Клітина - найменша структурно-функціональна одиниця біосистем

1. Загальна будова
клітин прокаріот і
еукаріот

2. Загальна характеристика клітини
Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і
розвитку живих організмів. Вона - найменша одиниця організму, межа його
подільності, що наділена життям і всіма головними властивостями цілого
організму.
Клітини відрізняються одна від одної розміром, формою, походженням,
особливостями організації і функціями.
За формою розрізняють циліндричні, призматичні, кубічні (в
епітеліальних тканинах), кулясті, видовжені, веретено- і дисковидні, зірчасті.
За розміром найчастіше трапляються клітини 10-
100 мкм, рідше - 1-10 мм (клітини м'якуша кавуна,
цитрусових, залозисті клітини деяких молюсків) і
дуже рідко - до 10-20 см (гігантські яйцеклітини
птахів - гусей, гаг, пінгвінів, страусів).
Кількість клітин у різних багатоклітинних
організмів неоднакова. Так, у примітивних
безхребетних вона дорівнює 102-104, у
високоорганізованих хребетних - 1015-1017, у
крові людини нараховується 1012-2012
еритроцитів.
Середня маса клітини становить 10-8-10-9г.

3. Незважаючи на різноманітність, усі клітини характеризуються багатьма
спільними ознаками. Для них характерна наявність двох систем, що забезпечують
життєдіяльність клітини:
1. Система, зв'язана з розмноженням, ростом і розвитком клітини, що
включає структури, які забезпечують редуплікацію ДНК, синтез РНК і білка;
2.Система енергозабезпечення процесів синтезу речовин та інших видів
фізіологічної роботи клітини.
Обидві ці системи знаходяться в тісній взаємодії. Живі клітини мають
здатність поглинати з оточуючого середовища воду, поживні речовини і реагувати на
зовнішні подразники адаптивними змінами своїх структур і процесів життєдіяльності.
Крім того, елементи, з яких побудовані клітини різного походження, характеризуються
також подібністю на різних рівнях - атомарному (вуглець, водень, кисень, азот та ін.),
молекулярному (нуклеїнові кислоти, білки тощо), надмолекулярному ) (мембранні
структури, органоїди клітини).
Клітини характеризуються й іншими
спільними функціональними
особливостями, серед яких на перший
план виступає єдність хімічних процесів:
дихання, використання та перетворення
енергії, синтез специфічних молекул
(нуклеїнові кислоти, білки, ферменти та
ін.).

4. Всі клітини складаються з поверхневого апарату і цитоплазми, в якій розташовані
певні органели та включення. Залежно від особливостей будови клітин всі
організми поділяють на два надцарства - Еукаріоти і Прокаріоти. До надцарства
Еукаріоти належать царства Рослини, Гриби, Тварини. Серед еукаріотів
трапляються як одноклітинні чи колоніальні, так і багатоклітинні форми.
Всі типи прокаріотів не мають ядра і багатьох органел, притаманних клітинам
еукаріотів.
Існує дві ступені організації клітини: прокаріотична клітина (від грец. pro - до,
karion - ядро) - не має ядра (у прокаріотів - бактерій і синьо-зелених водоростей) і
еукаріотична клітина (від грец. ey - повністю, добре) - має ядро (в усіх інших
одно- і багатоклітинних організмів).
Ступені організації клітин

5. Будова
клітини
Поверхневий
апарат
Цитоплазма Органели
Струтура клітини

6. Глікокалікс Плазмалема
Кортикальний слой
Поверхневий апарат клітини

7. Цитоплазма
Ядро

8. Органели (від грец. органон -
орган, інструмент) - постійні
клітинні структури (мал. 31). Кожна
з органел виконує певні функції,
забезпечуючи ті чи інші процеси
життєдіяльності клітини (живлення,
рух, зберігання й передачу
спадкової інформації тощо). Одні з
них обмежені однією (вакуолі,
комплекс Гольджі,
ендоплазматична сітка, лізосоми)
чи двома (хлоропласти,
мітохондрії, ядро) мембранами
або ж взагалі не мають мембран
(клітинний центр, рибосоми,
мікро-трубочки, мікронитки).
Особливості будови тієї чи іншої
органели тісно пов'язані з
виконуваними нею функціями.
Органели

10. Тваринна клітина

11. Рослинна клітина

13. Різноманітність клітин живих організмів

14. Клітини прокаріотів
Прокаріоти це одноклітинні організми, які не мають органел або інших
внутрішніх мембранозв'язаних структур, крім мезосоми прикріпленої до
клітинної мембрани. Її функція полягає в синтезі матеріалу для її відновлення.
У фотосинтезуючих бактерій мезосома містить фотосинтезуючий пігмент. В
цитоплазмі вільно розташовані рибосоми.
Таким чином, вони не мають ядра, але, замість цього, як правило, в
ущільненій ділянці цитоплазми – нуклеоїді - мають одну хромосому: шматок
кругової, дволанцюгової ДНК. Більшість прокаріотів мають клітинну стінку
поза плазматичною мембраною . Вона складається з білка – муреїну. Вона
виконує захисну функцію і підтримує форму тіла.
Деякі бактерії мають капсулу поза клітинною стінкою.
Інші структури присутні лише в деяких прокаріотичих видів. Наприклад,
капсула, що дозволяє організму прикріпитися до поверхні, захищає її від
зневоднення і атаки фагоцитами та підвищує його стійкість до наших імунних
відповідей.
Деякі види також мають джгутики, які використовютьу для
пересування і ворсинки - для кріплення до поверхні. Плазміди, які
складаються з екстра-хромосомної ДНК, також присутні у багатьох видів
бактерій і археобактерій.

15. Прокаріотична клітина
1-клітинна мембрана
2-клітинна стінка
3-капсула
4-цитоплазма
5-ДНК
6-рибосоми
7-мезосома
8-джутик
1
2
3
5
7
6 4
8

17. Бактерія

18. Різноманітність прокаріотів

19. Порівняльна характеристика прокаріотичної і еукаріотичної клітини

20. Порівняльна характеристика прокаріотичної і еукаріотичної клітини