SlideShare a Scribd company logo
15 грудня 2014
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ
Безпековий огляд ЦДАКР № 16
Загальні оцінки
Основні виклики і ризики першої половини грудня 2014
У дзеркалі експертної думки
Волонтерський призов 2014
Волонтерський внесок з Литви
Забезпечення армії: перехід від стихійності до системи
Оптимальні шляхи надання медичної допомоги
переселенцям з окупованої території
Место облегченного 82-мм миномета в Вооруженных
силах Украины
Наріжний камінь оборонного потенціалу
Аналітичні розробки
«Оружейный барон» Сергей Чемезов – лицо путинской
экономики
Российская войсковая ПВО: курс на модернизацию
Гибридная война в Восточной Европе. Невоенное
измерение. Энергетический компонент
ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ АРМІЇ, КОНВЕРСІЇ ТА РОЗЗБРОЄННЯ
CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES
Адреса: вул. Іллінська, 10, офіс 5, Київ, 04070
тел.: +38 (044) 425-42-10, факс +38 (044) 425-16-22
www. cacds.org.ua
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії
та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками
ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються
відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому середовищі України.
Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне
та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України.
Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить
експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української
влади.
@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових
проектів ЦДАКР
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный
комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник
начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у
галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра
оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України
(2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор
з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і
Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони
навколишнього середовища (1991 - 1992)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 3
Загальні оцінки
Основні виклики і ризики першої половини грудня 2014
Основні виклики і ризики першої половини грудня 2014 року пов’язані
передусім із намаганням Кремля перевести війну проти України у площину
диверсійно-підривної роботи та організації антиукраїнських суспільних
проявів у стабільних регіонах держави. Разом із подальшою підготовкою
військових угруповань на підконтрольних територіях Донбасу російська
сторона активізуватиме невійськові важелі впливу на Україну. Підготовка
та реалізація масових виступів, проявів незадоволення чинною владою,
мобілізація готових до співпраці політиків та підкуп людей, готових до
опору влади, стане головним пріоритетом Кремля на найближчий місяць –
разом із безпосередніми терористичними актами.
Вибухи в Одесі та Харкові протягом першої половини грудня 2014 р.
стали підтвердженням певних змін стратегії Кремля щодо України. Осо-
бливо небезпечним сигналом став факт, що в Одесі було підірвано офісне
приміщення волонтерської організації, що займається збором допомоги
українським військовим.
Цілком очевидно, що Кремль робить ставку на перетворення сепара-
тистських регіонів Донбасу на функціонуючі адміністративні одиниці у
складі федеративної України. Це потрібно Путіну для того, щоб у будь-який
момент розгортати фактичну війну проти України, тримаючи військовий
важіль напоготові.
Однак у грудні з’явилися важливі ознаки опору політиці Путіна у про-
відних західних ЗМІ, що є суттєвим сигналом підготовки західного світу до
нового етапу не збройної боротьби. Тільки 15 грудня з’явилася низка ана-
літичних антипутінських матеріалів у таких виданнях як Wall Street Journal,
Forbes та Los Angeles Times. Загальний месседж повідомлень містить пере-
конливі аргументи, що авантюра Путіна в Україні може стати крахом Росії.
Взагалі на міжнародній арені спостерігається більша, ніж раніше консолі-
дація західного світу щодо організації протистояння політиці В.Путіна. Зо-
крема, військові відомства Польщі та країн Прибалтики додатково до
спільних дій в межах НАТО домовились про організацію протидії РФ. З
одного боку, цей факт свідчить про коливання щодо втручання НАТО в
разі розгортання Москвою гібридної війни проти Прибалтики, з іншого,
додає потужності системі протистояння, що на ходу створюється країна-
ми-опонентами Росії. Також важливо, що Вашингтон закликав країни не
підтримувати ділових відносин з Москвою і попередив про те, що буде сте-
жити за новими контрактами (13 грудня). Загалом позиція США на почат-
ку грудня 2014 р. стала більш чіткою та такою, що більше передбачає захист
інтересів України.
Надзвичайною подією першої половини грудня стало затвердження 11
грудня Конгресом США Закону «Підтримка української свободи». Це ство-
рює необхідну законодавчу базу для розширення допомоги Україні та за-
Підготовка та
реалізація масових
виступів, проявів
незадоволення
чинною владою,
мобілізація гото-
вих до співпраці
політиків та
підкуп людей,
готових до опору
влади, стане голо-
вним пріоритетом
Кремля на най-
ближчий місяць –
разом із безпосе-
редніми
терористичними
актами
Загалом позиція
США на початку
грудня 2014 р.
стала більш чіт-
кою та такою, що
більше передбачає
захист інтересів
України
Надзвичайною
подією першої
половини грудня
стало затвер-
дження 11 грудня
Конгресом США
Закону «Підтрим-
ка української
свободи»
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 4
провадження додаткових санкцій проти РФ. Хоча існують ризики ветування
закон з боку президента США, як очікують фахівці, цього не відбудеться.
Між іншим, документ передбачає можливість надання Україні військової
техніки і послуг, у т.ч. протитанкового озброєння, радарних систем для бо-
ротьби з артилерією, тактичних розвідувальних БПЛА, захищених засобів
зв’язку, а також допомоги з навчання українських військових. То ж, Київ не-
безпідставно розраховує на отримання виділених Держдепартаментом США
350 млн дол., які розраховані для використання до кінця 2017 р. (в т.ч. 100
млн дол. – у 2015 фінансовому році, а також по 125 млн. у 2016 та 2017 рр.)
Через обвал цін на нафту і санкції Заходу в Росії почалися неординарні
економічні проблеми. Суттєво підскочили ціни на продукти харчування
та, навіть, було зафіксовано дефіцит гречки й пов’язані із цим панічні на-
строї. Російський рубль обновив свій історичний мінімум. Згідно з дослі-
дженням та доповіддю МЗС Чехії (14 грудня), Росія повною мірою відчує
наслідки санкцій з боку Заходу в 2015 році. Водночас, ризики військової
ескалації не зменшуються, вважають аналітики. «Незважаючи на еконо-
мічні втрати російської економіки, які на даний момент обчислюються
12-значними цифрами, найболючішими для Росії є репутаційні втрати.
Тому Путін буде намагатися відновити «репутацію» посиленням агресії
проти України». Так вважає Олександр Хара, який 13 грудня опублікував
статтю в тижневику «Дзеркало тижня».
Між іншим Путін намагається й надалі шукати союзників, переважно
в азійському світі. Так, Путін здійснив поїздку до Індії, де йому вдалося під-
писати декілька контрактів, в тому числі і на будівництво Росією двох бло-
ків АЕС в Індії. Саме ця подія викликала негативну реакцію Держдепарта-
менту США за заклик до країн світу припинити співробітництво з РФ.
В РФ тим часом збільшується кількість людей, що не підтримують по-
літики Кремля та намагаються у будь-який спосіб уникнути участі у війні.
9 грудня стало відомо, що у Держдумі відбулася закрита нарада Комітету з
оборони за участю начальника Генштабу Збройних сил Росії Валерія Гера-
симова і головного військового прокурора Сергія Фрідінського. Так, на за-
сіданні обговорювалися питання, що стосуються російських добровольців,
а також можливість компенсацій їхнім сім’ям. Це, зокрема, свідчить про
збільшення проблем із забезпеченням окупованих українських територій
персоналом з числа вояків регулярної армії та найманців. Симптоматично,
що саме 9 грудня низка ЗМІ інформувала про невдоволення російських ма-
терів ситуацією і проведенням публічної акції у Ростові-на-Дону під час
минулих вихідних (тобто 6-7 грудня). Деякі ЗМІ позначали ситуацію як
«бунт солдатських матерів». Вони з’їхалися зі всієї країни шукати синів, які
пропали в нібито «тривалому відрядженні», що пояснює термінове та «за-
крите» для громадськості (та ЗМІ) засідання профільного Комітету.
Водночас, ризики
військової ескала-
ції не зменшують-
ся, вважають
аналітики
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 5
Підконтрольні Кремлю бойовики продовжують нищити інфраструк-
туру, підтримувати ескалацію гуманітарної кризи та свідоме позбавлення
регіону вуглю. Так, 13 грудня представники Держприкордонслужби у
контрольному пункті «Волноваха» з території, підконтрольній «ДНР», зу-
пинили потяг з вантажем металобрухту та 768 тоннами вугілля. Такі ви-
падки стають типовими (детальніше про вугільну політику Кремля в остан-
ньому матеріалі випуску). На жаль, як справедливо позначають експерти,
події на сході України перетворили нашу державу з експортера вугільної
промисловості на імпортера (Міжнародний центр перспективних дослі-
джень, Випуск № 14, 12 грудня 2014 р.). Водночас, з’являється більше ви-
падків суперечок всередині самих терористичних угруповань, нестачу осо-
бового складу, намагання місцевих мешканців залишити бойові загони.
Суттєвою проблемою України залишається значна кількість заручни-
ків, чисельність яких на сьогодні, за офіційними даними, перевищує 600
осіб. Необхідність їх звільнення залишається викликом чинній владі.
Важливим викликом чинній владі України стане формування бюджету
на потреби національної оборони та державного оборонного замовлення.
Так, керівник військового відомства Степан Полторак вже позначив про
необхідність збільшення оборонного бюджету до 3 млрд. дол. (під час ви-
ступу у Верховній Раді 13 грудня 2014 р.). Міністр оборони України наголо-
сив, що, на його думку, дуже скоро загроза буде виходити і з окупованого
Криму. Серед іншого він позначив, що 100 млн дол. планується витратити
на закупівлю необхідного озброєння за кордоном. Останнє свідчить про
позитивні зміни у сприйнятті керівництвом військового відомства необ-
хідності здійснювати закупівлю сучасних озброєнь у іноземних країн.
Важливою інформацією стало розповсюдження плані Міноборони у
2015 р. на військову службу призвати 45 тис. осіб, ще 10-12 тис. служити-
муть за контрактом. Загальна кількість військовослужбовців в Україні, за
словами міністра оборони, має бути збільшена з 232 тис. до 250 тис. Про-
фільні експерти мають сподівання, що такий підхід є тимчасовою мірою,
пов’язаною із неготовністю України (головним чином, через фінансові
складнощі) формувати сучасну професійну армію.
Різні дані свідчать про вдалі епізоди дій українських підрозділів спецп-
ризначення для знищення противника в зоні бойових дій. При цьому вкрай
важливо відзначити заяву голови СБУ Валентина Наливайченка щодо на-
міру звернутися до парламенту за отриманням права здійснювати активні
бойові операції за кордоном. Сама ідеологія збільшення активності та ве-
дення дій на упередження посилює морально-бойовий дух військ оборони,
гуртує населення щодо підтримки волонтерських рухів та патріотичного
виховання молоді.
Українська влада також узяла курс на вдосконалення інформаційної
політики. Як відомо, українські ЗМІ «не дотягуються» до територій Донба-
100 млн дол. плану-
ється витратити
на закупівлю необ-
хідного озброєння
за кордоном
Загальна кількість
військовослужбов-
ців в Україні, за
словами міністра
оборони, має бути
збільшена з
232 тис. до
250  тис.
Вкрай важливо
відзначити заяву
голови СБУ Вален-
тина Наливайчен-
ка щодо наміру
звернутися до
парламенту за
отриманням права
здійснювати ак-
тивні бойові опе-
рації за кордоном
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 6
су, які знаходяться під контролем Кремля. При цьому важливим завданням
постає зменшення ризику щодо сприйняття дій української влади з боку
населення окупованих територій (згідно із доповіддю губернатора Луган-
щини Олександра Кіхтенка, людей, які коливаються у своєму визначенні
дій влади, близько 50%). Як зазначив новообраний міністр інформаційної
політики України Юрій Стець: «Мінінформ створюють лише на час вій-
ськової агресії». Він також назвав пріоритетом створення стратегії інфор-
маційної політики та концепція інформаційної безпеки протистояти агре-
сивній інформаційній політиці Росії на тимчасово окупованих українських
територіях, а також просування проукраїнської позиції в Європі та світі.
Як певний виклик часу міністр назвав те, що поблизу Краматорська, Кон-
стянтинівки і Дебальцевого розповсюджуються сигнали телеканалів і раді-
останцій так званих ДНР і ЛНР і абсолютно немає сигналів українських
теле- і радіоканалів.
Слід констатувати покращення фільтрації в’їзду до України. З початку
року українські прикордонники не пропустили в Україну 14,5 тис. грома-
дян Росії. Голова Держприкордонслужби Віктор Назаренко зазначив, що «у
результаті посилення контролю, було відмовлено у в’їзді в Україну майже
14,5 тис. громадянам РФ, більшість з яких прямували для участі в дестабі-
лізаційних заходах або не змогли підтвердити мету своєї поїздки». Поси-
лення в Україні контррозвідувального режиму є важливим елементом
струмування та превентивних заходів безпеки.
На завершення аналізу варто згадати статистику, що пов’язана із ра-
дянським минулим України. А саме, протягом 2014 р. в Україні було демон-
товано 504 пам’ятника Леніну. Загалом на момент розпаду СРСР їх було на
території України 5500, на цей час залишилось 1700. Це є одним із вагомих
та символічних свідчень, що Україна поступово звільняється від полону
стереотипів минулого.
Посилення в Украї-
ні контррозвіду-
вального режиму є
важливим елемен-
