Дефіцит макроелементів (фосфор, кальцій, натрій, селен). Причини нестачі, прояви хвороби у тварин

1. Нестача макроелементів

3. Всмоктування -в тонкому кишечнику, у
дванадцятипалій кишці. Тут жовчні кислоти
утворюють із солями кальцію комплексні сполуки, які
потім проходять через стінку ворсинок. Виводиться з
організму через кишечник і нирки.
Вміст кальцію в організмі
визначають дослідженням
рівня цього елемента в
плазмі крові, сечі, а також
активності кальцитоніну і
паратгормону, віт Д.

4. Кальцій має високу біологічну
активність, виконує в організмі
різноманітні функції, серед яких:
регуляція внутрішньоклітинних
процесів;
регуляція проникності
клітинних мембран;
регуляція процесів нервової
провідності і м'язових скорочень;
підтримка стабільної серцевої
діяльності;
формування кісткової тканини,
мінералізація зубів;
участь у процесах згортання
крові.
The concentration of calcium in the
blood of mammals is ~10 mg/dL,
with some variation due to species
(eg, as much as 13 mg/dL is normal
in horses and rabbits), age, dietary
intake, and analytic method.

5. Дефіцитні стани | Причини:
↓вміст Са у харчових продуктах і воді;
неадекватне харчування, голодування;
порушення абсорбції Са в кишечнику (дисбактеріоз,
харчові алергії);
↑ надходж в організм фосфору, свинцю, цинку, магнію,
кобальту, заліза, калію, натрію; дефіцит віт D;
захв щитовидної залози;
дисфункція паращитоподібних залоз;
↑ потреба в Са у період росту, вагітності, лактації;
↑ виведення Са з організму через тривале вживання
сечогінних і послаблюючих засобів; захворювання
нирок; панкреатит;
↑ в організмі фосфору, магнію, калію, натрію, заліза,
цинку, свинцю, кобальту;
інші порушення метаболізму Са в організмі.

6. Прояви:
загальна слабість, підвищена стомлюваність;
болі, судоми у м'язах (тетанія), болі в кістках,
порушення ходи (↓віт Д), порушення процесів
росту; остеоартроз, остеопороз, деформація
хребців, переломи кісток;
сечокам'яна хвороба; порушення імунітету;
алергози; атопічні дерматити, кардіоміопатії
зниження згортання крові, кровоточивість.

7. Фосфор всмоктується в проксимальному відділі тонкого кишечника. Всмоктування,
розподіл і виведення Р в організмі пов'язане з обміном Ca . З організму виводиться з
сечею і калом. Конц 0,8-0,9 mg/dL
Дефіцитні стани, Причини:
недостатнє надходження в організм (безбілкова дієта) і віт Д; підвищене
надходження в організм сполук кальцію, алюмінію, магнію, барію; тривалі
хронічні захворювання; Інтоксикації, сепсис, діарея, захворювання
щитовидної залози; хвороби паращитовидних залоз;
захворювання нирок, застосув діуретиків, штучне вигодовування.

8. Прояви:
підвищена стомлюваність, слабкість, виснаження,
кома; болі у м'язах;
зниження опірності до інфекцій та простудних
захворювань; недостатність білоксинтезувальної
функції печінки;
дистрофічні зміни в міокарді; крововиливи в шкірі і
слизових оболонках; анемія, остеопороз;

10. Всмоктується в дистальному відділі тонкого кишечника, де утв сполуки селену з
метіоніном і цистеїном. Накоп у нирках і печінці, КМ, серцевому м'язі,
підшлунковій залозі, легенях, шкірі і волоссі.
Селен дає лікувальний ефект при
кардіопатіях різної етіології, при
гепатитах, панкреатиті, захворюваннях
шкіри, вуха, горла і носа. Загальновідома
роль селену у профілактиці і лікуванні
злоякісних новоутворень.
мін 0.11 мг/кг, макс 2мг/кг.
Ф-ї: антиоксидантна. Він є основним компонентом ферменту
пероксидази глютатіону, який захищає організм від шкідливих
речовин, що утв при розпаді токсинів. Антагоніст ртуті і
миш'яку, здатний захистити організм від свинцю, талію. Захищає
фагоцити від руйнування

11. Дефіцитні стани
Причини:
знижений вміст селену в їжі, у воді;
порушення обміну селену в організмі;
посилена витрата на нейтралізацію
шкідливих речовин;
Прояви:
дерматит, екзема;
слабкий ріст/ випадання волосся;
дистрофічні зміни кігтів;
зниження імунного захисту організму;
порушення функції печінки;
недостатність репродуктивної системи
уповільнення росту , виснаження

12. Дефіцитні стани, Причини:
порушення регуляції обміну магнію;
недостатнє надходження;
порушення всмоктування в кишечнику
(дисбактеріоз, хронічний дуоденіт);
зниження засвоєння під дією надлишку
фосфатів, кальцію і ліпідів; хронічний
стрес; парентеральне живлення (в/в інфузія)
порушення синтезу інсуліну (діабетичний
кетоацидоз), панкреатит
тривале вживання антибіотиків, сечогінних,
протипухлинних, інших фармак препаратів;
потреба в магнії (при вагітності, у період
росту і одужання); інтоксикація алюмінієм,
берилієм, свинцем, нікелем, кадмієм,
кобальтом і марганцем.

14. Прояви:
стомлюваність, дратівливість;
втрата апетиту, нудота, блювання,
діарея, запор;
захв серцево-судинної системи
(магнієзалежні аритмії, ангіоспазми,
стенокардія, ризик тромбозів і
інфарктів);
виснаження функції надниркових
залоз;
початкові стадії розвитку цукрового
діабету;
м'язова слабість, судоми м'язів;
гіпокаліємія
початкові стадії розвитку сечокам'яної
і жовчнокам'яної хв;

15. Іони натрію швидко всмоктуються на всіх ділянках ШКТ і в місцях
парентеральних ін'єкцій. Проникають через шкіру і легеневий епітелій.
Виводиться із сечею (95 %), калом, потом.
Дефіцитні стани | Причини:
недостатнє надходження; хвороби гіпофіза,
надниркових залоз; хвороби нирок; черепно-мозкові
травми; посилене виділення Na (пронос, блювання);
ексудація при сильних опіках;
тривале вживання сечогінних препаратів,
кортикостероїдів, препаратів літію;
надлишок в організмі калію, кальцію;
тривалий контакт з морською водою;
порушення регуляції обміну натрію.
Прояви: схуднення, слабість; шкірні висипи,
випадіння волосся; проноси, кишкові коліки;
судорожні скорочення скелетних м'язів; розлади
кровообігу; пригнічення ЦНС.