Шановний читачу!
Ця персональнапам’яткапознайомитьтебе
з життям і творчістю уродженця Черкаського
району, людини з активною життєвою позицією,
автором книги спогадів «Страта голодом»
Семеном Старівом.
Семен Старів (офіційно Старов) народився
27 квітня1916 рокув селі ВергунинаЧеркащині, в
селянськійродині.БатькоСеменаСтаріва загинув
у в’язниці під час більшовицької революції.
Осиротіла родина під опікою матері якось
перебула страхіття голоду початку 30-х років і
Семенові навіть удалося здобути середню освіту.
Та жвавий на розум Семенпрагнувомріяної
вищої освіти, хотів вирватися з села у ширший
світ. За допомогою добрих людей та приятелів і
завдяки своїм здібностям він був прийнятий у
1933 році до педагогічного інституту в Києві й
успішнозакінчивйого з дипломомучителяісторії.
Однак учителюватийомудовелосянедовго.
У грудні 1939 року розпочаласярадянсько-фінська
війна і його було призвано до лав армії, а саме до
відомої 44-ї стрілецької дивізії (у складі Червоної
Армії), укомплектованої з українців. В її лавах він
воював у Фінляндії аж до закінчення тієї короткої
війни в березні 1940 року.
Після радянсько-фінської війни цю дивізію
реорганізували й доукомплектували. Старів
продовжував служити у її лавах, коли їй наказано
було зайняти Бесарабію в червні 1940 року. Там
Семен Митрофанович потрапив у полон. І про ці
всі воєнні події Старів готував цікаві особисті
спогади, збирав різні матеріали, що стосуються
цієї теми. Та на жаль цей задум йому так і не
вдалося втілити в життя.
Як військовополонений, Семен Старів
опинився в Німеччині і перебував там у цьому
статусі аж до закінчення Другої світової війни.
Коли його звільнили з полону, він вирішив не
повертатися на батьківщину і проживав у
Німеччині до 1949 року.
У 1949 році Старів переїздить до США.
Працює фізично і водночас вступає на історичний
відділ Каліфорнійського Університету в Лос-
Анджелесі. Тут він стає дуже популярним серед
професорів та студентів як «гордий українець»,
що при кожній нагоді, в писемних працях, у
виступах і розмовах наголошує окремішність
української нації від російської, відкриваючи очі
багатьом американцям, які, за малими
винятками, не бачили різниці між українцями і
росіянами.
У Лос-Анджелесі, Семен Старів, хоч
переобтяженийстудіямитазаробітковоюпрацею,
бере активну участь у громадському житті – і
українському,і суто американському. Нема ніякої
змоги перелічити й назвати всі його промови,
доповіді, статті до газет з усіляких святкових
нагод, звернені до української громади. Він
дописує й до англомовних часописів, зокрема як
рецензентіншомовнихкнижкових новинок. Усі ці
витвори його плідного пера перейняті
патріотичним духом, любов’ю до України,
турботою за її долю, закликом до єдності і
боротьби за самостійність.
У 1955 році СеменаСтарівабуло запрошено
викладати українську мову до щойно заснованого
українськоговідділув Інституті Мов Департаменту
ОборониСША у містечку Монтерей,щолежить на
узбережжі Тихого океану.
Семен Старів став співавтором
кількатомного підручника української мови, який
використовувалив українськомувідділі інституту.
Крім того, як педагог-мовник, він розробляв
методику викладання мови. У 1955 – 1956 роках
Семен Митрофанович займався копіткою працею
– укладанням українсько-англійського і англо-
українського військових словників. Проте видати
цей словник йому так і не пощастило.
У 1985 році була видана книга «Страта
голодом», над якою Семен Митрофанович
працював майже все своє емігрантське життя.
Вже коли Старів перебував на пенсії його
уповноважили написати підручник про
український геноцид для американських
середньошкільних учителів у Каліфорнії.
Коли українська еміграція широко
відзначала 1000-річчя християнства в Україні
(1988 рік), Семен Старів взяв активну участь і в
цьому святкуванні. Він належав до ювілейного
комітету, написав текст буклету «Тисячоріччя
християнства в Україні».
Семен Митрофанович мав задум написати
книжку про українців-полонених, планував
присвятитисвій вільний час малюванню (до якого
приохотився в старшому віці), проте у 1989 році
Семен Митрофанович переніс складну операцію
на серці, після якої стан його здоров’я став
погіршуватися.
Помер Семен Старів 9 серпня 1998 року на
82-му році життя після тяжкої і довгої недуги.
Був одружений, мав двох доньок – Ольгу і
Марію.
