2. 2
ВСТУП
Загальновідомим є той факт, що сучасний світ спілкується «мовою
проєктів». Кожна людина на будь-якому етапі свого існування реалізує цілу
низку життєвих проєктів. Особливо це стосується сучасної сфери професійної
діяльності. Так, наприкінці ХХ ст. було вибудовано новий тип організаційної
культури діяльності людини – проєктно-технологічний. Така форма людської
діяльності, як проєктна, стала своєрідним атрибутом часу. Таким чином, вимоги
сучасного суспільства передбачають готовність кожної людини, а надто дитини,
до цього виду діяльності. Дане століття загострило проблему інноваційності
життя. Велика кількість відкриттів, стрімкість розвитку знання та науки
потребує у людини розвиненого дослідницького, творчого мислення.
Змінюється позиція людини у освітньому просторі: вона стає суб'єктом освіти.
Така зміна тягне за собою зміну сенсу та цілей освіти, найвищою цінністю
якого стає освіченість, усвідомлення власної індивідуальності через
особистісний досвід.
Актуальність методу проєктів значно підвищується при переході сучасної
системи освіти від управління процесом освіти за кінцевим результатом до
компетентнісного підходу, пов’язаного з вихованням і розвитком
компетентнісної особистості здатної діяти усвідомлено, орієнтуватись у
навколишньому середовищі.
Навчальний предмет «Я досліджую світ» у початковій школі має
величезне значення у розвитку особистості дитини і, насамперед, її розумового
розвитку. «Я досліджую світ», як навчальний предмет, несе у собі великий
розвиваючий потенціал: в дітей цього віку формуються передумови наукового
світогляду, їх пізнавальні інтереси та здібності, створюються умови
самопізнання і саморозвитку дитини.
Одним із основних напрямків роботи на уроках по пізнанню
навколишнього світу вважаю розвиток навчально-пізнавальних умінь:
- постановка та вирішення проблемних завдань;
- уміння порівнювати та класифікувати;
- розвиток навичок встановлювати та виявляти причинно-наслідкові зв'язки в
навколишньому світі.
Метод проєктів розглядається як педагогічна технологія, мета-
орієнтування учня на актуалізацію наявних знань та набуття нових для
включення в проєктну діяльність.
Робота з проєктами займає важливе місце в системі шкільної освіти,
дозволяючи учням набувати тих знань, яких не можна досягти при традиційних
методах навчання.
Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні методу проєктів та
практичній реалізації його в межах викладання інтегрованого курсу «Я
досліджую світ».
Аналіз науково-методичної літератури з питання показує, що проєктні
технології реалізуються на практиці в різних варіантах (К.Баханов, В.Гузєєв,
І.Єрмаков, В.Кукушин, О.Онопрієнко, О.Пєхота, А.Хуторський та інші).
3. 3
Серед провідних сучасних вчених українських педагогів-новаторів, слід
віддати належне Оксані Онопрієнко. Велику цінність має її посібник «Проєкти
в початковій школі»
1. Метод проєкту в педагогіці
У сучасній педагогіці активно розробляється і використовується вже
понад десять років так званий метод проєктів, орієнтований на виявлення нових
колективних форм навчальної діяльності та націлений на активізацію творчих
можливостей особистості. Самі собою проєктні ідеї не нові і є вільне
дослідження предмета учнями.
Проєктний метод навчання забезпечує реалізацію принципу
культуровідповідності у гуманітарному освітньому просторі, оскільки дозволяє
інтегрувати знання у різних наукових галузях, а також допомагає побудувати
процес взаємодії між учнем та учителем на основі співробітництва та
педагогічної підтримки розвитку[1].
Для виконання проєкту необхідно вирішити кілька цікавих, корисних та
пов'язаних із реальним життям завдань. Організуючи роботу над проєктами,
слід розпочати з вивчення інтересів учнів, вибору тематики проєктів та
підготовки учнів до роботи з цих проєктів. Застосування такого методу
навчання дозволяє по-новому організувати додаткову, позакласну роботу з
навколишнього світу, зацікавити дітей.
Реалізація методу проєктів на практиці веде до зміни позиції вчителя і
визначається принципом педагогічної підтримки розвитку учня в ході
проєктної або дослідницької роботи - з носія готових знань він перетворюється
на організатора пізнавальної діяльності.
Робота над будь-яким проєктом включає такі етапи:
1. Організаційний етап: це уявлення та створення групи учнів для роботи над
проєктом. Утворюється ядро групи, визначаються сфери інтересів.
2. Вибір та обговорення головної ідеї майбутнього проєкту включає визначення
цілей та завдань; обговорення стратегії досягнення поставлених цілей і
уточнення відповідних для цього тем проєктів. Обговорення методичних
аспектів та організація роботи учнів.
3. Структурування проєкту з виділенням завдань для певних груп учнів, підбір
необхідних матеріалів починається зі складання загального простого плану,
який пізніше стає розгорнутим, виділяються етапи, завдання та розподіляються
між групами учнів з урахуванням їх інтересів, визначаються заплановані
результати та способи їх вирішення, оформлення.
4. Власне робота над проєктом включає ретельно розроблені завдання кожної
групи учнів і дозволяє вчителю не втручатися у роботу групи, виконуючи
функції консультанта чи учасника проєкту на рівних підставах з іншими.
Передбачається інтенсивний обмін інформацією, думками, набутими
результатами.
