ЗШ №8 Макаренко

1. Лейкоцити

2. Які формені елементи крові
ми можемо побачити на
даних фотографіях?

3. Лейкоцити - неоднорідна група різних
за зовнішнім виглядом клітин крові
людини, виділена за ознакою
відсутності самостійного забарвлення і
наявності ядра.
Відкриття лейкоцитів пов'язано з ім'ям
англійського анатома Вільяма Гевсона.
Гевсон відкрив білі кров'яні тільця в 1771 році,
але протягом довгого часу ніхто не
зацікавився цим відкриттям.
Переворот у дослідженні лейкоцитів
здійснили Пауль Ерліх у Німеччині та
Д.Л.Романовскій в Росії
в другій половині XIX століття.
Вони незалежно один від одного знайшли
методи забарвлення лейкоцитів,
за допомогою яких можна розрізнити
їх цитоплазму і ядро,​​
а також розділити їх за формою
Лейкоцити –
білі кров'яні клітини

4. ОЗНАКИ Еритроцити Тромбоцити Лейкоцити
1. Розміри 7,5 мкм у діаметрі 2 – 4 мкм
2. Кількість в
1 мм3
5 - 5,5 мільйонів 250 – 400 тисяч
3. Тривалість
життя
120 днів або ≈ 4
місяці
5 – 7 днів
4. Форма Двоввігнутий диск Округла
5. Колір Червоного кольору Безбарвні
6. Наявність
ядра
Без'ядерні Без'ядерні
7. Місце
утворення
Червоний кістковий
мозок
Червоний кістковий
мозок
8. Місце
руйнування
Печінка, селезінка Печінка, селезінка
Місця пошкодження
кровоносних судин
9. Функції Дихальна: транспорт
О2 і СО2
Захисна: зсідання
крові
Продовжуємо
заповнювати
таблицю!

5.  Лейкоцити – білі кров'яні клітини,
які мають несталу амебоїдну форму
і здатні до активного амебоїдного
руху.
 Білими їх називають тому, що, на
відміну від еритроцитів, вони
позбавлені гемоглобіну і не мають
вираженого забарвлення (безбарвні).
 Лейкоцити — ядерні клітини, різні
різновиди лейкоцитів можуть мати
ядро різноманітної форми.
 Розміри лейкоцитів – 7 - 20 мкм.

6.  В нормі вміст лейкоцитів в 1 літрі крові
дорослої людини становить від 4 - 9 x109
(тобто від 4 до 9 мільярдів).
 У дітей він вищий:
у віці 1 місяця - 9 -13 x109 на 1літр крові,
від 1 до 3 років - 6 - 17x109 ,
у віці від 4 до 10 років - 6 - 11x109.
 В 1 мм3 крові міститься в середньому 6
– 8 тисяч лейкоцитів.
 Тривалість життя цих білих кров'яних
клітин - 3 – 5 днів, а деяких – і до кількох
десятків років
Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну
норму називають лейкоцитозом. Він
розвивається при запальних процесах,
інфекційних захворюваннях і служить
показником їх тяжкості.
Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче
норми називають лейкопенією, її
спричиняють деякі інфекційні захворювання,
а також променеве враження організму.
У здорової людини число лейкоцитів в
крові непостійне і може змінюватися.
Після важкої фізичної роботи,
прийому гарячої ванни, у жінок в
період вагітності, в процесі пологів, під
час запального процесу в організмі
воно збільшується. Це ж відбувається
після прийому їжі. Тому, щоб
результати аналізу були об'єктивними,
його потрібно здавати натщесерце,
вранці, не снідати, можна випити
тільки склянку води.

