У посібнику висвітлено теоретичні і практичні аспекти роботи з сім’єю керівника гуртка позашкільного навчального закладу. Акцентовано увагу на форми роботи з батьками, що сприяють розвитку творчої особистості дитини, формуванню національно-патріотичних цінностей вихованців гуртка. Матеріали посібника адресовані керівникам гуртків позашкільних навчальних закладів, класним керівникам, вчителям початкової школи для організації взаємодії з батьками школярів.

1. 1

2. 2
Управління освіти і науки
Кам’янець-Подільської міської ради
Центр дитячої та юнацької творчості
Дмитро Назаренко
СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ
ЯК ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
ГУРТКІВЦЯ
Посібник
Кам’янець-Подільський
2017

3. 3
Автор
Назаренко Д.М. - керівник гуртка народного танцю «Горличка».
Рецензенти
Ніколайчук Н.Є. – методист науково-методичного центру управління
освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради.
Семенишена В.С. – завідувач науково-методичного відділу центру
дитячої та юнацької творчості.
Назаренко Д.М., Співпраця з батьками як шлях формування творчої
особистості гуртківця.: Посібник /Д. Назаренко//– Кам’янець-
Подільський, 2016.-83 c.
У посібнику висвітлено теоретичні і практичні аспекти роботи з
сім’єю керівника гуртка позашкільного навчального закладу.
Акцентовано увагу на форми роботи з батьками, що сприяють розвитку
творчої особистості дитини, формуванню національно-патріотичних
цінностей вихованців гуртка.
Матеріали посібника адресовані керівникам гуртків позашкільних
навчальних закладів, класним керівникам, вчителям початкової школи
для організації взаємодії з батьками школярів.

4. 4
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………6
РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ СКЛАДОВІ РОБОТИ З
БАТЬКАМИ У ГУРТКУ НАРОДНОГО ТАНЦЮ «ГОРЛИЧКА»….......9
РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ СПІВПРАЦІ З БАТЬКАМИ У ГУРТКУ
НАРОДНОГО ТАНЦЮ «ГОРЛИЧКА»………………………………...16
ВИСНОВОК……………………………………………………………….60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………61
ДОДАТКИ ………………………………………………………………..62
Додаток 1 Сценарій творчої програми «Сонячний коловорот»……….63
Додаток 2. Фестивальні дні в Іспанії………………………………………..72
Додаток 3. Фестиваль у Болгарії «Сонце, радість, красота»………….76
Додаток 4. На різних сценах…………………………………………………...77
Додаток 5. Про нас пишуть і нагороджують……………………….…….78

5. 5
ВСТУП
На сучасному етапі реформування позашкільної освіти важливою
умовою ефективної навчально-виховної роботи, яка забезпечує
досягнення високих результатів гуртківців є співпраця з сім’єю. Сім’я й
позашкільний навчальний заклад – два важливі інститути соціалізації
дитини. Хоча виховні функції їх різні, але для всебічного розвитку
дитини необхідна їх взаємодія. Якщо позашкільний навчальний заклад
сприяє інтеграції дитини в соціумі, то сім’я повинна забезпечити
індивідуалізацію розвитку дитини. Відтак позитивні результати
виховання можливі лише за умови співробітництва з родинами
вихованців. Видатний педагог В. Сухомлинський вважав, що «процес
формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних
вікових етапах неможливий без постійного взаємозв’язку родинного та
суспільного виховання». Досягнення однієї і тієї ж мети керівником
гуртка і батьками є найважливішим елементом співпраці, оскільки в
позашкільному навчальному закладі створюються умови для розвитку
творчої особистості дитини. Заняття у гуртку доповнює виховну
діяльність сім’ї, підтримує і мотивує розвиток дитини, зміцнює вже
існуючі у них здібності, а також розвиває в дитині нові можливості і
нахили. Існує необхідність встановлення між керівником гуртка і
батьками спільної системи виховання дитини.
Без залучення батьків до вирішення будь-яких питань, пов’язаних
з проблемами вихованців, учнів, школярів не можливо досягти успіху.
Саме в сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина,
людини-трудівника, людини-культурної особистості. Лише тоді, коли в
родині, позашкільному навчальному закладі дитина живе одними і
тими ж ідеалами, тривогами, зрештою, навіть побутовими звичками,
вона формується гармонійною особистістю. На цій основі взаємні

6. 6
зв’язки здійснюються в різних педагогічних ситуаціях за умови
спільного вирішення виховних проблем, стимулювання розвитку
суб’єктивної позиції дитини у процесі впливів на особистість,
регулювання оптимальних взаємин у системі особистість – сім’я –
школа – позашкільний заклад – суспільство.
Для створення єдиного виховного союзу необхідно, щоб батьки
повірили в щиру зацікавленість керівника гуртка в прогресі розвитку
їхньої дитини. Вони повинні почути щось нове й хороше про неї.
«…впевнений, ваш син – здібна дитина. Нездібних – не буває. Треба
тільки допомогти розкрити його таланти», – з такими щирими словами
керівник гуртка звертається до батьків своїх вихованців. Такий спосіб
звернення сам по собі відразу ж налаштовує на бажання допомогти
дитині і поцікавитися в педагога, як це можна здійснити швидше і
доцільніше. Важлива й сама форма спілкування з батьками, адже при
такій розмові може бути присутньою і дитина. У такій ситуації
розв’язуємо відразу кілька важливих педагогічних завдань: швидка
адаптація дитини в колективі, утвердження її здатності до діяльності
нарівні з усіма, формування у батьків та їхньої дитини почуття власної
гідності, що закладає хорошу основу для подальшої виховної взаємодії.
Педагогічна взаємодія керівника гуртка з сім’єю полегшує
досягнення цілей, поставлених перед гуртківцями (практичний стимул),
робить важливий внесок в єдиний процес виховання дитини в
сімейному та освітньому середовищі (педагогічний стимул), також
участь батьків є певною формою демократизації та культурної
взаємодії, що особливо важливо в умовах полікультурного простору
(соціальний стимул). Такий підхід, по-перше сприяє зближенню в
дитячій свідомості образів педагога та членів сім’ї за рахунок набуття
цими найближчими людьми спільних рис, певного уподібнення. По-

7. 7
друге, співпраця з батьками передбачає також активну допомогу з
їхнього боку в створенні умов успішного розгортання освітнього
процесу у гуртку.
Даний посібник підготовлено з метою надання практичних
рекомендацій педагогам-позашкільникам щодо створення відповідного
виховного середовища, у якому батьки є активними учасниками
навчально-виховного процесу у гуртку, де впроваджуються активні
форми роботи і створюється ситуація успіху.