5. Підбиття підсумків полягає в розповіді про виконану роботу, аналіз успіхів і
невдач у роботі над проєктом.
4. 4
Крім того, дуже важливо приділити якнайбільше уваги самостійним
видам діяльності учнів, які допоможуть кожному учневі розкрити свою
індивідуальність, але в рамках уроку це навряд чи можливо. Учні, хто поодинці,
хто в парі, а хто і невеликою групою, можуть виконувати самостійну роботу,
яка вимагає від них пошуку додаткової інформації, збору даних, аналізу,
осмислення фактів. Ці роботи для учнів можуть бути розраховані на тиждень-
два, на місяць і більше [2,3].
Проєкт може бути різного ступеня складності. Це може бути проєкт, що
охоплює весь клас і передбачає роботу над окремими проєктами, що становлять
загальний проєкт, а можуть бути і самостійні невеликі проєкти, що охоплюють
лише кілька або навіть пару учнів. Проєкт, який виконують учні, повинен
викликати у них ентузіазм, захоплювати їх, йти від серця. Будь-яка дія, що
виконується індивідуально, у групі, за підтримки вчителя чи інших людей, діти
повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати та оцінити [4,5].
Проєктна діяльність завжди передбачає вирішення учнями якоїсь проблеми.
2. Роль вчителя та учня у проєктній діяльності
Навчальний проєкт – це форма організації занять, що передбачає
комплексний характер діяльності всіх учасників з отримання освітньої
продукції за певний проміжок часу.
Вчитель виконує такі функції:
- допомагає учням у пошуках джерел інформації;
- сам є джерелом інформації;
- підтримує безперервний зворотний зв'язок.
Вчитель може підказати джерела інформації, і може просто спрямувати
думку учнів у потрібному напрямі самостійного пошуку. У результаті учні
повинні самостійно вирішити проблему, застосувавши необхідні знання з
різних галузей.[6,7 ]
В учнів під час виконання проєкту виникають складнощі, які мають
об'єктивний характер, їх подолання є однією з провідних педагогічних цілей
методу проєктів. В основі проектування лежить засвоєння нової інформації.
Оцінювання результатів проєктної діяльності:
• активність кожного учасника проєкту відповідно до його індивідуальних
можливостей;
• колективний характер прийнятих рішень;
• характер спілкування та взаємодопомоги;
• вміння відповідати на запитання;
• рефлексія та самооцінка учнів;
• значимість та актуальність висунутих проблем;
• проникнення у проблему, залучення знань з інших галузей;
• вміння аргументувати свої висновки;
• оформлення результатів виконаного проєкту.
Цілі проєктної діяльності:
1. Підвищення активності кожного учасника проєктної діяльності.
5. 5
2. Розвиток усвідомлення значущості колективної роботи, співробітництва для
отримання результатів у процесі виконання завдань.
3. Розвиток дослідницьких умінь.
Метод проєктів використовується і в тому випадку, коли в навчальному
процесі виникає якесь дослідницьке завдання, для вирішення якого потрібні
інтегровані знання з різних галузей [8,9].
«Основна проблема, яка стримує поширення проєктного навчання,
полягає у складності поєднання проєктних завдань з вимогами освітніх
стандартів. Практично не вдається сформулювати проєктні завдання так, щоб
можна було використовувати стандартні знання, вміння, навички (точніше –
щоб у них виникла потреба) під час виконання учнями цих завдань» [10].
У процесі проєктної діяльності в учнів розвиваються навички
самоосвіти та самоконтролю; моделюється ланцюжок – «завдання-результат»;
навички групової діяльності; інтерес до пізнавальної діяльності.
Можна також відзначити і мінуси у роботі проєктної діяльності. По-
перше, зростає навантаження на вчителя та ще постає проблема суб'єктивної
оцінки.
Вікові та психологічні особливості молодших школярів не дозволяють
ставити перед ними надто складні завдання. Дітям необхідна допомога з боку
як вчителя, так і батьків. Найбільш складними є дослідницькі проєкти.
Дослідницьку діяльність можна організувати у рамках навчального предмета
«Я досліджую світ», де і вчитель, і учень є дослідниками, спостерігачами,
беруть участь у пошуковій діяльності. У процесі пізнання навколишнього світу
відбувається вдосконалення мислення та мови учнів, розвивається їхня
допитливість [11,12,13].
3. Власні дослідження під час використання методу проєктів
Робота над навчальною темою та дослідницьким проєктом дозволяє
пов'язувати урочну та позаурочну діяльність дітей в єдине ціле, оскільки
навчальні дослідження я розглядаю, як особливий напрямок позакласної роботи
тісно пов'язаний із основним навчальним.
Для роботи над проєктом відводжу частину уроку або позаурочний час
школярів. Невелику кількість урочного часу доцільно використовувати для
того, щоб познайомити дітей з новою темою, обмінятися думками, обговорити
теми, дати дітям можливість вибрати предмет дослідження, що їх цікавить.
Проєкти, в яких беруть участь учні, відрізняються один від одного:
• результатом:
- вироби (іграшки, книги, малюнки, листівки, костюми, макети і т. д.);
- заходи (вистави, концерти, вікторини, КВК, інтелектуально-пізнавальні
ігри тощо);
• числом дітей:
- індивідуальна діяльність (отриманий продукт - результат роботи однієї
людини); надалі персональні вироби поєднуються у колективний продукт
(наприклад, виставка робіт учнів);
6. 6
- робота в малих групах (вироби, колажі, макети, підготовка конкурсів та
вікторин тощо);
- колективна діяльність (концерт або спектакль із загальною підготовкою та
репетиціями, один великий загальний виріб і т. д.);
• тривалістю (від кількох годин до кількох місяців);
• числом етапів
• співвідношенням часу виконання дій у школі та поза школою;
• необхідністю залучення дорослих.
