В кожній країні існують свої книжкові перлини, які мають історію написання та видання. Вони допомагають зрозуміти оточуючий світ, розкривають таємниці добра і зла, збагачують знаннями...

2. — читати — слухати — дивитися

3. Найціннішою перлиною творчої
спадщини письменника є одна із його
12 балад. Перша україномовна балада
«Маруся» була надрукована у журналі
«Вестник Европы».
«Справжній батько романтизму» (за висловом С. Єфремова) народився у селі Мелюшки
Хорольського повіту Полтавської губернії у родині дрібного поміщика. Читати та писати навчався
вдома, продовжив навчання у Хорольському повітовому чоловічому училищі (1819-1822 рр.),
Полтавській чотирикласній гімназії, на словесному факультеті Харківського університету, де
вивчав філософію, історію, географію, латину, французьку та польську мови. Перші твори написав
російською мовою. Проте невдовзі перейшов на українську і з цього моменту досяг чималих
літературних успіхів. Твір, який зіграв визначну роль у житті поета та літератури в цілому стала
балада «Маруся». Прижиттєве книжкове видання автор друкує лише 1852 року під назвою «Байки
й прибаютки». У 1930-х роках активно займався літературною діяльністю, викладав у гімназіях.
Дізнайся більше:
Левко Боровиковський. Осадчий на ґрунті національного романтизму
Левко Боровиковський
Боровиковський Левко
«… він опрацював у своїй баладі вірування та легенди
українського народу»
(І. Франко)

4. Письменник народився у родині священника в містечку Стеблові на Черкащині.
Його батьки були досить прогресивними людьми, спонсорували навчання сільських
дітей. Він навчався у Богуславському училищі, де працював його дядько
Трезвинський. Цікавився книгами М. Гоголя, Т. Шевченка. Вивчав грецьку, латину,
старослов'янську мови. Навчався у Київській духовній семінарії. Згодом працював
учителем у духовних семінаріях, гімназіях до 1885 року. У кінці 1860-х років почав
писати та публікувати твори. Автор різних за жанрами творів — «Дві московки»,
«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Маруся Богуславка», «Бурлака», «Запорожці»,
«Над Чорним морем» та інші. Письменник досліджував життя різних соціальних
верств, джерела стійкості українського суспільства, а також кризові моменти
розвитку в минулому та сучасному України.
Дізнайся більше:
Нечуваний Нечуй
Білецький Л. Іван Левицький і його повість «Хмари» // Нечуй-Левицький І. Хмари
Іван Семенович Нечуй-Левицький: до 185-річчя від дня народження
Великі українці: Іван Нечуй-Левицький – тонкий знавець народного життя
Автор написав роман у 1870-1871 роках. Багатий
біографічний матеріал, спогади про навчання в Київській
духовній академії, палкі студентські дискусії на суспільні
теми допомогли йому показати життя інтелігенції у романі,
яка мала початкову назву «Чорні хмари». А у збірці «Повісті
Івана Левицького» (1874) її було опубліковано під
теперішньою назвою. Дослідники творчості одностайно
трактують хмари як символ темних сил, які наступають на
український народ, символ того національного та соціального
гноблення в країні, проти якого повинна боротися
інтелігенція. Роман є путівником Києва: «…можна вивчати
голоси київського Подолу» (Ю. Ковалів), «…можна гуляти
Києвом, впізнавати ландшафти, місця і відновлювати
літературні маршрути (В. Агєєва, літературний критик).
«Іван Нечуй-Левицький – се
великий артист зору, колосальне,
всеобіймаюче око України»
(І. Франко)

5. «Бажаючи вибрати для наших дітей книжечку
щонайкращих казок різних часів і народів, я зупинився
поперед усього на тих, де оповідається про самих звірів.
Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12
літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх
цікавість та увагу до явищ природи»
(І. Франко)
Народився у сім'ї сільського коваля у Східній Галичині. Початкову
освіту здобув у сільській школі, Дрогобицькій гімназії, з 1875 р.
навчався на філософському факультеті Львівського університету.
1893 року захистив докторську дисертацію у Віденському
університеті. Перші твори почав публікувати у студентському
часописі «Друг». Сучасники називали письменника «академією в
одній особі», відзначаючи вільне володіння 14 мовами. Згодом
перекладав роботи з німецької та французької літератури, крім того
займався редакторською, видавничою, викладацькою діяльністю. За
літературного життя тривалістю у 40 років написав понад 6000
художніх творів, критичних статей, наукових праць. Майже 50 казок
він написав для дітей. П'ятдесятитомне зібрання творів
письменника — це лише третина створеного українським генієм.
Дізнайся більше:
Енциклопедія життя і творчості Івана Франка
Тихолоз Н. Боротьба за виживання, або Чому гинуть і перемагають
звірі у казках Івана Франка
Збірка казок, яка складалася з 19 творів, перший
раз вийшла окремою книжкою 1899 року, друге
видання (1903) поповнилось казкою «Як звірі
правувалися з людьми» та мало 20 казок. У своїй
збірці автор вдало використовує художні засоби,
вживані в народних казках про тварин, зокрема
традиційне змалювання рис тварин:
зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності
ведмедя, упертості осла тощо. Письменник ще
більше підкреслив ці характерні особливості
тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки
або розмови персонажів.

6. Визначний майстер психологічної новели народився у сім’ї
заможного господаря на Станіславщині. Навчався у польській
класичної гімназії м. Коломиї. Під час навчання багато читав,
почав писати сатиричні оповідання у співавторстві із Лесем
Мартовичем. Навчання продовжив на медичному факультеті
Краківського університету. Згодом розпочав літературне та
громадське життя. Писав також публіцистичні твори, прозові
мініатюри-поезії в прозі. За розповіддю доктора філологічних
наук, професора Прикарпатського університету імені Василя
Стефаника Р. Піхманця «Стефаник вибухнув моментально і
одразу високохудожніми цілими зразками». Його відомі твори —
«Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога»
(1901), «Моє слово» (1905). Його називають «селянським
Бетховеном», співцем селянської бідноти, володарем селянських
дум, українським модерністом.
Дізнайся більше:
150-річчя від дня народження Василя Стефаника
Василь Стефаник/Біографія/Цікаві факти
Великі Українці: «Все, що я писав, мені боліло…»
Терещук Г. 150-літній ювілей Василя Стефаника. Радянській
владі не вдалося «приручити» письменника – дослідники
Перша збірка новел письменника вийшла друком у травні-
червні 1899 року в Чернівцях. Саме вона принесла автору
загальне визнання, її зустріли захопливими відгуками
літературних авторитетів — І. Франка, Лесі Українки, М.
Коцюбинського, О. Кобилянської. У книзі вміщені твори,
написані письменником за 1897-1899 роки. Деякі новели цього
часу ввійшли у наступну книжку «Камінний хрест» (1900).
Друге видання вийшло у Києві 1914 року, де були додані
коротенька редакційна передмова і стаття В. Гнатюка.
«Стефаник є майстер в дикції короткими реченнями
і в винаходженню незвичайно вдалих порівнянь»
(І. Труш, художник, сучасник В. Стефаника)

