Цей методичний посібник надає практичні рекомендації для проведення природничих занять та створення екологічної стежки. В основі публікації – практичний досвід проекту «Екостежка», який виконувався Українським екологічним клубом «Зелена Хвиля» та Регіональним ландшафтним парком «Міжрічинський» за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

2. Методичний посібник «Як створити екостежку та провести природничу школу?»
підготовлений виконавцями проекту Екостежка «Журавлина»: Г. Плотниковою,
А. Сагайдаком, О. Тарасовою та А. Жовтенко за підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Ми висловлюємо щиру подяку експертам проекту Ю. Кузьменку, С. Панченку,
Ю. Проценку, В. Радченку і В. Ремінному за їхній внесок у проведення природничої
школи «Дивовижний світ»; художниці В. Сердюк за творчий підхід до створення
стендів; студентам лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України О. Аврамчуку, О. Молодану, М. Сиридюку,
їхньому викладачу В. Тищенку та співробітникам регіонального ландшафтного парку
«Міжрічинський» за особисту активну участь у облаштуванні екологічної стежки;
представникам ДП «Остерський військовий лісгосп» та ДП «Остерський лісгосп»,
Краєзнавчого музею в м. Остер, загальноосвітньої школи в с. Морівськ, церкви
св. Миколая в с. Морівськ, сільської ради с. Морівськ, приватного мисливського господарства ТОВ «СМП «Моровське» та місцевим жителям с. Отрохи та с. Морівськ
за участь у соціологічному опитуванні; а також волонтерам та учасникам природничих шкіл за їхню цікавість та допитливість.

3. Зміст
Що таке природнича школа? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
Як підготувати природничу школу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5
Заняття природничої школи
Поспілкуйся із птахами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11
Поринь у світ комах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14
Спостерігай за амфібіями та рептиліями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
Цікаве про рослини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20
Що таке екостежка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23
Загальні рекомендації для облаштування екологічної стежки . . . . . .24
Приклади об’єктів облаштування екологічної стежки . . . . . . . . . . . .28
Загальні поради для створення інформаційних стендів . . . . . . . . . . . . .48
Заняття з волонтерами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50
Опитування зацікавлених сторін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .52
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

4. ЩО ТАКЕ
ПРИРОДНИЧА ШКОЛА?
М
и, люди, всі залежимо від біорізноманітного світу природи, як для задоволення своїх основних потреб, таких як, наприклад, харчування та медикаменти,
так і для збагачення свого духовного та культурного життя. Сучасний світ технологій та економічного зростання захоплює розум людини, і вона не дивиться навкруги, не усвідомлює значення біорізноманіття в повсякденному житті для кожного
з нас і не розуміє наслідків його втрати.
Тема природничих шкіл не нова, багато ентузіастів у країнах пострадянського простору впроваджує цю ідею в життя. Більшість працює з дітьми в гуртках для юннатів.
Звичайні ж громадяни здебільшого не мають можливості взяти участь у науковому
3

5. Методичний посібник
пізнанні природи. У розвинутих країнах, таких як Великобританія та США, громадяни
не тільки пасивно спостерігають за птахами або амфібіями, а й долучаються до
моніторингу, відновлення екосистем та до багатьох інших наукових проектів. Прикладом для нас стала організація «Товариство польових досліджень» (Field Studies
Council (FSC), Великобританія, http://www.field-studies-council.org), яка з 1943 року
заснувала 17 освітніх центрів, де проводять тренінги та освітні програми за різними
напрямками щодо збереження біорізноманіття з людьми різного віку, різних професій
та різних віросповідань.
Завдання природничих шкіл, які ми розпочали, – показати, зацікавити, здивувати
і залучити звичайних громадян незалежно від віку та професії, релігії та переконань
до пізнання неймовірного світу навколо нас, який так потребує уваги та допомоги.
Рекомендації для проведення природничих шкіл у цьому посібнику адресовано групам ентузіастів, представникам неурядових організацій та природоохоронних територій і викладачам, які хочуть впроваджувати природничі школи у своїх регіонах. Ми
сподіваємося, що посібник допоможе концептуально та логістично, так як розроблений на основі реального прикладу школи «Дивовижний світ», що була проведена з
15 квітня по 4 червня 2011 року в регіональному ландшафтному парку «Міжрічинський» і включала чотири заняття: «Поспілкуйся з птахами», «Поринь у світ
комах», «Спостерігай за амфібіями та рептиліями» та «Цікаве про рослини».

6. ЯК ПІДГОТУВАТИ
ПРИРОДНИЧУ ШКОЛУ?
Усю підготовку природничої школи можна розділити на п’ять
частин: «Що? Коли і як довго? Де? З ким? і Як?».
Що?
Основним етапом є визначення мети та завдань школи. Чого саме Ви хочете досягти? Що і як хочете донести людям? Тут варто подумати над тематикою. Можна,
наприклад, обрати певну групу тварин чи рослин, якщо метою є познайомити учасників з окремими таксонами. Інший варіант – окрема екосистема, наприклад, вод5

7. Методичний посібник
но-болотне угіддя, ознайомлення з його будовою, видовим складом та функціями.
Здебільшого тематика шкіл визначається наявністю експертів та особистими вподобаннями організаторів.
Коли і як довго?
Коли краще провести школу? Якою буде її тривалість: чи це буде кілька одноденних занять протягом кількох місяців чи повний тиждень, де заняття змінюються за тематикою? Визначаючи час та тривалість школи, необхідно враховувати:
період року та доби, погодні умови (чи будуть обрані Вами групи тварин
та рослин активними в той час, коли буде проведена школа; чи зможуть
учасники бути сконцентрованими на занятті за певних погодних умов
(наприклад, дуже жарко чи холодно);
характер поведінки певних груп тварин (чи будуть вони доступними
людському оку (наприклад, ссавців не так легко побачити, а за птахами
найкраще спостерігати вранці та ввечері), чи не буде заподіяно тваринам
шкоди від природничої школи (наприклад, не варто турбувати тварин
у період розмноження));
можливість учасників взяти учать у школі (якщо Ви плануєте школу на
тиждень, то чи зможуть взяти участь у ній люди, які працюють або вчаться. Також не завжди доцільно проводити школу під час свят або в робочі
дні, а от вихідні – це гарна ідея);
можливість і зручність проводити школу для організаторів та експертів.
Після визначення і оголошення дат проведення школи краще не змінювати їх, адже учасники теж мають спланувати свій час заздалегідь. Ми радимо Вам починати
із одноденних-дводенних шкіл, сконцентрованих на одній групі тварин.
Для визначення, що саме Ви будете проводити, необхідно проконсультуватися з
експертом. Наша порада – перед спілкуванням із експертом підготуватися і мати ідею
стосовно того, що Ви бажаєте проводити, але бути гнучким і прислухатися до порад
науковця. Так, експерт може підказати, у який час краще проводити заняття,
на скільки безпечним є поводження із тваринами та рослинами, яким тваринам краще приділити більше уваги, що робити в разі дощу і т. ін. Лише після спілкування із
експертом варто приймати рішення щодо остаточної програми школи. Приклади програм представлені у додатках В, Е, З та И.
Важливо продумати інтерактивні компоненти занять, які завжди зацікавлюють
більше, ніж просто розповідь, адже учасники зможуть не лише слухати, але й, напри6

