2. ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………….. 3
1. Соціалізація молоді шляхом упровадження елементів
критичного мислення на уроках географії……………….…..8
1.1 Методика розвитку критичного мислення ………………... 15
1.2 Використання технологій критичного мислення на уроках
географії ……………………………………………………………29
Висновок ………………………………………………………41
Додатки……………………………………………………….. 43
Література ……………………………………………………. 70
3. 3
Вступ
Тема досвіду: «Соціалізація молоді шляхом упровадження
елементів критичного мислення на уроках географії»
Мета досвіду — розробити й експериментально перевірити
ефективність інноваційних форм для реалізації впровадження
елементів критичного мислення при вивченні географії в
загальноосвітньому навчальному закладі та закладі нового типу.
Предмет досвіду — зміст та форми реалізації впровадження
елементів критичного мислення на уроках географії в умовах
загальноосвітнього навчального закладу та закладі нового типу.
В основу дослідницькоїроботи покладено припущення про те, що
система реалізації впровадження елементів критичного мислення
на уроках географії в умовах гуманітарної гімназії буде
ефективною за умов:
впровадження інноваційних технологій;
запровадження особистісно-орієнтованого
підходу до формування змісту географічної освіти
учнів;
Об’єкт досвіду — система реалізації впровадження елементів
критичного мислення на уроках географії
Завдання :
1. Експериментально перевірити ефективність інноваційних
форм для реалізації впровадження елементів критичного
мислення та особистісно орієнтованого підходу на уроках
4. 4
географії: (позакласна діяльність, науково-дослідницька та
пошукова діяльність, класно-урочна діяльність.)
2. Розкрити індивідуальні пізнавальні можливості кожного
учня; розвивати його індивідуальні пізнавальні здібності,
допомогати в самопізнанні, самоактуалізації, самореалізації,
самовизначенні;
3. Формування культури життєдіяльності, яка дає можливість
продуктивно будувати власне життя за результатами
опанування новими освітніми технологіями.
4. Визначити ефективність впровадження елементів
критичного мислення на уроках географії
5. Удосконалити зміст і форми роботи щодо впровадження
елементів критичного мислення в умовах особистісно –
зорієнтованого навчання на уроках та в позакласній роботі з
географії:вивчити розвиток проблеми індивідуалізації
навчання у вітчизняній системі освіти;
6. З'ясувати доцільність використання на уроках географії
елементів критичного мислення в умовах особистісно-
орієнтованого підходу .
Актуальність досвіду визначається суперечністю між
вимогами компетентнісної та особистісно орієнтованої
парадигми освіти і реальною педагогічною практикою
вивчення географії, недостатньо забезпеченої необхідними
5. 5
для реалізації цього підходу організаційно-педагогічними
умовами.
Ідея досвіду — розробити й експериментально перевірити
ефективність інноваційних форм для реалізації впровадження
елементів критичного мислення при вивченні географії в
загальноосвітньому навчальному закладі та закладі нового
типу.
Технологія досвіду полягає в тому, що розроблені
рекомендації можуть бути використані в навчально-
виховному процесі загальноосвітніх шкіл та закладів нового
типу.
Використано комплекс методів дослідження:
теоретичні: аналіз науково-технічної, психолого-педагогічної
та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження
для визначення стану використання особистісно-орієнтованого
підходу на практиці. Для перевірки сформульованої гіпотези і
реалізації поставлених завдань вищих навчальних закладів;
моделювання навчально-виховного процесу; узагальнення,
проектування, абстрагування й класифікація з метою
визначення можливостей удосконалення форм, методів та
засобів вивчення гуманітарних дисциплін, активізації
пізнавальної діяльності;
емпіричні (анкетування, опитування, тестування,
спостереження, бесіда, самоаналіз, взаємо - та самооцінювання)
6. 6
- з метою діагностики якості навчального процесу;
педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний)
- для перевірки ефективності педагогічних умов реалізації
особистісно-орієнтованого підходу; методи математичної
статистики - для опрацювання результатів експериментів,
аналізу отриманих даних і з’ясування кількісних залежностей
між явищами і процесами, що вивчались.
Зміст полягає у визначенні сутності підготовки вчителя
географії до реалізації особистісно орієнтованого навчання,
обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов, що
забезпечують її; апробації цілісної методики забезпечення
особистісно орієнтованої професійної підготовки вчителя
географії та організації особистісно орієнтованого освітнього
середовища; визначенні змісту, структури, критеріїв і рівнів
готовності учителів географії до реалізації впровадження
елементів критичного мислення у процесі їх професійної
підготовки; впровадженні у навчально-виховний процес.
