2. Дата народження: 1972 р.
Освіта: вища
Професія: вчитель історії;
у 1999 році закінчила
історичний факультет УжДУ
Стаж роботи: 20 років
Кваліфікаційна категорія:
«Спеціаліст вищої категорії»
6. Дискусія є важливим засобом
пізнавальної діяльності учнів у процесі
навчання. Вона значною мірою сприяє
розвитку критичного мислення, дає
можливість визначити власну позицію,
формує навички відстоювати свою
думку, поглиблює знання з
обговорюваної проблеми.
7. Дискусія сприяє глибокому
розумінню проблеми, виробленню
самостійної позиції, добору
аргументів та оперуванню ними,
розвиткові критичного мислення.
Дискусія навчає чути й розуміти
співрозмовника, сприяє уточненню
власних переконань, формуванню
власного погляду на світ.
8. Культура ведення дискусії
Висловлюватися слід почергово.
Не можна перебивати того, хто говорить.
Критикувати слід ідеї, а не осіб, які їх
висловлюють.
Необхідно поважати всі висловлені думки (позиції).
Сміятися можна лише над жартами.
Не можна змінювати тему дискусії.
Потрібно заохочувати до участі в дискусії інших.
9. Навчальну мету
•скласти уявлення
про процес чи
подію,
•поглибити зміст
вивченого
матеріалу,
•використовувати
отримані знання
у нових ситуаціях
Розвивальну мету
•виробляти вміння
відстоювати
свою точку зору
•поважати думку
опонентів
Виховну мету
•виховати
культуру
поведінки та
культуру
міжособистісних
стосунків
Дискусійні методи,
залежно від етапу уроку,
допомагають реалізувати:
13. Як вчити?
Максимум діяльності учнів
Мінімум діяльності вчителя
Опора на почуття та емоції, зацікавленість,
здивування
Розвиток ініціативи, творчого пошуку,
самостійності
Привчити учнів до розуміння того, що навчання це робота
розуму, душі, емоцій
Надати психологічні установки на роль результатів їх діяльності, на
їх майбутнє. Девіз: «Головна твоя зброя в житті – це твій розум»
Робота повинна виконуватися вчасно і
якісно
Дати можливість учням усвідомити і
пережити успіх («осяяння розуму») під
час відповіді на проблемні питання