Формування та розвиток умінь та навичок дослідницького пошуку в
курсі «Я досліджую світ» починається з першого класу. Діти знайомляться з
головним способом здобуття наукової інформації – експериментом. Працюючи
у парах, діти проводять свій перший досвід у темі «Ми пізнаємо навколишній
світ за допомогою органів чуття», я проводжу у вигляді ранкової зустрічі.
В результаті якого вони дізнаються, за якими ознаками та за допомогою яких
органів чуття можна дізнатися про предмети? Тема «Рослини – частина живої
природи»: діти дізнаються, що рослини гинуть без води та повітря, що вони
ростуть та розмножуються. Усі свої спостереження діти записують у
щоденники, роблять відповідні висновки.
7. 7
При вивченні теми «Зима» діти беруть участь у дослідницькому
міжпредметному проєкті «Нагодуйте птахів узимку». У цьому проєкті наш клас
бере участь уже не один рік. Проєкт розрахований на період із 1 листопада по
31 березня. Наші спостереження ми продовжуємо далі. Підставою для вибору
теми стала інформація про обласний конкурс «Зустріч птахів», «Щедра
годівничка». Відразу ж з'явилася ідея для нашого проєкту – якнайбільше
організувати «їдалень» для птахів, провести спостереження за птахами. Після
занять, діти, які годували птахів, протягом 10-15 хвилин спостерігали і
рахували кількість пернатих, що прилетіли. Провели класну годину, на якій
діти розповіли про те, як важко птахам зимувати і як ми можемо допомогти
пернатим друзям.
Також діти працюють над проєктами у 3 класі:
Корисні копалини нашого району (колекція)
Визначні місця рідного краю (заочна екскурсія)
Природні зони Землі (довідник)
4 клас
Небесні тіла (макет)
Я – мешканець планети Земля (газета)
Країна, в якій ми живемо (доповідь)
8. 8
Проблема відходів (презентація)
Розповіді про війну (книжка-малятко)
Виконані роботи рецензуються вчителем, де учень отримує пораду для
покращення роботи. У роботі оцінюється пізнавальна цінність теми,
оригінальність та цінність зібраного матеріалу, структура та логіка, мова та
стиль викладу, відповіді на питання. На захисті свого проєкту діти навчаються
викладати інформацію, доводити точку зору, аналізувати, вести дискусію;
отримують позитивні емоції, які є стимулом для подальшої роботи.
Проєктна діяльність під час уроків природничого напряму дозволяє
учням розширити рамки підручника, простежити зв'язок між різними
шкільними дисциплінами, сприяє формуванню ключових компетенцій учнів,
виводить навчально-виховний процес зі стін школи у навколишній світ.
Підсумовуючи, можна з упевненістю сказати, що кропітка робота над
навчальними проєктами повністю себе виправдовує: вона створює сприятливі
умови для кращої взаємодії між учнями та вчителем, підвищує самооцінку та
якість знань, дозволяє розширити цілі та завдання уроків, змінити їх форму.
Уроки-проєкти дають змогу зняти навантаження з молодших школярів. Цікава
робота, якою є проєктна діяльність, не викликає напруження та спаду
розумових процесів дітей, а значить проєкти можна вважати
здоров'язберігаючими технологіями.
Мій досвід показує, що використання проєктного методу на уроках не
витісняє класно-урочну систему, а поряд з іншими активними методами
навчання може ефективно застосовуватися і в початкових класах. У цьому
навчальний процес, організований з урахуванням методу проєктів, звісно ж,
відрізняється від традиційного навчання. Це шлях формування особливого
стилю дитячого життя та навчальної діяльності. Він дозволяє трансформувати
навчання у самонавчання, реально запускає механізм саморозвитку. Головна
відмінність дітей, здатних брати участь у дослідницькій роботі, – наявність
пізнавального інтересу. У першому класі це набуває лише ситуативного
інтересу, але вже у другому класі відзначається зростання стійкого і
узагальненого інтересу до дослідницької діяльності.
Метод проєктів реалізує принцип співпраці дітей та дорослих, дозволяє
поєднувати колективне та індивідуальне у педагогічному процесі, забезпечує
зростання особистості дитини, дозволяє фіксувати це зростання, вести дитину
по щаблях зростання – від проєкту до проєкту.
Провівши анкетування, опираючись на спостереження декількох років,
можу сказати які вміння розвиваються у школярів у процесі проєктної
діяльності:
· Рефлексивні вміння:
вміння осмислити завдання, на вирішення якого недостатньо знань;
вміння відповідати на запитання: чому потрібно навчитися для
вирішення поставленого завдання?
· Дослідницькі вміння:
вміння самостійно генерувати ідеї, залучаючи знання з різних галузей;
9. 9
вміння самостійно знайти необхідну інформацію в інформаційному
полі;
вміння запросити необхідну інформацію в експерта (педагога,
консультанта, спеціаліста);
вміння знаходити кілька варіантів вирішення проблеми;
вміння висувати припущення.
