка сотрудников связа-
на с выполнением оперативно-бое-
вых задач. Каждый отдел заступает
на службу на сутки. Если нет вызо-
вов, то сотрудники занимаются по
плану боевой подготовки. В подго-
товку сотрудника «Рыси» входят
владение разными видами оружия,
рукопашный бой, парашютная
подготовка, горная подготовка
(альпинизм, скалолазание), работа
под водой, психологическая подго-
товка. Кроме основной, существу-
ют углубленные программы про-
фильных специалистов:
высотников, снайперов, саперов,
водителей, боевых пловцов, пере-
говорщиков. Высотную подготовку
проходят все сотрудники отряда.
Не менее чем два раза в год про-
водится полевой выход личного со-
става отряда. Для этих целей ис-
пользуются учебные центры
Росгвардии, МВД или МО.
Авиационный отряд СН
«Ястреб» ЦСН СР оказывает под-
держку операциям ЦСН СР: транс-
портировка боевой группы к месту
проведения спецоперации, воз-
душная разведка и патрулирова-
ние. На вооружении отряда само-
леты «Суперджет-100», вертолеты
Ми-8 и AS-355 Ecureuil, БПЛА вер-
толетного и самолетного типа.
Авиационные отряды СН
(АОСН) по субъектам РФ. АОСН
имеют на вооружении вертолеты и
БПЛА вертолетного и самолетного
типа. Они предназначены для ави-
ационного обеспечения деятельно-
сти подразделений спецназа при
проведении мероприятий, связан-
ных с охраной общественного по-
рядка, борьбой с преступностью,
противодействием экстремизму и
терроризму.
В составе АОСН 40 авиацион-
ных отрядов специального назна-
чения по Москве, Кемеровской, Во-
ронежской, Свердловской,
Мурманской, Ростовской, Нижего-
родской, Астраханской, Самар-
ской, Челябинской, Тюменской,
Омской, Новосибирской, Амур-
ской, Московской области, Санкт-
Петербургу и Ленинградской обла-
сти;Забайкальскому,Приморскому,
Красноярскому, Камчатскому,
Краснодарскому, Ставропольско-
му, Пермскому, Алтайскому, Хаба-
ровскому, краю; Республике Саха
(Якутия), Дагестан, Адыгея, Ингу-
шетия, Татарстан, Башкортостан,
Хакасия, Тыва, Крым, Коми, Север-
ная Осетия – Алания, Чеченской,
Кабардино-Балкарской Республи-
ке, космодрому «Байконур».
51.
51
Отряды мобильные особогона-
значения (ОМОН) – это специаль-
ные подразделения Росгвардии,
привлекаемые для обеспечения
правопорядка и безопасности, в
т.ч. на массовых акциях и меропри-
ятиях, а также в «горячих точках»
на территории России. Подразделе-
ния ОМОН лучше вооружены по
сравнению с обычной полицией и
проходят специальную подготовку.
Сейчас ОМОН передаётся в Ро-
сгвардию.
В 2014 г численность ОМОН со-
ставляла 40 тыс. чел. в составе 160
отрядов.
Первые 19 отрядов ОМОН были
созданы 3 октября 1988 г – в период
перестройки, когда начала нарас-
тать нестабильность в обществе, и
увеличилась вероятность массовых
беспорядков. К концу 1990-х годов
подразделения ОМОН существо-
вали уже во всех крупных городах
России с населением свыше 500
тыс. чел. Во время вооружённого
конфликта на Северном Кавказе,
почти все региональные подразде-
ления ОМОН побывали там в ко-
мандировке, выполняя антитерро-
ристические мероприятия.
В первую очередь ОМОН наце-
лены на разгон демонстраций и
митингов. В случае обострения об-
щественно-политической обста-
новки в различных регионах РФ
силы ОМОН совместно с отрядами
СОБР и ВВ должны вернуть кон-
троль властей над ситуацией, утра-
ченный в результате массовых про-
тестов, терактов или вооруженных
мятежей.
В отличие от чисто офицерско-
го СОБРа, большинство должно-
стей в ОМОНе – сержантские.
Офицерами являются только ко-
мандиры.
Специальные отряды быстрого
реагирования (СОБР) – это феде-
ральные и региональные специаль-
ные подразделения МВД России,
предназначенные для борьбы с ор-
ганизованной преступностью. Од-
нако в связи с изменением внутри-
политической обстановки СОБРы
могут также привлекаться для под-
держки операций ОМОН. Сейчас
СОБР передаётся в Росгвардию.
В 2009 г численность СОБР со-
ставляла 5,2 тыс. чел. в составе 87
отрядов.
В отличие от ОМОНа, который
работает с правонарушителями,
хулиганами и участниками массо-
вых беспорядков, СОБР работает
по членам бандформирований и
организованных преступных груп-
пировок, вооруженным преступ-
никам и лицам, захвативших за-
ложников.
Помимо собственно силовых
задержаний вооруженных пре-
ступников и членов банд, бойцы
СОБРа осуществляют силовое со-
провождение оперативно-розыск-
ных и следственных действий, за-
щиту свидетелей, охрану
должностных лиц полиции и чле-
52.
52
нов их семей,освобождают залож-
ников, захваченный транспорт,
ликвидируют террористические
группы. Поэтому они часто работа-
ют вместе с сотрудниками ВВ и
ФСБ.
СОБРы комплектуются офице-
рами. Требования для вступления
в подразделение – опыт службы на
должности опера в других поли-
цейских подразделениях и отмен-
ная физическая подготовка либо
наличие профильного высшего об-
разования, срочной службы в спец-
назе и спортивных достижений
(разряды по борьбе, самбо, дзюдо,
боксу, боевым единоборствам,
стрельбе и т.п.)