том струмування
та превентивних
заходів безпеки
Протягом 2014 р. в
Україні було демон-
товано 504
пам’ятника Лені-
ну. Загалом на
момент розпаду
СРСР їх було на
території України
5500, на цей час
залишилось 1700
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 7
У дзеркалі експертної думки
Волонтерський призов 2014
Протидія України агресії Кремля, нинішні здобутки цієї боротьби
були б неможливі без волонтерів. Нам всім ще доведеться усвідомити, яку
колосальну роботу зробили небайдужі українці. Ми однозначно маємо
суто український феномен, що не має аналогів в історії збройних проти-
стоянь… ЦДАКР започатковує серію матеріалів, присвячених волонтер-
ському руху, де, серед іншого, надаватиме слово безпосереднім його учас-
никам.
Волонтерський внесок з Литви
Наталія Семерова,
громадський активіст, Вільнюс
Моя активна громадська діяльність розпочалася власне від початку
Майдану. Тоді я перебувала у Вільнюсі, будучи студенткою магістратури у
Вільнюському університеті. Щоб вплинути на ситуацію в Україні, я почала
використовувати всі ресурси, які мала: інформувала Інтернет-спільноту
про правдиву ситуацію на Майдані та про тодішній антинародний режим
Януковича, збирала протести проти внутрішньої та зовнішньої політики
Януковича та Кремля, організовувала конференції за участі литовської по-
літичної еліти. Поштовхи і мотиви були зрозумілі: зовнішньополітичний
кульбіт Януковича у Вільнюсі щодо угоди про Асоціацію з ЄС, побиття
студентів на Майдані, анексія Криму…
Після агресії Кремля проти України дуже швидко стало зрозуміло, що
протестна діяльність, попри її вагомий вплив на суспільну думку європей-
ців, свою роль виконала і потроху себе вичерпує, а допомога Батьківщині
має бути більш предметною. Треба було передусім надати допомогу нашим
бійцям в зоні АТО, де Росія фактично розпочала повномасштабні військо-
ві дії проти України. Я стала шукати шляхи, як можна допомогти Україн-
ській армії, добровольчим загонам, задіяним в бойових діях на Сході Укра-
їни. Загалом тема армії і зброї є мені далекою, тому після певного аналізу
ситуації і потенційних можливостей, з усіх потреб наших військових було
прийнято рішення сконцентрувати зусилля на допомозі пораненим меди-
каментами. Конкретніше – закуповувати і передавати достатньо популяр-
ний нині ексклюзивний препарат «Celox», який сприяє швидкому згортан-
ню крові і якого досі офіційно немає в Україні. Ефективність препарату є
доведеною арміями Ізраїлю, країн-членів НАТО. Спілкуючись з бійцями
зони АТО, я переконалась в тому, що він дійсно допомагає рятувати життя
поранених.
В Литві є офіційні фірми-дилери цього препарату. Ми обрали фірму,
що постачає «Celox» армії Литви (вважаємо це важливим), а закуповується
Ефективність
препарату є дове-
деною арміями
Ізраїлю, країн-чле-
нів НАТО
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 8
препарат у Великобританії. Препарат «Celox» є дорогим та не простим ме-
дикаментом - його не можна купити в аптеці, а одиниця препарату коштує
від 17 до 30 євро. Звичайні небайдужі люди - українці Литви, місцеві гро-
мадяни - докладали кошти, хто скільки міг собі дозволити. Спочатку 2-3
пакетики препарату від людини були нашою маленькою перемогою. Зго-
дом ця робота набула системного характеру, а замовлення ставали все біль-
шими.
Найважчим був психологічний момент – переконати людей, що кошти
йдуть за призначенням, адже вся наша робота базувалася виключно на до-
вірі. Всі кроки робилися максимально прозоро. Про все звітувалося у ме-
режі «Facebook» і кожен бажаючий міг передивитися і згодом долучитися.
Крім цього я отримала можливість вести відповідний блог в одному із ви-
дань Литви. Через певний час окрім моїх друзів і знайомих гроші почали
здавати й незнайомі люди, почали долучатися й фірми, які не потребують
реклами на волонтерстві. Вони отримували від мене реквізити фірми-ди-
лера і напряму перераховували вже більш суттєві суми за замовлення, які я
робила. Неможливо словами висловити всю подяку людям, завдяки яким
ці партії стали можливими.
Паралельно було налагоджено контакт із волонтерами власне в Украї-
ні, з якими я з’ясовую різні робочі моменти – від поточних потреб, способу
передачі до варіантів комплектації препаратів. Приміром, наступна партія
складатиметься зі спеціальних бинтів, просочених препаратом «Celox».
Наша діяльність живе і розвивається вже третій місяць. Буквально
вчора (25 листопада) я привезла партію - 100 великих пакетів препарату, 35
грамів кожен. Це вже наша третя поставка. Передавати до України допо-
магають інші литовські волонтери, а також допомогу надає офіційний
представник авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» в Литві.
В Україні ми співпрацюємо з організацією «Saving Lives in Ukraine».
Це - група у соціальній мережі «Facebook», а конкретні організації, через
які ми безпосередньо передаємо препарати до зони АТО, - «Ініціатива Є+»
і «Народний тил». Перед тим як почати співпрацю, я отримала багато
схвальних рекомендацій про ці організації. Мені довелося побувати в їх
штабі, познайомилась безпосередньо з тими волонтерами, які формують
аптечки, побачити на власні очі, якою є ситуація. Я лишилась задоволеною.
У своїх звітах вони завжди пишуть і вказують куди була відправлена та чи
інша партія препарату. До речі, перша наша партія пішла до Донецького
аеропорту, інші – на різні блок-пости, до солдат та медиків добровольчих
батальйонів в зоні АТО. Підзвітність - дуже ретельна. Однак єдиний ста-
лий фактор, на якому тримається волонтерська діяльність, це довіра: дові-
ра литовців до мене і, відповідно, до тих людей, які довірилися мені і збира-
ють гроші у власних знайомих, довіра до українських волонтерів, з якими я
співпрацюю. Головне, щоб все це конкретно несло користь.
Найважчим був
психологічний
момент – переко-
нати людей, що
кошти йдуть за
призначенням,
адже вся наша
робота базувала-
ся виключно на
довірі
Єдиний сталий
фактор, на якому
тримається во-
лонтерська діяль-
ність, це довіра
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 9
Не стільки з власного досвіду, скільки із спостережень загалом, я б ви-
ділила декілька основних проблем, що існують сьогодні у волонтерському
русі. Передусім, це людський фактор, грубо кажучи, поодинокі випадки не-
порядності волонтерів. Та в цілому волонтери говорять про високий рівень
довіри та жертовності у русі. Серед волонтерів також зустрічається конку-
ренція, що, як на мене, в умовах війни виглядає дикістю. Доводилось чути
про елементарну дріб’язковість, через яку розпадались волонтерські ініці-
ативи. Приміром, через те, що дехто може образитись на те, що його не
«запостили» в мережі чи не взяли інтерв’ю, в той час як взяли у іншого.
Однак, такі люди «відсіюються» самі. Є також проблеми з логістикою: во-
лонтерам часто треба мати спеціальні документи, щоб потрапити до зони
АТО. Особисто я маю кілька порад як запобігти таким проблемам:
•	 по-перше, зменшувати ланцюг від виробника продукції безпосе-
редньо до бійця, працюючи з перевіреними людьми;
•	 по-друге, допомога має бути конкретною, під конкретний запит
«знизу» - «від бійця до волонтера»;
•	 по-третє, має бути розроблений механізм безперебійних доставок
допомоги бійцям.
Мені приємно було чути від українських колег, що новий міністр обо-
рони готовий максимально враховувати досвід і рекомендації волонтерів,
долучити їх до громадського контролю в системі оборонного відомства. Бо,
як мені здається, доказом ефективності та вагомості роботи волонтерів
стане саме той момент, коли в ньому відпаде потреба. Це має бути голов-
ною стратегічною ціллю.
Забезпечення армії: перехід від стихійності до системи
Володимир Копчак,
керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР
Останнім часом дуже жваво і не без спекуляцій обговорюється питан-
ня поставок з-за кордону летальної / нелетальної зброї Українській Армії.
Звичайно, це актуально і на часі. Однак, на сьогодні в забезпеченні Зброй-
них Сил не вирішеними залишаються й більш «прозаїчні» питання. Так,
наші волонтери зробили неможливе, де-факто забезпечивши перехід дер-
жави з мирного часу на військові рейки. Тепер же врешті-решт має запра-
цювати система...
Не секрет, що основну, найбільш специфічну і точкову роботу на фрон-
ті виконують частини спеціального призначення. Відверті й емоційні оцін-
ки спецназівців свідчать про нагальну необхідність системного перегляду
всіх норм забезпечення. Вони на сьогодні абсолютно не відповідають по-
точним умовам війни, є абсолютно відірваними від реальності, від специ-
фіки завдань, що необхідно виконувати. Це стосується всіх без виключен-
Допомога має бути
конкретною, під
конкретний запит
«знизу» - «від бійця
до волонтера»
Доказом ефектив-
ності та вагомос-
ті роботи волон-
терів стане саме
той момент, коли
в ньому відпаде
потреба
Основну, найбільш
специфічну і точ-
кову роботу на
фронті викону-
ють частини
спеціального при-
значення
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 10
ня напрямків. Популярні нині закиди про тепловізори (які, безумовно,
конче необхідні) у бійців спецназу поки викликають щонайменше саркас-
тичні посмішки на тлі того, що невирішеними залишаються куди більш
приземні проблеми.
Приміром, харчування. Нинішній український сухий пайок відповід-
но до існуючих норм абсолютно не пристосований для завдань сил спеці-
ального призначення. Необхідність мати при собі ложку, консервні банки
(які зі зрозумілих причин не можна залишати), відсутність карбідної пічки
для розігріву їжі (щоб не палити багаття), - все це унеможливлює викорис-
тання наших сухпайків під час виконання спеціальних завдань. І це, не го-
ворячи про поживність і смакові якості продукту.
Хоча структура харчування – окрема тема. Передбачити для підрозді-
лів спецназу висококалорійне харчування – про це сьогодні мова взагалі не
йде, досі надходить уніфікований армійський пайок. Його норми варто пе-
реглядати однозначно. Причому із врахуванням того, що сухі пайки мають
бути різними для різних підрозділів під різні завдання. Як за наповненням,
так і за способом, специфікою комплектації. Спецназу, групам, що працю-
ють в тилу ворога, за досвідом потрібні, приміром, курага, горіхи, ізюм,
шоколад, вуглеводи, що швидко засвоюються. Про такі речі сьогодні ніхто
взагалі не думає, окрім власне бійців, що вимушені самостійно формувати
свій сухпай і не лише. Невже вказаний набір необхідних інгредієнтів є над-
то дорогим для нашої держави? Чи просто ніхто не хоче хлопців почути?
Або взяти олівець і провести розрахунки? А раптом би в результаті ви-
йшло дешевше, ніж й надалі закатувати гречану кашу із салом? Ми вже
активно воюємо більш як півроку. Пропозиції щодо харчування весь час
ігнорувалися або мали відповідь на кшталт «це – не головне», «нічого
страшного – поїсте поки кашу».
Ніхто (знову ж таки окрім власне бійців і волонтерів) чомусь досі не
опікується таким питанням як вода. Із практики - спецназівці на завдання
особливо багато сухпайків не беруть – максимум один-два. Поїсти вихо-
дить в кращому випадку один раз на день. Тому навіть із «роздобутих» до-
бре упакованих американських пайків, що не містять банок і склянок,
хлопці беруть найнеобхідніше і найбільш поживне – шоколад, горіхи, су-
хофрукти. А от води намагаються набрати побільше, особливо в літній пе-
ріод. В наших нормах забезпечення, приміром, взагалі немає такого понят-
тя під воду як «camelback», що носиться за спиною, має об’єм 3 літри (що є,
по суті, добовою нормою) і з якого через шланг можна зручно пити воду. За
нашими нормами досі є фляга, а це - досвід ще другої, якщо не першої, сві-
тової війни. Від металевих фляг, що бовтаються, відмовились одразу. За
відсутності «camelback» спецназівці беруть звичайні пластикові пляшки –
вони легше, немає шуму, зім’яв, викинув, забув… Тобто від фляг спецназ
вже де-факто відмовився. Чи проводив хтось аналіз щодо їх заміни – пи-
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 11
тання риторичне. Фляги все ще надходять у війська, мабуть, тому що їх
багато залишилося на складах. Цікаво, їх ще досі виробляють?
Аналогічною, якщо не більш сумною, є картина із речовим забезпечен-
ням. Приміром, синтетичні труси, що надходять і на які досі мабуть йдуть
бюджетні кошти, просто викидаються… Загалом у нас нормальна практи-
ка, коли офіцер спецназу просто зі своєї заробітної платні виділяє кошти
на обмундирування. Купляє собі форму, часто-густо «б/у», закордонний
варіант, в якому до нього «померло десять британців» (цитата), купляє собі
взуття, шкарпетки, труси. Йому допомагають родичі, друзі, волонтери…
Відгуки ж спецназівців про українську форму, включно з найновішими,
«переведеними у цифру» зразками не підлягають друку з огляду на наймен-
ші вимоги цензури. А ще багато говорять про розгрузку, яка буває різною
для різних підрозділів під різні завдання. Цікаво, що звичайні волонтери
на одному з імпровізованих складів-офісів в Києві (який військові, з ким
довелося поспілкуватися, називають не інакше як «каптьорка») вже добре
розбираються, що для «окопника» потрібен один рюкзак, для «маршови-
ка»  – інший, для розвідника – ще інший. На державний же рівень такі
«дрібниці» винести поки не виходить.
Слід зрозуміти – бійці не мають відчуття, що ними взагалі хтось опіку-
ється, що їх робота комусь потрібна. Йдеться не про командирів, але про
державу,дляякоївонироблятьнайбруднішуроботу,віддаючисвоєздоров’я
і життя. Дякувати богу, що так сталося, автоматів і набоїв у нас достатньо.
Держава, таке їхнє враження, не розуміє елементарних речей: від того, як
ти поїв і у що ти вдягнений, залежить твій морально-психологічний стан і
впевненість у здатності виконати поставлене завдання. Звичайно, в наведе-
них питаннях є позитивна динаміка, однак виключно за рахунок точкових
акцій волонтерів, які часто витягують на собі не лише добровольчі загони а
й регулярну армію.