7. Драматург народився на Херсонщині у родині селянина, рано втратив батьків. Його
художній та літературний хист почав проявлятися ще під час навчання — сатиричні
вірші, фейлетони, епіграми з’явилися на сторінках учнівських рукописних журналів.
Продовжив навчання у Новоросійському університеті. Як організатор осередку
«Просвіти», інспектор Наросвіти 1922-1925 років організовував українські школи,
забезпечував їх кадрами. Склав український буквар «Первинка», редагував журнали
«Червоний шлях», «Літературний ярмарок» (Харків). Став відомий завдяки постановці
драми «97» Г. Юрою. Його кращі п’єси — «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло»
(1929), «Маклена Граса» (1929) були заборонені невдовзі після прем’єри. За 11 років
безперервної драматургічної практики (1923-1934) створив майже 15 п'єс. Був
репресований 1934 року, засланий на Соловки та розстріляний в урочищі Сандормох
1937 року. Належить до митців Розстріляного Відродження.
Дізнайся більше:
1892, народився Микола Куліш
Микола Гурович Куліш – 130 років від дня народження
Сюжет драми – це фрагменти соціально-побутового
життя українського села під час голоду в Україні
1921-1922 років, а назва трагедії – остання цифра
загиблих від голоду в цьому селі. У творі він
реалістично відтворив героїчну боротьбу
найбіднішого українського селянства за життя в
умовах голоду та розрухи після закінчення
громадянської війни. П’єса мала тріумфальний
успіх на сцені театру ім. І. Франка (м. Харків), а
згодом й на сценах інших театрів України.
«В п’єсі немає визначної глобальної дії. Це рядок
малюнків в сіреньких рамцях злиденного, вбогого,
та ще й поруйнованого голодом життя. Немає тут
пафосу, блискучих бойових лозунгів… Ворожа сила
— куркулі і голод — давить людей, валяє на смерть»
(з листування М. Куліша)

8. Письменник народився у містечку Білопілля на Сумщині.
Навчався у початковій школі, двокласному училищі, хліборобській
школі, де вивчав болгарську, сербську, польську мови. Закінчив
Харківський ветеринарний інститут, працював за спеціальністю
на Харківщині, у Києві. Літературну діяльність розпочав 1903
року. Працював у редакції «Літературно-наукового вісника», у
видавництві «Лан», редакції журналу «На переломі» (1920). З 1924
року проживав у Празі. Автор низки поетичних збірок. Окремими
книжечками вийшли казки «Івасик-Телесик» (1925), «Злидні»
(1926), «Солом’яний бичок» (1928), «Грицеві курчата», «Микита
Кожум’яка» (1929), «Лісовий лицар Ох» (1938), «Напровесні» (1941)
та інші. Багато поезій автора покладено на музику українськими
композиторами М. Лисенком, Я. Степовим, К. Стеценком.
Дізнайся більше:
Власенко В. «Переконаний в тому, що правда вище всього»
(Олександр Олесь і паризький тижневик «ризуб”»: листування)
Олесь Олександр (Олександр Іванович Кандиба)
Душа поета промовляє через слово
Саме народні казки, легенди,
билини надихнули автора на
створення драми-казки в 4-х
картинах «Микита Кожум’яка».
Головним героєм став справжній
богатир часів Київської Русі, який
проживав у Києві.
Збірка дитячих віршів
про красу природи за
порами року.
«Весною дише від цих віршів …
Майже кожний його віршик так
і проситься під ноти, має в собі
мелодію»
(І. Франко)

9. Письменник-модерніст народився на Миколаївщині у
селянській родині. Після закінчення учительської семінарії з
1895 року вчителював у Донецьку. Саме тут включився у
літературний процес – писав вірші, оповідання, драми та
друкувався у журналах «Літературно-науковий вісник», «Нова
громада», «Дзвін», в альманахах — «Перша ластівка», «В
неволі», «Терновий вінок». 1910 року переїздить до Києва та
працює в редакціях газети та журналу «Дзвін». 1919 року
виїжджає до Австрії та Чехословаччини вивчати стан народної
освіти. Письменник писав на історичні теми та вкладав у свої
сюжети сучасні ідеї, відновлював історичну пам’ять,
популяризував відомі історичні постаті з дотриманням
історичної достовірності. Мав тонке чуття мови. Його твори для
дітей та підлітків – «Маленький горбань та інші оповідання»
(1912), історико-пригодницький роман «Пригоди молодого
лицаря» (1937).
Дізнайся більше:
Черкасенко Спиридон Феодосійович
Кузьма О. Ю. Закарпатські сторінки творчої та громадської
діяльності С. Черкасенка
Дедусь А. Образ ідеального очільника нації у драмі
Спиридона Черкасенка «Северин Наливайко»
Кудрявцев М. Ідеї та особистості в історичних п’єсах
С. Черкасенка
Матеріалом для написання твору стала
розвідка П. Куліша «Почини лихоліття
ляцького і перві козацькі бучі» (1865) та
його «Цар Наливай» («староруська драма»,
1900). Історична поетична драма була
написана автором 1928 року, опублікована
тільки 1934 року. Його історична
драматургія за характером близька до
«драми ідей», в якій є історична
достовірність, часовий реквізит.

