52

1. Розвиток емоційної компетентності та емоційного інтелекту
як запорука підвищення креативності та життєвої компетентності
особистості фахівця психологічної служби
У чому секрет успіху? Це питання напевно цікавить людей вже третє
тисячоліття. Хтось готовий працювати 24/7, щоб досягти високих результатів,
хтось здається і вважає, що успіх — привілея обраних. А хтось просто пробує,
вчиться на своїх помилках і досвіді та в результаті чогось досягає.
Сучасніпсихологивважають, що люди з розвиненим емоційним інтелектом
стають хорошими командними гравцями, лідерами. Вони вміють вести
переговори і домагатися свого, при цьому залишаючи про себе приємне
враження. Професійні знання, звичайно ж, теж потрібні людині для
особистісного такар’єрногозростання. Алеемоційного інтелекту ми навчаємося
з найбільш раннього віку, причому несвідомо. Навчання емоційного інтелекту
відбувається, як не банально це звучить, в емоційні моменти життя.
То що ж це – емоційний інтелект? Що дозволяє його опановувати?
Опануванню емоційним інтелектом допомагає те, що саме емоційний
інтелект – це інтелектуальна здатність розбиратися в своїх і чужих почуттях,
рахуватися з оточуючими і будувати з ними відносини на основі довіри і
співпереживання. А як відомо, здатності і вміння можуть розвиватися через
навчання. Про емоційний інтелект можна також сказати, що це вміння
поєднувати раціональне та емоційне, щоб ефективно рухатись вперед.
Тому метою семінару-практикуму є розвиток вміння розуміти та
усвідомлювати свої власні емоції та думки, підвищення психологічної
компетентності особистості, а завдання полягають у формуванні здатності до
розуміння емоційної та мотиваційної сфери інших людей, керування своїми
власними емоційними реакціями та поведінкою в цілому.

2. Входження України до західноєвропейського освітнього простору
супроводжується зростанням вимог до рівня професійної компетентності
фахівців як гаранту конкурентоспроможності на ринку праці. Важливим
чинником, що впливає на професійну успішність сучасного фахівця професій
типу «людина-людина», є його емоційна компетентність. У сучаснихзарубіжних
і вітчизняних психологічних теоріях емоція визначається як особливий тип
знання. Відповідно до цього підходу впроваджується поняття «емоційний
інтелект» (ЕQ). Поняття ЕQ як особливого типу інтелекту, пов’язаного з
сприйманням емоційної інформації, запропонували Дж. Мейєр і П. Селовей.
Запропонована ними модель містить такі когнітивні здібності: розпізнавати
власні емоції та інших людей, використовувати емоції для підвищення
ефективності розумової діяльності, управляти ними. Д. Гоулман додав до
виокремлених Дж. Мейєром і П. Селовеєм когнітивних здібностей ще й
особистісні характеристики. Автор переконливо доводить, що найбільш
ефективні в своїй діяльності ті люди, які поєднують розум і почуття. Автор
змішаної моделі Р. Бар-Он виокремлює такі п’ять сфер компетенцій:
внутрішньоособистісна сфера (самоаналіз, ассертивність, незалежність,
самоповага, самореалізація); міжособистісна сфера (емпатія, соціальна
відповідальність, міжособистісні стосунки); адаптивність (уміння вирішувати
проблеми, реалістичність в оцінці дійсності, гнучкість); управління стресом
(толерантність до стресу, контроль над імпульсами); загальний настрій
(оптимізм, щастя). Змішані моделі включають когнітивні, особистісні та
мотиваційні риси, тому вони тісно пов’язані з адаптацією до реального життя.
Незважаючи на різні визначення поняття ЕQ, змістовою характеристикою, яка
об’єднує зазначені теорії, є сукупність ментальних здібностей до розуміння та
управління власними емоціями та емоціями інших людей.
У парадигмі традиційної психології виникненням емоцій управляти
неможливо, оскільки цей процес безпосередньо пов’язаний з фізіологією.
Привабливість теорій ЕQ полягає у тому, що управління емоційними реакціями
– це навичка, яку можна сформуватий розвивати. Майже одночасно з поняттям