8. Як створити екостежку та провести природничу школу?
клад, самостійно визначати тварин та рослини. Приклади інтерактивних вправ представлені в описі окремих шкіл.
Де?
Місце проведення пов’язане із тематикою. Якщо Ви маєте конкретну тематику, то під
неї варто шукати і місце. Так, школа, присвячена кажанам, проводиться в печерах. Однак, може бути й інший варіант: Ви хочете показати відвідувачам, що цікавого є в певному регіоні, наприклад, Поліссі. Тоді варто обрати більш-менш типову територію для
Полісся і вже розробляти тематику залежно від території. Обираючи місце проведення
природничої школи, важливо враховувати його доступність: чи зможуть учасники доїхати до місця проведення школи самостійно (якщо транспорт не забезпечений), чи
підтримують ідею природничої школи місцеві господарі території. Наприклад, у цьому
проекті територією для проведення природничої школи був Міжрічинський регіональний
ландшафтний парк, адже організатори були зацікавлені територією Полісся, керівництво парку підтримало ідею природничої школи, і територія парку знаходилась досить недалеко (1,5 години автобусом) від Києва, звідки їхала основна частина учасників.
З ким?
Дуже важливо знати, на кого орієнтована природнича школа: на звичайних людей
чи студентів із фахових дисциплін, на молодь чи родини з дітьми, на дорослих чи
дітей? В залежності від цього розробляється програма, і експерт підбирає відповідну
методику проведення заняття.
Крім власне учасників також потрібно подумати, які експерти Вам необхідні, з яких
дисциплін (орнітологія, герпетологія, іхтіологія і т.д.). На нашу думку, дуже важливо,
аби експерт був не лише фахівцем у своїй галузі, але й був зацікавлений у роботі з
людьми, вмів цікаво донести інформацію. Вітається досвід викладання, а особливо
проведення польових занять та тематичних екскурсій.
Як?
До питання «Як?» належить багато речей, зокрема, робота з експертами, набір
учасників та логістичні питання (закупівля обладнання, харчів, збір людей, транспорт
та ночівля).
Робота з експертами
Програма школи розробляється разом із експертом, з яким необхідно мати
хоча б одну зустріч (якщо це можливо) і
кілька телефонних бесід протягом двох
місяців перед заняттям. Однак, домовитися з експертом про проведення заняття варто раніше (можна і за півроку), адже експерти, зазвичай, зайняті в період
польових досліджень, які можуть співпа7

9. Методичний посібник
дати із часом проведення природничої
школи. Крім того, і час заняття (який саме день) залежить від того, чи може експерт провести заняття в цей час. У випадку, якщо експерт не може взяти
участь у запланованому занятті, він має
забезпечити/порадити іншого науковця,
який зможе його замінити.
На зустрічах із експертами потрібно
обговорити програму, визначити, яке
обладнання потрібне для проведення
заняття, що зможе забезпечити експерт, що варто купити, які інформаційні
матеріали необхідно підготувати. Важливо пам’ятати, що експерт є фахівцем
у своїй справі, але він не є організатором проекту. Через це суть проекту має
бути донесена Вами, і тоді експерт буде
працювати відповідно до Ваших цілей
проекту.
Розповсюдження
інформації
Для того, щоб набрати потрібну
кількість учасників природничої школи,
необхідно вчасно (хоча б за два місяці до
початку) розповсюдити інформацію на
відповідних вебсайтах та в соціальних
мережах. До такої інформації належать
програми, інформація про експертів та
логістичні питання (місце проведення,
забезпечення транспортом і харчуванням, вартість, необхідні речі, які учасники
мають взяти з собою, контакти організаторів). За два місяці до початку програма
ще може бути не остаточною, але варто
надати хоча б попередній варіант.
Оголошення
Можна також розклеїти друковані оголошення, наприклад, в університетах, як-
що це необхідно. Текст оголошень має
бути простий, лаконічний і цікавий.
Наприклад:
Увага! Увага! Увага! У квітні розпочинається природнича школа у мальовничому міжріччі Дніпра й Десни в Міжрічинському парку на Поліссі! Чотири
цікавих тренінги для всіх охочих будь-якого віку. Ви зможете дізнатися
багато цікавого про рослини, комах, амфібій, рептилій і птахів від
експертів – знавців своєї справи. Участь у школі – безкоштовна.
Природнича школа проводиться у рамках проекту «Екостежка «Журавлина», який виконується «Українським екологічним клубом «Зелена Хвиля»
у партнерстві із Міжрічинським регіональним ландшафтним парком за
підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Електронна анкета
Для участі у школі учасники мають заповнити анкету, яку потрібно поширити
8
хоча б за два місяці до початку школи,
аби мати місяць на аплікаційний процес і
місяць на обробку результатів та контак-

10. Як створити екостежку та провести природничу школу?
тування із учасниками. Анкету краще
зробити лаконічною, але в той же час запитати ту інформацію, яка є необхідною
для Вас (наприклад, фах та вік учасника,
телефон, електронна пошта) та
розмістити на сайті, присвяченому Вашій
школі і дати посилання на цей сайт
у соціальних мережах, як то facebook,
kontakt, та в інших джерелах, через які
Ви поширюєте інформацію. Для створення анкети можна використати Google
docs https://docs.google.com, який до-
зволяє зробити різні варіанти електронних бланків. Для природничої школи «Дивовижний світ» ми розробили анкету з
відкритими питаннями та з питаннями
множинного вибору. Приклад анкети
у додатку А. Як тільки учасник реєструється, програма додає дані в таблицю,
яку координатори можуть продивитись
он-лайн та відсортувати в разі необхідності, наприклад, за віком. Такий
спосіб реєстрації дуже полегшує і пришвидшує обробку анкет.
Аплікаційний процес
та відбір учасників
Дуже важливо визначити, за якими
критеріями будуть обиратися учасники.
Часто виникає ситуація, коли охочих
більше, ніж може взяти участь. На це є
різні причини: кількість місць у автобусі, кількість людей у групі під час
заняття та ін. Так, у цьому проекті надавалася перевага тим аплікантам,
які першими заповнили анкету та не
мали фахової освіти. В анкеті необхідно
зазначити, що кількість місць обмежена, а також повідомити учасників,
за якими критеріями проводиться від-
бір. Бажано мати і резервний список на
той випадок, якщо хтось із учасників
відмовиться.
Аплікаційний процес повинен тривати
хоча б один місяць, а після відбору учасників їх варто повідомити електронною
поштою або телефоном орієнтовно за
три тижні до заняття про можливість взяти участь у школі та впевнитися, що їхнє
рішення не змінилося. У разі відмови
учасників буде можливість знайти
заміну. За тиждень до проведення школи
необхідно перевірити ще раз, чи всі зможуть взяти участь у занятті та повідомити час і місце збору.
Закупівля
обладнання
Разом із експертом потрібно визначити, яке обладнання необхідно закупити
організаторам і яке може забезпечити
експерт. Приклади обладнання наведені
у описі окремих шкіл. Закупівлю обладнання не варто лишати на останній день,
адже можуть бути досить специфічні
речі, які не так легко знайти.
Транспорт
Найкраще, коли є автобус, який забере учасників від місця збору до місця про-
ведення школи. Для того, щоб усім було
зручно їхати, потрібно розрахувати
кількість місць так, аби усім вистачило.
9

