«Читанка для діточок в народних училах руських» –
фактично перший шкільний підручник, укладений
живою народною українською мовою, який був
підготовлений автором до друку ще в грудні 1836
року. Тут було зібрано відомості про землю, всесвіт,
короткі повісті про святих і біблійні легенди, байки
тощо. Але видання побачило світ під назвою
«Читанка для малих дітей, до школьного і
домашнього употребленія сочинена Маркіяном
Шашкевичем» завдяки Якову Головацькому лише у
1850 та 1853 роках, довго служила вчителям, дітям у
початкових класах.
Творець нової української літератури народився на Львівщині в
родині священника. Навчався у Бережанській гімназії,
Львівській духовній семінарії та водночас був слухачем
філософського відділу університету. У гімназійний період
письменник почав писати вірші. Займався самоосвітою, багато
читав у період виключення з семінарії, яку закінчив 1838 року.
Ініціатор видання першого українського фольклорно-
літературного альманаху «Русалка Дністровая» (1837,
Будапешт), що містив народні пісні, власні твори, переклади зі
слов'янських мов, роздуми про давньоруську літературу. Був
священником та не полишав літературної праці. Але його поезії,
переклади та інші твори видавалися лише після його смерті.
Дізнайся більше:
Маркіян Шашкевич – автор першої української Читанки
Савчук Н. Таке життя не кожному дано
Маркіян Шашкевич
«Писання Шашкевича робили дуже велике враження й були
немов блискавка серед темної ночі. Він мав відвагу і дар
висловити досить виразно, досить зрозуміло все те, що
людей боліло, чого вони бажали й чого надіялися»
(І. Франко)
«Поет для всього цивілізованого світу»
(К. Е.. Францоз, австрійський письменник)
Автор побував в Україні 1843 року. У
липні 1844 року він написав сатиричну
поему «Сон» («У всякого своя доля»), де
відтворив живі враження дикої сваволі
поміщиків, злиденного життя, нестерпних
страждань українців-кріпаків. І. Франко
назвав цей твір «сміливим маніфестом
слова проти темного царства», «першим
сміливим і прямим ударом на ниль і
неправду кріпацтва». Уперше поему
видано окремою книжечкою у Львові.
Повністю її надрукували у «Кобзарі» за
редакцією В. Доманицького тільки 1907
року.
Народився в селі Моринці (нині – Черкащина) у родині селянина-кріпака. Рано залишився
сиротою. Навчався грамоті у місцевих дяків. Мав хист до малювання, навчався у маляра В.
Ширяєва. Познайомився з українськими митцями – І. Сошенком, Є. Гребінкою, В.
Григоровичем, які допомогли йому звільнитися від кріпацтва та закінчити Академію мистецтв
(1838-1845). У цей час з’явилася нова творча пристрасть – віршування, а вже 1840 року була
надрукована його невеличка збірка поезій «Кобзар», яка ознаменувала початок нового
шевченківського етапу в розвитку української літератури. Був членом «Кирило-Мефодіївського
товариства». Його арештували, засудили, віддати у солдати із забороною писати та малювати
(1847-1857). Усупереч забороні, створив 145 поетичних творів. Літературна спадщина поета має
величезне значення, він став символом українського народу.
Дізнайся більше:
Енциклопедія життя і творчості. Біографія
Шевченко Тарас Григорович (1814-1861)
Тарас Григорович Шевченко (25 лютого (9 березня) 1814 - 26 лютого (10 березня
) 1861 року)
Визначний майстер психологічної новели народився у сім’ї заможного
господаря на Станіславщині. Навчався у польській класичної гімназії м.
Коломиї. Під час навчання багато читав, почав писати сатиричні
оповідання у співавторстві з Лесем Мартовичем. Навчання продовжив
на медичному факультеті Краківського університету. Згодом розпочав
літературне та громадське життя. Писав також публіцистичні твори,
прозові мініатюри-поезії в прозі. Відомі твори – «Синя книжечка» (1899),
«Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905). І. Франко
називав його «абсолютним паном форми», наголошуючи на глибокому
ліризмі, що пробуджує найпотаємніші струни серця. Його також
називають «селянським Бетховеном», співцем селянської бідноти,
володарем селянських дум, українським модерністом. «…Я свою душу
пустив у душу народу і там я почорнів з розпуки…». Ці слова автора
якнайбільше характеризують його творчу спадщину.
Дізнайся більше:
Василь Стефаник/Біографія/Цікаві факти
«Все, що я писав, мені боліло…»
Терещук Г. 150-літній ювілей Василя Стефаника
Чорний О. Фільму Леоніда Осики «Камінний хрест» - 55
Епічно-психологічна новела присвячена
поневірянням українців-емігрантів, які шукали
кращої долі за межами батьківщини.
Прототипом головного героя твору був його
односелець, який одним із перших виїхав із
родиною до Канади.
За мотивами новели у 1968 році створено
однойменний фільм, який вважається одним із
канонічних фільмів українського поетичного
кіно (режисер – Л. Осика). Фільм внесли до
навчальної програми відомого кіноінституту в
Лодзі (Польща).
«Стефаник вибухнув моментально і одразу високохудожніми цілими зразками»
(Р. Піхманець, доктор філологічних наук)
Народився у сім'ї сільського коваля на Східній Галичині. Освіту здобував у
сільській школі, Дрогобицькій гімназії, з 1875 р. навчався на філософському
факультеті Львівського університету. 1893 року захистив докторську
дисертацію у Віденському університеті. Перші твори почав публікувати у
студентському часописі «Друг». Сучасники називали письменника «академією
в одній особі», відзначаючи вільне володіння 14 мовами. Згодом перекладав
твори з німецької та французької літератури, крім того займався
редакторською, видавничою, викладацькою діяльністю. За літературного
життя тривалістю у 40 років написав понад 6000 художніх творів, критичних
статей, наукових праць, з них — майже 50 казок для дітей. Цікаві також його
оповідання та новели для дітей, у яких він згадував свої моменти
спілкування з природою. П'ятдесятитомне зібрання творів письменника – це
лише третина створеного українським генієм.
Дізнайся більше:
Енциклопедія життя і творчості Івана Франка
Вербицька Л. Природа в житті Івана Франка
Іван Франко та Леся Українка: вектор взаємодії : (до 160-річчя Івана
Франка та 145- річчя Лесі Українки)
Для автора природа була особливим світом,
невід’ємною частиною життя, однією з
першорядних потреб людського існування.
Збірка оповідань мала 13 творів: «На лоні
природи», «Микитичів дуб», «Яндруси»,
«Дріада», «Щука», «Odi profanum vulgus»,
«Мавка», «Під оборотом», «Мій злочин», «У
столярні», «Поєдинок», «Поки рушить поїзд»,
«Сойчине крило». Останній твір – це поема про
любов, де автор показує, що велика сила
кохання здатна зцілити зболену душу. Частина
оповідань зі збірки друкувалась в українських
періодичних виданнях.
«Змалку нам прищеплювали любов до природи, дано пізнати її красу
і таємну силу, любити звірят, мати співчуття до слабких та немічних…»
(Анна Франко, молодша донька письменника)
Лікар, письменник, художник, видавець народився на Полтавщині у
родині священника. Навчався у Полтавській духовній бурсі, Полтавській
семінарії. Закінчив Харківський ветеринарний інститут (1902). Працював
за спеціальністю, був журналістом. У 1919 році як член дипломатичної
місії УНР виїхав до Праги (Чехословаччина). Залишився в еміграції та
викладав у Подєбрадах в Українській господарчій академії, одночасно
активно займаючись видавничою та літературною роботою. Його твори –
«Чмелик» (1920), збірка казок «Нечиста сила», збірки п’єс-казок «Русалка-
жаба», «Лісове свято», «Чарівне намисто». Письменницький доробок – 118
книг та брошур. Значне місце у творчості займають книги для дітей та
молоді.
Дізнайся більше:
Слово і доля Василя Короліва-Старого
ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ
1879 - народився письменник і художник, член Центральної
Ради Василь Королів-Старий
Підлітковий роман «Чмелик» вийшов друком у чеському
видавництві «День». У творі йдеться про пригоди юнака
Максима Крушенка, який залишає рідну Полтавщину та
мандрує світом, сприймаючи історію різних цивілізацій крізь
призму української душі. У головному герої твору легко
впізнати автора книжки.
Народилась у мистецькій родині. Мати гарно малювала та захоплювалась поезією, а батько
розповідав дітям про славетних пращурів-козаків. Дівчинка у 4 роки опанувала читання,
письмо. Вивчила досконало декілька мов, писала вірші, майстерно грала на
фортепіано. Навчалась на історичному факультеті Харківського інституту народної освіти.
Перший вірш надрукувала 1924 року. Вчителювала, працювала в різних редакціях, писала
прозові та віршовані твори. Відомі її збірки творів – «Далекий край» (1926), «Про маленьку
мавпу» (1928), «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика та Марисю»
(1930), «Ясоччина книжка» (1934), а також повість «Катруся вже велика» (1955). Її творчий
доробок складає майже 200 книжок для дошкільного та молодшого шкільного віку. Укладач
«Читанок» для 1 та 2 класів, редактор журналу «Барвінок», авторка поетичного переспіву
«Слово о полку Ігоревім». Лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки
(п’єса-фантазія «Перший крок», драматична казка «Троянові діти», 1972).
Дізнайся більше:
Наталя Забіла: «З дітьми треба розмовляти так, щоб їм було і цікаво, і зрозуміло»
Поетеса всього живого. Наталя Забіла
Наталі Забілі - 115 років від дня народження
Забіла Наталія Львівна
Збірка була опублікована у Харкові. Книжка
містить приспівки, примовки, афористичні
вірші, оповідання: «Як Тарасик Марисю
доглядав», «Марися теж хоче вчитися»,
«Тарасик у диких звірів», «Метелики», «Про
ведмедика Мишку», «Ведмедикова колиска»,
«Вишні», «На дереві горобчики», «Людина з
глини», «Осінь», «На лижвах», «Сніг блищить».
«…майже всі ми змалку любили писати вірші та казки.
Це було для нас найулюбленішою розвагою»
(Н. Забіла)
«Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі»
(О. Олесь)
Письменник народився у містечку Білопілля (Сумщина). Навчався у
початковій школі, двокласному училищі, хліборобській школі, де
вивчав болгарську, сербську, польську мови. Літературну діяльність
розпочав 1903 року. Працював у редакції «Літературно-наукового
вісника», видавництві «Лан», редакції журналу «На переломі» (1920). З
1924 року проживав у Празі. Автор низки поетичних збірок. Окремими
книжечками вийшли казки «Івасик-Телесик» (1925), «Злидні» (1926),
«Солом’яний бичок» (1928), «Грицеві курчата», «Микита Кожум’яка»
(1929), «Лісовий лицар Ох» (1938), «Напровесні» (1941) та інші. Писав
твори, присвячені минулому України, тяжким та голодним 1930-м
рокам («Минуле України в піснях», «Земля обітована» інші). Багато
поезій автора покладено на музику українськими композиторами М.
Лисенком, Я. Степовим, К. Стеценком, М. Волинським.