Публікації. Результати роботи над даною темою висвітлені у
10 друкованих (8 із них одноосібних) працях: 10 статтях у
наукових фахових виданнях, 2 статтях у методичних
збірниках, 2 у співавторстві .Посібник складається з опису
проблемної науково-методичної теми «Розвиток творчого
потенціалу молоді шляхом упровадження елементів критичного
7. 7
мислення на уроках географії", додатків, адреси педагогічного
досвіду та використаних джерел і літератури в кількостї – 15
8. 8
Учитель, який хоче мати високі
результати навчання, повинен
знати стилі пізнання своїх учнів,
покладати це в основу організації
спільної діяльності педагога і
школярів на уроці.
В. Сухомлинський
1. Розвиток творчого потенціалу молоді шляхом
упровадження елементів критичного мислення на уроках
географії.
Однією з найдавніших наук вважають географію, але разом з
тим це наука сучасна, так як зазнає розвитку і зараз. Географія
робить значний вплив на кожну людину, на людське життя
зокрема і на все суспільство загалом. Чи відомо на сьогодні
хоча б один предмет, окрім географії, який вивчав би процеси
та природні, соціальні явища, які відбуваються на Землі у
взаємозв’язаній логічній послідовності? Розум і сила географії
в комплексному підході до об'єктів, що вивчаються. Лише цей
предмет дає суспільству матеріал для пізнання себе як частини
єдиної природи. Географія об’єднує усі науки про Землю і цим
допомагає всьому суспільству і людині зокрема. Учені
вважають, що людство вступило із століття фізики в століття
біології. Назріває наступний крок — століття географії. Це
9. 9
вимагае підвищення рівня формування географічного творчого
мислення, географічноі культури молодого покоління, вміння
критично мислити [1, 6].
Критичне мислення - це здатність чітко і раціонально
мислити, що робити чи у що вірити. Це включає в себе
здатність займатися рефлексивним і самостійним мисленням.
Будь-хто з вмінням критичного мислення здатний зробити
наступне:
зрозуміти логічні зв’язки між ідеями
ідентифікувати, побудувати та оцінювати аргументи
виявляти невідповідності та загальні помилки в
міркуваннях
систематично вирішувати проблеми
визначити актуальність та важливість ідей
роздумують про обгрунтування власних переконань і
цінностей
Критичне мислення не є справою накопичення інформації.
Людина з гарною пам'яттю і знайомий з багатьма фактами не
завжди має досягнення у критичному мисленні. Людина, яка
критично мислить, здатна зробити висновки, вона знає, як
використовувати інформацію для вирішення проблем, а також
шукати відповідні джерела інформації, щоб інформувати себе.
10. 10
Критичне мислення не слід плутати з аргументацією чи
критикою інших людей. Хоча навички критичного мислення
можуть бути використані для викривлення помилок та поганих
міркувань, критичне мислення також може відігравати важливу
роль у спільних міркуваннях і конструктивних завданнях.
Критичне мислення може допомогти нам набути знань,
покращувати наші теорії та зміцнювати аргументи. Ми можемо
використовувати критичне мислення для покращення робочих
процесів та вдосконалення соціальних інститутів. [14]
У чому ж полягає важливість критичного мислення?
Критичне мислення - майстерність мислення загальної області.
Здатність обдумувати всі свої дії і вчинки чітко та раціонально.
Якщо вмайбутньому учні будуть працювати в галузі освіти,
досліджень, фінансів, менеджменту або юридичної професії, то
критичне мислення, стане їм у нагоді. Але навички критичного
мислення не обмежуються певною тематикою. Уміння мислити
добре і систематично вирішувати проблеми - це перевага будь-
якої кар'єри.
Критичне мислення дуже важливе в орієнтуванні у просторі
та економіці нових знань. Світова економіка знань керується
інформацією та технологіями. Необхідно швидко і ефективно
впоратися зі змінами. Нова економіка посилює вимоги до
гнучких інтелектуальних навичок та вміння аналізувати
11. 11
інформацію та інтегрувати різноманітні джерела знань у
вирішення проблем.
