Медіаосвіта в Угорщині. Робота Наталки Семьонової (філфак ЗНУ, 2 курс).

1. МЕДІАОСВІТА В УГОРЩИНІ
Виконала студентка ЗНУ
Семьонова Наталія
2 курс, група 2335-2у

2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ
Основні етапи:
I. 1957-1965 - Інтеграція кіноосвіти, заснування перших кіноклубів. У
1961 році був заснований Молодіжний кінокомітет, куди входили
кілька організацій та інститутів, що займаються проблемами освіти.
II. 1965-1978 - кіноосвіта фігурувала в навчальних планах у змістовому
блоці «Естетика кіно» в рамках дисципліни «Угорська мова і
література». Спеціального навчання для вчителів не було, проте в
1970-х роках сформувалися професійні робочі групи, які надалі
стали основною рушійною силою педагогічних інновацій.
III. 1978-1988 - колишній стандарт утратив свою легітимність, а разом з
ним призупинилася й кіноосвіта. Протягом декількох років окремі
ініціативи угорських педагогів впровадити медіаосвіту в навчальних
закладах країни гальмувалися бюрократичними перепонами.

3. ІV. 1989-1995 - альтернативні, місцеві ініціативи та експерименти
паралельно з розпочатою децентралізацією системи освіти
загалом. До 1995 року навчальні програми були централізовані:
вони були орієнтовані не на цілі, а на предмети, однакові для
всіх шкіл і всіх учнів. У цих умовах кіноестетика зберегла своє
місце в курсі рідної мови і літератури, але практично статус
кіноосвіти знизився до факультативу.
V. 1995-до нашого часу - формування нового шкільного предмета
«Кіноосвіта і медіаосвіта». Заснування Асоціації кіно /
медіапедагогів. Організовані регіональні медіаосвітні центри,
які об'єднали різні організації (наприклад, кінотеатри, місцеві
газети) у неформальну систему без внутрішньої ієрархії. Вони
зберігають гармонію інтересів і співпрацю між школами і
соціумом.

4. У СУЧАСНІЙ КОНЦЕПЦІЇ МЕДІАОСВІТИ В УГОРЩИНІ МОЖНА
ЧІТКО ВИДІЛИТИ ДВІ ТРАДИЦІЇ:
 Естетична (художня) теорія медіаосвіти націлена на розвиток
розуміння основних законів і мови медіатекстів, що мають пряме
відношення до мистецтва, естетичного сприйняття і смаку,
здатності до кваліфікованого естетичного аналізу. Ось чому
основна увага приділяється аналізу мови медіакультури,
критичному аналізу авторської концепції художнього медіатексту.
 Семіотичний аналіз медіатексту тісно пов'язаний із вивченням
ключового поняття медіаосвіти «Мова медіа». У цьому сенсі
медіаосвіта прагне розвивати знання тих способів, за допомогою
яких автори медіатекстів висловлюють свою ідею, а також
розвивати ці знання, удосконалюючи вміння текстуального
аналізу, аналізу нерухомих або рухомих образів, записаних на
носій звуків або до будь-якої комбінації вищезгаданих знакових
систем.

5. «КІНО ТА МЕДІАОСВІТА»
У 1996 році після 10 років
підготовки до нового
національного освітнього
стандарту був уведений предмет
«Кіно і медіаосвіта» і з 1998-1999
навчального року ця дисципліна
з'явилася в навчальних планах
усіх угорських шкіл із 7 по 12 клас
(тобто для школярів віком 12-18
років). Метою впровадження
медіаосвіти було заявлено
вдосконалення навичок і вмінь
читання, сприймання візуальної
мови як способу розуміння медіа
та образного світу навколо нас.

6. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН
МЕДІАОСВІТИ
Мета плану - створення і впровадження
програм, спрямованих на розвиток
навичок вибіркового, критичного та
інтерактивного використання мас-медіа,
тобто розвиток медіаграмотності
громадян, особливо учнів і працівників у
системі освіти. До стратегічного плану
входять шкільні програми медіаосвіти,
програми, орієнтовані на розвиток
сімейної медіаграмотності, а також
програми для функціонування в суспільній
сфері, що зачіпають громадянські права і
права дитини.

