НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА “МЕДІАОСВІТА (МЕДІАГРАМОТНІСТЬ)”

2,774 views

Published on

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
“МЕДІАОСВІТА (МЕДІАГРАМОТНІСТЬ)”
(ДЛЯ СЛУХАЧІВ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ
ПРАЦІВНИКІВ)

Published in: Education
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
2,774
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
215
Actions
Shares
0
Downloads
23
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА “МЕДІАОСВІТА (МЕДІАГРАМОТНІСТЬ)”

  1. 1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ Затверджую: Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти / О. А. Удод / “______” _____________2011 року НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА “МЕДІАОСВІТА (МЕДІАГРАМОТНІСТЬ)” (ДЛЯ СЛУХАЧІВ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ) Київ 2011
  2. 2. Розробники: Левківський К.М., Іванов В.Ф., Даниленко В.І., Мележик В.П. Волошенюк О.В., Мороз В. (Тема 11. Нові медіа у світлі сучасних процесів в журналістиці), Кульчинська Л. (Тема 10. Теорії впливу медіа), Почепцов Г.Г. (Тема 9. Маніпулятивні можливості медіа) Рецензенти: Покроєва Л.Д. Лисянська Т.М. Для використання в навчальному процесі курсів підвищення кваліфі- кації вчителів загальноосвітніх шкіл, обласних закладів післядиплом- ної педагогічної освіти Програма ухвалена секцією післядипломної педагогічної освіти Науково-методичної комі- сії галузі знань “Педагогічна освіта” Науково- методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Протокол від “____” _________2011 року №___ Інститут інноваційних технологій та змісту освіти і Академія Укра- їнської Преси висловлюють подяку організаціям, представники яких взяли участь в обговоренні програми за висловлені зауваження та до- повнення, а саме: Асоціації видавців періодичної преси, ГО «Теле- критика», Інтерньюз Нетворк в Україні – Проекту У-медіа, Інтерньюз- України, Офісу Координатора ОБСЄ в Україні, Національній Спілці Кінематографістів України, Міжнародному фонду «Відродження», USAID, Фундації «Суспільність». Видано за сприяння Міжнародного фонду «Відродження»
  3. 3. Медіаосвіта (медіаграмотність) 3 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Загальна культура суспільства, громадські тенденції, професійна підготовка фахівців безпосередньо пов’язані з проблемами охорони та захисту суспільної моралі, вирішення яких можливе на підґрунті фор- мування та поширення в Україні основ медіаграмотності. Зазначене цілком узгоджується із Грюнвальдською деклараці- єю з медіаосвіти (1982), резолюцією ЮНЕСКО (1989) щодо розвитку критичної медіаосвіти, Віденською конференцією «Освіта для медіа та цифрового століття», Севільською конференцією «Медіаосвіта молоді», Резолюцією Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрових технологій, Комюніке Єврокомісії «Європейський підхід до медіагра- мотності у світі цифрових технологій», а також з низкою інших доку- ментів, затверджених Євросоюзом та ООН, в яких наголошується, що медіаграмотність є базовим елементом політики у сфері споживання аудіовізуальної інформації, основою обізнаності у питаннях інтелекту- альних прав людини, необхідною умовою задля залучення громадян до участі у демократичному житті, дієвим фактором міжкультурного діа- логу. Стаття 34 Конституції України визначає «Кожен має право віль- но збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може буде обмежене законом в інтересах національної безпеки, територі- альної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заво- рушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інфор- мації, одержаної конфіденційно або для підтримання авторитету і не- упередженості правосуддя». Сучасний світ, облаштований екранами різного формату і призна- чення, мимоволі людства перетворив його на величезну аудиторію, що підпорядкована аудіовізуальній інформації. Дійсно, бурхливий розвиток електронних технологій, широке упровадження інтерактивних систем комунікації, навчальних програм
  4. 4. Навчальна програма4 у мультимедійних технологіях забезпечило вторгнення в суспільство недоступного раніше потоку аудіовізуальної інформації від масової теле-, кіно-, іншої відеопродукції до електронних мереж Інтернет. Це спричинило помітні трансформації у сфері культури, як позитивні, так і негативні, майже повну зміну матриць свідомості, ціннісних систем і мислення, сприйняття оточуючого світу. Зазначене повною мірою сто- сується також підростаючого покоління – учнів загальноосвітніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів, молоді. Адже, не таємниця, що людина, майже з перших хвилин свідомого життя опиняється в епіцен- трі медіаполя. Саме тому суспільство повинно мати право отримувати правдиву інформацію про себе і про все те, що може вплинути на нього. Отже основне завдання курсу «Медіаосвіта (медіаграмотність)» поля- гає у створенні механізму формування громадської думки щодо кон- кретних категорій – сутності, явищ, дійсності, понять, ідей тощо. Адже, на жаль, непоодинокі випадки, коли в друкованих та аудіо- і відеозасо- бах інформації є маніпуляція свідомістю громадян та пропаганда, що є неприпустимим. Створення ефективного механізму критичного осмис- лення і корегування інформації, отриманої через ЗМІ, відпрацювання особистісної системи ціннісних орієнтацій та формування умінь інтер- претувати інформацію, розуміти її суть, адресну спрямованість, мету інформування, викриття прихованого значення мають усунути негатив- ний вплив на свідомість громадян, особливо учнівської та студентської молоді. Варто враховувати і ту обставину, що мас-медіа мають відіграва- ти також роль потужного культурного інтегратора, виконувати виховні функції, диктувати норми поведінки особи в суспільстві, ставлення її до інших людей, зберігати культурні традиції. Формування аудіовізуальної грамотності надає додаткові можли- вості щодо самореалізації і соціалізації молоді, викоренення девіантної та делінквентної поведінки її через практично-орієнтовану творчість у сфері аудіовізуальних мистецтв. Принципи сприйняття друкованої інформації, започатковані ще ні- мецьким винахідником книгодрукування Йоганном Гутенбергом (серед- ина 15 ст.), який надрукував так звану 42-рядкова Біблію – перше друко- ване видання в Європі, що визнане шедевром раннього друкування. На жаль, сьогодні ми спостерігаємо кризу читання. Кінематограф, телебачення, відео, радіо, окремі друковані засоби масової інформації, нав’язлива реклама дедалі загострюють ситуацію інформаційного ви- буху, руйнують екологію аудіовізуального середовища, до існування у якому приречені майже усі жителі планети.
  5. 5. Медіаосвіта (медіаграмотність) 5 Саме тому на часі є започаткування медіаосвіти, яка у майбутньо- му повинна стати компонентом загальної освіти, невід’ємною частиною навчальних програм всіх ступенів. Медіаосвіта педагогічних працівників відкриває можливості ін- тенсивного впровадження основ аудіовізуальної грамотності в загаль- ноосвітніх навчальних закладах. Таким чином, запровадження в закладах освіти навчальної дис- ципліни «Медіосвіта (медіаграмотність)» потребує, в першу чергу, навчально-методичного забезпечення, розроблення навчальних про- грам, відповідної навчально-методичної літератури. Фахівці спеціалізованих вищих навчальних закладів можуть удо- сконалювати навчальні плани і програми, проводити семінари-тренінги, вести науково-методичну роботу з медіаосвіти (медіаграмотності). Консультативно-методична робота зазначених фахівців у регіо- нах щодо ознайомлення педагогів з вітчизняними медіаосвітними мо- делями та аналогічними розробками фахівців інших країн сприятиме реалізації програм аудіовізуальної грамотності учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів. Навчальна програма «Медіаосвіта (медіаграмотність)» розробле- на за рекомендаціями Академії педагогічних наук України, Міністер- ства культури і туризму України, Академії мистецтв України. Навчальною програмою, обсяг якої розраховано на один націо- нальний кредит (54 години), передбачається вивчення слухачами курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників та студентами вищих педагогічних навчальних закладів теоретичного матеріалу, проведення семінарських і практичних занять та написання реферату. Підсумковий контроль – залік. Важлива роль у формування основ медіапедагогіки та аудіовізу- альної грамотності учнівської та студентської молоді має бути відведена обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти. На курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників за- гальноосвітніх шкіл доцільно передбачити надання таких освітніх по- слуг як формування аудіовізуальної грамотності з розробкою відповід- них навчально-тематичних планів та програм підвищення кваліфікації. Розроблена навчальна програма “Медіаосвіта ( медіаграмот- ність)” може бути реалізована в вигляді окремих модулів в навчальних програмах освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації педаго- гічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів всіх катего- рій, що уже запроваджені в навчальний процес закладів післядипломної педагогічної освіти.