· Вміння співпрацювати:
вміння колективного планування;
вміння взаємодіяти з будь-яким партнером;
вміння взаємодопомоги у групі у вирішенні спільних завдань;
навички ділового партнерського спілкування.
· Комунікативні вміння:
вміння ініціювати навчальну взаємодію з іншими людьми - вступати в
діалог, ставити питання тощо;
вміння вести дискусію;
вміння відстоювати свою точку зору;
вміння знаходити компроміс;
навички інтерв'ювання, усного опитування, тощо.
· Презентаційні вміння:
навички логічного мовлення;
вміння впевнено тримати себе під час виступу;
артистичні вміння;
вміння відповідати на незаплановані запитання .
Дані анкет усвідомлення учнями цінностей спільної роботи по кількох
аспектах:
1)Я беру участь у проєктній діяльності, тому що...
А) є можливість розкрити свої можливості;
Б) дізнатися про щось нове, цікаве;
В) поспілкуватися з однолітками.
2)Чому навчилися у проєктній діяльності?
А) презентувати результати своєї роботи;
Б) формулювати та досягати мети;
В) обирати проблему;
Г) працювати у команді;
30
31
32
33
34
35
36
Учні 3 класу
А Б В
10. 10
Д) самостійно виконувати проєкт.
3)При виконанні проєкту найважчим було:
А) підготувати проєкт до захисту та презентації;
Б) захистити та презентувати проєкт;
В) відібрати потрібну інформацію;
Г) спланувати роботу над проєктом;
Д) проаналізувати свою роботу.
Найбільш складними з усіх видів проєктів, на кшталт діяльності, є
дослідницькі проєкти. У повному обсязі дослідницьку діяльність можна
організувати в рамках навчального предмета «Я досліджую світ», де і вчитель, і
0
5
10
15
20
25
Учні 3 класу, % А Б В Г Д
0
5
10
15
20
25
А Б В Г Д
11. 11
учень є дослідниками, спостерігачами, експертами, беруть участь у пошуковій
діяльності, мета якої – знайти щось нове у звичному, розкрити таємниці
навколишнього світу. У процесі пізнання навколишньої дійсності відбувається
вдосконалення мислення та мови учнів, розвивається їхня допитливість[14,15].
При вивченні цього курсу формуються багато первісних уявлень дітей
про закономірності навколишнього світу, що забезпечують перехід від
споглядання явищ до осмислення їх сутності. Робота над навчальною темою та
дослідницьким проєктом дозволяє пов'язувати урочну та позаурочну діяльність
дітей в єдине ціле, оскільки навчальні дослідження я розглядаю, як особливий
напрямок позакласної роботи тісно пов'язаний з основним навчальним
процесом та орієнтований на розвиток дослідницької, творчої активності дітей,
а також на поглиблення та закріплення наявних у них знань, умінь, навичок.
Цю роботу я проводжу індивідуально з кожною дитиною чи групою дітей.
12. 12
ВИСНОВКИ
Аналіз сутності та особливостей організації дослідницької та проєктної
діяльності дозволяє зробити висновок, що і та, і інша при правильній їх
організації створюють умови для інтелектуального, творчого, особистісного
розвитку учнів. Вони спрямовані на створення у дітей якостей, нових цінностей
на основі самостійного придбання нових знань, умінь і навиків, значимих їм на
цьому етапі розвитку. Які ж значні цінності молодшого школяра, що займається
такого типу діяльністю? Відчувати себе активним суб'єктом цієї діяльності,
особливим до самостійного пошуку важливої в соціальному та особистісному
сенсі інформації.
Учні, які усвідомлюють свою здатність набувати нових знань та вмінь,
самостійно та продуктивно розширювати свій кругозір, переходять на
принципово інший рівень навчальної мотивації, набувають більш високий
статус у шкільному середовищі.
Підсумовуючи, зазначу, що в умовах переходу на нові стандарти освіти
другого покоління організація проєктно-дослідницької діяльності школярів
забезпечує формування універсальних навчальних дій школяра, виховання
відповідальності учня за свій навчальний досвід, прийняття рішень, подальше
утворення духовно-морального виховання. Універсальні навчальні дії, які
формуються через проєктно – дослідницьку діяльність виступають як ціль,
результат і одночасно як засіб спеціально органічної навчальної діяльності
дітей.
13. 13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Башинська Т.В. Проектувальна діяльність-основа взаємодії вчителя та учнів // Початкова
школа.-2003.-№ 6,7.
2. Гільберг Т.Г, Тарнавська С, Павич Н. Методичний посібник. Нова українська школа.
Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Київ . Генеза, 2019 с.209-
214.
3. Гусь І.М., Калмиков І.В. Метод проектів // Управління школою, 2005.
4. Забродська Л.М., Онопрієнко О.В. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-
технологічної діяльності вчителя. Науково-методичний посібник.-Х.: Основа, 2007.
5. Кондратюк О.М. Проекти в початковій школі. Шкільний світ, 2012.
6. Мартиненко В.О. Твоя планета Земля. Книга для читання про природу для молодших
школярів. -ІНТЕРПРЕС ЛТД, 1998.
7. Метод проектів // Початкова освіта. Методичний порадник.- 2006.-№ 16.
8. Окул М.П, Пашковська Н.І. Метод проектів в дії // Завуч.- 2005.-№ 9.-с. 11- 14
9. M. Romanovskaya: Method of projects in elementary school//Publisher: Pedagogical search,
2014
10. Zemlyanskaya E.N. Educational projects for younger schoolchildren // Elementary school.
2005. no.