11. Методичний посібник
Можна скористуватися і громадським
транспортом, якщо він зручний та їде
у потрібне Вам місце. Усе залежить від
ресурсів, які Ви маєте. У даному проекті
транспорт був забезпечений організаторами, що дуже сподобалося учасникам.
Харчування
На природі завжди приємно смачно
поїсти, але готування їжі не повинно
забирати багато часу. Необхідно визначити відповідальних за харчування, домовитися із місцевим керівництвом, аби
вони підготували дрова, воду та ін.;
скласти меню та закупити потрібні продукти, посуд (не одноразовий, а багаторазовий – аби можна було використову-
вати в майбутньому) та інші необхідні
речі. Можливий варіант, коли кожен із
учасників везе свою їжу, але це трохи
гірше, адже спільний казан смачної каші
на природі завжди краще поєднує учасників. Також бажано дізнатися, чи є
в учасників особливі потреби стосовно
їжі і відповідно підготуватися (наприклад, серед учасників можуть бути вегетаріанці).
Ночівля
Якщо Ви їдете більше, ніж на один
день, необхідно подбати і про ночівлю.
Тут слід звернутися за допомогою до
місцевого керівництва, у розпорядженні якого може бути будиночок для
ночівлі. Можна ночувати і в наметах,
якщо дозволяють погодні умови.
Однак, про умови ночівлі варто
повідомляти учасників заздалегідь, адже це також впливає на можливість
їхньої участі.
Призи
Призами можуть бути значки із зображеннями тварин та рослин, магнітики із символікою території, де проходить школа, буклети про територію
та сертифікати про участь. Сертифікати можна зробити невеликими, але яскравими (формату А6) та роздрукувати
їх на переробленому папері (див. додаток Б).

12. ЗАНЯТТЯ
ПРИРОДНИЧОЇ ШКОЛИ
Поспілкуйся
із птахами
Ідея дуже гарна і корисна. Людям потрібно нагадувати,
що вони є частиною природи, і ми не можемо існувати окремо,
а необхідно природу пізнавати, любити й берегти.
Ю. Кузьменко
Що?
Школа була присвячена знайомству учасників із світом птахів Полісся.
Завдання школи:
познайомити з видами, притаманними для даної території,
навчити визначати птахів за голосами та зовнішнім виглядом,
познайомити з різними методами наукових досліджень птахів.
11

13. Методичний посібник
Коли і як довго?
Заняття відбулося 15-16 квітня і тривало два дні у зв’язку із специфікою обраної
групи, так як основний час активності птахів на світанку та на заході сонця.
Де?
Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козелецький район, Чернігівська область).
З ким?
Був запрошений експерт-орнітолог.
Юрій Кузьменко досліджує сов та інших хижих птахів України, працює
в Інституті зоології ім. Шмальгаузена НАН України, а також працював науковим співробітником Поліського природного заповідника та заступником директора з наукової роботи Деснянсько-Старогутського національного природного
парку, де неодноразово брав участь як інструктор у дитячому екологічному
таборі «Деснянські зорі».
Особливих вимог до учасників не було, єдиним обмеженням була кількість людей
у групі, адже дуже велика група розлякувала б птахів. Було встановлено обмеження
в 15 учасників. Однак, на думку експерта, група із 10 чоловік є менш шумною та
мобільнішою.
Як?
Учасники були поділені на декілька груп. Групи обумовлювалися бажанням
учасників ночувати в екстремальних умовах та брати участь у ранковій прогулянці
болотом.
Обладнання: біноклі, визначник «Птахи фауни України», Фесенко Г.В. та Бокотей А.А. (2002), списки птахів Полісся (див. додаток Г), олівці, польові щоденники,
бахіли.
Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про птахів задля підкреслення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо: Життя птахів/The Life of Birds (документальний фільм BBC, 1998).
На початку школи учасники були ознайомлені з методами наукових досліджень
птахів. Кожному учаснику був виданий список характерних для даної території видів
(див. додаток Г). Їхнім завданням було відмічати тих, яких вони бачили під час школи.
Примітка: для налагодження контакту з учасниками варто провести неформальне знайомство перед школою в будь-якому вигляді, але вже на території її проведення.
12

14. Як створити екостежку та провести природничу школу?
Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку В):
1. Вечірнє заняття, де учасникам пропонувалося послухати голоси сов.
Основна активність сов припадає на сутінки, тому саме в цей час учасники
вийшли на нічну прогулянку лісом.
2. Ранкове заняття на болоті. Взуті в бахіли, учасники спостерігали за бекасами, слухали тетеруків та журавлів.
3. Прохід екостежкою, визначення птахів за голосами та зовнішнім виглядом.
4. Інтерактивне завдання – бьодінг – визначення птахів на швидкість. Учасники діляться на декілька команд, яким дається завдання протягом години
визначити якомога більше видів птахів, сфотографувавши їх. Перемагає
та команда, яка сфотографує і визначить найбільшу кількість видів.
На думку експерта, для бьодінгу потрібно мати окремий день чи півдня,
також краще, якщо учасники вже мали 1-2 дні на підготовку. Однак, і скорочений варіант заняття (1 година) був цікавим для учасників. Важливо,
аби в командах була однакова і достатня кількість фотоапаратів.
5. Проведення спостереження за міграціями птахів на річці Десна, як ще один
метод наукових спостережень за птахами.
Наприкінці школи було б добре видати сувенір та сертифікат (див. додаток Б)
про участь у школі. Дуже корисно для організаторів провести опитування, щоб знати,
що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Так, у результаті опитування ми зрозуміли, що учасники дізналися багато нових фактів про птахів, назви видів,
їх визначення та поведінку, про природу парку в цілому. Також в учасників з’явився
стимул пізнавати природу самостійно. Приклад анкети наводиться у додатку Д.

15. Поринь
у світ комах
Подивіться навколо себе, і Ви побачите комах.
Ю. Проценко
Що?
Школа була присвячена знайомству учасників із комахами Полісся.
Завдання школи:
познайомити з видами, притаманними для даної території,
познайомити з різними методами наукових досліджень комах;
показати методики визначення комах.
Коли і як довго?
Одноденне заняття відбулося 14 травня.
14

16. Як створити екостежку та провести природничу школу?
Де?
Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козелецький район, Чернігівська область).
З ким?
Був запрошений експерт-ентомолог.
Юрій Проценко займається вивченням фауни, поведінки та екології риючих
ос України, працює асистентом кафедри зоології ННЦ «Інститут біології»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка та викладає
польові практики для студентів вищезазначеного університету в Канівському
природному заповіднику.
Обмежень у кількості учасників не було, всього взяло участь 15 людей. Однак,
на думку експерта, найефективнішою є група із 7-10 учасників, адже так можливо
усім присвятити достатньо уваги, і ніхто не відволікатиметься та не нудьгуватиме.
Як?
Обладнання: визначники комах («Определитель насекомых европейской части
СССР», Мамаев Б.М. та ін. (1972); «Денні метелики України», Ю.Некрутенко та
В.Чиколовець (2005) або інші доступні визначники), олівці, польові щоденники (див.
додаток Є), зображення червонокнижних видів комах (див. додаток Ж), лупи, кювета, пінцети, колекція комах, сачки (повітряні, косильні та гідробіологічні), пастки Барбера та морилки (півлітрові пластикові пляшки з широким горлом, які частково наповнені стрічками паперу 20 см х 2 см), фотоапарат.
Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про комах задля підкреслення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо: Мікрокосмос/Microcosmos: Le peuple de l’herbe (документальний фільм BBC, 1996). За декілька
днів до проведення школи необхідно поставити пастки Барбера. По-перше, це наочно
продемонструє один із методів ловлі комах, по-друге, допоможе побачити учасникам
більшу кількість видів під час школи. Пастками можуть бути півлітрові пластикові
стаканчики, закопані в землю таким чином, що край стаканчика збігається із поверхнею землі. Стаканчики розміщуються у розрахунку один на 100 м та ставляться
в різних біотопах. Ми не радимо наливати воду у стаканчики, адже це призведе до загибелі комах.
На початку школи учасники були ознайомлені з науковими методами збору даних.
Кожному учаснику був виданий польовий щоденник, розроблений експертом і організаторами (див. додаток Є), на групу із 3 людей видали лупу та два сачки (повітряний та косильний).
15