  6. 6. Навчальна програма6 Особливої ваги це питання набуває для підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх шкільних предметів (див. Перелік навчаль- них програм курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Комунального вищого навчального закладу “Харківська академія непе- рервної освіти”). Зазначені навчальні програми погоджені в Інституті інноваційних технологій і змісту освіти та затверджені Департаментом вищої освіти Міністерства освіти і науки України 17 листопада 2010 року (Додаток 1). ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ В навчальній програмі наведені нижче терміни вживаються в та- кому значенні: Аутизм – патологічна замкнутість, відгородженість від реальної дійсності з утратою інтересу до спілкування, природних емоцій- них реакцій. Мас-медіа, медіа – засоби масової інформації (радіо, телебачен- ня, преса, кіно, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, Інтернет). Аудіовізуальна інформація – інформація, що одночасно сприй- мається слухом і зором. Аудіоінформація – інформація, що сприймається особою слухо- вими органами. Візуальна інформація – інформація, що сприймається особою органами зору. Девіації – соціальна поведінка, яка відхиляється від тієї, що вва- жається нормальною чи соціально прийнятною у суспільстві або в соціальному контексті. Соціальна інформація – відомості про процеси функціонування особи і суспільства, а також все те, що може вплинути на ці про- цеси.
  7. 7. Медіаосвіта (медіаграмотність) 7 Медіаграмотність – частина медіаосвіти , що дозволяє спожи- вачам критично аналізувати медіаповідомлення з тим, щоб бачи- ти там пропаганду, цензуру, однобокість в новинах і програмах суспільного інтересу, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують, причини таких дій, а також розуміти структурні елементи, які впливають на інформацію (власник медіа, модель фінансування, політичні уподобання тощо). Суспільна мораль – система етичних норм, правил поведін- ки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, гро- мадський обов’язок , совість, справедливість. Медіакультура – сукупність духовних цінностей, створених інформаційно-комунікаційними засобами, що функціонують у суспільстві, щодо елементів культури комунікації, пошуку, зби- рання, виробництва і передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. Медіакультура особи – здатність особи ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі. Медіапедагогіка – сукупність педагогічних концепцій, теорій, технологій і методик, які базуються на комплексному застосуван- ня медіа і є специфічним напрямом педагогіки з такими складо- вими як медіа дидактика (проблеми, роль, функції, і значення ме- діа в навчанні) і медіа виховання (проблеми медіа використання медіаресурсів і пропозицій). Медіадидактика – частина педагогіки, що займається питан- нями застосування медіа в навчальному процесі, розробкою інформаційно-освітніх технологій, особливостями дистанційного навчання, розробкою й апробацією нових дидактичних мульти- медіа (електронних навчальних посібників, програм, підручників тощо). Медіавиховання – формування світоглядних позицій, інтересів, потреб, ідеалів, мотивів, ціннісних орієнтацій, свідомості, пере-
  8. 8. Навчальна програма8 конань, суджень, а також конкретних рис характеру, моделі пове- дінки та культури поведінки засобами масової інформації. Медіакомпетентність – розуміння видів медіа та їх впливу лю- дину і суспільство. Медіакомпетенція – вміння користуватися різними медіатехно- логіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір її та створювати медіапродукти. Медіаосвіта – формування медіаграмотності на матеріалах та за допомогою засобів масової інформації, кінцева мета якої критич- не сприйняття медіаповідомлень. Медіаосвітні технології – методично-організаційні засоби на- вчального процесу з використанням періодичних видань, радіо, телебачення, кіно, а також програмно-апаратних засобів і при- строїв, що забезпечують операції збирання, оброблення, накопи- чення, збереження й передавання інформації.
  9. 9. Медіаосвіта (медіаграмотність) 9 КОМПЕТЕНЦІЇ ФАХІВЦЯ З ПИТАНЬ МЕДІАОСВІТИ (МЕДІАГРАМОТНОСТІ) У професійній діяльності особа, яка опанувала теоретичний ма- теріал програми і набула відповідних компетентностей повинна уміти: виявляти маніпулятивний контент медіа; використовувати міжнародні, законодавчі, нормативно – право- ві документи адаптації учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів до сучасних соціально-економічних умов в суспільстві; здійснювати аргументований критичний огляд аудіовізуальної та друкованої інформації, готувати рецензії; оцінювати зміст, форму і стиль аудіовізуальної та друкованої ін- формації; застосовувати раціональні методи пошуку, відбору, систематиза- ції та використання аудіовізуальної та друкованої інформації; здійснювати перевірку та класифікацію джерел інформації; аналізувати явища і процеси в соціально-економічному житті суспільства в минулому та сучасному вимірах; давати оцінку культурно-історичному розвитку суспільства, його культурному і духовному надбанню; в професійній діяльності використовувати комп’ютерні програ- ми навчання, програму Intel@ «Навчання для майбутнього», на- вчальні ресурси глобальної мережі Internet; використовувати спеціальні комп’ютерні програми, системи вір- туальної реальності;
  10. 10. Навчальна програма10 поєднувати традиційні методи навчання з мультимедійними засо- бами подачі інформації, засобами масової інформації; використовувати в навчально-виховному процесі приклади нега- тивних соціальних тенденцій, що створюють засоби масової ін- формації (пониження рівня моральних і духовних потреб молоді, створення негативних ідеалів і кумирів, героїв тощо); запроваджувати в навчально-виховному процесі інноваційні тех- нології навчання, створювати єдиний інформаційний простір (ін- терактивність, комунікативність, мультимедійність, індивідуалі- зація тощо); використовувати аудіовізуальну інформацію для сприйняття сві- ту та взаємодії з соціумом; характеризувати соціальну інформацію за такими ознаками, як доступність, кількість, цінність, зміст, об’єктивність, адекват- ність, достовірність, точність, оперативність, надійність та ін.; залучати старше покоління, громадські організації, батьків учнів- ської молоді до формування морально-етичних орієнтирів, на- вчання її правильно орієнтуватися у пропозиціях сучасних мас- медіа, формування власної думки; розпізнавати гіперболізовані ознаки медіаповідомлень та пояс- нювати мету їх демонстрування; орієнтуватися в сучасному медіапросторі, розуміти основні прин- ципи функціонування різних видів масової інформації; розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість, аналізу- вати й оцінювати медіаповідомлення; розшифровувати та використовувати закодовану в медіаповідом- леннях інформацію; розрізняти та застосовувати методи організації професійної ді- яльності вчителя з використанням технології мультимедіа; збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з ураху- ванням пріоритетів професійної діяльності вчителя; самостійно створювати медіапроекти в галузі професійної діяль- ності вчителя.
