(Metritis contagiosa equorum — лат., Contagious equine metritis — англ.) – бактеріальна висококонтагіозна хвороба, що характеризується ендометритом цервіцитом і вагінітом, порушенням запліднюваності

1. Інфекційний метрит коней
(Metritis contagiosa equorum — лат., Contagious equine
metritis — англ.) – бактеріальна висококонтагіозна
хвороба, що характеризується ендометритом цервіцитом
і вагінітом, порушенням запліднюваності

2. Вперше реєстрували в Ірландії -1976 рік, Англії і
Франції – 1977 рік, Австралія, США та Італія 1978.
За даними J. Walker (1978), в Англії збитки від цієї
хвороби 1977р в племінному конярстві становили 30
млн. долларів.

3.  Аерофільна кокобактерія
Haemophilus equigenitalis. Це
нерухома, грамнегативна бактерія.
 Збудник добре розмножується на
шоколадному та триптозно-
кров’яному агарах з 5-7% сироваткою
крові коня чи вівці. Крім того, для
виділення культури використовують
агари Eugon чи Mac. Conkey.
 Культивують за температури 37 °С в
атмосфері, що містить 5—10% С02.
 Через 48 год інкубування на агарі
виростають дрібні колонії діаметром
0,2—1 мм, а через 96 год досягають
0,3—2 мм. Колонії круглої, випуклої
форми, білого чи сіруватого кольору,
блискучі, маслянисті.

4.  Чутливість мало вивчена.
 Дуже чутливий до низького рівня pH (3-4) –
знищується за 5 хв.
 Чутливий до антибіотиків: пеніцилін,
ампіцилін, тетрациклін, тримероприн,
еритроміцин, гентаміцин, неоміцин,
хлорамфенікол.

5.  В природніх умовах в основному вражаються
чистопородні тварини.
 Хвороба передається під час статевого акту, але
перенесення збудника також можливе за рахунок
обслуговуючого персоналу та предметів догляду.
 Крім цого спостерігали випадки перезараження під час
гінекологічних досліджень.
 Хвороба характеризується сезонністю, оскілки масове
зараження відбувається у весняний період.
 Перехворілі тварини (плідники та конематки) ще
близько року залишаються джерелом інфекції.

6.  Встановлено, що вірус розмножується в
ендометрії статевого тракту самок →
викликає запалення статевих шляхів →
виділяється в навколишнє середовище з
виділеннями з піхви, матки, сечею
 Запальний процес часто ускладнюєтся
секундарною мікрофлорою з утворенням
гнійного ексудату
 У плідників збудник локалізуться в слизовій
оболонці препуція та останній частині
сечостатевого каналу.

7.  Перебіг хвороби найчвстіше підгострий, але також
зустрічається хронічний і латентний.
 Інкубаційний період 2-14 днів.
 Першим симптомом, що характеризує хворобу є
забруднення зовнішніх статевих органів через деякий
час післе осіменіння.
 В процесі хвороби клінічні ознаки різноманітні.
 Зазвичай у хворих відмічають значне виділення
гнійного білого ексудату з шийки матки і піхви. При
цьому на 8-10 день після осіменіння розвивається
ендометрит, цервіцит, вагініт.
 При незначному враженні ендометрію перебіг буває
незначним, або захворювання взагалі не проявляється.

8.  Щодо хронічного перебігу хвороби даних мало.
 Відомо, що при лікуванні симптоми поступово
зникають, але збудника виділяють зі статевих шляхів
ще близько 200 днів.
 Відомі випадки, коли збудника не виділяли протягом
двох еструсів, а на третій знову виділяли.
 Випадки аботрів у кобил не зареєстровано.
 Встановлено, що після 60 днів вагітності плід
розсмоктується і до 90-120 днів його в матці не
виявляють.
 У плідників клінічні ознаки хвороби не спостерігаються,
але вони можуть довгий час залишатись носіями.

9. Матка збільшена незначно, містить
сірувату рідину, або матка має
нормальні розміри.
У випадку ускладнення
захворювання секундарною
мікрофлорою макроскопічні зміни
виражені силніше.
При гістологічному дослідженні
патологічного матеріалу матки
відмічали вогнищеву гіперплазію
епітелію і дегенерацію
підслизоворо шару матки.
При цьому в частині епітеліальних
клітин відмічають дегенеративні
зміни цитоплазми і ядра.

10.  Епізоотологічні дані (сезонність,
конематки хворіють незабаром після
осіменіння)
 Клінічних (забруднення зовнішніх статевих
органів, витікання слизово-гнійного
ексудату)
 Результатів лабораторних досліджень

11.  Застосовують ампіцилін парентерильно та
для орошення піхви в дозі 2-4 грами щоденно
протягом 10-14 днів.
 Ефективним також є введення неоміцину.
 Плідників ізолюють, використовують
антибіотики системно та для орошення
статевого члена.
 Ефективність лікування контролюють
бактеріологічними дослідженнями. При
трикратному негативному результаті тварину
вважають здоровою.

12.  Заборонено імпорт тварин з
недлагополучних щодо метриту країн.
 Перед случного сезоном проводять
бактеріологічне обстеження конематок і
плідників.
 Велике значення приділяють зоогігієні
утримання, догляду за тваринами,
особливо при масових зооветеринарних
обстеженнях.