Дізнайся більше:
Співець національного відродження. Поезія Олександра Олеся
Олесь Олександр (Олександр Іванович Кандиба)
Душа поета промовляє через слово
У піснях відбиваються хвилюючі
драматичні минулі події української
історії, а саме часи правління київських
князів. Цей твір автор написав в
еміграції 1920 року, тривалий час
пролежала у рукописах. Уперше її
надрукували у львівському видавництві
«Неділя» під назвою «Минуле України в
піснях. Княжі часи», передмову до
видання написав історик і
мистецтвознавець М. Голубець.
Драму видали за кордоном. До її
написання поета підштовхнули події
в Україні, а саме – Голодомор,
загибель його друга Антона
Крушельницького та його синів.
Твір викриває антиукраїнську
політику радянського ладу.
«Його людська і творча доля — це історія ламання «Я»
жорстоким режимом… Для вільної творчості йому дісталося
всього десять літ молодості… »
(В. Панченко, український літературознавець )
Роман складається з 8 композиційно та сюжетно
пов’язаних новел, які в сукупності передають трагічні
події перших національно-визвольних змагань 1920-х
років в Україні. Мав численні перевидання та був
перекладений багатьма мовами світу. За романом
знято однойменний фільм у 1939 році.
Поет, прозаїк, драматург, редактор та журналіст кількох періодичних
видань, сценарист, художній керівник Одеської кінофабрики, один із
найвизначніших неоромантиків в українській літературі першої
половини ХХ ст. Народився на Кіровоградщині. З 1917 року мешкав у
Єлисаветграді, де закінчив реальне училище, згодом навчався у
механічному технікумі. Був студентом Київського політехнічного
університету (1922-1923). У 1925-1927 роках працював головним
редактором Одеської кінофабрики. Перший його вірш під назвою
«Море» (1922) був надрукований у газеті. Згодом була опублікована
«Прекрасна Ут» (1928). Писав і прозові твори – «Майстер корабля»,
«Чотири шаблі», «Вершники» тощо.
Дізнайся більше:
Народжений у степах, натхненний морем
Добрий геній українського кіно
Яновський Юрій Іванович
Слово, що не прохолоне
Роман написаний письменником відразу після Другої світової
війни в таборах Ді-Пі (1948-1949). Уперше надрукований у
Німеччині у видавництві «Україна» після смерті автора. Герой
роману молодий українець, архітектор Максим Колот,
опиняється у воєнний 1943 рік між життям та смертю, між двома
воюючими арміями (нацистською та радянською). Філософський
роман намагається дати відповідь на основні питання
світобудови – що є добро та зло, показуючи жахіття війни та
незламну силу духу, цінність людського життя у
найнесприятливих умовах.
Народився у родині муляра на Сумщині. Вірші почав писати ще у школі. Перші поетичні
твори друкувалися у літературних журналах із 1925 року. Навчався у Київському
художньому інституті. У молоді роки вчителював та викладав малювання, обіймав низку
посад у різних організаціях, працював на шахтах Донбасу. Писав вірші. Був
арештований та 5 років відбув у більшовицьких таборах. У період Другої світової війни
перебував на Галичині, згодом емігрував до Німеччини (1945). Редагував газету
«Українські вісті». Його творчий доробок досить різноманітний – поема «Ave Maria»
(1929), романи «Тигролови» (1944), «Сад Гетсиманський» (1948-1950), «Людина біжить
над прірвою» (1965), памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР» (1946), драма
«Морітурі» (1947), повість «Огненне коло» (1953). Писав також твори для дітей – «Казка
про лелек та Павлика-мандрівника» (1943), «Колискова» (1955), «Телефон» (1956) з
власними ілюстраціями). 1992 року йому посмертно присуджено Національну премію
України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський», «Тигролови». А 1996
року засновано літературну премію імені Івана Багряного.
Дізнайся більше:
1906 – народився Іван Багряний, письменник
Багряний Іван Павлович
Бабенко О. В контексті сьогодення: Іван Багряний «Людина біжить над прірвою»
«… ця надзвичайна історія «бігу над прірвою» – це ціла
героїчна сага про надлюдські пригоди однієї й одинокої
серед ворожих їй сил людини…»
(В. Гришко, український письменник, публіцист)
«Витязь молодої української поезії» (за висловом О. Гончара) народився на
Полтавщині. Навчався у Біївській початковій школі, середній школі в
Тарандинцях, згодом на факультеті журналістики Київського національного
університету ім. Т. Шевченка (1952-1957). У студентський період писав вірші,
був членом літературної студії. Працював у редакціях черкаських обласних
газет. Автор численних статей, театральних, літературних рецензій, казок
для дітей та дорослих («Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну
Навпаки», «Казка про Дурила»). За життя вийшли лише збірка поезій «Тиша і
грім» (1962) та казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Його відомі твори: «Земне
тяжіння» (1964), «Вино з троянд» (1965), «Лебеді материнства» (1981). Лауреат
Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995 (посмертно).
Дізнайся більше:
Василь Симоненко (1935-1963)
Шаповал К. «У мене Україна одна». Василь Симоненко: факти про
життя і творчість поета-шістдесятника
1935 – народився поет Василь Симоненко
Лицар нескореного покоління
«Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди»
(В. Симоненко)
Його проза така ж чарівна, як і поезія,
хоча за його життя неодноразово
перероблювалася радянською владою.
У збірку увійшли новели та
оповідання автора, що раніше
публікувалися у періодичній пресі.
Можливо, билина про кохання Василя
та його дружини, розказана його
другом журналістом М. Сніжком,
стала назвою та першим оповіданням
книжки.
Справжнє ім’я поетеси – Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. Народилася на Івано-
Франківщині у родині лісника. Навчалася в Коломийській школі, а 1900 року склала
іспит на атестат учительки народної школи. Вільно володіла польською, німецькою,
чеською, французькою, словацькою, розуміла грецьку, латинську, італійську. Понад 40
років працювала на ниві народної освіти, надавала приватні уроки онукам І. Франка.
Почала писати вірші ще в юності та друкувалася в 1902-1908 роках на сторінках газети
«Діло», журналу «Літературно-науковий вісник». За жанром твори різні – лічилки,
загадки, казочки, колискові, співанки, п’єса «В чужому пір'ю», поема «Мати-страдниця».
За часи незалежності видані її книжки — «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко
мій маленький», «Безкінечні казочки» (1970), «Грай бджілко» (1978), «Ростіть великі»
(1979), «Школярики йдуть» (1981), «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись,
маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства». Син поетеси М. Домбровський фінансово
допоміг видати найповніше зібрання творів авторки «Для Вкраїни вірно жиймо» (Нова
зоря, Івано-Франківськ, 2009).
Дізнайся більше:
Марійка Підгірянка: талант відданий дітям
Життя, присвячене дітям: до 140-річчя від дня народження Марійки Підгірянки
Життєвий та творчий шлях письменниці
Мірошніченко А. Літературні подорожі: Музей Марійки Підгірянки
«Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса»
(М. Рильський, український поет)
Збірка віршів про дітей та для дітей. Основні мотиви
творів – мрії про краще майбутнє народу, оспівування
краси рідного краю, природи Карпат.
«Скажу, дітки, вам казку:
Приніс зайчик дров в'язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив юшку швиденько.
Юшка була солодка —
Моя казка коротка».
Повість-казка для молодшого шкільного віку
– іронічна притча про владу. Дія
розгортається у захованому в горах чарівному
місті-королівстві Дивограді, де завдяки
подружжю чарівників королю Зоресвіту та
королеві Веселині збувалися всі бажання
жителів, окрім бажання влади. Чорне веселе
кошеня Чарлі, яке жило разом з ображеним
та позбавленим товариства метром
Бридакусом, перетворили у чарівного кота
Чорлі. Подальші цікаві подорожі та
перетворення жителів міста, цікаві пісеньки
кота додають казковості твору, створюють
атмосферу добра, радощів, навчають
переборювати труднощі та досягати мети.
«… коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно
захотілося повернутись назад у дитинство — догратися,
досміятися, добешкетувати… Вихід був один — стати дитячим
письменником»
(В. Нестайко)
Народився у м. Бердичів (Житомирщина). Його мати працювала вчителькою. Коли йому виповнилося 11
років, почалась війна, хлопчина став одразу дорослим, лишився з мамою в окупованому Києві. Закінчив
Київський національний університет ім. Т. Шевченка (1952) та працював у редакціях журналів «Дніпро»,
«Барвінок», видавництвах «Молодь», «Веселка». Літературну діяльність розпочав ще у 1950-х роках. Автор
написав майже 40 книжок оповідань, казок, повістей, п'єс. Перше оповідання для дітей було надруковано
у журналі «Барвінок» (1954). Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ 1956 року. Працював у
редакціях «Дніпро», «Барвінок», «Молодь», «Веселка». Був головним редактором журналів «Терентій»,
«Немо», видавництва «Чорлі». Вів програму «Радіобайка Всеволода Нестайка» на Українському радіо
(1998-2008). Лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки («Незвичайні пригоди в
лісовій школі», 1982). Відомі твори автора – «В Країні Сонячних Зайчиків», «Тореадори з Васюківки»,
«Таємниця трьох невідомих», «Одиниця з «обманом», «П’ятірка з хвостиком», «Чарівні окуляри», «Казкові
пригоди і таємниці», «Дивовижні пригоди незвичайної Принцеси» тощо.
Дізнайся більше:
Всеволод Нестайко: «Я все життя писав саме для дітей – писав з любов’ю, болем і тривогою»
Основні дати життя та творчості Всеволода Зіновійовича Нестайка
Дивосвіт Нестайкових пригод: до 90-річчя від дня народженнчя
Поет, перекладач, шістдесятник народився на Львівщині у родині військовослужбовця.
Після школи навчався у Львівському університеті ім. І. Франка (1956-1961). Брав активну
участь у діяльності клубу творчої молоді «Пролісок» (1963-1964). Працював у Львівському
обласному архіві, у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, був редактором
журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У видавництві «Молодь» вийшла
перша збірка віршів «Вогонь Купала» (1966). Цикли його поезій «Пробуджена муза»,
«Невольнича муза» створені із 17 поетичних збірок дисидентської поезії. Автор численних
дитячих поетичних збірок та казок – «Книжечка для Дзвінки» (1991), «Пан Ніхто»
(1994), «Про дівчинку і квіти» (1995), «Дурні казки» (1996), «Різні-прерізні телеляківки»,
«Казки зі Львова» (2001), «Забави тістечок» (2004), «Небилиці про котика і кицю» (2005),
«Пісеньки та віршики зі Львова» (2006), «Данка і Крак» (2009) та інші. Лауреат
Національної премії України імені Тараса Шевченка (збірка «Тринадцять аналогій», 1992),
інших літературних премій, почесний член Міжнародного ПЕН-клубу, почесний доктор
Львівського національного університету імені Івана Франка (2010).
Дізнайся більше:
Ігор Калинець
Ігор Калинець — творець українського національного літературного та інтелекту
ального простору
Каплун В. Калинець Ігор Миронович
«…самобутня творчість, що відзначається високою
мистецькою неповторністю, вишуканістю поетичного
слова, новаторством та оригінальністю стилю…»
(І. Хлистун, мовознавиця)
Невеличка книжечка вийшла у видавництві «Веселка» з
ілюстраціями С. Іванова. Авторські казочки для
дошкільного та молодшого шкільного віку – це цікаві
розповіді квітів, які ростуть у садку на невеликій грядці.