10. Автор присвятив роман усім матерям, які померли
голодною смертю в 1932-1933 роках. Головна героїня
Марія народилася 1861 року, коли український
селянин отримав право на користування землею. І
померла в Голодомор, коли вся свобода для нього
завершилася. Перше видання вийшло в «Українській
Бібліотеці» Ів. Тиктора у Львові 1934 року. Друге
видання — у рівненському видавництві «Волинь» 1941
року, третє – 1952 року у видавництві Миколи
Денисюка в Буенос-Айресі.
«…хочу бути літописцем українського
простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю»
(У. Самчук)
Письменник народився на Рівненщині у заможній селянській родині. З дитинства
захоплювався історією та літературою. Навчався у чотирикласовій вищепочатковій
школі, Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана
Стешенка. Його перше оповідання «На старих стежках» з’явилося 1926 року в
журналі «Духовна Бесіда» (Варшава), з 1929 року постійно співпрацював із
львівськими журналами «Літературно-науковим вісником», «Дзвонами», також із
«Самостійною думкою» (Чернівці), «Розбудовою нації» (Берлін), «Сурмою». Того ж
року переїхав до Праги. Бездоганно володів німецькою, польською, чеською, менше
французькою мовами. Його твори перекладалися німецькою, французькою,
англійською мовами. Автор 16 романів (трилогія «Волинь», «Гори говорять»,
«Марія»), збірки оповідань «Месники», «Віднайдений рай», низки повістей,
оповідань та статей. Він один із перших розповів світові про трагедію Голодомору
1932-1933 років. Емігрував у Німеччину, був одним із засновників та головою
літературної організації МУР (Мистецький український рух). Після переїзду до
Канади (1948) був засновником Організації українських письменників «Слово»,
Cвiтoвoгo кoнгpecу укpaїнцiв.
Дізнайся більше:
1905 – народився Улас Самчук, письменник
Улас Самчук – літописець України крізь війни, табори, голод і екзил

11. Письменник народився на Дніпропетровщині у багатодітній родині сільського вчителя
математики. Навчався у сільській школі, класичній гімназії, учительській семінарії,
Харківському сільськогосподарському інституті. Згодом здобув літературну освіту.
Невситимий мандрівник, його маршрути пролягали через Карелію, Алтай, узбережжя
Охотського моря, Казахстан, Індію, Європу, Кубу. Учасник Другої світової війни. Писав
нариси про свої мандрівки, повісті про фронтове життя. Видав збірки оповідань «Гарячі
джерела» (1947), «Оповідання» (1951), «Шматок пирога» (1957), «Злидні» (1958), «Знак на
стіні» (1961); повісті «Щасливий день суворовця Криничного» (1948), «Господарі
Охотських гір» (1949), «Блакитне плесо» (1959), «Записки солдата», «Подвиг творився
так» (1961). Лауреат Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за
літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва 1973 року.
Дізнайся більше:
ІВАН АНДРІАНОВИЧ БАГМУТ (1903–1975)
Багмут Іван Адріанович
Мазуренко І. «… поза рамками усталених трафаретів»: новий погляд на творчість
І. Багмута (за матеріалами ДНІМ ім. Д.І. Яворницького)
Жартівлива повість містить 28
розділів, кожен з яких описує
пригоди кота Лапченка та
зміну його господарів, набуття
головним героєм життєвого
досвіду та нових знань. Сюжет
розгортається у формі роздумів
мудрого кота на тему совісті,
сенсу життя.
«Той, хто прочитає твори Івана Багмута, назавжди
залишиться вдячний йому за ті хвилини радості,
які може дати тільки справжнє мистецтво,
справжня художня література»
(В. Бичко, український письменник)

12. Автобіографічна повість вийшла у
видавництві «Радянський письменник».
Книжка, де автор змальовує своє нелегке
дитинство, присвячена його батькам: «Моїм
батькам — Ганнi Iванiвнi й Панасу
Дем’яновичу з любов’ю i зажурою». Адже
саме від них він отримав перші уроки
людяності, відчуття прекрасного, здатність
до мрії, почуття гумору. Твір сповнений
ліризму, місцями нагадує поезію. 1974 р.
вийшов фільм «Гуси-лебеді летять».
Письменник народився у селі Дяківці на Вінниччині у
родині селянина. Навчався у сільській школі,
Українському педагогічному технікумі імені Івана
Франка, на літературному факультеті Вінницького
педагогічного інституту. Вчителював на Київщині.
Учасник Другої світової війни. Під час війни вийшли
його дві збірки фронтових віршів, згодом почав писати
прозові твори, працював у Інституті фольклору,
етнографії та мистецтва АН Української РСР.
Лауреат Національної премії України імені Тараса
Шевченка (1980).
Дізнайся більше:
Михайло Стельмах — класик, якого любили за правду
Літописець Поділля: Михайло Стельмах
«Син Подільської землі, співець її краси і слави»
(А. Подолинний, український поет)

13. Дитячий письменник, викладач, перекладач народився у родині вчителів,
закінчив технікум радіоелектроніки, факультет кібернетики Київського
національного університету ім. Т. Шевченка, мав звання кандидата
філологічних наук. З 1980-х років почав літературну діяльність. Дебютував
збіркою віршів «Джміль про сонечко гуде» (1972). Згодом були опубліковані
збірки віршів для дошкільнят та молодших школярів «А метеликам — весело»
(1974), «Весняні дарунки» (1976), «Все про мене» (1977) та інші. Писав прозові
твори для школярів, віддавав перевагу повістям-казкам, фантастичним
повістям — «Все – як насправді», «Хочу літати» (1980), «Суперклей Христофора
Тюлькіна, або Вас викрито – здавайтесь» (1984), «Мінімакс — кишеньковий
дракон, або День без батьків». Багато часу віддав перекладам творів для дітей
з англійської, німецької та деяких слов’янських мов.
Дізнайся більше:
Анатолій Григорович Костецький
Анатолій Костецький: «Дитяча література… весь сенс, смисл мого існування»
«А метеликам — весело,
а метеликам — смішно,
бо метеликам вересень
щось наспівує ніжне».
Друга збірка дитячих віршів, що
ваблять своєю дзвінкою поетичністю
та грайливістю.
«Тільки дитячий! Нас, дитячих, читатиме мінімум два
покоління. Адже батьки передають своїм дітям те, що
їм сподобалося в дитинстві. Читатимуть власним
дітям літературу, яка колись припала їм до серця»
(А. Костецький)