Критичне мислення покращує вміння володіти мовою, чітко та
систематично висловлювати ідеї, здатність аналізувати все,
що відбувається в географічному середовищі та надає
можливість розкрити здібності. Також воно сприяє
творчості. Для творчого вирішення проблеми потрібно не
просто мати нові ідеї. Таке мислення відіграє вирішальну роль
у оцінці нових ідей, виборі найкращих і, якщо необхідно,
модифікації цих їдей.
Критичне мислення має вирішальне значення для
саморефлексії. Щоб жити здоровим життям і відповідно
структурувати життя, потрібно виправдовувати і відображати
цінності та рішення, створює інструментарій для процесу
самооцінки.
Гарне критичне мислення є основою науки та демократії.
Наука вимагає критичного використання причини в
експерименті та теорії підтвердження.
Критичне мислення є підходом до освіти, де раціональне
мислення та суворість завжди є передовим фактором навчання
Щоб молодь з цікавістю ставилася до вивчення географії,
необхідно спрямувати свою діяльність з репродуктивного до
творчого напрямку. Тому це і є головним завданням учителя та
12. 12
його педагогічної діяльності. Тим більше, що географія дає
великі можливості для цього. Деякі люди вважають, що
критичне мислення перешкоджає творчості, оскільки вимагає
дотримання правил логіки та раціональності, але творчість
може вимагати порушення правил. Це неправильне уявлення.
Критичне мислення цілком сумісно з мисленням «поза
рамками», що ставить під загрозу консенсус та здійснює менш
популярні підходи. Якщо що-небудь, критичне мислення є
невід'ємною частиною творчості, тому що нам потрібне
критичне мислення для оцінки та вдосконалення наших
креативних ідей.
Критичне мислення зазвичай означає аналітичне мислення. У
класі таке мислення тісно пов'язане з географічним
опитуванням і розвиває здатність учнів думати як географів;
оскільки розвиває географічне розуміння. Таке мислення кр
допомагає підвищити рівень навчальних досягнень учнів.
Таким чином, критичне мислення на уроках географії може
включати:
покращення розуміння інформації, знань та ідей,
наприклад, шляхом вивчення доказів, розгляду
альтернативних рішень та навчання, щоб відрізняти факт
від думки;
критичне мислення допомагає формувати географічне
розуміння та здатність досягати обгрунтованих
13. 13
висновків шляхом практики трьох понять: суворість,
раціональність та аргументація;
стаючи більш відкритим мислителем, наприклад,
викриваючи припущення через дебати та розглядаючи
етичні проблеми, що лежать в основі географічних змін,
критичне мислення допомагає учням стати більш
автономними учнями, тому допомагає уникати вказівки
учням, що думати чи робити;
учні краще замислюються, наприклад, відображаючи не
тільки те, що було вивчено, але і наскільки добре: це
іноді називають методознавством, і це виражається у
розумових навичках ;
критичне мислення потребує певної уваги щодо
планування навчальних уроків та програм, розробки
проектів. Наприклад, при дослідженні географічного
поділу праці або розвитку країн в географії;
За допомогою впровадження елементів критичного мислення
на уроках географії в учнів формуються розуміння процесів та
пов’язаних з ними зв’язків, вміння висловлювати власні думки,
та аргументувати різні погляди і, головне, вирішити проблемні
питання та робити відповідні висновки . Таке мислення
найкраще застосовується для отримання та розгортання більш
глибокого географічного розуміння, а не як практичне заняття
самостійно. Критичне мислення особливо цінне через
14. 14
складність та динамічність географії, і це актуально для учнів
усіх вікових груп, підтримуючи їхнє сучасне навчання,
майбутнє працевлаштування та життя як знаючих та активних
громадян
Так, наприклад при вивченні теми у 9-10 класах «Політичні
та економічні системи світу. Типологія держав» за допомогою
елементів критичного мислення можна сформувати в учнів
особливі погляди на країни, що розвиваються, наприклад, що ці
країни можуть бути певним чином класифіковані, наприклад,
багаті / біді і що країни кожної групи мають особливі
характеристики. Можна організувати дослідницькі уроки, які
сформують поняття в учнів про економічний розвиток країн у
різних частинах світу, на яких учні розглянуть різні способи
класифікації країн і визначать найкращий спосіб класифікації.