Найголовніше у цих казочках – засвоєння багатства та
різнобарв’я рідної мови, знання різноманітних чарівних
образів квітів:
«Хто це в нашому садку
У барвистому вінку?...».
«Дівчинка та квіти» стали однією із частин книжечки
«Казки зі Львова» (2005, 2007).
В основу казкової повісті покладено народну «Казку про дивну
сопілку», мотив та основа сюжету якої пов'язані із перетворенням
людини‚ живої душі на дерево. У повісті авторки досліджується вічні
питання, що споконвіку хвилюють людину: звідки проростає зло в
нашій душі та чи можна зупинити злочин.
«Це — повість-притча, повість-міф, повість-метафора,
виконана у «прафольклорному» річищі із використанням
величезного фольклорного матеріалу»
(Я. Голобородько, український літературознавець)
Письменниця, публіцистка, викладачка народилась у м. Луцьку.
Закінчила філософський факультет (1977-1982), аспірантуру з естетики
Київського національного університету імені Т. Шевченка (1985).
Друкувала вірші у літературній періодиці з 1972 року. Відомі її твори
для дітей – «Казка про калинову сопілку» (2000), оповідання та повісті
для підлітків «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється»,
«Сестро, сестро». Твори Забужко перекладені понад 20 мовами. 2012
року отримала відзнаку «Золотий письменник України».
Дізнайся більше:
Забужко Оксана Стефанівна
ОКСАНА ЗАБУЖКО
Оксана Забужко
Автор історичних та кримінальних романів, оповідань, творів для дітей народився у м.
Ніжині. У дитинстві мріяв стати бібліотекарем, щоб постійно бути серед книжок.
Навчався у Київському національному університеті імені Т. Шевченка на факультеті
журналістики. Свій перший твір написав у 7 років. Почав друкуватися 1987 року. Автор
понад 40 книжок для дорослих та дітей, володар багатьох премій та почесних нагород,
серед яких декілька номінацій «Коронації слова». Відомий детективними пригодами для
дітей – «Гімназист і Чорна Рука», «Гімназист і Вогняний Змій», «Гімназист і Біла
Ворона», «Полювання мисливців за привидами», «Небезпечна спадщина», «Клуб
боягузів», «Група залізничного порядку», «Врятуйте Бетмена». Лауреат премії Кабінету
Міністрів України імені Лесі Українки («Врятувати березень», 2023). За його сценаріями
створені художні та телевізійні фільми, документальні серіали, а деякі його твори
екранізовані.
Дізнайся більше:
Майстер розповідати цікаві історії — Андрій Кокотюха
Біографія
«Правильні книги дозволяють моделювати різні життєві
ситуації. Але для кожного – своя правильна книга»
(А. Кокотюха)
Перша книжка про пригоди Богдана та Даньки, які
відбуваються під час літніх канікул. Хлопчаки
перетворюються на справжнісіньких детективів у
пошуках скарбів козацького полковника Лиховія
(бочки з золотими червінцями та козацької булави).
Карколомні пригоди, таємниці та небезпека
супроводжують двох друзів із початку пошуку.
Продовженням пригодницького твору є «Таємниця
зміїної голови», «Таємниця таємного човна».
«Ще з першого класу я був свідомий
того, що стану письменником і
системно цікавився літературою»
(І. Андрусяк)
Поет, прозаїк, перекладач народився на Івано-Франківщині. Закінчив
філологічний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника
(1992), Українську академію державного управління при Президентові України
(1997). Працював журналістом, головним редактором видавництва «Фонтан казок».
Пише вірші та віршовані казки для дітей. Його повість «Вісім днів із життя
Бурундука» увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі
ворони» (White Ravens, 2013). Лауреат Корнійчукової премії (збірка «Лякація»,
2016), премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки («Зайчикова
книжечка», «Третій сніг», 2019), номінант на премію імені Ганса Крістіана
Андерсена (2020), член українського ПЕН-клубу.
Дізнайся більше:
Простір любові Івана Андрусяка, або Всі ми також Зайчики
Головченко Н. Як «Морськосвинський детектив» Івана Андрусяка заохочує
дітей до читання
Книжка вийшла у видавництві Vivat та складається з
трьох захопливих окремих історій, у кожній з яких свин
Жерар розплутує загадки місцевої тваринницької
громади. Детективні пригоди містять комічні ситуації,
сповнені іскристого авторського гумору.
Народилася в Парижі у родині дворянина Моріса Дюпена. Отримала освіту в
Августинському жіночому монастирі (Париж), читала багато національної та
перекладної літератури. Любов до літератури їй прищепила бабуся. Авторка писала
романи, мемуари та була однією із найпопулярніших авторів Європи. За життя в
тодішній Англії була більш популярна, ніж Віктор Гюго та Оноре де Бальзак разом.
Одна із найвизначніших постатей у європейському романтизмі. Її перший роман –
«Дівчина з Альбано» (1831). Для дітей вона писала романтичні та повчальні казки,
використовуючи народні мотиви, які присвятила своїм онукам – «Грибуль» («Histoire du
veritable Gribouille») (1850), «Бабусині казки» (1873), «Крила мужності», «Рожева
хмаринка», «Про що говорять квіти», «Феї пороху», «Собака і священна квітка» тощо.
Дізнайся більше:
Жорж Санд (Аврора Дюпен) (1804-1876) //
Качак Т. Зарубіжна література для дітей / Т. Качак, Л. Круль. — К., 2014.
Дитячі твори письменниця присвятила своїм онукам.
Вона вигадувала не тільки власні сюжети, але й
використовувала народні мотиви. Грибуль – казкар-
довгожитель, герой однойменної казки, живе у світі
природи. Одного разу зустрічається з великим джмелем,
у якому впізнає злого генія, що царює майже 400 років.
Герой твору – зразок втілення любові до людей, добра та
самовідданості, бо своїм життям заплатив за моральну
свободу людства.
«Я роблю багато виписок із книг, газет, журналів і
наукових звітів. Всі ці замітки ретельно класифікуються і
служать матеріалом для моїх повістей і романів»
(Ж. Верн)
Засновник жанру науково-фантастичного роману народився у містечку Нант
(Франції) у родині адвоката. З дитинства мріяв про далекі подорожі. Закінчив
Нантський коледж, а отримавши диплом у Сорбонні, працював адвокатом,
спробував себе у акторстві та літературній діяльності. Перше оповідання
«Перші кораблі мексиканського флоту» (1851) сподобалося читачам. Часто
працював у Національній бібліотеці: читав книги з історії і географії Південної
Америки, записки учасників арктичних експедицій, статті про останні
експерименти в галузі повітроплавання, підводної навігації, переглядав
зоряний атлас. Він поставив собі за мету описати всю земну кулю: природу
різних кліматичних зон, рослинний і тваринний світи, побут і звичаї народів
світу. Таким чином створив власну картотеку з 20 тис. записів. Його творча
спадщина величезна. Письменника називають Нострадамусом ХІХ ст. – із 108
гіпотез та наукових ідей у його романах, 64 були реалізовані вже у середині ХХ
ст.
Дізнайся більше:
Великий мрійник та фантазер
Творчий шлях великого мрійника та фантазера Жуля Верна, Одна історія
Серед численних творів найвідомішою є трилогія романів – «Діти
капітана Гранта» (1867), «Двадцять тисяч льє під водою» (1869–1870)
та «Таємничий острів» (1974-1875). За висловом автора: «Робінзонади
були книгами мого дитинства, і я зберіг про них незабутнє
враження... Безперечно, любов моя до таких пригод інстинктивно
привела мене на шлях, який я потім обрав». Головними дійовими
особами роману стали п'ятеро американців, які здійснили втечу із
полону на повітряній кулі, опинившись на безлюдному острові.
Маючи певні знання, активні та трудолюбиві, вони власними
силами створили собі умови для існування. Саме у цьому романі
дізнаємося про таємницю долі капітана Немо.
Письменник народився у родині робітничого в Дрездені. У дитинстві мріяв стати
вчителем, тож 1913 року вступив до педагогічного коледжу, але закінчити не зміг
через мобілізацію в армію. Після завершення Першої світової війни закінчив коледж,
навчався у Лейпцизькому університеті на факультеті історії, філософії, німецької
мови та літератури. Захистив дисертацію, працював журналістом та театральним
критиком. Він належить до письменників того покоління, на долю якого припали всі
складні та трагічні події Німеччини ХХ століття. Після Другої світової війни видавав
у Мюнхені дитячий журнал «Пінгвін», паралельно працював на радіостанціях. Перші
твори — це збірка віршів лейпцизького періоду, повісті — «Еміль і детективи» (1928),
«Еміль і троє близнюків» (1935). Творчий доробок письменника складає 15 книжок
про дітей та для дітей. Його твори — «Летючий клас» (1933), «35 травня» (1930),
«Цятка і Антон» (1931), «Зачарований телефон», «Конференція тварин», «Маленький
Макс» (1963), «Маленький Макс і маленька міс» (1967) тощо. Лауреат літературної
премії ім. Ґеорґа Бюхнера (1957), премії ім. Г.К. Андерсена (1960).
Дізнайся більше:
Еріх Кестнер (Erich Kästner, 1899–1974)
Еріх Кестнер
«Пригоди славнозвісних книг» Анатолій Костецький
Продовження повісті автора «Еміль і детективи» (1928). Це
перші зразки дитячого детективу, або трилеру, де
письменник розкриває внутрішню трагедію дитини, яка
потрапляє у світ дорослих, намагається збагнути закони
життя. Описує пригоди Еміля на березі Балтійського моря.
«Тільки справжня людина, подорослішавши,
залишається дитиною»
(Е. Кестнер)
Письменник, викладач Оксфордського університету відомий своїми роботами з
середньовічної літератури. Народився у м. Белфаст (Північна Ірландія), проте
більшу частину життя прожив у Англії. 1917 року вступив до коледжу Оксфорда,
незабаром потрапив до британської армії. Після поранення демобілізувався та
повернувся до навчання, отримав ступінь бакалавра, кількома роками пізніше –
магістра. Майже 30 років викладав англійську словесність у коледжі Магдалени
в Оксфорді. Перша поетична збірка віршів «Пригноблений дух» вийшла 1919
року. Класичним взірцем філософської фантастики ХХ ст. стала «Космічна
трилогія» (1938-1945). Найвідоміші твори автора – «Листи Крутеня» (1942),
«Велике розлучення» (1945), «Хроніки Нарнії» (1950-1956), «Чотири любові»
(1960). Отримав медаль Карнегі, має звання почесного доктора університету
Лаваля, член Британської академії.
Дізнайся більше:
Клайв Стейплз Льюїс
Клайв Стейплз Льюїс
Клайв Стейплз Люїс
«Що ти побачиш і почуєш, залежить від
того, що ти за людина і звідки дивишся»
(К. С. Льюїс)
Першою книгою відомого циклу творів
«Хроніки Нарнії» (1950-1956) вважається
саме цей роман, хоча вийшов пізніше другої
частини («Лев, Біла відьма та шафа») у
видавництві «The Bodley Head». Автор
описує виникнення магічного нарнійського
світу, тобто події, що сталися за 1000 років
до розповідей у другій книжці. Дивовижний
світ Хронік населяють речисті звірі та
крилаті коні, чарівна яблуня і
маєстатичний лев.