14. Дитяча письменниця народилася у м. Києві у родині філологів. Навчалася
у Київському державному педагогічному інституті (1987), захистила
кандидатську дисертацію з української філології (2000). Була заступником
головного редактора журналу для підлітків «Пригоди». З 2001 року працює
у журналі «Барвінок» як авторка постійної рубрики «Наш скарб – рідна
мова». 2004-2008 роки – автор та ведуча передачі «Цікаве мовознавство» на
Українському радіо. Має понад 100 публікацій у журналах для дітей.
Авторка 12 дитячих різножанрових книжок: «Неслухняні яблучка» (1997),
«Для чемних ведмежат» (1999), «Чепуриться черепаха» (1999), «Кактусове
королівство» (2007), «Ви такого ще не чули?» (2008), «Мовна лікарня» (2009),
«Усе підростає» (2010), «Арфа для павучка» (2011), «Про цікавих тварин
загадки малим» (2012), «Цікава розмова про мову» (2017), «Рожевий
записник детектива Стасика» (2019), «Бабай-Ага і козак Невидим» (2019),
«Панда любить мандрувати» (2020), «Космічні пухнастики вчать
українську» (2023) .
Дізнайся більше:
Леся Мовчун
#ЖивіПисьменники. Хто вони?
У неї тільки прізвище Мовчун, а твори – дуже промовисті
На місточку фантазії Лесі Мовчун
Промовисті вірші про тварин
для дітей дошкільного віку.
«Ой як хочуть ведмежата
По снігу з гори промчати!
Та ні мама, ані тато
Не купують їм санчат.
Кажуть: - Чемні ведмежата
Цілу зиму в ліжку сплять.
А кому найкраще спиться –
Про санчата сон присниться»
Скоромовки авторки –
віршики про тварин, дотепна
гра спеціально підібраних
важковимовних слів.
«Кажан каже кажаниську:
- Не кружляй занадто низько.
Кажани ми – миші-птиці
Й до вподоби кожній киці»
«Творчість для мене – це форма
існування думки. Думка – це озвучений
образ. А образ – маленький атом моєї
внутрішньої галактики»
(Л. Мовчун)

15. Письменник народився на Черкащині. Закінчив Одеський політехнічний
інститут. Працював журналістом. З 1959 року видавав поезію, прозові твори
для дітей (повісті «Ганнуся», «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого затону»,
«Канікули у Вороньківці», «Слуга баби-Яги», «Сторожова застава»), нариси,
п’єсу-казку «Прибульці», історичні твори – «Сині води», «Джури козака
Швайка», автобіографічну повість «Потерчата». Його проза – взірцева
альтернатива фентезійним жанрам. Лауреат численних літературних
нагород, у тому числі Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі
Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2002),
Національної премії України імені Тараса Шевченка (2012).
Дізнайся більше:
#ЖивіПисьменники. Хто вони?
Володимир Рутківський: «Вірую не стільки в себе, скільки у своїх геров»
Дитячі недитячі книжки Володимира Рутківського
Вперше роман побачив світ у київському
видавництві «Зелений пес» у 3-х частинах — «Вогонь
до вогню», «Двобій з тінню», «Стріли під сонцем».
Твір описує події битви на Синіх водах — першої в
історії поневолених народів переможної битви
українсько-литовсько-білоруського війська з
татарською ордою, внаслідок якої українські землі
здобули незалежність. Письменник став лауреатом
премії «Книга року Бі-Бі-Сі» 2011 року за історичний
роман «Сині Води».
«Я – за літературу для сімейного читання.
Щоб дорослі і діти разом читали і ділилися
враженням від прочитаного. Гадаю, що це
сприятиме як порозумінню в родині, так і
відновить спільний інтерес до читання»
(В. Рутківський)

16. Письменниця народилась у багатодітній родині на Рівненщині. В дитинстві багато читала
дитячих книжок, згодом — праці Івана Франка, підручники з літературознавства.
Закінчила філологічний факультет Черкаського національного університету ім. Б.
Хмельницького (2005). Працювала літературним редактором, керівником, ведучою
культурологічної студії «Духовність української родини» при Національному музеї
літератури. У Національній спілці письменників України була головою творчого
об’єднання дитячих письменників (2016-2023) та головою Київської організації (2019-2023).
Її творчий доробок — це лірична та пісенна поезія, прозові твори на історичну тематику.
Авторка збірок віршів («Зоряні перевесла», «Елегія любові»), історичних поем «Княгиня
Ольга», драм «Марія Магдалина», «Вічність», «Князь Святослав», повісті «Я закохалась»,
навчальних серій «Хто це?», «Що це?», казок «У зеленому ярочку», «Незвичайні пригоди
Чока…», «Про країну ласунів», історичних повістей «Іван Сірко – великий характерник»
(2011), «Іван Сірко – славетний кошовий» (2013). Лауреатка Премії Кабінету Міністрів
України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2017),
багатьох літературних нагород, пісенних фестивалів та міжнародних конкурсів.
Дізнайся більше:
Марія Морозенко
Марія Морозенко
«Оці розірвані ниточки довіри спонукають мислити, вболівати, писати»
Книжки Марії Морозенко
У книжку входять дві віршовані казки, що
вийшла друком у київському видавництві
«Преса України». Відзначена золотою
нагородою ІІІ Всеукраїнської виставки-
ярмарку «Буквиця». Авторка розповідає про
незвичайні мандри з хлопчиком Чоком у
казкових країнах Ласунів та Замазур.
«Я хочу, щоб ви, читаючи книжку,
знаходили заховані в ній секрети»
(М. Морозенко)

17. Письменник народився у Миколаєві. Закінчив факультет журналістики
Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював на
радіо, у редакціях київських журналів. Із відродженням Києво-
Могилянської академії спочатку був деканом факультету гуманітарних
наук, згодом — ректором академії (1994-2000 рр.). З 2006 року був головним
редактором журналу «Однокласник». Почав писати оповідання для дітей у
1980-ті роки. Його твори: оповідання «Місячне більмо», «Безвідповідальний
гриб», «Ніколи», трилогія «Лісом, небом, водою» (2004, 2005, 2007),
детективний роман «Вбивство п'яної піонерки» (2018).
Дізнайся більше:
Ковалишена І. «Лісом, небом, водою»: вижити і зостатися людиною
Сергій Оксеник
Перша книжка пригодницько-фантастичної трилогії під
назвою «Лисий» (2004), в якій автор порушує болючу
нині екологічну проблему. Герой роману вирушає в
небезпечну мандрівку на пошуки чогось страшенно
потрібного його рідному селищу. Діти (хлопчик та його
нові друзі) приймають правильні рішення,
дослухаючись до власної совісті і їм вдається знаходити
вихід із безнадійних ситуацій.
«Сергій Оксеник вмів говорити серйозні речі, не
впадати в пафос і не втрачати сутність»
(В. Моренець, український літературознавець)

