1. Червоноградський навчально-виховний комплекс №13
Педагогічна рада
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ,
ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ І СОЦІАЛЬНИХ
КОМПЕТЕНЦІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ
ОПТИМАЛЬНІСТЬ ВИБОРУ ФОРМ І МЕТОДІВ
НАВЧАННЯ
Підготувала:
Теслюк Н.Ю.,
вчитель біології
2011р.
2. Однією з актуальних проблем сучасної освіти є проблема залучення учнів до пізнавальної
діяльності з метою вирішення основного завдання, яке постає перед школою ХХІ століття:
формування творчої особистості та її ціннісних орієнтацій, розвиток здібностей учнів,
підготовка до майбутньої професійної освіти та трудової діяльності. Саме тому необхідно
здійснити кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу до
інноваційно-творчого, спрямованого на формування в учнів уміння вчитися,
використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем. Сучасна
молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і
творчо мислячою, а, отже, і більш мотивованою до самонавчання та саморозвитку.
Реалізація завдань освіти вимагає перебудови технології навчального процесу із
предметно-знаннєвого на компетентнісний. В умовах інформаційного суспільства
знаннєве навчання поступово втрачає свій сенс. Метод «запам’ятай і повтори» з готовою
формулою слід замінити на метод проектування, розв’язання життєвих ситуацій.
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності,
вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає
спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і вмінь учнів.
На уроках біології особливість компетентнісного навчання полягає в тому, щоб
засвоювати не готові знання, а здобувати їх у процесі навчальної діяльності, у формуванні
вмінь порівнювати, протиставляти, класифікувати, застосовувати своє розуміння понять
для пошуку розв’язку проблеми або для створення пояснення, тобто на формування
предметних компетентне стой, які є основою для формування ключових компетентностей.
Як першочергові можна визначити два основні кроки:
1. використання схеми компетентнісних елементів змісту освіти, закладені в
навчальні програми з біології. У чинних навчальних програмах для 12-річної
школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предмета,
розроблено результативну складову змісту. До програми з біології визначено
обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у
різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади,
характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо);
2. широке використання міжпредметних зв’язків природничого змісту, тобто
залучання у зміст шкільної біології (там, де доречно) навчальний матеріал з хімії,
фізики, географії, інших галузей знань і практики з поясненням можливості його
використання. Цей компонент може бути поданий учням у формі міжпредметних
завдань, задач, які не можуть бути розв’язані засобами одного предмету.
Продуктивні методики та технології дійсно мають суттєвий потенціал, реалізацію
якого можна безпосередньо пов’язати з формуванням основних груп компетентностей
учнів, завданням, яке по праву визначається найвідповідальнішим у роботі вчителя, бо
торкається життєвих умінь учнів, їх пристосованості до життя і, зрештою, їх долі.
Опираючись на досвід російських науковців, вчителі біології передбачають такий
алгоритм досягнення результату:
- забезпечити оволодіння учнями певними діями на рівні умінь (навчальна задача) –
використання на уроках методу спостереження, дослідження у природі, виконання
елементарних дослідів на лабораторних і практичних заняттях;
- забезпечити оволодіння учнями певними способами діяльності на основі
привласнення учнями мети (складна (проблемна, ситуативна) навчальна задача,
навчальний проект) – розв’язання проблемно-пошукових завдань на уроках через
таку освітню технологію як «Дебати». Ефективним у навчальній діяльності є метод
проектів, який передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у
яких учень ставить і розв’язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної
діяльності учня, стимулює практичну проекту діяльність школярів та дозволяє
формувати весь набір компетентностей. Працюючи над проектами з біології, учні
створюють презентації, виготовляють тематичні буклети, публікації;
3. - забезпечити формування компетентності та привласнення певного способу дій на
основі власного цілепокладання (проект учня) – самостійна робота з підручником,
створення порівняльних таблиць, узагальнювальних схем, підготовка повідомлень,
складання віршів про природу, опис власних спостережень за домашніми
тваринами та кімнатними рослинами;
- забезпечити інтеграцію компетентностей і формування компетенції (організація і
супровід вибору освітньої траєкторії, наприклад в умовах профілізації школи,
досвід соціальної діяльності тощо) – моделювання життєвих ситуацій на уроках,
створення педагогічної ситуації спілкування, обміну думками, які дають змогу
кожному виявити ініціативу, самостійність, винахідливість у способах роботи,
створення ситуацій для застосування знань у житті.
Реальною організаційною формою впровадження компетентнісного підходу до змісту
освіти та організації навчального процесу є профільна старша школа. У 8-9 класах,
відповідно до Концепції профільного навчання, має здійснюватися допрофільна
підготовка з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленого вибору ними
напряму профільного навчання у старшій школі. Слід наголосити, що допрофільна
підготовка учнів є надзвичайно важливим елементом цілісної системи профільного
навчання. Відсутність її зазвичай призводить до неусвідомленого вибору профілю
навчання, що не впливає на вибір майбутньої професії. Як свідчить практика, вибір
профілю навчання для учнів основної школи є складною справою. Пов’язано це з тим, що
у більшості підлітків недостатньо розвинені особистісні якості, які є актуальними для
вибору профілю навчання і професійного самовизначення, а саме: здатність до
самопізнання, довіра до себе, готовність до вибору, цілеспрямованість, самостійність, сила
волі тощо. Можливими шляхами реалізації допрофільної підготовки учнів в начальному
процесі з біології вбачаю такі:
- діагностика вчителем та психологом навчальних можливостей учня, рівня його
пізнавальних інтересів та професійних нахилів, використовуючи різні методи
дослідження: бесіда, консультація, анкетування, психологічне та дидактичне
тестування, вивчення успішності, темпераменту школяра;
- інформування батьків та учнів щодо можливостей регіональної освітньої мережі.
Матеріали щодо професій, пов’язаних з біологією, учитель разом з учнями може
розмістити у вигляді буклетів.
В сучасних умовах реформування змісту шкільної освіти подальший пошук та
обґрунтування ефективних способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є
надзвичайно актуальним, хоч непростим і трудомістким. У центрі уваги педагогів
залишаються пошуки шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності, виховання
пізнавальної самостійності та пробудження пізнавального інтересу в учнів з метою
формування в них активної життєвої позиції.
Рекомендації:
1. налагодити дієву діагностику рівня навчальних досягнень учнів основної школи;
2. організувати профконсультаційну психодіагностику з метою визначення
професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за
підготовленістю та інтересами класів;
