1. Майстер-клас
«Використання правил мнемоніки під час
підготовки старшокласників до здачі ЗНО»
ВідайкоГ.В., вчитель історії
вищої категорії,вчитель методист
У процесі оволодіння знаннями пам’ять
відіграє особливу роль. Сьогодні запам’ятовування
тлумачиться як активний процес включення,
інтеграції нових знань та вмінь до вже існуючого
образареальності.
Головну тезу нашої роботисформулюємо так:
«Чим вище розумова активність учня (здобуття
знань у процесі самостійної роботи, власною
стратегією засвоєння), чим глибше осмислений
матеріал і міцніше пов’язаний з минулим досвідом і
знаннями, тим вище продуктивність
запам’ятовування навчального матеріалу з основ
правознавства».
2. 1
Традиційно у шкільному навчанні
розрізняють такі типи пам’яті (за каналами
надходження інформації): зоровий, слуховий,
моторний.
Найбільше поширена зорова пам’ять, яка
переважає у процесі навчання у більшості людей.
Будь-яка навчальна діяльність, що ґрунтується на
сприйнятті за допомогою зору задіє зорову пам’ять.
Це робота з текстом, малюнками, схемами,
таблицями тощо.
З усіх прийомів, які ефективно
застосовуються учителями, ми звертаємо увагу
лише на три. На нашу думку, саме вони найбільш
вагомі при організації запам’ятовування учнями
навчального матеріалу.
1. Це редукція, яка передбачає опрацювання
змістовної та смислової частини навчального
матеріалу з метою зменшення його обсягу.
Прикладом такої роботи є складання с схематичних
конспектів. 2. Це візуалізація, яка передбачає
3. 2
використання простору, розміру та кольору знаків
як фактора їх запам’ятовування.
Так міцного запам’ятовування назви підручника з
грецької мови для учнів братської школи у Львові
досягаємо через опрацювання наступного слайду.
4. 3
3. Це встановлення асоціацій з минулим досвідом
учнів.
Щоб надійно запам’ятати місяці в
історичних датах, варто використовувати
кольори.
Жовтий – жовтень
Червоний (спекотний літній місяць) – липень
Синій (синє море, відпочинок) – серпень
липень – вересень 1941
серпень – жовтень 1941
жовтень 1941 –
липень 1942
5. 4
Майстер-клас
«Розвитоккритичного мислення учнів як необхідна
умова успішного складання ЗНО»
Білик Д.В.,
вчитель англійськоїмови 1 категорії
Одним із основних завдань, які ставить перед
собою сучасна старша школа є підготовка
випускників до здачі ЗНО. Для успішної реалізації
цієї задачі педагогами Миколаївської гімназії №2
Павліченко А.В. і Скорняковою М.Є. на 2013 -2014
навчальний рік була розроблена програма
навчального курсу «Англійська мова. Підготовка
до ЗНО», яка знаходиться на апробації МОІППО.
Провідним завданням курсу є розвиток
критичного мислення, що є необхідною умовою
для успішного виконання завдань тестування.
Визначення значення слова з контексту
є важливою навичкою критичного мислення.
Здогадка про значення слова з контексту
можлива завдяки 4 основним способам.
Першим з них є синоніми. З наведеного
6. 5
прикладу ми можемо зробити висновок, що
слово flippant має значення неповажний.
Другим способом здогадки є
використання прикладів та дефініцій.
Приклади надані для слова avocations -
садівництво та Інтернет дають нам зрозуміти
значення незнайомого слова як «захоплення,
хобі».
7. 6
Наступним способом є використання
антонімів та контрасту. З наведеного речення
ми можемо зрозуміти що значення слова
stagnantє антонімом слова «активний».
І останнім з наведених способів є
використання загальних знань для
визначення значення слова із контексту.
8. 7
Наведений приклад ілюструє використання
слова abateв реченні, із загального змісту
якого легко визначити його значення.
Одним за найпоширеніших завдань
ЗНО є завдання на встановлення
відповідності. Важкість завдання полягає у
тому, що змінюючи структуру речення
відбувається і зміна змісту речень. Перший
приклад ілюструє однаковий зміст двох
речень.
9. 8
Наступний приклад показує, як легко
зміст можна змінити при зміні структури
речення.
Приклади англійською мовою
ілюструють той факт, що змінюючи
структури речень автори завдань найчастіше
використовують однакові лексичні одиниці з
метою введення учнів в оману.
10. 9
Наступним завданням в рамках розвитку
критичного мислення є розвиток вміння
відрізняти тему від деталей тексту.
11. 10
Наданий приклад пропонує відрізнити
ідею від деталі і вказати, що саме із
запропонованих варіантів є темою, а що
деталлю.
Якщо ми звернемо увагу на підкреслені
фрази, то нам стане зрозумілим, що
«спілкування» є деталлю в цьому тексті, в
той час як ідеєю є саме «сміх». Ідея
підтверджується сумою деталей, однією з
яких і є «спілкування».
12. 11
Часто в завданнях такого плану
пропонується виявити ідею та деталь, які
криються в різних реченнях тексту. Наступні
приклади використовуються для тренування
таких навичок, а саме на виявлення речення,
яке виражає тему і речення, яке виражає
деталь.
13. 12
Останньою з провідних навичок, яким
ми приділяємо важливу увагу в рамках курсу
є вміння відрізняти факт від домислу. Надані
в якості прикладів уривки з текстів і
завдання до них вказують на певну важкість і
важливість цього вміння.