15. 15
1. 1 . Методика розвитку критичного мислення
На уроках географії дуже доцільно застосовувати різні
методи критичного мислення, а саме:
1. Метод-розминка «Кросворд»
Учням пропонується колективно скласти простий
кросворд тільки з горизонтально розташованих слів. По
вертикалі вчитель пропонує слово, яке є темою уроку чи
його ключовим словом. Учні об’єднуються в групи, кожна з
яких пропонує слово, в якому була б літера “ключового
слова”, супроводжуючи його своїм коментарем. Слова
повинні відповідати предмету.
Даний метод можна використовувати на різних етапах уроку.
2. Метод “Розминка “Закінчи речення”
Учитель перед початком уроку пропонує учням заручитися
підтримкою однокласників у навчальній діяльності. Для цього
16. 16
він пропонує закінчити речення: «Вміти мислити необхідно для
того, щоб …».
Можливі відповіді учнів:
щоб успішно жити в сучасному світі;
щоб вірно обрати професію;
щоб вміти використовувати знання;
щоб бути майстром на всі руки;
щоб бути професіоналом;
щоб здійснити свої мрії і т. д.
3. Метод «Асоціативний кущ»
Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Цю
стратегію рекомендується використовувати на етапах
актуалізації і рефлексії як під час групової роботі, так і
індивідуально.
Для складання асоціативного куша слід дотримуватися
таких правил:
Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово чи
фразу, виділити її певним чином.
Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на
думку.
Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є
невпевненість.
17. 17
Після заповнення «куща» вказати проблеми чи теми, для
розгляду яких необхідна додаткова інформація.
Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє
час.
Приклади використання
Північний
Льодовитий
океан
S=14,1 млн. км2
t=30о-40оC
Трансарктична
течія
Гренландія
Найбільша глибина
5527 м
Північний
морський
шлях
Найменший
Найхолодніший
Наймілкіший
Найбільший
шельф
18. 18
4 Метод «Есе»
Есе як метод формування критичного мислення полягає у
написанні тексту в довільному стилі.
Це дозволяє:
глибше зануритись у проблему й власний внутрішній
світ під час її розв’язання;
розширювати й удосконалювати кругозір;
розвивати спостережливість;
збагатити словниковий запас;
удосконалювати усну і писемну мову;
Тихий океан
S=187,7 млн. км2
Куросіо
50% вилову
риби
Нова Гвінея
Нова Зеландія
Великий Бар’єрний
риф
Океанія
Філіппінське
море
Маріанський
жолоб
11022 м
Найбільший
Ф. Магеллан
19. 19
«почути» себе, проявити повагу як до своєї думки, так і
до думок інших людей;
Написання есе відбувається за таким алгоритмом:
Збирання інформації за проблемою.
Аналіз інформації.
Виявлення власної точки зору.
Викладення власної точки зору.
Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим. Може
бути необмеженим у часі чи займати від 5 до 20 хвилин.
Найчастіше на уроках критичного мислення есе
використовується для підбиття підсумків уроку або як
результат дискусії чи диспуту. Есе можна використовувати не
тільки на уроках з різних предметів, але і як домашнє завдання,
а також на особистісно зорієнтованих виховних годинах.
Приклади використання.
Вода – це наше багатство. Не даремно в народі кажуть, що
без води і ні туди, і ні сюди. Тому до неї необхідно ставитися як
до найціннішого ресурсу планети Земля.
А чи це так? Ні!!! Сьогодні ми все частіше чуємо сигнал
«SOS!». Його надсилають не кораблі, що тонуть, його надсилає
сам Океан!
20. 20
Як люди, найрозумніші істоти на планеті, не розуміють, або
не бажають розуміти, до якої біди може привести забруднення
вод Світового океану?
Океан уже не може самовідновлюватися. Його дно –
справжнє сміттєзвалище. Сміття, викинуте в одному кінці,
океан поверне людям в іншому. Відбувається колообіг сміття
між Людиною і Океаном.
Сьогодні океан потребує допомоги, піклування, розуміння
того, що загибель океану приведе людство до фатальних
наслідків .
5 Діаграма «Ейлера - Вена»
Має вигляд двох чи більше кіл, які частково накладаються
одне на одне так, що утворюється спільний простір. Та частина
діаграми, яка обмежена лівим колом, використовується для
запису властивостей, які є характерними виключно для
першого об’єкта. Відповідно та частина діаграми, що обмежена
тільки правим колом, призначена для запису властивостей
другого об’єкта. Перетин кіл використовується для запису
загальних властивостей.