17. Методичний посібник
Примітка: для налагодження контакту з учасниками варто провести неформальне
знайомство перед школою в будь-якому вигляді, але вже на території її проведення.
Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку Е):
1. Екскурсія екостежкою парку та знайомство учасників із комахами. Під час
екскурсії учасники власноруч ловили комах, розглядали улови пасток
та займалися фотополюванням.
2. Гідробіологічне заняття: знайомство із безхребетними у водоймі. Експерт
або учасник відловлює безхребетних з водойми гідробіологічним сачком,
а потім вивертає його вміст у кювету, в якій усі учасники можуть побачити
різноманітних тварин. Багаторазове виловлювання гідробіонтів та лов
у різних водоймах дозволяє показати різноманітність водних безхребетних.
На проведення цього заняття мало впливає погода, і проводити його можна навіть під час невеличкого дощу.
3. Визначення комах: учасники знайомляться з методиками роботи з визначниками та намагаються визначити (разом із експертом) власноруч пійманих комах.
4. Розгляд колекції комах, привезеної експертом. Бажано, щоб під час проведення школи була заздалегідь підготовлена колекція комах – на випадок
поганої погоди або не численних зборів під час школи. У такому випадку
методики визначення та різноманіття комах можна показати на підготовленій колекції.
5. Розгляд та визначення комах на фото.
Наприкінці школи було б добре видати сувенір та сертифікат (див. додаток Б)
про участь у школі. Дуже корисно для організаторів провести опитування, щоб знати,
що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Наприклад, у результаті
опитування нам стало відомо, що учасники дізналися про великий різноманітний світ
комах, про запахи жуків, отруйних павуків, гідрокомах та клопів, і, в цілому, одержали море позитивних емоцій від екскурсії. Приклад анкет наводиться у додатку Д.

18. Спостерігай за амфібіями
та рептиліями
Существа, столь своеобразные по характеру и строению,
должны привлекать к себе внимание каждого мыслящего человека.
Альфред Брем
Що?
Школа була присвячена знайомству учасників із рептиліями та амфібіями Полісся.
Завдання школи:
познайомити з видами, притаманними для даної території,
показати методики визначення рептилій та амфібій,
познайомити з різними методами наукових досліджень рептилій
та амфібій.
Коли і як довго?
Одноденне заняття відбулося 21 травня.
17

19. Методичний посібник
Де?
Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козелецький район, Чернігівська область).
З ким?
Були запрошені експерти-герпетологи.
Віктор Ремінний та Віктор Радченко досліджують поширення, морфологію,
мінливість амфібій та рептилій України, є науковими співробітниками
Національного науково-природничого музею НАН України, мають досвід
у проведенні тематичних екскурсій та польових практик.
Обмежень у кількості учасників не було.
Як?
Обладнання: визначники амфібій і рептилій («Земноводные и пресмыкающиеся
фауны Украины: справочник-определитель», Куриленко В.Е., Вервес Ю.Г. (1999) та
«Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн)»,
Писанець Є.М., (2007)) (див. додаток І), олівці, польові щоденники, бінокуляр, лупи,
кювет, чашки Петрі, пінцет, фотоапарат.
Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про амфібій задля
підкреслення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо:
Життя з холодною кров’ю/Life in Cold Blood (документальний фільм BBC, 2008). За
декілька днів до проведення школи необхідно поставити пастки (бажано хоча б
5 траншей глибиною 30 см та довжиною 1 м у шаховому порядку), щоб була
можливість показати учасникам під час школи наземних земноводних (сіра ропуха,
часничниця, трав’яна жаба).
На початку школи учасники були ознайомлені з науковими методами збору даних.
Кожному учаснику був виданий польовий щоденник і лупа.
Примітка: для налагодження контакту з учасниками варто провести неформальне
знайомство перед школою в будь-якому вигляді, але вже на території її проведення.
Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку З):
1. Екскурсія екостежкою та знайомство учасників із місцевими рептиліями
та амфібіями.
2. Робота з мікроскопом: учасники визначають пуголовків під бінокуляром.
3. Фотографування та визначення тварин.
4. Розгляд колекції тварин, привезеної експертами.
5. Виїзд на військовий полігон та ознайомлення із тваринами інших біотопів
(вільхові болота, піщані дюни, озера).
18

20. Як створити екостежку та провести природничу школу?
Наприкінці школи було б добре видати сувенір та сертифікат про участь у школі
(див. додаток Б). Дуже корисно для організаторів провести опитування, щоб знати,
що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Приклад анкет наводиться
у додатку Д. Так, із проведеного опитування нам стало відомо, що деякі із учасників
вперше в житті тримали в руках ящірку та жабу, побачили тритонів, вперше побували
на болотах та навчилися відрізняти різні види жаб.

21. Цікаве про рослини
Що?
Школа була присвячена знайомству учасників із світом рослин Полісся.
Завдання школи:
познайомити з видами та біотопами, притаманними для даної території,
навчити визначати рослини методом інтерактивних ігор,
показати, як правильно фотографувати рослини.
Коли і як довго?
Одноденне заняття відбулося 4 червня.
20

22. Як створити екостежку та провести природничу школу?
Де?
Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (околиці с. Отрохи, Козелецький район, Чернігівська область).
З ким?
Був запрошений експерт-ботанік.
Сергій Панченко займається популяційною екологією рослин та геоботанікою, працює старшим науковим співробітником НПП «Деснянсько-Старогутський» і є натхненником та одним із головних організаторів екологічного
табору «Деснянські зорі».
Обмежень у кількості учасників не було.
Як?
Обладнання: визначник рослин «Растения средней полосы Европейской России»,
И.А. Шанцер (2007), олівці, польові щоденники, лупи, два великих поліетиленових
пакети для збору злаків протягом екскурсії.
Під час поїздки в парк учасникам демонстрували фільм про рослини задля
підкреслення тематики школи. Фільм можна обрати на свій смак. Ми рекомендуємо:
Невидиме життя рослин/The private life of plants (документальний фільм BBC, 1995).
На початку школи учасники були коротко ознайомлені із рослинністю Полісся.
Кожному учаснику був виданий польовий щоденник, олівець та лупа.
Примітка: для налагодження контакту з учасниками варто провести неформальне
знайомство перед школою в будь-якому вигляді, але вже на території її проведення.
Школа була розділена на декілька частин (детальну програму див. у додатку И):
1. Екскурсія екостежкою та знайомство учасників із рослинами. Протягом
екскурсії організатори збирали злаки для інтерактивної гри.
2. Під час обіду було заняття «Визначи чай за рослинами». Зазвичай готується кілька видів чаю у різних казанах із різних рослин, і учасники визначають, де яка рослина. У нашому випадку був один казан, а в ньому різні
рослини, і учасники визначали їх за смаком.
3. Виїзд на річку Десна та купання, що дуже корисно у спекотну погоду.
4. Гра із злаками «Ботанічні попрохальники». Під час екскурсії інструктор збирає рослини, називає, до якого виду вони належать. Далі кожна рослина
передається на зберігання до одного із учасників. По завершенню екскурсії
кожен має невеличкий букетик. Маршрут пройдено, і час повторити назви
рослини. Кожен розповідає про склад свого букету (колекції) і що цікавого
21