Отже, норми речового забезпечення і норми якості речового забезпе-
чення мають бути переглянутими, причому, переглянутими швидко. Знову
ж таки, це не обов’язково означатиме кардинального подорожчання про-
цесу, - багато що можливо отримати за різними гуманітарними програма-
ми допомоги. Просто треба чітко знати, що і скільки просити. А прораху-
вати і сформулювати запит – це справа тижня для певних департаменту,
відділу, робочої групи, фахівця. І це - в плановому режимі, без «чарівного
управлінського поштовху». Із ним – значно скоріше. Це ж армія…
Наведені приклади є лише верхівкою айсбергу проблем, епізодами, що
формують загальну картину і підкреслюють глибину нашої кризи безсис-
темності.
Має запрацювати система! Держава має усвідомити, що забезпечення
військовослужбовців у нових реаліях має здійснюватися відповідно до по-
треб, що формуються знизу (!). Як один із перших кроків було б доцільно
Загалом у нас нор-
мальна практика,
коли офіцер спецна-
зу просто зі своєї
заробітної платні
виділяє кошти на
обмундирування
Норми речового
забезпечення і норми
якості речового
забезпечення мають
бути переглянути-
ми, причому, пере-
глянутими швидко
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 12
видати відповідний наказ міністра оборони, постанову Кабміну чи інший
керівний документ про облік, аналіз та систематизацію наявного бойового
досвіду. Приміром, такого роду наказ Совнаркому з’явився в 1943 році… В
1981 році через 2 роки після введення військ в Афганістан був системно
опрацьований досвід війни у гірсько-пустельній місцевості. Після цього у
радянських солдатів з’явилися панами, нова форма, з’явилася БМП-2, на
БМП - гармата замість крупнокаліберного кулемету… Нам же два роки че-
кати не можна. В підрозділах ЗСУ збором такого роду інформації системно
ніхто не займається. Це доцільно ввести в обов’язки відповідних команди-
рів і начальників. Причому цей аналіз має торкатися речового, матеріаль-
ного, продовольчого, медичного забезпечень, поставок ОВТ і паливно-мас-
тильних матеріалів, одним словом, всіх складових військової логістики, з
якої вище ми зупинилися лише на деяких її аспектах. Плюс постійно слід
аналізувати тактику використання сил і засобів, організацію взаємодії під-
розділів, зв’язку, тощо.
Відповідні управління та інститути в системі Міноборони мають аку-
мулювати всі ці знання, систематично отримувати оновлену інформацію
про новий досвід, набутий нашими підрозділами. Звідси і піде процес фор-
мування загалом державного оборонного замовлення також за принципом
«знизу», виходячи з наявних щоденних реальних потреб бійця. В системі
Міноборони вся необхідна структура існує (зокрема, із відповідними нау-
ково-дослідними інститутами, в тому числі при видах ЗС). Необхідно лише,
щоб вона запрацювала. Інформація від підрозділів має йти постійно, і все
це має бути враховано у державному оборонному замовленні. В нас є люди,
які можуть методично грамотно оцінити і систематизувати всі потреби ар-
мії. Єдине, що треба - юридично, законодавчо, ще як завгодно закріпити
необхідність виконання такої роботи із покладанням всієї відповідальнос-
ті на вже існуючі структури. Лише сформоване «знизу» ми матимемо пра-
вильне, матеріально обґрунтоване і підйомне для країни держоборонза-
мовлення (ДОЗ). За такого підходу в міністра оборони буде конкретний
важіль для парламенту або мінфіну, коли він завжди може сказати: «щоб
бійці воювали, їм щонайменше потрібно перше, друге, третє і далі за спис-
ком; якщо ні – самі беріть автомати в руки, залізні каски на голову і вперед
на передову»…
Слід нарешті зрозуміти, що своє завдання волонтери вже виконали,
ставши для країни необхідною подушкою безпеки, фактично забезпечив-
ши перехід держави з мирного часу на військові рейки. Зараз ми маємо
справу без перебільшення із суто українським феноменом, волонтери -
наше величезне надбання. Однак допомога армії має перестати носити сти-
хійний характер. Має нарешті запрацювати система. Якщо певний керів-
ник на певній посаді не може забезпечити системної роботи, його
моментально слід міняти. Компетентних функціонерів треба шукати і ро-
Лише сформоване
«знизу» ми мати-
мемо правильне,
матеріально об-
ґрунтоване і під-
йомне для країни
держоборонзамов-
лення
Своє завдання
волонтери вже
виконали, ставши
для країни необхід-
ною подушкою
безпеки, фактично
забезпечивши
перехід держави з
мирного часу на
військові рейки
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 13
бити це дуже швидко (в тому числі, призивати із запасу – в нас є багато
звільнених не зовсім правильно і не завжди за власним бажанням; поверта-
ти з пенсій, умовляти, проводити таку собі «люстрацію навпаки»).
Варто пам’ятати, що дискредитація бюрократії - це шлях до розвалу
державності як такої, це такий самий підрив боєготовності держави як і
пряма збройна агресія, це те, чого від нас чекає ворог. Наша ситуація кризи
безсистемності на тлі зовнішньої збройної агресії не є чимось унікальним,
як нам це намагаються представити (історія знає безліч прикладів, коли
значно більш потужні країни пасували перед зовнішнім агресором, чого не
сталося з Україною). Мовляв, все розвалено, українці - недолугі, немає в
нас людей, що можуть проводити ефективне управління тими чи іншими
напрямами. Це неправда, такі люди є, і зараз підтримати наш державний
механізм, змусити його запрацювати – не менш важливе завдання, ніж за-
хистити наші кордони. А наш бюрократ, якщо йому чітко вказати, як він
має працювати, в яких обсягах і як з нього за це спитають, спрацює не гір-
ше волонтерів (український правильно мотивований чиновник у своїй
більшості є дуже талановитим і винахідливим). Існуючий державний меха-
нізм в питаннях оборони держави має почати просто виконувати свої
функції відповідно до призначань.
Окремим нагальним питанням сьогодення є створення органу при ка-
бінеті міністрів, що відповідав би за забезпечення всіх потреб армії. Наразі
вже фігурує таке поняття як військово-технічна комісія. Однак, в тексті ко-
аліційної угоди її функціонування прописане чомусь «на громадських за-
садах». В такому разі ми можемо отримати фікцію через невизначеність її
повноважень. А нам потрібен результат. Приміром, вже зараз в процесі
оснащення армії негайно слід відходи від практики тендерних закупівель.
Планування ДОЗ має йти знизу, виходячи з реальних потреб армії. Ці по-
треби будуть сформовані лише у випадку, якщо буде наказ (директивне
розпорядження частинам та підрозділам) щодо узагальнення і передачі бо-
йового досвіду. ДОЗ має бути захищеним міністром оборони у Верховній
Раді, попередньо будучи опрацьованим і ухваленим військово-технічною
комісією при кабінеті міністрів, відповідальною за забезпечення потреб
Збройних Сил. Комісія має забезпечити реалізацію ДОЗ, виходячи з трьох
основних позицій:
•	 що ми можемо зробити самостійно – ставка на можливості націо-
нального ОПК;
•	 що ми можемо придбати за кордоном – імпорт ОВТ та продукції
оборонного призначення через спецекспортерів;
•	 решта, що ми можемо «дістати» чи «роздобути» – забезпечення на-
прямів, де ми наразі не можемо виробляти і не можемо відкрито
закуповувати (нам відмовляються відкрито продавати) – робота за
лінією відповідних спеціальних структур, волонтерів, тощо.
Зараз підтримати
наш державний
механізм, змусити
його запрацюва-
ти – не менш
важливе завдання,
ніж захистити
наші кордони
Окремим нагаль-
ним питанням
сьогодення є ство-
рення органу при
кабінеті міні-
стрів, що відпові-
дав би за забезпе-
чення всіх потреб
армії
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 14
Це формуватиме конкретні завдання для підприємств ОПК, спецек-
спортерів, спецслужб, нарешті волонтерських організацій, чия діяльність в
такому разі стане більш системною і ефективною. Насправді тут немає ні-
чого нового. Так працює весь світ. Весь цивілізований воюючий світ…
Оптимальні шляхи надання медичної допомоги переселен-
цям з окупованої території
Олександр Корнійчук,
радник Міністра охорони здоров’я України з питань
державного та економічного регулювання галузі (2008-2010 рр).
До системних проблем внутрішньо-переміщених в межах країни осіб
слід віднести питання своєчасного працевлаштування, умов проживання,
матеріального забезпечення, в т.ч. для пенсіонерів, та психологічна адапта-
ція.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 за-
тверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік осо-
би, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або райо-
ну проведення антитерористичної операції.
Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, зверта-
ється особисто або через законного представника із заявою про взяття на
облік. Форму заяви затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозді-
лу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві
держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад.
З метою обліку осіб, які переміщуються, уповноважений орган веде
Єдину інформаційну базу даних про взятих на облік осіб, які переміщують-
ся з тимчасово окупованої території України та районів проведення анти-
терористичної операції, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вклю-
чається інформація про особу, яка переміщується, зазначена у поданій
заяві про взяття на облік, а також інформація про задоволення заявлених
потреб, надані послуги (виплати).
З метою комплексного вирішення питань тимчасового перебування
осіб здійснюється обмін інформацією між уповноваженими органами та
територіальними підрозділами ДМС, ДФС, регіональними штабами, цен-
трами зайнятості державної служби зайнятості, органами Пенсійного фон-
ду України, іншими органами виконавчої влади, соціальним та медичними
установами.
Порядок працевлаштування та соціального захисту для цієї категорії
громадян, у т.ч. отримання медичної допомоги визначений Кабінетом Мі-
ністрів України.
До ризиків у сфері охорони здоров’я для громадян,які переміщені з
тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної
До ризиків у сфері
охорони здоров’я
для громадян,які
переміщені з тим-
часово окупованої
території та
районів проведення
антитерористич-
ної операції, слід
віднести потребу
в терміновому
надання медичної
допомоги хворим,
які потребують
державної закупі-
вель високовартіс-
них медичних
препаратів для
лікування
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 15
операції, слід віднести потребу в терміновому надання медичної допомоги
хворим, які потребують державної закупівель високовартісних медичних
препаратів для лікування.Так, нині складна ситуація склалась для хворих,
які потребують лікування гемодіалізом. Препарати для цих хворих центра-
лізовано закуплені і направлені в усі регіони України, в т.ч. в Донецьку і
Луганську області. Нині в м. Київ прибуло 50 хворих, які потребують зазна-
ченого лікування. Для них потрібно до кінця року близько 10 млн. грн.,
яких в бюджеті м. Києва не передбачено.
Стратегічний задум Президента, Кабінету Міністрів України з вирі-
шення першочергових завдань для внутрішньо-переміщених в межах кра-
їни осіб має полягати в створенні:
•	 високоефективної електронної персоніфікованої системи своєчас-
ної виплати пенсій, соціального захисту інвалідів та дітей, матерів-
одиначок, малозабезпечених сімей, отримання медичної допомоги
та послуг в сфері освіти;
•	 після завершення звільнення території України від окупантів та те-
рористів сприятливих соціально-економічних та інфраструктур-
них умов, які стимулювали б молодь, працездатне населення повер-
нутись до попередніх місць свого постійного проживання.
Першочергові дії Президента, прем’єр-міністра, Верховної Ради Украї-
ни та неурядових організацій:
•	 У взаємодії з передовими світовими державами унеможливити по-
глиблення ескалації військових дій на Півдні та Сході України та
нейтралізувати механізми широкомасштабної інформаційної ві-
йни проти української держави, суспільства та громадян;
•	 Спільно з ООН, ЄС, ЄБРР, Світовим Банком розгорнути широко-
масштабні інфраструктурні проекти модернізації економіки Украї-
ни в регіонах для вирішення питань працевлаштування, в п.ч. вну-
трішньо-переміщених в межах країни осіб, будівництва житлових
будинків, а також стаціонарних транзитних містечок з будинків
модульного типу;
•	 Спільно з ООН, ЄС створити гуманітарний фонд для матеріальної
підтримки внутрішньо-переміщених в межах країни осіб, а також
сучасної служби надання психологічної допомоги громадянам різ-
них вікових категорій.
Першочергові заходи Кабінету Міністрів України та обласних, район-
них державних адміністрацій:
•	 Створення високоефективної електронної системи персоніфікова-
ного надання послуг по:
•	 працевлаштуванню та необхідному професійному навчанні, в
п.ч. осіб працездатного віку;
Спільно з ООН, ЄС
створити гумані-
тарний фонд для
матеріальної
підтримки вну-
трішньо-перемі-
щених в межах
країни осіб, а
також сучасної
служби надання
психологічної
допомоги громадя-
нам різних вікових
категорій
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 16
•	 пенсійному забезпеченні в місцях реєстрації прибулих осіб;
•	 створенню електронної картки хворого;
•	 Впровадження ефективної електронної системи перерахунку по-
душних витрат на отримання медичних та освітніх послуг на персо-
нальні картки внутрішньо-переміщених в межах країни осіб, вихо-
дячи із передбачених на 2014 р. бюджетних витрат на одну особу у
цих сферах для громадян України з АРК, м. Севастополя, Донецької
та Луганської областей. Так, сума послуг на отримання медичної до-
помоги протягом місяця до кінця року має складати орієнтовно
113,6 грн. ((2 391,7 грн. * 0,57)/12 міс. - 2 391,7 грн. – орієнтовні за-
гальні подушні витрати; 0,57 – частка державних витрат);
•	 Впровадження механізму електронного обліку пацієнтів, які по-
требують високовартісних медичних препаратів, що централізова-
но закуповуються державою.
Додаток А
Довідка про кількість внутрішньо-переміщених в межах країни осіб