7. 5 АРГУМЕНТІВ У ПЛАНІ, ЩО ОБҐРУНТОВУЮТЬ РІШЕННЯ
СТОСОВНО ІНТЕГРАЦІЇ МЕДІАОСВІТИ
В СИСТЕМУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
1. Якісні та кількісні зміни в споживанні медіа.
2. Ефекти медіасоціалзації дітей, підлітків і
дорослих.
3. Роль медіаосвіти в аудіовізуальній політиці
держави.
4. Медіаосвіта як шлях до рівних можливостей.
5. Критичне використання медіа
як передумова демократичного громадянства
і вільної преси.

8. ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МЕДІАГРАМОТНОСТІ
Програми розвитку медіаграмотності націлені на
школярів і вчителів і призначені для збагачення
медійних занять розвивальними завданнями, які не
вписуються у формат уроку. Учитель дає можливість
учням дізнатися про ринок місцевих ЗМІ, зустрітися з
фахівцями місцевих теле / ​​радіокомпаній, преси,
дослідниками медіа; виконати творчий проект і
поділитися досвідом з ровесниками.
Цілі програм «Медіа і Суспільство», «Медіаклуб» і
«Медіатабір» - розвинути медіаграмотність (тобто
здатність критичного, вибіркового і творчого
використання медіа) дітей віком 12-18 років, але
структура і методологія різні.

9. ПРОЕКТ «МЕДІА ТА СУСПІЛЬСТВО»
Програма становить груповий проект, здійснюваний у
позаурочний час за однією з тем на вибір групи (меншини,
субкультури, неповнолітні, злочинці, екологічні проблеми,
бездомні і т.п.). Члени групи складають робочий план,
збирають і готують матеріали, що ілюструють цю проблему.
Вони вивчають літературні та художні твори, а також типові
репрезентації обраної теми в кіно, на телебаченні, радіо і в
пресі, і створюють власний медіапродукт / медіатекст
(інтерв'ю, відеопроект, стаття). Програма сфокусована на
аналізі та порівнянні різних медіатекстів, презентації
власного проекту.

10. ПРОЕКТ «МЕДІА ПРО МЕДІА»
Мета програми - створити якісні теле- і радіопрограми,
Інтернет-сайти, які показують приклади, ілюстрації,
факти, представляють драматизацию, документалістику
на тему типових, проблематичних або спірних питань
щодо функціонування ЗМІ, таких як спосіб життя,
соціалізація, доступ до медіа, контент,
глобалізація, медіатізованний образ світу.

11. ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ
Починаючи з 1997 року курси вчителів у
регіональних медіаосвітніх центрах тривалістю від
30 до 120 годин проводяться в шести містах
Угорщини. У кожному беруть участь від 20 до 40
осіб. На заняттях вчителів знайомлять зі
зразковими програмами медіаосвіти, допомагають
розробити власну програму в рамках навчальних
планів їхніх шкіл, надають приклади методики
навчання кіномови, аналізу медіатексту,
креативної медіапедагогіки тощо.

12. ПРОГРАМА «МЕДІЙНА ПОДІЯ МІСЯЦЯ»
Мета програми - створення та підтримка
інтернет-форуму та освітнього архіву, який
значно допоможе в розвитку критичного
мислення масової аудиторії. Це
професійно регульований і регулярний
діалог з аудиторією про медіатексти, які
викликають найбільший інтерес у даний
час. Потім редактори сайту вибирають
подію місяця, доповнюють матеріалами
дискусії і поширюють у 30-50 школах, щоб
ті могли використовувати ці матеріали на
медіаосвітніх заняттях. Програма
завершується конференцією в кінці
кожного навчального року, де школи,
критики і представники ЗМІ можуть оцінити
роботу громадського сайту.

13. ТРИ ПОКОЛІННЯ ПІДРУЧНИКІВ
Автор Кіно / телебачення Авторське і
масове
кіномистецтво
Художній
текст/документаліст
ика
I.Balcs (1966,
1969)
Кіноосвіта з
фокусом на
естетичній функції
Стосується тільки
авторського кіно
нормативних
підходів
Стосується тільки
художніх медіатекстів
P.Honffy (1979) Кіноосвіта з
фокусом на
естетичній функції
Роль елітарного
кіно переоцінена,
підхід не
нормативний
Стосується тільки
художніх медіатекстів
L.Hartai- K.Muhi
(1998)
Кіно і мас-медіа Різні медіа Художні і
документальні
медіатексти.
Функціональний
підхід