23. Методичний посібник
знає про цю рослину. Потім рослини повертаються інструктору, і кожен
із учасників збирає назад букет. Для цього по черзі у інструктора потрібно
попросити будь-яку рослину, яка запам’яталася. «Дайте мені ….», і потрібно сказати назву рослини. Якщо назва правильна, рослина переходить
до гравця. Інструктор може схитрити і дати іншу рослину, якщо гравець
її взяв – спроба не зараховується. Можливі різні варіанти гри: учасники
розбиваються на команди, пари і змагаються між собою, «випрошуючи»
рослини один в одного. Перемагає той, хто зібрав найбільшу колекцію.
5. Демонстрація експертом фотоальбомів та атласів рослин та розповідь,
як правильно фотографувати рослини. Нині низка соціальних мереж
та спеціальних проектів дозволяють любителям рослин об’єднуватися
у групи та надають допомогу у визначенні рослин, як це реалізовано,
наприклад, у проекті «Плантаріум» (www.plantariu.ru).
Наприкінці школи було б добре видати сувенір та сертифікат (див. додаток Б)
про участь у школі. Дуже корисно для організаторів провести опитування, щоб знати,
що покращувати в майбутніх школах та оцінити проведену. Приклад анкет наводиться у додатку Д. Так, у результаті опитування в цій школі нам стало відомо, що учасники дізналися багато цікавого про рослини (їх визначення та оригінальні назви, наприклад, нечуйвітер волохатенький), різні види злаків та про природу парку в цілому.

24. ЩО ТАКЕ ЕКОСТЕЖКА?
Н
айперші екологічні стежки виникли в США, як пішохідні маршрути в заповідних
територіях. Потім такі «стежки у природі» стали популярними в Канаді, Європі,
Індії, Японії, Кенії та інших країнах світу. Різноманіття екологічних стежок дуже
велике: довгі, короткі, проходять водними, гірськими, степовими, лісовими, болотистими та іншими місцевостями. Стежки передбачають пішу ходу відвідувачів або пересування велосипедом, човном, на лижах або верхи. Багато екологічних стежок мають переважно загальноосвітню мету і розраховані на школярів, студентів та туристів.
Однак, є і тематичні екостежки: зоологічні, ботанічні, географічні, геологічні, історичні
та комплексні ландшафтно-екологічні.
В Україні екологічні стежки почали створювати ще на межі ІХХ та ХХ сторіч, першою з них можна вважати Штангієвську стежку, що проходила через східний схил
Ялтинської яйли в Криму1. Зараз стежки створюють переважно в межах природоохо-
1
Ботанічний сад НЛУУ. Освітня, еколого-пізнавальна діяльність ботанічного саду, шлях доступу:
http://www.botsad.nltu.edu.ua/uk/excursion.html, [доступний 20 червня 2011]
23

25. Методичний посібник
ронних територій, зокрема, у зонах регульованої рекреації. Головним завданням екологічної стежки є показати відвідувачам красу та неповторність живої природи, дати
можливість відчути зв’язок із навколишнім світом краси та усвідомити, що людина є
його частиною. Також, багато маршрутів екологічних стежок прокладені так, щоб охопити максимальне різноманіття ландшафтів та видів рослин і тварин, які знаходяться на тій чи іншій території. Це дає можливість ознайомитися з багатогранністю
форм, звуків та забарвлень, створених природою.
Зазвичай на екологічних стежках є місця для відпочинку та інформаційні стенди, останні розповідають про природу, культуру та історію певної місцевості. В Україні діє
близько 502 екологічних стежок, які поширюють знання про довкілля серед відвідувачів
та сприяють активному відпочинку в гармонії з природою. Протягом виконання проекту
ми створили екологічну стежку «Журавлина» на території регіонального ландшафтного
парку «Міжрічинський». Прокладеним нами маршрутом проходили екскурсії на заняттях
природничої школи «Дивовижний світ». У цьому розділі Ви зможете ознайомитися із
практичними речами, які можуть Вам стати у нагоді при створенні власної екостежки.
Загальні рекомендації для облаштування екологічної стежки
Облаштування екологічної стежки – досить тривалий і трудомісткий процес. Звичайно, його можна було б доручити професіоналам, проте навряд чи вдасться знайти професійного «оформлювача екологічних стежок». Залучення ж окремо проектувальника, столяра, тесляра, вантажника, водія, будівельника, маляра, краєзнавця,
дизайнера… буде дорого коштувати, при цьому, бажаний ефект не гарантований.
Для тих, хто не боїться працювати своїми руками і береться за таку роботу, можливо, не маючи великого досвіду, ми підготували рекомендації, покликані, хоча б дещо, спростити «творчі пошуки».
Перш за все, зауважимо, що процес створення екологічної стежки складається із
цілого ряду робіт, послідовність виконання яких наведено нижче.
Етапи створення екологічної стежки:
1. формування ідеї екологічної стежки;
2. прокладання маршруту в натурі, визначення його протяжності;
3. погодження розміщення стежки із землекористувачами;
4. визначення місць розміщення об’єктів огляду, стендів, містків, вишок,
зупиночних пунктів, попередній огляд стежки експертами (краєзнавцями,
біологами, лісівниками тощо);
5. визначення обсягу й термінів виконання робіт, розрахунок приблизної вартості облаштування екостежки;
6. підбір безпосередніх виконавців робіт;
2
І. Іваненко, Г. Парчук. Роль екологічної освіти та виховання у збереженні природно-заповідного фонду України. –
Рідна природа, 2008, № 1, шлях доступу: http://ridnapriroda.com/article.html?id=502, [доступний 20 червня 2011]
24

26. Як створити екостежку та провести природничу школу?
7. придбання основних матеріалів та інструментів;
8. попередня підготовка маршруту стежки – розчистка від захаращеності
(прибирання дерев, що впали, обрізання гілок, які заважають проходженню), прибирання сміття у 100 метровій смузі вздовж стежки тощо;
9. спорудження «стаціонарних» об’єктів огляду, облаштування місць відпочинку;
10. виготовлення і встановлення стендів, табличок, знаків маркування;
11. розробка та виготовлення інформаційних друкованих матеріалів;
12. проведення презентації екостежки;
13. підведення підсумків, написання звітів;
14. догляд за екостежкою та проведення екскурсій.
Основний матеріал, що використовується для облаштування екологічної стежки, –
деревина. Із деревини споруджують інформаційні стенди, бесідки, лавочки, декоративні споруди, містки, дороговкази і знаки маркування. Деревина є доступним, екологічним, недорогим і досить декоративним матеріалом, з яким легко працювати
навіть не надто досвідченим майстрам. І хоча наші предки, будуючи дерев’яні палаци і храми, користувалися переважно сокирою і ручною пилою, ми все ж рекомендуємо завчасно подбати про необхідні інструменти.
Орієнтовний перелік необхідних інструментів:
21. Кутник
1. Сокира велика
22. Відвіс
2. Сокира мала
23. Рулетка 5 м
3. Мачете
24. Лінійка 30 см
4. «Піки» (держак із цвяхом на кінці)
25. Рівень 2,0 м
для наколювання сміття
26. Шпагат – 25 м
5. Коса ручна
27. Щітки малярські (різного розміру)
6. Мітла
28. Ліхтар
7. Лопата штикова
29. Лом
8. Лопата підборочна
30. Плоскогубці
9. Бур ґрунтовий
31. Обценьки
10. Молоток – 1 кг
11. Молоток – 0,4 кг
32. Долото
33. Зубило
12. Молот – 4 кг
34. Набір стамесок
13. Струг
35. Киянка
14. Бензопила
36. Ніж
15. Шуруповерт акумуляторний
37. Кельма
16. Дриль електричний
38. Відро металеве 10 л
17. Рубанок електричний
18. Ручна електрична циркулярна пила 39. Ємності для фарб і пропиток
40. Корито металеве (для цементу,
19. Лобзик електричний
пропиток тощо)
20. Ножівка
25