3. емоційного інтелекту Р. Бак запровадив у галузь психології поняття емоційної
компетентності як здібності діяти згідно з внутрішнім середовищем власних
почуттів і бажань. Ми розглядаємо емоційну компетентність як готовність і
здатність людини гнучко управляти емоційними реакціями: власними та інших
людей, адекватно до ситуацій і умов, що змінюються. Емоційна компетентність
фахівця професій типу «людина-людина» полягає у його усвідомленій
готовності до реалізації емоційних компетенцій, необхідних для ефективного
здійснення професійної діяльності та вирішення соціальних завдань. Розвиток
емоційної компетентності майбутніх фахівців професій типу «людина– людина»
сприятимеїхньомупрофесійномустановленню йособистісномувдосконаленню,
актуалізації адаптивних здібностей, збереженню здоров’я та запобіганню
«професійного вигорання»,гармонійному функціонуванню у соціумі, життєвим
досягненням. Поліпшити якість професійної підготовки можна за умови
використання надбань практичної психології, зокрема, тренінгових технологій
та семінарів-практикумів.
Тож пропоную для ознайомлення розробку семінару-практикуму для
фахівців психологічної служби закладів освіти з означеної теми.
Семінар-практикум
«Розвиток емоційної компетентності та емоційного інтелекту
як запорука підвищення креативності та життєвої компетентності
особистості фахівця психологічної служби»
Мета: підвищення психологічної компетентності педагогів; розвиток
вміння розуміти та усвідомлювати свої емоції та думки; формування здатності
до розуміння емоційної та мотиваційної сфери інших людей.
Емоційний інтелект – це не розкіш, без якої можна обійтися.
Це базова навичка, яка при грамотному використанні
веде до професійного успіху.

4. Д. Гоулман
Всі про нього чули, але ніхто його не бачив. А це – ледь не найголовніша
навичка, яку сьогодніроботодавціхочуть бачитиу своїхспівробітників. До того
ж дослідники прогнозують, що саме він буде шануватися у майбутньому і
допоможе уникнути безробіття у технологічному світі. Це все про емоційний
інтелект.
Психологи переконані, що ті, хто розвинув цю важливу навичку, частіше
відчувають задоволеність шлюбом, роботою та життям у цілому. То що ж таке
цей емоційний інтелект? І чи можливо його розвинути, щоб стати більш
затребуваним на ринку праці?
Емоційний інтелект (англ. Emotional intelligence) – це :
- група ментальних здібностей, що сприяють усвідомленню й розумінню
власних емоцій та емоцій оточуючих;
- здатність зрозуміти та усвідомити свої емоції, думки, мотиви та
управляти ними й своєю поведінкою. Це розуміння емоційної та
мотиваційної сфери іншої людини та вміння керувати емоціями інших
людей, а значить, вміння керувати ними, передбачити їх поведінку;
- здатність сприймати чужі й власні емоції як цінні сигнали, керувати
емоційними потоками й власною мотивацією з метою підвищення
індивідуальної ефективності та ефективності організації.
Історія виникнення
1937 – Роберт Торндайк визначив соціальний інтелект.
1940 – Девід Векслер – писав про інтелектуальні та неінтелектуальні
компоненти (афективні, особистісні, соціальні фактори).
1983 – Горвард Гарднер – визначив множинний інтелект
(внутрішньоособистісні та міжособистісні інтелекти).
1990 – Джон Майєр і Пітер Соловей опублікували їх першу дослідницьку
роботу, в якій ввели термін «емоційний інтелект», дали йому визначення та
забезпечили першу наукову методику вимірювання рівня емоційного інтелекту.