11. Lyakhova L. V. Organization of scientific research activities of students. Primary school. No.
7. 2013.
12. Nazarova E. V. The method of projects in the process of forming the foundations of the
ecological consciousness of students. No. 4. 2010.
13. Schlinke T. N. The method of projects as one of the conditions for increasing the motivation
of students to learn Primary school. 2012. No. 9
14. Method of projects in the lessons in elementary school Vasilovskaya Anna Ilyinichna, primary
school teacher.
15. "Relevance of the project method, features of its application in elementary school" Viktorova
I.A.
14. 14
ДОДАТКИ
Назви дослідження: «Умови росту рослин».
Терміни реалізації проєкту: жовтень-листопад
Вчитель-консультант: Свистун Лариса Леонідівна, вчитель початкових класів
Навчальний предмет, в рамках якого проводиться робота: шкільний
компонент «Я досліджую світ».
Склад учнів: 17 осіб (3 клас)
Тип проєкту з домінуючої діяльності учнів: практико- дослідницький.
Мета проєкту: залучити всіх учасників до активної дослідницької діяльність.
Завдання:
1. дослідним шляхом з'ясувати умови, необхідні для зростання та розвитку
рослини.
2. отримати нову та цікаву інформацію з життя рослин.
3. розширити свій світогляд і поповнити словниковий запас.
Об'єкт дослідження: рослини (цибуля, насіння квасолі, кімнатні рослини)
Предмет дослідження: умови зростання рослин.
Гіпотеза: ми припустили, що рослинам для зростання та розвитку
необхідні:
- вода
- світло
- тепло
- повітря
- їжа
Обладнання: насіння, земля, стаканчики для посадки рослин, лійки.
Продукт дослідження: результати спостережень, творчі звіти дітей.
Методи дослідження:
-спостереження;
- практична робота;
-порівняння отриманих результатів.
Вступ
Вирощування рослин та спостереження за ними – дуже захоплюючий і
пізнавальний процес. Розвиток рослини від проростання насіння до появи
перших квітів або плодів - це диво природи. Потрібно багато часу та терпіння,
перш ніж виросте повноцінна рослина. Ми обрали цю тему проєкту, тому що
нам хотілося з'ясувати, що треба зробити, щоб відбулося це диво природи –
перетворення невеликого насіння в дорослу рослину.
План виконання проєктної роботи
1) Висунення гіпотези.
2) Постановка цілей.
3) Складання плану експерименту.
4) Підбір та вивчення додаткових матеріалів з теми проєкту.
5) Експериментування (практичні дії).
6) Спостереження.
7) Підбиття підсумків дослідження.
15. 15
8) Висновки.
9) Оформлення проєкту.
Далі ми склали план нашого експерименту:
1. Вивчити будову рослини.
2. Провести серію дослідів.
3. Визначити впливи зовнішніх умов на зростання та розвиток рослини.
4. Спостерігати за ростом рослини від проростання насіння до отримання
плодів.
5. Вести щоденник спостереження.
6. Зробити висновок.
Додатковий матеріал Ми вивчили додатковий матеріал і з'ясували, що рослина
має корінь, стебло, листя, квіти.
Стебло служить опорою для квітів та листя рослин. Стебло пов'язує частини
рослини один з одним. По ньому піднімається вода та мінеральні речовини,
необхідні для зростання та розвитку всієї рослини.
Листя – це сонячні батареї. Вони вловлюють світло.
Корінь служить якорем для стебла, зміцнюючи його, і всмоктує із ґрунту
воду та розчинені в ній речовини.
Квітка – орган розмноження.
Квасоля - найвідоміша рослина, справжня цариця городу. Батьківщиною
квасолі вважається Південна Америка. У Європу квасоля була завезена в
середині XVI ст.
Найкраще рослина росте в районах із теплим кліматом.
Квасоля містить багато цінних вітамінів та поживних речовин.
Хід дослідження
У ході експерименту ми створювали рослинам різні умови, щоб визначити їх
вплив на зростання та розвиток рослини. У процесі проведення нашого
експерименту нами було проведено серію дослідів:
Дослід №1
Вирощування цибулі у воді з освітленням та без освітлення.
Мета: виявити потребу рослин у освітленості.
Обладнання: пластикові склянки з водою, дві цибулини. Одну цибулину
поміщаємо у шафу, а іншу залишаємо на світлі.
Цибулина, що була залишена на вікні, швидко дала зелене перо, а цибулина, що
стояла у шафі, залишилася без змін. Значить, сонячне світло необхідне рослин.
Дослід №2
Посів насіння у зволожений і сухий ґрунт.
Мета: виявити залежність
росту та розвитку рослин від наявності вологи.
Обладнання: два стаканчики з ґрунтом (сухим і вологим). Насіння квасолі.
Частину насіння ми попередньо замочили у воді, а інше посадили без
замочування. Те насіння, яке було замочено, дало більш ранні і дружні сходи.
Таким чином, ми зробили висновок про необхідність води для зростання та
розвитку рослини.
16. 16
Також ми помітили, що насіння, яке поливали занадто рясно, не проросло, а
загинуло, у той час як насіння, що поливалося помірно і розпушували,
розвивалося дуже добре. Так ми зробили висновок про потреби повітря для
росту рослин.
