кабінет української мови

1. Концепція
світлиці українського слова
Ідея проекту світлиці українського слова: В. В. Стрілько, голова
Міжнародної громадської організації "Конгрес захисту української
мови".
Автори концепції світлиці: Н. М. Грабар, С. І. Мірошник, Т. А.
Федорчук, Н. В. Яременко - співробітники КОІПОПК.
Виконавці проекту світлиці: педагогічний та учнівський колектив
Щасливського НВК (Ю. Ю. Йовбак, директор Щасливського НВК
Бориспільського району Київської області).
Управлінська координація: КОІПОПК.
Учасники проекту світлиці Міжнародна громадська організація
"Конгрес захисту української мови", батьки.
Нормативні орієнтири:
• Конституція України;
• Закон України "Про мови в Українській РСР";
• Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XXI столітті;
• Постанова Кабінету Міністрів України №1546 від 02.10.2003
р. "Про затвердження Державної
• Програми розвитку і функціонування української мови на
2004-2010 роки";
• Розпорядження обласної державної адміністрації № 374 від
22.06.04 р. "Про затвердження обласної програми розвитку і
функціонування української мови на 2004-2010 роки";
• Методологічна основа концепції: теорія наукового пізнання;
• філософські, психолого-педагогічні й методичні ідеї та
висновки про формування і розвиток національно свідомої
особистості; наукове обґрунтування інновацій в обладнанні
та унаочненні сучасних загальноосвітніх навчальних
закладів; суспільні тенденції модернізації освіти в Україні.
1. Роль української мови в національному відродженні державності
"Яка краса відродження країни,.." - влучно процитував в одній з
мовознавчих статей дослідник українського слова С.Караванський
[6, с.206]. Автор публікації відразу додав: "Добре, коли краяни

2. знають, що таке відродження і з чого його починати" [Там само]. У
книзі іншого відомого вітчизняного вченого Л.Залізняка визначено:
"Народ або грецькою мовою етнос - це історично сформована
людська спільнота, яка відрізняється від сусідів окремою власною
територією (батьківщиною), культурою, мовою, психічним складом
та самосвідомістю. Народ, що історично дозрів до створення
власної держави, називають нацією. Отже, нація - це вища стадія
розвитку етносу, на якій останній творить -національну державу. В
сучасному світі народ може цивілізовано існувати лише у формі
нації, тобто у власній державі" [5, с.6].
Ці думки є дуже близькими до тверджень педагога К.Ушинського,
який у статті "Рідне слово" стверджував: "Коли зникає народна
мова, - народу нема більше!.. Відберіть у народу все - і він усе
може повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше вже не
створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але
мови - ніколи: вимерла мова в устах народу - вимер і народ". Бо ж
"мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову
розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається
далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся
його батьківщина... Мова -найважливіший, найбагатший і
найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живущі та майбутні

3. покоління народу в одне велике, історичне живе ціле" [ 18, с 109,
110].
У цих міркуваннях ученого важливими є такі аспекти: сутність,
роль та доля мови. Причина цього в природно-суспільній та
універсальній сутності феномена мови, який виражає людську
форму буття та свідомості кожної нації. Отож можемо
стверджувати, що мовне питання в Україні - це проблема її
духовного відродження, становлення її державності й
незалежності. А прагнення нації бути незалежною та гідною в
європейському та світовому співтоваристві повинно найти своє
відбиття передусім у рідній мові. Мова як одна з головних ознак
кожної нації є її генетичним кодом, який поєднує минуле із
сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття людської
спільноти у вічності. Через мову дитина засвоює спосіб мислення
народу, "реалізовується в культурі думки, культурі праці й
культурі мови" [16, с.З]. Школі ж належить провідна роль у
національному, мовному та мовленнєвому вихованні підростаючого
покоління, що в наш час має винятково важливе значення.
Завдання розвитку високої мовної та комунікативної культури,
досягнення високого рівня оволодіння рідною мовою має стати
одним із головних напрямів діяльності школи. Вивчення мови -це
площина, з якої починається пізнання світу, свого народу, основ
духовності. "Без усякої іншої науки ще можна обійтися,
-стверджував І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися
не можна" [12,
с.60 ].