«Ця книга Річарда Баха діє відразу в двох напрямах. Вона
надає мені почуття польоту і повертає мені молодість»
(Р. Бредбері, американський письменник)
Народився у м. Оук-Парк (штат Іллінойс, США). За сімейними
переказами він є нащадком видатного німецького композитора Й.
С. Баха. Навчався в університеті м. Лонг-Біч (штат Каліфорнія),
де також відвідував уроки пілотування літаком. А захоплення
авіацією стало його головною сферою діяльності у 1956-1959
роках. Пізніше автор працював пілотом-каскадером у кіно, був
автором технічної літератури, льотних інструкцій, але мріяв бути
письменником. Тому більшість його творів присвячені темі
польоту. Найбільшу славу автору принесла повість «Чайка
Джонатан Лівінгстон» (1970). Загалом творчість письменника
пов'язана з польотами на літаках та літанням у метафоричному
контексті.
Дізнайся більше:
Бах Ричард
Разом з Бахом до сонця
Річард Бах – американський письменник
Повість-притча має філософський підтекст. Ім’я
чайки – Джонатан Лівінгстон – належить
славетному американському льотчику 1930-х років.
Сам автор стверджував, що твір було написано під
впливом вражень від реальних польотів відомого
льотчика. Ідея написання книги виникла у 1959 році
та була реалізована лише через вісім років. Книжка
екранізована 1973 року режисером Х. Бартлетом
(«Чайка Лівінгстон»).
Книжка «Слоник на ім’я Манюній» була
вперше опублікована у видавництві «Beltz
Verlag». Це історія про слоника, який
загубився та шукає свою сім'ю.
Українське видання 2017 року містить
чотири історії про слоника «Слоник на ім’я
Манюній» (1985), «Манюній вирушає в
пустелю» (1987), «Манюній шукає слонів»
(1988), «Манюній знаходить маму і тата»
(1988).
«Він завжди міг утримати своїх персонажів в образах тварин.
Миші залишаються мишами, коти залишаються котами. Хоча
вони діють і думають, як люди… Дуже важливо підтримувати
цей баланс, і Мозеру це прекрасно вдалося»
(Г. Гельдберґ, директор видавництва «Beltz&Gelberg» )
Один із провідних австрійських письменників, художників-ілюстраторів народився у Відні, виріс у східній
федеральній землі Австрії (Бургенландії) у родині виноробів. У 1969-1973 роках навчався за фахом
верстальника, згодом став вільним художником та проілюстрував пригодницьку книжку німецького
видавництва «Beltz&Gelberg» (1975). Перша книжка «За великими болотами» побачила світ 1980 року. За
20 років створив понад 100 книжок (альбоми, календарі, романи, книжки-картинки, книги байок, казки).
Відомі книжки-картинки — «Місячна кулька», «Лагідний дракон», «Дідусеві історії, або Ліжко з летючими
деревами», «Місяць за стодолами» (номіновані на німецьку премію за книжки для юнацтва). «Історії з
морської пляшки» потрапили до почесного списку Австрійської державної премії за книжки для дітей та
юнацтва. Отримав японську відзнаку за літературу для дітей «Сова» («Ворона на снігу», 1987),
літературну премію міста Гамельн «Щуролов» («Крук Альфонс», 1992). Автора визнали дитячим
письменником 2000 року, він був нагороджений почесною Золотою відзнакою за заслуги перед
Республікою Австрія та Золотою відзнакою федеральної землі Відень (2013).
Дізнайся більше:
Що ми не знали про Ервіна Мозера
Ервін Мозер
Письменник, сценарист та педагог народився у Касабланці (Марокко) у багатодітній
родині військового. Його дитинство та юність минули у гарнізонах Африки, Індокитаю та
Франції. Освіту отримав в університеті Ніцци та став викладачем французької мови та
літератури. Працював за різними професіями, був художником-ілюстратором, працював із
дітьми, які мають вади із затримки розвитку. Саме дітям призначені його перші твори
«Куть-кутько» (1982), «Око вовка» (1984). Найвідоміші його твори – детективні романи, які
склали «Сагу Малоссена», що розповідають історію Бенжамена Малоссена та його сім’ї.
Його творчий доробок складають також есеї, спогади та сценарії. Написав сценарій для
анімаційного фільму «Ернест і Селестина», номінованого на премію «Оскар» і премію
«Енні» (2014), а також інші романи, адаптовані для кінематографа, такі як «Панове діти»
та «Усе для людожерів». Має нагороди французької літературної премії Ренодо («Шкільні
страждання», 2007), великої літературної премії Французької академії (2023). Творчість
автора також відзначена міжнародною премією Гринцане-Кавур (2002), а газета «Le
Figaro» (1989-1990) визнала його одним із найкращих романістів року. Його твори
перекладені 30 мовами світу. Більшість критиків визнає автора одним із найбільш
творчих комічних письменників початку ХХІ ст.
Дізнайся більше:
Александрова Г. Іронічний підтекст роману Д. Пеннака «Усе для людожерів»
Перший роман зі «Саги про Малоссена» опубліковано українською
«Сага про Малоссенів» – відома французька детективно-
саркастична серія, до якої увійшли 10 романів. Це перший
роман про Бенжамена Малоссена, дія якого відбувається у
1980-х роках у Парижі. Роман змушує переосмислити та
дати відповідь на питання, що таке зло та добро. Був
екранізований у 2013 році режисером Н. Бері. Твір
перекладений українською мовою у 2015 році.
Дебютна книжка письменниці розповідає про кумедного і
незвичайного песика Вінн-Діксі. Мила дитяча історія
наштовхує на роздуми про необхідність у задоволенні
простими речами, особливо коли біля тебе кудлатий пес,
який вміє усміхатися, як людина. Десятилітня Індія Опал
Булоні переїжджає разом із батьком у невеличке південне
містечко Наомі, але почувається дуже самотньою. Та
одного дня зустрічає в супермаркеті незграбного
бездомного песика.
У 2005 році твір був екранізований. Повість увійшла до
почесного списку Ньюбері.
Народилася у Філадельфії (Пенсильванія, США), переїхала з родиною до Клермонту
(Флорида). Зараз проживає у Міннеаполісі (штат Міннесота). 1987 року майбутня
письменниця отримала диплом з англійської мови та літератури університету Флориди.
Літературною творчістю почала займатися тільки через 9 років. Її перша книжка «Завдяки
Вінн-Діксі» (2000) принесла визнання читачів, кілька нагород та міцно трималася в
рейтингах найкращих книжок року. Твори для дітей – «Тигр у повітрі» (2001), «Пригоди
мишеняти Десперо» (2003), «Пригоди свинки Мерсі» (2005-2009), «Дивовижна подорож
кролика Едварда». Нагороджена медаллю Ньюбері, іншими літературними національними
преміями. Письменниця була національним послом літератури для дітей 2014-2015 років:
«Я всюди намагалася надихати людей на читання, нагадувати, що читання – це не
обов’язок, а насолода, радість, привілеї. Дуже важливо, щоб батьки читали дітям, а діти
читали батькам. Це зміцнює та поглиблює відносини».
Дізнайся більше:
Книжки-лауреати Ньюбері: що можна прочитати українською
Кейт ДіКамілло
Кейт ДіКамілло: дивовижні історії та неможливі дива
«… пишу як для дітей, так і для дорослих,
і мені подобається вважати себе оповідачем»
(К. ДіКамілло)
Четверта книжка із циклу. У цьому ж
році роман було нагороджено премією
«Г’юґо». Авторка також зауважила, що
цей том видався їй найтяжчим у
написанні. А 2005 року вийшов
однойменний художній фільм
(режисер – М. Ньюел).
Шосту книжку цього циклу
письменниця присвятила своїй
доньці Маккензі. У 2009 році
вийшов однойменний фільм,
сценарій якого написав С.
Кловз, режисер – Д. Єйтс.
Українською мовою книжка
вийшла у жовтні 2005 року.
Народилася у родині авіаційного інженера. У дитинстві любила читати, а
у 5-6 років вигадала першу історію про кролика, який хворів на кір. Часто
писала фантастичні історії, які читала молодшій сестрі. Після закінчення
школи навчалася на філологічному факультеті університету у м. Ексетер,
працювала секретарем лондонського відділу організації «Міжнародна
амністія», вчителькою англійської мови та літератури у Португалії, куди
переїхала разом із чоловіком. Одночасно почала писати книгу про
хлопчика-сироту, який жив у приймах лихих родичів, гадки не маючи про
свої чаклунські здібності. Перша книжка «Гаррі Поттер і філософський
камінь» була видана 1997 року. У Великобританії вона отримала дві
престижні нагороди — «Найкраща книга року», «Золота медаль» за
найкращу книжку для дітей віком від 9 до 11 років. Цикл про Гаррі
Поттера перекладений багатьма мовами світу та очолює рейтинг
найпопулярніших видань.
Дізнайся більше:
Чарівний світ чаклунів та магів
Джоан Ролінґ (31.07.1965, Чіплінґ Содбері, Англія)
«Я із самого початку задумала «Гаррі Поттера» як
серію із семи романів, оскільки вирішила, що
чаклунства будуть навчати сім років, із одинадцяти
до сімнадцяти, по рокові на кожну книгу»
(Дж.-К. Ролінг)
«Під цими кризовими сюжетними лініями
ховається митець у роботі – автор, який
заохочує своїх читачів дивитися, відчувати,
довіряти та співчувати своїм героям»
(Ф. Бредберн, американська рецензентка Booklist )
Письменниця народилась в Олександрії (штат Вірджинія, США), виросла в
Чейва Чейз (штат Меріленд). Навчалась у Вашингтоні. Після вивчення
філософії у коледжі Барднарду (Нью-Йорк) працювала секретарем,
редактором. Літературну діяльність почала у 2000 році. Через рік побачила
світ її перша книжка «Товариство чарівних джинсів», яка стала одразу
бестселером. Упродовж наступних 5 років письменниця написала ще 4
книжки про літні пригоди дівчат-підлітків. У своїх творах вона поєднує
веселе та сумне, серйозне, буденне і святкове, реальне і дивне. За
мотивами усіх книжок серії було знято два фільми.
Дізнайся більше:
Сучасна дитяча література зарубіжжя
Енн Брашарес (нар. 1967) // Качак Т. Зарубіжна література для дітей.
— Київ, 2013. — С. 413-414.
Ця книжка розповідає про літні пригоди дівчат, які закінчили
школу. Авторка описує віддану дружбу чотирьох дівчат – Кармен,
Ліну, Бріджит та Тіббі, які об’єдналися у Товариство Мандрівних
Джинсів завдяки чарівному талісману – джинсам із секонд-хенду.
Письменниця порушує проблеми стосунків батьків і дітей,
становлення, самоствердження і самореалізації юної особистості,
пошуку свого місця у житті, першого кохання, дружби і вірності.