Дослід №3
Потреба рослин у теплі. Винести листок кімнатної рослини на мороз.
Мета: виявити потребу кімнатних рослин у теплі.
Поставивши одну гілочку традесканції у тепле місце, а іншу винесли у
прохолодне місце ми спостерігали, що рослина на холоді загинула. Значить,
тепло також є необхідною умовою для розвитку рослини.
Дослід №4
Помістити два однакові живці кімнатних рослин у звичайну воду і в воду,
підфарбовану тушшю. Мета: виявити необхідність рослин у поживних речовин.
Обладнання: дві пластикові склянки з водою, кольорова туш, два живці
бальзаміну (результат більш наочний).
Дослід №5
Розглянути рослину, повернену листям до вікна. Повернути його листям в
кімнату. Спостерігати за рослинами протягом тижня.
Мета: виявити потреби рослин у освітленості, довести, що рослина здатна
рухатися.
Обладнання: кімнатна рослина у горщику.
Наші спостереження показали, що листя рослини за тиждень знову
повернулися до сонячного світла, з цього ми зробили висновок, що рослина -
живий організм і здатний рухатися. У процесі проведення нашого експерименту
ми спостерігали за розвитком рослини від проростання насіння до здобуття
перших плодів.
17. 17
Методичний паспорт емпіричного учнівського проєкту
«Вода, джерела, властивості»
Автор: вчитель початкових класів, Свистун Лариса Леонідівна.
Актуальність проєкту:
У рамках чинного стандарту 2019 р. одна з найважливіших вимог організації
педагогічної діяльності – застосування підходу проєктної діяльності в
навчанні. Отже, необхідно використовувати активні методи та форми роботи
учнів на уроці. На мій погляд, найпродуктивнішим методом є пошукова,
експериментальна, дослідницька діяльність. Вона дає можливість учням наочно
побачити результат діяльності та самостійно зробити висновки.
Проєкт орієнтований на вивчення питань, що пов'язані з роллю води у
житті. Учні познайомляться із трьома станами води, дізнаються про її
властивості, визначать роль води у житті живих організмів. Намагатимуться
відповісти на найголовніше питання: чому води так мало, коли її так багато?
Тривалість дослідження-2 уроки
Цілі та завдання проекту:
Мета: створити журнал «Вода, джерела, властивості»
Завдання:
- сторінка – види водойм
- сторінка – властивості води
- сторінка – схема подорожі крапельки
- сторінка - бережи воду.
Мета: формування уявлення про властивості води та її важливість у житті
людини.
Завдання:
= відрізняти водойму з інших угруповань, називати її особливості;
= розрізняти стан води як речовини, наводити приклади різних станів;
= знати заходи збереження води;
18. 18
1. оволодіти початковими природничими вміннями проводити спостереження,
досліди та вимірювання, описувати їх результати, формулювати висновки;
2. виконувати вимоги роботи у групі: планувати, домовлятися, відповідати на
питання, слухати співрозмовника, моделювати, повідомляти про результати
роботи, оцінювати роботу групи.
3. розвивати здібності учнів взаємодіяти зі світом природи, бажання пізнавати
природні об'єкти та явища, відчувати їхню красу та значущість для життя
людини;
4. виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої
природи.
В результаті реалізації навчального дослідження з предмету «Я
досліджую світ» у 4 класі учні зможуть: визначати властивості води, її
поширення в природі, визначати стан води, назвати умови, необхідні для життя
живої істоти, оцінити вплив людини на природу.
Учасники проєкту – учні 4 класу.
Після етапу актуалізації знань на уроці учні діляться на 3 групи (по 3-4
особи) для вирішення проблемних завдань:
- які види водойм існують на землі, які особливості мають?
- властивості води, її кругообіг у природі?
- як зберегти водні ресурси? Заходи очищення води.
Потім кожна група повторює правила роботи, розподіляє ролі (можлива
допомога вчителя).
Групи:
Знатоки, Лаборанти, Екологи
Досліджують питання:
Види водойм, їх особливості.
Досліджують властивості води.
З'ясують, як відбувається кругообіг води в природі?
Досліджують питання: Чому треба берегти воду?
Методи дослідження: Моделювання під час роботи з текстовою інформацією.
Експеримент- спостереження за інтерактивною дошкою.
Експеримент, відеоперегляд.
Результати діяльності:
Виготовляють сторінку альбому
«Види водойм» (за запропонованою моделлю та вказаними джерелами
інформації).
Заповнюють таблицю «Властивості води», проводять інтерактивну екскурсію
«Подорож крапельки».
Виготовлять сторінку «Бережіть воду!»
Хід проекту
Завдання даються для кожної групи.
«Знатоки»
1 Вивчити джерела інформації.
2 Заповнити відсутню інформацію в моделі.
3 Подати результати роботи класу.
19. 19
4 Оцінити свою роботу.
Завдання:
1. Прочитай уважно та переведи текстову та слайдову інформацію в малюнки
водойм та їх складових частин.
2. Водойми можна поділити на дві групи:
3. Природні водоймища – це __________________________________.
4. Штучні водоймища – це _________________________________.
5. Люди створюють штучні водойми для ______________________.
(відпочинку, побуту, харчової промисловості, збільшення кількості прісної
води, судноплавство, електроенергії)
Водойма - це місце скупчення або зберігання води. Водойми можна розділити
на дві групи: природні та штучні.