Книга «Страта голодом»
була видана англійською
мовою з нагоди
п’ятдесятиріччя Великого
Голоду в Україні 1932 –
1933 років, що його
скорботно відзначила вся
українська еміграція.
Книжка ця вийшла завдяки старанням
Фонду Катедр Українознавства при
Гарвардському Університеті.
Семен Старів вперше опублікував спогади
про драматичні події 1930–1933 років в рідному
селі Вергуни на Черкащині під псевдонімом
Мирон Долот, щоб не підставляти своїх рідних в
Україні. Книга набула широкого розголосу у світі,
на неї було опубліковано з півтори сотні
схвальних рецензій, листів-відгуків.
У книзі авторописує все те, що сам пережив
у страшні роки – від 1929 до 1933. Семен Старів
докладно описує період примусової
колективізації, боротьбу неозброєних селян за
свої ділянки землі, за що їх було нещадно
придушено, а самі села спустошені.
У передмові він зазначає: «Історія не
занотувала жодного іншого такого злочину, як
цейголодомор,направлений проти цілої нації… У
світовій історії траплялося багато голодоморів…
Але голод в Україні 1932–1933 років був
політичним голодом… Це був голод
народовбивчий… як спосіб підкорити собі
українське селянство».
Переклад Ростислава Доценка українською
вперше вийшов у видавництві «Українознавство»
1997 року.
Література
1. Старів, С. Страта голодом: спогади/
Семен Старів. – К.: Просвіта, 2002. –
272 с.
2. Старів Семен Митрофанович
[Електронний ресурс] // Сайт
«ВікіпедіЯ. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%
D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B
2_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%
D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1
%80%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD
%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87(дата
звернення: 4.04.2016). – Назва з
екрана.
3. СеменСтаров [Електронний ресурс] //
Сайт «Библиотека Якова Кротова». –
Текстові дані. – Режим доступу:
http://krotov.info/lib_sec/05_d/ol/ot.ht
m (дата звернення: 4.04.2016). – Назва
з екрана.
Укладач: Л.В. Воскобійник
Видавець: КЗ „РОМЦ БКР”
18009 м. Черкаси
вул. Дахнівська, 52
Електронна адреса:
bibliotekaromc@gmail.com
Відділ культури і туризму
Черкаської райдержадміністрації
КЗ «Районний організаційно-методичний
центр бібліотечної та краєзнавчої роботи»
Черкаської районної ради
100 років від дня народження
Семена Старіва, автора книги спогадів
«Страта голодом»
(1916 – 1998)
Персональна пам’ятка
Черкаси – 2016

Пам'ять крізь призму болю

  • 1.
    Шановний читачу! Ця персональнапам’яткапознайомитьтебе зжиттям і творчістю уродженця Черкаського району, людини з активною життєвою позицією, автором книги спогадів «Страта голодом» Семеном Старівом. Семен Старів (офіційно Старов) народився 27 квітня1916 рокув селі ВергунинаЧеркащині, в селянськійродині.БатькоСеменаСтаріва загинув у в’язниці під час більшовицької революції. Осиротіла родина під опікою матері якось перебула страхіття голоду початку 30-х років і Семенові навіть удалося здобути середню освіту. Та жвавий на розум Семенпрагнувомріяної вищої освіти, хотів вирватися з села у ширший світ. За допомогою добрих людей та приятелів і завдяки своїм здібностям він був прийнятий у 1933 році до педагогічного інституту в Києві й успішнозакінчивйого з дипломомучителяісторії. Однак учителюватийомудовелосянедовго. У грудні 1939 року розпочаласярадянсько-фінська війна і його було призвано до лав армії, а саме до відомої 44-ї стрілецької дивізії (у складі Червоної Армії), укомплектованої з українців. В її лавах він воював у Фінляндії аж до закінчення тієї короткої війни в березні 1940 року. Після радянсько-фінської війни цю дивізію реорганізували й доукомплектували. Старів продовжував служити у її лавах, коли їй наказано було зайняти Бесарабію в червні 1940 року. Там Семен Митрофанович потрапив у полон. І про ці всі воєнні події Старів готував цікаві особисті спогади, збирав різні матеріали, що стосуються цієї теми. Та на жаль цей задум йому так і не вдалося втілити в життя. Як військовополонений, Семен Старів опинився в Німеччині і перебував там у цьому статусі аж до закінчення Другої світової війни. Коли його звільнили з полону, він вирішив не повертатися на батьківщину і проживав у Німеччині до 1949 року. У 1949 році Старів переїздить до США. Працює фізично і водночас вступає на історичний відділ Каліфорнійського Університету в Лос- Анджелесі. Тут він стає дуже популярним серед професорів та студентів як «гордий українець», що при кожній нагоді, в писемних працях, у виступах і розмовах