8. 8
РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ СКЛАДОВІ РОБОТИ З
БАТЬКАМИ У ГУРТКУ НАРОДНОГО ТАНЦЮ «ГОРЛИЧКА»
Сучасні тенденції в розвитку будь-якої ланки освіти об’єднані
одним важливим і значущим критерієм – його якістю, яка
безпосередньо залежить від рівня професійної компетентності педагога
та педагогічної культури батьків. Питання взаємодії педагогів та сім’ї у
вихованні дітей різного віку вивчалися такими вченими-педагогами як
Т.Алексєєнко, О.Докукіною, Т.Кравченко, І.Мачуською, В.Постовим,
співпраці сім’ї з позашкільним навчальним закладом, педагогічним
колективом, керівником гуртка досліджували І.Бех, М.Степанова,
В.Заярна, С.Русова, В.Сухомлинський. Аналіз масового досвіду
показує: нині не спрацьовують відомі виховні інститути через
відсутність між ними співробітництва і взаємодії. Причин цього багато.
Суспільство лише декларувало необхідність вільного розвитку дитячих
обдарувань, не створивши для цього матеріальних умов, і тому школа і
позашкільні навчальні заклади не стали об’єктивно потрібними одні
одним. Школа не відповідає перед суспільством за своєчасне виявлення
і розвиток інтересів і потенційних творчих можливостей дітей, не веде
обліку їх зайнятості в позаурочний час. Позашкільні навчальні заклади,
здебільшого, будують свою роботу, не знаючи дитячих інтересів і
потреб регіону.
Актуальність вказаної проблеми зумовило вибір теми нашої
роботи. Метою її є пошук шляхів вирішення проблеми співпраці з
батьками у формуванні творчої особистості в гуртку народного танцю
«Горличка», сприяє встановленню контактів із батьками дітей,
залучення їх до різних видів і форм організації життєдіяльності
вихованців в ансамблі. Досвід роботи показує, що позитивне
налаштування педагогів і батьків на спільну діяльність має величезну

9. 9
педагогічну цінність. Батьки повинні бути упевнені в результативності
вирішення психолого-педагогічних проблем, в той же час не
нашкодить, тому що буде враховувати думку родини і пропозиції щодо
взаємодії з дитиною.
Педагоги, у свою чергу, впевнені в розумінні батьками більшості
проблем.
Визнання пріоритету сімейного виховання потребує іншого
змісту взаємин сім’ї та колективу. Новизна цього змісту визначається
поняттям «співробітництво», «співпраця», «взаємодія». Суть понять
«співробітництво», «співпраця» полягає у беззаперечній
рівновартісності внеску кожного учасника процесу та у відсутності
привілею вказувати, контролювати та оцінювати. Основними засадами
співробітництва є: взаємоповага, взаємодовіра, взаєморозуміння між
родинами та педагогом, партнерство й чітке усвідомлення своєї ролі та
відповідальності в спільній взаємодії, любов до дитини, прийняття і
повага її як особистості, розуміння її проблем.
Досягти високих результатів у навчанні вихованців, задовольнити
запити батьків та інтереси дітей, створити для них єдиний освітній
простір можливо лише за умови співпраці позашкільного навчального
закладу та сім’ї. Єдині вимоги у вихованні і творчому розвитку дітей
сприяють прискоренню процесу засвоєння знань, формуванню умінь та
навичок, зростанню авторитету дорослих – батьків і педагогів в очах
дитини. Видатний український педагог В.О.Сухомлинський
підкреслював: «Тільки разом з батьками, спільними зусиллями
педагоги можуть дати дітям велике людське щастя».
Контакти з батьками будуть ефективнішими, якщо будуть
опиратися на: довірі, відкритості, щирості, суб’єктивному сприйнятті,
готовності до змін. При цьому дотримуємося певних правил, а саме:

10. 10
- під час розмов уникати коментарів і оцінок;
- передавати свої почуття згідно з відчуттями співрозмовника;
- не давати поспішних порад;
- чітко і переконливо передавати власні погляди і аргументувати
свою точку зору, задовольняти потреби батьків [3, с.48].
Вміння керівника гуртка налагоджувати контакти є не лише
показником доброго виконання своїх обов’язків, але і особливим
знаряддям його праці. Здається, що є багато невикористаних
можливостей співпраці з батьками. Особливо це стосується
партнерської участі батьків в різноманітних інтерперсональних і
групових контактах. Партнерство в контактуванні вважається одним з
найкращих способів досягнення порозуміння. Пропозиція контактів
може бути багата і різноманітна. Перспективи навчання з партнерською
участю батьків будуть існувати тоді, коли ми врахуємо не лише
очікування батьків, але і визначимо сферу, якість і частоту їх участі. З
пропозицією форм контактів ознайомлюємо батьків на перших зборах
у вересні. З’ясовуємо, чому вони присвячені і яку виконують роль. На
основі представлених пропозицій керівник гуртка опрацьовує розклад
контактів з батьками на весь навчальний рік. Він повинен включати:
«Що потрібно зробити і коли?», «Скільки і коли?».
Індивідуальні контакти – це найчастіша форма спілкування з
батьками. Вони відбуваються у відповідних умовах, часі, з метою
уникнення їх випадковості, хаотичності і відсутності змісту на певну
тему. Вони організовуються за ініціативи батьків або керівника гуртка.
Такі контакти найчастіше виступають як поінформування, висловлення
прохань, побажань чи підбір питань.
Двадцятирічний досвід хореографічної роботи з дітьми
підтверджує, що саме партнерська співпраця з батьками є запорукою

11. 11
успіху гуртка народного танцю «Горличка», який налічує понад 100
юних танцюристів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
В репертуарі колективу – танці регіонів України, сучасні обробки
обрядових танців, фольклорні композиції рідного Поділля. Ансамбль
відомий як на Україні так і за кордоном. На його рахунку участь у
звітних концертах Хмельницької області, виступи у Національному
палаці мистецтв «Україна», перемоги в міських та обласних конкурсах
народної хореографії, участь у міжнародних фестивалях фольклору
Іспанії, Франції, Італії, Угорщини, Польщі.
Танцювальний колектив «Горличка» багато років є громадською
організацією з налагодження відносин творчої громади міста Кам’янця-
Подільського та Іспанії, а саме:
1993 – 2007 рр. – участь народного ансамблю танцю «Горлиця»
(керівники Дмитро Назаренко, Володимир С’єдін) в низці міжнародних
фестивалів в Іспанії.
1995 – 2008 рр. – підготовка та організація міжнародного
фольклорного фестивалю «La Muestra de Teruel» в місті Теруель,
Арагон, Іспанія (хореограф фестивалю Дмитро Назаренко).
1995 р.– по цей час підготовка та організація міжнародного
фольклорного фестивалю Вальє де Мена, Кастілья і Леон, Іспанія (арт-
директор фестивалю Дмитро Назаренко).
1996 – 2003 рр. – реалізація проекту «ТАНУКРА» (відпочинок дітей-
сиріт, напівсиріт, з багатодітних сімей, чорнобильців на березі
Біскайської затоки, в провінції Кантабрія, Іспанія, керівники проекту
Дмитро та Катерина Назаренки, Бланка Роза Гомез Моранте – мер міста
Торрелавега, фольклорний колектив «AGRUPACION DE DANZAS
VIRGEN DE LAS NIEVES» http://danzasvirgendelasnievestanos.com/)

12. 12
1999, 2001 рр. – участь хорової капели «Журавлик» в різдвяних
концертах Іспанії (керівники проекту Іван Нетеча, Дмитро Назаренко).
2006 р. – участь дитячого ансамблю народного танцю «Горличка»,
Народного ансамблю танцю «Горлиця», театр студії «Абра», вокальної
групи Кам’янець-Подільського Національного університету ім. Івана
Огієнка, ремісників Кам’янця-Подільського у святкуванні ХХ
Міжнародного фестивалю фольклору «La Mustra de Teruel» в місті
Теруель, Арагон, Іспанія. Загальна кількість учасників з Кам’янець-
Подільського 123 особи, керівник проекту Дмитро Назаренко.
2007 – 2008 рр. – участь ансамблю сучасного танцю «Апельсин» у
фестивалях Іспанії (керівники проекту Дмитро Назаренко, Алла
Пащенко).
2007 - 2008 рр.– підготовка та організація проекту міжнародного
обміну молоді м. Вільясана де Мена та Кам’янця-Подільського під час
проведення міжнародних заходів: відкриття туристичного сезону-2007
та TERRA HEROICA 2007, керівники проекту Дмитро Назаренко,
Андер Гіль – сенатор Іспанії.
2008 р. (травень) – участь фольклорного ансамблю з міста Вальядолід
в фестивалі «Folk Festival» (Кам’янець-Подільський, керівник проекту
Дмитро Назаренко).Aires Castellanos
https://www.facebook.com/AiresCastellanos?fref=ts
2010 р. (травень) – зустріч іспанської делегації з міст Бальмаседа та
Гуньєс, Країна Басків, Іспанія (керівник проекту Дмитро Назаренко
при підтримці Кам’янець-Подільської міської Ради).
2010 р. (липень-серпень) – участь народного ансамблю танцю
«Горлиця» та театру-студії «Абра» у Міжнародному фестивалі
фольклору «Festival Internacional de Folklore Arroyo de la Encomienda»
(Вальядолід, Іспанія) та Festival Internacional de Folclore (Вальє де