СОБРы формируются штурмо-
выми группами (делятся на группы
захвата и группы прикрытия). В
группы прикрытия входят снайпе-
ры, альпинисты (проникающие в
помещения с крыши или верхних
этажей, если это целесообразно). В
подразделениях есть и взрывники,
чья деятельность особенно акту-
альна во время командировок на
Северный Кавказ.
Подразделения вневедомствен-
ной охраны (до 238 тыс. чел.)
Вневедомственная охрана – это
структурное подразделение, пре-
доставляющее услуги по охране
объектов всех форм собственно-
сти, а также квартир и других мест
хранения личного имущества
граждан с сохранением должност-
ных функций Росгвардии. Общее и
оперативное управление осущест-
вляется Главным управлением вне-
ведомственной охраны Росгвар-
дии.
Территориальные подразделе-
ния вневедомственной охраны
дислоцируются:
• Центральный федеральный
округ – 14 ФГКУ управлений
вневедомственной охраны
(УВО) и 4 отдела вневедомствен-
ной охраны (ОВО);
• Северо-Западный федеральный
округ – 6 ФГКУ УВО и 4 ОВО;
• Северо-Кавказский и Южный
федеральный округи– 13 ФГКУ
УВО и 2 ОВО;
• Приволжский федеральный
округ – 12 ФГКУ УВО и 2 ОВО;
• Уральский федеральный округ –
6 ФГКУ УВО;
• Сибирскийфедеральныйокруг –
8 ФГКУ УВО и 4 ОВО;
• Дальневосточный федеральный
округ – 3 ФГКУ УВО и 6 ОВО.
Всего имеется 84 подразделения
вневедомственной охраны (62
ФГКУ УВО и 22 ОВО) [14].
Для организации охраны ис-
пользуются технические средства
(объемные и акустические извеща-
тели, оптико-электронные датчики
и пр.), съём информации с которых
осуществляется, например, через
городскую телефонную сеть. Ин-
формация с технических средств
охраны поступает на пункт цен-
трализованной охраны и обраба-
тывается дежурным персоналом.
СОБРы формируются штурмовыми
группами (делятся на группы захва-
та и группы прикрытия). В группы
прикрытия входят снайперы,
альпинисты (проникающие в поме-
щения с крыши или верхних этажей,
если это целесообразно). В подраз-
делениях есть и взрывники, чья
деятельность особенно актуальна
во время командировок на Северный
Кавказ
53.
53
Численность вневедомственной
охраны составляетдо 238 тыс. чел.,
в том числе 125 тыс. сотрудников
Росгвардии, 113 тыс. сотрудников
ФГУП «Охрана» плюс 100 тыс.
вольнонаемных работников – это
дежурные пультов централизован-
ного управления и сотрудники
обеспечивающих подразделений.
В структуру вневедомственной
охраны входят строевые подразделе-
ния, укомплектованные аттестован-
ными сотрудниками; специализиро-
ванные строевые подразделения,
осуществляющие мероприятия по
охране имущества всех форм соб-
ственности при его транспортировке
(сопровождение грузов), как на
транспорте собственника имуще-
ства, так и на собственном; пункты
централизованной охраны, создаю-
щиеся для охраны рассредоточенных
на местности объектов различного
назначения; центры оперативного
управления, создающиеся путем сли-
яния строевых подразделений и пун-
ктов централизованной охраны.
В состав вневедомственной ох-
раны также входит Центр СН вне-
ведомственной охраны Росгвар-
дии. Центром обеспечивается
охрана объектов государственного
значения, включенных в перечень
объектов, подлежащих обязатель-
ной охране, таких как Генеральная
прокуратура, Верховный Суд,
Счетная палата, Следственный ко-
митет РФ, федеральные министер-
ства, агентства и службы, а также
ряд объектов Управления делами
Президента РФ.
В состав ЦСН ВО Росгвардии
входит строевое подразделение
(Специальный полк), 5 отделов ох-
раны и подразделение в республи-
ке Ингушетия (Карабулак).
ФГУП «Охрана» в структуре
МВД всегда выполняла роль основ-
ного внебюджетного и не вполне по-
дотчетного источника дохода, что
неминуемо создает коррупционные
риски. По уставу, ФГУП «Охрана»
МВД России являлось коммерческой
организацией и вело свою деятель-
ность на основе договоров, заключа-
емых с физическими и юридически-
ми лицами, частными и
государственными структурами. По
сути это коммерческая полиция, ак-
тивно конкурирующая с частными
охранными предприятиями. У нее
на охране более 1,2 млн. квартир, 190
тысяч складов и еще 500 тыс. других
объектов. Ежегодный коммерческий
доход от вневедомственной охраны
оценивается в 15-20 млрд. руб.
Подразделения лицензионно-
разрешительной работы имеют ос-
новной задачей осуществление
контроля за соблюдением законо-
дательства РФ в области оборота
оружия, частной детективной и ох-
ранной деятельности [2].
Высшие учебные заведения
включают:
• Новосибирский военный инсти-
тут им. генерала армии И. К.
Яковлева;
54.
54
• Пермский военныйинститут;
• Санкт-Петербургский военный
институт;
• Саратовский военный институт
[2, 14].
Медицинские организации
включают 8 военных госпиталей
(в т.ч. главный клинический) и
7-й клинико-диагностический
центр, а также 7 ФГКУЗ санато-
риев («Россия», «Солнечный»,
«Федосьино», «Манчжур», «Мер-
курий», «Ратник» и «Дон») [2,
14].