18. «Достукатись до юної душі в десятки разів важливіше. Бо саме молоде
покоління є носієм пам’яті в прийдешньому, коли не залишиться вже в
живих ні свідків Голодомору, ні тих, хто тепер про нього дискутує»
(Ю. Ключ, український письменник)
Письменниця народилася у Дніпрі. Навчалась у Національному гірничому
університеті, Дніпропетровському обласному інституті патентознавства,
Дніпропетровському університеті ім. А. Нобеля. Любов до читання у дитинстві
прищепили бабуся та дідусь. Та визнання прийшло після народження сина, коли у
1996 році вона перемогла на міжрегіональному конкурсі «Письменники — дітям» в
Одесі. Перша казка була надрукована у дитячому журналі «Сакура». Маючи
технічну освіту, обрала шлях діяльності на творчій ниві дитячої книги, створюючи
свої зразки літературної казки, легенди на основі фольклорних традицій, сюжетних
та мовних особливостей Придніпров’я. Авторка дитячих книжок – повісті-казки
«Пригоди рожевого динозаврика та його друзів», казок «Як черепаха Наталка до
школи збиралася», «Китеня Тимко» (у 6-ти книгах), «Як козак у морського царя
служив», «Морські пригоди», «Про маленького метелика», «Легенди про козаків»,
казки і легенди «Великий Луг над Дніпром», повісті «Три сходинки Голодомору».
Дізнайся більше:
Еліна Заржицька. Твори для дітей
Дев’ятко Н. Еліна Заржицька «Три сходинки Голодомору»
Три сходинки до юного серця
«Живі Письменники: Хто вони?»
Еліна Заржицька
Психологічна повість розповідає про життя
сільських дітей, яким у житті випало чимало
випробувань. Сходинками життя вони піднімаються
до розуміння головних людських цінностей –
чуйності, доброти, любові до рідної землі. Повість
розповідає про велику трагедію українського народу
– Голодомор 1932-1933 років очима підлітків.

19. Письменник народився у м. Калуші Івано-Франківської області. З
дитинства захоплювався пригодницько-фантастичними романами та
конструюванням радіоприладів. Навчався у Національному університеті
«Львівська політехніка» (радіотехнічний факультет). До письменництва
потрапив випадково. Його твори – «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки»
(2009), «Канікули Остапа і Даринки» (2011), «Детективи в Артеку, або
Команда скарбошукачів» (2014), «140 децибелів тиші» (2015), «Детективи з
Артеку. Таємниці Кам’яних Могил» (2017), «Ватага веселих волоцюг»
(2018), «З Енштейном у рюкзаку» (2019), «Трикутник Зевса» (2020),
«Примари Чорної діброви» (2022), оповідання «Кульгавий» (2017), «Еля»
(2020).
Дізнайся більше:
У вирі пригод
«З дітьми треба спілкуватись як із рівними»
Андрій Бачинський: «З дітьми треба спілкуватися як із рівними»
Пригодницька реалістична повість письменника
відбувається влітку у таборі на березі Чорного
моря. Головні герої потрапляють у вир
детективних небезпечних пригод, дізнавшись про
таємницю захованих неподалік коштовностей
славнозвісної Міледі – героїні роману О. Дюма
«Три мушкетери». Реальна розповідь автора межує
із вигадкою, міфом, легендою.
«… в написанні перших книжок мені допомагав
досвід мандрівника та любителя історії…»
(А. Бачинський)

20. Письменник народився в Ашгабаті (Туркменістан). З 1984 року
мешкав у Києві. Почав друкуватися з 1990 року. Працював
редактором у журналі «Однокласник». Брав участь у створенні
дитячих телепередач. Призер та дипломант літературних премій,
конкурсів. Його твори для дітей — збірка дотепних історій
«Обережно! Пінгвіни!», детективна трилогія («Таємниця
викраденого горщика», «Таємниця старої пекарні», «Таємниця
фальшивої монети»), казки «Будинок двірників», «Історія з
Драконом», оповідання «Петрик і Чорна Рука», «Подвиги сержанта
Подвига», «Апокаліпсис: 40 правил виживання», «Міцна дружба
Дімона», вірші «В океані». Твори перекладені китайською,
шведською мовами.
Дізнайся більше:
Юрій Нікітінський
Нікітінський Юрій
Пишу так, щоб самому було цікаво!
Книжка побачила світ у київському видавництві «Час
майстрів» та містить дві повісті «Вовчик, який осідлав
бомбу» та «Був би Бодя». Вона описує долі дітей у період
війни, яка увірвалася в їхнє щасливе дитинство
непроханим гостем, змусила поїхати з рідних місць,
втрачати друзів. Та, попри це, наші герої не втрачають ні
віри, ні сили духу й залишаються такими ж
бешкетниками. Автору вдалося поєднати воєнні жахи з
дитячими витівками, дитячою безпосередністю.
«…писав дотепно і сміливо, часом пробував жартувати на
межі дозволеного, він не боявся експериментувати у
письмі й таким чином створив найсмішніші свої книжки»
(Барабука: простір української дитячої книги )

22. Кінець 1880-х — початок 1890-х років – роки
написання перших оповідань про Шерлока
Холмса, однієї із найяскравіших літературних
постатей творів детективного жанру. Ця збірка
складається з 12 детективних оповідань автора.
Народився в Единбурзі в багатодітній родині ірландських католиків, батько
письменника був художником. Навчався у початковій школі Годдера, єзуїтському
коледжі Стоніхерст (графство Ланкашир). Саме тут зрозумів, що має талант до
вигадування різних історій. Друкував журнал коледжу, писав вірші, займався
спортом, вивчав німецьку мову. Подальше навчання письменник продовжив у
медичному відділенні Единбурзького університету (1876-1881). Уже 1879 року
з’явилось його перше оповідання «Таємниця Сессаської долини». Автор понад 70
книг, серед яких є кілька історичних романів. Визначальними у його творчій
спадщині є три цикли творів із трьома яскравими персонажами — професор
Челінджер («Загублений світ», «Отруєний пояс»), наполеонівський бригадир Жерар
(«Подвиги бригадира Жерара») та знаменитий детектив Шерлок Холмс.
Дізнайся більше:
Метр детективу
Шовкопляс Г. Про містера Шерлока Холмса, джентльмена вікторіанської доби
Артур Конан Дойл біографія. Шерлок Холмс автор. Зарубіжна література 7 клас
Спогади Шерлока Холмса – короткий зміст оповідань