  11. 11. Медіаосвіта (медіаграмотність) 11 КОМПЕТЕНТНОСТІ, ЩО НАБУТІ ОСОБОЮ ПІСЛЯ ОПАНУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ КУРСУ Після опанування теоретичного матеріалу курсу з питань медіа- освіти (медіаграмотності) особи, які навчаються, повинні ЗНАТИ: законодавчі та нормативно-правові акти щодо адаптації учнів за- гальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів до сучасних соціально-економічних умов суспільства; державну політику щодо молодіжних громадських організацій стосовно питань соціальної адаптації; становлення та розвитку молоді, сприяння зайнятості молоді в соціально-економічному секторі; роль медіа в формуванні полікультурної картини світу; педагогічні аспекти аудіовізуальної грамотності; функції і класифікацію засобів масової інформації по способу пе- редачі інформації і по каналам сприйняття; негативні тенденції, що створюють засоби масової інформації (дезорієнтація особистості, крайній негативізм, надлишковий оптимізм тощо); соціальні аспекти девіації як форми соціальної дезадаптації; методологічні аспекти медіапедагогіки і основ аудіовізуальної грамотності;
  12. 12. Навчальна програма12 особливості використання медіаінформації слухачами курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, студентами вищих навчальних закладів та учнями загальноосвітніх шкіл, мультимедійність та психолого-педагогічні умови сприйняття і засвоєння навчального матеріалу; принципи, засоби, методи збору, систематизації, узагальнення і використання аудіовізуальної та друкованої інформації; роль комп’ютера в активізації пізнавальної діяльності учнів за- гальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних; спеціалізовані комп’ютерні програми та системи віртуальної ре- альності; позитивні та негативні наслідки застосування медіатехнологій навчання; організаційно-методичні та психолого-педагогічні аспекти фор- мування основ аудіовізуальної грамотності слухачів курсів під- вищення кваліфікації педагогічних працівників, студентів вищих навчальних та учнів загальноосвітніх шкіл; принципи маніпулювання свідомістю споживачів аудіовізуальної інформації; спецмедіапроекти, елементи навіювання в засобах масової інфор- мації, їх шкідливі наслідки та прояви в суспільстві; роль медіа в навчально-виховному процесі закладів післяди- пломної педагогічної освіти загальноосвітніх і вищих навчальних закладів; види комп’ютерних програм навчання, програму Intel@ «Навчан- ня для майбутнього»; принципи формування адаптаційного середовища для учнівської та студентської молоді, світоглядних позицій; навчальні ресурси глобальної мережі Internet;
  13. 13. Медіаосвіта (медіаграмотність) 13 сутність політичних, правових, трудових, патріотичних, мораль- них, релігійних, естетичних, філософських поглядів сучасної мо- лоді; сутність медіакомпетенцій педагогічних і науково-педагогічних працівників; сучасну парадигму освіти і роль вчителя в інноваційному інфор- маційному просторі; дидактичний і виховний потенціал медіа (інтерактивність, кому- нікативність, мультимедійність, індивідуалізація тощо); засоби створення середовища для культурного і духовного зрос- тання учнівської і студентської молоді, для її соціальної адапта- ції; сутність соціальної інформації і її вплив на формування адапта- ційного середовища молоді; соціальні аспекти девіації як форми соціальної дезадаптації учнівської і студентської молоді; правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масо- вої комунікації.
  14. 14. Навчальна програма14 ЦІЛІ І ЗАДАЧІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Головним завданням медіаосвіти (медіаграмотності) педагогіч- них, науково-педагогічних працівників є підготовка учнівської та сту- дентської молоді до життя в сучасних інформаційних умовах на основі аудіовізуальної грамотності, розвиток навичок з розуміння та усвідом- лення наслідків впливу різних видів медіа на психіку особистості та суспільства в цілому. Підготувати підростаюче покоління до свідомого існування у ме- діасередовищі та органічної інтеграції в медіакультуру через формуван- ня критичного відношення до аудіовізуального продукту, перетворення учнівської і студентської молоді як споживачів аудіовізуального продук- ту у свідомих і творчих користувачів мас-медіа, вироблення імунітету до маніпулятивної дії екрану, створення умов інформаційної безпеки для свідомих громадян суспільства неможливо без опанування педаго- гічними і науково-педагогічними працівниками основ медіапедагогіки та медіаосвіти (медіаграмотності). Вирішення саме цих завдань і буде запорукою свідомого спілку- вання з мас-медіа, дасть можливість критично оцінювати як інформа- цію, так і норму поведінки особи в суспільстві. Метою вивчення дисципліни є формування у майбутніх педаго- гічних і науково-педагогічних працівників певних знань і умінь з основ медіаосвіти медіапедагогіки та аудіовізуальної грамотності щодо вирі- шення сучасних медіапедагогічних проблем, розуміння ролі та значення медійного світу в професійному та особистісному ставленні людини. Основними завданнями вивчення дисципліни є: вироблення навичок розпізнавання маніпулятивної медіа інфор- мації; формування практичних навичок використання загальноосвітніх медіа продуктів в професійній діяльності педагогічних і науково-
  15. 15. Медіаосвіта (медіаграмотність) 15 педагогічних працівників, формування у учнівської та студент- ської молоді полікультурної карти світу; визначення сутності медіакомпетентності; розкриття дидактичних, психолого-педагогічних і методичних аспектів застосування медіа в навчанні і вихованні; вивчення впливу різних медіазасобів на навчання і виховання мо- лоді, можливих наслідків їх негативного впливу. Вирішення таких проблем сприятиме розвитку особистості та со- ціальній адаптації учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих на- вчальних закладів. Аудіовізуальні інформаційні технології у сучасному суспільстві поряд з навчальними функціями формують свідомість, керують група- ми людей. Особливого значення медіаосвіта та аудіовізуальна грамотність набувають в контексті підготовки учнівської та студентської молоді до взаємодії зі складним інформаційним світом, вільного входження юна- цтва та молоді в полікультурний простір, що є складовими професій- ної підготовки вчителя. Адже саме вчитель є представником сучасної культури в соціумі школярів та студентів. Від рівня його інформаційно- комунікативних знань та вмінь залежить рівень медіакультури учнів- ської та студентської молоді. Тому медіаосвіта (медіаграмотність) поряд з педагогікою має дати додаткову освіту учнівській та студентській молоді, яка буде під- ґрунтям для стійкої психіки і свідомості до несприятливого зовнішньо- го впливу. Отже медіаосвіта і основи аудіовізуальної грамотності сприяти- муть створенню культурного і духовного адаптаційного середовища. Навчальною дисципліною «Медіаосвіта (медіаграмотність)» пе- редбачено вивчення вищезазначених проблем у закладах післядиплом- ної педагогічної освіти і вищих педагогічних навчальних закладах. Розробка і практична реалізація в навчальному процесі загально- освітніх шкіл і вищих педагогічних навчальних закладів програм з ме- діаосвіти і основ аудіовізуальної грамотності стане важливою основою для соціальної адаптації учнівської і студентської молоді до сучасного соціуму. Навчальна програма «Медіаосвіта (Медіаграмотність)» склада- ється із двох змістовних модулів «Теоретичні основи медіаграмотнос-
  16. 16. Навчальна програма16 ті» і «Практична медіалогія», які можуть вивчатися як в комплексі, так і кожний окремо з додатковою вибірковою частиною іншого змістовного модуля. У зв’язку з вищеозначеним окремі теми змістовного модуля «Те- оретичні основи медіаграмотності» частково повторюються в окремих темах змістовного модуля «Практична медіалогія». Наприклад, «Стан- дарти журналістської діяльності» і «Стандарти в медіа», «Сучасні ма- ніпулятивні технології мас-медіа» і «Прихований вплив медіа на сві- домість особистості», «Технології підсвідомого впливу мас-медіа» і «Теорії впливу медіа», тощо. Таке часткове по змісту дублювання окремої тематики змістовних модулів навчальної програми та розподіл її на нормативну і вибіркову частину створює гнучку технологію розробки навчальних і навчально- методичних планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл всіх категорій (див. Додаток 1 до листа Кому- нального вищого навального закладу «Харківська академія неперервної освіти») та викладачів вищих педагогічних навчальних закладів. При розподілі навчальної програми «Медіаосвіта (Медіаграмот- ність)» на нормативну і вибіркову частини, а останню за вибором ви- щого навчального закладу та за вибором слухача, можна користуватися інфографікою, що розроблена в Інституті інформаційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (див. Інфографіку).