5. А у 1995 році ці ж дослідники починають роботу над тестом емоційного
інтелекту.
1995 – Деніел Гоулман опублікував книгу «Емоційне мислення». На той час
вона розійшлася тиражем більше ніж п’яти мільйонів копій. Після цього на
основі матеріалів книги було випущено більше сотень журнальних та газетних
статей, які вийшли по всьому світі і популяризували цю концепцію.
1998 – Деніел Гоулман публікує другу книгу «Робота над емоційним
інтелектом». Корпоративний світ був дуже зацікавлений першою книгою
Гоулмана і його друга книга вміщувала в собі групу з двадцяти п’яти
конкурентних стратегій для лідерів. Ця книга стала бестселером серед ділових
книг.
Дослідники Джон Мейєр та Пітер Селовей називають чотири напрямки
емоційного інтелекту:
– як ми оцінюємо та виражаємо емоції;
– що про них знаємо;
– як ними керуємо;
– як на їх основі приймаємо рішення.
Як правильно – IQ чи EQ?
IQ вказує на наші знання, навички, вміння, визначається генами та
формується разом з набуттям людиною пізнавальних здібностей (пам‘яті,
мислення, розумовихнавичок), тобто десь до 16-17років, а протягом наступного
життя залишається практично незмінним. IQ неможливо розвивати.
EQ включає в себе вміння контролювати свої емоції, використовувати
інтуїцію, комунікабельність, стійкість та спокій у стресових ситуаціях, і він
розвивається все життя.
Дослідники визначають, як емоції впливають на нашу ефективність.
Наприклад, засмучення здатне притупити наші інтелектуальні здібності на 15%
- 30%. Воно ж впливає й на наш емоційний інтелект. Засмучені люди не здатні
вірно визначати емоційний стан інших, що, в свою чергу, не сприяє почуттю
співчуття та в результаті погіршує соціальні навички.

6. Відсоток проведеного на роботі часу, протягом якого люди відчувають
позитивні емоції, - один з найвірніших фактів задоволеності роботою.
На кожен відсоток покращення робочої атмосфери доводиться 2 відсотка
росту доходу.
За результатами досліджень керівників компаній зі списку Fortune500 чим
більш позитивно та дружелюбно налаштовані менеджери вищої ланки, тим
кращі фінансові результати діяльності організації. Чим довше компанією
керують особи, які відчувають негативні переживання та налаштовані вороже,
тим гірше становище компанії на ринку.
В 75% випадків тільки організаційний клімат дозволяв чітко віднести
компанії до високорентабельних або збиткових.
Люди, які домоглися феноменальних успіхів як керівники, схильні
викликати посмішку в інших в чотири рази частіше, ніж опосередковані
менеджери.
Шлях до розвитку емоційного інтелекту полягає через наступні рівні:
- Усвідомлення своїхемоцій, уміння визначати, якуемоцію відчуєш на цей
час, з’ясувати, які базові емоції покладено в основу складної емоції.
- Уміння керувати власними емоціям, визначати джерело і причину їх
виникнення, ступінь корисності, змінювати інтенсивність емоцій,
заміщати їх іншими.
- Усвідомлення емоцій інших людей, визначення емоційних станів за
вербальними та невербальними ознаками.
- Управління емоціями інших людей, цілеспрямована дія на їх емоції.
Усвідомлення емоцій – це, серед іншого, вміння опрацьовувати велику
кількість невербальних сигналів інших людей. Щоб досягнути цього, людині
слід призупинити власні думки. Адже так вона зможе опрацювати невербальні
сигнали та інформацію, що надходить від іншої людини. Це вимагає повної
присутності в житті іншої людини. І в цьому контексті варто відмовитись від
міфу про мультизадачність. Хоч люди і мають здатність переключатися з однієї

7. теми чи діяльностіна іншу, протеце відсторонює нас від тонкої емоційної зміни,
яка відбувається в інших людях та допомагає нам розуміти їх.
У зв’язку з популяризацією поняття емоційного інтелекту
розповсюдженимиєстереотипніуявлення про вияви цьогофеномену, яківтілено
у так званих «міфах» про емоційний інтелект.
Міфи Факти
В житті немає місця
емоціям, факти
переконливіші та
корисніші
Емоції присутні в нас вдень і вночі. Ми не можемо
перестати відчувати. Наша взаємодія з оточуючими
відбувається наемоційному рівні, йемоції дають нам
кориснуінформацію про те, що дійсно відбувається.
Зосереджуючись на емоціях, ми дійсно можемо
швидше, легше та ефективніше розібратися уфактах
Емоційний інтелект
змушує кожного
говорити про те, що він
відчуває. Це може
обмежити кар’єрний
зріст, якщо, наприклад,
«плакатися» на роботі
Іноді емоційний інтелект змушує нас виражати
емоції, але найчастіше відбувається навпаки, він
дозволяє керувати емоціями таким чином, щоб не
дати захлеснути емоціям. Отже, будучи емоційно
мислячою людиною, не обов’язково розповідати
кожному, що ви відчуваєте. Інодіемоційний інтелект
заставляє самостійно розібратися в тому, що ви
відчуваєте та знайти найбільш оптимальний спосіб
обговорити це з кимось
Зосередження на
емоціях віднімає час –
на роботі людина дуже
зайнята, щоб
намагатися зрозуміти,
що відчувають інші
Якщо ви не зрозумієте, що відчувають оточуючі, ви
витратите набагато більше часу, зосереджуючись
«не на тому». Негативні емоції – важка перешкода, а
позитивні емоції допоможуть вам досягти
поставленої мети. І зовсім необов’язково, що це
займе багато часу; просто все залежить від того, на
чому ви забажаєте зосередити свою увагу – на
емоціях або на думках