Природні (створила природа) водоймища – океан, море, річка, озеро, струмок
тощо. Штучні (створені за допомогою людини) - водосховище, ставок, канал.
Океан – водний покрив землі, що оточує материки та острови. На землі 4
океани. Тихий, Атлантичний, Індійський, Північно-Льодовитий.
Море – частина океану, відокремлена суходолом. Морська вода солона та
непридатна для пиття.
Озеро – замкнута в берегах велика природна водойма.
Річка - постійний водний потік значних розмірів з природною течією.
Струмок.
Водосховище – штучне водоймище, утворене, зазвичай, у долині річки
водопровідними спорудами для накопичення і зберігання води з її
використання у народному господарстві.
Ставок – штучна водойма, яка використовується для водопостачання, зрошення
та розведення риби.
Канал - штучне русло, наповнене водою.
«Частини річки»
1. Початок річки – це __________________.
2. Гирло річки – це ____________________.
3. Русло – це ______________________.
4. Притоки – це ____________________.
5. Які береги бувають біля річки та як це визначити?
Початок річки називають витоком. Місце, де річка впадає в іншу річку, в озеро
чи море, називають гирлом. Поглиблення, яким тече річка, - це русло. Річка має
правий і лівий береги. Якщо дивитися у бік течії річки, то праворуч буде
правий берег, а ліворуч – лівий. Виток, гирло, русло, береги – частини річки.
У річку зазвичай впадають інші річки та струмки – притоки.
Аркуш планування роботи у групі
«Лаборанти»
Основне питання «Вода, джерела, властивості»
Питання (проблема) «Властивості та кругообіг води в природі»
Етапи
Гіпотеза:____________________________________________________________
Мета:_______________________________________________________________
20. 20
Завдання:____________________________________________________________
Що знаю:____________________________________________________________
Що ще потрібно знайти:________________________________
Завдання:
1 Вивчи джерела інформації.
2 Проведи дослід та зафіксуй результат у таблиці.
3 Поспостерігай і створи схему кругообігу води.
4 Продемонструй свою роботу однокласникам.
5 Оцініть роботу.
Властивості води
Обладнання: склянка з водою, чашка, ваза, шматочок цукру, дерево, гранітний
камінь.
Виконай дослід:
1 Понюхай рідину і зроби висновок.
2 Подивися на рідину та визнач колір.
3 Попий воду і визнач смак.
4 Перелий частину води в інші посудину, визнач форму.
5 Візьми з підносу шматочок цукру і кинь у склянку, поспостерігай, що з ним
сталося.
6 Опусти в склянку дерево, запиши результат.
7 Опусти в склянку граніт, запиши висновки.
Аркуш планування роботи у групі
«Екологи»
Основне питання «Вода, джерела, властивості»
Запитання (проблема) «Чому потрібно берегти воду?
Етапи
Гіпотеза:_____________________________________________________________
Мета:_______________________________________________________________
Завдання:____________________________________________________________
Що знаю:___________________________________________________________
Що ще потрібно знайти: ____________________________________
Що робити:
1 Вивчи джерела інформації,
2 Проведи дослід та зафіксуй результат у таблиці.
3 Подивися та зроби малюнки «Вода у краплях».
4 Представ свою роботу однокласникам.
Експеримент «Очищення води»
Обладнання: склянки з водою, серветки, газета, папір, гуаш, вата, посуд з
піском.
Завдання проведи експеримент, заповни таблицю.
Експеримент
1 В одну зі стаканчиків з водою додай трохи гуаші і розмішай. У порожню
склянку поклади серветку і пропусти через неї брудну воду. Занеси результат у
таблицю.
2 Повтори те саме з газетою. Зафіксуй результат.
21. 21
3 Виконай експеримент із ватою, піском. Зроби висновки про фільтри.
Серветка – Газета – Вата - Пісок
Висновок: воду можна очистити за допомогою________________________
Тема проєкту: «П'ятий океан».
Учасники проекту: 4 клас.
Автор проекту: Свистун Лариса Леонідівна, вчитель початкових класів.
Характеристика (вид проекту):
• за метою – інформаційний,
• за змістом – монопредметний,
• за учасниками – внутрішньокласний,
• за тривалістю – короткостроковий.
Мета: вивчити властивості повітря та відповісти на запитання: навіщо
нашій планеті п'ятий океан?
Завдання проєкту:
• зібрати інформацію про повітря;
• провести експерименти із повітрям;
• створити комп'ютерну інтелект карту «П'ятого океану».
Планування роботи з реалізації проєкту.
Учням необхідно пройти кілька етапів:
• інформаційний – зібрати у довідковій та художній літературі дані про
властивості повітря та особливості повітряного простору, проаналізувати
інформацію, вибрати та зафіксувати у презентації;
• експериментальний – провести ряд дослідів та спостережень з повітрям,
результати подати у вигляді схеми «Властивості повітря», у фотографіях та
відеороликах;
• технологічний – зафіксувати результати спостережень та експериментів у
комп'ютерній презентації;
• авторський – написати свою розповідь про повітря та його властивості.
Методи, засоби, що використовуються.
• Пошук інформації (довідники, енциклопедії, інтернет-джерела)
22. 22
• Досліди та спостереження
• Аналіз отриманих результатів
• Моделювання
Форма представлення: комп'ютерна презентація «П'ятий океан».
Розподіл обов'язків: робота у групах.
Практична значущість проекту: учні
• самостійно отримали знання на тему «Основні властивості повітря»,
• навчилися проводити та фіксувати експерименти та спостереження.