Народилася в Стокгольмі у родині біженців із Німеччини та Угорщини, які пройшли
тяжкі випробування у період Другої світової війни. Авторка зауважує, що найбільше
на формування її світогляду вплинули книжки та великий гай, поряд з яким вона
проживала. Літературну діяльність розпочала з 1970-х років. Першу книжку «Літо
Тулле» написала 1973 року. За книжку «Дівчина, яка не хотіла цілуватися» була
нагороджена Августівською премією 1995 року. У 2010 році почала видаватися дитяча
серія книжок з ілюстраціями Є. Ерікссон про дівчинку на ім’я Даня — «Моє серце
б'ється та сміється», «Моє щасливе життя», «Даня та її клопоти», «Побачимось, коли
вийде», «Найкращий подарунок», «Любити краще, ніж не любити», «Усього по два».
Твори письменниці перекладені 25 мовами, відзначені численними нагородами
(премією Астрід Ліндгрен, нагородою Нільса Гольгерссона).
Дізнайся більше:
Про книгу «Моє щасливе життя» Рус Лаґеркранц
Рус Лаґеркранц
«Мабуть, Даня – найщасливіша людина на світі.
Особливо тоді, коли іде до школи». Це – один з епізодів
щасливих миттєвостей, які трапляються із маленькою
дівчинкою. Теплі історії розповідають про дитячу дружбу
двох дівчаток та щастя, якому немає кінця. 2013 року
книжка була номінована на Німецьку молодіжну
літературну премію та нагороджена Leipzig Reading
Compass.
Ювілейний книгоград - 2025 1

Ювілейний книгоград - 2025 1

  • 3.
    «Читанка для діточокв народних училах руських» – фактично перший шкільний підручник, укладений живою народною українською мовою, який був підготовлений автором до друку ще в грудні 1836 року. Тут було зібрано відомості про землю, всесвіт, короткі повісті про святих і біблійні легенди, байки тощо. Але видання побачило світ під назвою «Читанка для малих дітей, до школьного і домашнього употребленія сочинена Маркіяном Шашкевичем» завдяки Якову Головацькому лише у 1850 та 1853 роках, довго служила вчителям, дітям у початкових класах. Творець нової української літератури народився на Львівщині в родині священника. Навчався у Бережанській гімназії, Львівській духовній семінарії та водночас був слухачем філософського відділу університету. У гімназійний період письменник почав писати вірші. Займався самоосвітою, багато читав у період виключення з семінарії, яку закінчив 1838 року. Ініціатор видання першого українського фольклорно- літературного альманаху «Русалка Дністровая» (1837, Будапешт), що містив народні пісні, власні твори, переклади зі слов'янських мов, роздуми про давньоруську літературу. Був священником та не полишав літературної праці. Але його поезії, переклади та інші твори видавалися лише після його смерті. Дізнайся більше: Маркіян Шашкевич – автор першої української Читанки Савчук Н. Таке життя не кожному дано Маркіян Шашкевич «Писання Шашкевича робили дуже велике враження й були немов блискавка серед темної ночі. Він мав відвагу і дар висловити досить виразно, досить зрозуміло все те, що людей боліло, чого вони бажали й чого надіялися» (І. Франко)
  • 4.
    «Поет для всьогоцивілізованого світу» (К. Е.. Францоз, австрійський письменник) Автор побував в Україні 1843 року. У липні 1844 року він написав сатиричну поему «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя, нестерпних страждань українців-кріпаків. І. Франко назвав цей твір «сміливим маніфестом слова проти темного царства», «першим сміливим і прямим ударом на ниль і неправду кріпацтва». Уперше поему видано окремою книжечкою у Львові. Повністю її надрукували у «Кобзарі» за редакцією В. Доманицького тільки 1907 року. Народився в селі Моринці (нині – Черкащина) у родині селянина-кріпака. Рано залишився сиротою. Навчався грамоті у місцевих дяків. Мав хист до малювання, навчався у маляра В. Ширяєва. Познайомився з українськими митцями – І. Сошенком, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, які допомогли йому звільнитися від кріпацтва та закінчити Академію мистецтв (1838-1845). У цей час з’явилася нова творча пристрасть – віршування, а вже 1840 року була надрукована його невеличка збірка поезій «Кобзар», яка ознаменувала початок нового шевченківського етапу в розвитку української літератури. Був членом «Кирило-Мефодіївського товариства». Його арештували, засудили, віддати у солдати із забороною писати та малювати (1847-1857). Усупереч забороні, створив 145 поетичних творів. Літературна спадщина поета має величезне значення, він став символом українського народу. Дізнайся більше: Енциклопедія життя і творчості. Біографія Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Тарас Григорович Шевченко (25 лютого (9 березня) 1814 - 26 лютого (10 березня ) 1861 року)
  • 5.
    Визначний майстер психологічноїновели народився у сім’ї заможного господаря на Станіславщині. Навчався у польській класичної гімназії м. Коломиї. Під час навчання багато читав, почав писати сатиричні оповідання у співавторстві з Лесем Мартовичем. Навчання продовжив на медичному факультеті Краківського університету. Згодом розпочав літературне та громадське життя. Писав також публіцистичні твори, прозові мініатюри-поезії в прозі. Відомі твори – «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905). І. Франко називав його «абсолютним паном форми», наголошуючи на глибокому ліризмі, що пробуджує найпотаємніші струни серця. Його також називають «селянським Бетховеном», співцем селянської бідноти, володарем селянських дум, українським модерністом. «…Я свою душу пустив у душу народу і там я почорнів з розпуки…». Ці слова автора якнайбільше характеризують його творчу спадщину. Дізнайся більше: Василь Стефаник/Біографія/Цікаві факти «Все, що я писав, мені боліло…» Терещук Г. 150-літній ювілей Василя Стефаника Чорний О. Фільму Леоніда Осики «Камінний хрест» - 55 Епічно-психологічна новела присвячена поневірянням українців-емігрантів, які шукали кращої долі за межами батьківщини. Прототипом головного героя твору був його односелець, який одним із перших виїхав із родиною до Канади. За мотивами новели у 1968 році створено однойменний фільм, який вважається одним із канонічних фільмів українського поетичного кіно (режисер – Л. Осика). Фільм внесли до навчальної програми відомого кіноінституту в Лодзі (Польща). «Стефаник вибухнув моментально і одразу високохудожніми цілими зразками» (Р. Піхманець, доктор філологічних наук)
  • 6.
    Народився у сім'їсільського коваля на Східній Галичині. Освіту здобував у сільській школі, Дрогобицькій гімназії, з 1875 р. навчався на філософському факультеті Львівського університету. 1893 року захистив докторську дисертацію у Віденському університеті. Перші твори почав публікувати у студентському часописі «Друг». Сучасники називали письменника «академією в одній особі», відзначаючи вільне володіння 14 мовами. Згодом перекладав твори з німецької та французької літератури, крім того займався редакторською, видавничою, викладацькою діяльністю. За літературного життя тривалістю у 40 років написав понад 6000 художніх творів, критичних статей, наукових праць, з них — майже 50 казок для дітей. Цікаві також його оповідання та новели для дітей, у яких він згадував свої моменти спілкування з природою. П'ятдесятитомне зібрання творів письменника – це лише третина створеного українським генієм. Дізнайся більше: Енциклопедія життя і творчості Івана Франка Вербицька Л. Природа в житті Івана Франка Іван Франко та Леся Українка: вектор взаємодії : (до 160-річчя Івана Франка та 145- річчя Лесі Українки) Для автора природа була особливим світом, невід’ємною частиною життя, однією з першорядних потреб людського існування. Збірка оповідань мала 13 творів: «На лоні природи», «Микитичів дуб», «Яндруси», «Дріада», «Щука», «Odi profanum vulgus», «Мавка», «Під оборотом», «Мій злочин», «У столярні», «Поєдинок», «Поки рушить поїзд», «Сойчине крило». Останній твір – це поема про любов, де автор показує, що велика сила кохання здатна зцілити зболену душу. Частина оповідань зі збірки друкувалась в українських періодичних виданнях. «Змалку нам прищеплювали любов до природи, дано пізнати її красу і таємну силу, любити звірят, мати співчуття до слабких та немічних…» (Анна Франко, молодша донька письменника)
  • 7.
    Лікар, письменник, художник,видавець народився на Полтавщині у родині священника. Навчався у Полтавській духовній бурсі, Полтавській семінарії. Закінчив Харківський ветеринарний інститут (1902). Працював за спеціальністю, був журналістом. У 1919 році як член дипломатичної місії УНР виїхав до Праги (Чехословаччина). Залишився в еміграції та викладав у Подєбрадах в Українській господарчій академії, одночасно активно займаючись видавничою та літературною роботою. Його твори – «Чмелик» (1920), збірка казок «Нечиста сила», збірки п’єс-казок «Русалка- жаба», «Лісове свято», «Чарівне намисто». Письменницький доробок – 118 книг та брошур. Значне місце у творчості займають книги для дітей та молоді. Дізнайся більше: Слово і доля Василя Короліва-Старого ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ 1879 - народився письменник і художник, член Центральної Ради Василь Королів-Старий Підлітковий роман «Чмелик» вийшов друком у чеському видавництві «День». У творі йдеться про пригоди юнака Максима Крушенка, який залишає рідну Полтавщину та мандрує світом, сприймаючи історію різних цивілізацій крізь призму української душі. У головному герої твору легко впізнати автора книжки.
  • 8.
    Народилась у мистецькійродині. Мати гарно малювала та захоплювалась поезією, а батько розповідав дітям про славетних пращурів-козаків. Дівчинка у 4 роки опанувала читання, письмо. Вивчила досконало декілька мов, писала вірші, майстерно грала на фортепіано. Навчалась на історичному факультеті Харківського інституту народної освіти. Перший вірш надрукувала 1924 року. Вчителювала, працювала в різних редакціях, писала прозові та віршовані твори. Відомі її збірки творів – «Далекий край» (1926), «Про маленьку мавпу» (1928), «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика та Марисю» (1930), «Ясоччина книжка» (1934), а також повість «Катруся вже велика» (1955). Її творчий доробок складає майже 200 книжок для дошкільного та молодшого шкільного віку. Укладач «Читанок» для 1 та 2 класів, редактор журналу «Барвінок», авторка поетичного переспіву «Слово о полку Ігоревім». Лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (п’єса-фантазія «Перший крок», драматична казка «Троянові діти», 1972). Дізнайся більше: Наталя Забіла: «З дітьми треба розмовляти так, щоб їм було і цікаво, і зрозуміло» Поетеса всього живого. Наталя Забіла Наталі Забілі - 115 років від дня народження Забіла Наталія Львівна Збірка була опублікована у Харкові. Книжка містить приспівки, примовки, афористичні вірші, оповідання: «Як Тарасик Марисю доглядав», «Марися теж хоче вчитися», «Тарасик у диких звірів», «Метелики», «Про ведмедика Мишку», «Ведмедикова колиска», «Вишні», «На дереві горобчики», «Людина з глини», «Осінь», «На лижвах», «Сніг блищить». «…майже всі ми змалку любили писати вірші та казки. Це було для нас найулюбленішою розвагою» (Н. Забіла)
  • 9.