  17. 17. Медіаосвіта (медіаграмотність) 17 .. - 0,150,200,65 - --- 0,650,350,650,350,650,35 0,700,300,700,300,700,30 0,300,300,300,300,300,300,300,300,30 1-2-3-1-2-3-1-2-3-
  18. 18. Навчальна програма18 (ДОДАТОК) НАВЧАЛЬНИЙПЛАНДИСЦИПЛІНИ“МЕДІАОСВІТА(МЕДІАГРАМОТНІСТЬ)” ОЧНАФОРМАНАВЧАННЯ–54ГОД.1,5КРЕДИТАECTS) (ОРІЄНТОВНИЙ)* №/№ п/п Стислийзмістзмістовнихмодулів (розділи,темипрограми) Обсяггодин Лекції Семі- нарські Всього ауди- торних Само- стійна робота Всього 1234567 1.Теоретичніосновимедіаграмотності Медіаосвіта(медіаграмотність)якнавчальнадисци- плінавищогонавчальногозакладутазакладупісля- дипломноїосвіти. Місцемедіаосвіти(медіаграмотності)впроцесіпід- готовкипедагогічнихінауково-педагогічнихпраців- ників. 222
  19. 19. Медіаосвіта (медіаграмотність) 19 1234567 2Основніетапиформуваннямедіаосвіти(медіагра- мотності).МедіаосвітніпроектиЮНЕСКОтаРади Європи. Стантаперспектививпровадженнямедіаграмот- ностівосвітнюдіяльністьвищихнавчальнихзакла- дівтазакладівпіслядипломноїпедагогічноїосвіти. 222 3Свободатворчостітаїїсоціальнівиміри.Економічні тафізичнізагрозисвободимас-медіа.Судоветаад- міністративнепереслідування.Захистчестіігідності суб’єктівмас-медіа. 111 4Нормативно-правовізасадижурналістськихстандар- тів.Деклараціяпринципівповедінкижурналістів. Етичнийкодексукраїнськогожурналіста.Кодекс професійноїетики.Журналістськістандартизахідних демократій 111 5Традиційнатадіалектичналогікаосвоєння.Закони традиційноїлогікиосвоєння.Методиексплікації логічнихзв’язківтаоб’єктивноїдіагностикимедіа- тексту. 234
  20. 20. Навчальна програма20 1234567 6Сучаснаекраннакультуратааудіовізуальнагра- мотність Кіноосвіта–якскладоваіісторичнийпопередникме- діаосвіти.Історіястановленнязарубіжноїтавітчиз- няноїкіноосвіти.Кіновихованняікіноосвіта.Кіноос- вітавнавчальномупроцесіПоняття«аудиовізуальної грамотності»якздатностікритичносприйматиаудіо -,відеоматеріали. 246 7Медіаграмотністьірозвитоккритичногомислен- ня.Технологіякритичногомисленнявукраїнській педагогіці.Захиствідманіпулятивноговпливумедіа. Основнірисикритичногомислення. Використаннясучаснихдосягненьдляманіпулятив- нихтехнологійвмас-медіа. Профілактикасучаснихманіпулятивнихтехнологій мас-медіа. Реалізаціятехнологійпідсвідомоговпливу,порушен- нястандартівщодозахистусуспільноїморалі. Методиопитуваннятастворенняштучнихрейтингів. 111 8Методиконтексноїкомунікації“Рейтингтехнології”, відволіканняоб’єктивногопідходу,історичниханало- гій,“навішуванняярликівіепітетів”,семантичного маніпулювання. 113
  21. 21. Медіаосвіта (медіаграмотність) 21 1234567 9Стандартижурналістськоїдіяльності.Суспільний обов’язокмас-медіа.Незалежністьмас-медіавіддер- жави,крупнихмонополій.УзагальненістандартиЄв- ропейськоїжурналістськоїспільноти.Незалежність діяльностіжурналіста.Відповідальністьжурналіста передсуспільством. 112 Всього1316 10Практичнамедіалогія Законодавчітанормативно-правовіактищодо адаптаціїмолодідосоціально-економічнихумов суспільства. ПравогромадянУкраїнинаінформацію.Правові основиінформаційноїдіяльності. Міжнародніакти:Деклараціяправлюдини,Конвен- ціяпроправадитини. Нормативно-правовіактиУкраїни.ЗаконУкраїни “Проінформацію”якчинник,щозакріплюєпра- воособинаінформаціювусіхсферахсуспільного життя. ЗакониУкраїни“Продоступдопублічноїінформа- ції”,“Прозахистсуспільноїморалі”.Історичнівито- кищодопринципівправильногосприйняттядрукова- ноїінформаціїщодоформуваннягромадськоїдумки. 111
  22. 22. Навчальна програма22 1234567 11Рольмедіавформуванніполікультурноїкартини світу. Впливмедіанавіковікатегоріїосвіти,якінавчають- ся:педагогічніінауково-педагогічніпрацівники, студентивищихнавчальнихзакладів,учнізагально- освітніхшкіл. Педагогічніаспектимедіаграмотності. Засобимасовоїінформаціїтаїхкласифікаціяпоспо- собупередачіінформації. Педагогічнікритеріїмедіащодовикористанняінфор- мації. Латентніфункціїмедіа.Прихованийвпливмедіана свідомістьособистості. 122 12Негативнісоціальнітенденції,щостворюютьза- собимасовоїінформації. Дезорієнтаціяособистостіякпідгрунтяформуван- няфобій.Патологічназалежністьвідмедіажанрів. РекламнітаPR-акціївзасобахмасовоїінформації. Гіперболізованіознакимедіаповідомлень. Створеннякумирів,негативнихідеалівтаінше. 12
  23. 23. Медіаосвіта (медіаграмотність) 23 1234567 13Медіаосвіта(медіаграмотність)якпсихолого- педагогічнаскладовапідготовкипедагогічнихі науково-педагогічнихпрацівників. Психолого-педагогічніаспектизастосуваннязасобів масовоїінформаціївосвітнійгалузі.Рольпедагогав реалізаціїсистемнавчання. Поняття“медіаосвіта(медіаграмотність)”(media education),“медіапедагогіка”,“аудіовізуальнагра- мотність”.Рольнавчальнихірозважальнихпрограм, каналівтелебаченняУкраїниякчинниківморального вихованняособистості. 236 14Можливостізасобівмасовоїінформаціїіїхвикорис- таннявосвітнійдіяльностізакладівпіслядиплоної освіти,вищихпедагогічнихнавчальнихзакладів. Організаційно-методичніаспектиформування основмедіаграмотностіпедагогічнихінауково- педагогічнихпрацівників. Розвитоккритичногомисленняіуміньрозумітисут- ністьповідомлень.Маніпулюваннясвідомістю. Інформаціяназамовлення. Відеопроектиіаудіопрограми. Спецмедіапроекти.Елементинавіюваннятаїхна- слідкиіпроявивсуспільстві. 236
  24. 24. Навчальна програма24 1234567 15Медіавнавчально-виховномупроцесівищих педагогічнихнавчальнихзакладівтазакладів післядипломноїпедагогічноїосвіти. Рольмедіавформуванніадаптаційногосередовища длястудентськоїтаучнівськоїмолоді.Формування світогляднихпозицій.Політичні,правові,трудові, патріотичні,моральні,релігійні,естетичні,філософ- ськіпогляди. Рольбатьківуформуванніморально-етичнихорієн- тирів.Ін’єкційнийхарактермедіаосвітиякзапобіжна ланкавідшкідливихвпливівмедіа. 234 16Медіакомпетенціяпедагогічнихінауково- педагогічнихпрацівників. Поняття“медіакомпетенція”таїїосновніознакиі показники. Вчитель,викладачякосновнийфігурантінформати- заціївосвіті. Дидактичнийівиховнийпотенціалмедіа(інтерактив- ність,комунікативність,мультимедійність,індивідуа- лізаціянавчання). Медіакомпетенціяякзасібствореннясередовищадля соціальноїадаптаціїучнівськоїістудентськоїмови. 222
  25. 25. Медіаосвіта (медіаграмотність) 25 1234567 17Стандартивмедіа Достовірність(яквідповідністьдійсності).Баланс думок(втомучисліічерезправозаключногокомен- таря,баланссинхронів,контекствисловлювань).Ви- окремленняфактіввідкоментарів,своєчасність(як поєднанняоперативностізактуальністю).Повнота (якпредставленнявсієївагомоїінформаціїзтеми,так іприсутністьбек-граунду).Точність(ознакипере- віркиінформаціїтадіючихосіб).Правасубкультур. Обов’язковістьпосиланьнаджерело(ітомучислі первинністьтавторинністьджерел).Незастосування мовиворожості,толерантність.Дотриманняправа людининаприватнежиття 112 18Маніпулятивніможливостімедіа Об’єктивніісуб’єктивніпричинивикрівленняінфор- маційногопростору. Маніпулітивнізасобивтелевізійнихновинах.Ма- ніпулятивнийпотенціалтелевізійнихполітичних ток-шоу.МаніпулятивнийпотенціалІнтернету.Рито- ричнийінструментарійманіпуляції.Маніпулятивний інструментарійвиборчихтехнологій.Новіпрофесії пороботізінформаційнимпростором,якізадіянів сферіманіпуляцій. 123
  26. 26. Навчальна програма26 1234567 19Теоріївпливумедіа Теоріївпливумедіа.Концепціясильнихвпливів медіа.Концепція«обмеженихвпливів».Ключовіпо- няттямедіа-теорії.Медіаяксистемарепрезентацій. Політикарепрезентації.Стратегіїтарежимирепре- зентації.Дискурсивністратегіїмедіа.Методологія дискурс-аналізу. Парадигмателебачення.Телебаченняякінструмент конструювання соціальноїдійсності.Медіа-спектаклі.Медіа-події. Медіатизаціяполітики.Конструюваннятелеглядача. Новиниякконструювання реальності.Виробництвозначення/ідеологіїврекламі 112 Всього142030 Разом273654 *Внавчально-тематичніпланиосвітньоїдіяльностікурсівпідвищеннякваліфікаціїпедагогічнихпра- цівниківзакладівпіслядипломноїпедагогічноїосвітиможутьбутивключенідодатковізмістовнімодуліякза рахунокскороченняобсягугодинпевнихзмістовнихмодулівтакізарахунокпевногоїхвилучення,враховуючи пропозиціїтапобажанняосіб,якимзакладнадаєосвітніпослуги.
  27. 27. Медіаосвіта (медіаграмотність) 27 При використанні навчальної програм в освітній діяльності ви- щих педагогічних навчальних закладів до її змісту додатково можуть бути включені розділи, вивчення яких є актуальними для даного регіо- ну, області, міста, сільської місцевості або окремого вищого навчально- го закладу. По окремим темам змістовних модулів програми може бути за- плановане проведення семінарських, практичних і лабораторних занять (за умови наявності необхідної лабораторної бази), обсяг годин на які визначає вищий навчальний заклад з урахуванням побажань слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Тому обсяг годин на проведення, семінарських, практичних та ла- бораторних занять і самостійної роботи по окремим темам в навчально- му плані і орієнтовному навчально-методичному плані не зазначено.
  28. 28. Навчальна програма28 ДОДАТОК2 НАВЧАЛЬНИЙПЛАН ОСВІТНЬОЇДІЯЛЬНОСТІКУРСІВПІДВИЩЕННЯКВАЛІФІКАЦІЇВЧИТЕЛІВ ЗМЕДІАОСВІТИ(МЕДІАГРАМОТНОСТІ) (ОЧНАФОРМАНАВЧАННЯ) Назва модулів плану Змістовначастинамодулівплану Обсяггодин аудиторних Само- стійна робота Всього годинлек- ції прак- тичні семі- нар- ські всього ауди- торних А 1.Нормативначастинамодуля 1.1.Філософськіосновисучасноїосвіти444 1.2.Законодавчітанормативно-правові актищодозабезпеченняосвітньоїгалузі 222
  29. 29. Медіаосвіта (медіаграмотність) 29 Суспільно-гуманітарний 1.3.Організаційно-методичнізасадина- вчальногопроцесузагальноосвітніхна- вчальнихзакладіввумовахпереходуїхна 11-тирічнийтерміннавчання 101010 Разомгод.нормативноїчастинимодуля161616 В Вибірковачастинамодуля 1.4.Завиборомзакладу555 1.5.Завиборомслухача333 Разомгод.вибірковоїчастинимодуля888 Всьогогодинмодуля Професійний 2.Нормативначастинамодуля А 2.1.Теоретичніосновимедіаграмотності педагогічнихінауково-педагогічнихпра- цівників 1061616 2.2.Практичнамедіалогія1642020 Разомгод.нормативноїчастинимодуля26643636 В Вибірковачастинамодуля 2.3.Завиборомзакладу1313 2.4.Завиборомслухача66 Разомгод.вибірковоїчастинимодуля18 Всьогогод.професійногомодуля2664361854
  30. 30. Навчальна програма30 Діагностико- аналітичний 3.Підсумковийконтрользнаньслухачів 3.1.Настановчезаняття444 3.2.Вхіднекомплекснедіагностування444 3.3.Вихіднекомплекснедіагностування444 3.4.Захисттворчихробіт(рефератіводно- осібнихрозробниківтаколективнихро- біт) 666 Разомгод.надіагностико-аналітичниймодуль181818 Всьогогодинзамодулями6864781896 Поглиблений професійний 4.Спецкурсизавиборомслухачів40 5.Семінаризавиборомслухачів40 6.Розробкадослідницькихпроектів(твор- чихробіт) 40 Разомгодиннамодуль120120 Всього686478138216
  31. 31. Медіаосвіта (медіаграмотність) 31 ДОДАТОК3 НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙПЛАН ОСВІТНЬОЇДІЯЛЬНОСТІКУРСІВПІДВИЩЕННЯКВАЛІФІКАЦІЇВЧИТЕЛІВ ЗМЕДІАОСВІТИ(МЕДІАГРАМОТНОСТІ) Назва модулів плану Змістовначастинамодулівнавчальногоплану(теми,роз- ділипрограми) Обсяггодин аудиторних Самостійна робота Всьогогодин лекції практичні семінар- ські всьогоау- диторних А 1.Нормативначастинамодуля 1.1.Філософськіосновисучасноїосвіти 1.1.1.Філософіяосвіти.Сутність,змістісучаснапроблема- тикаосвіти 1.1.2.Соціоніка–наукапротипологіюособистостітаінстру- ментуправлінняспілкуванням
  32. 32. Навчальна програма32 Суспільно-гуманітарний 1.1.3.Соціалізаціяякпредметнаосновапедагогічноїсоціоло- гії 1.1.4.Філософськаінтерпретаціякультури,світуцінностей 1.2.Законодавчітанормативно-правовіактищодозабезпечен- няосвітньоїгалузі 1.2.1.ЗаконодавствоУкраїнипроосвіту 1.2.2.Законодавствозохоронидитинства 1.2.3.Державнийстандартбазовоїтаповноїзагальноїсеред- ньоїосвіти 1.2.4.Нормативнезабезпеченняохоронипрацівзакладахосві- ти 1.3.Організаційно-методичнізасадинавчальногопроцесув закладахпіслядипломноїпедагогічноїосвіти 1.3.1.Положенняпроорганізаціюнавчальногопроцесууви- щихнавчальнихзакладах 1.3.2.Положенняпрозакладипіслядипломноїпедагогічної освітиАРК,обласніінститутипіслядипломноїпедагогічної освіти 1.3.3.Положенняпроорганізаціюнавчальногопроцесууза- кладахпіслядипломноїпедагогічноїосвіти 1.3.4.Навчально-методичнезабезпеченняосвітньоїдіяльності закладівпіслядипломноїосвіти
  33. 33. Медіаосвіта (медіаграмотність) 33 Разомгодиннормативноїчастинисуспільно-гуманітарного модуляплану В 2.Вибірковачастина 2.1.Завиборомзакладу 2.1.1.Державнітагалузевістандартивищоїосвіти 2.1.2.Стардартивищоїосвітивищихнавчальнихзакладів 2.1.3.Організаційнізасадипрофільногонавчанняучнівза- гальноосвітніхшкілзанапрямками 2.1.4.Організаційно-методичнізасадипереходузагальноос- вітніхшкілна11-тирічнийтерміннавчання Разомзавиборомзакладу 2.2.Завиборомслухача 2.2.1.Основнівимогидопідготовкинавчально-методичних матеріалів 2.2.2.Використаннядуховно-творчогопотенціалуукраїнської традиційноїкультуриунавчально-виховномупроцесі 2.2.3.Громадянськаосвіта 2.2.4.Українознавствоякоснованаціональноїсистемиосвіти Разомзавиборомслухача Всьоговибірковоїчастини Всьогогодинсоціально-гуманітарногомодулянавчального плану
  34. 34. Навчальна програма34 Професійний А 3.Нормативначастинамодуляплану«Теоретичніосновиме- діаосвіти» 3.1.Медіаосвіта(медіаграмотність)якскладовапедагогічної освіти 3.1.1.Змістіосновнізавданнямедіаосвіти.Зв'язокмедіаосвіти зпсихолого-педагогічнимитагуманітарнимидисциплінами 3.1.2.Методологічнітасвітоглядніустановкитафілософський аналізкатегорій«медіаосвіта»,«медіапедагогіка»,«медіагра- мотність» 3.1.3.Місцеірольмедіаосвітивпрофесійнійпідготовціпе- дагогічнихінауково-педагогічнихпрацівників.Класифікація медіа. 3.2.Основніетапирозвиткумедіаосвіти(медіаграмотності) 3.2.1.Медіаосвіта(медіаграмотність)якновийнапрямвпеда- гогіцісередньоїтавищоїшколи 3.2.2.Міжнароднийдосвідвпровадженнямедіаосвіти(медіа- грамотності)восвітнюгалузь 3.2.3.Стантаперспективирозвиткуівпровадженнямедіаос- віти(медіаграмотності)восвітнюгалузьУкраїни 3.3.Свободазасобівмасовоїінформації 3.3.1.Соціальнівимірисвободи.Свободамас-медіа–показ- никдемократизаціїсуспільства
  35. 35. Медіаосвіта (медіаграмотність) 35 3.3.2.Економічні,адміністративні,фізичнізагрозисвободі мас-медіа.Дотриманняавторськихправ 3.3.3.Нормативно-правовіактизакріпленнясвободислова. ЗаконодавствоУкраїнипрозапобіганняформуваннямонопо- ліїдумок 3.4.Журналістськістандарти.Нормативно-правовізасади журналістськихстандартів 3.4.1.Деклараціяпринципівповедінкижурналістів.Всесвіт- нійконгресМіжнародноїфедераціїжурналістів 3.4.2.Кодекспрофесійноїетикиукраїнськогожурналіста. Етичнийкодексжурналіста 3.4.3.Публіцистичнізасади(Пресовийкодекс).Журналістські стандартитазасадизахіднихдемократій 3.5.Кіноосвітатасучаснаекраннакультура 3.5.1.Кіноосвітаякскладоватаважливийісторичнийпопере- дникмедіаосвіти(медіаграмотності) 3.5.2.Основнісучаснівидикіно:ігрове,художнє,докумен- тальне,наукове,анімація.Кіноітелебачення 3.5.3.Основикіномови.Кінематографімультимедіа.Застосу- ваннякомп’ютернихтехнологій 3.6.Основиаудіовізуальноїграмотності
  36. 36. Навчальна програма36 3.6.1.Кіноітелебаченняякновааудіовізуальнамова.Синтез науки,культуримистецтв,виробництва,соціальноїкомуніка- ції 3.6.2.Особливостісприйняттяаудіовізуальноїінформації.Ау- діовізуальнаграмотністьякздатністьадекватногосприйняття аудіовізуальнихжанрів 3.6.3.Формуванняосноваудіовізуальноїграмотностінаосно- вірізножанровихаудіовізуальнихтворів 3.7.Традиційнатадіалектичналогікатаїхмісцевосвоєнні медіапродукту 3.7.1.Видитвердженьтасуперечністьміжтвердженнямиме- діатексту.Суперечливітвердження 3.7.2.Виділенняфрагментівумедіатекстахізв'язокміжними. Методексплікаціїлогічнихзв’язків 3.7.3.Методоб’єктивноїдіагностикимедіатексту.Методакту- алізаціїтемимедіатексту 3.8.Медіаосвітаякзасіброзвиткукритичногомислення 3.8.1.Критичнемисленняякздатністьаналізуватимедіаін- формаціюнаосновістандартівлогіки,психолого-етичнихза- сад 3.8.2.Основнірисикритичногомислення.Умовирозвитку критичногомислення
  37. 37. Медіаосвіта (медіаграмотність) 37 3.8.3.Методитатехнологіївпливунапідсвідомістьучнів,сту- дентів,педагогічнихінауково-педагогічнихпрацівників 4.Практичнамедіалогія 4.1.Законодавчітанормативно-правовіактищодоадаптації молодідосоціально-економічнихумовсуспільства 4.1.1.Деклараціяправлюдинищодосвободипереконаньта праванаінформацію 4.1.2.КонституціятазаконодавствоУкраїниякгарантправ, свободтаобов’язківлюдини 4.1.3.МатеріалиМіжнародноїпалатиприЮНЕСКОтаміжна- роднихнауково-педагогічнихконференційщодонегативного впливумедіанаюнацькуаудиторію 4.2.Рольмедіауформуваннісучасноїкартинисвіту 4.2.1.Впливмедіанавіковікатегоріїосіб,якінавчаються.Пе- дагогічніаспектиаудіовізуальноїграмотності 4.2.2.Соціально-педагогічнікритеріїмедіаповикористанню, змісту,цілям,наслідкамвпливуінформаціїнааудиторіювці- ломутаособистість 4.2.3.Латентніфункціїмедіа,прихованийвпливнасуспільну свідомістьтасвідомістьособистості 4.3.Негативнісоціальнітенденції,щостворюютьмас-медіа
  38. 38. Навчальна програма38 4.3.1.Дезорієнтаціяособистості.Крайнійнегативізмякпід- ґрунтярізнихфобій 4.3.2.Патологічнамедіазалежність.Гіперболізованіознаки медіаповідомлень 4.3.3.Сучаснемистецтво.Субкультураіконтркультуразпо- зитивнимракурсомнегативнихявищусуспільстві 4.4.Медіапедагогікаіосновиаудіовізуальноїграмотностіяк психолого-педагогічнаскладовапідготовкивчителя 4.4.1.Психолого-педагогічніаспектизастосуваннямас-медіа восвітнійгалузі 4.4.2.Мультимедійністьякпсихолого-педагогічнаумова сприйняттятазасвоєннянавчальногоматеріалу.Психічніяви- щавідлокальнихдоглобальних 4.4.3.Сучаснімас-медіаякпсихолого-педагогічніскладники підготовкивчителя.Рольнавчальнихтапізнавальнихпрограм телебаченняякчинникморальноговиховання 4.5.Використанняможливостеймас-медіавосвітнійдіяль- ностівищихнавчальнихзакладів 4.5.1.Організаційно-методичніаспектиформуванняосновау- діовізуальноїграмотностіучнівзагальноосвітніхшкілісту- дентіввищихнавчальнихзакладів 4.5.2.Сприйняттяіпереробкаінформації,розвитоквмінняро- зумітисутністьповідомлення
  39. 39. Медіаосвіта (медіаграмотність) 39 4.5.3.Спецмедіапроектиітелевізійніток-шоу.Елементинаві- юваннятаїхнаслідкиіпроявиусуспільстві 4.6.Медіавнавчально-виховномупроцесізагальноосвітніхі вищихнавчальнихзакладів 4.6.1.Соціальнаінформаціїтаїїосновніхарактеристики. Впливаудіовізуальноїінформаціїтанавчаннятавиховання молоді 4.6.2.Рольмедіауформуванніадаптаційногосередовищадля учнівськоїтастудентськоїмолоді 4.6.3.Рольбатьківуформуванніморально-етичнихорієнти- рів,навчаннімолоді.Ін’єкційнийхарактермедіаякзапобіжна ланкавідшкідливихвпливів 4.7.Медіакомпетенціяпедагогічнихінауково-педагогічних працівників 4.7.1.Поняттямедіакомпетенціїтаїїосновніпоказники 4.7.2.Вчительякосинийфігурантінформатизаціївосвіті.Ди- дактичнийівиховнийпотенціалмедіа 4.7.3.Медіакомпетенціяякзасібствореннясередовищадля культурногоідуховногозростанняучнівськоїтастудентської молоді.Відносиниміжмедіаіособистістю,медіаіосвітою, медіаікультурою. Разомнормативначастинамодуляплану 5.Вибірковачастинамодуляплану
  40. 40. Навчальна програма40 Діагностико-аналітичний А 5.1.Завиборомзакладу.Маніпулятивніможливостімедіа 5.1.1.Підсвідомийвпливнааудиторію 5.1.2.Маніпуляціїрізнихвидівмедіа 5.1.3.Маніпулятивнийінструментарій Разомзавиборомзакладу 5.2.Завиборомслухача.Стандартивмедіа 5.2.1.Основністандартироботижурналіста 5.2.2.Правааудиторіїтаїхдотримання 5.2.3.Праваджерелінформації Разомзавиборомслухача 5.3.Теоріївпливумедіа 5.3.1.Етап«всесильності»медіа 5.3.2.Етап«безсилля»медіа 5.3.3.Етаппоміркованоговпливумедіа Всьоговибірковоїчастинимодуля18 Всьогогодинпрофесійногомодуляплану54 6.Підсумковийконтрользнаньслухачівкурсівпідвищення кваліфікаціїпедагогічнихпрацівників 6.1.Настановчезаняття 6.1.1.Плануванняобмінудосвідом,вибіртематикидлясамо- стійноїроботи
  41. 41. Медіаосвіта (медіаграмотність) 41 6.1.2.Вибіртематикиодноосібнихтагруповихтворчихробіт 6.1.3.Впровадженняпроблемно-тематичнихавторськихспец- семінарів,умовидлясамоосвітивміжатестаційнийперіод 6.2.Вхіднекомплекснедіагностування 6.2.1.Методикавизначеннязагальногопочатковогорівняпід- готовкислухачів 6.2.2.Порядоканкетуванняслухачівтаобробкирезультатів анкетування 6.2.3.Ознайомленнязформоютазапитаннямианкети 6.3.Вихіднекомплекснедіагностування 6.3.1.Методикавизначеннярівняякостізасвоєнняпрограм- ногоматеріалу 6.3.2.Визначеннятаобговоренняефективностіроботикурсів підвищеннякваліфікації 6.3.3.Ознайомленнязформоютазапитаннямианкети 6.4.Захисттворчихробіт 6.4.1.Захисттворчихробітодноосібнихавторів(слухачів) 6.4.2.Захисттворчихробітавторськихколективів(групаслу- хачів–дві–чотириособи) Разоммодуляпланупопідсумковомуконтролю Всьогогодинзапланом216
  42. 42. Навчальна програма42 ЗМІСТОВНА СКЛАДОВА ДІАГНОСТИКО- АНАЛІТИЧНОГО МОДУЛЯ НАВЧАЛЬНО- ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ З МЕДІАОСВІТИ (МЕДІАГРАМОТНОСТІ) В діагностико-аналітичному модулі передбачено комплекс за- ходів щодо підсумкового контролю знань слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників з медіаосвіти (медіаграмотності), а саме: настановче організаційне методичне заняття; вхідне комплексне діагностування; захист творчих робіт одноосібних авторів; захист творчих робіт авторських колективів (група слухачів: дві – чотири особи); загальні вимоги щодо оцінки рівня підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації. Настановче заняття повинно мати інструктивно-методичний ха- рактер, на якому обговорюється питання поділу аудиторних форм ро- боти (лекції, семінарські, практичні), планування обміну досвідом, ви- бір окремих тем для самостійного вивчення, здійснюється слухачами попередній вибір тематики творчих робіт за погодженням керівництва закладу та відповідно до уподобань слухача. На настановчому занятті обговорюються вибіркові форми підви- щення кваліфікації, впровадження проблемно-тематичних, авторських спецсемінарів, обговорюються умови для системної самоосвіти протя- гом усього міжатестаційного періоду та загальні вимоги щодо оцінки
  43. 43. Медіаосвіта (медіаграмотність) 43 рівня підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації, до написання та оформлення творчих одноосібних та колективних робіт. Вхідне комплексне діагностування проводиться з метою визна- чення загального початкового рівня підготовки певної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації. Вхідне комплексне діагностування здійснюється шляхом анкетування з наступною обробкою результатів анкетування. Форму анкети розробляє заклад. Вихідне комплексне діагностування проводиться також шляхом анкетування з метою визначення рівня якості засвоєння програмного матеріалу та ефективності роботи курсів підвищення кваліфікації педа- гогічних працівників. Форму анкети розробляє заклад. Захист творчих робіт одноосібних авторів та авторських ко- лективів (група слухачів: дві – чотири особи) Оцінювання творчих робіт слухачів може здійснюватися за таки- ми показниками: актуальність прийнятих рішень та практична спрямованість ро- боти; відповідність роботи вимогам щодо обсягу, повноти та самостій- ності; оригінальність та аргументованість запропонованих рішень, під- ходів та висновків; якість доповіді по захисту творчої роботи (змістовність, послі- довність, рівень знань, культура мовлення, використання наочних засобів, уміння утримувати увагу слухачів тощо.
  44. 44. Навчальна програма44 ОБМІН ДОСВІДОМ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ШКІЛЬНОГО ПРЕДМЕТА «МЕДІАОСВІТА (МЕДІАГРАМОТНІСТЬ)» Обмін досвідом роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації здійснюється на науково-методичних конференціях, що проводяться безпосередньо в закладах вищої освіти. В міжатестаційний період пе- дагогічні працівники приймають участь в роботі науково-методичних конференцій та науково-практичних семінарів, що проводиться щоріч- но за відповідним планом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ПІДГОТОВ- КИ СЛУХАЧІВ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Вищий Бути досконало обізнаним з програмним матеріалом, володіти категорійним апаратом (процеси чи явища, що відрізняються від інших певними ознаками), знати термінологію та сутність осно- вних понять; знати нормативно-правову базу, сутність положень, розпоря- джень, галузевих наказів, інструктивних листів тощо. Додаткові вимоги щодо регулярного відвідування всіх видів за- нять протягом всього терміну навчання, щодо результатів виконання за- вдань самостійної роботи, активної участі при проведенні практичних, лабораторних, семінарських занять тощо.
  45. 45. Медіаосвіта (медіаграмотність) 45 За рекомендацією атестаційної комісії керівництво навчального закладу чи установи може надіслати листа керівнику освітнього закладу про високі досягнення слухача під час навчання на курсах підвищення кваліфікації. Високий Бути обізнаним з програмним матеріалом; володіти категорійним апаратом певної галузі; знати термінологію та уміти коментувати основні поняття. Додаткові вимоги щодо регулярного відвідування всіх видів за- нять протягом всього терміну навчання, щодо результатів виконання за- вдань самостійної роботи, активної участі при проведенні практичних, лабораторних, семінарських занять. Достатній Бути обізнаним з основними положеннями програмного матеріа- лу; розуміти сутність окремих термінів і понять; знати основні вимоги нормативно-правових документів. Додаткові вимоги щодо регулярного відвідування занять протя- гом всього терміну навчання, виконання певного обсягу завдань само- стійної роботи. Недостатній Бути обізнаним з окремими питаннями програмного матеріалу; мати загальне уявлення про матеріали, поняття; мати загальне уявлення про нормативно-правову базу. Додаткові вимоги щодо регулярного відвідування занять протя- гом всього терміну навчання, щодо виконання окремих завдань само- стійної роботи. За рішення атестаційної комісії керівнику закладу може бути на- діслано листа з рекомендацією щодо повторного направлення на курси підвищення кваліфікації або доцільності використання працівника на займаній посаді. Провідні заклади післядипломної освіти при очно-дистанційній формі організації навчального процесу впроваджують залікову книжку, в якій зазначається завдання, що мають бути виконані по заочній формі, терміни виконання, форми контролю та інші відомості.
  46. 46. Навчальна програма46 Більше того, після закінчення слухачами навчання на курсах під- вищення кваліфікації, заклад буде підтримувати постійний зв’язок з ними за допомогою так названої творчої книжки фахівця, проведення семінарів, нарад, засідань інших різноманітних форм щодо надання ін- новаційної інформації. (див. форму творчої книжки). ПОРЯДОК РОБОТИ ІЗ ТВОРЧОЮ КНИЖКОЮ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ВИЗНАЧЕНИЙ НАКАЗОМ ВІД 18.01.02 №10 ТА ВІД 21.10.04 Р. №141 ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ М.С. ОСТРОГРАДСЬКОГО Проектування саморозвитку професійної компетентності та осо- бистісного зростання слухачів курсів підвищення кваліфікації як зна- чної складової якості навчального процесу відображається у “Творчій книжці вчителя”. “Творча книжка” передбачає розподіл відповідної самоосвітньої роботи вчителя в докурсовий період, контроль за цією роботою з боку керівників навчального закладу та методичного кабінету, містить від- мітки про результативність роботи вчителя під час курсового підви- щення кваліфікації та відображає планування самоосвітньої діяльності педагога у післякурсовий та міжкурсовий період. Навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації містять мо- дуль “Педагогічна діяльність педагогів на базі школи, РМК (ММК)” (обсягом 36 годин). У “Творчій книзі вчителя” відображається участь педагога у роботі шкільного та районного методичного об’єднання та районних (міських) методичних заходах, вивчення проблематики та ре- зультативності цієї інноваційної діяльності дає змогу запланувати окре- мі питання для розгляду на конференції з обміну досвіду вже під час навчання на курсах підвищення кваліфікації.
  47. 47. Медіаосвіта (медіаграмотність) 47 ДОДАТОК 4 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНО ОСВІТИ ІМ. М.В. ОСТРОГРАДСЬКОГО ТВОРЧА КНИЖКА ВЧИТЕЛЯ ________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) ________________________________________________________ (спеціальність, навчальний заклад, район) ________________________________________________________ для навчання на курсах підвищення кваліфікації за денною (дистанційною, індивідуальною) формах за спеціальністю_________________________________ з проблеми______________________________________ терміном з___________по____________
  48. 48. Навчальна програма48 Звіт про навчально-методичну роботу в школі № Форма роботи Виконана робота 1. Підвищення фахового та загальноосвітнього, куль- турного рівня (опрацьована література, відвідано культурно-освітніх заходів). 2. Відвідування уроків, виховних заходів (школа, тема, клас, учитель). Короткі висновки. 3. Проведення відкритих уроків, виховних заходів Оцінка. 4. Участь у роботі шкільного методичного об’єднання (чи інша форма роботи). Результативність. Всього: 18 год. Директор школи (П.І.Б.) Звіт про навчально-методичну роботу на базі районного (міського) мето- дичного кабінету № Форма роботи Виконана робота 1. Участь у роботі районного методичного об’єднання, семінару, творчої групи (назва, проблема). Результа- тивність. 2. Розроблено методичних матеріалів. Де використано? (конференція, виставки, ярмарки, тощо). 3. Участь у районних (міських) методичних заходах (олімпіади, конкурси, змагання). Результативність. Всього: 18 год. Завідувач РМК (П.І.Б.)
  49. 49. Медіаосвіта (медіаграмотність) 49 ІІІ. Результати роботи на курсах підвищення кваліфікації педаго- гічних працівників № п/п Назва модулю навчального плану Дата заліку Відмітка про результати 1. Філософія освіти та інформаційні тех- нології 2. Удосконалення професійної майстер- ності в умовах особистісно зорієнто- ваної освіти 3. Менеджмент освіти 4. Функціональна підготовка 5. Організаційні заняття На конференції з обміну досвідом______________виступив (ла) (дата) з питання _________________________________________________ Підпис методиста-координатора IV. Післякурсова робота 1. Які знання (педагогічні технології, досвід, інновації), одержані під час курсів підвищення кваліфікації, будуть запроваджені в практику педагогічної діяльності ________________________________________ _____________________________________________________________ 2. Які науково-методичні проблеми, що виЀ

×