2. o поліпшення суб’єктивного самопочуття та
зміцнення психологічного здоров'я;
o вивчення психічних закономірностей, механізмів та
ефективних способів міжособистісної взаємодії для
ефективного спілкування з людьми
Завдання тренінгу:
розвивати вміння емоційної та поведінкової
саморегуляції;
сприяти оволодінню навичками релаксації та
управлінням м'язовим тонусом
Мета тренінгу:
3. Постійність. (Кожен учасник працює від початку до
кінця.)
Принцип роботи «тут і зараз». (Сприяє рефлексії
учасників, умінню зосереджувати увагу на собі, своїх
думках і почуттях, розвиток навичок самоаналізу.)
Щирість і відвертість.
Активність.
Право говорити «ні».
Слухати і чути.
Конфіденційність
Говорити від свого імені.
Не оцінювати
Правила групи
5. Емоційність – особистісна властивість, яка
характеризує схильність до швидкого та
яскравого прояву емоцій. Вона відображає
внутрішню поведінку особистості. Емоційність
проявляється у зв'язку з такими діями чи
результатами, які пов'язані з мотивами,
виступаючи суб'єктивною формою вираження
значимих і актуальних потреб особистості.
Емоції (з лат. emoveo – приголомшую, хвилюю) –
психічне відображення у формі безпосереднього
пристрасного переживання життєвого сенсу явищ і
ситуацій, зумовленого ставленням їх об'єктивних
властивостей до потреб суб'єкта.
6. Зигмунд Фрейд уважав, що ми –
насамперед істоти не раціональні, а
керовані могутніми емоційними
силами, походження яких часто не
усвідомлюється. Емоції – засіб
порятунку від стану напруження і
засіб досягнення стану задоволення.
7. Альфред Адлер поділяв емоційний стан на
частини: одна, яка пов'язана із суспільством і
стосується досягнень індивідуальних цілей,
інша – пов’язана із суспільством і сприяє
соціальній взаємодії. Не пов'язані з
суспільством емоції, такі як гнів, страх,
ізольованість, спрямовані на позитивні зміни у
житті людини, за рахунок інших людей. Вони є
результатом відчуття невдалого життя й
особистісної неспроможності.
8. Нездатність людини повністю відчувати
задоволення нерідко пробуджує
почуття гніву злості. На основі
принципів терапії Рейха, спочатку треба
подолати подібні негативні емоції, а
потім можна повно і глибоко
переживати позитивні емоції, які
лежать в основі будь-якої негативної
емоції
9. Курт Левін пише: «Що більше ділянок
власної сфери особистості включено, то з
більшою вірогідністю вона реагуватиме на
події». На його думку, саме емоції в
кожному конкретному випадку обумовлені
темою, яка в подібній ситуації переважає в
соціальній групі, до якої належить
конкретна людина.
10. Емоції бажані для нас і не тільки як регулятор
моральної поведінки. Якщо людину довго
нічого не турбувало, не тривожило, вона
починає відчувати справжній емоційний
голод, що природно має свій прояв. Це добре
відоме всім, наприклад, відчуття нудьги.
Емоційний голод не просто неприємний – він
заважає нормальному розвитку організму в
дитячому віці і згубно впливає у зрілому віці.
12. Маслоу наголошував,
що для самоактуалізації важливі позитивні
емоції. Він закликав своїх колег серйозно
досліджувати
вплив на людину емоцій щастя,
радості внутрішнього спокою.
Він вважав, що негативні емоції,
внутрішнє напруження
та конфлікти забирають енергію індивіда
і не сприяють його ефективному
функціонування
13. Емоційне вигорання – це стан
емоційного, психічного, фізичного
виснаження, що розвивається як
внаслідок хронічного невирішеного
стресу на робочому місці. Розвиток
синдрому типовий для професій, де
домінує робота з людьми.
Інформаційне повідомлення
14. Погіршення стосунків з колегами та родичами;
Щоразу більший негативізм щодо дітей, батьків;
Зловживання алкоголем, нікотином, кофеїном;
Втрата почуття гумору;
Підвищена дратівливість;
Нездоланне бажання змінити фах;
Неуважність;
Порушення сну;
Підвищена вразливість до інфекційних захворювань
Втомлюваність, почуття виснаження протягом
усього робочого дня
Основні симптоми СЕВ:
15. Підтримувати себе в гарній спортивній формі;
Намагатися обдумано розподіляти всі
навантаження;
Навчитися переключатися з одного виду
діяльності на інший;
Аналізувати конфліктні ситуації і знаходити
оптимальні рішення;
Пам'ятати, що робота – хоч і основна, але тільки
частина нашого єдиного і неповторного життя
Профілактика синдрому
«емоційного вигорання»