1. Тема. Василь Стефаник.
Життя і творчість.
(1871-1926)

2. Епіграф: Його новели – як найкращі народні пісні, у яких немає
риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе,
просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна
дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії.
І.Франко

3. В. С. Стефаник
народився 14 травня
1871 року в селі Русів
(тепер Снятинського
району Івано-
Франківської області)
у заможній
селянській родині.

4. Батько письменника -
Семен Стефаник
(1846-1920)
Рід Стефаників — за переказами —
походить із Наддніпрянщини.
Василеві батьки, Семен і Оксана,
були заможними селянами.
Дитинство хлопця минуло в
атмосфері прадавніх традицій і
звичаїв Покуття.
Будинок, у якому народився
Василь Стефаник.

5. Мальовниче село Русів.
В’їзд в село Русів Літературно-меморіальний музей
Василя Стефаника

6. Школа у Снятині, де
навчався Василь Стефаник.
Школа села Русів, в якій
навчався Василь Стефаник.

7. У 1883 році батько
повіз Василя Стефаника
до Коломиї в гімназію.
Навчання в гімназії було
відірваним від живого
життя, схоластичним,
пустим і нудним. Тут
йому також треба було
пройти через пекло
другосортності,
принижень, знущань.

8. В Коломийській гімназії Василь Стефаник знайомиться з
Марком Черемшиною, Лесем Мартовичем, яких пізніше
назвуть “Покутською трійцею”.

9. Першою публікацією
В. Стефаника стала стаття в
журналі «Народ» — «Жолудки
наших робітних людей і
читальні», підписана
псевдонімом Василь Семенів.
Погляди коломийських
гімназистів перелякали місцеву
владу. Леся Мартовича
виключили з гімназії, а дещо
пізніше ще двадцятьох, між
якими й Стефаника.
Продовжувати навчання Василь
поїхав у Дрогобицькій гімназії.

10. 1890 рік - навчається на медичному факультеті
Ягеллонського університету в м.Кракові. Однак, за
визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло
без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у
літературне і громадське життя Кракова.

11. Будинок у Кракові, в якому на третьому поверсі
жив Василь Стефаник.

12. Перша збірка новел –
"Синя книжечка", яка вийшла
у світ 1899 р. у Чернівцях,
принесла Стефаникові
загальне визнання, була
зустрінута захопленими
відгуками найбільших
літературних авторитетів,
серед яких, крім І. Франка,
були Леся Українка,
М. Коцюбинський,
О. Кобилянська.

13. У творчості Василя Стефаника було два
періоди: перший припадає на 1897-1900, а
другий - на 1916-1933 рр.

14. 1903 Стефаник поїхав у Полтаву на відкриття пам'ятника
І. Котляревському і зустрівся там з Лесею Українкою,
О. Пчілкою, М. Коцюбинським, М. Старицьким,
Г. Хоткевичем та іншими, вони привітали його як одного з
видатних діячів української літератури.

15. 1908-1918 – посол австрійського парламенту,
перерва у творчості, тяжкі враження від
Першої світової війни.

16. Тематичні рамки прози
Василя Стефаника:
•австроцісарська рекрутчина і її трагічні наслідки;
• еміграція трударів за океан;
• швидке зубожіння і пролетаризація широких
мас, породжувані крайньою бідністю;
•трагедія селян під час війни;
•тема національної ідеї та ін.

17. Першою любов'ю Василя Стефаника
була Євгенія Бачинська, сестра його
товариша Лева Бачинського.
Туберкульоз знищив її.
26 січня 1904 року він одружився з
Ольгою Гаморак, надзвичайно
розумною, делікатною і мужньою
дівчиною. Її батько цінував творчість
зятя. І після прочитання «Синьої
книжечки» сказав: «Не пиши так, бо
вмреш». Сімейне щастя Стефаника
тривало всього 10 років, 4 лютого
1914 року Ольга померла, залишивши
Василеві трьох малих синів.

18. Але була в житті Стефаника ще одна любов –
Ольга Кобилянська. Гостюючи в Белелуї в родичів, Ольга
подарувала Стефаникові квітку білої лілії. Письменник
намагався якнайдовше зберегти її тендітний цвіт: "Ваша
лілія тепер моя. Я її гірко ніс (з Белелуї до Русова – три
кілометри). Дорогою я боявся, аби не спеклася в моїх руках.
У лісі я її купав в керничці, як малу дитину".

19. Довідавшись, що уряд УРСР позбавив
Стефаника персональної пенсії,
митрополит Андрій Шептицький назначив
йому точно таку ж пенсію від Української
уніатської церкви. Письменник попросив
касира зі святоюрської каси, де він повинен
був одержувати гроші, видати назначену
суму дрібними монетами, що й було
виконано.
З великою торбою мідяків у руках
вийшов Стефаник на майдан, де завжди
сиділо багато жебраків, і жменями насипав
їм у шапки монети… Він роздав свою
пенсію, всю, до єдиного гроша, бідним і
просив помолитися за упокій душ невинно
убієнних жертв голодомору в Україні 1933
року…

20. Василь Стефаник - творець психологічної новели;
сюжети побудовані не на розвитку зовнішніх
подій, а на змінах почувань та переживань;
у творах немає авторських роз’яснень та
тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі;
твори побудовані на монологах та діалогах;
кожне слово у новелах звучало, як згусток
людського болю, повноголосо;
твори глибоколіричні (хоча ліричність прихована),
що порівнює їх із народною піснею.
Новаторство Стефаника:

21. Особливості стилю В. Стефаника:
 тематика переважно з життя покутського
селянства;
 лаконізм;
 глибокий психологізм;
 особлива увага до деталей;
 образи, що часто переростають у символи;
 досконала композиція твору;
 своєрідність трагічного оптимізму;
 покутський діалект.

22. Палке серце Василя Стефаника перестало
битися 7 грудня 1936 року. Похований
письменник у рідному селі Русові.
Родинна могила Стефаників у
селі Русові.

23. Робочий кабінет Василя Стефаника.

24. Пам’ятник у Івано-ФранківськуПам’ятник у Львові
Вшанування пам’яті Василя.

25. Асоціативний портрет Василя Стефаника.
селянин з діда-прадіда;
мужик;
інтелігент;
сільський філософ;
вразлива і сильна душа;
величезне любляче серце;
талант, яким би
пишалася найбільш
розвинута нація;
новеліст світового рівня.
Василь Стефаник