8. Мої почуття та емоції
невидимі оточуючим
Люди неймовірно сприйнятливі та можуть
підсвідомо відчути неспівпадіння проголошених
слів мові тіла. У нас у всіх є здатність помічати
емоції
Ми повинні
зосереджуватися лише
на позитивних емоціях,
а ніяк не на негативних
З точки зору здоров’я, це дійсно справедливе
твердження. Але навіть негативні емоції можуть
служити сигналом до того, що щось слід змінити.
Негативні емоції – частина життя, а, значить,
корисно було б вивчити, як справлятися з ними,
розрізняти їх, для того, щоб могли послабити їх,
якщо дозволимо собі впустити їх
З чого ж складається емоційний інтелект?:
- Точність оцінки та вираження емоцій. Це здатність визначати емоції по
думках, фізичного стану, зовнішнього вигляду, поведінки, здатність
точно визначати емоції і пов‘язані з ними потреби.
- Використання емоцій в розумовій діяльності. Ця здатність допомагає
зрозуміти, як використовувати емоції і думати більш ефективно.
Керуючи своїми емоціями, людина може дивитися на світ під різними
кутами і вирішувати проблеми більш ефективно.
- Розуміння емоцій. Це означає, що людина вміє визначати джерело
емоцій, класифікувати їх, розпізнавати зв‘язок між емоціями і словами,
інтерпретувати значення емоцій, розумітискладні почуття, переходиміж
емоціями і подальший розвиток емоцій.
- Управління емоціями. Вміння керувати своїми і чужими емоціями
дозволяє використовувати інформацію, яку дають емоції, викликати
емоції або усуватися від них.
Існує велика кількість різноманітних способів вивчити емоційний інтелект.
Яким би не був рівень інтелекту в людини на даний момент, за правильної
підтримки та вправах можна його покращити. На відміну від когнітивного

9. інтелекту, пік якого приходиться на 17 років (а потім його рівень не змінюється
на протязі майже всього життя, поки в старості він не починає спадати),
емоційний інтелект можна покращити в будь-якому віці.
Рівень емоційного інтелекту збільшується в міру набуття життєвого досвіду.
Дослідження, проведенідокторомРувером Бар-Оном, підтверджують, що рівень
емоційного інтелекту підвищується з віком, досягає свого піку в віковій групі
між 40 та 49 роками, а потім завмирає.
Модель емоційного інтелекту Рувера Бар-Она включає в себе наступні
параметри:
- внутрішньоособистісна сфера, яка стосується нашої здатності розуміти
себе і управляти собою (самоаналіз, ассертивність (самоствердження),
незалежність, самоповага, самореалізація);
- міжособистісна сфера – (емпатія, соціальна відповідальність,
міжособистісні відносини);
- адаптивність (адекватна оцінка дійсності, гнучкість, вміння вирішувати
проблеми);
- управління стресом (переносимість стресу, контроль над імпульсами);
- загальний настрій (оптимізм, здатність отримувати задоволення від
життя, мати захоплення).
Етапи інтелектуалізації емоцій:
- невіддільність переживаючого афекту від суб’єкта (Я - відчуття).
- відокремлення емоційного переживання за допомогою його
об‘єктивізації (Я відчуваю почуття).
- формування знарядь управління емоціями призводить до розвитку
суб‘єкта переживання (Я володію почуттями).
- нове злиття з почуттямина рівні автоматизованої регуляції (Я відчуваю).
Існує 8 основних базових емоцій:
- Любов (щастя, блаженство, дружелюбність, симпатія, співчуття,
ніжність, великодушність)

10. - Насолода (ентузіазм, радість, захоплення, ейфорія, оптимізм, гордість,
задоволеність)
- Здивування (залученість, цікавість, натхнення, зацікавленість,
здивованість, захват)
- Спокій (задоволеність, полегшення, розслабленість, достаток, комфорт,
стриманість, сприйнятливість, вибачення, прийняття, безтурботність,
необразливість, мрійливість, чарівність, вдячність, надія)
- Сором (приниження, збентеження, невдобство, вина, співчуття,
незручність)
- Гнів (злість, обурення, ненависть, образа, сердитість, досада,
роздратування, мстивість, заздрість, гордовитість, презирливість,
відраза, цинічність, настороженість, заклопотаність, тривожність)
- Страх (нервозність, стурбованість, переляк, тривога, хвилювання, стрес,
боязнь, жах)
- Сум (зневіра, горе, відчай, депресія, похмурість, розчарування, біль,
апатія, нудьга, туга, хандра)
Два класичних шляхи НЕ виражати емоції:
 Поведінка, предмет
- Я відчуваю як виходжу з себе (поведінка)
- Я відчуваю себе як вижатий лимон (предмет)
 Думка
- Я відчуваю, що ти неправий (думка)
Запуск емоційної реакції
Подія, ситуація
Інтерпретація
Емоційна реакція

11. Наслідки
Інтерпретація залежить від попереднього досвіду, впливу культури,
цінностей та упереджень, впливу актуального фізіологічного та психологічного
стану людини.
В основі більшості емоційних реакцій лежать ЕГО-потреби – потреба в
контролі, потреба подобатись та потреба бути першим.
Французький дослідник Ф.Х. Варел вважає, що людина здатна обиратисвої
емоційні прояви. Науковий досвід дозволяє припустити, що деструктивні емоції
не закладені в базовій природі свідомості. Скоріше, вони є наслідком різних
обставин, звичок та схильностей, які проявляються на зовнішніх рівнях
свідомості.
Всі емоції мають право на існування. В ході еволюції емоції завжди грали
позитивну роль, допомагаючи людству вижити. Якщо людина зустрічалася з
небезпекою, то сильна емоційна реакція дозволялаїйприйнятишвидке рішення,
яке допомагало врятувати життя. Ті емоції, які ми звикли вважати негативними
(наприклад, страх), в інших обставинах можуть бути дуже корисними. Уміння
керувати емоціями – це здатність контролювати якість та кількість своїх
емоційних реакцій.
Емоційна компетентність – це сукупність знань, умінь і навичок, що
дозволяють приймати адекватні рішення та єдність трьох аспектів – «Я –
ідентичність», «Я -характер» та «Я -розвиток». Емоційна зрілість – цездатність
розуміти та розпізнавати свої емоції, реагувати по-дорослому (давати свідому
конструктивну відповідь замість інстинктивної або соціально-схваленої реакції)
та розуміти та розпізнавати емоції інших.
Управління взаємовідносинами відбувається через усвідомлення емоцій,
здатності розпізнавати та розуміти, що відчувають інші люди. Це допомагає

12. ефективно розвивати додаткові соціальні та емоційні навички, які роблять
стосунки ефективнішими, плідними та більш наповненими:
 Самосвідомість — здатність людини усвідомлювати свої емоції, вміти
аналізувати і правильно їх тлумачити.
Як розвивати:
– заведіть щоденник, час від часу аналізуйте свої записи і хваліть себе за
позитивні зміни;
– розпитайтеблизьких про слабкі і сильні сторонивашої особистості, так
ви будете знати над якими якостями вам необхідно попрацювати;
– сповільнюйтеся – тобто давайте собі час, щоб ваші емоції не виходили
з-під контролю.
 Володіння собою — вміння контролювати свої емоції навіть у складні
моменти: стримувати пориви, спокійно обговорювати розбіжності, і
уникати дій, про які доведеться пошкодувати.
Як розвивати:
– спробуйте направляти ваші негативні емоції в позитивне русло,
наприклад, гнів можна використовувати як мотивацію для тренувань;
– постарайтеся розбирати свої реакції на критичні ситуації, коли ви
спокійні – це дозволить вам краще зрозуміти самого себе.
 Емпатія — навичка «зчитування» емоцій інших людей і вміння
правильно реагувати на них.
Як розвивати:
– вчіться уважно слухати співрозмовника, дайте йому виговоритися;
– намагайтеся аргументувати протилежну позицію, приймаючиїї як свою
(поставте себе на його місце), це дозволить вам зрозуміти точку зору
людини;
– слухайте і намагайтеся зрозуміти співрозмовника.
 Мотивація. Тут слід відмітити, що нас мотивує не тільки сам результат,
але й емоції, які ми відчуваємо від досягнення тієї чи іншої мети.
Як розвивати:

13. – відстежуйте ваші успіхи, не забувайте озиратися на результати вашої
роботи;
– правильнамотивація ґрунтується на ваших цінностях. Знайдіть час, щоб
дізнатися про них більше.
 Соціальні навички — здатність вибудовувати і підтримувати відносини,
розуміючи їх мету.
Як розвивати:
- секрет розвитку цієї навички EQ в тому, щоб сформувати для нього
стійку базу з чотирьох попередніх.
Емоційний інтелект можна розвивати протягом життя. Він не є сталою
ознакою, інемає вікової межі, після якої запізно братися до вдосконалення. Яким
чином це можна робити?
По-перше, варто бути спостережливими щодо емоцій.
По-друге, якщо здається, що ви не завжди чітко виражаєте свої емоції,
просіть про фідбек тих, із ким спілкуєтеся і кому довіряєте.
По-третє, якщо ви не впевнені, чи правильно розумієте емоції інших,
питайте прямо. Це не завждидоречно іможливо, але якщо почуваєтеся з людьми
комфортно, робіть це частіше.
Техніки для розвитку EQ:
 Техніка «6 секунд». Згідно наукових досліджень, саме 6 секунд необхідно
для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора
мозку, яка відповідає за усвідомленість. Отже, візьміть собі за правило –
щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд
перед тим, як відповідати чи починати діяти.
 Щоденник своїх тригерів. Привчіть себе записувати ситуації, які вас
зачепили чи збентежили, та емоції, які у вас у зв’язку з цим виникли. З
часом ви матимете список власних ситуацій-тригерів, які виводять вас з
рівноваги, а отже зможете допомогти собі заздалегідь до них
підготуватись.
 Візьміть за звичку правило «Три задоволення в день».

14.  Техніка раціоналізації. Колипочинаєте відчувати сильніемоції, ви можете
подумки «вийти» з ситуації, подивитися на цю подію зі сторони та
спробувати відповісти на питання: Яка емоція зараз? Що я відчуваю?
(вербалізація); Яка Его-потребане задовольняється?;Чи можу я вплинути
на ситуацію? Чи хочу?; Яка мета, бажаний результат?; Як мені потрібно
діяти далі?
Висновки: Отже, можемо говорити, що емоційний інтелект є
інтелектуальною, хоча і специфічною здатністю, спрямованою на розуміння і
керування емоційними проявами та реакціями. Умови формування емоційного
інтелекту багато в чому обумовлені як індивідуально-особистісними
особливостями, так і умовами середовища. Емоційний інтелект є головною
складовою у досягненні успішної самореалізації. EQ – необхідний чинник
активізації розумової вправності.
Таким чином, щоб розвинути в собі здатність до найбільшого відчуття
щастя та успішної самореалізації, людині варто розвивати свій емоційний
інтелект. Адже завдяки йому ми можемо знайти баланс між розумом та
почуттями та наблизитись до відчуття гармонії у житті.
Тому роботафахівців психологічної служби в цьому напрямку є важливою
і необхідною.
Використані джерела інформації:
1. Гоулман Дэниел «Эмоциональный интеллект. Почему он может значить
больше, чем IQ / Дэниел Гоулман; пер. с англ. А. П. Исаевой. — 6-е изд. — М. :
Манн, Иванов и Фербер, 2018.
2. Гришина Н. В. Психология конфликта. 2-е изд. — СПб.: Питер, 2008.
3. Дерев’янко С.П. Феноменологія емоційного інтелекту: Навчально-
методичний посібник. – Чернігів: видавець «Лозовий В.М.», 2016.ш

15. 4. Баныкина С.В. Педагогическая конфликтология: состояние, проблемы
исследования и перспективы развития // Современная конфликтология в
контексте культуры мира. Москва, 2001.
5. Кроль Леонид Эмоциональный интеллект лидера //Альпина Паблишер.,
2019