13. 13
Мена, Бургос, Іспанія, керівники проекту Анхель Тамайо, Дмитро
Назаренко, Володимир С’єдін, Лілія Пашинська).
2010 р. (жовтень) – прийом групи молоді з Країни Басків (Іспанія).
Перший етап міжнародного обміну молоді (керівник проекту Дмитро
Назаренко при підтримці Кам’янець-Подільської міської Ради).
Plaza San Severino, 1 E-mail: ayto@balmaseda.net Teléfono y fax: 946
800 000
2011р. (липень) – поїздка української творчої громади до Іспанії.
Другий етап міжнародного обміну молоді (керівник проекту Дмитро
Назаренко).
2011р. (липень) – участь ансамблю естрадного танцю «Апельсин» у
міжнародному фестивалі фольклору «Festival Internacional de Folklore
Arroyo de la Encomienda» (Вальядолід, Іспанія) та «XVIII Encontro dos
Pobos» (Галіція, Іспанія). Перша частина міжнародного культурного
обміну творчої молоді міста Кам’янця-Подільського та А Гуарда,
Понтеведра, Іспанія, керівники проекту Дмитро Назаренко, Алла
Пащенко.
2012 р. (травень) – участь фольклорного ансамблю «Луско до Фуско»
(А Гуарда, Понтеведра, Іспанія) у святкуванні дня міста Кам’янця-
Подільського. Друга частина міжнародного культурного обміну творчої
молоді (керівники проекту Дмитро Назаренко Алла Пащенко).
DO LUSCO O FUSCO GALICIA e-mail: doluscofusco@gmail.com
2015р. (липень-серпень) – участь ансамблю «Горличка» у
Міжнародному дитячому фестивалі «Por las tierras de Cantabria»,
Сантандер та Фольклорному фестивалі в Португалетте, Країна Басків,
Іспанія (керівники проекту Дмитро Назаренко, Кармен Оллареага).
Копітка, тісна співпраця з батьками, їх розуміння поставлених
перед колективом завдань дало можливість реалізувати такі проекти:

14. 14
– «Горличка» – міська громадська організація»;
– «Найсучасніша хореографічна зала»;
– щорічна участь колективу «Горличка» у міжнародних
фольклорних фестивалях;
– «Звичаї і традиції України», під час реалізації якого батьками
вивчалася історія українського костюму, розроблялись ескізи та
створювався справжній витвір мистецтва – костюми українського
«Гопака», «Гуцульського танцю» та «Березнянки».
Реалізація означених проектів дала можливість визначити
подальшу діяльність колективу. Наразі – розробка проекту майбутнього
– «Сонячний коловорот», в якому буде відображено національний
колорит свят сонячного циклу з музикою, співами, обрядовими
танцями, різноманіттям українських народних свят (додаток 1).
З позицій нових підходів змістом співпраці керівника гуртка з
батьками вихованців є: підвищення психолого-педагогічних знань
батьків, залучення їх у навчально-виховний процес. Вдосконаленню
змісту роботи сприяють такі чинники: визнання важливості ролі батьків
у співпраці, дотримання позиції рівноправності, вияв любові,
захоплення дитиною, пошук нових форм.
Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи у
гуртку є співробітництво з сім’єю, яке передбачає належний рівень
педагогічної освіти батьків і залучення їх до виховної роботи.
Розуміння та врахування особливостей сучасної сім’ї керівником
гуртка і батьками сприяють реалізації її виховних можливостей. Робота
з батьками спрямована на створення єдиного колективу, в якому
вихованці почувають себе комфортно.

15. 15
РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ СПІВПРАЦІ З БАТЬКАМИ У ГУРТКУ
НАРОДНОГО ТАНЦЮ «ГОРЛИЧКА»
Мудрість керівника гуртка і батьківської педагогіки полягає в
тому, щоб спільними зусиллями наполегливо і послідовно вчити
вихованців вищій людській радості – творення прекрасного,
безкорисливого творіння добра. Тож завдання кожного з нас – усім
змістом своєї роботи відкривати, захоплювати і спрямовувати дітей на
цікавий, змістовний шлях самовдосконалення, формувати в них високе
почуття відповідальності за свої вчинки, доручену справу, оскільки
лише таким чином можна забезпечити повноцінне гармонійне
виховання гідних громадян України.
З цією метою використовуємо ефективні форми роботи з
батьками. До них відносимо: бесіди, педагогічні доручення, відкриті
заняття, виховні заходи, батьківські збори спільно з дітьми, сімейні
свята, фестивалі, конкурси, звітні концерти, екскурсії. Розглянемо
детальніше кожну з них.
Бесіди проводимо з метою спонукання батьків до висловлень на
різні хвилюючі теми. Бесіди мають індивідуальний чи колективний
характер.
Бесіда з батьками з приводу пошиття
гуцульського костюму: «Колорит епохи в гуцульському костюмі »
ПЛАН
І. Концепція костюму – Назаренко Д.М.
ІІ. ДІВОЧИЙ КОСТЮМ (демонстрація зображення ескізу
костюму).
Звернути увагу на відео.
 Під’юбник та сорочка - це дві окремі речі!

16. 16
Довжина вище коліна – для середньої групи, до коліна – для старшої
групи.
 Фартушок – звернути увагу на відео.
Тканина вишита з аплікацією знизу.
 Сорочка: візерунок спереду багатий, рукава вишиті; змінити
колір візерунку (яскравіше), фасон «під шийку».
 Кептарик. Довжина до пояса.
 Кушак червоний.
 Головний убір – звернути увагу на фото та відео.
 Взуття: туфлі, постоли. Панчохи.
ІІІ. КОСТЮМ ДЛЯ ХЛОПЧИКА (перегляд малюнку).
 Кептарик трохи довший ніж для дівчат.
 Взуття: чоботи червоні, постоли. Панчохи.
 Ремінь шкіряний з візерунком.
 Капелюх гуцульський з прикрасами.
IV. Всі пропозиції записати, призначити термін пошиття
першого зразку, визначити дату обговорення зразків костюму,
установити строки виконання замовлення. Призначити
відповідальних батьків за кожний крок алгоритму:
- зняття мірки з дітей відповідальний:
________________
- виконання першого замовлення відповідальний:
________________
- контактні особи для узгодження деталей пошиття
відповідальний:
________________

17. 17
- замовлення капелюхів відповідальний:
________________
- замовлення головних уборів для дівчат
відповідальний:_________________
Керівник гуртка «Горличка» Д. Назаренко

18. 18
Педагогічні доручення використовуємо під час підготовки до
відкритих занять, звітних концертів, екскурсій, туристичних мандрівок.
Дні відкритих дверей – це найефективніша форма пізнання
роботи гуртка в локальному середовищі. Цей захід випереджує
зарахування в гурток, відбувається на початку навчального року і
проводиться у вигляді святкового дійства. Багато років використовуємо
скриньку питань, призначену для батьків, які не мають часу або відваги
на відверту розмову. Педагог інструктує батьків щодо способу
користування нею. Жодне питання чи пропозиція не повинні бути
знехтуваними. У випадку особистих питань розмову проводимо
індивідуально.

19. 19
Двері хореографічної зали завжди відчинені для батьків. Під час
відкритих уроків презентуємо нашу роботу, акцентуючи увагу на
мистецтво народного танцю на класичній основі. Така форма імпонує
батькам, і вони починають розуміти, що запорука нашого успіху
полягає в систематичній наполегливій праці дітей та підтримці інтересу
до обраного виду діяльності.
Привівши дітей в гурток, окремі батьки навіть не уявляють, що
саме народний танець – є одним із дійових засобів естетичного,
патріотичного виховання, залучення підростаючого покоління до
загальнолюдських цінностей. Він сприяє вихованню високої
внутрішньої культури особистості, її високих морально-етичних
якостей, гармонійному формуванні фізичного апарату дитини.
Методично правильно побудований урок народного танцю допомагає
вдосконаленню координації рухів, зміцненню м’язового апарату, дає
можливість вихованцям оволодівати різними стилями і манерою танців
народів світу. Через урок, який є основною ланкою всієї навчальної
організаційної виховної роботи з колективом, можна судити про рівень
колективу, його керівника, про естетичну спрямованість, характер
цінностей та принципів, які домінують у ньому.

20. 20
Відкриті заняття проводяться за активної участі батьків. Завдяки такій
формі батьки можуть не лише дізнатися про виконувані завдання і
методи роботи у гуртку, але й, передусім, побачити власну дитину
серед ровесників, оцінити її знання і вміння. Не замінить цього навіть
найповніша інформація педагога. Проведення відкритих занять вимагає
від керівника гуртка великих педагогічних умінь. Заняття повинні бути
цікавими, викликати активність дітей і закликати батьків до співпраці.
Це полегшить їм пізнання ефектів діяльності власної дитини і
інших дітей. Помічені проблеми і невдачі змусять батьків до роздумів і
більшого зацікавлення дитиною. Це може бути поштовхом, що
спонукає до виявлення причини і пошуків допоміжних засобів. Під час
спільних зустрічей діти щасливі, тому що батьки реагують їх успіхи,
при цьому пізнають характер нашої роботи і можуть перенести деякі
вправи у розпорядок дня. В залежності від роду діяльності можна
пізнати вміння дитини у цій сфері. Коли під час заняття виявляємо
проблеми дитини, з’ясовуємо, у чому полягає причина:
- слабкій фізичній формі;
- відсутності досвіду та зацікавлень;
- відсутності внутрішньої потреби творення;
- слабкому емоційному зацікавленні в такому виді діяльності;
- малому пластичному досвіді дитини.
Окрім вмінь в різних формах діяльності під час відкритих занять
батьки і керівник гуртка можуть виявити потреби і прагнення дітей,
оскільки вони полюбляють мріяти і фантазувати. Отже,
використовуючи цю природну потребу у відповідній навчальній
ситуації, ми можемо спонукати дітей, щоб показали ким вони є, ким
хочуть стати, які мають мрії. Пізнання очікувань і прагнень дітей
дозволить батькам краще їх виконувати або змінити відношення до

21. 21
дитини. Натомість дитина вчиться шанувати працю, пристосовуватись
до пізнання і вирізнення ситуацій, в яких повинна поступатися або
змінити свої прагнення.
Педагог допомагає батькам зрозуміти потреби дітей і пояснити,
що їх незадоволення і несприятлива ситуація в сім’ї має тісний зв'язок
із проблемами емоційно-почуттєвої сфери. Особливий такт і мудрість
проявляємо при налагодженні контактів з батьками, діти яких
вимагають до себе підвищеної педагогічної уваги та індивідуального
підходу. Ці діти, як правило, недовірливі, байдужі майже до всього, а
іноді і вороже налаштовані проти всіх, хто намагається виховувати.
Спершу варто подумати, з ким із авторитетних людей зблизити цю
«важку» дитину, як надати їй можливість хоча б у чому-небудь
перевершити когось із ровесників або саму себе, домогтися, нехай
маленького, успіху в справі, яка для неї багато значить.
В.О.Сухомлинський не раз зупинявся на тому, що йому часто
траплялись вихованці, і навіть старші за віком, які протягом тривалого
часу не могли домогтися успіху в жодній справі. Серед них були й
запеклі ледарі. Але яка б людина не була далека від бажання трудитися,
завжди починали з досягнення успіху – спочатку маленького, потім
значного. Кращим способом примусити дитину працювати був
спільний труд вихователя і вихованця.
Завоювати авторитет у батьків та їх дітей може сильна творча
особистість, лідер, який визначає ідейно-естетичне спрямування всього
мистецького життя колективу. Батьки мають повірити в керівника,
побачити в ньому компетентного педагога-хореографа, який володіє
знаннями, вміннями, навичками в галузі своєї професії, готовий до
прийняття рішень в складних виробничих ситуаціях, адже художній
керівник – вихователь, психолог, дипломат.

22. 22
Запроваджені «батьківські дні» у «Горличці» сприяють
зміцненню зв’язків керівника гуртка з сім’єю, підвищують
відповідальність батьків за виховання дітей, допомагають їм в
оволодінні педагогічними знаннями. Батьківські дні готуємо і
проводимо з широким залученням вихованців, батьків, методистів,
психолога а також представників громадськості. Готуючи «батьківські
дні» використовуємо метод анкетування, під час якого батьки дають
відповіді на питання:
1. Що на Вашу думку в роботі гуртка потребує поліпшення?
2. Яку допомогу в організації виховної роботи у гуртку Ви
можете надати?
3. Які у Вас є труднощі у спілкуванні з дітьми?
4. Чи потрібна Вам допомога керівника гуртка для зміцнення
батьківського авторитету?

23. 23
Аналіз відповідей батьків дає змогу краще підготуватися до бесід
з ними, своєчасно відреагувати на ті чи інші труднощі й недоліки,
усунути їх, відшукати серед батьків активних помічників в організації
виховної роботи у гуртку. Завдяки опитуванню з’явилися нові форми
виховної роботи: це і
подорожі під час канікул, велосипедні екскурсії, які проводяться
щонеділі; фотоквести «Стежинами рідного міста», флешмоби «Це моя
Україна» за участю батьків і дітей.

24. 24

25. 25
Роботу керівника гуртка з батьками прослідковуємо і через
виховні заходи, які готуємо з різною тематикою та направленістю.
Серед них: сімейні свята, виховні години, екскурсії, що дає можливість
батькам стати активними учасниками педагогічного процесу.
Сценарій сімейного вечора
«Родина, родина від батька й до сина»
Мета: виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім’ї;
донести до вихованців про важливість родинних зв’язків; сприяти
зміцненню добрих стосунків між дітьми та їхніми батьками;
виховувати у дітей любов до своїх родин та повагу до сімейних
традицій.
Обладнання: підготовка презентацій батьками і дітьми: «Традиції
нашої сім’ї» (фото, мультимедіа). Виготовлення запрошень на
батьківські збори дітьми. Створення слайдів під пісню Н. Яремчука
«Родина, родина…». Створення календаря свят.
Час проведення: 1,5 – 2 год.
Хід проведення
(Батьки і діти сидять за одним круглим столом, попередньо
діляться на команди).
Добрий вечір, шановні батьки та діти. Сьогодні ми проводимо вечір, на
який запросили молодше і старше покоління. Тому прошу бути вас:
- активними, але не шумними;
- веселими, але не саркастичними;
- стриманими та не мовчазними.
Ви бачите, що сидите в підгрупах. Це означає, що для вас
даватимуться певні завдання, які ви виконуватимете разом, але це не
змагання і не конкурси. На наш погляд, справедливо зазначено:
"Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання -

26. 26
це наше майбутнє горе, це - наші сльози, це - наша провина перед
іншими людьми, перед усією країною".
Вправа 1. «Сімейні цінності».
На столах у вас лежать аркуші А4: спробуйте перечислити в групах
цінності ваших сімей. (Сімейні цінності: повага до старших, любов і
терпіння до дітей; святкові традиції, читання книги і т.д.)
Визначний український учений Іван Огієнко писав: «Виховувати
своїх дітей треба у повній батьківській любові, з повним терпінням.
Світ іде вперед, а з ним і діти наші потребують поступу». Він доводив
про важливу роль рідної мови, історії, народного мистецтва, народних
ігор, національних традицій, звичаїв і обрядів як основних засобів
родинного виховання. В його баченні родинне виховання має
базуватись на вітчизняному фольклорі, літературних і мистецьких
засадах. Це сприяє формуванню основних складових духовності
особистості. І сьогодні ми говоритимемо про традиції сім'ї і їхню
роль. Адже сімейне життя може бути наповнене яскравими пригодами,
незабутніми зустрічами. Сімейне життя – це середовище, де живуть і
батьки й діти, а традиції – це шлях, який об’єднує і зміцнює сім’ю.
Робить її одним цілим. Кожна сім'я – унікальна по-своєму.
Вправа 2: «Герб сім’ї» (колаж – 15 хв.).
І ми пропонуємо показати визначну рису своєї сім'ї через створення
герба, враховуючи традиції, які у ній панують. Зазвичай у гербі
відображаються цінності сім'ї, герб – це символ єдності, духовної
спільності. Такими символами люди гордились і через століття,
оскільки вони вказували на древність роду і героїчні вчинки
предків. Створіть герб власної сім'ї: можете використовувати олівці,

27. 27
фломастери, вирізані картинки. Герб може бути будь-якої форми – для
цього у вас є ножиці на столах (презентація гербів).
Вправа 3: Калейдоскоп ідей (15 хв.). Поділіться власними традиціями
у ваших сім'ях (батьки й діти розповідають – 10 хв.).
Теоретична інформація: У кожній країні є свої національні свята для
дітей.
У Японії дуже своєрідно проходить День дівчаток. У кожній сім'ї
ставиться спеціальна гірка, на яку поміщають всіх ляльок. Деякі ляльки
зберігаються в сім'ях десятки років. В День дівчаток садять ляльок-
дівчаток, а в День хлопчиків садять ляльок-хлопчиків. Цей ритуал дуже
красивий і має дуже велике значення, тому що виховує дбайливе
ставлення до іграшок, вчить ставитися до них як до членів сім'ї. Через
це свято здійснюється зв'язок поколінь – до ляльок торкалися руки
прабабусі. Цьому навчають у Японії в сім'ях.
У Данії є дуже цікаве свято ліхтариків. Діти самі виготовляють
ліхтарики і з настанням темряви обходять із запаленими ліхтариками
навколо будинку. При цьому вони співають обрядові пісні і потім
отримують спеціальні тістечка, подарунки.
Багато цікавих ритуалів у країнах Африки, в Китаї, Індії. Через
участь у цих святкуваннях людина долучається до духовної культури
народу, відчуває свою причетність до даної цивілізації. Світ доброти,
краси, гармонії відкривається перед людиною через свята.
У кожного свята – свої традиції. Новий рік особливо багатий на
усілякі звичаї та ритуали. Наприклад, у домівці неодмінно має бути
прикрашена ялинка або сосна, на столі – шампанське, а під бій курантів
заведено загадувати найзаповітніші бажання. Але є ще традиції сімейні,
які батьки та діти повторюють рік у рік, а іноді – з покоління в
покоління. Такі звичаї об’єднують домочадців, дарують відчуття магії

28. 28
та неповторності новорічної ночі. Пропонуємо вашій увазі калейдоскоп
новорічних ідей.
1. В очікуванні дива. Підготовку до Нового року можна почати
заздалегідь і жити в передчутті свята. Наприклад, 19 грудня, в день
Святого Миколая, повісьте на ручку дверей або на камін смугасті
шкарпетки для подарунків і покладіть туди листи для Діда Мороза. А
пізніше дідусь покладе туди подарунки та листівки з побажаннями. За
12 днів до Нового року кожного вечора на вечерю готуйте нову страву
або страви різних національних кухонь. У процесі приготування можна
розповісти дітям багато пізнавального про країни та континенти. А під
час вечері можна загадувати бажання.
2. Домашня стінгазета. Спробуйте зробити разом домашню
газету. Нехай вона буде яскравою, смішною, з добрими побажаннями.
Намалюйте новорічну ялинку, а замість кульок приклейте фотографії
своїх рідних, напишіть побажання, вірші, загадки. Можна навіть
влаштувати змагання – батьки роблять свою газету про дітей, а діти –
про батьків. Цікаво буде спостерігати, як з кожним роком дедалі
серйознішими стають побажання дітей і як вони змінюються на
фотографіях.
3. Ялинкова іграшка – своїми руками. Колись давно ялинкові іграшки
майстрували своїми руками. Використовували будь-які підручні
матеріали – лялечки, сердечка, обгортковий папір, вату, обрізки
тканини. Може й у вашій сім’ї з покоління в покоління передається
така іграшка? Якщо ні, ви можете розпочати з дітьми таку традицію, і
нехай кожен із нащадків зможе побачити іграшки, зроблені вашими
руками. А ще можна виготовити саморобні вітальні листівки для всіх
членів сім’ї.

29. 29
4. Сімейний альбом. Наприкінці грудня попросіть усіх домашніх
написати про те, як минув рік, що збулося із загаданого, що сталося
хорошого. Зберіть усі твори в один альбом, вклейте кращі фото. Можна
змонтувати фільм з домашнього відео за минулий рік, записати на диск
і відправити в той же альбом, у спеціальну кишеньку.
5. Мрії збуваються! У перші хвилини Нового року роздайте усім
членам сім’ї папір і ручки – нехай кожен запише все, що хоче одержати
та чого хоче досягти в новому році. Потім записку треба згорнути в
трубочку, підписати та покласти в порожню пляшку від шампанського.
Вона зберігатиметься до наступного Нового року. Тоді ці записки
прочитаєте й здивуєтеся – але ж багато чого збулося!
6. Пошуки подарунків. Зазвичай подарунки кладуть під ялинку. А
можна влаштувати міні-квест – розвісьте на гілках записки із вказівкою
місць, де шукати презенти. Записок може бути кілька. Тож у пошуках
подарунка рідним доведеться і під ліжко зазирнути, і на балкон вийти.
Це лише кілька традицій для прикладу, але можна вигадати щось
своє, особливе – новий ритуал достеменно приживеться у сім’ї і стане
одним із довгоочікуваних новорічних чудес.
Вправа 4: «Створення сімейних календарів».
Свято - це особливий стан душі, радісний емоційний
підйом. Свята, пов'язані з історією країни, з її віковими традиціями,
обрядами, звичаями дозволяють людині усвідомити свою єдність з усім
народом, відчути єдність із сім’єю, родиною. Календар свят змінюється
як змінюється історія Вітчизни. Незмінними залишаються традиційні
християнські свята, інтерес до яких значно зріс. І це не просто
цікавість. Знання витоків вітчизняної культури, моралі і звичаїв свого
народу, допоможе зрозуміти історію своєї країни.
«Невідомо, якою буде людина через 1000 років, але якщо забрати

30. 30
у сучасної людини цей успадкований і нажитий скарб свят, обрядів –
тоді вона все забуде, і всьому розучиться, і повинна буде все починати
спочатку»
(В. О. Ключевський)
Звичайно, діти пам’ятають про своє день народження і чекають його
із трепетом, полюбляють Новий рік, адже буде багато подарунків, і, як
написала одна дитина: «У святкові дні всі такі привітні і добрі…». Тому
виникає питання, а чому тільки у святкові дні? Дитина, як губка, вбирає
в себе все, і від того, яким емоційним станом будуть пофарбовані її
святкові дні, буде залежати її особисте життя, майбутня сім'я. Навчити
дітей відпочивати, вести себе на дозвіллі – це важливе завдання батьків
і педагогів. Але всі свята, а дитячі особливо, вимагають не стільки часу
і грошей, скільки душевного тепла і любові. Зараз ми пропонуємо вам
створити «Календар свят», в якому відмітите свята у вашій сім’ї. Ви
бачите, що в календарях відмічені вже такі свята, як: День матері –
друга неділя травня, День сім’ї – 15 травня, День захисту дітей – 1
червня, День батька – третя неділя вересня, Всесвітній день дитини – 20
листопада. Завдання: роздаються календарі, в яких відмічаються свята
кожної сім'ї: дні народження усіх членів сім'ї, день матері, дитини,
батька.
На завершення свята батькам презентуються під музику слайди з
показом фотографій (фотографії були раніше зібрані в дітей, на яких
зображені батьки з дітьми) під пісню «Родина, родина…»
Н.Яремчука.
Висновки: Проводиться підсумок свята. Батьки пишуть відгуки про
проведений вечір.

31. 31
Виховний захід на тему: «Історія одного костюма»
(В рамках підготовки до участі
у міжнародному фестивалі фольклору
«Por las tierras de Cantabria» в Іспанії)
Мета: формувати у гуртківців уявлення про країну, розширити поняття
про український костюм, розвивати світогляд дитини, громадські
якості: виховання патріотизму, інтернаціоналізму, толерантності,
почуття гідності українців в європейському середовищі. Мовою
народного танцю розвивати творчі здібності вихованців.
Обладнання: колекція народних костюмів для демонстрації, музичний
супровід ансамблю народних інструментів, звукопідсилююча
апаратура, світло.
Присутні: учасники танцювальних гуртків народного танцю
«Горличка», їхні батьки, глядачі.
Хід заходу
Керівник гуртка: Доброго дня шановні друзі, ми створили програму
яка презентує культуру національного костюма декількох регіонів
України. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі історію виникнення
костюма, його призначення та інтерпретацію в сучасному світі моди.
Ведучий 1. Шановні глядачі, вас вітають гості з українського Поділля!
Україна – це багата традиціями та звичаями держава, яка своєю красою
та неповторністю залишається у спогадах тих, хто бував в її краях…

32. 32
(Музичний супровід, початок. Виходять в костюмах учасники першого
показу, проходять по сцені, вітають глядача та йдуть зі сцени).
Ведучий 2. Ось, перед вами традиційні та сучасні костюми, які є
надбанням українського народу, які є гордістю кожного українця.
(Виходить Святослав Філатов та Влада Бахмат на середину сцени,
кланяються гостям та потім один до одного).

33. 33
Ведучий 1. Одним із яскравих, колоритних та багатих є гуцульський
костюм. Його носять в карпатському регіоні України, там, де гори й
полонини.
Ведучий 2. Основа чоловічого костюма довга сорочка. (Святослав
стоїть на місці). Оздоблюється яскравою вишивкою.

34. 34
Вишивається пазуха (груди), комір, манжети та низ сорочки (показує на
пазуху). За повір’ям наших предків, вишивка має бути саме в цих
місцях, як енергетичний захист від недоброго. Штани (гачі) із вузькими
штанками, оздоблені по низу вишивкою. Сорочку та штани
підперізують широким шкіряним пасом - черес (показує на пояс), який
прикрашається різними плетінками зі шкіри та пряжками. За пояс
закладають топірець (тримається за топірець). На ногах носять
шкіряні чоботи (притупує ногою). Поверх сорочки одягають кептар
(проходить по сцені, несе кептар на боці). Частина одягу без рукавів.
Ось цей елемент одягу має бути найбільш оздобленим та висловлювати
внутрішню суть його господаря. Його розкішно розшивають
вишивкою, оздоблюють аплікаціями, кутасами (бубонами), різними
плетеннями ниток чи шкіри. Кептар шився із овечої шкіри.
 знімає кептар, тримає його в руках, робить уклін із ним, одягає.
На голову гуцули одягають чорний фетровий капелюх (кресаня)
(поважно знімає капелюх), циліндр капелюха прикрашають різними
нашивками із кольорових стрічок, леліток, кутасів.
 гарно одягає капелюх, стоїть напівбоком та дивиться на Владу,
коли розповідають про її костюм.

35. 35
Ведучий 1. Костюм дівчинки складається із короткої сорочки (показує),
підтячки (під’юбник), поверх якої одягається плахта (показує, загинає
один кінець плахти), яка має дві частини: задню та передню і які
зав’язуються по черзі, кептар, який оздоблюється. Підперізують плахту
вузьким поясом (руки складає під пахвами, як в танці). Вважається, що
кутаси на кептарику – це кількість дітей, яка може народитись у
майбутній сім’ї цієї дівчинки, тим самим рід буде міцним та сильним.
На голову дівчата одягають вінок – чільце (показує руками вінок,
поправляючи його), який виготовляється особливим способом.
Прикрашається лелітками, бісером, кутасами (бубонами) та
кольоровими стрічками (кланяються гостям, беруться за руки та
йдуть зі сцени).
Музикальний супровід «Їхали козаки».
Виходять Твердислав Філатов та Наталія Бялгожевська. Хлопець
несе коромисло та відро, дівчина несе рогача, йдуть під руки на
середину сцени.
Ведучий 2. В Україні сорочку вважають символом душі і тіла, кохання
і вірності. Сорочки шили з коноплі, льону та кропиви. Особливістю
української сорочки (показує на сорочку) є розріз спереду – пазухи,
прикрашений вишивкою із символами, яка має значення оберегу.
Сорочку застібають або зав’язують у ворота за допомогою ґудзиків або
кутасів (бубонів). Українські чоловіки носять сорочку, заправляючи її
поділ в штани.
Ведучий 1. Штани. Їх є великий різновид.
Твердислав виходить вперед, показує шаровари, Наталія відходить в
сторону.
Перед вами українські штани-шаровари, які носили козаки,
відрізнялися дуже великою шириною, вони схожі на мішок, у який

36. 36
можна заховати будь-що, зокрема зброю. Штани закріплювали за
допомогою пояса (кушака) або ременя (очкур, гачнік).
Твердислав знімає пояс, дістає шаблі, починає ними робити рухи.
Наталія стоїть дивиться, заклала руки в боки.
Шаровари дуже зручні для воїнської справи, козаки вважали, що у
шароварах не можливо розпізнати таємних рухів, які допомагали
перемагати в боях. Вони шилися з полотна або сукна.
Хлопець порухався, пояс повісив на плече, тримає в руках зброю,
дивиться на Наталію.
Головний убір – шапка із овчини, яка оберігала голову від холоду та
поранень у боях.
Наталія йде на середину сцени, Твердислав дивиться на неї.
Ведучий 2. Жіночий костюм. Ось цьому костюму більше 100 років.
Матеріали костюма виготовлені вручну. Костюм зароджувався із
першими паростками льону та коноплі. Вручну збиралися рослини,
сушилися, мочилися, чесалися, прялися, ткалися, а потім вручну
спеціальними техніками зшивалася та оздоблювалася сорочка. Сорочка
є основою українського жіночого костюма, її ще називають кошуля. Від
слова «кіш», «копа», «та, яка примножує рід». Вона довша чоловічої.
Сорочка в своїй верхній частині має великий виріз (показує виріз), який
прикривається нагрудними прикрасами, які можуть бути виконані з
дорогоцінного каміння (поправляє прикраси), скла, глини або підвіски з
монетами – «намисто», «дукачі». Виріз потрібен для того, щоб зручно
було годувати грудьми дитину. Сорочка оздоблювалась ручною
вишивкою, мережками по подолі, по рукавах, плечах, горловині.
Широкі рукави сорочки закінчуються манжетами у зап’ястя.
На сорочку одягають плахту із грубого конопляного полотна та
підперізують поясом (крайкою). Пояс має довжину до 3 – 4 метрів, ним

37. 37
обмотують талію в декілька разів, а кінці, мають звисати до колін або
нижче.
Хустка – найпоширеніший головний убір українок (показує на
голову), який зав’язується на голові закриваючи все волосся. Хустку
носять лише заміжні жінки.
Жіночі сорочки, які оздоблені ручною вишивкою стали називати
платтями та їх одягають на свята. На голову не одягають нічого, гарно
вкладають волосся.
Наталія Бахмат та Божена Філатова виходять до середини сцени
та повертаються назад.
Тетяна та Андрій Конюшенко виходять на середину.
Ведучий 1. Час біжить, все навкруги вдосконалюється. Перед вами є
приклад костюмів, які пройшли зміни часом і побутують у сьогоденні.
Це святкові костюми сучасних українців, які одягають на весілля та
свята (поважно стоять).

38. 38
Матеріали цих костюмів нам нагадують давні, які виготовлялися
вручну та змінилася вишивка, вона стала більш природною, кольори та
форми більш натуральні. Місця вишивки збереглися – це вишита
пазуха, комір, манжети, поділ плаття. Тканина – льон оздоблена
бісером. Бісеру на цьому платті 3,5 кг. Щоб гарно виглядати у платті,
потрібно вчитися носити костюм, тримати поставу та рухи мають бути
повільними, поважними. Одяг вишитий бісером одягають люди, які
мають достаток та можуть дозволити собі одягати таке дороге вбрання.
Найчастіше костюми розшиті бісером є одягом наречених на весіллі.
Наталія Бахмат та Божена Філатова показують глядачам та
розстеляють рушник перед парою, на руках висять вінки.
Ведучий 2. Весілля без рушників не може відбутися! Рушник – символ
долі, єдності та щастя. Рушники вишивають вручну із відповідними
символами. Рушник кладуть під ноги, зустрічають шанованих гостей.
Пара наречених (Тетяна та Андрій Конюшенко) стає на рушник,
Наталія Бахмат та Божена Філатова тримають вінки над головою,
одягають, та стають на свої місця.
Вінок, плетений із квітів та пахучих трав – символ рідної землі, єдності
та продовження роду. Його одягають на голову наречених на знак
єднання.
(Пара бере рушник з підлоги та поважно йдуть до своїх місць).
Ведучий 1. Костюм до танцю «Гопак».
Ярослав Кирилюк та Влада Надворна виходять за руки на середину
сцени та зупиняються.
Кожен костюм – це душа українського народу, це його звичаї,
традиції, любов до рідної землі. Україну асоціюють із цими костюмами,
які ви зараз бачите. На хлопчику червоні шаровари, святкова вишита
сорочка, пояс та червоні чоботи. На дівчинці сорочка з пишними

39. 39
вишитими рукавами, під’юбник (підтичка), а зверху одягнена плахта та
святковий фартух, як символ гарної господині, підперезана поясом.
Прикрасою цього костюма є багатий вінок із польових квітів, як символ
молодості та рідної домівки. Червоні босоніжки – символ рідної землі,
зв'язок з предками та продовження роду.
Пара вклоняється глядачам та йдуть на свої місця.
Ці костюми є втіленням майстерності, любові, терпіння українського
народу.
Всі вклоняється та йдуть з сцени.
Керівник гуртка. Із покоління в покоління переходить традиційний
український костюм, який є втіленням високої майстерності і
вишуканості яскравого життя нашого народу. Це національна святиня і
зберегти її – наш обов’язок. В підтвердження популяризації
українського костюму свідчить той факт, що відомі кінозірки, діячі
культури різних країн світу в своєму гардеробі рахують за потрібне
мати українські вишиванки. Я бажаю вам любити українську культуру
та пишатися нею, бо в цей час важливо зберегти своє – рідне!
Дієвою формою організації вихованців та їх батьків є батьківські
збори, які систематично проводяться у кожній віковій групі. На початку
навчального року проводимо збори для батьків тих дітей, які прийшли
до ансамблю вперше. Знайомство розпочинаємо з презентації
ансамблю, мета якої донести до відома батьків завдання навчальної
програми «Народний танець», продемонструвати очікуваний результат
нашої співпраці, обговорюємо графік занять, робочу форму, можливі
проблеми та шляхи їх вирішення. У інформаційному сайті
висвітлюємо консультації «До відома батьків», «10 кроків, щоб стати
найкращими батьками», плани на майбутнє (екскурсії, подорожі),
оголошення.

40. 40

41. 41
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
ЗАПРОШУЮ ВАС 28-го ЖОВТНЯ, О 17:00, В РЕПЕТЕЦІЙНУ
ЗАЛУ НВК № 8, НА БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ ДИТЯЧОГО
АНСАМБЛЮ НАРОДНОГО ТАНЦЮ «ГОРЛИЧКА».
З ПОВАГОЮ, КЕРІВНИК ГУРТКА Д. НАЗАРЕНКО
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ БАТЬКІВ ТА УЧАСНИКІВ
ГУРТКА НАРОДНОГО ТАНЦЮ «ГОРЛИЧКА»
Мета :
- знайомство батьків гуртківців з педагогами, школою (залою) де
проходитимуть репетиції, службами школи; основними завданнями,
які необхідно вирішувати під час навчання у гуртку, створення
оптимістичного настрою на репетиційну діяльність;
- допомога родині у підготовці дитини до початку репетицій в
танцювальному класі.
План
1. Вітання та вступне слово керівника гуртка Дмитра Назаренка.
2. Історія створення гуртка народного танцю «Горличка» (відео
презентація).
3. Відвідування хореографічної зали НВК № 8. Представлення
директора школи Олени Ромась.
4. Самопрезентація керівника гуртка (досвід, показники, робота
хореографа на Міжнародних фестивалях Ла Муестра де Теруель, Вальє
де Мена, ЛаМуестра де Кантабрія, Іспанія).

