Challenges and risks

1. 1 жовтня 2014
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ
Безпековий огляд ЦДАКР № 11
Загальні оцінки
Основні виклики і ризики другої половини вересня 2014
У дзеркалі експертної думки
Терористичний диктат Кремля
Россия меняет матрицу своей пропаганды
Противотанковая оборона легковооруженных формирований силовых структур Украины
Війна як система
Аналітичні розробки
Возможные перспективы и пути развития подразделений специального назначения Украины
Артиллерия российской армии
Российские наземные силы вторжения в Украину – новые данные
,

3. CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES ­€‚ƒ„: †‡ˆ. ˆˆŠ‹ƒŒŽ„, 10, “”Šƒ 5, –—†, 04070 š‚ˆ.: +38 (044) 425-42-10, ”„Žƒ +38 (044) 425-16-22www. cacds.org.ua

4. Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України.
Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України.
Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони, перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (з 2014 р.)
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)

5. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 3
Загальні оцінки
Основні виклики і ризики другої половини вересня 2014
Основні виклики і ризики другої половини вересня 2014 року пов’язані
із подальшим приготуванням Росії до масштабної війни та цілеспрямова-
ним формуванням території з невизначеним статусом. Як і у минулий пе-
ріод (перша половина вересня ц.р.) глобальним викликом Україні варто
вважати відсутність належної реакції на вторгнення з боку західного світу.
Вивчення млявої реакції західного світу дозволило президенту РФ
нав’язати режим дивного, паліативного перемир’я, який за усіма параме-
трами більш вигідний Кремлю, ніж офіційному Києву. Зауважимо: цей
сценарій став реальністю в умовах безпристрасного мовчання Заходу. Він
дозволяє Кремлю здійснювати перегрупування сил і нарощування резер-
вів, ретельно зондуючи рефлексію світової спільноти. Вона сприятлива, а
подальші провокації (порушення повітряного простору Швеції, США та
Канади, викрадення естонського офіцера, арешт литовського судна) вия-
вив дедалі більше слабких місць. Між іншим, кожного дня РНБОУ інфор-
мує про появу нових підрозділів РФ поблизу кордонів з Україною, що
можна інтерпретувати як підготовку до масштабної війни за територію
України – передусім з метою з’єднання з територією Криму.
Незалежно від риторики головних гравців на міжнародній арені, Київ
залишений один на один у «з’ясуванні стосунків» з Москвою. І цей процес
прозорий до жаху: або поступки, або війна. Ось причина невдоволення
патріотів згодою Петра Порошенка на сумнівні умови перемир’я. Новий
Брестський мир, прийнятий через безвихідь, може бути виправданий
лише в одному випадку — якщо в цьому проміжку часу буде підготовлена
надійна оборона на випадок наступного етапу агресії Кремля. Фахівці
стверджують: в умовах скромної протидії Заходу навряд чи Путін зупи-
ниться. Хіба що перед перспективою несумірно великих втрат. Особливо
важливо, що взимку у Кремля з’являються нові вагомі аргументи: газовий
вентиль, і краще підготовлені для зими резерви. Нехай і позбавлені ідеї
для просування вглиб України.
З підготовкою сил оборони України залишається чимало проблем.
Наприкінці вересня з різних підрозділів зі сходу України почали надходи-
ти сигнали: війська почали мерзнути, слід прискорити народні постачання
теплого одягу й медикаментів. Посилюється незадоволення владою — за
нездатність забезпечити повною мірою індивідуальним захистом, важким
озброєнням, набоями.
Фахівці з питань безпеки зазначають, що поряд із проблемами прихід
Росії з війною створив унікальні умови для формування сучасної, боєздат-
ної армії. Проте військово-політичне керівництво країни досі не зробило
оборонний потенціал головним пріоритетом. Нехитрий аналіз роботи
уряду й військового відомства як його ключової складової (формування й
терміни підписання держоборонзамовлення, реальні постачання озбро-
Як і у минулий
період (перша
половина вересня
ц.р.) глобальним
викликом Україні
варто вважати
відсутність на-
лежної реакції на
вторгнення з боку
західного світу.
Кожного дня
РНБОУ інформує
про появу нових
підрозділів РФ
поблизу кордонів з
Україною, що
можна інтерпре-
тувати як підго-
товку до масш-
табної війни за
територію Украї-
ни – передусім з
метою з’єднання з
територією Кри-
му.
Особливо важливо,
що взимку у Крем-
ля з’являються
нові вагомі аргу-
менти: газовий
вентиль, і краще
підготовлені для
зими резерви.

6. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 4
єнь у зону бойових дій, формування резервів) свідчить про провал логіс-
тичного забезпечення. Через те, що структури влади жили в умовах мир-
ного часу, аби половиною складу дружно піти на вибори. Варто нагадати
що Експертна рада (до якої увійшли кілька недержавних центрів, включа-
ючи ЦДАКР, і група військових аналітиків) виступила 1 вересня з наполе-
гливою рекомендацією владі створити систему управління державою в
умовах воєнного часу, підготувати країну для введення воєнного стану й
відмовитися від парламентських виборів в умовах війни.
На ділі маємо досі відсутність єдиного органу управління силами обо-
рони. Ним в умовах війни має бути Генштаб, але дивні перестрілки між
міністрами В.Гелетеєм і А.Аваковим чітко свідчать — єдиноначальності
все ще немає й, відповідно, органу управління теж де-факто немає. Необ-
хідне кадрове чищення в силових структурах не проведено. Тоді як учас-
ники бойових дій і експерти відкрито твердять про необхідність заміни
конкретних командирів і начальників, багато чинів все ще займаються пі-
аром власних персон. Однак головною проблемою фахівці називають від-
сутність відповідальності за окремі рішення й за недбалу бездіяльність.
Немає розслідування й відповіді громадськості ні в одній резонансній си-
туації в зоні бойових дій. Мотиваційний пакет для учасників бойових дій
повною мірою не запущений, що стає передумовою підривання патріотиз-
му зсередини. Усе це вже негативно позначилося на сприйнятті громад-
ськістю самого Петра Порошенка. Імідж Верховного Головнокомандувача
поступово знижуватиметься й далі, якщо за відсутності кадрових пере-
становок підрозділи сил оборони відчуватимуть брак польових кухонь і
генераторів, важкої військової техніки та боєприпасів, обмундирування й
взуття. Якщо з’являтиметься (як нині) інформація про затримку передачі
підрозділам сил оборони вже куплених протитанкових засобів на тлі
включення посадовими особами військового відомства до держоборонза-
мовлення сумнівної продукції й розробок. Але ще більше, якщо
з’являтимуться непропрацьовані й непродумані накази, а після необґрун-
тованих втрат не буде винних.
Зима може дуже швидко розставити крапки над «і». Якщо повною мі-
рою військова організація України не буде готова до продовження війни,
Путін негайно почне вимагати нових поступок. І хороші дипломатичні на-
вики команди Порошенка навряд чи тут допоможуть.
Військово-політичному керівництву слід було б активізувати роботу у
кількох напрямках одночасно. Оперативно розгорнути підготовку пере-
ведення військової техніки на зимовий період експлуатації. При цьому
частину техніки варто поставити у війська після проведення термінового
ремонту, іншу ж частину необхідно модернізувати. Це стосується броне-
техніки — як мінімум потрібні системи захисту й високоточні системи
ураження (тандемні боєприпаси й модулі з ПТРК). А також літаків і вер-
На ділі маємо досі
відсутність єдино-
го органу управлін-
ня силами оборони.
Якщо повною
мірою військова
організація Украї-
ни не буде готова
до продовження
війни, Путін не-
гайно почне вима-
гати нових посту-
пок.
Військово-полі-
тичне керівни-
цтво країни досі
не зробило оборон-
ний потенціал
головним пріори-
тетом.

7. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 5
тольотів (на авіаремонтних підприємствах є хороші модернізаційні рішен-
ня) Ще частину готової до використання військової техніки, переважно
радянського виробництва, варто оперативно купити у країн ЦСЄ (не че-
каючи рішень про постачання в рамках військово-технічної допомоги).
Нагадаємо, з липня ц.р. знято ембарго ЄС на реалізацію зброї Україні. На
жаль, поки не чути про закупівлі Києвом якихось озброєнь. А скажімо, та
ж Польща має модернізовані МІГ-29, майже всі держави ЦСЄ володіють
парками вертольотів і бронетехніки радянського виробництва.
Станом на середину 90-х років ХХ століття в арсеналах українського
військового відомства було понад 1 тис. літаків, близько 11 тис. артилерій-
ських систем різних найменувань, близько 6 тис. танків і 7 тис. легких бро-
немашин. Звісно, вся це радянська спадщина в хаотичному режимі роз-
продавалася. Але реалізовано далеко не все. Проте, налагоджуючи систему
ремонту й модернізації (що зараз робиться також у хаотичному режимі),
варто пам’ятати: частина техніки потрібна сьогодні зараз. Можна погоди-
тися з військовим міністром Гелетеєм, що 10 відремонтованих танків кра-
ще одного купленого. Але ситуація говорить і про те, що краще сьогодні
один танк у зоні бойових дій, ніж завтра десять. Тому що вони можуть уже
не знадобитися.
Настав час використання всіх можливих ресурсів держави. Серед ін-
шого заборонити Міноборони реалізовувати будь-які озброєння й вій-
ськову техніку, придатну для війни. Варто організувати спеціальні комісії
при Адміністрації Президента України для контролю за виконанням роз-
поряджень про постачання військового майна, озброєнь і військової тех-
ніки (серед іншого доцільно залучити неурядових експертів, представни-
ків ЗМІ, парламентаріїв). І для контролю (доопрацюванню, якщо
необхідно) впровадження схем всебічного забезпечення учасників бойо-
вих дій і членів їхніх сімей.
Поки йдуть дискусії про те, виділяти на потреби оборони 2014 року 63
млрд чи 70 млрд грн., головний виклик закладений не в обсязі, а в здатнос-
ті уряду виділяти ресурси в перші ж дні. Адже всі попередні роки реальні
асигнування починалися в кращому разі з квітня. А виплати оборонним
підприємствам незрідка затягувалися до травня — червня. Наразі ключо-
вим моментом стає не кількість ресурсів, а здатність приймати швидкі
своєчасні рішення й добиватися їх реалізації. На передовій — по вертика-
лі від начальника ставки верховного головнокомандувача до відповідних
командирів. У тилу — від керівників міністерств і глави уряду до началь-
ників цехів підприємств.
Низка експертів переконана: якщо після парламентських виборів
Кремль піде на наступний виток війни, знадобиться негайне запрова-
дження воєнного стану в країні (правки до відповідних нормативно-пра-
вових актів досі не внесені, хоча їхній перелік підготовлений експертами
Варто організува-
ти спеціальні
комісії при Адміні-
страції Президен-
та України для
контролю за вико-
нанням розпоря-
джень про поста-
чання військового
майна, озброєнь і
військової техніки

8. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 6
ще в серпні). Навряд чи Захід скористується можливістю оголосити Путі-
на міжнародним злочинцем. Якщо господар Кремля потрапить на високе
засідання Великої двадцятки (G-20), питання неучасті решти світу у війні
Росії проти України може бути вирішене остаточно. Зрозуміло, що в таких
умовах Президентові Порошенку дуже недоречно сваритися з президен-
том Путіним по-справжньому. Але саме тому й варто нарощувати оборон-
ний потенціал.
Фахівці переконані: необхідно втягнутися в спільні оборонні ініціати-
ви з США — від вироблення самої системи захисту України в нових умо-
вах реальності до спільного створення деяких видів озброєнь. Не виклю-
чено, що замість обіцяних (статусом союзника США поза НАТО) 350 млн
доларів Київ отримає лише 53 млн доларів. Але якщо так, то ніщо не за-
важає витратити їх на західні системи озброєнь.
Києву слід заново вчитися застосовувати спецназ. Конкретний при-
клад: при обороні Донецького аеропорту загинуло кілька спецназівців зі
структури ВМС України в Очакові. Зрозуміло, що вони виконували дуже
важливу місію. Але фахівці в області спеціальних операцій говорять про
неприпустимість таких рішень. Так, загинули підводники, які при необ-
хідності могли б підірвати кораблі РФ під Маріуполем. Таких випадків під
час нової російсько-української війни хоч греблю гати — в результаті при-
йнятих у хаосі рішень сили оборони країни можуть позбутися елітних під-
розділів.
Нарешті, головне. Слід усвідомити, що відносини України з Росією
можуть будуватися лише після Путіна. І у зв’язку з цим у нас чудовий при-
від весь час пам’ятати, що існування самої держави може виявитися під
загрозою, якщо підготовка до зимової оборони реалізовуватиметься таки-
ми ж темпами, як воєнна кампанія нинішніх весни й літа. Запасу часу ні у
Порошенка, ні у Яценюка, ні в українського народу більше немає. Разом з
тим, деякі експерти підтримали президента Порошенка. Так, координатор
Військової ради партії «Народний фронт» Дмитро Тимчук зазначив: «Екс-
перти і політики, які критикують закон про спецстатус деяких районів
Донбасу і виступаючі за продовження війни, повинні зрозуміти, що укра-
їнській армії не вистачає ресурсів і вона частково деморалізована».
У міжнародній площині у України з’явилися нові небезпечні виклики.
Так, Борис Нємцов заявив, що Донбас поступово перетворюється на плац-
дарм для нових наступів Росії, і з головним опонентом Путіна і РФ важко
не погодитися. Кремль досяг поступок Європи: Євросоюз і Україна підпи-
сали меморандум, за яким застосування договору про асоціацію з Євро-
пою почнеться тільки з 2016 року. Фахівці визнають, що Європа відступи-
ла, злякалася навіть натяку на війну з Росією. У зв’язку з цим політичний
експерт Павєл Шеремет зазначив, що таке перемир’я дозволяє зміцнити
проросійське військове угрупування на Донбасі. Зокрема, ті, хто вагався,
Донбас поступово
перетворюється
на плацдарм для
нових наступів
Росії

9. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 7
тепер вимушено перейдуть на сторону ДНР і ЛНР. Єдиний реальний здо-
буток візиту П.Порошенка до Вашингтону - домовленість про доручення
Сполучених Штатів до прямих переговорів з президентом РФ Володими-
ром Путіним.
Зростає економічна криза – найважливіший виклик українській дер-
жавності. Найбільш проблемний вузол – енергетичні поставки. Російська
сторона наполягає на виплаті Україною 2 млрд. доларів боргу та 1,9 млрд.
передоплати для постачання 5 млрд кубів газу. Москва розпочала тиск на
європейські країни, маніпулюючи припиненням постачання газу країнам,
що погодилися на реверс Україні. Так, протягом другої половини вересня
були припинино або зменшено поставки Польщі, Угорщині та Словаччи-
ні. Зокрема, 25 вересня угорський газовий оператор FGSZ без поперед-
ження зупинив реверсне постачання газу до України. 30 вересня словаць-
кий одержувач і дистриб’ютор російського газу, компанія Slovensky
plynarensky priemysel (SPP), заявив про зниження поставок російського
газу через Україну в обсязі близько 10%. 10 вересня про такий стан речей
інформувала Польща. Ці події є ознаками збільшення ризиків припинен-
ня поставок газу до України взимку.
В цілому посилилися антипутінські настрої в РФ. Однак ще занадто
далеко до можливості масових заворушень, спрямованих проти політики
Кремля. Слідом за Макаревичем і Войновичем рішуче виступив поет і ра-
діо драматург Ігор Померанцев, зазначивши, що Росія здається хворою
країною. Майже постійно надсилає антипутінські послання найвідоміший
российський опозиціонер Борис Нємцов. Суттєву заяву зробила науковий
співробітник Moscow Carnegie Center Лілія Шевцова (30 вересня). Вона
позначила у Financial Times, що агресивна політки Путіна може і призвела
до тактичної перемоги, але завершиться стратегічною поразкою. Важли-
вим повідомлення експерта стало твердження, що Новини про загибель
російських солдатів в Україні вже похитнули патріотичні настрої в Росії.
Досить симптоматичним виявився прогноз колишнього глави уряду Росії
Михайла Касьянова: «Путін уже рятує «Роснефть» коштами держбюджету.
За тим будуть і інші концерни. Тож треба буде друкувати гроші. А це озна-
чає - інфляція, курс рубля падатиме, життєві стандарти знижуватимуться.
Колапсу я очікую за рік» (28 вересня, інтерв’ю німецькому журналу Focus).
Водночас, «Марш миру» 21 вересня засвідчив, пробудження росій-
ського народу триватиме довгий термін часу, а інерція розтягнеться на мі-
сяці. Підтвердженням цього є й факт, що Путін очолив рейтинг мораль-
них авторитетів росіян. Рівень впливу пропаганди Кремля на маси
залишається значним та дієвим. Це дозволяє владі цинічно брехати наро-
дові. Серед іншого, заступник міністра оборони Росії Микола Панков за-
явив 30 вересня, що «Росія не є учасником подій, які відбуваються на сході
України», а «чутки (про участь російських військових у конфлікті) розпо-
всюджуються переважно українськими та деякими західними ЗМІ».
Ці події є ознаками
збільшення ризиків
припинення поста-
вок газу до України
взимку.
Рівень впливу
пропаганди Кремля
на маси залиша-
ється значним та
дієвим.

10. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 8
Внутрішньополітична ситуація в Україні залишається нестабільною.
Вагомим викликом стала зрада групи народних депутатів Верховної Ради
з 24 осіб. Зокрема, відвідання російської Держдуми регіоналами Володи-
миром Олійником, Оленою Бондаренко, Владиславом Лук’яновим, кому-
ністом Олександром Голубом та артисткою Таїсьєю Повалій засвідчило
наявність в структурах влади значної кількості проросійських сил.
Також певний ризик містить прогноз відомої в РФ діяча та письмен-
ниці Юлії Латиніної, яка зазначила, що в межах домовленості Путіна та
Порошенка Маріуполь має відійти до РФ (28 вересня, Радіо «Ехо Москви»).
Між іншим, внаслідок боїв на Донбасі загинули 3 219 людей, ще 8 198
людей - поранені. Це - повідомлення представництва ООН в Україні ста-
ном на 16 вересня.
Варто також відзначити низку позитивних рішень влади у соціальній
площині та сфері культури. Зокрема, Донецький національний універси-
тет України проводитиме свою освітню діяльність у Вінниці, що є сильним
кроком української влади. Держкіно і надалі забороняє російські фільми,
що є надзвичайно важливим принципом протистояння агресорові. Так,
нарешті заборонили в Україні фільм про війну Росії проти Грузії. Голова
Держкіно Пилип Іллєнко так прокоментував подію: «На даний момент ці
фільми не знаходяться в широкому прокаті, однак скасування державної
реєстрації цих стрічок носить важливий символічний характер. Вони є
найбільш одіозними зразками сучасної російської пропаганди, спрямова-
ної не тільки проти українського народу, а й проти інших, зокрема грузин-
ського (йдеться про стрічку «Серпень. Восьмого»)».
28 вересня сталася ще одна значна подія - на Площі Свободи в центрі
Харкова було знесено найбільший в Україні монумент Леніну. Це найваж-
ливіший символічний крок харків’ян, які обрали український шлях та не-
припустимість нав’язування путінських стереотипів.

11. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 9
У дзеркалі експертної думки
Терористичний диктат Кремля
Володимир Копчак,
заступник директора
Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:
З самого початку реалізації російськими і проросійськими силами за
підтримки Кремля сценарію створення на частині території Східної Украї-
ни зони нестабільності було чітко видно, що російське керівництво через
створені та фінансовані ним так звані ДНР і ЛНР вдається до дій, які мож-
на однозначно класифікувати як терористичні. З часом, особливо з почат-
ком краху амбіцій Путіна щодо створення підконтрольних йому самопро-
голошених утворень «ДНР» і «ЛНР», терористична складова їхньої
діяльності ставала все більш очевидною.
Возз’єднання «руського міра» для кремлівського тирана починалося
досить перспективно: анексія Криму без єдиного пострілу і пов’язане з
цим рекордне зростання підтримки всередині Росії, нагнітання антиуря-
дової пропаганди в південних та східних областях України, що створювало
передумови для розігрування сценарію подібного кримському і в цих регі-
онах.
Однак, з початку травня ситуація почала вирівнюватись не на користь
Кремля. Спочатку Одеса та Харків не погодились на перетворення себе у
частину ефемерної «Новоросії», чітка позиція місцевого керівництва ви-
ключила можливість проведення подібних акцій у Дніпропетровській,
Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. Далі – досить успіш-
не в нинішніх умовах проведення президентських виборах і втрата Крем-
лем аргументів щодо звинувачень на адресу «київської хунти», після чого
українські війська отримали розпочали контрнаступ і відновили контроль
над більшою частиною Донецької і Луганської областей, залишивши від
грандіозної «Новоросії» лише невеликі території, підконтрольні так зва-
ним ДНР та ЛНР.
Перед загрозою остаточного руйнування імперських амбіцій внаслі-
док неминучого знищення осередків ДНР та ЛНР, Путін пішов «ва-банк» і
24 серпня ц.р. санкціонував вторгнення регулярних збройних сил Росії на
територію України. Зрозуміло, що Кремль не може допустити поразки і
має приєднати до «руського міра» хоча б цей невеличкий шматочок, але
водночас продовжує заявляти про відсутність російських військ на україн-
ській території. Однією з причин цього, наряду з намаганнями виставити
так звані ДНР і ЛНР сторонами конфлікту, є те, що ці організації вдаються
до дій, які притаманні терористичним організаціям.
Певні особливості у виборі форм здійснення контролю над окупова-
ними територіями в Донецькій та Луганській областях України вносить й
інертне за своїм характером у більшості населення Донбасу, яке не готове
Перед загрозою
остаточного
руйнування імпер-
ських амбіцій
внаслідок немину-
чого знищення
осередків ДНР та
ЛНР, Путін пішов
«ва-банк» і 24
серпня ц.р. санкці-
онував вторгнення
регулярних зброй-
них сил Росії на
територію Украї-
ни.

12. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 10
до будь-яких кардинальних та рішучих дій. Навіть та його частина, яка під-
тримувала так звані ДНР і ЛНР, не бажала виходити за рамки «моральної
підтримки». Тому лідерам так званих ДНР/ЛНР не залишалось нічого ін-
шого, аніж вдаватися до методів дій терористів: примус, залякування, шан-
таж, вбивства, провокації.
Практичні приклади застосування терористичних дій наводяться у
щомісячних доповідях по Україні Комітету ООН з прав людини. Зокрема,
надаються наступні оцінки діям ДНР/ЛНР на контрольованих ними тери-
торіях:
«Озброєні групи фізично захоплюють ключові громадські та адміні-
стративні будівлі в Донецькій та Луганській областях і оголосили свою «не-
залежність» (створення ДНР та ЛНР – примітка авт.). Однак, ці озброєні
групи не беруть на себе жодних управлінських зобов’язань. Крім того, по-
ширюється атмосфера страху та залякування, особливо після викрадення
та вбивств депутатів міських рад та співробітників громадських служб, що
змушує багатьох представників органів місцевого самоуправління не ви-
ходити на роботу.»
«В Донецькій та Луганській областях поширюється страх, збільшуєть-
ся кількість випадків залякування та нападів з боку озброєних груп, які
спрямовуються проти пересічних людей, які підтримують єдність України
або відкрито заявляють про неприйняття будь-якої з двох самопроголоше-
них республік.»
«Окрім участі у веденні бойових дій (з урядовими військами України),
озброєні групи продовжували скоювати вбивства, викрадення, фізичні та
психологічні тортури, жорстоке поводження та інші серйозні порушення
прав людини і порушення норм міжнародного гуманітарного права. Зали-
шається невідомою кількість осіб, які утримуються озброєними групами,
за наявними оцінками станом на 17 серпня ц.р. їх кількість становить 468
осіб: деякі з них були звільнені українськими військами після відновлення
контролю над звільненими містами; інших звільняли внаслідок перегово-
рів, в тому числі в обмін на затриманих, викупи та інше.»
До цих офіційних фіксацій фактів відверто терористичної діяльності
слід також додати катастрофу, від якої здригнувся увесь світ – збиття під-
контрольними Кремлю терористами ДНР малазійського літака «Боїнг-777»
17 липня ц.р., яка забрала 298 життів ні в чому не винних людей. Ця траге-
дія стала новим «9-м вересням», яка винесла терористичну діяльність ДНР
і ЛНР у міжнародну площину та вимагає, щоб терористи були названі те-
рористами.
В цілому, в так званих ДНР і ЛНР немає ані бажання ані можливості
діяти іншим чином. Єдиним дієвим способом збереження контролю над
територіями в умовах повного руйнування інфраструктури регіону внаслі-
док розкрадання і вивезення в Росію основних підприємств, систематич-
Практичні при-
клади застосуван-
ня терористичних
дій наводяться у
щомісячних допо-
відях по Україні
Комітету ООН з
прав людини.

13. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 11
них диверсій та руйнування залізниць та інших важливих об’єктів, для
ДНР і ЛНР залишається терор та ідеологічне накачування місцевого насе-
лення. Все це підтримується російським керівництвом з метою, зокрема,
пошуку зовнішнього ворога для пояснення «тимчасових труднощів в еко-
номіці».
Аналогічним чином діяли Таліби та «Аль-Каїда» в Афганістані: ідеоло-
гічна і радикальна релігійна обробка місцевого населення, поєднана з теро-
ром проти інакомислячих на фоні нагнітання антизахідних настроїв і по-
шуку іноземних ворогів-винуватців у проблемах країни і світу.
Взагалі, підґрунтя для появи у Східній Європі аналогу Талібану та
«Аль-Каєди» вже створені:
в ідеологічному плані – це відверта антизахідна позиція і риторика
ідеологів створення «Новоросії» та ДНР/ЛНР. Зокрема: наголос на причет-
ності Заходу до зміни влади в Києві, заклики до протистояння експансії
Заходу, пояснення неприйнятності європейських цінностей для «загадко-
вої слов’янської душі», тощо;
в економічному плані – зруйнована інфраструктура регіону та перед-
бачуване зубожіння місцевого населення, в тому числі внаслідок втрати
робочих місць на обкрадених Росією заводах і затоплених шахтах;
в інформаційному плані – маніпулювання суспільною свідомістю з
боку Кремля, який, використовуючи наявний тотальний контроль над ме-
дійним простором Росії та Донбасу, створює у населення образ ворога в
особі української влади, Заходу та США, як винуватців усіх економічних та
політичних проблем.
Існуючі чинники неминуче призведуть до відкритого виклику Заходу з
боку цих так званих народних республік. А зважаючи на терористичний
характер їх діяльності та використовувані методи досягнення цілей, ціл-
ком впевнено можна прогнозувати, що ДНР та ЛНР використовуватимуть
асиметричні методи впливу та тиску на своїх опонентів.
Причому такий варіант функціонування Донбасу цілком влаштовує і
Путіна, оскільки в результаті його втілення, в Європі з’являється бідний,
проросійський регіон із антиукраїнською та антизахідною пануючою ідео-
логією, керівництво якого використовує терористичні методи доведення і
відстоювання своєї позиції. Таким чином, в арсеналі Кремля з’являється
аргумент силового (терористичного) тиску на Захід та потужна база для
поповнення людськими ресурсами.
Фактично Путін підтримує терор на Сході України, все більше пере-
творюючи підконтрольні собі ДНР і ЛНР на звичайні терористичні органі-
зації та створюючи нову терористичну загрозу для людства. І ця небезпеч-
на тенденція має бути зупинена, інакше світова спільнота може отримати
нову «Аль-Каїду».
Єдиним дієвим
способом збережен-
ня контролю над
територіями в
умовах повного
руйнування інфра-
структури регіону
внаслідок розкра-
дання і вивезення в
Росію основних
підприємств, систе-
матичних диверсій
та руйнування
залізниць та інших
важливих об’єктів,
для ДНР і ЛНР
залишається терор
та ідеологічне
накачування місце-
вого населення.
ДНР та ЛНР вико-
ристовуватимуть
асиметричні ме-
тоди впливу та
тиску на своїх
опонентів.

14. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 12
Західний світ тривалий час зволікав із рішучими діями проти Талібану
та «Аль-Каєди», поки ці організації тероризували місцеве населення і не по-
ширювали свою діяльність за межі Афганістану. Це зволікання призвело до
масштабних терористичних актів і тисяч втрачених життів у всьому світі.
В цих умовах єдиним варіантом недопущення появи «Аль-Каєди» у
Східній Європі під назвою ДНР/ЛНР є рішуча позиція світової спільноти і
недопущення легітимізації цих відверто терористичних організацій. Пер-
шим кроком в цьому відношенні має стати формування спільної позиції по
відношенню до них і визнання їх терористичними.
Україна вже зробила свої кроки до перешкоджання діяльності теро-
ристичних організацій ДНР і ЛНР. Згідно з національним законодавством
України, Генеральна прокуратура України офіційно визнала ДНР і ЛНР те-
рористичними організаціями. Однак, як зазначено вище, терористична ді-
яльність цих організацій вже вийшла на міжнародний рівень і тому вима-
гає їх міжнародного визнання як терористичних організацій.
Россия меняет матрицу своей пропаганды
Михаил Самусь,
заместитель директора
Центра исследований армии, конверсии и разоружения
Заявления российского вице-премьера Дмитрия Рогозина всегда про-
изводят двоякое впечатление. С одной стороны, известно, что это
профессиональный троллинг, провокация бурных информационных волн
во всемирной паутине. С другой – трудно представить, что в условиях то-
талитарного режима господин Рогозин смеет опубликовать хотя бы букву
в своем твиттере без согласования с Верховным Главнокомандующим.
Так и с последним «ядерным» бомбардированием Рогозина. «Форми-
рование технической основы стратегических ядерных сил идет у нас опере-
жающими темпами, и, по сути дела, мы не на 70% обновим СЯС, а на все
100%», сообщил российский вице-премьер местной прессе. И, как обычно,
заинтриговал: «Надо ли удивлять наших коллег и всеми ли видами оружия
надо бряцать, чтобы их удивить? Кое-что надо сохранить в тихой тайне,
для себя, и удивить в самый критический момент».
Не знаю, совпадение или нет, но почти одновременно с угрозами Рого-
зина «удивить коллег в критический момент», в американской прессе поя-
вились публикации, в которых утверждается, что США может отказаться
от планов сокращения тактического ядерного оружия в Европе. Бывший
главнокомандующий Объединенными вооруженными силами НАТО в Ев-
ропе американский генерал Джеймс Ставридис заявил буквально следую-
щее: «Учитывая действия России в течение последних месяцев и возмож-
Трудно предста-
вить, что в усло-
виях тоталитар-
ного режима
господин Рогозин
смеет опублико-
вать хотя бы
букву в своем
твиттере без
согласования с
Верховным Главно-
командующим.

15. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 13
ное начало новой Холодной войны, я считаю, что нам стоит оставить
ядерное оружие в Европе, несмотря на все затраты и риски». Оставим здесь
военные, политические и финансовые аспекты такого решения США. Глав-
ное, что заявление американского генерала стало катализатором информа-
ционной атаки Рагозина и замкнуло круг новой пропагандистской модели
Кремля.
Теперь, Дмитрий Киселев может с удовлетворением вздохнуть – его
многократные увещевания о «ядерном пепле» достигли своей цели.
Наконец-то США осознали, насколько опасна современная Россия и снова
считают ее «Империей Зла»! Наконец-то Россия может официально
называть Вашингтон своим «вероятным противником» и каждый вечер за-
ставлять дрожать российских граждан перед экранами телевизоров при
виде взлетающих «Минитменов» и растущих ядерных грибов. Наконец-то,
свершилось! Россия теперь Великая и ее все боятся! Другими словами, Рос-
сия теперь настолько страшная, что только США могут с ней тягаться.
Остальные просто должны сидеть и внимательно слушать, что говорят
сильные мира сего. Такая примерно модель.
И что особенно важно, на фоне холодящих телеисторий о том, кто же
выживет после «ответно-встречного ядерного удара», Кремлю можно рез-
ко забыть о своей предыдущей «пропагандистской матрице», основанной
на тезисе о «борьбе с киевской хунтой». Можно вычеркнуть из памяти этих
героев-лузеров из «Новороссии», «ДНР» и «ЛНР» и других злокачественных
республик. Ведь, откровенно говоря, проект этот уже загнулся и несет в
себе лишь проблемы для Путина. Вопрос состоит лишь в том, как Кремлю
красиво его слить. Так вот, переход к настоящей благородной гонке воору-
жений в лучших традициях Холодной войны и может стать новой «ядер-
ной матрицей» Кремля. В этой матрице, один в один как в СССР, главным
врагом станет США/НАТО и их агенты-вредители, пробравшиеся в Рос-
сию для того, чтобы насолить Великой стране. И даже западные санкции
будут в этой матрице играть положительную роль – как и в советское вре-
мя, пропагандисты будут бодро говорить: «Нас долбают, а мы крепчаем!».
И все будут соглашаться: конечно, санкции и пустые полки - чепуха. Глав-
ное, что Путин с нами, главное, что у нас 100% ракетно-ядерного потенци-
ала к 2020 году будет обновлено… А там как-то протянем!
Что касается фактического содержания слов Рогозина о стопроцент-
ном обновлении стратегических ядерных сил, то не стоит здесь искать сен-
сацию. Дело в том, что никто (и в том числе, сам Рогозин) не знает, что
означают эти «100%». Сколько это будет носителей и боезарядов? 1000, 500
или 200? Ведь, если Россия все же выведет из состава Ракетных войск стра-
тегического назначения украинские ракеты SS-18 (а выводить их нужно
обязательно – неужели Великая Россия будет ходить на поклон к
«недостойным украм»?), то Россия сразу лишается половины ядерных бое-
Заявление амери-
канского генерала
стало катализа-
тором информаци-
онной атаки Раго-
зина и замкнуло
круг новой пропа-
гандистской моде-
ли Кремля.
Переход к настоя-
щей благородной
гонке вооружений в
лучших традициях
Холодной войны и
может стать
новой «ядерной
матрицей» Крем-
ля.
Если Россия все же
выведет из соста-
ва Ракетных войск
стратегического
назначения укра-
инские ракеты
SS-18

16. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 14
зарядов – из нынешних 1078 боезарядов в составе РВСН останется около
550. Сколько к тому времени удастся поставить в строй новых ракет «Ярс»,
неизвестно. Известно только, что западные санкции и падение цен на
нефть могут превратить этот процесс в мучительное выдавливание ресур-
сов из слабеющей российской экономики. А закончиться все эти потуги
могут точно также, как и в прошлую Холодную войну – развалом империи.
Хотя, вряд ли россияне сейчас в это поверят. Ведь, сейчас главное -
превратить США в радиоактивный пепел. Такова сейчас российская ма-
трица.
Противотанковая оборона легковооруженных формирова-
ний силовых структур Украины
Вячеслав Целуйко,
кандидат политических наук,
доцент кафедры политологии ХНУ им. В.Н. Каразина,
специалист по негосударственным вооруженным формированиям:
После передачи Российской Федерации боевикам на Донбассе значи-
тельного количества бронетехники и вторжения на территорию Украины
Вооруженных Сил РФ важным фактором стало повышение эффективности
противотанковой обороны украинских силовых структур. Особенно акту-
альной эта проблема стала для формирований МВД (Национальной Гвар-
дии, специальных батальонов), Пограничной службы, а также батальонов
ТО МО Украины, имеющих ограниченное количество тяжелой техники
(танков, БМП, артиллерии), способной эффективно бороться с бронетех-
никой противника. Данный курс лекций ориентирован в первую очередь
на такие формирования. Его основные тезисы состоит в том, что, во-
первых, борьба с бронетехникой противника должна носить комплексный
характер, а не быть лишь задачей специализированных противотанковых
средств.
Во-вторых, механизированные части Российской армии обладают зна-
чительной огневой мощью, как благодаря многочисленной артиллерии, так
и с использованием вооружения бронетехники. В последнем случае речь
идет о 125-мм танковых орудиях, 100-мм орудиях БМП-3 и БМД-4, 30-мм
автоматических пушках БМП-2/-3, БМД-1(модернизированных)/-2/-3/-4,
БТР-80А/-82А/-82АМ, МТ-ЛБМ 6МБ, которые способны ее реализовать
вне зоны досягаемости многих средств ПТО частей МВД Украины, ее По-
граничной службы и территориальных батальонов МО. Такая ситуация
приводит к тому, что эффективно бороться с бронетехникой противника
легковооруженные формирования Украины могут лишь на закрытой мест-
ности (в населенных пунктах, лесах), где не только есть возможность при-
менить противотанковые средства с небольшой эффективной дальностью,
То Россия сразу
лишается
половины ядерных
боезарядов – из
нынешних 1078
боезарядов в со-
ставе РВСН оста-
нется около 550.
Борьба с бронетех-
никой противника
должна носить
комплексный
характер, а не
быть лишь зада-
чей специализиро-
ванных противо-
танковых средств.

17. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 15
но и отсутствуют условия для концентрации огня нескольких бронеединиц
Российской армии на одной цели. Закрытая местность, особенно городская
застройка, также способствует снижению эффективности артиллерийско-
го огня противника.
Бронетехника российской армии. Средства борьбы с ней
Несмотря на то, что мы будем использовать классические термины
«противотанковая оборона», «противотанковые средства» в современных
армиях танки составляют лишь относительно небольшую часть парка бро-
нетехники. Куда более распространена относительно легкобронированная
техника: БМП, БТР, БРДМ, САУ, ЗСУ и ЗПРК, бронеавтомобили,
бронированные грузовые автомобили и специальные машины на их базе.
Не является исключением из мировой тенденции и Российская армия.
Так в Вооруженных Силах РФ насчитывается менее 60 танковых батальо-
нов и около 250 мотострелковых, разведывательных, парашютно-
десантных, десантно-штурмовых, морской пехоты батальонов. Если же
учесть САУ, специальные машины на базе легкой бронетехники, легкобро-
нированную технику Внутренних войск РФ, то можно легко заметить, что
танки и в Российской армии составляют малую часть парка бронетехники.
Такая техника из-за более слабого по сравнению с танками бронирова-
ния может поражаться более широким спектром огневых средств, не име-
ющих исходно «противотанкового» предназначения. Из этого можно сде-
лать следующий вывод:
Легкобронированная техника должна по возможности уничтожаться
не специализированными противотанковыми средствами, а теми огневыми
средствами, которые на это способны, но не предназначены. Используя
данную тактику, появляется возможность сосредоточить огонь
специализированных противотанковых средств собственно на танках.
Этим повышается как вероятность поражения танков противника, так и
надежность вывода их из строя.
Легкобронированная техника Российской армии в зависимости от
уровня защиты может быть разделена на следующие группы. Следует
учесть, что речь сейчас идет об имеющихся в наличии серийных машинах.
Однако в перспективе можно ожидать появления у противника новых
БМП «Курганец», БТР «Бумеранг» и других.
Наиболее хорошо защищена из имеющей в РА легкой бронетехники
БМП-3. Ее лобовая броня выдерживает попадание 30-мм бронебойных
снарядов, а бортовая 12,7-мм пуль. Фактически для борьбы с данными
БМП требуются специализированные противотанковые средства, как и в
случае с танками, но с двумя оговорками. В отличии от танков БМП-3 мо-
жет быть поражена из всех типов РПГ/СПГ/ПТРК, а также зенитных пу-
шек калибра 37-57-мм и противотанковых пушек Д-44/Д-48/Т-12/МТ-12
Эффективно
бороться с броне-
техникой против-
ника легковоору-
женные
формирования
Украины могут
лишь на закрытой
местности (в
населенных пун-
ктах, лесах), где не
только есть воз-
можность приме-
нить противо-
танковые
средства с неболь-
шой эффективной
дальностью, но и
отсутствуют
условия для кон-
центрации огня
нескольких бронее-
диниц Российской
армии на одной
цели.
Наиболее хорошо
защищена из име-
ющей в РА легкой
бронетехники
БМП-3.

18. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 16
даже в лобовую проекцию. Кроме того, бортовая и кормовая броня данных
БМП уязвима к огню из КПВТ, различных ЗПУ и ЗУ-23 с дистанций в не-
сколько сотен метров, а к огню 30-мм автоматических пушек на 1,5-2 км.
Это не только влияет на возможную тактику противотанковых расчетов по
борьбе с БМП-3, но и позволяет привлекать для их поражения устаревшую
колесную бронетехнику (БРДМ-2, БТР-60/-70/-80), зенитные установки и
противотанковые пушки. Стоит отметить, что в Российской армии имеет-
ся довольно ограниченное количество БМП-3.
Вторая группа легкой российской бронетехники включает БМП-1/-2,
БРМ-1, БМД-3/-4/-4М, БТР-МД, САУ 2С3, 2С19, 2С25. Эти боевые машины
могут поражаться всем спектром огневых средств, способных поразить
БМП-3. Кроме того, их лобовая броня уязвима к огню 30-мм автоматичес-
ких пушек на значительных дистанциях и к огню КПВТ и ЗУ-23 на дальнос-
тях до 500 м. Бортовая броня может быть поражена огнем 12,7-мм пулеме-
тов практически в упор. 14,5-мм пули и снаряды автоматических пушек
могут ее поражать с большей дальности. Таким образом, для борьбы с дан-
ной группой бронетехники РА колесная бронетехника может привлекаться
активнее. Стоит отметить, что техника данной группы (БМП-2) состоит на
вооружении примерно половины мотострелковых бригад Российской ар-
мии, в тоже время БМД-3/-4/-4М, БТР-МД и САУ 2С25 составляют лишь
малую часть бронетехники ВДВ России.
Третья группа состоит из семейства колесных БТР-70М/-80/-80А/-
82А/-82АМ, БРДМ-2, БМД-1/-2, БТР-Д, различных модификаций МТ-ЛБ,
САУ 2С1, ЗСУ-23-4, ЗПРК 2С6, бронеавтомобилей «Тигр», бронированных
грузовых автомобилей. Данная бронетехника находится на вооружении
половины мотострелковых бригад Российской армии и основной массы
ВДВ и Морской пехоты РФ, а также ее специальных подразделений и ВВ. С
учетом специальных машин на данных шасси можно утверждать, что тре-
тья группа является наиболее многочисленной в РА. Особенность данной
группы в том, что она уязвима к обстрелу крупнокалиберными пулеметами
даже 12,7-мм калибра, особенно ее бортовая и кормовая броня. Более того,
бортовая и кормовая броня данных моделей бронетехники может быть по-
ражена 7,62-мм бронебойно-зажигательными пулями Б-32 с дистанции в
несколько сотен метров. Последнее обстоятельство позволяет привлекать
для борьбы с бронетехникой данной группы пулеметы ПК/ПКМ и снай-
перские винтовки СВД, что существенно повышает возможности
легковооруженных подразделений по поражению такой бронетехники.
Это обусловлено легкостью и компактностью данных пулеметов и их отно-
сительно широким распространением по сравнению с крупнокалиберными
станковыми пулеметами и зенитными установками. Учитывая зависи-
мость бронепробиваемости пуль от дальности до цели, наиболее
эффективным использование таких средств борьбы с бронетехникой мож-
БМП-3 может
быть поражена из
всех типов РПГ/
СПГ/ПТРК, а
также зенитных
пушек калибра
37-57-мм и
противотанковых
пушек
Д-44/Д-48/Т-12/
МТ-12 даже в
лобовую проекцию.
Кроме того, бор-
товая и кормовая
броня данных БМП
уязвима к огню из
КПВТ, различных
ЗПУ и ЗУ-23 с
дистанций в не-
сколько сотен
метров, а к огню
30-мм автомати-
ческих пушек на
1,5-2 км.
Таким образом, для
борьбы с данной
группой бронетех-
ники РА колесная
бронетехника
может привле-
каться активнее.
Пулеметчики
должны иметь при
себе хотя бы 1
ленту на 100 па-
тронов с БЗ пуля-
ми

19. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 17
но ожидать в городе, где есть условия для ведения огня на дистанциях в
десятки метров. Для реализации данной возможности пулеметчики
должны иметь при себе хотя бы 1 ленту на 100 патронов с БЗ пулями (для
быстрой идентификации и применения имеет смысл укладывать ее в ко-
робку с маркировкой из черной или красной изоленты). Тоже относится и
к стрелкам из СВД, которым также необходимо иметь несколько магазинов
с патронами с БЗ пулями.
Общим фактором эффективного использования против легкой броне-
техники противника пулеметов и автоматических пушек является ведение
флангового или косоприцельного огня. Это возможно при организации за-
сад на колонны противника или специфическим построением обороны,
когда фронт обороняющихся подразделений прикрыт масками местности
и инженерными заграждениями, что особенно легко организовать в
населенных пунктах. При попытке же обойти позиции наших сил проти-
вник и попадает под фланговый огонь. Попытка же атаковать фронт дан-
ной оборонительной позиции потребует действия пехоты противника в
пешем строю без поддержки своей бронетехники (чем она лишается своего
важного преимущества перед легковооруженными формированиями
украинских силовых структур) или сама бронетехника вынуждена под-
ставлять себя под огонь массовых противотанковых средств: РПГ и СПГ, а
также действовать под угрозой поражения противотанковыми минами,
включая противобортовые.
Тонкая броня легкой бронетехники (особенно третьей группы) делает
ее крайне уязвимой к артиллерийскому огню, начиная от 120-мм миноме-
тов. Последние являются довольно эффективным «противотанковым»
средством против легкой бронетехники, до БМП-3 включительно, что под-
твердили боевые действия в Грозном зимой 1995г., когда несколько единиц
этих БМП было уничтожено и повреждено минометным огнем. Даже тан-
ки могут получить повреждения от огня 120-мм минометов, существенно
влияющие на их эффективность.
Особенно эффективны 120-мм минометы в городе, где есть возмож-
ность разместить позиции минометов относительно близко к противнику,
что позитивно сказывается как на кучности минометов, так и режиме огня.
При этом крутая траектория минометов позволяет поражать бронетехни-
ку противника даже во дворах многоэтажной застройки. Кроме того,
высокая кучность позволяет 120-мм минометам эффективно поражать
легкую бронетехнику противника на улицах города или надежно
перекрывать их заградительным огнем малым количеством минометов.
Таким образом, 120-мм минометы являются важным элементом
борьбы с легкой бронетехникой противника, особенно в городе.
Говоря о современных танках Российской армии, стоит отметить их
относительно высокий уровень защиты в лобовой проекции, что не позво-
Стрелкам из СВД,
которым также
необходимо иметь
несколько магази-
нов с патронами с
БЗ пулями.
Эффективного
использования
против легкой
бронетехники
противника пуле-
метов и автома-
тических пушек
является ведение
флангового или
косоприцельного
огня.
Таким образом,
120-мм минометы
являются важным
элементом борьбы
с легкой бронетех-
никой противни-
ка, особенно в
городе.

20. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 18
ляет широкому спектру противотанковых средств, особенно легких и уста-
ревших поражать их в лоб. К ним можно отнести советские РПГ, СПГ, со-
ветские ПТРК и противотанковые пушки – то есть те специализированные
средства, которые и составляют основу ПТО формирований МВД, Погра-
ничной службы и территориальных батальонов. Эти огневые средства мо-
гут эффективно бороться с танками только при обстреле последний в борт,
корму или крышу. Данное обстоятельство определяющим образом влияет
на выбор тактики противотанковых подразделений данных вооруженных
структур Украины. Как и в случае с борьбой с легкой бронетехникой РА,
наиболее предпочтительными формами борьбы с танками становятся
засады и оборона с расчетом на фланговый огонь.
В современных вооруженных конфликтах эффективным средством
борьбы легковооруженных формирований с бронетехникой противника,
включая танки, показали себя мины и фугасы. Стандартные мины нажим-
ного действия и управляемые фугасы могут быть использованы как сред-
ство прикрытия фронта оборонительных позиций, а также как средство
воздействия на колонны противника. Однако для последней задачи более
эффективными являются противобортовые мины, в первую очередь те, где
используется эффект ударного ядра. Такие мины имеют достаточно
высокую бронепробиваемость, достаточную для поражения бортовой бро-
ни танка, не говоря уже о легкой бронетехнике. А также обладают
значительным заброневым эффектом, позволяющим надежно выводить из
строя пораженную бронетехнику противника.
В списке средств борьбы с бронетехникой противника нельзя не упо-
мянуть импровизированные. Так в вооруженных конфликтах находили
применение одноствольные направляющие для авиационных НАР в каче-
стве эрзаца РПГ. Их использование стрелками имело ряд ограничений и
было опасным для самого стрелка. В тоже время вполне возможно довоо-
ружение штатной бронетехники украинских формирований несколькими
направляющими для ракет С-5 или С-8, модификации которых с кумуля-
тивной (кумулятивно-осколочной) БЧ способны поражать весь спектр
российской легкой бронетехники в лоб и танки в борт. Однако, более
рациональным представляется использование и штатных 16/20/32-зарядных
авиационных блоков для данных НАР на бронешасси (например
невооруженных специальных машин на базе БТР/БМП) или в качестве
возимых установок. Относительно невысокая кучность данных НАР тре-
бует применения их с близкого расстояния (что достижимо в уличных
боях) и залпового пуска нескольких ракет.
ВЫВОДЫ
1. Основную массу бронетехники Российской армии составляют отно-
сительно легкобронированные машины уязвимые не только к огню
специальных противотанковых средств, но и широкому спектру прочего
Эти огневые сред-
ства могут
эффективно бо-
роться с танками
только при об-
стреле последний в
борт, корму или
крышу.
Наиболее предпо-
чтительными
формами борьбы с
танками стано-
вятся засады и
оборона с расче-
том на фланговый
огонь.
Эффективным
средством борьбы
легковооруженных
формирований с
бронетехникой
противника, вклю-
чая танки, пока-
зали себя мины и
фугасы.
Более эффективны-
ми являются про-
тивобортовые
мины, в первую
очередь те, где
используется эф-
фект ударного ядра.

21. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 жовтня 2014 19
вооружения, начиная от единых пулеметов и снайперских винтовок. При-
менение данных средств для борьбы с легкой бронетехникой позволяет
концентрировать огонь специализированных средств для поражения тан-
ков.
2. Эффективное поражение российской бронетехники требует органи-
зации обороны с расчетом на фланговый огонь, что требует выбора и обо-
рудования позиции с прикрытым фронтом обороны. Фланговый огонь
значительной части огневых средств будет эффективен при умеренных
дистанциях до цели, зачастую в пределах нескольких сотен метров. Это до-
стижимо на закрытой местности, в первую очередь в населенных пунктах.
3. Опора на населенные пункты не только существенно повышает
эффективность противотанковой обороны легковооруженных формиро-
ваний, но и снижает эффективность артиллерийского огня противника.
4. Важным элементом противотанковой обороны является инженер-
ное оборудование местности и использование противотанковых мин и фу-
гасов.
5. Нельзя пренебрегать использованием импровизированных средств
противотанковой обороны.
Війна як система
Олег Романчук,
публіцист, шеф-редактор журналу «Універсум»
З історії відомо, що мілітарні цілі війни завжди пояснювались або по-
требою оборони країни, або вимогами національного інтересу (економіч-
ними, політичними, ідеологічними), або ж мілітарна сила підтримувалася
в ім’я самої мілітарної сили. Немілітарні функції «військової системи» зна-
чно ширші. Вони існують не лише для того, щоб виправдати самих себе, але
й слугувати соціальним цілям.
У протиборстві з агресором треба застосовувати добре перевірений на
практиці американський досвід: добрим словом і пістолетом можна досяг-
ти набагато більше, ніж самим добрим словом
Існування зброї уможливлює виживання держав і націй. Відсутність
зброї передбачає ліквідацію суверенності. Сьогодні ми в цьому переконує-
мось.
«Слабкість України провокує сильні держави на агресію, – ще в квітні
2008 року зауважив навіть академік НАН України Володимир Семиножен-
ко. – В той час, як у світі розпочався новий виток гонки озброєнь, україн-
ська армія дедалі більше втрачає боєздатність… Війна – це, насамперед, ві-
йна грошей».
Коли у Наполеона запитали, що треба для того, щоб виграти війну, зна-
менитий полководець відповів: гроші, гроші і ще раз гроші. У нерівному
Опора на
населенные
пункты не только
существенно
повышает
эффективность
противотанковой
обороны
легковооруженных
формирований, но
и снижает
эффективность
артиллерийского
огня противника.
У протиборстві з
агресором треба
застосовувати
добре перевірений
на практиці аме-
риканський досвід:
добрим словом і
пістолетом можна
досягти набагато
більше, ніж самим
добрим словом