Недирективна ігрова терапія як засіб соціалізації дитини з обмеженими можливостями

1. Недирективна ігрова терапія як
засіб соціалізації дитини з
обмеженими можливостями
Зарецька Алла Леонідівна,
ассистент вчителя-
реабілітолога

2. Соціалізація – це процес входження індивіда в
суспільство, активного засвоєння ним соціального
досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей,
необхідних для успішної життєдіяльності в
даному суспільстві. У процесі соціалізації в
людини формується соціальні якості, знання,
вміння, відповідні навички.

3. Показники соціального розвитку дітей
з обмеженими можливостями
Формування навичок самообслуговування;
 Соціальна адаптація: пристосування до умов соціального
середовища, шляхом прийняття норм та стилю поведінки,
прийнятих у суспільстві;

4. Показники соціальної адаптації дітей з
обмеженими можливостями
Тривожність - схильність дитини до переживання тривоги;
Самооцінка - оцінка дитиною самого себе, своїх можливостей,
здібностей, якостей та місця серед інших людей;
Співпраця, як спільна діяльність заради досягнення мети;
Спілкування - вміння входити в контакти, встановлювати відносини
з дітьми та дорослими;

5. Недирективна гра як засіб
соціалізації дитини з
обмеженими можливостями

6. Недирективна ігрова терапія – метод
психотерапевтичного впливу на дитину з
використанням гри.
Засновники недирективної ігрової терапії :
В. Екслайн «Ігрова терапія в дії»
Г. Лендрет «Ігрова терапія: мистецтво відношень»

7. Роль та мета гри в недирективній ігровій
психотерапії:
Гра - це природний засіб самовираження, який надає дитині
можливість програвати і досліджувати свої почуття і проблеми
(напруга, невпевненість, агресивність, страх і т.д.)
Мета:
допомогти дитині усвідомити саму себе, свої переваги і
недоліки, труднощі і успіхи;
 забезпечити дитині позитивний досвід зростання в
присутності дорослого, який його розуміє і підтримує;
 допомогти дитині виявити в собі внутрішні сили і знайти
віру в себе, стати здатним до самоврядування і
самоприйняття.

8. Ігрові заняття сприяють:
Установленню міцних емоційних
контактів між учасниками;
Пригніченню неприємних думок та
асоціацій, фобій, невпевненості в собі;
Сприяє розвитку комунікативності;
Недирективна ігрова терапія не є
симптоматичним лікуванням, хід занять не
має на увазі прямих “атак” на проблеми
дитини.

9. Прийоми досягнення цілей
терапії:
структурування середовища, встановлення
необхідних меж у процесі терапії;
віддзеркалювання, вербальне відображення
почуттів і поведінки дитини;
підтримання взаємодії з дитиною вербально
або в процесі гри.

10. Роль педагога під час
недирективної ігрової терапії

11. Принципи роботи педагога в
недирективній грі
вибудовує теплі, дружні стосунки з дитиною;
приймає дитину такою, якою вона є;
встановлює у відносинах атмосферу дозволяння, щоб дитина відчувала
свободу в повному вираженні будь-яких почуттів;
повинен бути готовий розпізнавати почуття, що виражаються дитиною, і
відображати їх так, щоб той міг досягнути порозуміння у відношенні своєї
поведінки;
поважає право і здатність дитини, якщо це можливо, самому- вирішувати
свої проблеми, відповідальність за вибір належить дитині;
не намагається давати дії дитини, дитина задає напрям, а терапевт слід за
ним;
не намагається "підстьобнути" терапію;
накладає тільки ті обмеження, які потрібні, щоб дитина усвідомлював
реальність що відбувається і свою частину відповідальності за взаємини;

12. Елементи недирективної гри, які
впливають на соціальний розвиток
дитини
відносини, які створюються між дитиною і
педагогом;
 інсайт, який досягається за допомогою відбиття
(віддзеркалювання) педагогом почуттів і поведінки
дитини;
 звільнення прагнення до актуалізації, яке
відбувається в умовах терапевтичного середовища.

13. Обладнання ігрової кімнати
«Гра - це повідомлення, а іграшки - це
слова, засоби вираження»
Г. Лендрет

14. Іграшки та матеріали повинні сприяти
вирішенню таких основних завдань:
встановлення терапевтичних відносин,
вираженню широкого спектру почуттів,
опрацюванні реального досвіду дитини,
перевірці кордонів,
 розвитку позитивної "Я-концепції",
самоконтролю та саморегуляції.

15. Іграшки та матеріали для ігрової терапії :
Іграшки з реального життя(лялькові сімейства, будиночки, лялькова меблі,
предмети побуту, докторський чемоданчик, іграшкові гроші і т.д.);
іграшки, які допомагають відреагувати агресію (солдатики, рушниці, гумові
ножі, фігурки диких тварин і т.д.);
іграшки, що сприяють творчому самовираженню
і ослаблення емоцій
(пісок, вода, фарби, кольорові олівці, папір,
кубики і т.д.)

17. Базові принципи недирективної
ігрової терапії
особистість важливіше проблеми;
сучасне важливіше майбутнього;
почуття важливіше думок і вчинків;
 розуміння важливіше пояснення;
прийняття важливіше виправлення;
 прагнення дитини важливіше інструкцій педагога;
мудрість дитини важливіші знання педагога;

18. Діти - люди. Вони здатні до глибоких
емоційних переживань болю і радості"
Г. Лендрет
Дякуємо за увагу!