Критичне мислення

1. Критичне мислення –
сучасна освітня
інновація

2. «Освіта, що не вчить
успішно жити
в сучасному світі,
не має жодної
цінності»
Р. Кіосакі

3. Чинники, що зумовили проблему
формування в учнів критичного мислення:
Зміни в освіті Гуманізація Демократизація
Зростання
попиту на
творчість
Учитель та
учень є
рівноправними
партнерами у
н/п
Відхід від
єдиного
джерела
інформації

4. Особлива актуальність критичного
мислення полягає:
Не розкриває
негативізм
Відкрито не
критикує
Розглядає
безліч підходів
Формує вміння
обґрунтовувати
судження
Формує вміння
приймати
адекватні
рішення

5. Здатність ставити нові
запитання
Здатність добирати
різноманітні аргументи
Здатність приймати
незалежні, добре
продумані рішення

6. Крити́чне ми́слення
— (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво
аналізувати, судження») — це наукове
мислення, суть якого полягає в
ухваленні ретельно обміркованих та
незалежних рішень. Головним чином
йому притаманні такі властивості, як
усвідомленість та самовдосконалення.
Склад
критичного
мислення

7. Основне призначення критичного
мислення — це розв'язання
проблем (завдань), а головним
результатом критичного мислення
є судження. Висунення гіпотез —
це одне з ключових умінь в
критичному розмірковуванні,
оскільки наявність проблеми
передбачає формулювання
припущень щодо її розв'язку.
Психологічно критичне мислення
базується на прагненні до
творчого пошуку, жадобі до знань.

8. Це мислення самостійне. Воно носить
індивідуальний характер. Кожен формує свої
власні ідеї та переконання, причому має повне
право прийняти думку іншої людини, якщо її
аргументація буде вагомішою.
Критичне мислення починається з постановки
запитань та усвідомлення проблем, які
потрібно вирішити. На думку Дьюї, “лише
борючись із конкретною проблемою,
відшукуючи власний вихід із складної ситуації,
учень дійсно думає”.
Критичне мислення прагне до переконливої
аргументації (докази, контраргументи,
визнання інших точок зору).
Критичне мислення – це мислення соціальне.
Кожна думка перевіряється й обґрунтовується,
коли нею діляться з іншими. Саме через це
застосовуються різні види парної та групової
роботи.

9. забезпечитивучніврозвиток
уміннямислитикритично,що
означає:
навчити школярів виділяти
причинно-наслідкові зв'язки;
розглядати нові ідеї й знання
в контексті вже існуючих;
уміти робити висновки;
бути чесним у своїх
міркуваннях;
стимулювати
самостійну пошукову
творчу діяльність, самоосвіту
та самоорганізацію.

10. усвідомленість
рефлексивність (самоаналіз)
цілеспрямованість
обґрунтованість
контрольованість
самоорганізованість

11. 3. Прийняття рішення
2. Постановка проблеми
5. Соціальність
4. Чітка аргументованість
1. Самостійність

12. • Сприйняття інформації з різних джерел
• Аналіз різних точок зору, вибір власної
• Зіставлення її з іншими
• Добір аргументів на підтримку позиції
• Прийняття рішення на основі доказів

13. 5. Небайдужість
у сприйнятті подій.
3. Допитливість.
4. Незалежність думок.
1. Здатність сприймати
думки інших критично.
6. Здатність до
діалогу і дискусії.
2. Компетентність.

14.  базують судження
на доказах;
 інтелектуально незалежні;
 чесні самі з собою;
 перемагають сумніви;
 ставлять запитання;
 шукають зв’язок
між предметами;
 ними практично
неможливо маніпулювати.
 можуть відокремити
головне від риторики;

15. 5. Віра в сили учнів
3. Спілкування
1. Час
2. Очікування ідей
4. Цінування думок інших
6. Активна позиція

16. Структурауроку
Розминка
Мотивація
Актуалізація
Осмислення
Рефлексія

17.  критично мислити,
 нести відповідальність за власне навчання,
 учитися протягом усього свого життя;
 співпрацювати з іншими,
 створити у класах атмосферу для
відповідальної та відкритої взаємодії;
 брати за основу такі методи навчання,
які би сприяли розвитку критичного
мислення та самостійного навчання
учнів як у рамках навчальної
програми, так і в позашкільній
діяльності;
 ставати вдумливим професіоналом.

18. Шукач
нового
Ставить
запитання
Дослідник