21. 21
Складання такої діаграми допоможе учням глибше усвідомити
зв’язки між поняттями. Їх властивостями, структурою
інформації. Таке подання інформації сприяє не тільки більш
високому рівню узагальнення, але й є ефективним засобом
поглиблення знань і більш міцного їх запам’ятовування.
Даний метод може бути використаний як на етапі
актуалізації, так і під час систематизації знань учнів.
6. Метод «Прес».
Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і
формулювати свою думку відносно спірного питання;
розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді
чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана
на будь-якому етапі уроку.
Температура Атмосферний тиск
22. 22
Етапи методу
1.Висловлюємо свою думку: “Я вважаю…”
2.Пояснюємо причину такої точки зору: “Тому що…”
3.Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї
позиції: “…Наприклад…”
4.Узагальнюємо, формулюємо висновки: “Отже…”, “Таким
чином…” [15]
Приклади використання:
1 група Ми вважаємо, що твердження «Океан – диво природи»
- вірне. Тому, що в океані дуже багато загадкових місць.
Наприклад: Великий Бар’єрний риф, цікавий підводний світ
Червоного моря, Океанія, Саргасове море, яке не має берегів,
Ісландія – острів вулканів і гейзерів та багато інших. Отже,
твердження «Океан – диво природи» - вірне.
2 група Ми вважаємо, що твердження «Океан – це стихія» -
вірне. Тому, що явища, що зароджуються і відбуваються в
океані, людині не підвладні. Наприклад, високі вітрові хвилі,
припливи і відпливи, тайфуни, цунамі, моретруси, вулкани.
Отже, твердження «Океан – це стихія» - вірне.
3 група Ми вважаємо, що твердження «Океан – це скарб» -
вірне. Тому, що в товщі води і під океанічним дном приховані
різні ресурси. Наприклад: біологічні – риба і водорості,
мінеральні – корисні копалини, енергетичні – енергія хвиль,
23. 23
течій, припливів та відпливів, оздоровчі. Отже, твердження
«Океан – це скарб» - вірне.
7 Мето «ЗХВ»
(Знаю / Хочу дізнатися/ Вивчив)
Може бути використаний для вивчення матеріалу як в продовж
одного, так і декількох занять
Аркуш розбивається на три широкі колонки: «Знаю», «Хочу
дізнатися», «Вивчив». Послідовність змістовних тверджень, які
не викликають сумнівів, записуються у першу колонку. Цікаві
та спірні запитання записуються у другу колонку. Після
обробки інформації в третю колонку записуються основні
положення нового матеріалу, виділяються відповіді на
поставлені запитання. Зміст третьої колонки обговорюється,
отримані знання порівнюються з відповідями, що
прогнозувалися.
8. Метод “Рюкзак”
Метод етапу рефлексії “Рюкзак” дає можливість залучити
кожного учня класу до роботи на цьому етапі. Полягає в тому,
що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на
запитання: “Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали
на уроці вони візьмуть із собою для використання на інших
уроках, у житті, для виконання домашнього завдання?” Папірці
24. 24
з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний).
Вибірково знайомляться з відповідями.
Особливості методу:
- дає можливість залучити всіх учнів;
- виділити головне;
- вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку
зацікавленості до предмета та позитивних емоцій;
- надає вчителю інформацію про методи роботи, що були
важливими для учнів, сподобались їм;
- створює основу для проведення мотивації на наступних
уроках
9. Метод “6 мислячих капелюшків” Едварда де Боно
ЛЕГЕНДА ПРО СТАРОГО МАЙСТРА
Жив-був старий мудрий Майстер. З усіх земних багатств був у
нього тільки кольоровий фетр. Але мав він золоті руки і мудру
душу, тому Майстер дарував людям більше, ніж головні убори
— капелюхи, кепки, панами, чепчики. Радісними і
натхненними, рішучими виходили з майстерні люди,
забираючи своє замовлення. Чи треба говорити про те, як
славився Майстер, як вдячні були йому люди за чудові
капелюхи, в яких таївся великий секрет великого Майстра.
Але минали роки, і настав час, коли пішов в інший світ старий
Майстер, залишивши шістьом синам майстерню, клаптики
25. 25
кольорового фетру і капелюхи. Шість різнокольорових
капелюхів — білий, чорний, червоний, зелений, жовтий і синій.
