Готовність вчителя до роботи у профільній школі. Ємець Т.М.

1. Готовність учителя до роботи в умовах
профільного навчання.
Ємець Т.М., методист
Гадяцького НМЦ

2.  Фізика- основа і невід’ємна частина сучасної техніки
 Фізика – один з найважливіших компонентів людської культури
(духовної та матеріальної, що в останні десятиліття недостатньо
враховувалось у навчанні й вихованні)
 Вчитель вже не є єдиним головним джерелом інформації
 Вчитель – фахівець високого рівня споріднених дисциплін,
обізнаний з інноваційними педагогічними технологіями,
методиками активного навчання
(тут потрібна модернізація освіти)
 Вчитель – здатний генерувати
 інноваційні ідеї (проводить
 пошуково-дослідницьку
 роботу та ін.)

3.  Зростання вимог до школи з боку суспільства
 Низький соціальний статус вчителя
 Відсутність мотивації вчителя до продуктивної
професійної діяльності
 Неузгодженість змісту педагогічної освіти з новими
цілями й змістом навчально-виховного процесу в ЗНЗ
 Відсутність належного теоретико-практичного
забезпечення змін у підготовці майбутніх вчителів.

4.  основоположні документи: закони України “Про освіту”, “Про
загальну середню освіту”, Концепцію профільного навчання в
старшій школі;
 національну доктрину розвитку освіти в Україні;
 регіональні програмні документи;
 концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює;
 основи особистісно орієнтованої педагогіки, індивідуального,
гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці;
 наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів;
 порядок організації факультативів та курсів за вибором;
 методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової
діяльності учнів.

5.  проектувати навчальний процес, дослідницьку, індивідуальну пошукову діяльність учнів;
 застосовувати різні види й форми діяльності учнів (навчальні проекти, індивідуальні, групові
заняття, самостійну роботу, практику, роботу в лабораторії);
 застосовувати поряд з традиційними нові форми, методи й засоби педагогічного діагностування,
розробляти індивідуальні освітні програми, педагогізувати середовище;
 Формувати логіку викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і нахилів учнів;
 діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку;
 розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу;
 застосовувати методи й технології навчання, які б формували навички збору та аналітичної
обробки інформації, стимулювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідаль6ної
діяльності, виробляли навички самоорганізації, розвивали ціннісні орієнтири;
 використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи
модульного, дистанційного навчання;
 забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних
компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-
правової тощо);
 сприяти професійному самовизначенню старшокласників.

7.  Варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу
 Практичну орієнтацію навчального процесу
 Завершення профільного самовизначення старшокласників і
формування в них здібностей для продовження навчання у
відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти
 Використовувати сучасні педагогічні технології, суть яких
полягає в попередньому проектуванні процесу навчання
 Визначальними мають бути групова робота, учнівські
диспути, рольові ігри, керовані дослідження та самостійні
проекти, розігрування діалогів, ведення бесіди тощо.

8.  Психологічна готовність
 Педагогічна готовність
 Предметна готовність
 Можливість вчителям не лише викладати
відповідний матеріал,
 але й ознайомити учнів з професіями, в яких їх
предмет відіграє важливу роль

11.  знайомити учнів з різними
видами праці і професії;
вивчати їх нахили,
здібності професійні
інтереси;
 консультувати учнів з
питань, які пов’язанні з
продовження навчання та
працевлаштуванням
 Вчитель повинен
продумати, з якою
професією доречно
ознайомити учнів у
межах програмної
теми, враховувати
спільні основи
профорієнтації під час
вивчення різних
навчальних предметів.

12. Теоретична підготовка включає: Практична підготовка включає:
 знання цілій, задач
профорієнтації,
 методів її реалізації в
умовах відповідного
предмета,
 психолого-педагогічні
основи проблеми
 знання методики
профорієнтаційної роботи
в умовах викладання
відповідного предмета;
 вмінь та навиків
проведення різних заходів
(бесід, зустрічей,
екскурсіїй тощо).
Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того,
наскільки серйозно відноситься вчитель до включення в хід уроку
профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї
школи при підготовці учнів до основного, правильного вибору професії

13. - бесіда про професії, які пов’язанні з матеріалом,що
вивчається
- розв’язування різних типів задач з практичним змістом;
- участь в олімпіадах, вечорах, теоретичних конференціях;
- екскурсії на підприємства, виставки;
- зустріч із спеціалістами;
- проведення тематичних, літературно-художніх вечорів,
усних журналів

14.  Головну мету: формування особистості зі стійкими
навичками до самооцінки і самореалізації
 Головну вимогу: організація професійно зорієнтованого
проектного навчання
 Зміст роботи:
- забезпечення базового компоненту, що відповідає
державному
стандарту;
- реалізація природних талантів під час дослідницьких
занять;
- фахові курси за вибором, спецкурси, факультативи;
- участь в олімпіадах, творчих конкурсах, гуртках, секціях;
- профорієнтаційна робота має набувати системно-
структурного характеру.