та їх першочергові потреби і кількість звернень для отримання медич-
ної допомоги
За інформацією оперативної групи Міжвідомчого координаційного
штабу питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України,
які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведен-
ня антитерористичної операції станом на 18.11. 2014 р. тимчасово розмі-
щено на територіях областей та в м. Києві 466 826 осіб (за добу 1 661 особа),
які прибули з тимчасово окупованої території та районів проведення анти-
терористичної операції. З них працездатного віку всього 219 079 осіб (за
добу 811 особа); чоловіків – 73 888 осіб (за добу 243 осіб); жінок – 145 191
осіб (за добу 568 осіб); дітей – 128 129 осіб (за добу 107 осіб); інвалідів та
осіб похилого віку 89 498 осіб (за добу 743 особи). Переїхало 165 018 сімей.
Загальна кількість громадян України, які переселені з Автономної Рес-
публіки Крим та міста Севастополь до інших регіонів, складає 19 367 осіб,
у тому числі 5 395 дітей, 1 392 інваліди та особи похилого віку.
З району проведення АТО до інших регіонів переселено 447 459 осіб, у
тому числі 122 734 дитини, 88 106 інвалідів та осіб похилого віку (у тому
числі тимчасово переміщених в межах Донецької (67 441 особа) та Луган-
ської (30 120 осіб) областей). За добу – 1 619 осіб, у тому числі 93 дитини,
741 інвалід та особа похилого віку.
Найбільш складна ситуація щодо розміщення громадян, організації їх
життєзабезпечення складається у Харківській (114 568 осіб), Донецькій (67
502 особи), Запорізькій (43 307 осіб), Дніпропетровській (37 839 осіб), Лу-
ганській (30 120 осіб), Одеській (19 250 осіб) областях та в місті Київ (39 047
осіб). Найменша кількість розселених у Тернопільській (1 770 осіб), Волин-
ській (1 905 осіб), Чернівецькій (2 090 осіб), Рівненській (2 554 особи) та
Найбільш складна
ситуація щодо
розміщення грома-
дян, організації їх
життєзабезпечен-
ня складається у
Харківській (114
568 осіб), Доне-
цькій (67 502 осо-
би), Запорізькій
(43 307 осіб), Дні-
пропетровській
(37 839 осіб), Лу-
ганській (30 120
осіб), Одеській (19
250 осіб) областях
та в місті Київ (39
047 осіб)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 17
Закарпатській (2 577 осіб) областях (оперативна інформація в розрізі регі-
онів додається).
За оперативною інформацією Державної служби надзвичайних ситуа-
цій в областях України та м. Києві виділено 1 116 об’єктів, в яких можливе
розміщення для проживання 15 864 громадян.
У Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях проводять-
ся заходи щодо підготовки до будівництва стаціонарних транзитних місте-
чок із будинків модульного типу.
На кордоні районів проведення АТО ДСНС України було розгорнуто 7
транзитних пунктів для зустрічі внутрішньо переміщених осіб (далі – тран-
зитний пункт).
Психологами системи ДСНС України разом з представниками держав-
них органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських
(волонтерських) організацій та волонтерів здійснено психологічний су-
провід, надання психологічної допомоги та сприяння громадянам, які пе-
реміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення ан-
титерористичної операції. Надано психологічну допомогу (всього за весь
період) 107 401 особі, у тому числі 32 420 дітям, 15 117 інвалідам та особам
похилого віку (за добу 839 особам у тому числі 86 дітям, 408 інвалідам та
особам похилого віку).
Основні проблемні питання переселенців: соціальне забезпечення –
86,2%, працевлаштування – 75,3%, житлово-побутові – 54,3%, матеріальне
забезпечення – 49,7%, психологічна дезадаптація – 38,3%.
За медичною допомогою тимчасово переміщеним особам з Автоном-
ної Республіки Крим та м. Севастополь, які тимчасово перебувають в об-
ластях та у м. Києві, звернулось за весь період: дорослих – 3 907 осіб, дітей –
2 840, з яких 2 982 дорослих громадян і 2 093 дітей взято на медичний облік,
госпіталізовано 650 дорослих і 357 дітей. За зазначений період проведено
5 тис. 634 медичних інструментальних досліджень та оглядів внутрішньо
переміщених осіб, у жінок зазначеної категорії народилося 138 немовлят.
За медичною допомогою із числа тимчасово переміщених осіб з Луган-
ської та Донецької областей звернулось за весь період: дорослих – 80 866
осіб (за добу – 2612), дітей – 57 688 (за добу – 1128), з яких 56 591 дорослих
громадян (за добу – 2 217) і 37 133 дітей (за добу – 1005) взято на медичний
облік, а 15 680 дорослих (за добу – 230) і 9 628 дітей (за добу – 69) – госпіта-
лізовано. Проведено 117 718 (за добу – 2214) медичних інструментальних
досліджень та оглядів внутрішньо переміщених осіб, у жінок зазначеної ка-
тегорії народилося 1 880 немовлят (за добу – 124).
За даними Державної санітарно-епідеміологічної служби України
ускладнень санітарно-епідемічної ситуації у місцях організованого розта-
шування вимушено переміщених осіб в областях і у м. Києві не виявлено.
Основні проблемні
питання пересе-
ленців: соціальне
забезпечення –
86,2%, працевла-
штування – 75,3%,
житлово-побуто-
ві – 54,3%, матері-
альне забезпечен-
ня – 49,7%,
психологічна деза-
даптація – 38,3%
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 18
На урядову телефонну «гарячу лінію» протягом доби 17 листопада 2014
р. надійшло 1 784 звернення, що стосувалися проблемних питань жителів
Донецької та Луганської областей. З них на 941 звернення фахівцями Уря-
дового контактного центру громадянам надано консультації, роз’яснення
та довідкову інформацію, а також, у разі необхідності, й психологічну під-
тримку. Органам виконавчої влади надіслано для розгляду, реагування та
надання відповідей 843 звернення від вимушених переселенців, з яких 22
стосувалися отримання житла.
Место облегченного 82-мм миномета в Вооруженных силах
Украины
Вячеслав Целуйко,
доцент кафедры политологии ХНУ им. В.Н. Каразина,
специалист по негосударственным вооруженным формированиям
Характер современных вооруженных конфликтов и боевых действий
на Донбассе среди прочего наглядно демонстрирует большое значение ми-
нометов. Минометы практически незаменимы, когда противников разделя-
ют сотни и даже десятки метров, что характерно для боевых действий в го-
роде или при отражении штурма блокпоста. Наиболее ярким примером
таких «контактных» боевых действий стала оборона Донецкого аэропорта.
Применение других артиллерийских систем в таких условиях возможно
только с большим риском для собственных военнослужащих. Потому толь-
ко минометы, причем расположенные непосредственно вблизи противника
в боевых порядках своих передовых подразделений способны эффективно
поражать цели на переднем краю. В своей работе «Минометы для боев в
городе» автор выдвинул предложения по созданию облегченного 120-мм
миномета. В данной же статье речь пойдет о 82-мм облегченном миномете.
Если 120-мм миномет играет важную роль не только в борьбе с живой
силой, но и с бронетехникой противника, а также в разрушении его поле-
вой фортификации, то основная роль 82-мм миномета в боевых действиях
в городе – поражение живой силы противника, расположенной открыто
или в открытых сверху укрытиях. Наиболее ответственная задача состоит
в поражении противника в местах сосредоточения перед началом им штур-
ма. Такой обстрел способен нанести противнику существенные потери, де-
морализовать его или вообще сорвать штурм. Так, в ходе обороны Грозно-
го в 1995 г. одна удачно выпущенная 82-мм мина привела к детонации
боекомплекта ЗПРК «Тунгуска» и реактивных пехотных огнеметов группы
спецназа 45-го полка ВДВ России, укрывавшейся за ней. В результате этого
попадания не только была уничтожена зенитная установка и вся группа
спецназа из 15 человек, но и сорвано выполнения задачи другими подраз-
делениями.
Только минометы,
причем располо-
женные непосред-
ственно вблизи
противника в
боевых порядках
своих передовых
подразделений
способны эффек-
тивно поражать
цели на переднем
краю
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 19
В армиях мира распространены 60-мм минометы, более легкие, чем 81-
82-мм. Проект такого миномета КБА-118 классической схемы был предло-
жен и Государственным предприятием «Конструкторское бюро «Артилле-
рийское вооружение». В тоже время отсутствие у украинской армии 60-мм
мин не позволяет на данном этапе говорить о быстром принятии на воору-
жение и передачи в войска 60-мм минометов, потому наши предложения
будут касаться перспективного 82-мм миномета, боеприпасов к которому
Украина унаследовала большое количество от советской армии.
На формирование облика облегченного 82-мм миномета для боевых
действий в городе определяющее влияние оказывает сам характер боевых
действий на урбанизированной местности. Среди важных факторов по-
следней стоит выделить:
1.	 Близкое расположение противников друг к другу, что не требует от
миномета большой дальности стрельбы, фактически максималь-
ную дальность в 500-1000 м можно признать для легкого «городско-
го» миномета достаточной.
2.	 В уличных боях зачастую отсутствует линия фронта, противники
могут находиться в тылу друг у друга, часто подразделения
вынуждены вести круговую оборону. Потому миномет должен
быть легким, чтобы иметь возможность быстрого перемещения с
позиции на позицию.
3.	 Близость расположения противников предопределяет крайнюю
динамичность изменения обстановки в атаках и контратаках. Сле-
довательно, миномет должен иметь минимальное время подготов-
ки к стрельбе.
4.	 Позиции сторон зачастую находятся в зданиях. Потому миномет
должен иметь возможность ведения огня с опорой на бетонные
перекрытия, что оказывает непосредственное влияние на требова-
ния к форме и конфигурации опорной плиты и двуноги (если она
необходима), так как нет возможности увеличивать устойчивость
миномета при стрельбе за счет заглубления его элементов в грунт.
5.	 Контактный характер боя требует минимизировать размеры мино-
мета и его расчета на огневой позиции.
6.	 Относительная малочисленность подразделений в каждом оборо-
няемом объекте требует максимально эффективного использова-
ния каждого бойца, что делает желательным уменьшение расчета
миномета.
В годы Второй мировой войны в японской армии использовался 81-мм
миномет «Тип-99», который являлся облегченной с 65 до 25 кг версией мино-
мета «Тип-97». Последний был типичным для того периода представителем
семейства минометов «Стокса-Брандта». В миномете «Тип-99» при сохране-
нии общей компоновки мнимого треугольника удалось облегчить конструк-
Отсутствие у
украинской армии
60-мм мин не по-
зволяет на данном
этапе говорить о
быстром приня-
тии на вооружение
и передачи в вой-
ска 60-мм миноме-
тов
На формирование
облика облегченно-
го 82-мм миномета
для боевых дей-
ствий в городе
определяющее
влияние
оказывает сам
характер боевых
действий на урба-
низированной
местности
Контактный
характер боя
требует миними-
зировать размеры
миномета и его
расчета на огне-
вой позиции
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 20
цию за счет применения короткого ствола (650-мм по сравнению с 1200-1300-
мм стволами обычных минометов) и облегченных двуноги и опорной плиты.
Японцы продемонстрировали возможность создания таких минометов даже
на технологическом уровне 75 летней давности. В тоже время для боев в горо-
де компоновка с мнимым треугольником не вполне оптимальна.
Во многих армиях мира распространены 51-60-мм минометы упрощен-
ной конфигурации «Коммандо». Последние не имеют двуноги (вместо нее
миномет удерживается рукой), а лишь легкую и малоразмерную опорную
плиту, зачастую имеют крайне примитивные прицельные приспособления
в виде ремня для переноски с обозначением дальности и предназначены
для стрельбы на основном и 1-2 зарядах. 60-мм минометы «Коммандо» име-
ют максимальную дальность 1-2 км в зависимости от заряда, что более чем
достаточно для решения большинства задач в городе. Использования
слабых зарядов и позволило отказаться от двуноги, а также обойтись легкой
опорной плитой без сошников-грунтозацепов. В тоже время, стоит отме-
тить, что 60-мм минометы ведут огонь миной 1,6 кг, вдвое более легкой, чем
советская 82-мм мина. Существенным недостатком минометов «Коммандо»
является их невысокие точность и кучность, что приводит к повышенному
расходу дефицитных в уличных боях боеприпасов, а также времени на
выполнение огневой задачи в динамически меняющейся обстановке.
Исходя из вышеизложенных фактов, нам видятся следующие требова-
ния к облегченному 82-мм миномету:
1.	 Максимальная дальность 1000 м, для чего достаточно 1-го заряда.
2.	 Минимальная масса, которая достигается коротким стволом около
650-мм, более тонкими стенками ствола по сравнению с БМ-37 и
2Б14 (так как при стрельбе на основном и первом зарядах давление
пороховых газов существенно ниже). Миномет должен быстро пе-
реноситься одним номером расчета на небольшие расстояния (на-
пример, в пределах опорного пункта).
3.	 Отказ от схемы мнимого треугольника в пользу глухой схемы с мон-
тажом всех элементов на опорной плите. Последняя должна иметь
ровное дно для ведения огня с бетона и асфальта. Для повышения
устойчивости миномета при стрельбе с ровной опорной плитой по-
следняя должна иметь размеры, достаточные для ее прижатия на-
водчиком к поверхности ступней одной ноги и коленом другой.
4.	 Надежный накол капсюля хвостового заряда мины при коротком
столе миномета требует использование взводимого ударного меха-
низма. Последним также повышается безопасность стрельбы из
миномета на случай двойного заряжания.
На наш взгляд, наличие таких минометов в составе украинских по-
дразделений, ведущих бой в населенных пунктах, а также на блокпостах в
качестве противоштурмовых расчетов, существенно повысит их
эффективность и сбережет жизни наших соотечественников.
Миномет должен
быстро перено-
ситься одним
номером расчета
на небольшие
расстояния (на-
пример, в пределах
опорного пункта)
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16
Bulletin 16

