1. Розробка програми
та впровадження дисципліни вільного вибору
«МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ»
на засадах міждисциплінарного підходу
МІКРОПРОЄКТ
Оксана Залюбівська
o.zaliubivska@vntu.edu.ua

2.  Представлення й обговорення результатів участі в проєкті в межах
«Академічної асамблеї ВНТУ» (грудень, 2019);
 Розробка, апробація програми дисципліни вільного вибору
«Медіаграмотність та критичне мислення» на засадах міждисциплінарного
підходу та подання відповідного курсу (січень-червень, 2020);
 Проведення опитування студентів ВНТУ щодо їхніх освітніх запитів та
орієнтирів у виборі освітніх пропозицій (червень, 2020);
 Підготовка відповідних наукових публікацій та начально-методичних
розробок (2020-2021)
ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ МІКРОПРОЕКТУ

5. Розробка програми дисципліни вільного вибору
та її впровадження

6. 1. Психологія особистості
2. Способи протидії маніпуляціям свідомістю
3. Управління конфліктами та їх вирішення
4. Риторика: технологія успіху
5. Медіаграмотність і критичне мислення
1. Конфліктологічна культура
2. Культурологічна математика
3. Культурологія
4. Українська та зарубіжна музика
5. Основи логіки
Перелік гуманітарних дисциплін вільного вибору – 2020

7. Карантин-2020: Електронний університет ВНТУ

8. Карантин-2020: Робочий стіл викладача

10. Опитування студентів ВНТУ щодо їхніх освітніх запитів
та орієнтирів у виборі освітніх пропозицій

12. Які з поданих міркувань відповідають вашому вибору (змістовий аспект)?
1 Ця дисципліна потрапляє в коло моїх інтересів, містить багато цікавої інформації і збагатить
мою ерудицію. Думаю, можна буде більше слухати викладача, ніж проявляти власну активність.
2 Це практично орієнтований курс. Сподіваюся в ньому розвинути свої особистісні якості,
передбачаю, що буде багато інтерактиву.
3 Обрана дисципліна мені видалася «легшою», ніж інші для опанування й здачі заліку.
4 О, це щось нове і невідоме для мене! Маю мало знань з цієї сфери, треба вибрати.

15. ЗАЛЮБІВСЬКА О. Б.
До розробки програми
вибіркової дисципліни
«Медіаграмотність та критичне
мислення» на засадах
міждисциплінарного підходу
Київ : Центр Вільної Преси, Академія
української преси, 2020. C. 343–351.
ISBN 978-617-7370-10-8.
Режим доступу:
http://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk
_8_konf_2020.pdf
Програма дисципліни «Медіаграмотність та критичне
мислення» на засадах міждисциплінарного підходу
Апробація

16. Медіаосвіта має охоплювати навчання і викладання на всіх рівнях
освіти / ЮНЕСКО, ХХ ст.
Медіаграмотність слід відрізняти від використання медіа як
допоміжних засобів у викладанні інших галузей знань, а розглядати як
автономну галузь знань / ЮНЕСКО, ХХ ст.
Медіаграмотність належить до основних прав людини. Медіа та
інформаційна грамотність надає всім громадянам критичну
компетенцію вижити у ХХІ столітті / ЮНЕСКО, ХХІ ст.
Чому медіаграмотність?

18. Програму розроблено з урахуванням:
 рекомендацій ЮНЕСКО в царині медіа та інформаційної грамотності
 рекомендацій міжнародних науково-практичних конференцій «Сучасний простір
медіаграмотності та перспективи його розвитку» (Київ, Академія української
преси, МОН України, 2013–2019 рр.);
 навчально-методичних матеріалів проєктів з медіаосвіти в Україні (IREX in
Ukraine, Академії української преси в партнерстві з МОН України, у тому числі);
 європейських і національних нормативних документів щодо змісту й результатів
вищої освіти (ESG 2015; EQF 2017; QF EHEA 2018).

19. Формувати:
 культуру медіаспоживання студентів як майбутніх фахівців та активних громадян;
 здатність критичного аналізу текстів (зображень, відео), дискурсу;
 здатність аналізу й оцінки власного медіаполя;
 здатність текстотворення;
 готовність висловлювати власні судження, в тому числі й через публічні виступи,
презентувати власні ідеї;
Завдання
надати здобувачам вищої освіти теоретичні знання та практичні навички для
опанування сучасними медіа та розвитку критичного мислення, які є важливою
складовою особистого, професійного та громадянського життя сучасної людини,
а також є інструментами для навчання впродовж життя.
Мета

20. Програмні результати:
Студенти знатимуть: методи аналізу та критерії оцінки медіапродукції;
риторичні інструменти розвитку критичного мислення та креативності; методи
текстотворення; умови ефективної публічної комунікації.
Студенти вмітимуть: аналізувати й оцінювати медіатексти та джерела
інформації, застосовуючи різні види аналізу; інтерпретувати тексти, зображення,
відео та цінності, що вони поширюють; створювати власні письмові й усні
(публічні) висловлювання, керувати груповою дискусією.

21. Загальні компетентності випускника ЗВО, формування яких
забезпечує дисципліна:
 здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології;
 здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
 здатність бути критичним і самокритичним;
 здатність генерувати нові ідеї (креативність);
 здатність до міжособистісної взаємодії та роботи в команді;
 здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства,
усвідомлювати цінності громадянського суспільства, верховенства права,
прав і свобод людини і громадянина в Україні.

22. Зміст програми
Модуль І Знання й розуміння медіа: Homo loguens в інформаційному світі
Модуль ІІ Аналіз і оцінка медіадискурсу
Модуль ІІІ «Життя» в медіа: використання, продукування, взаємодія

23. Міждисциплінарний підхід
Міждисциплінарні вектори розвитку сучасної медіаосвіти
професійно-орієнтований вектор
медіапедагогічний вектор
медіапсихологічний вектор
медіаекологічний вектор
медіасоціологічний вектор
Г. Онкович (2015)
медіаетика
медіаправо
медіакультурологічний вектор
мадіариторичний вектор

24. Мета статті: поінформувати про те, що сталося (63,33%).
Позиція журналіста є нейтральною (36,67%).
Текст викликає нейтральні емоції (50%).
 «Чи замислилися ви, читаючи, яке
речення передає ключову ідею
тексту? Наскільки цінна ця ідея?
Вона конструктивна чи
деструктивна? Чи в тексті її немає як
такої?
 Які цінності сповідує автор? На що
спрямована стаття (які наслідки,
передбачає автор)?
 В чому цінність статті (суспільна,
культурологічна, історична,
гуманістична)?
 Який вплив (інтелектуальний,
ціннісний та емоційний) спричинило
на вас це читання?»
Курс змішаного навчання «VERY VERIFIED»
(ВНТУ, IREX; EdEra)
Аналіз статті «Заборона всього російського:
особливий шлях України»

25. Медіаграмотність
Аналіз медіатексту (текст, зображення, відео)
Відповідність журналістським стандартам
 оперативність, актуальність;
 достовірність і точність подачі інформації;
 аналіз джерел; фактчекінг;
 повнота подачі фактів та інформації; баланс думок і точок зору;
 відокремлення суджень від фактів;
 ідентифікація маніпулятивних технік, мови ворожнечі;
 ідентифікація типу контенту (пропаганда, інформація, реклама тощо);
 ідентифікація самоцензури;
 ідентифікація «порядку денного» (аgenda-setting, gatekeepers)

26. ЕТОС: ідентифікація мети крізь систему ставлень і цінностей автора та його цільової
аудиторії; суспільні / громадянські цінності, які транслює текст. Узгодженість етосів.
ЛОГОС: ідентифікація ключового повідомлення тексту та його цінність («ідея, гідна
поширення у світі»), логіка розгортання тези, якість аргументації, вияв причинно-
наслідкових зв’язків, логіка порівнянь, протиставлень, узагальнень.
ПАФОС: ідентифікація вербальних і невербальних елементів, які спрямовані на
почуття медіаспоживача; ідентифікація власних емоцій, викликаних
«медіаспоживанням», та емоцій автора (явних і прихованих).
Ідентифікація ТРИЄДНОСТІ етосу-логосу-пафосу медіатексту.
Етос – логос – пафос медіатексту
Риторика
Аналіз медіатексту (текст, зображення, відео)

27. Проблеми, які потребують подальшого дослідження
(в процесі викладання пропонованої дисципліни
в 2020/2021 навчальному році)
• розробка методології укладання міждисциплінарного термінологічного
словника;
• порівняння й гармонізація методів дослідження обраних дисциплін в межах
міждисциплінарної програми;
• виявлення й обґрунтування наявності/браку ефекту синергії
міждисциплінарної програми;
• розробка методичного забезпечення курсу, зокрема алгоритму риторичного
аналізу медіатексту, медіадискурсу.

28. Розробка програми
та впровадження дисципліни вільного вибору
«МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ»
на засадах міждисциплінарного підходу
Оксана Залюбівська
o.zaliubivska@vntu.edu.ua