4. Безумовно, сприяти реалізації зазначеного вище повинні уроки
української мови й літератури, україно- та народознавства,
позакласна робота з предмета (творчі конкурси, учнівські
дослідження, олімпіади, різноманітні заходи тощо). Нашій мові
потрібен вогонь любові, потрібна духовна міць. Любов до рідного
слова - це любов до здорової духовності, до знання,
інтелігентності, благородства, справедливості, це найприродніше й
найглибинніше духовне начало людського буття. І ми повинні жити
вірою в те, що наша національна мова як головний носій і
виразник нашого народного духу не знівелюється, а окріпне,
посяде заслужене багатостраждальною історією свого розвитку (а
часто -виживання в умовах неодноразових заборон) почесне місце
єдиної державної, справді рідної для українців, такої, що живе в
їхніх душах та мовленні. Бо вічною є багатюща культура
української пісні, Шевченкового слова, Франкової думки, Леси-
ного заклику! І неабияку роль у даній роботі, на наш погляд,
мають відігравати спеціально обладнані сучасні світлиці
української мови, призначенням яких є сприяння розвитку знань
та уявлень школярів про українську культуру взагалі та мовну й
мовленнєву зокрема, виховання творчої, національно свідомої
молоді, якій притаманне почуття патріотизму.
2. Світлиця українського слова в загальноосвітньому навчальному закладі
2.1. Поняття світлиці українського
слова
Щоб чітко визначити окреслене поняття, звернемося до "Великого
тлумачного словника сучасної української мови". У ньому подано
таке значення терміну "світлиця": "Світлиця -чиста, світла,
парадна кімната в будинку" [2, сі 108]. Враховуючи зазначене
вище, закономірно визначаємо поняття "світлиця українського
слова" як "спеціально обладнану класну кімнату (навчальну
аудиторію) загальноосвітнього навчального закладу, що повинна
сприяти народознавчій, мовній, мовленнєвій та мовознавчій
компетенції й культурі
учнів, розвитку духовно
багатої, національно
свідомої особистості".

5. 2.2. Мета діяльності й
завдання світлиці
українського слова
Метою діяльності світлиці українського
слова є допомога у формуванні творчої,
національно свідомої, духовно багатої,
мовної особистості в навчально-
виховному процесі загальноосвітнього
навчального закладу.
Завданнями світлиці українського слова є сприяння:
• усвідомленню учнівською молоддю своєї етнічної належності,
освоєнню рідної мови як національної цінності;
• вихованню поваги до культури, традицій, історії та мови
рідного народу;
• поглибленню морального, духовного, громадянського та
патріотичного виховання, формуванню почуття гордості за
свій народ, рідний край, видатних діячів та відповідальності
перед державою та суспільством;
• вихованню школярів ідейними провідниками утвердження
єдиної державної української мови в суспільстві;
• розвитку інтересу до вивчення рідної мови й культури, її
історії;
• вивченню української мови як природно-суспільного та
культурно-національного феномена;
• формуванню високої мовної культури, оволодінню
літературною української мовою;
• удосконаленню культури мовлення і спілкування;
• дослідженню української мови, її сучасного стану;
• набуттю знань із мовознавства, історії його розвитку та інших
галузей наук про мову;

6. • розвитку пізнавальної активності учнів, удосконаленню їхніх
умінь і навичок самостійної роботи з різними джерелами,
аналізу та систематизації,
узагальнення матеріалу.
2.3. Функції світлиці
українського слова
Функціями світлиці українського
слова є:
• проведення навчальних занять з української мови,
літератури, народознавства, інтегрованих уроків;
• проведення тренінгів спілкування;
• забезпечення умов для самостійної роботи учнів з вивчення
мови та мовознавства;
• проведення факультативної роботи з предмета;
• проведення позакласної роботи з української мови,
літератури, народознавства (діяльність гуртків, товариств,
студій; вечори тощо);
• проведення зустрічей з письменниками, вченими;
• підготовка школярів до участі у творчих конкурсах,
предметній олімпіаді;
• організація занять та підготовка до конкурсу-захисту
учнівських робіт у МАН України.
2.4. Напрями діяльності світлиці
українського слова
Напрямами роботи світлиці українського слова є такі:

7. • рідна мова як природно-суспільний та культурно-
національний феномен українського народу;
• мова як культурне надбання народу;
• мова і держава;
• українська мова у світі;
• історія української мови;
• функції мови;
• українська мовна система;
• сучасна літературна мова;
• культура спілкування;
• мовний етикет;
• мова і практична риторика;
• основи мовознавства;
• видатні вітчизняні мовознавці;
• мова і фольклор.