Результати роботи: учні
• зібрали інформацію про повітря,
• провели експерименти з повітрям,
• створили комп'ютерну презентацію “П'ятий океан”,
• зрозуміли, що життя без п'ятого океану на Землі неможливе, його треба
берегти.
Побажання та пропозиції учасників проекту.
Учням пропонується конкретно-практична ситуація, наближена до
реальних умов, - потрібно провести експерименти та спостереження з вивчення
властивостей повітря та створити під керівництвом вчителя комп'ютерну
презентацію для інопланетян (іншого класу, дошкільнят). Для цього учням
необхідно пройти декілька етапів:
• інформаційний – зібрати у довідковій та художній літературі дані про
властивості повітря та особливості повітряного простору, проаналізувати
інформацію, вибрати та зафіксувати у презентації;
• експериментальний – провести ряд дослідів та спостережень з повітрям,
результати подати у вигляді схеми «Властивості повітря», у фотографіях та
відеороликах;
• технологічний – зафіксувати результати спостережень та експериментів у
комп'ютерній презентації;
• авторська – написати свою розповідь про повітря та його властивості.
Хід проекту
1 етап. Організаційний
Учням було запропоновано конкретно-практична ситуація:
- Окрім Атлантичного, Тихого, Індійського та Північного Льодовитого океану є
на світі ще один океан – найбільший з усіх океанів, і ми купаємося в цьому
океані щодня, щохвилини, самі того не помічаючи. Повітряний океан широко
розлився над Землею. Наші інопланетні гості Плютик і Клюпік просять нас
розповісти, навіщо нашій планеті повітря і які властивості він має. (На планеті
гостей немає атмосфери)
Після знайомства з темою проєктної роботи , обговорили мету роботи,
сформулювали завдання та етапи, визначили форму представлення проєкту.
Також вони вирішили записати питання, на які вони хотіли б отримати
відповідь:
• Чи є місце на землі, де немає повітря?
• З чого складається повітря?
• Звідки з'явилося слово «повітря»?
23. 23
• Чому небо синє?
• Чи можна зловити повітря? та ін.
2 етап. Інформаційний
Діти збирали в довідковій та художній літературі дані про властивості
повітря та особливості повітряного простору, аналізували інформацію в групах,
обирали та фіксували у презентації під керівництвом вчителя основні висновки:
• Повітря – щільне покривало Землі
• Атмосфера – повітряна оболонка нашої планети
• Повітря – суміш газоподібних речовин
• Все живе (людина, тварини, рослини) не може без повітря
• Атмосфера захищає Землю від метеоритів
• Без повітря наша планета перетвориться на пустелю, згорить вдень від Сонця,
замерзне вночі.
3 етап. Експериментальний
Учні провели низку дослідів та спостережень з повітрям:
• Тиск повітря. (Важка газета, фокус із водою, поліетиленовий пакет)
• Повітря змінює об'єм. (Підстрибуюча монета)
• Повітря рухається. (Змія, що звиває, пір'я, що літає, струмінь повітря)
• Повітря працює. (Вітрильні судна, повітряна куля-ракета)
• Рух у повітрі. (Хто швидше? Піраміда з паперу)
• Польоти у повітрі. (Зроби планер, зроби парашут)
• Дихаємо повітрям. (Робимо вдих і видих, звук при струсі)
• Повітря та звук. (Звукоуловлювач, музичні пляшки, музичні трубочки)
• Повітря та запах. (Невидимка)
4 етап. Технологічний
Діти вирішили представити схему «Властивості повітря» з
використанням різних матеріалів (пластилін, картон, кольоровий папір, дріт,
вата) та виконали моделі, розділившись на групи.
За допомогою вчителя результати спостережень та експериментів,
схеми були зафіксовані у комп'ютерній презентації.
5 етап. Авторський
Кожен із учнів написав свою розповідь про повітря та його властивості
для інопланетних гостей.
Діти визначили творчий колектив, який проводитиме захист-
презентацію на шкільній науково-практичній конференції.
6 етап. Заключний
Учні визначили результати загальнокласної проектної роботи:
• зібрали інформацію про повітря
• провели експерименти з повітрям
• створили комп'ютерну презентацію «П'ятий океан»
• зрозуміли, що життя без п'ятого океану на Землі неможливе, його треба
берегти.
Особливу увагу мав завершальний етап – захист проєкту, мета якого –
розвиток презентативних умінь та навичок учнів: демонструвати розуміння
проблеми, формулювати цілі та завдання, шлях вирішення, аргументовано
24. 24
викладати свої думки, аналізувати діяльність, оцінювати успішність та
результативність вирішення проблеми. Творчий колектив представив роботу з
заявленої теми та з честю витримав випробування: учні розкрили основні
моменти проєктної роботи, її актуальність, практичну значимість, представили
власне дослідження проблеми (досліди, фотографії, схеми, твори).
Все це супроводжувалося мультимедійною презентацією, яку діти
продемонстрували самі, довівши, що є досвідченими користувачами ПК (для
свого віку, звісно)
Таким чином, можна виконати одну з проєктних робіт на уроках
природничого напряму за будь-якою загальноосвітньою програмою.
Колективні та індивідуальні проєктні та дослідницькі роботи можна
представляти не лише на уроках, а й на шкільній науково-практичній
конференції, тижні «Фестиваль проєктів» .
