1. Ворона Вікторія Юріївна,
практичний психолог дошкільного
навчального закладу №18 «Чебурашка»
Сучасні цінності сімейного виховання та їх вплив на формування
дитячої особистості.
В статті розкривається значення виховного впливу родини на
становлення особистості дитини. Розглядаються сприятливі та несприятливі
особливості впливу сім'ї на формування життєвої компетентності
дошкільника.
Родина, як відомо, є першим соціальним інститутом, а отже, має особливе
значення для становлення життєвої компетентності дошкільника як осо-
бистості. Специфіка її впливу обумовлена багатьма чинниками.
Перелічені нижче особливості, безперечно, безпосередньо стосуються
процесу особистісного становлення дошкільника: формування основ його
самосвідомості, характерологічних рис, емоційної та вольової сфери дитини, її
потреб та інтересів, розвитку елементарної життєвої позиції. Тож є всі підстави
твердити про істотний вплив родини на формування життєвої компетентності
маленької дитини. Пояснимо свою думку.
Якщо в родині відносини емоційніші за будь-які інші, це означає, що вони
становлять позитивне тло для життєвих вражень малюків, легкого засвоєння
того, що в житті приємно, а що - ні. Адже у перші роки життя саме емоції є тим
містком, який пов’язує дитину з довкіллям. Навчаючи малюків проявляти й
стримувати свої почуття, батьки роблять важливий внесок у становлення
соціальної компетентності своїх синів та доньок, їх сприйнятливості як базової
риси особистості.
У становленні особистості дошкільника неабияке значення має також
інтимний характер взаємин, прихильність членів родини одне до одного.
Це допомагає малюкові усвідомити: людина має дбати про інших

2. людей, ставитися до них з довірою, перейматися їхніми проблемами,
допомагати їм... І хоча в майбутньому житті сьогоднішньому малюкові
траплятимуться різні люди, в тому числі й такі, що їх варто обходити
стороною, вкрай важливо, щоб з допомогою нас, батьків, наші хлоп’ята і
дівчатка виносили з дитинства загальне почуття прихильності до людей,
довіри до дорослого оточення.
Говорячи про широту діапазону впливу родини на маленьку дитину,
маємо на увазі такі особливості родинного соціуму порівняно з іншими:
родина складається з людей різного віку (дітей, дорослих і старших
людей), статевої належності (чоловіків та жінок), соціальних ролей та
професій, що гарантує раннє зіткнення малюка з означеними
характеристиками і сферами життя. До того ж батьки мають змогу
впливати на дитину, отже, й на її життєву компетентність у
найрізноманітніших ситуаціях - удома, у транспорті, у магазині, на пошті,
в лікарні, під час прогулянок, виїздів на природу, у відпустку. Цієї
можливості дитина позбавлена, коли виховується “за зачиненими
дверима”, переважно в умовах групової кімнати та ігрового майданчика.
Отже, аби тільки бажання: можливості батьків для вправляння дитини в
компетентності величезні.
Не секрет, що, на відміну від дошкільного закладу, школи, вузу, місця
роботи, сім’я протягом усього життя залишається тим тлом, на якому
відбувається особистісне зростання людини. У цьому розумінні вон а не
має конкурентів - і в дитинстві, і в юності, і в дорослості батьки залиша-
ються для своєї дитини найавторитетнішими, найзначущими,
найріднішими людьми.
Неабияку роль у становленні життєвої компетентності, створенні для
цього сприятливих умов відіграє гнучкіша, порівняно з іншими
соціальними інститутами, унормованість життєдіяльності дитини. Вдома,
хоча й намагаються певним чином регламентувати життя малюка, проте в
цілому надають йому можливість визначатися з тим, як, з ким і коли

3. гратися, чим займатися у вільні години тощо. Зрозуміло, іноді це може
призводити до непорозумінь, оскільки бажання малюка перевищують
можливості. Проте природне вправляння дошкільника в умінні
розпоряджатися собою, обирати предмет інтересу, заповнювати на
власний розсуд вільний час - важлива цеглинка у споруді під назвою
особистість.
Специфікою родинного виховання є і те, що батьки рідше (іноді аж за -
надто), ніж будь-які інші дорослі, зокрема педагоги суспільних закладів
освіти, беруть на себе роль учителя, наставника, носія системи наукових
знань. Це не означає, що вони нічого не пояснюють, не розповідають, не
читають дитині, не дають нової інформації. Дають, і часто ширшу, ніж
хтось інший. Проте здебільшого ця інформація несистематизована,
випадкова, майже не адаптована до віку дошкільнят. Отже, з одного боку,
вона розвивальна, з другого - розірвана.
Підкреслимо: те, що батьки не розглядають учительську функцію як
основну, можна вважати природним явищем. Чого-чого, а різних учителів
на життєвому шляху сучасного малюка трапляється багато. А от людей,
які за своїм життєвим призначенням є оберегами, захисниками маленької
істоти, завжди дефіцит. Тому ми не схвалюємо прагнення окремих
педагогів перетворити батьків на вчителів, які мають удома
продовжувати навчальний процес. Дім дано людині для затишку, радості,
відчуття комфорту й захищеності. Давайте збережемо його основне
призначення, перестанемо агітувати батьків за продовження удома
“шкільного життя”. Адже малюк не лише навчається, він грається,
відпочиває, розмірковує, живе. Опановує науку і мистецтво бути
щасливим.
Назвавши основні відмінності, які в певному розумінні є перевагами
родинного виховання, заради об’єктивності означимо і його типові
“слабкі місця”. До них, зокрема, належать:
 центрація малюка на своїх проблемах, інтересах; сприйняття себе як