More Related Content

What's hot

Newsletter 01 03-2017(67-4)
Newsletter 01 03-2017(67-4)Newsletter 01 03-2017(67-4)
Newsletter 01 03-2017(67-4)
cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
cacds-info
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)
cacds_ukraine
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)
cacds_ukraine
 
Buletin 13
Buletin 13Buletin 13
Buletin 13
cacds_ukraine
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
cacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)
cacds_ukraine
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
cacds_ukraine
 
Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)
Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)
Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)
cacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 03-2017(68-5)
Newsletter 15 03-2017(68-5)Newsletter 15 03-2017(68-5)
Newsletter 15 03-2017(68-5)
cacds_ukraine
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)
cacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)
cacds_ukraine
 
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
cacds_ukraine
 
Newsletter 31 01-2017(66-3)
Newsletter 31 01-2017(66-3)Newsletter 31 01-2017(66-3)
Newsletter 31 01-2017(66-3)
cacds_ukraine
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
cacds_ukraine
 
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКРРизики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКРcacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)
cacds_ukraine
 
Buletin 7(23)
Buletin 7(23)Buletin 7(23)
Buletin 7(23)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)
cacds_ukraine
 

What's hot (20)

Newsletter 01 03-2017(67-4)
Newsletter 01 03-2017(67-4)Newsletter 01 03-2017(67-4)
Newsletter 01 03-2017(67-4)
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)Newsletter 01 08-2017(77-14)
Newsletter 01 08-2017(77-14)
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)
 
Buletin 13
Buletin 13Buletin 13
Buletin 13
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
 
Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)
Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)
Newsletter 30 10-2015(36-20) (1)
 
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
 
Newsletter 15 03-2017(68-5)
Newsletter 15 03-2017(68-5)Newsletter 15 03-2017(68-5)
Newsletter 15 03-2017(68-5)
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)
 
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
 
Newsletter 31 01-2017(66-3)
Newsletter 31 01-2017(66-3)Newsletter 31 01-2017(66-3)
Newsletter 31 01-2017(66-3)
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
 
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКРРизики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)
 
Buletin 7(23)
Buletin 7(23)Buletin 7(23)
Buletin 7(23)
 
Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)
 

Similar to Bulletin 16

buletin 10 cacds
buletin 10 cacdsbuletin 10 cacds
buletin 10 cacds
cacds_ukraine
 
Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)
cacds_ukraine
 
buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)
cacds_ukraine
 
buletin 01-2015(17)
buletin 01-2015(17)buletin 01-2015(17)
buletin 01-2015(17)
cacds_ukraine
 
Buletin 4 (20)
Buletin 4 (20)Buletin 4 (20)
Buletin 4 (20)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)
cacds_ukraine
 
buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)
cacds_ukraine
 
Buletin (29-13)
Buletin (29-13)Buletin (29-13)
Buletin (29-13)
cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
cacds-info
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)
cacds_ukraine
 
Bulletin cacds 24 (8)
Bulletin cacds 24 (8)Bulletin cacds 24 (8)
Bulletin cacds 24 (8)
cacds_ukraine
 
Report #2
Report #2Report #2
Report #2
cacds_ukraine
 
Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)
CACDS2
 
bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)
cacds_ukraine
 
Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)
cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
cacds-info
 
Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)
cacds_ukraine
 
Bulletin 11 (27)
Bulletin 11 (27)Bulletin 11 (27)
Bulletin 11 (27)
cacds_ukraine
 
cacds #7
cacds #7cacds #7
cacds #7
cacds_ukraine
 

Similar to Bulletin 16 (20)

buletin 10 cacds
buletin 10 cacdsbuletin 10 cacds
buletin 10 cacds
 
Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)
 
buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)
 
buletin 01-2015(17)
buletin 01-2015(17)buletin 01-2015(17)
buletin 01-2015(17)
 
Buletin 4 (20)
Buletin 4 (20)Buletin 4 (20)
Buletin 4 (20)
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)
 
buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)
 
Buletin (29-13)
Buletin (29-13)Buletin (29-13)
Buletin (29-13)
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)
 
Bulletin cacds 24 (8)
Bulletin cacds 24 (8)Bulletin cacds 24 (8)
Bulletin cacds 24 (8)
 
Report #2
Report #2Report #2
Report #2
 
Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)
 
Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)
 
bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)
 
Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
 
Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)
 
Bulletin 11 (27)
Bulletin 11 (27)Bulletin 11 (27)
Bulletin 11 (27)
 
cacds #7
cacds #7cacds #7
cacds #7
 

More from cacds_ukraine

Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)
cacds_ukraine
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
cacds_ukraine
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)
cacds_ukraine
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
cacds_ukraine
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)
cacds_ukraine
 
Uz eng 02
Uz eng 02Uz eng 02
Uz eng 02
cacds_ukraine
 
Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)
cacds_ukraine
 
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)
cacds_ukraine
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)
cacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)
cacds_ukraine
 
Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)
cacds_ukraine
 

More from cacds_ukraine (15)

Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)
 
Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)
 
Uz eng 02
Uz eng 02Uz eng 02
Uz eng 02
 
Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)
 
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)
 
Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)
 
Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)
 