27. Методичний посібник
41. Плівка поліетиленова
42. Олівець
43. Драбина 4 м
44. Будівельні козли
45. Граблі
46. Мішки будівельні
47. Спецодяг (рукавички гумові
і робочі, рукавиці будівельні тощо)
48. Лампа паяльна
Кількість інструментів кожного виду залежить від кількості задіяних виконавців і
фінансових можливостей, але принцип «Чим більше – тим краще» тут себе виправдовує.
У ході виконання робіт у нас сформувались також деякі думки, які варто взяти до
уваги тим, хто візьметься за подібну справу вперше.
Так, автомобіль підвищеної прохідності (УАЗ, «Нива») з причепом, закріплений за
бригадою виконавців, дуже спростить виконання багатьох робіт. Оскільки підвезення
матеріалів, інструментів та людей доводиться виконувати часто, то оренда трактора або
вантажівки може коштувати більше, ніж всі інші роботи в облаштуванні екостежки.
Розрахунок оплати праці виконавцям робіт в облаштуванні екостежки зручно проводити, рахуючи кількість витрачених людино-днів. Кількість людино-днів, що необхідна на спорудження окремих об’єктів екостежки, наведена в описах об’єктів.
Розраховуючи час на виконання окремих видів робіт, слід враховувати окремо час
на завантаження, доставку та розвантаження матеріалів – роботи, що здатні значно
затримувати загальний темп.
Кількість людей, задіяних в облаштуванні стежки, може бути різною, проте найкраще себе зарекомендувала робота бригадою із 3-5 чоловік, оскільки люди під час
роботи зазвичай прив’язані до одного об’єкту, автомобіля, бензопили тощо. Велика
група людей є ефективною лише при виконанні нескладних, але масштабних робіт:
прибирання та розчистка стежки, виготовлення і розвішування шпаківень, обробка готових споруд антисептиками тощо.
Планувати облаштування стежки краще всього на початок осені або весну – у цей
час комфортно працювати на природі, не дошкуляють холод чи спека, добре висихають фарби і пропитки. Влітку ж у лісі заважають кровосисні комахи, а взимку можна
виконувати лише камеральні роботи, працювати над інформаційним наповненням або
виготовленням дрібних елементів у майстерні.
Оскільки більшість об’єктів виготовляються із деревини, наведемо кілька рекомендацій щодо роботи із нею.
Так, деревина сосни на більшій частині рівнинної території України є одним із найдоступніших і недорогих матеріалів. Вона добре обробляється, має гарний вигляд.
Проте її використання слід обмежити надземними частинами споруд, а для виготовлення несучих конструкцій, занурених у ґрунт чи воду, варто застосовувати дуб або
робінію (білу акацію3), деревина яких стійка до гниття.
3
Скрізь далі по тексту вживається просто «акація» для опису типу деревини, хоча правильна наукова назва рослини
робінія.
26

28. Як створити екостежку та провести природничу школу?
Якщо ж спорудження об’єктів облаштування екостежки все ж вирішено робити із
соснової деревини, її варто обробити спеціальними антисептиками (їх розчини є
у продажі). Добре зарекомендував себе також «народний» спосіб, коли деревину обробляють розчином із відпрацьованої моторної оливи та дизельного палива, проте таким чином можна обробляти лише «сховані від людського ока» поверхні – балки
мостів, нижній бік підлоги тощо. Обробку антисептиками здійснюють, занурюючи
відносно суху деревину в ємність із розчином або наносячи розчин щіткою. Обробка
надто вологої або мерзлої деревини – недоцільна.
Декоративне й водночас стійке захисне покриття створюють за допомогою
спеціальних лазурей для деревини (типу «Pinotex»), але, зважаючи на високу
вартість останніх, їх доцільно наносити лише на відкриті для огляду поверхні, комбінуючи їх із дешевшими антисептиками. Колір лазурі краще обрати темний (тик, вишня,
махагон, горіх), оскільки він маскує кольорові вади несвіжої деревини. Наносять лазур щіткою або валиком на відносно суху і обов’язково стругану поверхню. Використання неструганої деревини, у даному випадку, знизить декоративність покриття та
значно підвищить витрату лазурі.
В окремих випадках, коли треба виділити різьблений малюнок або напис, можна
користуватись поєднанням світлих і темних відтінків лазурі для деревини. Використання ж звичайних олійних фарб або алкідних емалей слід обмежити, оскільки фарбовані покриття під дією атмосферних впливів швидко вигоряють та злущуються, а отже потребуватимуть регулярного оновлення.
Кругла деревина (кругляк), як правило, продається або безпосередньо із лісосік,
або із нижнього складу лісгоспів. Купуючи її, слід враховувати необхідність завантаження на транспортні засоби та їхню наявність.
Діаметр круглої деревини завжди вимірюють у верхньому (тоншому) відрізі колоди. Кругляк, як правило, продається не обкорованим. Для подальшого його використання або тимчасового зберігання кору необхідно зняти самостійно за допомогою
струга або штикової лопати (сокири, мачете тощо). Процес обкорювання колод досить трудомісткий, відповідно, на нього слід запланувати достатньо часу.
Довжина колод найчастіше може бути 2,0; 3,0; 4,0; 4,5 та 6,0 м. Відповідно,
пиломатеріали теж найчастіше будуть такої ж довжини, що слід враховувати при
плануванні розмірів споруд на екостежці та при «розкроюванні» деревини. Придбати
пиломатеріали найдешевше можна у цехах переробки при лісгоспах або на приватних пилорамах.
Пиломатеріали, як правило, продають неструганими, відтак треба мати електрорубанок для подальшої їх обробки, якщо така запланована.
Об’єм необхідної деревини завжди треба визначати «із запасом», оскільки частина її піде на обрізки, щось доведеться вибракувати, як неякісне, через тріщини, пошкодження, гнилі тощо.
Купуючи кругляк або пиломатеріали, перевагу завжди слід надавати свіжій деревині, а не сухостійній або тій, що пролежала під дощами (можливо ще й на землі)
27