    «Живи, Україно, живидля краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі» (О. Олесь) Письменник народився у містечку Білопілля (Сумщина). Навчався у початковій школі, двокласному училищі, хліборобській школі, де вивчав болгарську, сербську, польську мови. Літературну діяльність розпочав 1903 року. Працював у редакції «Літературно-наукового вісника», видавництві «Лан», редакції журналу «На переломі» (1920). З 1924 року проживав у Празі. Автор низки поетичних збірок. Окремими книжечками вийшли казки «Івасик-Телесик» (1925), «Злидні» (1926), «Солом’яний бичок» (1928), «Грицеві курчата», «Микита Кожум’яка» (1929), «Лісовий лицар Ох» (1938), «Напровесні» (1941) та інші. Писав твори, присвячені минулому України, тяжким та голодним 1930-м рокам («Минуле України в піснях», «Земля обітована» інші). Багато поезій автора покладено на музику українськими композиторами М. Лисенком, Я. Степовим, К. Стеценком, М. Волинським. Дізнайся більше: Співець національного відродження. Поезія Олександра Олеся Олесь Олександр (Олександр Іванович Кандиба) Душа поета промовляє через слово У піснях відбиваються хвилюючі драматичні минулі події української історії, а саме часи правління київських князів. Цей твір автор написав в еміграції 1920 року, тривалий час пролежала у рукописах. Уперше її надрукували у львівському видавництві «Неділя» під назвою «Минуле України в піснях. Княжі часи», передмову до видання написав історик і мистецтвознавець М. Голубець. Драму видали за кордоном. До її написання поета підштовхнули події в Україні, а саме – Голодомор, загибель його друга Антона Крушельницького та його синів. Твір викриває антиукраїнську політику радянського ладу.
  • 10.
    «Його людська ітворча доля — це історія ламання «Я» жорстоким режимом… Для вільної творчості йому дісталося всього десять літ молодості… » (В. Панченко, український літературознавець ) Роман складається з 8 композиційно та сюжетно пов’язаних новел, які в сукупності передають трагічні події перших національно-визвольних змагань 1920-х років в Україні. Мав численні перевидання та був перекладений багатьма мовами світу. За романом знято однойменний фільм у 1939 році. Поет, прозаїк, драматург, редактор та журналіст кількох періодичних видань, сценарист, художній керівник Одеської кінофабрики, один із найвизначніших неоромантиків в українській літературі першої половини ХХ ст. Народився на Кіровоградщині. З 1917 року мешкав у Єлисаветграді, де закінчив реальне училище, згодом навчався у механічному технікумі. Був студентом Київського політехнічного університету (1922-1923). У 1925-1927 роках працював головним редактором Одеської кінофабрики. Перший його вірш під назвою «Море» (1922) був надрукований у газеті. Згодом була опублікована «Прекрасна Ут» (1928). Писав і прозові твори – «Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники» тощо. Дізнайся більше: Народжений у степах, натхненний морем Добрий геній українського кіно Яновський Юрій Іванович Слово, що не прохолоне
  • 11.
    Роман написаний письменникомвідразу після Другої світової війни в таборах Ді-Пі (1948-1949). Уперше надрукований у Німеччині у видавництві «Україна» після смерті автора. Герой роману молодий українець, архітектор Максим Колот, опиняється у воєнний 1943 рік між життям та смертю, між двома воюючими арміями (нацистською та радянською). Філософський роман намагається дати відповідь на основні питання світобудови – що є добро та зло, показуючи жахіття війни та незламну силу духу, цінність людського життя у найнесприятливих умовах. Народився у родині муляра на Сумщині. Вірші почав писати ще у школі. Перші поетичні твори друкувалися у літературних журналах із 1925 року. Навчався у Київському художньому інституті. У молоді роки вчителював та викладав малювання, обіймав низку посад у різних організаціях, працював на шахтах Донбасу. Писав вірші. Був арештований та 5 років відбув у більшовицьких таборах. У період Другої світової війни перебував на Галичині, згодом емігрував до Німеччини (1945). Редагував газету «Українські вісті». Його творчий доробок досить різноманітний – поема «Ave Maria» (1929), романи «Тигролови» (1944), «Сад Гетсиманський» (1948-1950), «Людина біжить над прірвою» (1965), памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР» (1946), драма «Морітурі» (1947), повість «Огненне коло» (1953). Писав також твори для дітей – «Казка про лелек та Павлика-мандрівника» (1943), «Колискова» (1955), «Телефон» (1956) з власними ілюстраціями). 1992 року йому посмертно присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський», «Тигролови». А 1996 року засновано літературну премію імені Івана Багряного. Дізнайся більше: 1906 – народився Іван Багряний, письменник Багряний Іван Павлович Бабенко О. В контексті сьогодення: Іван Багряний «Людина біжить над прірвою» «… ця надзвичайна історія «бігу над прірвою» – це ціла героїчна сага про надлюдські пригоди однієї й одинокої серед ворожих їй сил людини…» (В. Гришко, український письменник, публіцист)
  • 12.
    «Витязь молодої українськоїпоезії» (за висловом О. Гончара) народився на Полтавщині. Навчався у Біївській початковій школі, середній школі в Тарандинцях, згодом на факультеті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1952-1957). У студентський період писав вірші, був членом літературної студії. Працював у редакціях черкаських обласних газет. Автор численних статей, театральних, літературних рецензій, казок для дітей та дорослих («Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила»). За життя вийшли лише збірка поезій «Тиша і грім» (1962) та казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Його відомі твори: «Земне тяжіння» (1964), «Вино з троянд» (1965), «Лебеді материнства» (1981). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995 (посмертно). Дізнайся більше: Василь Симоненко (1935-1963) Шаповал К. «У мене Україна одна». Василь Симоненко: факти про життя і творчість поета-шістдесятника 1935 – народився поет Василь Симоненко Лицар нескореного покоління «Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди» (В. Симоненко) Його проза така ж чарівна, як і поезія, хоча за його життя неодноразово перероблювалася радянською владою. У збірку увійшли новели та оповідання автора, що раніше публікувалися у періодичній пресі. Можливо, билина про кохання Василя та його дружини, розказана його другом журналістом М. Сніжком, стала назвою та першим оповіданням книжки.
  • 13.
    Справжнє ім’я поетеси– Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. Народилася на Івано- Франківщині у родині лісника. Навчалася в Коломийській школі, а 1900 року склала іспит на атестат учительки народної школи. Вільно володіла польською, німецькою, чеською, французькою, словацькою, розуміла грецьку, латинську, італійську. Понад 40 років працювала на ниві народної освіти, надавала приватні уроки онукам І. Франка. Почала писати вірші ще в юності та друкувалася в 1902-1908 роках на сторінках газети «Діло», журналу «Літературно-науковий вісник». За жанром твори різні – лічилки, загадки, казочки, колискові, співанки, п’єса «В чужому пір'ю», поема «Мати-страдниця». За часи незалежності видані її книжки — «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки» (1970), «Грай бджілко» (1978), «Ростіть великі» (1979), «Школярики йдуть» (1981), «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства». Син поетеси М. Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів авторки «Для Вкраїни вірно жиймо» (Нова зоря, Івано-Франківськ, 2009). Дізнайся більше: Марійка Підгірянка: талант відданий дітям Життя, присвячене дітям: до 140-річчя від дня народження Марійки Підгірянки Життєвий та творчий шлях письменниці Мірошніченко А. Літературні подорожі: Музей Марійки Підгірянки «Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса» (М. Рильський, український поет) Збірка віршів про дітей та для дітей. Основні мотиви творів – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. «Скажу, дітки, вам казку: Приніс зайчик дров в'язку, Поколов їх дрібненько, Зварив юшку швиденько. Юшка була солодка — Моя казка коротка».
  • 14.
    Повість-казка для молодшогошкільного віку – іронічна притча про владу. Дія розгортається у захованому в горах чарівному місті-королівстві Дивограді, де завдяки подружжю чарівників королю Зоресвіту та королеві Веселині збувалися всі бажання жителів, окрім бажання влади. Чорне веселе кошеня Чарлі, яке жило разом з ображеним та позбавленим товариства метром Бридакусом, перетворили у чарівного кота Чорлі. Подальші цікаві подорожі та перетворення жителів міста, цікаві пісеньки кота додають казковості твору, створюють атмосферу добра, радощів, навчають переборювати труднощі та досягати мети. «… коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один — стати дитячим письменником» (В. Нестайко) Народився у м. Бердичів (Житомирщина). Його мати працювала вчителькою. Коли йому виповнилося 11 років, почалась війна, хлопчина став одразу дорослим, лишився з мамою в окупованому Києві. Закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (1952) та працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництвах «Молодь», «Веселка». Літературну діяльність розпочав ще у 1950-х роках. Автор написав майже 40 книжок оповідань, казок, повістей, п'єс. Перше оповідання для дітей було надруковано у журналі «Барвінок» (1954). Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ 1956 року. Працював у редакціях «Дніпро», «Барвінок», «Молодь», «Веселка». Був головним редактором журналів «Терентій», «Немо», видавництва «Чорлі». Вів програму «Радіобайка Всеволода Нестайка» на Українському радіо (1998-2008). Лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки («Незвичайні пригоди в лісовій школі», 1982). Відомі твори автора – «В Країні Сонячних Зайчиків», «Тореадори з Васюківки», «Таємниця трьох невідомих», «Одиниця з «обманом», «П’ятірка з хвостиком», «Чарівні окуляри», «Казкові пригоди і таємниці», «Дивовижні пригоди незвичайної Принцеси» тощо. Дізнайся більше: Всеволод Нестайко: «Я все життя писав саме для дітей – писав з любов’ю, болем і тривогою» Основні дати життя та творчості Всеволода Зіновійовича Нестайка Дивосвіт Нестайкових пригод: до 90-річчя від дня народженнчя
  • 15.
    Поет, перекладач, шістдесятникнародився на Львівщині у родині військовослужбовця. Після школи навчався у Львівському університеті ім. І. Франка (1956-1961). Брав активну участь у діяльності клубу творчої молоді «Пролісок» (1963-1964). Працював у Львівському обласному архіві, у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У видавництві «Молодь» вийшла перша збірка віршів «Вогонь Купала» (1966). Цикли його поезій «Пробуджена муза», «Невольнича муза» створені із 17 поетичних збірок дисидентської поезії. Автор численних дитячих поетичних збірок та казок – «Книжечка для Дзвінки» (1991), «Пан Ніхто» (1994), «Про дівчинку і квіти» (1995), «Дурні казки» (1996), «Різні-прерізні телеляківки», «Казки зі Львова» (2001), «Забави тістечок» (2004), «Небилиці про котика і кицю» (2005), «Пісеньки та віршики зі Львова» (2006), «Данка і Крак» (2009) та інші. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (збірка «Тринадцять аналогій», 1992), інших літературних премій, почесний член Міжнародного ПЕН-клубу, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка (2010). Дізнайся більше: Ігор Калинець Ігор Калинець — творець українського національного літературного та інтелекту ального простору Каплун В. Калинець Ігор Миронович «…самобутня творчість, що відзначається високою мистецькою неповторністю, вишуканістю поетичного слова, новаторством та оригінальністю стилю…» (І. Хлистун, мовознавиця) Невеличка книжечка вийшла у видавництві «Веселка» з ілюстраціями С. Іванова. Авторські казочки для дошкільного та молодшого шкільного віку – це цікаві розповіді квітів, які ростуть у садку на невеликій грядці. Найголовніше у цих казочках – засвоєння багатства та різнобарв’я рідної мови, знання різноманітних чарівних образів квітів: «Хто це в нашому садку У барвистому вінку?...». «Дівчинка та квіти» стали однією із частин книжечки «Казки зі Львова» (2005, 2007).