Bulletin 16

  • 1. 15 грудня 2014 ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 Загальні оцінки Основні виклики і ризики першої половини грудня 2014 У дзеркалі експертної думки Волонтерський призов 2014 Волонтерський внесок з Литви Забезпечення армії: перехід від стихійності до системи Оптимальні шляхи надання медичної допомоги переселенцям з окупованої території Место облегченного 82-мм миномета в Вооруженных силах Украины Наріжний камінь оборонного потенціалу Аналітичні розробки «Оружейный барон» Сергей Чемезов – лицо путинской экономики Российская войсковая ПВО: курс на модернизацию Гибридная война в Восточной Европе. Невоенное измерение. Энергетический компонент ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ АРМІЇ, КОНВЕРСІЇ ТА РОЗЗБРОЄННЯ CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES Адреса: вул. Іллінська, 10, офіс 5, Київ, 04070 тел.: +38 (044) 425-42-10, факс +38 (044) 425-16-22 www. cacds.org.ua
  • 2. Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
  • 3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 3 Загальні оцінки Основні виклики і ризики першої половини грудня 2014 Основні виклики і ризики першої половини грудня 2014 року пов’язані передусім із намаганням Кремля перевести війну проти України у площину диверсійно-підривної роботи та організації антиукраїнських суспільних проявів у стабільних регіонах держави. Разом із подальшою підготовкою військових угруповань на підконтрольних територіях Донбасу російська сторона активізуватиме невійськові важелі впливу на Україну. Підготовка та реалізація масових виступів, проявів незадоволення чинною владою, мобілізація готових до співпраці політиків та підкуп людей, готових до опору влади, стане головним пріоритетом Кремля на найближчий місяць – разом із безпосередніми терористичними актами. Вибухи в Одесі та Харкові протягом першої половини грудня 2014 р. стали підтвердженням певних змін стратегії Кремля щодо України. Осо- бливо небезпечним сигналом став факт, що в Одесі було підірвано офісне приміщення волонтерської організації, що займається збором допомоги українським військовим. Цілком очевидно, що Кремль робить ставку на перетворення сепара- тистських регіонів Донбасу на функціонуючі адміністративні одиниці у складі федеративної України. Це потрібно Путіну для того, щоб у будь-який момент розгортати фактичну війну проти України, тримаючи військовий важіль напоготові. Однак у грудні з’явилися важливі ознаки опору політиці Путіна у про- відних західних ЗМІ, що є суттєвим сигналом підготовки західного світу до нового етапу не збройної боротьби. Тільки 15 грудня з’явилася низка ана- літичних антипутінських матеріалів у таких виданнях як Wall Street Journal, Forbes та Los Angeles Times. Загальний месседж повідомлень містить пере- конливі аргументи, що авантюра Путіна в Україні може стати крахом Росії. Взагалі на міжнародній арені спостерігається більша, ніж раніше консолі- дація західного світу щодо організації протистояння політиці В.Путіна. Зо- крема, військові відомства Польщі та країн Прибалтики додатково до спільних дій в межах НАТО домовились про організацію протидії РФ. З одного боку, цей факт свідчить про коливання щодо втручання НАТО в разі розгортання Москвою гібридної війни проти Прибалтики, з іншого, додає потужності системі протистояння, що на ходу створюється країна- ми-опонентами Росії. Також важливо, що Вашингтон закликав країни не підтримувати ділових відносин з Москвою і попередив про те, що буде сте- жити за новими контрактами (13 грудня). Загалом позиція США на почат- ку грудня 2014 р. стала більш чіткою та такою, що більше передбачає захист інтересів України. Надзвичайною подією першої половини грудня стало затвердження 11 грудня Конгресом США Закону «Підтримка української свободи». Це ство- рює необхідну законодавчу базу для розширення допомоги Україні та за- Підготовка та реалізація масових виступів, проявів незадоволення чинною владою, мобілізація гото- вих до співпраці політиків та підкуп людей, готових до опору влади, стане голо- вним пріоритетом Кремля на най- ближчий місяць – разом із безпосе- редніми терористичними актами Загалом позиція США на початку грудня 2014 р. стала більш чіт- кою та такою, що більше передбачає захист інтересів України Надзвичайною подією першої половини грудня стало затвер- дження 11 грудня Конгресом США Закону «Підтрим- ка української свободи»
  • 4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 4 провадження додаткових санкцій проти РФ. Хоча існують ризики ветування закон з боку президента США, як очікують фахівці, цього не відбудеться. Між іншим, документ передбачає можливість надання Україні військової техніки і послуг, у т.ч. протитанкового озброєння, радарних систем для бо- ротьби з артилерією, тактичних розвідувальних БПЛА, захищених засобів зв’язку, а також допомоги з навчання українських військових. То ж, Київ не- безпідставно розраховує на отримання виділених Держдепартаментом США 350 млн дол., які розраховані для використання до кінця 2017 р. (в т.ч. 100 млн дол. – у 2015 фінансовому році, а також по 125 млн. у 2016 та 2017 рр.) Через обвал цін на нафту і санкції Заходу в Росії почалися неординарні економічні проблеми. Суттєво підскочили ціни на продукти харчування та, навіть, було зафіксовано дефіцит гречки й пов’язані із цим панічні на- строї. Російський рубль обновив свій історичний мінімум. Згідно з дослі- дженням та доповіддю МЗС Чехії (14 грудня), Росія повною мірою відчує наслідки санкцій з боку Заходу в 2015 році. Водночас, ризики військової ескалації не зменшуються, вважають аналітики. «Незважаючи на еконо- мічні втрати російської економіки, які на даний момент обчислюються 12-значними цифрами, найболючішими для Росії є репутаційні втрати. Тому Путін буде намагатися відновити «репутацію» посиленням агресії проти України». Так вважає Олександр Хара, який 13 грудня опублікував статтю в тижневику «Дзеркало тижня». Між іншим Путін намагається й надалі шукати союзників, переважно в азійському світі. Так, Путін здійснив поїздку до Індії, де йому вдалося під- писати декілька контрактів, в тому числі і на будівництво Росією двох бло- ків АЕС в Індії. Саме ця подія викликала негативну реакцію Держдепарта- менту США за заклик до країн світу припинити співробітництво з РФ. В РФ тим часом збільшується кількість людей, що не підтримують по- літики Кремля та намагаються у будь-який спосіб уникнути участі у війні. 9 грудня стало відомо, що у Держдумі відбулася закрита нарада Комітету з оборони за участю начальника Генштабу Збройних сил Росії Валерія Гера- симова і головного військового прокурора Сергія Фрідінського. Так, на за- сіданні обговорювалися питання, що стосуються російських добровольців, а також можливість компенсацій їхнім сім’ям. Це, зокрема, свідчить про збільшення проблем із забезпеченням окупованих українських територій персоналом з числа вояків регулярної армії та найманців. Симптоматично, що саме 9 грудня низка ЗМІ інформувала про невдоволення російських ма- терів ситуацією і проведенням публічної акції у Ростові-на-Дону під час минулих вихідних (тобто 6-7 грудня). Деякі ЗМІ позначали ситуацію як «бунт солдатських матерів». Вони з’їхалися зі всієї країни шукати синів, які пропали в нібито «тривалому відрядженні», що пояснює термінове та «за- крите» для громадськості (та ЗМІ) засідання профільного Комітету. Водночас, ризики військової ескала- ції не зменшують- ся, вважають аналітики
  • 5. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 5 Підконтрольні Кремлю бойовики продовжують нищити інфраструк- туру, підтримувати ескалацію гуманітарної кризи та свідоме позбавлення регіону вуглю. Так, 13 грудня представники Держприкордонслужби у контрольному пункті «Волноваха» з території, підконтрольній «ДНР», зу- пинили потяг з вантажем металобрухту та 768 тоннами вугілля. Такі ви- падки стають типовими (детальніше про вугільну політику Кремля в остан- ньому матеріалі випуску). На жаль, як справедливо позначають експерти, події на сході України перетворили нашу державу з експортера вугільної промисловості на імпортера (Міжнародний центр перспективних дослі- джень, Випуск № 14, 12 грудня 2014 р.). Водночас, з’являється більше ви- падків суперечок всередині самих терористичних угруповань, нестачу осо- бового складу, намагання місцевих мешканців залишити бойові загони. Суттєвою проблемою України залишається значна кількість заручни- ків, чисельність яких на сьогодні, за офіційними даними, перевищує 600 осіб. Необхідність їх звільнення залишається викликом чинній владі. Важливим викликом чинній владі України стане формування бюджету на потреби національної оборони та державного оборонного замовлення. Так, керівник військового відомства Степан Полторак вже позначив про необхідність збільшення оборонного бюджету до 3 млрд. дол. (під час ви- ступу у Верховній Раді 13 грудня 2014 р.). Міністр оборони України наголо- сив, що, на його думку, дуже скоро загроза буде виходити і з окупованого Криму. Серед іншого він позначив, що 100 млн дол. планується витратити на закупівлю необхідного озброєння за кордоном. Останнє свідчить про позитивні зміни у сприйнятті керівництвом військового відомства необ- хідності здійснювати закупівлю сучасних озброєнь у іноземних країн. Важливою інформацією стало розповсюдження плані Міноборони у 2015 р. на військову службу призвати 45 тис. осіб, ще 10-12 тис. служити- муть за контрактом. Загальна кількість військовослужбовців в Україні, за словами міністра оборони, має бути збільшена з 232 тис. до 250 тис. Про- фільні експерти мають сподівання, що такий підхід є тимчасовою мірою, пов’язаною із неготовністю України (головним чином, через фінансові складнощі) формувати сучасну професійну армію. Різні дані свідчать про вдалі епізоди дій українських підрозділів спецп- ризначення для знищення противника в зоні бойових дій. При цьому вкрай важливо відзначити заяву голови СБУ Валентина Наливайченка щодо на- міру звернутися до парламенту за отриманням права здійснювати активні бойові операції за кордоном. Сама ідеологія збільшення активності та ве- дення дій на упередження посилює морально-бойовий дух військ оборони, гуртує населення щодо підтримки волонтерських рухів та патріотичного виховання молоді. Українська влада також узяла курс на вдосконалення інформаційної політики. Як відомо, українські ЗМІ «не дотягуються» до територій Донба- 100 млн дол. плану- ється витратити на закупівлю необ- хідного озброєння за кордоном Загальна кількість військовослужбов- ців в Україні, за словами міністра оборони, має бути збільшена з 232 тис. до 250  тис. Вкрай важливо відзначити заяву голови СБУ Вален- тина Наливайчен- ка щодо наміру звернутися до парламенту за отриманням права здійснювати ак- тивні бойові опе- рації за кордоном
  • 6. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 6 су, які знаходяться під контролем Кремля. При цьому важливим завданням постає зменшення ризику щодо сприйняття дій української влади з боку населення окупованих територій (згідно із доповіддю губернатора Луган- щини Олександра Кіхтенка, людей, які коливаються у своєму визначенні дій влади, близько 50%). Як зазначив новообраний міністр інформаційної політики України Юрій Стець: «Мінінформ створюють лише на час вій- ськової агресії». Він також назвав пріоритетом створення стратегії інфор- маційної політики та концепція інформаційної безпеки протистояти агре- сивній інформаційній політиці Росії на тимчасово окупованих українських територіях, а також просування проукраїнської позиції в Європі та світі. Як певний виклик часу міністр назвав те, що поблизу Краматорська, Кон- стянтинівки і Дебальцевого розповсюджуються сигнали телеканалів і раді- останцій так званих ДНР і ЛНР і абсолютно немає сигналів українських теле- і радіоканалів. Слід констатувати покращення фільтрації в’їзду до України. З початку року українські прикордонники не пропустили в Україну 14,5 тис. грома- дян Росії. Голова Держприкордонслужби Віктор Назаренко зазначив, що «у результаті посилення контролю, було відмовлено у в’їзді в Україну майже 14,5 тис. громадянам РФ, більшість з яких прямували для участі в дестабі- лізаційних заходах або не змогли підтвердити мету своєї поїздки». Поси- лення в Україні контррозвідувального режиму є важливим елементом струмування та превентивних заходів безпеки. На завершення аналізу варто згадати статистику, що пов’язана із ра- дянським минулим України. А саме, протягом 2014 р. в Україні було демон- товано 504 пам’ятника Леніну. Загалом на момент розпаду СРСР їх було на території України 5500, на цей час залишилось 1700. Це є одним із вагомих та символічних свідчень, що Україна поступово звільняється від полону стереотипів минулого. Посилення в Украї- ні контррозвіду- вального режиму є важливим елемен- том струмування та превентивних заходів безпеки Протягом 2014 р. в Україні було демон- товано 504 пам’ятника Лені- ну. Загалом на момент розпаду СРСР їх було на території України 5500, на цей час залишилось 1700
  • 7. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 7 У дзеркалі експертної думки Волонтерський призов 2014 Протидія України агресії Кремля, нинішні здобутки цієї боротьби були б неможливі без волонтерів. Нам всім ще доведеться усвідомити, яку колосальну роботу зробили небайдужі українці. Ми однозначно маємо суто український феномен, що не має аналогів в історії збройних проти- стоянь… ЦДАКР започатковує серію матеріалів, присвячених волонтер- ському руху, де, серед іншого, надаватиме слово безпосереднім його учас- никам. Волонтерський внесок з Литви Наталія Семерова, громадський активіст, Вільнюс Моя активна громадська діяльність розпочалася власне від початку Майдану. Тоді я перебувала у Вільнюсі, будучи студенткою магістратури у Вільнюському університеті. Щоб вплинути на ситуацію в Україні, я почала використовувати всі ресурси, які мала: інформувала Інтернет-спільноту про правдиву ситуацію на Майдані та про тодішній антинародний режим Януковича, збирала протести проти внутрішньої та зовнішньої політики Януковича та Кремля, організовувала конференції за участі литовської по- літичної еліти. Поштовхи і мотиви були зрозумілі: зовнішньополітичний кульбіт Януковича у Вільнюсі щодо угоди про Асоціацію з ЄС, побиття студентів на Майдані, анексія Криму… Після агресії Кремля проти України дуже швидко стало зрозуміло, що протестна діяльність, попри її вагомий вплив на суспільну думку європей- ців, свою роль виконала і потроху себе вичерпує, а допомога Батьківщині має бути більш предметною. Треба було передусім надати допомогу нашим бійцям в зоні АТО, де Росія фактично розпочала повномасштабні військо- ві дії проти України. Я стала шукати шляхи, як можна допомогти Україн- ській армії, добровольчим загонам, задіяним в бойових діях на Сході Укра- їни. Загалом тема армії і зброї є мені далекою, тому після певного аналізу ситуації і потенційних можливостей, з усіх потреб наших військових було прийнято рішення сконцентрувати зусилля на допомозі пораненим меди- каментами. Конкретніше – закуповувати і передавати достатньо популяр- ний нині ексклюзивний препарат «Celox», який сприяє швидкому згортан- ню крові і якого досі офіційно немає в Україні. Ефективність препарату є доведеною арміями Ізраїлю, країн-членів НАТО. Спілкуючись з бійцями зони АТО, я переконалась в тому, що він дійсно допомагає рятувати життя поранених. В Литві є офіційні фірми-дилери цього препарату. Ми обрали фірму, що постачає «Celox» армії Литви (вважаємо це важливим), а закуповується Ефективність препарату є дове- деною арміями Ізраїлю, країн-чле- нів НАТО
  • 8. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 8 препарат у Великобританії. Препарат «Celox» є дорогим та не простим ме- дикаментом - його не можна купити в аптеці, а одиниця препарату коштує від 17 до 30 євро. Звичайні небайдужі люди - українці Литви, місцеві гро- мадяни - докладали кошти, хто скільки міг собі дозволити. Спочатку 2-3 пакетики препарату від людини були нашою маленькою перемогою. Зго- дом ця робота набула системного характеру, а замовлення ставали все біль- шими. Найважчим був психологічний момент – переконати людей, що кошти йдуть за призначенням, адже вся наша робота базувалася виключно на до- вірі. Всі кроки робилися максимально прозоро. Про все звітувалося у ме- режі «Facebook» і кожен бажаючий міг передивитися і згодом долучитися. Крім цього я отримала можливість вести відповідний блог в одному із ви- дань Литви. Через певний час окрім моїх друзів і знайомих гроші почали здавати й незнайомі люди, почали долучатися й фірми, які не потребують реклами на волонтерстві. Вони отримували від мене реквізити фірми-ди- лера і напряму перераховували вже більш суттєві суми за замовлення, які я робила. Неможливо словами висловити всю подяку людям, завдяки яким ці партії стали можливими. Паралельно було налагоджено контакт із волонтерами власне в Украї- ні, з якими я з’ясовую різні робочі моменти – від поточних потреб, способу передачі до варіантів комплектації препаратів. Приміром, наступна партія складатиметься зі спеціальних бинтів, просочених препаратом «Celox». Наша діяльність живе і розвивається вже третій місяць. Буквально вчора (25 листопада) я привезла партію - 100 великих пакетів препарату, 35 грамів кожен. Це вже наша третя поставка. Передавати до України допо- магають інші литовські волонтери, а також допомогу надає офіційний представник авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» в Литві. В Україні ми співпрацюємо з організацією «Saving Lives in Ukraine». Це - група у соціальній мережі «Facebook», а конкретні організації, через які ми безпосередньо передаємо препарати до зони АТО, - «Ініціатива Є+» і «Народний тил». Перед тим як почати співпрацю, я отримала багато схвальних рекомендацій про ці організації. Мені довелося побувати в їх штабі, познайомилась безпосередньо з тими волонтерами, які формують аптечки, побачити на власні очі, якою є ситуація. Я лишилась задоволеною. У своїх звітах вони завжди пишуть і вказують куди була відправлена та чи інша партія препарату. До речі, перша наша партія пішла до Донецького аеропорту, інші – на різні блок-пости, до солдат та медиків добровольчих батальйонів в зоні АТО. Підзвітність - дуже ретельна. Однак єдиний ста- лий фактор, на якому тримається волонтерська діяльність, це довіра: дові- ра литовців до мене і, відповідно, до тих людей, які довірилися мені і збира- ють гроші у власних знайомих, довіра до українських волонтерів, з якими я співпрацюю. Головне, щоб все це конкретно несло користь. Найважчим був психологічний момент – переко- нати людей, що кошти йдуть за призначенням, адже вся наша робота базувала- ся виключно на довірі Єдиний сталий фактор, на якому тримається во- лонтерська діяль- ність, це довіра