23. Письменник-новеліст народився у родині лікаря у місті Грінсборо
(штат Північна Кароліна). З дитинства читав книжки, мав хист
до малювання карикатур та шаржів. Навчався у середній школі,
вищій школі Ліндсей Стріт, отримав ліцензію фармацевта. У 20-
річному віці переїхав до Техасу, оселився в Остіні. Змінив багато
професій (аптекар, ковбой, продавець тощо), згодом став касиром
у Першому національному банку, одночасно займаючись
журналістикою. 1887 року свої перші оповідання письменник
надрукував у місцевій газеті. Згодом написав оповідання
«Різдвяний подарунок Діка-Свистуна» (1899) під псевдонімом О.
Генрі. Його письменницький нью-йоркський найбільш плідний
період творчості розпочався у 1902-1903 роках. Письменник
підготував та видав 7 збірок своїх творів (1906-1909). Автор понад
280 оповідань, скетчів, гуморесок.
Дізнайся більше:
Про О. Генрі
Коловороти долі Вільяма Сідні Портера
Під час перебування письменника у м. Трухільо (Гондурасі)
1896 року, де він ховався від судового переслідування з
обвинуваченням у крадіжці (офіційно посмертно був
реабілітований), були написані оповідання, що лягли в
основу збірки «Королі і капуста». У 1904 році на основі цієї
збірки О. Генрі написав єдиний однойменний роман.
«Історія життя цієї людини сповнена таких трагічних
моментів, яких не зустрінеш у жодному з його оповідань»
(Е. Синклер, американський письменник)

24. Письменник народився у родині юриста британського посольства у Парижі. Навчався
у Королівській школі (Кентербері, Великобританія). Згодом вивчав літературу та
філософію у Гейдельберзькому університеті. У 1892 році він вступив до медичної
школи при лікарні св. Хоми в Лондоні, цей досвід відображено в його першому романі
«Ліза з Ламбета» (1897). Перший успіх у літературі автору принесла п'єса «Леді
Фредерік» (1897). Після війни продовжив писати п'єси «Круг» (1921), «Шеппі» (1933).
Його перу належать романи — «Тягар пристрастей людських» (1915), «Місяць і
мідяки» (1919), «Візерунковий покрив» (1925), «Пироги і пиво» (1930), «Театр» (1937),
«На вістрі бритви» (1944), новели, оповідання. Свої життєві погляди та спогади він
виклав у романі «Підсумовуючи». В цей час продовжував писати оповідання, які
виходили друком у різних журналах.
Дізнайся більше:
Вільям Сомерсет Моем
Вільям Сомерсет Моем: «Доброта – єдина цінність у цьому ілюзорному світі…»
«…це, звісно, не вигадане життя Поля Ґогена. Він (роман)
заснований на тому, що я чув про нього, але я використав
лише основні факти його історії, в іншому поклався на
винахідницькі здібності, якими мені пощастило володіти»
(В. С. Моем)
Психологічний роман опублікували у
квітні 1919 року. Герой роману Чарльз
Стрікленд зрікається всього, що має,
задля втілення мрії — стати художником.
В основу роману лягло життя
французького художника Поля Гогена.

25. Класик японської літератури народився у родині власника ломбарду в
префектурі Івате. Йому пророкували видатне майбутнє – був освіченим,
захоплювався біологією, геологією, астрономією, самостійно вивчив
англійську, німецьку та есперанто, любив класичну музику. Деякий час
мешкав у Токіо, але згодом став шкільним учителем у сільській
місцевості, був прихильником інтерактивного навчання, складав казки
для своїх учнів, ставив із ними п’єси. Він видав за життя лише 2
маленькі книжки. 1924 року заощадженнями зі своєї мізерної зарплатні
він зміг фінансувати видання своєї першої збірки дитячих оповідань та
казок «Ресторан, де виконують побажання» та частину віршованої збірки
«Весна і Асура». Після його смерті виявили величезну кількість
рукописів, які склали 18 томів повного зібрання творів письменника.
Його казки багато разів екранізувались та ввійшли до світового фонду
анімаційного кіно, навіть життя письменника стало сюжетом фільму.
Дізнайся більше:
Пронько О. Світ Кендзі Міядзави, в якому кожне живе створіння — цінне
«…один із письменників, який найбільше читається в
Японії за останні 30 років. Його твори читають
уголос і записують, за їхніми мотивами пишуть
музику, роблять вистави та мультфільми»
(І. Дубінський, український перекладач)
Книжка казок-притч має 14 історій, що розповідають
про навколишній світ: про геологію та астрономію,
тварин і рослини, про містичних істот і духів.
Книжка оформлена ілюстраціями, які називаються
суміе (написані тушшю).

26. Народився у м. Жмеринка на Вінниччині у сім’ї залізничного інженера.
Отримав освіту юриста у Варшавському університеті. Дебютував у журналах
ще 1915 року. До Другої світової війни його творчий доробок складав 5 збірок
віршів для дорослих, 2 збірки для дітей — «Танцювала голка з ниткою» (1938),
«Качка-дивачка» (1939). Після війни працював юридичним радником
видавництва «Читач». Основні жанри його творчості — байки, казки, жарти,
гумористичні вірші для малечі та юнаків (казки «Король і блазень», «Казка
про короля»; казка-поема про корсара Палемоне, оригінальні фантастичні
повісті у віршах «Пан Доремі і його сім дочок», трилогія: «Пан Лінза в
дрімучому лісі», «Пан Лінза на дні океану», «Пан Лінза на Місяці»). Крім того
цікаві його казки про доктора філософії, медицини та хімії, професора
математики та астрономії пана Ляпки («Академія пана Ляпки», «Мандри пана
Ляпки», «Тріумф пана Ляпки») та автобіографічна повість «Час визрівання».
Дізнайся більше:
Польський письменник із Жмеринки Ян Бжехва
Мовно-змістова характеристикавіршів для дітей ЯнаБжехви
Ушневич С. Літературна казка Польщі
До збірки включені дитячі віршики про качку-
дивачку, яка обернулась на зайця. Книжка
відповідає на питання, чому тюлень плаває в морі,
їжак колючий, а равлик має черепашку та ще багато
цікавинок. Вірші делікатно навчають, виховують,
висміюють погану поведінку, викривають недоліки,
але в той же час хвалять за добрі вчинки.
«Усі вірші для дітей… наскрізь пройняті
дидактичною метою, яку автор часто не
формулює, а дає можливість молодшому
поколінню самим зробити певні висновки»
(Н. Торчинська, українська філологиня)

