Розвиток соціально –побутових навичок у дітей з розладами аутистичного спектру

1. Розвиток соціально –
побутових навичок у
дітей з розладами
аутистичного спектру
Вихователь, асистент вчителя-реабілітолога Луцик Н. В.

2. Актуальність теми
• Гуманістична парадигма сучасної спеціальної освіти робить дуже
актуальною проблему психолого-педагогічної допомоги дітям з
аутизмом, оскільки наголошує на праві кожної людини на навчання та
розвиток згідно з її можливостями.
• Надання ранньої дієвої допомоги дітям з аутизмом є важливим
питанням сьогодення. Раннє втручання покликано створити умови для
розвитку і корекції дитини раннього віку з метою підготовки
входження її в освітній простір і є фундаментом інклюзивної освіти
дітей з аутизмом.

3. ЩО ТАКЕ АУТИЗМ?
• Аутизм або розлад аутистичного спектра (РАС), – термін,
який використовується для опису групи розладів розвитку
центральної нервової системи.
• Аутизм – це загальний розлад розвитку, що має
неврологічну природу, і характеризується такими групами
порушень, як: стійкий дефіцит соціальної комунікації та
соціальної взаємодії; обмежені повторювані дії, інтереси,
діяльність.

4. Навички самообслуговування у дітей
з аутизмом
• Труднощі навчання навичкам соціально-побутової
поведінки пов'язані у значному ступені з
порушеннями комунікації і довільного
зосередження.
• У зв'язку з порушеннями соціальної поведінки
важко організувати ситуацію навчання: дитина з
аутизмом не виконує інструкції, ігнорує їх, тікаючи
від дорослого чи роблячи все навпаки. Тому саме
цей період є кризовим та важким для подолання.

5. Алгоритм роботи з розвитку
соціально- побутових навичок
1. Визначити конкретну потребу, напрями
корекційної роботи та завдання, які повинні бути
індивідуальними, конкретними та легко
вимірюваними.
2. Визначити «базовий рівень» розвитку певної
навички, а саме – стан її сформованості, (коли, як
часто, довго проявляється певна поведінка).
3. З'ясувати, які чинники у навколишньому
середовищі впливають на цю поведінку.
4. Важливим є орієнтир на гнучку позицію та
творчий підхід педагога

6. 5.Традиційно йдеться про те, що навчати
краще не під час прийому їжі (тому що ця
ситуація вже давно може сприйматися
дитиною як така, під час якої вона чинить
опір, відмовляється від їжі, і, врешті-решт,
отримує те, що хоче), а під час проведення
занять у вигляді різних вправ.
6.Навичку має бути розподілено на складові,
які почергово засвоюються і утворюють
послідовність дій.

7. Орієнтовний опис покрокового оволодіння
навичками самообслуговування
Навичка Етапи оволодіння навичкою
1. Вміння пити з чашки 1. Тримає чашку та п’є за допомогою дорослого на протязі всього процесу.
2. Ставить чашку на стіл, після того як за допомогою дорослого випив з неї та
частину шляху від рота до столу проніс з ним разом.
3. Самостійно ставить чашку на стіл, після того як за допомогою дорослого випив з
неї.
4. П’є з чашки, після того як дорослий допоміг піднести її до рота та самостійно
ставить її на стіл.
5. Дорослий допомагає взяти чашку. Дитина самостійно підносить чашку до рота, п’є
та самостійно ставить її на стіл.
6. Самостійно п’є з чашки.
7. Самостійно п’є з різних чашок та склянок.
2.Вміння знімати штани 1. Стягує штанину з однієї ноги, після того як дорослий вже зняв штанину з другої.
2. Сидячи стягує штанини з обох ніг, якщо вони вже спущені до колін.
3. Спускає штани з середини стегон до колін, сідає та знімає їх.
4. Спускає штани зі стегон, сідає та знімає їх.
5. Знімає штани самостійно під наглядом дорослого.
6. Знімає штани самостійно.
3.Вміння одягати кофту 1. Бере краї обох половинок переду кофти, зводячи їх разом, після того як дорослий
одягнув кофту.
2. Одягає один рукав, після того як дорослий одягнув інший.
3. Одягає обидва рукава, якщо дорослий зручно тримає кофту.
4. Бере підготовлену кофту та одягає один рукав.
5. Бере підготовлені кофту та одягає обидва рукава.
6. Повністю одягає підготовлену кофту.
7. Бере кофту з шафи та самостійно вдягає її.

9. Орієнтовні етапи формування деяких навичок
з використанням фізичної допомоги дорослого
Навичка Етапи
1.Вміння
користуватись ложкою
1. Встаньте за спиною дитини, вкладіть ложку в руку дитини, а іншу її руку покладіть збоку від
тарілки.
2. Тримайте руку дитини з ложкою своєю рукою.
3. Зачерпніть ложкою їжу.
4. Піднесіть ложку до рота дитини та дайте їй змогу з’їсти.
5. Опустіть ложку в тарілку та дайте дитині змогу проковтнути їжу.
Повторювати всі пункти до закінчення процесу, супроводжуючи кожну дію словесним коментарем
(коротким і чітким). Поступово скорочуйте свою допомогу. Завжди заохочуйте дитину.
2.Вміння
користуватися виделкою.
1. Встаньте за спиною дитини, вкладіть виделку в руку дитини.
2. Тримайте руку дитини з виделкою своєю рукою.
3. Наколіть шматочок їжі на гострі зубчики виделки.
4. Піднесіть виделку з наколотим шматочком до рота дитини та дайте їй змогу з’їсти.
5. Опустіть виделку в тарілку та дайте дитині змогу проковтнути їжу.
Повторювати всі пункти до закінчення процесу, супроводжуючи кожну дію словесним коментарем
(коротким і чітким). Поступово скорочуйте свою допомогу. Завжди заохочуйте дитину.
3.Вміння
користуватися ножем
Підібрати підходящий ніж (легкий, негострий, зручний для намазування).
1. Покладіть те, що будете намазувати на хліб у зручний посуд (наприклад, м’яке масло).
2. Встаньте за спиною дитини, візьміть її лівою рукою шматочок хліба, правою – ніж.
3. Візьміть на кінчик ножа невелику кількість масла.
4. Намастіть хліб маслом.
5. Запропонуйте дитині самостійно намазати масло на хліб.
Повторювати всі пункти до закінчення процесу, супроводжуючи кожну дію словесним коментарем
(коротким і чітким). Поступово скорочуйте свою допомогу. Завжди заохочуйте дитину.
4. Вміння мити руки 1. Встаньте позаду дитини та візьміть своїми руками її руки.
2. Включіть воду.
3. Підставте обидві руки дитини під воду.
4. Візьміть мило та підставте його під воду.
5. Намильте руки дитини.
6. Покладіть мило на місце.
7. Потріть тильні сторони однієї та іншої долоні.
8. Підставте під воду обидві руки та мийте їх, потираючи одна іншу, поки не змиється вся піна.
9. Закрийте кран.
10. Візьміть рушник та витріть руки дитини.
Повторювати всі пункти до закінчення процесу, супроводжуючи кожну дію словесним коментарем
(коротким і чітким). Поступово скорочуйте свою допомогу. Завжди заохочуйте дитину.

20. Дякую за увагу!