«Мабуть, це і є те незвичайне замовлення, над яким останнім
часом так самовіддано працював батько — вирішили сини
Майстра. — Значить, скоро повинен з’явитися і замовник, який
щедро розрахується з нами за батьківську роботу. Ми
розподілимо зароблені гроші й зможемо мандрувати з ними по
світу».
Але скільки не чекали сини приходу таємного замовника, так і
не дочекалися. Робити нічого, треба ділити батьківську
спадщину —розбирати капелюхи і вирушати в різні куточки
світу
На основі цієї казкової інтерпретації розроблено метод
формування та розвитку критичного мислення, який
використовується для аналізу проблеми, ситуації, для групової
дискусії, коли необхідно розглянути предмет під різним кутом
зору, об’єктивно оцінити явище, змоделювати різноманітні
ситуації та спрогнозувати їх розвиток. [7]
Цей метод навчає:
по-різному оцінювати ситуацію;
думати різними способами;
прогнозувати події
26. 26
Білий капелюшок – виділення фактів, цифр, відомостей,
статистики. Даною групою інформація не оцінюється.
Червоний капелюшок – емоції, почуття, передчуття,
визначення здібностей, на розвиток яких вплинула ситуація, що
розглядається.
Жовтий капелюшок – оптимістичні, позитивні сторони,
вміння побачити позитивне в будь-якій ситуації.
Чорний капелюшок – критика, негативні сторони події,
ситуації, явища.
Зелений капелюшок – колір життя, досліджень, нових ідей,
пропозицій.
Синій капелюшок – колір знань, осмислення, практичного
використання знань, підведення підсумків, життєвий урок, який
можна винести із ситуації
Як один з варіантів застосування методу Е. де Боно є
використання великої квітки, у якої 6 різнокольорових
пелюсток. Її серцевина – це прогнози учнів щодо майбутнього
використання природних ресурсів материків, розвитку
господарства окремих країн, створення заповідних територій,
ролі співпраці країн у взаємовигідному вирішенні питань
Даний метод доцільно використовувати не тільки на етапі
рефлексії, але й на початку вивчення нового розділу чи теми .
Так, готуючись до першого уроку-екскурсу по темі “Африка”,
27. 27
можна розділити учнів на 6 груп. Учні працюють з
довідниками, енциклопедіями, журналами. [11]
І група (Білі капелюшки) – складає візитівку материка, без
аналізу явищ і об’єктів.
ІІ група (Червоні капелюшки) – збирає інформацію про
географічні об’єкти і явища, що викликали у них емоційне
здивування і захоплення (о. Чад, влк. Кіліманджаро, вдсп.
Вікторія, р. Ніл).
ІІІ група (Чорні капелюшки) – збирає факти, які викликають
негативні емоції, критику (на материку розташовані найбідніші
країни світу і, маючи величезні запаси корисних копалин,
цінних порід дерев, люди потерпають від голоду і хвороб).
IV, V, VI групи збирають і обробляють інформацію згідно з
кольорами.
По закінченню аналізу діти висунули свої пропозиції щодо
майбутнього Африки, створивши серцевину квітки.
Критичне мислення сприяє формуванню географічних
навичок як на уроках географії, так і в позакласній роботі.
Географічні навички забезпечують необхідні інструменти та
методи, щоб діти могли мислити географічно. Вони є центром
географічного підходу до розуміння фізичних та людських
моделей та процесів Землі. Географічні навички
використовуються для прийняття рішень, важливих для
повсякденного життя, де купувати або орендувати будинок; де
28. 28
знайти роботу; як дістатися до роботи або до будинка друга,
куди поїхати у відпустку чи де відвідувати школу. Всі ці
рішення передбачають можливість придбання, організації та
використання географічної інформації. Щоденні рішення та
діяльність людей пов'язані з систематичним та просторовим
мисленням щодо екологічних та соціальних питань.
Географічне мислення вимагає базового розуміння
географічних концепцій дозволять молодим людям розрізняти
зв’язки та взаємовідносини між об’єктами та явищами,
поглиблюючи їх концептуальне розуміння світу. Географічне
мислення є складовою критичного мислення і має вирішальне
значення для розширення поняття критичного мислення у
вивченні учнями географії.