29. Методичний посібник
кілька років. Перед обробкою деревини декоративним або захисним розчином та перед струганням її бажано дещо підсушити, потримавши кілька днів (а за можливості
й тижнів) на відкритому повітрі. Пиломатеріали можна складати один на одного, лише проклавши між ними рейки, що забезпечать рух повітря між окремими брусами
чи дошками. Класти деревину безпосередньо на ґрунт вкрай не бажано. Кругляк та
необрізні пиломатеріали обов’язково очищають від кори.
У цьому посібнику ми представили найбільш типові об’єкти, придатні для облаштування екостежок. Крім них, на стежці обов’язково треба облаштувати туалети – на
початку, у кінці маршруту та у місцях тривалого відпочинку. Сміттєві урни на стежці
не влаштовувались, щоб запобігти викиданню сміття на маршруті. Щодо інших
об’єктів облаштування екостежки – кількість їх може залежати від можливостей і
фантазії авторів, тут можна побудувати містки по болоту, підвісні містки, спостережні
вежі, декоративні дерев’яні будиночки, різноманітні землянки, вишки, смуги перешкод, спортивні та дитячі майданчики, природні скульптури та багато іншого.
Приклади об’єктів облаштування екологічної стежки
ЗНАК МАРКУВАННЯ МАРШРУТУ
Позначає маршрут на місцевості. Встановлюється через кожні 50-100 м та на
місцях поворотів. На кожному маркувальному знаку повторюється символіка
екостежки.
Матеріали (на 50 шт):
1. дошка стругана 25х150 мм –
0,034 м3;
2. брусок 40х20 мм, довжина 1 м –
0,040 м3;
3. пропитка антисептична (для брусків);
4. фарба «Емаль» – 1 л;
5. фарби у аерозольних балончиках
(автоемалі);
6. целулоїд (або тонкий прозорий пластик) 20х30 см – 2 шт.;
7. саморізи 40 мм.
Час на виготовлення і встановлення:
50 шт. – 4 чол./дні (+ час на просушку
фарб).
28

30. Як створити екостежку та провести природничу школу?
Корисні поради: форма знаку дозволяє економити час та матеріали, оскільки,
вирізаючи хвостовик одного знаку – формуємо «загострений ніс» наступного.
Емблему можна наносити аерозольними фарбами через трафарет, вирізаний із
целулоїду, послідовно накладаючи кольори.
ПОКАЖЧИК ВІДСТАНЕЙ
Позначає напрямок та відстань до певних об’єктів
стежки, населених пунктів, природно-заповідних
об’єктів, урочищ тощо.
Матеріали:
1. дошка стругана 25х150 мм – 0,017 м3;
2. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 20 мм,
довжина 3 м;
3. пропитка антисептична (для стовпа);
4. фарба «Емаль»;
5. коректор канцелярський білий – 1 шт.;
6. саморізи 50 мм.
Час на виготовлення: 2 чол./дні (+ час на просушку фарб).
Корисні поради: написи на попередньо пофарбованих дошках легко зробити за допомогою канцелярського білого коректора (у вигляді авторучки). Такий напис стійкий до впливу атмосферних опадів і
вигоряння.
СТЕНД ДЛЯ ПРИРОДНИХ ЕКСПОНАТІВ
Призначений для розміщення на ньому цікавих невеликих за розмірами об’єктів, що
не потребують особливих умов зберігання, – колекцій шишок, зразків кори дерев,
грибів-трутовиків, пташиних гнізд, штучних гніздівель, зразків деревини тощо.
Матеріали:
1. дошка необрізна стругана 20х150 мм – 0,04 м3;
2. дошка обрізна стругана 30х200 мм – 0,01 м3;
3. рейка стругана 5х10мм (для виготовлення напису) – 3 м;
4. брусок струганий 40х90 мм – 0,001 м3;
5. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 12-16 см – 0,09 м3;
6. дощечка з емблемою стежки 15х15 см – 1 шт.;
29

31. Методичний посібник
7. жердини обкоровані, діаметр 4-6 см – 3-5 шт.;
8. лазур для деревини темна;
9. лазур для деревини світла;
10. цвяхи 70 мм;
11. цвяхи 20 мм;
12. саморізи 30 мм;
13. саморізи 80 мм.
Час на виготовлення: 1,5 чол./дні.
Корисні поради: назву стенду можна «написати», вирізавши букви зі шматочків тонкої рейки, після чого їх пофарбувати лазур’ю для деревини в колір, що контрастує із
загальним кольором стенду, і прикріпити дрібними цвяхами. Після встановлення
подібні стенди потребують регулярного нагляду, оскільки незахищені від атмосферного впливу експонати досить швидко псуються або зникають.
30

32. Як створити екостежку та провести природничу школу?
ПАРТИЗАНСЬКА ЗЕМЛЯНКА АБО ДЗОТ (рос.: Дерево-Земляная Огневая Точка)
Призначена для розповідей про історичні події, пов’язані з війнами, партизанським
рухом, оборонним значенням лісів та боліт. Зовнішні сторони споруди вкриті шаром
землі та замасковані дерном (мохом, лісовою підстилкою), травою та гілками. У передній стінці є невелике горизонтальне вікно-бійниця (15х40 см) для кулемета.
З боків встановлюють «їжаки» з натягнутим колючим дротом.
Матеріали:
1. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 12-16 см – 0,25 м3 (на вертикальні стійки);
2. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 14-16 см – 2,6 м3;
3. рубероїд – 1 рулон;
4. дріт колючий – 50 м;
5. цвяхи 200 мм;
6. цвяхи 150 мм;
7. цвяхи 70 мм.
Час на виготовлення: 10 чол./днів.
Корисні поради: найкраще облаштовувати землянку чи ДЗОТ там, де є залишки старих окопів або інших слідів війни. Поруч із спорудою бажано розмістити
певні артефакти (напр. залишки розірваних артилерійських снарядів, бомб тощо). Під
час екскурсії можна демонструвати принесені з собою зразки уніформи, зброї, старі
фото тощо.
31

33. Методичний посібник
МІСТОК РИБАЛЬСЬКИЙ
Призначений для ознайомлення із живим світом водойм, проведення занять із
гідробіології, короткочасного відпочинку на березі. Перед входом на місток на землю
кладеться трап довжиною близько 1 м. Бажано розмістити місток так, щоб він через
смугу берегової рослинності (очерет, лози) виходив до чистого плеса.
Матеріали:
1. дошка 30х150 мм, довжина 4,5 м – 0,165 м3;
2. брусок струганий (для перил) 50х70 мм – 0,056 м3;
3. брус 120х120 мм – 0,1 м3;
4. кругляк (дуб або акація)
обкорований, діаметр 12-16 см
(на опори) – 0,3 м3;
5. пропитка антисептична
(для брусів
і дощок);
6. лазур для деревини
(для брусків перил);
7. кутники металеві – 10 шт.
(для кріплення перил);
8. цвяхи 200 мм;
9. цвяхи 70 мм;
10. саморізи 40 мм.
Час на виготовлення: 5 чол./днів.
Корисні поради: спорудження містка доцільно розпочинати, коли рівень води найнижчий (серпень-вересень). Антисептичну обробку опор містка проводити категорично не
бажано – для запобігання отруєння водойми. Щоб уникнути складних і точних робіт по
підгонці деталей перил, їх можна скріпити металевими кутниками на саморізах.
32

34. Як створити екостежку та провести природничу школу?
МІСТОК ЧЕРЕЗ БОЛОТО
Є декоративним елементом ландшафтного дизайну подібно до паркових містків, крім
того, може слугувати для переходу через невелику водойму, потічок, заболочену долину. Перед входом на місток і після виходу з нього на землю кладуться трапи довжиною близько 1 м для запобігання витоптуванню гідрофільної рослинності (напр.
сфагнових мохів). Є зручним місцем для групового фото.
Матеріали:
1. напівкругляк (сосна), діаметр 12-16 см – 0,5 м3;
2. брусок струганий (для перил) 50х70 мм – 0,15 м3;
3. брус 120х120 мм – 0,3 м3;
4. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 16 см (на опори) – 0,16 м3;
5. пропитка антисептична (для брусів і напівкругляку);
6. лазур для деревини (для перил);
7. кутники металеві – 10 шт. (для кріплення перил);
8. цвяхи 200 мм;
9. цвяхи 150 мм;
10. цвяхи 100 мм;
11. саморізи 40 мм.
Час на виготовлення: 12 чол./днів.
Корисні поради: спорудження містка доцільно розпочинати, коли рівень води найнижчий (серпень-вересень). Антисептичну обробку опор містка проводити категорично не
бажано – для запобігання отруєння водойми. Щоб уникнути складних і точних робіт по
підгонці деталей перил, їх можна скріпити металевими кутниками на саморізах.
33