  • 9. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 9 Не стільки з власного досвіду, скільки із спостережень загалом, я б ви- ділила декілька основних проблем, що існують сьогодні у волонтерському русі. Передусім, це людський фактор, грубо кажучи, поодинокі випадки не- порядності волонтерів. Та в цілому волонтери говорять про високий рівень довіри та жертовності у русі. Серед волонтерів також зустрічається конку- ренція, що, як на мене, в умовах війни виглядає дикістю. Доводилось чути про елементарну дріб’язковість, через яку розпадались волонтерські ініці- ативи. Приміром, через те, що дехто може образитись на те, що його не «запостили» в мережі чи не взяли інтерв’ю, в той час як взяли у іншого. Однак, такі люди «відсіюються» самі. Є також проблеми з логістикою: во- лонтерам часто треба мати спеціальні документи, щоб потрапити до зони АТО. Особисто я маю кілька порад як запобігти таким проблемам: • по-перше, зменшувати ланцюг від виробника продукції безпосе- редньо до бійця, працюючи з перевіреними людьми; • по-друге, допомога має бути конкретною, під конкретний запит «знизу» - «від бійця до волонтера»; • по-третє, має бути розроблений механізм безперебійних доставок допомоги бійцям. Мені приємно було чути від українських колег, що новий міністр обо- рони готовий максимально враховувати досвід і рекомендації волонтерів, долучити їх до громадського контролю в системі оборонного відомства. Бо, як мені здається, доказом ефективності та вагомості роботи волонтерів стане саме той момент, коли в ньому відпаде потреба. Це має бути голов- ною стратегічною ціллю. Забезпечення армії: перехід від стихійності до системи Володимир Копчак, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР Останнім часом дуже жваво і не без спекуляцій обговорюється питан- ня поставок з-за кордону летальної / нелетальної зброї Українській Армії. Звичайно, це актуально і на часі. Однак, на сьогодні в забезпеченні Зброй- них Сил не вирішеними залишаються й більш «прозаїчні» питання. Так, наші волонтери зробили неможливе, де-факто забезпечивши перехід дер- жави з мирного часу на військові рейки. Тепер же врешті-решт має запра- цювати система... Не секрет, що основну, найбільш специфічну і точкову роботу на фрон- ті виконують частини спеціального призначення. Відверті й емоційні оцін- ки спецназівців свідчать про нагальну необхідність системного перегляду всіх норм забезпечення. Вони на сьогодні абсолютно не відповідають по- точним умовам війни, є абсолютно відірваними від реальності, від специ- фіки завдань, що необхідно виконувати. Це стосується всіх без виключен- Допомога має бути конкретною, під конкретний запит «знизу» - «від бійця до волонтера» Доказом ефектив- ності та вагомос- ті роботи волон- терів стане саме той момент, коли в ньому відпаде потреба Основну, найбільш специфічну і точ- кову роботу на фронті викону- ють частини спеціального при- значення
  • 10. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 10 ня напрямків. Популярні нині закиди про тепловізори (які, безумовно, конче необхідні) у бійців спецназу поки викликають щонайменше саркас- тичні посмішки на тлі того, що невирішеними залишаються куди більш приземні проблеми. Приміром, харчування. Нинішній український сухий пайок відповід- но до існуючих норм абсолютно не пристосований для завдань сил спеці- ального призначення. Необхідність мати при собі ложку, консервні банки (які зі зрозумілих причин не можна залишати), відсутність карбідної пічки для розігріву їжі (щоб не палити багаття), - все це унеможливлює викорис- тання наших сухпайків під час виконання спеціальних завдань. І це, не го- ворячи про поживність і смакові якості продукту. Хоча структура харчування – окрема тема. Передбачити для підрозді- лів спецназу висококалорійне харчування – про це сьогодні мова взагалі не йде, досі надходить уніфікований армійський пайок. Його норми варто пе- реглядати однозначно. Причому із врахуванням того, що сухі пайки мають бути різними для різних підрозділів під різні завдання. Як за наповненням, так і за способом, специфікою комплектації. Спецназу, групам, що працю- ють в тилу ворога, за досвідом потрібні, приміром, курага, горіхи, ізюм, шоколад, вуглеводи, що швидко засвоюються. Про такі речі сьогодні ніхто взагалі не думає, окрім власне бійців, що вимушені самостійно формувати свій сухпай і не лише. Невже вказаний набір необхідних інгредієнтів є над- то дорогим для нашої держави? Чи просто ніхто не хоче хлопців почути? Або взяти олівець і провести розрахунки? А раптом би в результаті ви- йшло дешевше, ніж й надалі закатувати гречану кашу із салом? Ми вже активно воюємо більш як півроку. Пропозиції щодо харчування весь час ігнорувалися або мали відповідь на кшталт «це – не головне», «нічого страшного – поїсте поки кашу». Ніхто (знову ж таки окрім власне бійців і волонтерів) чомусь досі не опікується таким питанням як вода. Із практики - спецназівці на завдання особливо багато сухпайків не беруть – максимум один-два. Поїсти вихо- дить в кращому випадку один раз на день. Тому навіть із «роздобутих» до- бре упакованих американських пайків, що не містять банок і склянок, хлопці беруть найнеобхідніше і найбільш поживне – шоколад, горіхи, су- хофрукти. А от води намагаються набрати побільше, особливо в літній пе- ріод. В наших нормах забезпечення, приміром, взагалі немає такого понят- тя під воду як «camelback», що носиться за спиною, має об’єм 3 літри (що є, по суті, добовою нормою) і з якого через шланг можна зручно пити воду. За нашими нормами досі є фляга, а це - досвід ще другої, якщо не першої, сві- тової війни. Від металевих фляг, що бовтаються, відмовились одразу. За відсутності «camelback» спецназівці беруть звичайні пластикові пляшки – вони легше, немає шуму, зім’яв, викинув, забув… Тобто від фляг спецназ вже де-факто відмовився. Чи проводив хтось аналіз щодо їх заміни – пи-
  • 11. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 11 тання риторичне. Фляги все ще надходять у війська, мабуть, тому що їх багато залишилося на складах. Цікаво, їх ще досі виробляють? Аналогічною, якщо не більш сумною, є картина із речовим забезпечен- ням. Приміром, синтетичні труси, що надходять і на які досі мабуть йдуть бюджетні кошти, просто викидаються… Загалом у нас нормальна практи- ка, коли офіцер спецназу просто зі своєї заробітної платні виділяє кошти на обмундирування. Купляє собі форму, часто-густо «б/у», закордонний варіант, в якому до нього «померло десять британців» (цитата), купляє собі взуття, шкарпетки, труси. Йому допомагають родичі, друзі, волонтери… Відгуки ж спецназівців про українську форму, включно з найновішими, «переведеними у цифру» зразками не підлягають друку з огляду на наймен- ші вимоги цензури. А ще багато говорять про розгрузку, яка буває різною для різних підрозділів під різні завдання. Цікаво, що звичайні волонтери на одному з імпровізованих складів-офісів в Києві (який військові, з ким довелося поспілкуватися, називають не інакше як «каптьорка») вже добре розбираються, що для «окопника» потрібен один рюкзак, для «маршови- ка»  – інший, для розвідника – ще інший. На державний же рівень такі «дрібниці» винести поки не виходить. Слід зрозуміти – бійці не мають відчуття, що ними взагалі хтось опіку- ється, що їх робота комусь потрібна. Йдеться не про командирів, але про державу,дляякоївонироблятьнайбруднішуроботу,віддаючисвоєздоров’я і життя. Дякувати богу, що так сталося, автоматів і набоїв у нас достатньо. Держава, таке їхнє враження, не розуміє елементарних речей: від того, як ти поїв і у що ти вдягнений, залежить твій морально-психологічний стан і впевненість у здатності виконати поставлене завдання. Звичайно, в наведе- них питаннях є позитивна динаміка, однак виключно за рахунок точкових акцій волонтерів, які часто витягують на собі не лише добровольчі загони а й регулярну армію. Отже, норми речового забезпечення і норми якості речового забезпе- чення мають бути переглянутими, причому, переглянутими швидко. Знову ж таки, це не обов’язково означатиме кардинального подорожчання про- цесу, - багато що можливо отримати за різними гуманітарними програма- ми допомоги. Просто треба чітко знати, що і скільки просити. А прораху- вати і сформулювати запит – це справа тижня для певних департаменту, відділу, робочої групи, фахівця. І це - в плановому режимі, без «чарівного управлінського поштовху». Із ним – значно скоріше. Це ж армія… Наведені приклади є лише верхівкою айсбергу проблем, епізодами, що формують загальну картину і підкреслюють глибину нашої кризи безсис- темності. Має запрацювати система! Держава має усвідомити, що забезпечення військовослужбовців у нових реаліях має здійснюватися відповідно до по- треб, що формуються знизу (!). Як один із перших кроків було б доцільно Загалом у нас нор- мальна практика, коли офіцер спецна- зу просто зі своєї заробітної платні виділяє кошти на обмундирування Норми речового забезпечення і норми якості речового забезпечення мають бути переглянути- ми, причому, пере- глянутими швидко
  • 12. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 12 видати відповідний наказ міністра оборони, постанову Кабміну чи інший керівний документ про облік, аналіз та систематизацію наявного бойового досвіду. Приміром, такого роду наказ Совнаркому з’явився в 1943 році… В 1981 році через 2 роки після введення військ в Афганістан був системно опрацьований досвід війни у гірсько-пустельній місцевості. Після цього у радянських солдатів з’явилися панами, нова форма, з’явилася БМП-2, на БМП - гармата замість крупнокаліберного кулемету… Нам же два роки че- кати не можна. В підрозділах ЗСУ збором такого роду інформації системно ніхто не займається. Це доцільно ввести в обов’язки відповідних команди- рів і начальників. Причому цей аналіз має торкатися речового, матеріаль- ного, продовольчого, медичного забезпечень, поставок ОВТ і паливно-мас- тильних матеріалів, одним словом, всіх складових військової логістики, з якої вище ми зупинилися лише на деяких її аспектах. Плюс постійно слід аналізувати тактику використання сил і засобів, організацію взаємодії під- розділів, зв’язку, тощо. Відповідні управління та інститути в системі Міноборони мають аку- мулювати всі ці знання, систематично отримувати оновлену інформацію про новий досвід, набутий нашими підрозділами. Звідси і піде процес фор- мування загалом державного оборонного замовлення також за принципом «знизу», виходячи з наявних щоденних реальних потреб бійця. В системі Міноборони вся необхідна структура існує (зокрема, із відповідними нау- ково-дослідними інститутами, в тому числі при видах ЗС). Необхідно лише, щоб вона запрацювала. Інформація від підрозділів має йти постійно, і все це має бути враховано у державному оборонному замовленні. В нас є люди, які можуть методично грамотно оцінити і систематизувати всі потреби ар- мії. Єдине, що треба - юридично, законодавчо, ще як завгодно закріпити необхідність виконання такої роботи із покладанням всієї відповідальнос- ті на вже існуючі структури. Лише сформоване «знизу» ми матимемо пра- вильне, матеріально обґрунтоване і підйомне для країни держоборонза- мовлення (ДОЗ). За такого підходу в міністра оборони буде конкретний важіль для парламенту або мінфіну, коли він завжди може сказати: «щоб бійці воювали, їм щонайменше потрібно перше, друге, третє і далі за спис- ком; якщо ні – самі беріть автомати в руки, залізні каски на голову і вперед на передову»… Слід нарешті зрозуміти, що своє завдання волонтери вже виконали, ставши для країни необхідною подушкою безпеки, фактично забезпечив- ши перехід держави з мирного часу на військові рейки. Зараз ми маємо справу без перебільшення із суто українським феноменом, волонтери - наше величезне надбання. Однак допомога армії має перестати носити сти- хійний характер. Має нарешті запрацювати система. Якщо певний керів- ник на певній посаді не може забезпечити системної роботи, його моментально слід міняти. Компетентних функціонерів треба шукати і ро- Лише сформоване «знизу» ми мати- мемо правильне, матеріально об- ґрунтоване і під- йомне для країни держоборонзамов- лення Своє завдання волонтери вже виконали, ставши для країни необхід- ною подушкою безпеки, фактично забезпечивши перехід держави з мирного часу на військові рейки
  • 13. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 13 бити це дуже швидко (в тому числі, призивати із запасу – в нас є багато звільнених не зовсім правильно і не завжди за власним бажанням; поверта- ти з пенсій, умовляти, проводити таку собі «люстрацію навпаки»). Варто пам’ятати, що дискредитація бюрократії - це шлях до розвалу державності як такої, це такий самий підрив боєготовності держави як і пряма збройна агресія, це те, чого від нас чекає ворог. Наша ситуація кризи безсистемності на тлі зовнішньої збройної агресії не є чимось унікальним, як нам це намагаються представити (історія знає безліч прикладів, коли значно більш потужні країни пасували перед зовнішнім агресором, чого не сталося з Україною). Мовляв, все розвалено, українці - недолугі, немає в нас людей, що можуть проводити ефективне управління тими чи іншими напрямами. Це неправда, такі люди є, і зараз підтримати наш державний механізм, змусити його запрацювати – не менш важливе завдання, ніж за- хистити наші кордони. А наш бюрократ, якщо йому чітко вказати, як він має працювати, в яких обсягах і як з нього за це спитають, спрацює не гір- ше волонтерів (український правильно мотивований чиновник у своїй більшості є дуже талановитим і винахідливим). Існуючий державний меха- нізм в питаннях оборони держави має почати просто виконувати свої функції відповідно до призначань. Окремим нагальним питанням сьогодення є створення органу при ка- бінеті міністрів, що відповідав би за забезпечення всіх потреб армії. Наразі вже фігурує таке поняття як військово-технічна комісія. Однак, в тексті ко- аліційної угоди її функціонування прописане чомусь «на громадських за- садах». В такому разі ми можемо отримати фікцію через невизначеність її повноважень. А нам потрібен результат. Приміром, вже зараз в процесі оснащення армії негайно слід відходи від практики тендерних закупівель. Планування ДОЗ має йти знизу, виходячи з реальних потреб армії. Ці по- треби будуть сформовані лише у випадку, якщо буде наказ (директивне розпорядження частинам та підрозділам) щодо узагальнення і передачі бо- йового досвіду. ДОЗ має бути захищеним міністром оборони у Верховній Раді, попередньо будучи опрацьованим і ухваленим військово-технічною комісією при кабінеті міністрів, відповідальною за забезпечення потреб Збройних Сил. Комісія має забезпечити реалізацію ДОЗ, виходячи з трьох основних позицій: • що ми можемо зробити самостійно – ставка на можливості націо- нального ОПК; • що ми можемо придбати за кордоном – імпорт ОВТ та продукції оборонного призначення через спецекспортерів; • решта, що ми можемо «дістати» чи «роздобути» – забезпечення на- прямів, де ми наразі не можемо виробляти і не можемо відкрито закуповувати (нам відмовляються відкрито продавати) – робота за лінією відповідних спеціальних структур, волонтерів, тощо. Зараз підтримати наш державний механізм, змусити його запрацюва- ти – не менш важливе завдання, ніж захистити наші кордони Окремим нагаль- ним питанням сьогодення є ство- рення органу при кабінеті міні- стрів, що відпові- дав би за забезпе- чення всіх потреб армії
  • 14. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 14 Це формуватиме конкретні завдання для підприємств ОПК, спецек- спортерів, спецслужб, нарешті волонтерських організацій, чия діяльність в такому разі стане більш системною і ефективною. Насправді тут немає ні- чого нового. Так працює весь світ. Весь цивілізований воюючий світ… Оптимальні шляхи надання медичної допомоги переселен- цям з окупованої території Олександр Корнійчук, радник Міністра охорони здоров’я України з питань державного та економічного регулювання галузі (2008-2010 рр). До системних проблем внутрішньо-переміщених в межах країни осіб слід віднести питання своєчасного працевлаштування, умов проживання, матеріального забезпечення, в т.ч. для пенсіонерів, та психологічна адапта- ція. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 за- тверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік осо- би, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або райо- ну проведення антитерористичної операції. Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, зверта- ється особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік. Форму заяви затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозді- лу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад. З метою обліку осіб, які переміщуються, уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про взятих на облік осіб, які переміщують- ся з тимчасово окупованої території України та районів проведення анти- терористичної операції, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вклю- чається інформація про особу, яка переміщується, зазначена у поданій заяві про взяття на облік, а також інформація про задоволення заявлених потреб, надані послуги (виплати). З метою комплексного вирішення питань тимчасового перебування осіб здійснюється обмін інформацією між уповноваженими органами та територіальними підрозділами ДМС, ДФС, регіональними штабами, цен- трами зайнятості державної служби зайнятості, органами Пенсійного фон- ду України, іншими органами виконавчої влади, соціальним та медичними установами. Порядок працевлаштування та соціального захисту для цієї категорії громадян, у т.ч. отримання медичної допомоги визначений Кабінетом Мі- ністрів України. До ризиків у сфері охорони здоров’я для громадян,які переміщені з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної До ризиків у сфері охорони здоров’я для громадян,які переміщені з тим- часово окупованої території та районів проведення антитерористич- ної операції, слід віднести потребу в терміновому надання медичної допомоги хворим, які потребують державної закупі- вель високовартіс- них медичних препаратів для лікування