29. 29
1.2. Використання технологій розвитку критичного
мислення на уроках географії
За допомогою яких же інноваційних форм і методів можна
розвивати в учнів критичне мислення? (Додаток А,Б,В)
Тільки учні починають вивчати загальне землезнавство, вони
відразу ж починають творчо діяти. Перша дослідження у 6
класі «Спостереження за висотою сонця над горизонтом та
опрацювання зібраних матеріалів». Іншими словами перед
учителем стоїть завдання організувати спостереження. Як
багато вміщують ці рядки. Обов’язково демонструються кращі
календарі, відбирається разом з учнями матеріал, який можна
використовувати для характеристики пори року, місяця,
характерної погоди. Найкращі роботи, можуть побачити
учителі, батьки. Діти цього віку дуже легко включаються в таке
творче змагання одне з одним, всі із задоволенням ведуть
календарі погоди, охоче здають їх на перевірку [9].
Для перевірки домашнього завдання складаються цікаві
питання, які спираються на знання тексту підручника,
пропонується гра «До першої помилки», «Знавець
номенклатури», «Ти мені, я тобі» ( Додаток А), експрес-тести
«Естафета» (Додаток Б ,В).
Такі форми роботи не лише цікаві для дітей, а й примушують
учня дуже уважно читати текст параграфа, звертати увагу на
30. 30
дрібні деталі, розвивають пам’ять та уміння спостерігати,
логічно мислити і звертати увагу на характерні деталі
географічних об’єктів [12]. Таку роботу можна провести з усіх
тем географії.
Часто на уроці учні обмінюються запитаннями - відповідями.
Такий обмін запитаннями та відповідями набагато
ефективніший для вивчення матеріалу та закріплення знань.
Учитель у цьому випадку виступає лише координатором чи
асистентом у грі. Про ефективність використання таких форм
роботи свідчать творчий настрій учнів, бажання працювати на
уроці. Учні можуть свої питання поставити у вигляді ребусів,
кросвордів, вікторини тощо [13].
Творчий потенціал учнів якнайповніше розкривається при
складанні і оформленні кросвордів, формується уміння
аналізувати, систематизувати матеріал. У дітей при цьому
розвивається логічне мислення, грамотність, розширюється
кругозір та формуються елементи наукового світогляду. Для
учнів такий вид роботи є найпопулярнішим та заслуговує на
увагу [5], [14]. (Додаток Б,В)
Також у своїй роботі з учнями доцільно використовувати
географічні загадки (Додаток Б,В ). За роки роботи з учнями
спостереження показали, що не має дитяча фантазія та дитяча
креативність невичерпні.
31. 31
При вивченні материків і країн учні складають візитні
картки, за такими показникам: площа; населения; густота
населения; столиця; герб; прапор. Учні складають емблеми
материків, країн, окремих територій, потім захищають їх. У
даному випадку діти проводять велику аналітичну роботу,
відбираючи природні компоненти для характеристики об'ектів,
що вивчаються . (Додаток Б).
На уроках та і в позакласні роботі варто приділяти значну
увагу роботі з картами, географічній номенклатурі, топоніміці
(Додаток Б,В). Питання на знання топоніміки завжди сприяють
активізації навчальної діяльності. Діти шукають інформацію
про походження назв географічних об’єктів, що вивчаються,
збирають про них легенди, казки, міфи (Додаток В).
Звичайно, максимально використовуються як традиційні так і
нестандартні прийоми роботи з картами (Додаток А). Цікавими
формами роботи (особливо для учнів середньої ланки) є
віртуальні мандрівки по карті, уроки – подорожі. Такі подорожі
проходять під музичний супровід (записи шуму моря,
скрекотання чайок тощо)(Додаток Б). Це спонукає та
наштовхує дітей на творчу діяльність та підвищує мотивацію
до вивчення географії (Додаток Е)
Одним з головних завдань сучасного вчителя є робота по
формуванню самостійної навчально-пізнавальної діяльності
32. 32
учнів [4]. Адже тільки в процесі самостійної роботи з
різноманітними джерелами географічних знань і в процесі
передачі набутих власноруч знань іншим учням формуються
найбільш стійкі учнівські компетенції. Досвідчений вчитель
має можливість і повинен керувати цим процесом. З цією
метою практикується широке використання роботи в
динамічних та постійного складу групах (Додаток Б, В, Г)
Працюючи в групах, учні вивчають матеріал та набувають
вміння міжособистісного спілкування. Результатом навчання в
групах є більш високі досягнення учнів, більш високий рівень
мотивації, максимально позитивне ставлення до навчання
(Додаток Д,Е). