2. • Сучасне суспільство ставить перед
учасниками навчально-виховного процесу
нові вимоги до системи виховання, освіти,
розвитку підростаючої особистості, а також
врахування особливостей функціонування
сучасної сім’ї як мікрогрупи суспільства.
• сім’я тепер переживає кризу, наслідком
якої є виникнення нових, нетипових
виховних проблем, спричинених всілякими
матеріальними й психічними труднощами,
що їх переживає родина
3. Лист МОНУ «Про посилення
співпраці педагогів,
учнівської і батьківської
громадськості в навчальних
закладах» від 12.12 2013
року №1/9-874 зосереджує
увагу на необхідності
сприяння спільній роботі
педагогів, учнівського
самоврядування
та батьківських рад.
4. надати батькам теоретичне та практичне
забезпечення вирішення проблем, які є
перешкодою у вихованні розвиненої
особистості дитини.
5. • Отже, формування
особистості дитини можливе
тільки там, де основними
засобами виховання є добро,
повага і взаєморозуміння
між батьками, учителями,
вихователями та
батьківськими колективами.
7. • Дитинство – період, коли закладаються
фундаментальні якості особистості, що
забезпечує психологічну стійкість, позитивні
моральні якості, комунікабельність,
життєздатність і цілеспрямованість. Свій
перший досвід соціальних відносин та
взаємозв’язків дитина набуває саме в сім'ї.
Моральні якості особистості не формуються
спонтанно, вони є наслідками поведінки усіх
членів родини.
8. • Приклад батьків – це несвідомий вплив на
дитину, який постійно відбувається у
процесі спілкування батьків з дитиною
• в дітей формується тип поведінки, який
відповідає ціннісним уявленням сім’ї.
9. • Коли дитина приходить до школи, вона
представляє світ своєї родини, умови
життя, звички, поведінку, рівень
інтелекту - все, обумовлене рівнем
культури родини. Придбані в сім'ї
фізичний і духовний розвиток стають
запорукою його шкільних перших успіхів.
10. • модель І — діти з високим рівнем
незалежності, зрілості, упевненості в собі,
активності, стриманості, допитливості,
доброзичливості, які вміють розбиратися в
оточенні;
• модель ІІ — діти, недостатньо впевнені в собі,
замкнені й недовірливі;
• модель ІІІ — діти, не впевнені в собі, не
виявляють допитливості і не вміють
стримуватись.
11. • Сім’я посідає важливе значення для виховання
дітей від перших днів їхнього життя до п'яти-
шести років.
• Проте роль сім'ї з віком дитини не зменшується,
а інколи навіть збільшує своє значення.
.
12. Школа зосереджує свою увагу
насамперед на інтелектуальному
розвиткові дітей, на розвитку
розумових можливостей учнів, а вже
на другому місці – виховний процес,
який безпосередньо випливає з уміння
дитини поводитися у суспільстві, умінні
спілкуватися з однолітками, дорослими
людьми без присутності батьків,
залишаючись без підтримки мами.
.
13. 1. Сім’я , яка виховує одну дитину і «одягає на неї
«корону». У таких сім'ях діти не отримують практичних
навичок, їм важко сприймати процес самоосвіти та
самообслуговування.
2. Молоді сім'ї живуть окремо від своїх батьків, що
знижує вплив старшого покоління на дітей, а онуки
позбавляються казок та позитивного впливу бабусь,
дідусів.
3. Зростаючі соціальні та економічні труднощі знижують
рівень внутрішньосімейного емоційного настрою.
4. Більшу частину вільного часу як батьки, так і діти
проводять за телевізором або за комп'ютером, не
залишаючи вільного часу на спілкування один з
одним.
14. • треба правильно виховувати, щоб потім не
довелося займатися перевихованням;
• треба пам’ятати, що саме ви керуєте сім’єю, а не
діти вами;
• необхідно мати точну мету і програму виховної
роботи;
• треба завжди пам’ятати, що дитина – не тільки
ваша радість, але й майбутній громадянин, що ви
відповідаєте за неї перед країною;
• треба насамперед самому бути громадянином і
вносити своє громадянське самопочуття у сім’ю;
15. • треба ставити суворі вимоги до власної поведінки;
• не слід покладатися ні на які рецепти і фокуси
виховання, треба бути серйозним, простим і
щирим;
• не треба розраховувати на велику витрату часу,
треба вміти керувати дитиною, а не оберігати її від
життя.
• Отже, загальні умови сімейного виховання,
визначені А.С.Макаренком, і сьогодні залишаються
свіжими і актуальними.
•
16. Дайте для себе відповідь на запитання:
«Якою я бачу свою дитину в
майбутньому».
Час виконання 3 хв
17. А тепер дайте відповідь на таке запитання:
«Що я роблю для того, щоб моя дитина
була такою, як я від неї очікую?»
18. Сім'я та школа мають спільну мету — виховати всебічно
розвинену гармонійну особистість, здатну реалізувати себе в
професійному, громадянському і сімейному аспектах.
Про соціально-
педагогічну акцію
«Впевненими
кроками до
взаємопорозуміння:
педагоги-батьки-
діти»
у 2016-2017 н.р.
19. З жовтня 2016року по
травень 2017 року буде
проводитися соціально-
педагогічна акція
«Впевненими кроками до
взаємопорозуміння:
педагоги-батьки-діти».
21. Виховання дитини починається з
моменту її народження. Сім’я закладає
основи людяності,порядності,вихованості.
Чим більше любові ,злагоди та взаємоповаги
в родині , тим міцнішим буде основа
подальшого розвитку дитини,тим
вихованішою вона буде.
Діяльність батьків та вчителів у
вихованні дітей стане успішною тоді,коли
вони об’єднають зусилля в справі виховання
дітей. Учителям важливо знайти
порозуміння з батьками кожного
учня,створити атмосферу взаємодопомоги.
22. УЧАСНИКИ
• В соціально-педагогічною акції
«Впевненими кроками до взаємодії:
педагоги – батьки – діти» будуть задіяні:
- педагоги;
- батьки;
- учні.
23. "Йде перехожий і бачить – люди щось
будують.
"Що ти робиш?" – запитує він одного
будівельника.
"Я укладаю цеглини", – відповідає той.
"А ти, що робиш?" – запитує він другого.
"Я будую стіну", – відповідає другий.
"А ти, що робиш?" – запитує він третього.
"Я будую Храм", – відповів робітник.
24. Як у краплі води відбивається
сонце, так і в дітях відображається
духовне багатство мами й тата.
Робіть усе, щоб дитинство й
майбутнє ваших дітей було
прекрасним. Любові та
взаєморозуміння, успіхів, щастя
вам і вашим дітям!