  • 16.
    В основу казковоїповісті покладено народну «Казку про дивну сопілку», мотив та основа сюжету якої пов'язані із перетворенням людини‚ живої душі на дерево. У повісті авторки досліджується вічні питання, що споконвіку хвилюють людину: звідки проростає зло в нашій душі та чи можна зупинити злочин. «Це — повість-притча, повість-міф, повість-метафора, виконана у «прафольклорному» річищі із використанням величезного фольклорного матеріалу» (Я. Голобородько, український літературознавець) Письменниця, публіцистка, викладачка народилась у м. Луцьку. Закінчила філософський факультет (1977-1982), аспірантуру з естетики Київського національного університету імені Т. Шевченка (1985). Друкувала вірші у літературній періодиці з 1972 року. Відомі її твори для дітей – «Казка про калинову сопілку» (2000), оповідання та повісті для підлітків «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється», «Сестро, сестро». Твори Забужко перекладені понад 20 мовами. 2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України». Дізнайся більше: Забужко Оксана Стефанівна ОКСАНА ЗАБУЖКО Оксана Забужко
  • 17.
    Автор історичних такримінальних романів, оповідань, творів для дітей народився у м. Ніжині. У дитинстві мріяв стати бібліотекарем, щоб постійно бути серед книжок. Навчався у Київському національному університеті імені Т. Шевченка на факультеті журналістики. Свій перший твір написав у 7 років. Почав друкуватися 1987 року. Автор понад 40 книжок для дорослих та дітей, володар багатьох премій та почесних нагород, серед яких декілька номінацій «Коронації слова». Відомий детективними пригодами для дітей – «Гімназист і Чорна Рука», «Гімназист і Вогняний Змій», «Гімназист і Біла Ворона», «Полювання мисливців за привидами», «Небезпечна спадщина», «Клуб боягузів», «Група залізничного порядку», «Врятуйте Бетмена». Лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки («Врятувати березень», 2023). За його сценаріями створені художні та телевізійні фільми, документальні серіали, а деякі його твори екранізовані. Дізнайся більше: Майстер розповідати цікаві історії — Андрій Кокотюха Біографія «Правильні книги дозволяють моделювати різні життєві ситуації. Але для кожного – своя правильна книга» (А. Кокотюха) Перша книжка про пригоди Богдана та Даньки, які відбуваються під час літніх канікул. Хлопчаки перетворюються на справжнісіньких детективів у пошуках скарбів козацького полковника Лиховія (бочки з золотими червінцями та козацької булави). Карколомні пригоди, таємниці та небезпека супроводжують двох друзів із початку пошуку. Продовженням пригодницького твору є «Таємниця зміїної голови», «Таємниця таємного човна».
  • 18.
    «Ще з першогокласу я був свідомий того, що стану письменником і системно цікавився літературою» (І. Андрусяк) Поет, прозаїк, перекладач народився на Івано-Франківщині. Закінчив філологічний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (1992), Українську академію державного управління при Президентові України (1997). Працював журналістом, головним редактором видавництва «Фонтан казок». Пише вірші та віршовані казки для дітей. Його повість «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони» (White Ravens, 2013). Лауреат Корнійчукової премії (збірка «Лякація», 2016), премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки («Зайчикова книжечка», «Третій сніг», 2019), номінант на премію імені Ганса Крістіана Андерсена (2020), член українського ПЕН-клубу. Дізнайся більше: Простір любові Івана Андрусяка, або Всі ми також Зайчики Головченко Н. Як «Морськосвинський детектив» Івана Андрусяка заохочує дітей до читання Книжка вийшла у видавництві Vivat та складається з трьох захопливих окремих історій, у кожній з яких свин Жерар розплутує загадки місцевої тваринницької громади. Детективні пригоди містять комічні ситуації, сповнені іскристого авторського гумору.
  • 20.
    Народилася в Парижіу родині дворянина Моріса Дюпена. Отримала освіту в Августинському жіночому монастирі (Париж), читала багато національної та перекладної літератури. Любов до літератури їй прищепила бабуся. Авторка писала романи, мемуари та була однією із найпопулярніших авторів Європи. За життя в тодішній Англії була більш популярна, ніж Віктор Гюго та Оноре де Бальзак разом. Одна із найвизначніших постатей у європейському романтизмі. Її перший роман – «Дівчина з Альбано» (1831). Для дітей вона писала романтичні та повчальні казки, використовуючи народні мотиви, які присвятила своїм онукам – «Грибуль» («Histoire du veritable Gribouille») (1850), «Бабусині казки» (1873), «Крила мужності», «Рожева хмаринка», «Про що говорять квіти», «Феї пороху», «Собака і священна квітка» тощо. Дізнайся більше: Жорж Санд (Аврора Дюпен) (1804-1876) // Качак Т. Зарубіжна література для дітей / Т. Качак, Л. Круль. — К., 2014. Дитячі твори письменниця присвятила своїм онукам. Вона вигадувала не тільки власні сюжети, але й використовувала народні мотиви. Грибуль – казкар- довгожитель, герой однойменної казки, живе у світі природи. Одного разу зустрічається з великим джмелем, у якому впізнає злого генія, що царює майже 400 років. Герой твору – зразок втілення любові до людей, добра та самовідданості, бо своїм життям заплатив за моральну свободу людства.
  • 21.
    «Я роблю багатовиписок із книг, газет, журналів і наукових звітів. Всі ці замітки ретельно класифікуються і служать матеріалом для моїх повістей і романів» (Ж. Верн) Засновник жанру науково-фантастичного роману народився у містечку Нант (Франції) у родині адвоката. З дитинства мріяв про далекі подорожі. Закінчив Нантський коледж, а отримавши диплом у Сорбонні, працював адвокатом, спробував себе у акторстві та літературній діяльності. Перше оповідання «Перші кораблі мексиканського флоту» (1851) сподобалося читачам. Часто працював у Національній бібліотеці: читав книги з історії і географії Південної Америки, записки учасників арктичних експедицій, статті про останні експерименти в галузі повітроплавання, підводної навігації, переглядав зоряний атлас. Він поставив собі за мету описати всю земну кулю: природу різних кліматичних зон, рослинний і тваринний світи, побут і звичаї народів світу. Таким чином створив власну картотеку з 20 тис. записів. Його творча спадщина величезна. Письменника називають Нострадамусом ХІХ ст. – із 108 гіпотез та наукових ідей у його романах, 64 були реалізовані вже у середині ХХ ст. Дізнайся більше: Великий мрійник та фантазер Творчий шлях великого мрійника та фантазера Жуля Верна, Одна історія Серед численних творів найвідомішою є трилогія романів – «Діти капітана Гранта» (1867), «Двадцять тисяч льє під водою» (1869–1870) та «Таємничий острів» (1974-1875). За висловом автора: «Робінзонади були книгами мого дитинства, і я зберіг про них незабутнє враження... Безперечно, любов моя до таких пригод інстинктивно привела мене на шлях, який я потім обрав». Головними дійовими особами роману стали п'ятеро американців, які здійснили втечу із полону на повітряній кулі, опинившись на безлюдному острові. Маючи певні знання, активні та трудолюбиві, вони власними силами створили собі умови для існування. Саме у цьому романі дізнаємося про таємницю долі капітана Немо.
  • 22.
    Письменник народився уродині робітничого в Дрездені. У дитинстві мріяв стати вчителем, тож 1913 року вступив до педагогічного коледжу, але закінчити не зміг через мобілізацію в армію. Після завершення Першої світової війни закінчив коледж, навчався у Лейпцизькому університеті на факультеті історії, філософії, німецької мови та літератури. Захистив дисертацію, працював журналістом та театральним критиком. Він належить до письменників того покоління, на долю якого припали всі складні та трагічні події Німеччини ХХ століття. Після Другої світової війни видавав у Мюнхені дитячий журнал «Пінгвін», паралельно працював на радіостанціях. Перші твори — це збірка віршів лейпцизького періоду, повісті — «Еміль і детективи» (1928), «Еміль і троє близнюків» (1935). Творчий доробок письменника складає 15 книжок про дітей та для дітей. Його твори — «Летючий клас» (1933), «35 травня» (1930), «Цятка і Антон» (1931), «Зачарований телефон», «Конференція тварин», «Маленький Макс» (1963), «Маленький Макс і маленька міс» (1967) тощо. Лауреат літературної премії ім. Ґеорґа Бюхнера (1957), премії ім. Г.К. Андерсена (1960). Дізнайся більше: Еріх Кестнер (Erich Kästner, 1899–1974) Еріх Кестнер «Пригоди славнозвісних книг» Анатолій Костецький Продовження повісті автора «Еміль і детективи» (1928). Це перші зразки дитячого детективу, або трилеру, де письменник розкриває внутрішню трагедію дитини, яка потрапляє у світ дорослих, намагається збагнути закони життя. Описує пригоди Еміля на березі Балтійського моря. «Тільки справжня людина, подорослішавши, залишається дитиною» (Е. Кестнер)
  • 23.
    Письменник, викладач Оксфордськогоуніверситету відомий своїми роботами з середньовічної літератури. Народився у м. Белфаст (Північна Ірландія), проте більшу частину життя прожив у Англії. 1917 року вступив до коледжу Оксфорда, незабаром потрапив до британської армії. Після поранення демобілізувався та повернувся до навчання, отримав ступінь бакалавра, кількома роками пізніше – магістра. Майже 30 років викладав англійську словесність у коледжі Магдалени в Оксфорді. Перша поетична збірка віршів «Пригноблений дух» вийшла 1919 року. Класичним взірцем філософської фантастики ХХ ст. стала «Космічна трилогія» (1938-1945). Найвідоміші твори автора – «Листи Крутеня» (1942), «Велике розлучення» (1945), «Хроніки Нарнії» (1950-1956), «Чотири любові» (1960). Отримав медаль Карнегі, має звання почесного доктора університету Лаваля, член Британської академії. Дізнайся більше: Клайв Стейплз Льюїс Клайв Стейплз Льюїс Клайв Стейплз Люїс «Що ти побачиш і почуєш, залежить від того, що ти за людина і звідки дивишся» (К. С. Льюїс) Першою книгою відомого циклу творів «Хроніки Нарнії» (1950-1956) вважається саме цей роман, хоча вийшов пізніше другої частини («Лев, Біла відьма та шафа») у видавництві «The Bodley Head». Автор описує виникнення магічного нарнійського світу, тобто події, що сталися за 1000 років до розповідей у другій книжці. Дивовижний світ Хронік населяють речисті звірі та крилаті коні, чарівна яблуня і маєстатичний лев.
  • 24.
    «Ця книга РічардаБаха діє відразу в двох напрямах. Вона надає мені почуття польоту і повертає мені молодість» (Р. Бредбері, американський письменник) Народився у м. Оук-Парк (штат Іллінойс, США). За сімейними переказами він є нащадком видатного німецького композитора Й. С. Баха. Навчався в університеті м. Лонг-Біч (штат Каліфорнія), де також відвідував уроки пілотування літаком. А захоплення авіацією стало його головною сферою діяльності у 1956-1959 роках. Пізніше автор працював пілотом-каскадером у кіно, був автором технічної літератури, льотних інструкцій, але мріяв бути письменником. Тому більшість його творів присвячені темі польоту. Найбільшу славу автору принесла повість «Чайка Джонатан Лівінгстон» (1970). Загалом творчість письменника пов'язана з польотами на літаках та літанням у метафоричному контексті. Дізнайся більше: Бах Ричард Разом з Бахом до сонця Річард Бах – американський письменник Повість-притча має філософський підтекст. Ім’я чайки – Джонатан Лівінгстон – належить славетному американському льотчику 1930-х років. Сам автор стверджував, що твір було написано під впливом вражень від реальних польотів відомого льотчика. Ідея написання книги виникла у 1959 році та була реалізована лише через вісім років. Книжка екранізована 1973 року режисером Х. Бартлетом («Чайка Лівінгстон»).