наголошує окремішність української нації від російської, відкриваючи очі багатьом американцям, які, за малими винятками, не бачили різниці між українцями і росіянами. У Лос-Анджелесі, Семен Старів, хоч переобтяженийстудіямитазаробітковоюпрацею, бере активну участь у громадському житті – і українському,і суто американському. Нема ніякої змоги перелічити й назвати всі його промови, доповіді, статті до газет з усіляких святкових нагод, звернені до української громади. Він дописує й до англомовних часописів, зокрема як рецензентіншомовнихкнижкових новинок. Усі ці витвори його плідного пера перейняті патріотичним духом, любов’ю до України, турботою за її долю, закликом до єдності і боротьби за самостійність. У 1955 році СеменаСтарівабуло запрошено викладати українську мову до щойно заснованого українськоговідділув Інституті Мов Департаменту ОборониСША у містечку Монтерей,щолежить на узбережжі Тихого океану. Семен Старів став співавтором кількатомного підручника української мови, який використовувалив українськомувідділі інституту. Крім того, як педагог-мовник, він розробляв методику викладання мови. У 1955 – 1956 роках Семен Митрофанович займався копіткою працею – укладанням українсько-англійського і англо- українського військових словників. Проте видати цей словник йому так і не пощастило. У 1985 році була видана книга «Страта голодом», над якою Семен Митрофанович працював майже все своє емігрантське життя. Вже коли Старів перебував на пенсії його уповноважили написати підручник про український геноцид для американських середньошкільних учителів у Каліфорнії. Коли українська еміграція широко відзначала 1000-річчя християнства в Україні (1988 рік), Семен Старів взяв активну участь і в цьому святкуванні. Він належав до ювілейного комітету, написав текст буклету «Тисячоріччя християнства в Україні». Семен Митрофанович мав задум написати книжку про українців-полонених, планував присвятитисвій вільний час малюванню (до якого приохотився в старшому віці), проте у 1989 році Семен Митрофанович переніс складну операцію на серці, після якої стан його здоров’я став погіршуватися. Помер Семен Старів 9 серпня 1998 року на 82-му році життя після тяжкої і довгої недуги. Був одружений, мав двох доньок – Ольгу і Марію.
  • 2.
    Книга «Страта голодом» булавидана англійською мовою з нагоди п’ятдесятиріччя Великого Голоду в Україні 1932 – 1933 років, що його скорботно відзначила вся українська еміграція. Книжка ця вийшла завдяки старанням Фонду Катедр Українознавства при Гарвардському Університеті. Семен Старів вперше опублікував спогади про драматичні події 1930–1933 років в рідному селі Вергуни на Черкащині під псевдонімом Мирон Долот, щоб не підставляти своїх рідних в Україні. Книга набула широкого розголосу у світі, на неї було опубліковано з півтори сотні схвальних рецензій, листів-відгуків. У книзі авторописує все те, що сам пережив у страшні роки – від 1929 до 1933. Семен Старів докладно описує період примусової колективізації, боротьбу неозброєних селян за свої ділянки землі, за що їх було нещадно придушено, а самі села спустошені. У передмові він зазначає: «Історія не занотувала жодного іншого такого злочину, як цейголодомор,направлений проти цілої нації… У світовій історії траплялося багато голодоморів… Але голод в Україні 1932–1933 років був політичним голодом… Це був голод народовбивчий… як спосіб підкорити собі українське селянство». Переклад Ростислава Доценка українською вперше вийшов у видавництві «Українознавство» 1997 року. Література 1. Старів, С. Страта голодом: спогади/ Семен Старів. – К.: Просвіта, 2002. – 272 с. 2. Старів Семен Митрофанович [Електронний ресурс] // Сайт «ВікіпедіЯ. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1% D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B 2_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5% D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D1 %80%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD %D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87(дата звернення: 4.04.2016). – Назва з екрана. 3. СеменСтаров [Електронний ресурс] // Сайт «Библиотека Якова Кротова». – Текстові дані. – Режим доступу: http://krotov.info/lib_sec/05_d/ol/ot.ht m (дата звернення: 4.04.2016). – Назва з екрана. Укладач: Л.В. Воскобійник Видавець: КЗ „РОМЦ БКР” 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 100 років від дня народження Семена Старіва, автора книги спогадів «Страта голодом» (1916 – 1998) Персональна пам’ятка Черкаси – 2016