  • 15. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 15 операції, слід віднести потребу в терміновому надання медичної допомоги хворим, які потребують державної закупівель високовартісних медичних препаратів для лікування.Так, нині складна ситуація склалась для хворих, які потребують лікування гемодіалізом. Препарати для цих хворих центра- лізовано закуплені і направлені в усі регіони України, в т.ч. в Донецьку і Луганську області. Нині в м. Київ прибуло 50 хворих, які потребують зазна- ченого лікування. Для них потрібно до кінця року близько 10 млн. грн., яких в бюджеті м. Києва не передбачено. Стратегічний задум Президента, Кабінету Міністрів України з вирі- шення першочергових завдань для внутрішньо-переміщених в межах кра- їни осіб має полягати в створенні: • високоефективної електронної персоніфікованої системи своєчас- ної виплати пенсій, соціального захисту інвалідів та дітей, матерів- одиначок, малозабезпечених сімей, отримання медичної допомоги та послуг в сфері освіти; • після завершення звільнення території України від окупантів та те- рористів сприятливих соціально-економічних та інфраструктур- них умов, які стимулювали б молодь, працездатне населення повер- нутись до попередніх місць свого постійного проживання. Першочергові дії Президента, прем’єр-міністра, Верховної Ради Украї- ни та неурядових організацій: • У взаємодії з передовими світовими державами унеможливити по- глиблення ескалації військових дій на Півдні та Сході України та нейтралізувати механізми широкомасштабної інформаційної ві- йни проти української держави, суспільства та громадян; • Спільно з ООН, ЄС, ЄБРР, Світовим Банком розгорнути широко- масштабні інфраструктурні проекти модернізації економіки Украї- ни в регіонах для вирішення питань працевлаштування, в п.ч. вну- трішньо-переміщених в межах країни осіб, будівництва житлових будинків, а також стаціонарних транзитних містечок з будинків модульного типу; • Спільно з ООН, ЄС створити гуманітарний фонд для матеріальної підтримки внутрішньо-переміщених в межах країни осіб, а також сучасної служби надання психологічної допомоги громадянам різ- них вікових категорій. Першочергові заходи Кабінету Міністрів України та обласних, район- них державних адміністрацій: • Створення високоефективної електронної системи персоніфікова- ного надання послуг по: • працевлаштуванню та необхідному професійному навчанні, в п.ч. осіб працездатного віку; Спільно з ООН, ЄС створити гумані- тарний фонд для матеріальної підтримки вну- трішньо-перемі- щених в межах країни осіб, а також сучасної служби надання психологічної допомоги громадя- нам різних вікових категорій
  • 16. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 16 • пенсійному забезпеченні в місцях реєстрації прибулих осіб; • створенню електронної картки хворого; • Впровадження ефективної електронної системи перерахунку по- душних витрат на отримання медичних та освітніх послуг на персо- нальні картки внутрішньо-переміщених в межах країни осіб, вихо- дячи із передбачених на 2014 р. бюджетних витрат на одну особу у цих сферах для громадян України з АРК, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей. Так, сума послуг на отримання медичної до- помоги протягом місяця до кінця року має складати орієнтовно 113,6 грн. ((2 391,7 грн. * 0,57)/12 міс. - 2 391,7 грн. – орієнтовні за- гальні подушні витрати; 0,57 – частка державних витрат); • Впровадження механізму електронного обліку пацієнтів, які по- требують високовартісних медичних препаратів, що централізова- но закуповуються державою. Додаток А Довідка про кількість внутрішньо-переміщених в межах країни осіб та їх першочергові потреби і кількість звернень для отримання медич- ної допомоги За інформацією оперативної групи Міжвідомчого координаційного штабу питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведен- ня антитерористичної операції станом на 18.11. 2014 р. тимчасово розмі- щено на територіях областей та в м. Києві 466 826 осіб (за добу 1 661 особа), які прибули з тимчасово окупованої території та районів проведення анти- терористичної операції. З них працездатного віку всього 219 079 осіб (за добу 811 особа); чоловіків – 73 888 осіб (за добу 243 осіб); жінок – 145 191 осіб (за добу 568 осіб); дітей – 128 129 осіб (за добу 107 осіб); інвалідів та осіб похилого віку 89 498 осіб (за добу 743 особи). Переїхало 165 018 сімей. Загальна кількість громадян України, які переселені з Автономної Рес- публіки Крим та міста Севастополь до інших регіонів, складає 19 367 осіб, у тому числі 5 395 дітей, 1 392 інваліди та особи похилого віку. З району проведення АТО до інших регіонів переселено 447 459 осіб, у тому числі 122 734 дитини, 88 106 інвалідів та осіб похилого віку (у тому числі тимчасово переміщених в межах Донецької (67 441 особа) та Луган- ської (30 120 осіб) областей). За добу – 1 619 осіб, у тому числі 93 дитини, 741 інвалід та особа похилого віку. Найбільш складна ситуація щодо розміщення громадян, організації їх життєзабезпечення складається у Харківській (114 568 осіб), Донецькій (67 502 особи), Запорізькій (43 307 осіб), Дніпропетровській (37 839 осіб), Лу- ганській (30 120 осіб), Одеській (19 250 осіб) областях та в місті Київ (39 047 осіб). Найменша кількість розселених у Тернопільській (1 770 осіб), Волин- ській (1 905 осіб), Чернівецькій (2 090 осіб), Рівненській (2 554 особи) та Найбільш складна ситуація щодо розміщення грома- дян, організації їх життєзабезпечен- ня складається у Харківській (114 568 осіб), Доне- цькій (67 502 осо- би), Запорізькій (43 307 осіб), Дні- пропетровській (37 839 осіб), Лу- ганській (30 120 осіб), Одеській (19 250 осіб) областях та в місті Київ (39 047 осіб)
  • 17. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 17 Закарпатській (2 577 осіб) областях (оперативна інформація в розрізі регі- онів додається). За оперативною інформацією Державної служби надзвичайних ситуа- цій в областях України та м. Києві виділено 1 116 об’єктів, в яких можливе розміщення для проживання 15 864 громадян. У Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях проводять- ся заходи щодо підготовки до будівництва стаціонарних транзитних місте- чок із будинків модульного типу. На кордоні районів проведення АТО ДСНС України було розгорнуто 7 транзитних пунктів для зустрічі внутрішньо переміщених осіб (далі – тран- зитний пункт). Психологами системи ДСНС України разом з представниками держав- них органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських (волонтерських) організацій та волонтерів здійснено психологічний су- провід, надання психологічної допомоги та сприяння громадянам, які пе- реміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення ан- титерористичної операції. Надано психологічну допомогу (всього за весь період) 107 401 особі, у тому числі 32 420 дітям, 15 117 інвалідам та особам похилого віку (за добу 839 особам у тому числі 86 дітям, 408 інвалідам та особам похилого віку). Основні проблемні питання переселенців: соціальне забезпечення – 86,2%, працевлаштування – 75,3%, житлово-побутові – 54,3%, матеріальне забезпечення – 49,7%, психологічна дезадаптація – 38,3%. За медичною допомогою тимчасово переміщеним особам з Автоном- ної Республіки Крим та м. Севастополь, які тимчасово перебувають в об- ластях та у м. Києві, звернулось за весь період: дорослих – 3 907 осіб, дітей – 2 840, з яких 2 982 дорослих громадян і 2 093 дітей взято на медичний облік, госпіталізовано 650 дорослих і 357 дітей. За зазначений період проведено 5 тис. 634 медичних інструментальних досліджень та оглядів внутрішньо переміщених осіб, у жінок зазначеної категорії народилося 138 немовлят. За медичною допомогою із числа тимчасово переміщених осіб з Луган- ської та Донецької областей звернулось за весь період: дорослих – 80 866 осіб (за добу – 2612), дітей – 57 688 (за добу – 1128), з яких 56 591 дорослих громадян (за добу – 2 217) і 37 133 дітей (за добу – 1005) взято на медичний облік, а 15 680 дорослих (за добу – 230) і 9 628 дітей (за добу – 69) – госпіта- лізовано. Проведено 117 718 (за добу – 2214) медичних інструментальних досліджень та оглядів внутрішньо переміщених осіб, у жінок зазначеної ка- тегорії народилося 1 880 немовлят (за добу – 124). За даними Державної санітарно-епідеміологічної служби України ускладнень санітарно-епідемічної ситуації у місцях організованого розта- шування вимушено переміщених осіб в областях і у м. Києві не виявлено. Основні проблемні питання пересе- ленців: соціальне забезпечення – 86,2%, працевла- штування – 75,3%, житлово-побуто- ві – 54,3%, матері- альне забезпечен- ня – 49,7%, психологічна деза- даптація – 38,3%
  • 18. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 18 На урядову телефонну «гарячу лінію» протягом доби 17 листопада 2014 р. надійшло 1 784 звернення, що стосувалися проблемних питань жителів Донецької та Луганської областей. З них на 941 звернення фахівцями Уря- дового контактного центру громадянам надано консультації, роз’яснення та довідкову інформацію, а також, у разі необхідності, й психологічну під- тримку. Органам виконавчої влади надіслано для розгляду, реагування та надання відповідей 843 звернення від вимушених переселенців, з яких 22 стосувалися отримання житла. Место облегченного 82-мм миномета в Вооруженных силах Украины Вячеслав Целуйко, доцент кафедры политологии ХНУ им. В.Н. Каразина, специалист по негосударственным вооруженным формированиям Характер современных вооруженных конфликтов и боевых действий на Донбассе среди прочего наглядно демонстрирует большое значение ми- нометов. Минометы практически незаменимы, когда противников разделя- ют сотни и даже десятки метров, что характерно для боевых действий в го- роде или при отражении штурма блокпоста. Наиболее ярким примером таких «контактных» боевых действий стала оборона Донецкого аэропорта. Применение других артиллерийских систем в таких условиях возможно только с большим риском для собственных военнослужащих. Потому толь- ко минометы, причем расположенные непосредственно вблизи противника в боевых порядках своих передовых подразделений способны эффективно поражать цели на переднем краю. В своей работе «Минометы для боев в городе» автор выдвинул предложения по созданию облегченного 120-мм миномета. В данной же статье речь пойдет о 82-мм облегченном миномете. Если 120-мм миномет играет важную роль не только в борьбе с живой силой, но и с бронетехникой противника, а также в разрушении его поле- вой фортификации, то основная роль 82-мм миномета в боевых действиях в городе – поражение живой силы противника, расположенной открыто или в открытых сверху укрытиях. Наиболее ответственная задача состоит в поражении противника в местах сосредоточения перед началом им штур- ма. Такой обстрел способен нанести противнику существенные потери, де- морализовать его или вообще сорвать штурм. Так, в ходе обороны Грозно- го в 1995 г. одна удачно выпущенная 82-мм мина привела к детонации боекомплекта ЗПРК «Тунгуска» и реактивных пехотных огнеметов группы спецназа 45-го полка ВДВ России, укрывавшейся за ней. В результате этого попадания не только была уничтожена зенитная установка и вся группа спецназа из 15 человек, но и сорвано выполнения задачи другими подраз- делениями. Только минометы, причем располо- женные непосред- ственно вблизи противника в боевых порядках своих передовых подразделений способны эффек- тивно поражать цели на переднем краю
  • 19. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 19 В армиях мира распространены 60-мм минометы, более легкие, чем 81- 82-мм. Проект такого миномета КБА-118 классической схемы был предло- жен и Государственным предприятием «Конструкторское бюро «Артилле- рийское вооружение». В тоже время отсутствие у украинской армии 60-мм мин не позволяет на данном этапе говорить о быстром принятии на воору- жение и передачи в войска 60-мм минометов, потому наши предложения будут касаться перспективного 82-мм миномета, боеприпасов к которому Украина унаследовала большое количество от советской армии. На формирование облика облегченного 82-мм миномета для боевых действий в городе определяющее влияние оказывает сам характер боевых действий на урбанизированной местности. Среди важных факторов по- следней стоит выделить: 1. Близкое расположение противников друг к другу, что не требует от миномета большой дальности стрельбы, фактически максималь- ную дальность в 500-1000 м можно признать для легкого «городско- го» миномета достаточной. 2. В уличных боях зачастую отсутствует линия фронта, противники могут находиться в тылу друг у друга, часто подразделения вынуждены вести круговую оборону. Потому миномет должен быть легким, чтобы иметь возможность быстрого перемещения с позиции на позицию. 3. Близость расположения противников предопределяет крайнюю динамичность изменения обстановки в атаках и контратаках. Сле- довательно, миномет должен иметь минимальное время подготов- ки к стрельбе. 4. Позиции сторон зачастую находятся в зданиях. Потому миномет должен иметь возможность ведения огня с опорой на бетонные перекрытия, что оказывает непосредственное влияние на требова- ния к форме и конфигурации опорной плиты и двуноги (если она необходима), так как нет возможности увеличивать устойчивость миномета при стрельбе за счет заглубления его элементов в грунт. 5. Контактный характер боя требует минимизировать размеры мино- мета и его расчета на огневой позиции. 6. Относительная малочисленность подразделений в каждом оборо- няемом объекте требует максимально эффективного использова- ния каждого бойца, что делает желательным уменьшение расчета миномета. В годы Второй мировой войны в японской армии использовался 81-мм миномет «Тип-99», который являлся облегченной с 65 до 25 кг версией мино- мета «Тип-97». Последний был типичным для того периода представителем семейства минометов «Стокса-Брандта». В миномете «Тип-99» при сохране- нии общей компоновки мнимого треугольника удалось облегчить конструк- Отсутствие у украинской армии 60-мм мин не по- зволяет на данном этапе говорить о быстром приня- тии на вооружение и передачи в вой- ска 60-мм миноме- тов На формирование облика облегченно- го 82-мм миномета для боевых дей- ствий в городе определяющее влияние оказывает сам характер боевых действий на урба- низированной местности Контактный характер боя требует миними- зировать размеры миномета и его расчета на огне- вой позиции
  • 20. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 грудня 2014 20 цию за счет применения короткого ствола (650-мм по сравнению с 1200-1300- мм стволами обычных минометов) и облегченных двуноги и опорной плиты. Японцы продемонстрировали возможность создания таких минометов даже на технологическом уровне 75 летней давности. В тоже время для боев в горо- де компоновка с мнимым треугольником не вполне оптимальна. Во многих армиях мира распространены 51-60-мм минометы упрощен- ной конфигурации «Коммандо». Последние не имеют двуноги (вместо нее миномет удерживается рукой), а лишь легкую и малоразмерную опорную плиту, зачастую имеют крайне примитивные прицельные приспособления в виде ремня для переноски с обозначением дальности и предназначены для стрельбы на основном и 1-2 зарядах. 60-мм минометы «Коммандо» име- ют максимальную дальность 1-2 км в зависимости от заряда, что более чем достаточно для решения большинства задач в городе. Использования слабых зарядов и позволило отказаться от двуноги, а также обойтись легкой опорной плитой без сошников-грунтозацепов. В тоже время, стоит отме- тить, что 60-мм минометы ведут огонь миной 1,6 кг, вдвое более легкой, чем советская 82-мм мина. Существенным недостатком минометов «Коммандо» является их невысокие точность и кучность, что приводит к повышенному расходу дефицитных в уличных боях боеприпасов, а также времени на выполнение огневой задачи в динамически меняющейся обстановке. Исходя из вышеизложенных фактов, нам видятся следующие требова- ния к облегченному 82-мм миномету: 1. Максимальная дальность 1000 м, для чего достаточно 1-го заряда. 2. Минимальная масса, которая достигается коротким стволом около 650-мм, более тонкими стенками ствола по сравнению с БМ-37 и 2Б14 (так как при стрельбе на основном и первом зарядах давление пороховых газов существенно ниже). Миномет должен быстро пе- реноситься одним номером расчета на небольшие расстояния (на- пример, в пределах опорного пункта). 3. Отказ от схемы мнимого треугольника в пользу глухой схемы с мон- тажом всех элементов на опорной плите. Последняя должна иметь ровное дно для ведения огня с бетона и асфальта. Для повышения устойчивости миномета при стрельбе с ровной опорной плитой по- следняя должна иметь размеры, достаточные для ее прижатия на- водчиком к поверхности ступней одной ноги и коленом другой. 4. Надежный накол капсюля хвостового заряда мины при коротком столе миномета требует использование взводимого ударного меха- низма. Последним также повышается безопасность стрельбы из миномета на случай двойного заряжания. На наш взгляд, наличие таких минометов в составе украинских по- дразделений, ведущих бой в населенных пунктах, а также на блокпостах в качестве противоштурмовых расчетов, существенно повысит их эффективность и сбережет жизни наших соотечественников. Миномет должен быстро перено- ситься одним номером расчета на небольшие расстояния (на- пример, в пределах опорного пункта)