27. Письменниця народилась у Лондоні у багатодітній сім’ї торговця.
Навчалась у школі св. Кристофера у Бекенхемі. В дитинстві читала
багато книжок, насолоджувалась міфами та легендами, поезією та
щорічними виданнями періодичних видань. Її улюбленими
книжками були «Аліса» Л. Керролла, «Кораловий острів» Р.
Баллантайна, «Принцеса і гоблін» Дж. Макдональда. Перша книга
авторки — невелика збірка віршів «Шепіт дітей» (1922). Писала
пригодницькі книжки для дітей з елементами фентезі та магії.
Стала однією з найуспішніших підліткових письменниць ХХ
століття. Її відомі книжки складають кілька серій книг,
призначених для різних вікових груп — «Славетна п’ятірка»,
«Таємна сімка», «Таємниця». Творча спадщина письменниці
нараховує понад 700 дитячих книжок та 2000 оповідань, а також
вірші, велику кількість журнальних статей.
Дізнайся більше:
Енід Мері Блайтон
ПРО ЕНІД БЛАЙТОН
Письменниця, що все життя була дитиною
Перша книжка із цієї серії була опублікована 1949 року. Авторка
працювала до 1963 року над цією серією, яка загалом становить
15 книжок. Головні персонажі — підлітки та собака, які не
можуть жити без пригод під час канікул. Тож сімка допитливих і
вельми кмітливих дітлахів заснувала секретне товариство під
назвою «Таємна сімка», придумала власний значок, пароль і
навіть облаштувала в сараї справжній штаб для проведення
зборів. Одного разу, ліплячи сніговиків біля будинку, в якому
вже давно ніхто не мешкав, друзі помітили підозрілі сліди, і з
цього почалося їхнє перше розслідування.

28. «Хороший дитячий письменник має залишатися ще
чимось зовсім іншим – дитиною, довічною дитиною»
(Дж. Крюс)
Письменник народився на острові Ґельґоланд, де провів перші 15 років.
Ще з дитинства виявляв поетичні здібності. Письменницьку діяльність
розпочав із середини 1940-х років. У 1946 році вийшла його перша
книжка «Золота нитка». В подальшому видавав журнал «Ґельґоланд»
(1949-1956), де щомісяця друкував свої вірші. Працював на радіо,
виступав у телевізійних передачах, де навчав дітей віршуванню.
Літературний спадок письменника складає понад 700 дитячих книжок
багатьма мовами світу, з яких 476 – книжки-картинки, дитячі повісті,
оповідання, казки. Лауреат Німецької молодіжної премії (1960),
Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена (1968). Його відомі твори —
«Мій прадідусь і я», «Машина, що вміє говорити», «Тім Талер, або
Проданий сміх».
Дізнайся більше:
Письменник, що дарує сміх
Джеймс Крюс
Юний герой на прізвисько
Хлопчак, спілкуючись із
прадідусем, пізнає багатство і
складність навколишнього світу,
захопливо грає, наввипередки
складаючи історії та засвоюючи
необхідні знання про граматику
та віршування. Ця гра знайшла
несподіване продовження в іншій
повісті «Мій прадідусь, герой і я».

29. Народилась у родині морського офіцера. Навчалась у гімназії для дівчаток в
Еребру, Стокгольмському університеті, де вивчала історію, релігію, психологію,
філософію, захоплювалась лінгвістикою. У підлітковому віці писала вірші.
Літературний дебют письменниці відбувся 1954 року («У нашому містечку»).
Популярність прийшла на початку 1960-х років завдяки трилогії «Йосефіна»
(1961), «Гуго і Йосефіна» (1962), «Гуго» (1966). Відомі її книжки — «Діти
склодува» (1964), серія про симпатичного малюка на ім’я Ельвіс («Ельвіс
Карлсон», «Ельвіс! Ельвіс», «Просто Ельвіс»), тетралогія для підлітків («Тінь на
кам’яній лавці», «І білі тіні в лісі», «Діти тіней», «Тайник тіней»). Лауреатка
багатьох премій у літературі для дітей, в т.ч. Міжнародної премії імені
Г.К. Андерсена (1974), премії імені Астрід Ліндгрен (1972), премії
Скандинавської дитячої книги (1985). Авторка 38 книжок, що перекладені 30
мовами світу. Деякі її твори екранізовано, також створені радіосеріали
(драматизовані версії книжок).
Дізнайся більше:
Письменники та художники — лауреати Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена
Марія Гріпе
«Її книжки дарували читачам чудові історії і водночас
створювали певний настрій. Останнє було
найважливіше. Стиль у Марії Ґріпе вишуканий, до того
ж вона довіряла своїм читачам.…»
(Г. Гаґеруп, шведський письменник)
Одна із тих книжок, що письменниця писала для
своєї доньки Камілли, а ілюстрував — її чоловік,
художник-ілюстратор. Ця філософська казка постала
із зеленого камінчика на срібному перстні, якого
авторка купила на ярмарку в Смоланлі та з
цукерниці, на якій було намальовано двох дітей. Далі
її уява перенесла в середину ХІХ століття: перстень
опинився на пальці дружини склодува Софії, зелений
камінчик — у нічному оці крука, а діти з цукерниці
ожили в Софіїних дітях — Класові та Кларі.

30. Народився у родині дантиста у Стокгольмі. У дитинстві прочитав багато книг
з домашньої бібліотеки. Літературний хист почав проявлятися ще під час
навчання у школі. Вивчав психологію та педагогіку. Працював у газеті,
чиновником у міністерстві праці, викладав в університеті. Дебютував у 1964
році як автор книги для дорослих. З 1975 року почав активно писати твори
для дітей, які й принесли йому світову популярність. Його відомі книги —
«Петер і червоний птах», «Чи вмієш ти свистати, Йоганно?», «Сикстен», «Моя
сестричка — ангел», «Мій друг Персі, Баффало Білл і я». Лауреат багатьох
престижних премій із літератури. Вважається «літературним спадкоємцем»
А. Ліндгрен. Автор понад 30 книжок, що перекладені 25 мовами світу.
Дізнайся більше:
Ульф Старк. Біографія
Ульф Старк: Катастроф, бід і воєн нині стільки, що дитина до них просто звикає
«Диваки і зануди», або Ніхто не казав, що дорослішати просто
«… намагаюся дивитися на світ очима
дитини й використовувати в письмі
ощадливу дитячу мову»
(У. Старк)
Ідея книжки — нагадати дорослим про
перехідний вік, складнощі життя підлітків,
можливість стати ближчими до своїх дітей,
разом переживати труднощі, стати друзями.
У 1988-1989 роках у Швеції виходив серіал
«Диваки і зануди».