4. найважливішу в сім’ї людину; егоїстичні прагнення;
 переважання в родинному оточенні дорослих людей провокує
звичку дитини розраховувати на їхню підказку, легку допомогу,
задоволення її потреб; дорослі часто надміру опікують малюка,
перестраховують, вважаючи його безпомічним, вразливим;
 відсутність в оточенні малюка однолітків, дитячого товариства,
партнерів по діяльності, з якими можна себе порівняти, обмінятися
враженнями, вчитися домовлятися, узгоджувати дії, розв’язувати
конфлікти;
 дефіцит елементарних обов’язків дитини, домінування
процесуальної діяльності над результативною, дефіцит ділових стосунків,
спільної діяльності з довільно розподіленими ролями;
 нестриманість емоційних реакцій дорослих, нелогічний перехід від
пестощів до покарань (крайні форми виявлення емоцій). Непослідовність
вимог та оцінок.
Йдеться про загальні тенденції, які не обов’язково стосуються
конкретної сім’ї. Ці узагальнення не є самоціллю, їх варто сприймати як
схему-орієнтир, що її педагог може збагачувати, розширювати,
конкретизувати. Головне - робити самостійні узагальнення, які до-
поможуть визначитися зі специфікою впливу конкретної родини на
особистісне зростання конкретного дошкільника, його життєву
компетентність як інтегровану характеристику.
Особливості впливу родини на дошкільника
Сприятливі Несприятливі
Інтимне, особистісне спілкування Переважання особистісного спілкування над
становить для дітей і батьків діловим може уповільнити розвиток вміння
надзвичайну цінність, виступає налагоджувати взаємодію, спільну з іншими
важливим життєвим контекстом діяльність, гальмувати появу конструктивних
навичок

5. Взаємини дитини з батьками та іншими Сильна прив'язаність дитини до рідних
членами родини емоційні, базуються на гальмує розвиток соціальної компетентності,
почуттях любові, прихильності, довіри, ускладнює процес її входження в дитяче
захищеності співтовариство
Основні функції батьків - турбота про Надмірна опіка призводить до формування в
фізичне, психічне та моральне здоров'я дитини залежної поведінки, звички до
дитини, її захист від негативних впливів виконання вказівок та розпоряджень інших,
довкілля уповільнює розвиток самостійності
На дитину впливають люди різного віку Нечіткість, непослідовність, суперечливість,
та статі, носії різних соціальних ситуативність вимог, стандартів та оцінок
функцій, що урізноманітнює та дорослих дезорієнтує дитину, уповільнює
розширює її життєві враження та процес унормованості її особистості,
уявлення, сприяє гнучкості її поведінки утруднює становлення самостійності
Члени родини впливають на дитину в Хронічно зайняті і втомлені батьки віддають
різних життєвих ситуаціях та умовах, що перевагу дистанційним, поверховим,
розширює діапазон виховних короткотривалим контактам з дитиною, які
можливостей формалізують та схематизують її життєві
враження
Гнучка унормованість життя сім'ї надає Відсутність змістових та часових рамок
дитині право на вільний час, вибір діяльності не виробляє у дитини вміння її
змісту та тривалості ігор і занять, сприяє контролювати, ускладнює процес її
задоволенню її основних інтересів входження в унормоване життя дошкільною
закладу та школи
Дитина пов'язана з сім'єю міцними Сімейні традиції, цінності, звички можуть
узами, батьки зберігають своє значення виступати путами, утруднювати процес
для неї упродовж всього її життя. прийняття дитиною відмінних від них,
Тривалість та сила впливу матері і несхожих установок, гальмувати розвиток
батька на дитину не мають собі рівних толерантності як важливої якості
особистості, чинити опір новому

6. Список використаної літератури:
1. Л.Калуська. «Родинне сонце коло. Методичний порадник для роботи з
батьками.» - Тернопіль: Мандрівець, 2006.- с.31-34.
2. Закон України "Про освіту»
3. Борисова З.Н., Кузьменко В.У. Хрестоматія з історії дошкільної
педагогіки. – К.: Вища школа, 2004.