35. Методичний посібник
БІОТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ КОЗУЛІ
Призначений для ознайомлення із біотехнічними заходами для диких тварин. Комплекс складається із годівниці з сіном, солонця та підставки для кормових віників.
Матеріали:
1. дошка 20х150 мм, довжина (для даху) 0,5 м – 0,05 м3;
2. брусок (для каркасу) 50х50 мм – 0,025 м3;
3. брусок (для ясел) 25х40 мм – 0, 016 м3;
4. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 12-16 см – 0,1 м3;
5. кругляк (осика) обкорований, діаметр 24 см, довжина 1,5 м – 1шт.
(для солонця);
6. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 8 см, довжина 1,7 м – 3 шт.;
7. цвяхи 150 мм;
8. цвяхи 100 мм;
9. цвяхи 60 мм;
10. сіль кам’яна – 1,5 кг.
Час на виготовлення: 2 чол./дні.
Корисні поради: антисептичну обробку проводити категорично заборонено – для запобігання отруєнню тварин. Для зимової підгодівлі козулі та оленя використовують
сіно та гілкові або кропив’яні віники. Кормові віники треба заготовити у травні-червні,
змочити у солоній воді і висушити в тіні, щоб запобігти вигорянню та опаданню листя на них. Солонець добре приваблює всіх копитних, а тому важливо слідкувати за
наявністю у ньому солі.
34

36. Як створити екостежку та провести природничу школу?
ВХІДНА БРАМА
Розміщується на початку стежки або на вході до її окремих ділянок чи об’єктів. Добре
підходить для групового фотографування. Бажано розмістити браму так, щоб обабіч від
неї були певні перешкоди (дерева, чагарники, символічна огорожа). Вивіска із назвою
підвішена на двох ланцюгах, що відходять від неї у протилежних напрямках під кутом 45°.
Матеріали:
1. дошка необрізна 20 мм (для даху) – 0,04 м3;
2. брусок (для каркасу) 50х50 мм – 0,006 м3;
3. кругляк (сосна) обкорований, діаметр 20 см – 0,75 м3;
4. дошка необрізна стругана 50 мм (для вивіски) – 1 шт.;
5. дошка стругана 25 мм (для напису), довжина 1 м – 1 шт.;
6. цвяхи 100 мм;
7. цвяхи 70 мм;
8. цвяхи 30 мм;
9. пропитка антисептична (для підземних частин);
10. лазур для деревини (темна);
11. лазур для деревини (світла);
12. ланцюг – 2 м.
Час на виготовлення: 6 чол./днів.
Корисні поради: напис на вивісці брами можна не вирізьблювати, а зробити за допомогою прикріплення об’ємних букв, які вирізані із окремої струганої дошки електричним лобзиком. Букви доцільно обробити світлою лазур’ю (напр. «орегон»), а саму дошку вивіски темною (напр. «червоне дерево»), або навпаки.
35

37. Методичний посібник
БЕСІДКА
Розміщується у кінці стежки, бажано у мальовничому
затишному місці, де закінчивши екскурсію, зручно
було б зібрати групу для підведення підсумків,
проведення екологічних занять, дружнього
обіду або просто відпочинку. Розміри
бесідки планують в залежності
від розміру організованих
груп, які будуть відвідувати екологічну стежку.
Бесідка розміром 3х8 м
дає можливість комфортно розмістити до 25 чоловік. У бесідці обов’язково встановлюють лавки
та стіл.
Матеріали:
1. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 16-18 см (стійки) – 0,6 м3;
2. кругляк (дуб або акація), діаметр 18-20 см (підкладки під підмостники) – 0,2 м3;
3. кругляк (сосна), діаметр 24-32 см, довжина 0,5 м (підставки для лавок) – 0,3 м3;
4. брус 100х100 мм (верхня обв’язка, балки, підмостники) – 0,7м3;
5. брусок (для каркасу перил) 50х70 мм – 0,13м3;
6. дошка обрізна 20х150 мм, довжина 4,5 м (дах, стіни, фронтони) – 1,75 м3;
7. дошка обрізна 40х150 мм (підлога, крокви) – 1,25 м3;
8. дошка обрізна 20х100 мм (вітрові дошки) – 0,03 м3;
9. дошка обрізна стругана 40х150 мм (перила, лавки) – 0,33 м3;
10. столи (0,6х2,0 м) – 3 шт.;
13. цвяхи 100 мм;
11. цвяхи 200 мм;
14. цвяхи 70 мм;
12. цвяхи 150 мм;
15. цвяхи 50 мм.
Час на виготовлення: 24 чол./днів.
Корисні поради: починають роботу із розмітки території під бесідку за допомогою шпагату й кілочків. Слідкують за дотриманням прямих кутів і паралельності сторін, перевіряючи правильність за довжиною діагоналей. Основа для підлоги, перила та верхня
обв’язка виставляються за допомогою рівня. Всі крокви з'єднуються попарно за одним
шаблоном, так щоб кут нахилу даху був близький до 45°. Закріпивши крайні крокви на
торцях бесідки, натягують між ними шпагат, по якому виставляють решту крокв. Покриваючи дах обрізними дошками, напуск верхньої дошки на нижню роблять не менше
2 см (слід враховувати всихання деревини). Стіл краще робити не один суцільний,
а кілька окремих, які можна ставити разом або переміщувати; те ж стосується і лавок.
36

38. Як створити екостежку та провести природничу школу?
БУДИНОЧОК ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПТАХАМИ
Розміщується дещо осторонь від основного маршруту стежки, на відкритій місцевості
або на узліссі, де можна проводити спостереження за птахами (у місцях концентрації
птахів – біля водойм, на острівці серед боліт, у долині великої річки, біля місць підгодівлі
тощо). Призначений для проведення тривалого спостереження за птахами. Розміри будиночка дозволяють двом спостерігачам знаходитись тут цілодобово.
Будиночок надано Товариством охорони птахів України.
Короткий опис
Будиночок розміром 2,0х1,5 м, з односкатними дахом, вкритий водонепроникним матеріалом (напр. бітумний єврошифер). У передній стіні будинку розміщене велике вікно,
захищене ставнями. Матеріал для стін – шпунтована стругана дошка (можливий варіант – каркасно-щитова конструкція із дощок з теплоізоляційним та вітронепроникним
матеріалом). Платформа за будиночком розміром 4х2 м. Висота платформи – 1,8 м
над землею. Вишка висотою (до підлоги) 4 м, розміром 1х1 м. Висота перил на вишці,
платформі та сходах – 1 м.
Матеріали:
1. кругляк (дуб або акація) обкорований, діаметр 16-18 см (стійки) – 0,8 м3;
2. брус 120х120 мм (стійки вишки, основа під будинком і платформою) – 0,65 м3;
3. брусок (каркасу перил) 50х50 мм – 0,09 м3;
4. дошка обрізна 30х150 мм (підлога вишки та платформи) – 0,3 м3;
5. дошка обрізна 40х150 мм (сходи) – 0,1 м3;
6. дріт сталевий 6 мм (для кріплення стійок вишки до пасинків) – 12 м;
7. будиночок розбірний – 1 шт;
37