7. Гранулоцити -
захищають
організм від
бактерій і
токсинів
60 %
Лімфоцити -
забезпечують
імунітет
Моноцити
(фагоцити) -
захоплюють
чужорідні тіла за
допомогою
псевдоподій і
пожирають їх
35 % 5 %
У крові людини знаходиться кілька різновидів лейкоцитів, які відрізняються між собою
за розмірами, формою ядра, наявністю або відсутністю зерен у цитоплазмі

8. Лейкоцити
Гранулоцити Моноцити Лімфоцити
Нейтрофіли
Еозинофіли
Базофіли
Захоплюють, вбивають і
перетравлюють
мікроорганізми, бактерії
Виділяють гістамін, який
бере участь в реакції
відповіді на запалення
Беруть участь у
знешкодженні паразитів і в
алергічних реакціях
ФАГОЦИТИ - головні
«санітари організму» -
видаляють уламків старих,
віджилих своє клітин і
чужорідних елементів
Головні клітини, які беруть
участь у формування
імунітету та імунної
відповіді організму
В-лімфоцитиТ-лімфоцити
Виробляють антитіла Вбивають клітини,
інфіковані вірусом, і
регулюють активність
інших лейкоцитів

9.  Утворюються лейкоцити в червоному
кістковому мозку, селезінці, у лімфатичних вузлах,
а руйнуються в печінці та селезінці.
 На відміну від еритроцитів, що рухаються
завдяки току крові, лейкоцити здатні самі активно
рухатись подібно до амеби, проникати крізь стінку
капілярів і виходити у міжклітинний простір.
 Руйнуються лейкоцити також і у місцях
запальних процесів у організмі.
Органи, в яких
утворюються
лейкоцити

10.  Лейкоцити виконують
важливу функцію захисту
організму від проникнення
хвороботворних мікроорганіз-
мів.
 При пошкодженні шкіри та
інфікуванні рани вони направ-
ляються із судин у тканини, до
рани, де захоплюють бактерії і
перетравлюють їх.
 Цей процес називаєть-
ся фагоцитозом, а різновид
лейкоцитів, що здійснюють цю
функцію, — фагоцитами.
Фагоцитоз
Фагоцити
Поглинання фагоцитами
чужорідних тіл

11. Утворення антитіл
 До групи лейкоцитів відносяться
також лімфоцити — білі кров'яні клітини,
що знаходяться переважно в лімфі.
 Лімфоцити також відіграють велику
роль у захисних реакціях організму,
зокрема в утворенні імунітету.
 Лімфоцити – важливий різновид
лейкоцитів – були відкриті тільки в
середині XX століття
клітинами лімфоцитів
Фагоцитоз - процес поглинання і
перетравлення лейкоцитами, які
називаються фагоцитами чужо-
рідних мікроорганізмів.
Завдання фагоцитів - поглинути
якомога більше мікробів. Якщо
ворогів занадто багато,
оголошується мобілізація резервів,
і кількість фагоцитів в крові
швидко зростає

12. ОЗНАКИ Еритроцити Тромбоцити Лейкоцити
1. Розміри 7,5 мкм у діаметрі 2 – 4 мкм 7 – 20 мкм
2. Кількість в
1 мм3
5 - 5,5 мільйонів 250 – 400 тисяч 6 – 8 тисяч
3. Тривалість
життя
120 днів або ≈ 4
місяці
5 – 7 днів 3 – 5 днів
4. Форма Двоввігнутий диск Округла Нестала амебоїдна
5. Колір Червоного кольору Безбарвні Білого кольору
6. Наявність
ядра
Без'ядерні Без'ядерні Мають ядро різної
форми
7. Місце
утворення
Червоний кістковий
мозок
Червоний кістковий
мозок
Червоний кістковий
мозок, селезінка,
лімфатичні вузли
8. Місце
руйнування
Печінка, селезінка Печінка, селезінка
Місця пошкодження
кровоносних судин
Печінка, селезінка
Місця, де йде
запальний процес
9. Функції Дихальна: транспорт
О2 і СО2
Захисна: зсідання
крові
Захисна: захист від
хвороботворних
мікроорганізмів
Перевірте
себе!

13. МЕТА: розглянути мікропрепарат крові
людини і знайти на ньому формені елементи
крові; порівняти цей мікропрепарат з
мікропрепаратом крові жаби, зробити
еволюційні висновки; вивчити мікроскопічну
будову еритроцитів крові людини і жаби;
визначити ефективність переносу кисню
кров’ю людини і жаби.
ОБЛАДНАННЯ: мікроскопи, мікропрепарати
крові людини і жаби.

14. Розгляньте мікропрепарат крові людини на малому збільшенні

15. Розгляньте мікропрепарат крові людини на великому збільшенні

16. Розгляньте мікропрепарат крові людини на великому збільшенні

17. 1. Еритроцити крові людини мають розмір 7 - 8
мкм.
2. У еритроцитів людини немає ядра. Відсутність в
них ядра збільшує поглинання еритроцитами
людини газів.
3. У людини форма еритроцита округла,
дископодібна, ввігнута по центру з обох боків.
Еритроцити мають увігнуту форму, що забезпечує
краще проникнення в них кисню.
4. Кількість еритроцитів у крові людини - 5 млн.
на 1 мм3.

18. Розгляньте мікропрепарат крові жаби на малому збільшенні

19. Розгляньте мікропрепарат крові жаби на великому збільшенні

20. 1. Еритроцити крові жаби мають розмір 10-11
мкм.
2. У еритроцитів жаби є ядро, добре помітне під
світловим мікроскопом.
3. У жаби форма еритроцита овальна.
4. Кількість еритроцитів у крові жаби - 2 млн. на
1 мм3.

21. • Порівняйте еритроцити крові людини і жаби.
• Чим вони відрізняються?
• Чиї еритроцити здатні переносити більше
кисню? Чому?
• Розгляньте малюнок та зробіть висновок про
напрямок еволюції еритроцитів тварин і
людини:
Риба Жаба Голуб Кінь Людина

22. Отже, еритроцити людини в 3 рази менші за
еритроцити жаби, проте їх кількість в 1мм3
крові в 13 разів більша.
Кров людини в порівнянні з кров'ю жаби
транспортує більше кисню за одиницю часу
тому, що організм людини має потребу в
більшій його кількості, так як людина веде
більш активний спосіб життя.
Особливості будови еритроцитів людини
дозволяють забезпечувати потреби
людського організму в кисні.

23. Висновок по роботі:
1. Обидва види еритроцитів мають червоний колір (що
вказує на наявність в них гемоглобіну),
2. Обидва види еритроцитів мають мембрану і цитоплазму.
3. Розрізняються еритроцити своєю формою (у людини
округла, форма двоввігнутого диска, у жаби - овальна),
4. Крім того, в еритроцитах жаби ядро є, а в еритроцитах
людини – воно відсутнє.
5. Ще одна відмінність полягає в тому, що еритроцит
людини за розміром у 3 рази менший за еритроцит
жаби.
6. Проте кількість еритроцитів у крові людини значно
більша, ніж кількість еритроцитів у крові жаби.
7. Еволюція еритроцитів у хребетних тварин йшла в
напрямку зменшення їх розмірів і відсутності ядра в зрілих
клітинах.

24. Зробіть письмовий висновок до
лабораторної роботи,
давши відповіді на питання:
1. В чому подібність і відмінність у будові
еритроцитів людини і жаби? Чим це
можна пояснити?
2. У чому проявляється відповідність
будови еритроцитів людини тій функції,
яку вони виконують?

25. • Кількість крові у дорослої людини – майже 5
літрів. Підраховано, що сума поверхні всіх
еритроцитів людини дорівнює майже 3 500 м2,
тобто 1/3 частину гектара, що в 1 700 разів
більше за поверхню тіла людини.
• За рахунок чого досягається така сумарна
поверхня еритроцитів?
• В чому полягає біологічне значення великої
загальної площі поверхні еритроцитів крові
людини?

26.  Вивчити § 20 підручника, відповісти на питання до
§ 20 на ст. 58
 Вивчити нові поняття і терміни , опорний конспект
у робочих зошитах
 Закінчити оформлення лабораторної роботи,
сформулювати висновок
 Для учнів з високим рівнем навчальних
досягнень (за бажанням):
підготувати повідомлення про дослідження
імунітету вченими:
- І. І. Мечниковим,
- Луї Пастером