42. 42
5. Сьогодення «Горлички». Ознайомлення з навчальною
програмою, дисциплінами, якi вивчаються на заняттях гуртку та їх
характеристика. Організація навчально-виховного процесу (репетиції,
виступи, участь у фестивалях та конкурсах…). Загальні вимоги щодо
перебування дитини в гуртку.
6. Ознайомлення з планом виховної роботи (подорожі та екскурсії,
вільний час дитини, тематичні зустрічі та бесіди).
Хід проведення
1. Вітання та вступне слово керівника гуртка Дмитра Назаренка.
Шановні татусі й мами, дідусі та бабусі, усі дорослі, які прийшли на
першу зустріч з нами, я з великим задоволенням вітаю вас!
Розпочався новий навчальний рік. Я дуже радий, що всі діти у
повному складі, вчасно, почали свою роботу. В цьому сезоні до нас
приєдналися дві початкові групи. Також, вперше, у нас з’явилася
середня група. До придбання, також, зараховую і появу нового
музичного керівника – Романа Романішина, якого представляю вам.
2. Слово надається директору Центру дитячої та юнацької творчості
– Ткачука Олександру Володимировичу, який розповість про історію
нашого колективу (виступ директора).
В 90-х роках при Центрі дитячої творчості був створений ансамбль
народного танцю «Горличка», вихованці якого протягом всього цього
часу навчаються народній хореографії та класичному танцю. За період
існування ансамбль був неодноразово переможцем обласних та міських
танцювальних конкурсів, учасником звітів творчих колективів
Хмельницької області в Палаці «Україна»; з кінця 90-х років бере
участь в концертній діяльності у складі Народного ансамблю танцю
«Горлиця», є фіналістом Всеукраїнського конкурсу «Крок до зірок»,
учасником святкування «Дня народження Артеку», в 2006-му році

43. 43
колектив ансамблю був запрошений на «Тиждень Подільської
культури» в місто Теруель (Арагон, Іспанія), який проходив в рамках
Міжнародного фестивалю фольклорного мистецтва «Ла Муестра», в
2007-му році у складі офіційної делегації Кам’янець-Подільської
міської ради відвідав Польщу.
На базі колективу відбуваються майстер-класи іспанських,
українських хореографів. На досягненнях не зупиняються, прагнуть
здобувати все нові і нові перемоги.
3. Відвідування хореографічної зали НВК № 8. Представлення
директора школи Олени Ромась.
Весь підготовчий, творчий процес, проходить у приміщенні
молодших класів НВК № 8. Для мене це рідна школа: тут вчилися мої
батьки, тут вчився я, тут навчаються мої діти. Я дуже радий, що
дирекція школи пішла нам на зустріч в дуже важкому, але такому
необхідному процесі, як ремонт зали та двох роздягалень. Від всіх
батьків, від «Горлички» я хочу подякувати директору школи Ромась
Олені Степанівні за таке дуже креативне та сміливе рішення: створити
нам всі умови для творчого виховного процесу! Дякуємо, Олено
Степанівно, і будь ласка – декілька слів, як Вам живеться з нами?!
4. Директор НВК № 8 Олена Ромась. У виступі відзначила етапи
ремонту танцювальної зали. І етап – підлога, дві роздягальні –
спонсори, батьки старшої групи; ІІ – стіни (гіпсокартон) – міське
управління освіти і науки; ІІІ – панелі, стеля, світло, поручні, дубові
палки – мерія міста Бальмаседа (проект солідарність «Горличка –
мерія міста Бальмаседа»)
5. Демонстрація відео: D:VideoINTERCAMBIOBALMASEDA-
UCRANIA ProyectoSolidario

44. 44
Під час проведення зборів акцентується увага батьків на умови, в
яких будуть займатися діти: роздягальні, туалети, саме приміщення
школи та на загальні вимоги щодо перебування дитини в гуртку:
репетиційна форма, зачіска, розклад репетицій (початок і кінець).
«Горличка» – є добровільна установа, де ніхто нікого не примушує
займатись танцями, але якщо ви, батьки, та ваші діти згодні бути саме
тут, я прошу виконувати вас всі вимоги.
Організаційні питання: заява про прийняття дитини у гурток,
довідки про стан здоров’я дитини, сторінка в соціальних мережах.
Далі йде ознайомлення з планом виховної роботи (подорожі та
екскурсії, вільний час дитини, тематичні зустрічі та бесіди):
велопрогулянки у вихідний день; подорож до Верховини, зустріч з
солістом Національного заслуженого академічного ансамблю танцю
України ім.П.П.Вірського Віталієм Ферманюком, бесіда про спорт у
нашому житті з відомим бодібілдером В. Татаріновим.
6. Самопрезентація керівника гуртка Д.Назаренко:

45. 45
- школа танцю при Палаці піонерів, «Горлиця», Львів Ансамбль
ПрикВО;
- повернення в рідне місто;
- робота хореографа на Міжнародних фестивалях Ла Муестра де
Теруель, Вальє де Мена, Ла Муестра де Кантабрія (Іспанія);
- плани, перспективи.
7. «Горличка» сьогодні і завтра.

46. 46
Фрагменти репетиції.
Ближня перспектива роботи з дітьми:
- підготовка програми по хореографії для всіх трьох рівнів
(молодша, середня та старша групи);
- старша група працює над постановкою «Гуцульського танцю»,
одночасно вивчаємо рухи з танцю «Гопак» та комбінації з танцю
«Подоляночка»;
- середня група, створюємо хореографічну картинку «Ляльки», а
також діти вивчають фрагменти гуцульського танцю, де будуть
мати свою окрему частину;
- молодша група, працюємо над подільською «Полькою».

47. 47
Звичайно, ми ще граємося, але граючись – навчаємося!
Навчаємося рівно ходити, тримати спину, голову, вивчаємо позиції
рук, намагаємося правильно чути музику.
Перспектива на майбутнє
З 1995 року я працюю на фестивалях в Іспанії. Тому, на один з цих
фольклорних свят на наступний рік планую повезти наших дітей. Є
усна домовленість між моїми колегами та мною. Якщо все складеться
добре і в них і в нас, бо в Іспанії нелегка економічна ситуація, то
наступного літа ми зможемо організувати чудову подорож до Іспанії,
але для цього потрібне відповідальне ставлення до занять, створення
програми, пошиття костюмів, оркестр.
Демонстрація відео: D:VideoVillasana deMenamena.
(Загальна фотографія про перший день батьків у гуртку).
Поряд з традиційними батьківськими зборами проводимо
нетрадиційні з питань виховання підростаючого покоління.
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ
Тема. Шляхи вирішення проблем виховання
Мета: на конкретних прикладах проаналізувати випадки виховання, які
найбільше викликають проблем у вихованні, дійти спільної думки.
Розробити єдині вимоги у вихованні і творчому розвитку дітей, які
сприяють прискоренню процесу засвоєння знань, формуванню умінь та
навичок, зростанню авторитету дорослих – батьків і педагогів в очах
дитини. Ознайомити з правами дитини, виховувати до неї повагу, як до
рівноправного члена сім'ї. Сприяти розвитку у батьків розуміння
партнерської співпраці із керівником гуртка, психологом,

48. 48
позашкільним навчальним закладом у досягненні спільної мети –
виховання повноцінної, гармонійної особистості.
Обладнання: плакати з крилатими висловами:
«Тільки разом з батьками, спільними зусиллями педагоги можуть
дати дітям велике людське щастя» В.Сухомлинський
«Вихователь сам має бути тим, ким хочезробити вихованця»
В.Даль
«Батьки — приклад для дитини».
(Тест для батьків, виставка педагогічної літератури, пам'ятка для
батьків).
Ведуча. Доброго дня, шановні батьки! Ми раді вітати вас на
сьогоднішній діловій грі. Хто з батьків не мріє, щоб його дитина
виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою,
талановитою, доброю і мужньою, хто не сподівається, що люди
поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за
вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість
наших дітей.
Ведучий. Всебічний, гармонійний розвиток - наш ідеал. Ідеал і
сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і
кваліфікованої праці батьків і педагогів, щоб наші діти ввібрали все
багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої
людством.
Ведуча. Виховувати – це значить творити людину. Сьогодні ми
поговоримо про деякі складні випадки, з якими зустрічаються батьки у