31. Письменник народився у південно-східному Лондоні. Вивчав
англійську літературу у Йоркському університеті. Працював
учителем, директором, а з 1991 року залишив педагогічну
діяльність та присвятив себе письменництву. Живе у Сомерсеті
(Великобританія), популяризує читання для задоволення та веде
«Кампанію для розваг». Автор понад 60 дитячих книжок для дітей
7-11 років. Його історії надзвичайно гумористичні, іноді майже
сюрреалістичні, але зазвичай зосереджені навколо реальних
життєвих ситуацій. Твори відзначалися англійськими та
французькими дитячими книжковими преміями. З 2005 року його
гумористичні повісті виходять українською мовою у видавництві
«Старого Лева» у серії «Читання для реготання».
Дізнайся більше:
Луцюк А. Стронґофакти: цікавинки про Джеремі Стронґа
Джеремі Стронг
Дотепна повість автора підкреслює сімейні дружні
стосунки різних поколінь. Перекладена українською
2006 року.
«Гумор — це дуже хороший спосіб привабити
читачів і зацікавити дітей читанням»
(Дж. Стронґ)

32. Народилася в м. Шпейєр (Німеччина), де минули дитинство та юність. Вивчала
економіку та соціологію у Мангеймському університеті, згодом навчалась у Канаді
та Китаї. Її навчальний та дослідницький досвід ліг в основу першої книжки про
становище жінок та дівчат у Китаї. З 1984 року публікується у журналах, пише
біографії відомих жінок та науково-фантастичні книжки. Стала відомою як авторка
біографій про жінок Китаю та австрійського ядерного фізика Л. Майтнер («Лізе,
атомний фізик. Життєвий шлях Лізе Майтнер»), за що отримала Німецьку
молодіжну літературну премію 1987 року. У 1999 році вийшов роман «Світлокопія»,
за який вона отримала Німецьку молодіжну літературну премію (1999). Живе зі
своєю родиною у Любеку.
Дізнайся більше:
Шарлотте Кернер: «Самовідтворення людей через клонування – неминуче»
Литвинець-Голутяк У. «Світлокопія» як рецепт для послаблення контролю за дітьми
«Світлокопія» Шарлотте Кернер
Один із відомих молодіжних науково-
фантастичних романів письменниці піднімає
низку етичних та психологічних питань —
біоетики, авторитаризму батьків та протистояння
поколінь. Твір екранізовано 2004 року режисером
Р. Шнюбелем. Роман виданий у 14 країнах,
перекладений українською мовою 2018 року
письменницею та перекладачкою Н. Сняданко.
«Пишучи для молоді, завжди шукаю теми «на
часі», те, що цікавить молодих людей…»
(Ш. Кернер)

33. «Я сама читаю багато фентезі, мені
завжди хотілося написати що-небудь
таке..., що сподобалося б і мені самій. І
заодно спробувати себе в новому жанрі»
(К. Ґір)
16-річна Ґвендолін Шеферд, яка живе в Лондоні,
знає про успадковану надприродну здібність
подорожі у часі з дитинства. У її родині
передається ген мандрівників у часі, а разом із
ним й таємна місія суворого ордену. Роман
перекладений 50 мовами, став бестселером у
багатьох країнах світу.
За висловом письменниці «Книга – навіть у жанрі
фентезі – повинна бути логічною. А з подорожами
в часі дійсно непросто».
Народилася у Бергіш-Гладбаху (Німеччина). У студентські роки вивчала
німецьку та англійську літературу, музикознавство, проте здобула диплом
педагога на факультеті бізнесу та психології комунікацій. Письменництвом
цікавилась з дитинства — вигадувала сиквели до книжок, які вподобала. Її
перші твори в цьому жанрі навіяні книгами, прочитаними в дитинстві.
Дебютна романтична комедія 1995 року «Чоловіки й інші катастрофи»
відразу здобула величезний успіх. Пише у жанрі сучасної жіночої
літератури, проте з 2009 році спробувала написати у новому жанрі –
фантастиці для підлітків. Відтоді її книги входять до списку бестселерів,
екранізуються. Видавалася також під псевдонімами Софі Берарді та Джулі
Бренд. Її твори для підлітків – «Рубінова книга» (2009), «Сапфірова книга»
(2010), «Смарагдова книга» (2012).
Дізнайся більше:
Керстін Гір: до 55-річчя від дня народження німецької письменниці-прозаїка
Матолівець Н. Керстін Гір та її сильні дівчата в незнаних світах

34. Письменниця народилась у сім’ї вчителів у маленькому селі
Сауланд (Норвегія). З 19 років почала вивчати скандинавську
літературу в університеті Осло. Має вчену ступінь
літературознавиці. Багато років працювала у видавничій галузі.
Пише норввезькою та данською мовами. Живе та працює в Осло.
Авторка серії книжок для підліткового віку — «Хто проти
суперкрутих» (2014), «Суперкруті догралися» (2015), «Привиди проти
суперкрутих» (2016), «Таємниця суперкрутих» (2017).
Дізнайся більше:
«Хто проти суперкрутих»: білі ворони завдають удару у відповідь
Аудгільд А. Сульберґ: «Моя мета – показати дітям, що світ – набагато
більший, ніж вони собі уявляють»
Дебют авторки мав великий успіх, а книжка перекладалася
різними мовами та отримала Національну премію Бокшлюкера за
задоволення від читання для дітей середнього шкільного віку.
Повість піднімає проблеми несприйняття або нерозуміння
здоровими дітьми своїх однолітків з особливими потребами. 12-
річна головна героїня Енн Беа, майже альбіноска, має проблеми
із зором та хворобливе тіло, через що стала аутсайдеркою у школі.
Авторка дала ім’я своєму персонажу на честь головної героїні
твору Люсі М. Монтгомері «Енн з Зелених Дахів». Як говорить
письменниця: «Потрібно вміти сприймати світ очима підлітка –
без цього ніяк. Треба розуміти, що їх хвилює і чому. Мої тексти
здаються підліткам щирими і справжніми».
«Для юних читачів можна писати по-різному;
особисто я вклала чимало зусиль у те, щоб
навчитись писати голосом дванадцятирічної
дівчинки – практично вести її щоденник…»
(А. А. Сульберґ)