  • 25.
    Книжка «Слоник наім’я Манюній» була вперше опублікована у видавництві «Beltz Verlag». Це історія про слоника, який загубився та шукає свою сім'ю. Українське видання 2017 року містить чотири історії про слоника «Слоник на ім’я Манюній» (1985), «Манюній вирушає в пустелю» (1987), «Манюній шукає слонів» (1988), «Манюній знаходить маму і тата» (1988). «Він завжди міг утримати своїх персонажів в образах тварин. Миші залишаються мишами, коти залишаються котами. Хоча вони діють і думають, як люди… Дуже важливо підтримувати цей баланс, і Мозеру це прекрасно вдалося» (Г. Гельдберґ, директор видавництва «Beltz&Gelberg» ) Один із провідних австрійських письменників, художників-ілюстраторів народився у Відні, виріс у східній федеральній землі Австрії (Бургенландії) у родині виноробів. У 1969-1973 роках навчався за фахом верстальника, згодом став вільним художником та проілюстрував пригодницьку книжку німецького видавництва «Beltz&Gelberg» (1975). Перша книжка «За великими болотами» побачила світ 1980 року. За 20 років створив понад 100 книжок (альбоми, календарі, романи, книжки-картинки, книги байок, казки). Відомі книжки-картинки — «Місячна кулька», «Лагідний дракон», «Дідусеві історії, або Ліжко з летючими деревами», «Місяць за стодолами» (номіновані на німецьку премію за книжки для юнацтва). «Історії з морської пляшки» потрапили до почесного списку Австрійської державної премії за книжки для дітей та юнацтва. Отримав японську відзнаку за літературу для дітей «Сова» («Ворона на снігу», 1987), літературну премію міста Гамельн «Щуролов» («Крук Альфонс», 1992). Автора визнали дитячим письменником 2000 року, він був нагороджений почесною Золотою відзнакою за заслуги перед Республікою Австрія та Золотою відзнакою федеральної землі Відень (2013). Дізнайся більше: Що ми не знали про Ервіна Мозера Ервін Мозер
  • 26.
    Письменник, сценарист тапедагог народився у Касабланці (Марокко) у багатодітній родині військового. Його дитинство та юність минули у гарнізонах Африки, Індокитаю та Франції. Освіту отримав в університеті Ніцци та став викладачем французької мови та літератури. Працював за різними професіями, був художником-ілюстратором, працював із дітьми, які мають вади із затримки розвитку. Саме дітям призначені його перші твори «Куть-кутько» (1982), «Око вовка» (1984). Найвідоміші його твори – детективні романи, які склали «Сагу Малоссена», що розповідають історію Бенжамена Малоссена та його сім’ї. Його творчий доробок складають також есеї, спогади та сценарії. Написав сценарій для анімаційного фільму «Ернест і Селестина», номінованого на премію «Оскар» і премію «Енні» (2014), а також інші романи, адаптовані для кінематографа, такі як «Панове діти» та «Усе для людожерів». Має нагороди французької літературної премії Ренодо («Шкільні страждання», 2007), великої літературної премії Французької академії (2023). Творчість автора також відзначена міжнародною премією Гринцане-Кавур (2002), а газета «Le Figaro» (1989-1990) визнала його одним із найкращих романістів року. Його твори перекладені 30 мовами світу. Більшість критиків визнає автора одним із найбільш творчих комічних письменників початку ХХІ ст. Дізнайся більше: Александрова Г. Іронічний підтекст роману Д. Пеннака «Усе для людожерів» Перший роман зі «Саги про Малоссена» опубліковано українською «Сага про Малоссенів» – відома французька детективно- саркастична серія, до якої увійшли 10 романів. Це перший роман про Бенжамена Малоссена, дія якого відбувається у 1980-х роках у Парижі. Роман змушує переосмислити та дати відповідь на питання, що таке зло та добро. Був екранізований у 2013 році режисером Н. Бері. Твір перекладений українською мовою у 2015 році.
  • 27.
    Дебютна книжка письменницірозповідає про кумедного і незвичайного песика Вінн-Діксі. Мила дитяча історія наштовхує на роздуми про необхідність у задоволенні простими речами, особливо коли біля тебе кудлатий пес, який вміє усміхатися, як людина. Десятилітня Індія Опал Булоні переїжджає разом із батьком у невеличке південне містечко Наомі, але почувається дуже самотньою. Та одного дня зустрічає в супермаркеті незграбного бездомного песика. У 2005 році твір був екранізований. Повість увійшла до почесного списку Ньюбері. Народилася у Філадельфії (Пенсильванія, США), переїхала з родиною до Клермонту (Флорида). Зараз проживає у Міннеаполісі (штат Міннесота). 1987 року майбутня письменниця отримала диплом з англійської мови та літератури університету Флориди. Літературною творчістю почала займатися тільки через 9 років. Її перша книжка «Завдяки Вінн-Діксі» (2000) принесла визнання читачів, кілька нагород та міцно трималася в рейтингах найкращих книжок року. Твори для дітей – «Тигр у повітрі» (2001), «Пригоди мишеняти Десперо» (2003), «Пригоди свинки Мерсі» (2005-2009), «Дивовижна подорож кролика Едварда». Нагороджена медаллю Ньюбері, іншими літературними національними преміями. Письменниця була національним послом літератури для дітей 2014-2015 років: «Я всюди намагалася надихати людей на читання, нагадувати, що читання – це не обов’язок, а насолода, радість, привілеї. Дуже важливо, щоб батьки читали дітям, а діти читали батькам. Це зміцнює та поглиблює відносини». Дізнайся більше: Книжки-лауреати Ньюбері: що можна прочитати українською Кейт ДіКамілло Кейт ДіКамілло: дивовижні історії та неможливі дива «… пишу як для дітей, так і для дорослих, і мені подобається вважати себе оповідачем» (К. ДіКамілло)
  • 28.
    Четверта книжка ізциклу. У цьому ж році роман було нагороджено премією «Г’юґо». Авторка також зауважила, що цей том видався їй найтяжчим у написанні. А 2005 року вийшов однойменний художній фільм (режисер – М. Ньюел). Шосту книжку цього циклу письменниця присвятила своїй доньці Маккензі. У 2009 році вийшов однойменний фільм, сценарій якого написав С. Кловз, режисер – Д. Єйтс. Українською мовою книжка вийшла у жовтні 2005 року. Народилася у родині авіаційного інженера. У дитинстві любила читати, а у 5-6 років вигадала першу історію про кролика, який хворів на кір. Часто писала фантастичні історії, які читала молодшій сестрі. Після закінчення школи навчалася на філологічному факультеті університету у м. Ексетер, працювала секретарем лондонського відділу організації «Міжнародна амністія», вчителькою англійської мови та літератури у Португалії, куди переїхала разом із чоловіком. Одночасно почала писати книгу про хлопчика-сироту, який жив у приймах лихих родичів, гадки не маючи про свої чаклунські здібності. Перша книжка «Гаррі Поттер і філософський камінь» була видана 1997 року. У Великобританії вона отримала дві престижні нагороди — «Найкраща книга року», «Золота медаль» за найкращу книжку для дітей віком від 9 до 11 років. Цикл про Гаррі Поттера перекладений багатьма мовами світу та очолює рейтинг найпопулярніших видань. Дізнайся більше: Чарівний світ чаклунів та магів Джоан Ролінґ (31.07.1965, Чіплінґ Содбері, Англія) «Я із самого початку задумала «Гаррі Поттера» як серію із семи романів, оскільки вирішила, що чаклунства будуть навчати сім років, із одинадцяти до сімнадцяти, по рокові на кожну книгу» (Дж.-К. Ролінг)
  • 29.
    «Під цими кризовимисюжетними лініями ховається митець у роботі – автор, який заохочує своїх читачів дивитися, відчувати, довіряти та співчувати своїм героям» (Ф. Бредберн, американська рецензентка Booklist ) Письменниця народилась в Олександрії (штат Вірджинія, США), виросла в Чейва Чейз (штат Меріленд). Навчалась у Вашингтоні. Після вивчення філософії у коледжі Барднарду (Нью-Йорк) працювала секретарем, редактором. Літературну діяльність почала у 2000 році. Через рік побачила світ її перша книжка «Товариство чарівних джинсів», яка стала одразу бестселером. Упродовж наступних 5 років письменниця написала ще 4 книжки про літні пригоди дівчат-підлітків. У своїх творах вона поєднує веселе та сумне, серйозне, буденне і святкове, реальне і дивне. За мотивами усіх книжок серії було знято два фільми. Дізнайся більше: Сучасна дитяча література зарубіжжя Енн Брашарес (нар. 1967) // Качак Т. Зарубіжна література для дітей. — Київ, 2013. — С. 413-414. Ця книжка розповідає про літні пригоди дівчат, які закінчили школу. Авторка описує віддану дружбу чотирьох дівчат – Кармен, Ліну, Бріджит та Тіббі, які об’єдналися у Товариство Мандрівних Джинсів завдяки чарівному талісману – джинсам із секонд-хенду. Письменниця порушує проблеми стосунків батьків і дітей, становлення, самоствердження і самореалізації юної особистості, пошуку свого місця у житті, першого кохання, дружби і вірності.
  • 30.
    Народилася в Стокгольміу родині біженців із Німеччини та Угорщини, які пройшли тяжкі випробування у період Другої світової війни. Авторка зауважує, що найбільше на формування її світогляду вплинули книжки та великий гай, поряд з яким вона проживала. Літературну діяльність розпочала з 1970-х років. Першу книжку «Літо Тулле» написала 1973 року. За книжку «Дівчина, яка не хотіла цілуватися» була нагороджена Августівською премією 1995 року. У 2010 році почала видаватися дитяча серія книжок з ілюстраціями Є. Ерікссон про дівчинку на ім’я Даня — «Моє серце б'ється та сміється», «Моє щасливе життя», «Даня та її клопоти», «Побачимось, коли вийде», «Найкращий подарунок», «Любити краще, ніж не любити», «Усього по два». Твори письменниці перекладені 25 мовами, відзначені численними нагородами (премією Астрід Ліндгрен, нагородою Нільса Гольгерссона). Дізнайся більше: Про книгу «Моє щасливе життя» Рус Лаґеркранц Рус Лаґеркранц «Мабуть, Даня – найщасливіша людина на світі. Особливо тоді, коли іде до школи». Це – один з епізодів щасливих миттєвостей, які трапляються із маленькою дівчинкою. Теплі історії розповідають про дитячу дружбу двох дівчаток та щастя, якому немає кінця. 2013 року книжка була номінована на Німецьку молодіжну літературну премію та нагороджена Leipzig Reading Compass.