14. ПІДРУЧНИК «КУЛЬТУРА КІНО ТА МЕДІАОСВІТА ДЛЯ
ШКОЛЯРІВ 12-18 РОКІВ» (1998)
Його провідним розробником
є ​​Ласло Хартаї - відомий угорський
кінорежисер, голова угорської
Асоціації кіно і медіаосвіти, глава
оргкомітету конкурсу з
медіаграмотності для школярів.
Цей підручник виходить за рамки
національного стандарту і
відображає основну ідею дуалізму
медіатексту: технічної репродукції і
аудіовізуальної репрезентації.
Ласло Хартаї

15. Вже на ранніх етапах викладання
медійних дисциплін використовувалися
програми шкільного телебачення
Sulinet. Серед більш сучасних
аудіовізуальних посібників - серія
відеофільмів і CD-ROM «Практикум з
кіномови», «Кіноуроки», «Медіауроки»,
«Творчість Міклоша Янчо» (одного з
найбільш значущих угорських
режисерів).

16. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС З МЕДІАГРАМОТНОСТІ
У першому турі журі обирає 30 кандидатів
для особистої співбесіди. Учасники разом
дивляться відеоролики і на підставі завдання
письмово аналізують їх. Після оцінювання
письмових завдань журі запрошує 10
найсильніших претендентів на фінал, у якому
вони повинні захистити свої роботи і зняти
разом коротке відео. Усі фіналісти отримують
сертифікати та призи, а трійка переможців
разом з їхніми вчителями нагороджується на
урочистій церемонії.
У другому турі школярі дивляться і
авторське кіно, і телевізійні / інтернет
медіатексти, щоб потім їх проаналізувати.
Оцінювання відбувається на основі
детального переліку критеріїв.

17. ПРЕДМЕТИ:
 Предмет: Кінопедагогіка. Учні повинні
Знати: культуру кіномистецтва (історія, теорія і аналіз кіно, жанри
тощо); місце кіно в дисципліні «Медіаосвіта»; співвідношення контенту
кіно і мас-медіа (спільна мова, ідеологія, культурна історія);
Уміти: інтегрувати знання, отримані в ході навчання, в шкільну
практику.
 Предмет: Медіапедагогіка.
Знати: зміст медіакомпонента навчальної програми; значення
медійних досліджень у предметі.
Уміти: інтерпретувати дослідження масових комунікацій;
використовувати ключові поняття медіаосвіти (репрезентація, ритуал,
жанри медіа і т.д.); застосовувати контент досліджень масових
комунікацій до змісту і вимог до освоєння дисципліни загалом.
 Предмет: Оптимізація використання мультимедіа.
Знати: завдання і способи застосування мультимедіа в навчальному
процесі.
Уміти: використовувати мультимедійну апаратуру; відбирати і
використовувати медіаілюстрації відповідно до встановлених цілей
занять; створювати власні медійні продукти.

18. ВИСНОВКИ:
Мета  формування умінь і навичок «читання»
аудіовізуальної мови кіномистецтва;
 формування умінь і навичок самовираження через
медіатекст;
 розвиток критичного розуміння мас-медіа, розуміння
їхньої соціальної ролі і функцій у медіатизованому
суспільно-культурному житті;
Адресанти медіапедагоги, бібліотекарі, журналісти, режисери,
оператори, медіаменеджери, кінокритики, дослідники у сфері
масової комунікації та медіаосвіти, фахівці в галузі реклами і
зв'язків з громадськістю
Адресати медіапедагоги і вчителі інших дисциплін, учні 7-12 класів
загальноосвітньої школи, студенти педагогічного
спрямування «Медіаосвіта», творча молодь

19. Теоретичн
а база
Естетична, семіотична і соціологічна теорії медіа
Зміст  Кінознавство;
 Основи соціології масових комунікацій
Форми  інтеграція в базову освіту з 7 по 12 клас, факультативні
уроки, гуртки, медіа-клуби, випуск учнівських газет,
журналів;
 теле- і радіопрограми, створення Інтернет-сайтів;
 проведення щорічного національного конкурсу з
медіаграмотності для школярів;
 вища педагогічна освіта в галузі медіа;
 курси перепідготовки та підвищення кваліфікації для
вчителів;
 організація науково-практичних конференцій,
медіафестивалів, участь у міжнародних медіаосвітніх
проектах
Результат Формування медіаграмотності масової аудиторії

20. Таким чином, ми бачимо, що
медіаосвітня мотивація на сучасному
етапі розвитку угорської освіти
виявляється ​​і на рівні громадських
організацій, і на рівні освітніх установ, і
на державному рівні системи освіти
загалом. До кінця першого десятиліття
XXI століття в Угорщині сформувалася
національна модель масової
медіаосвіти.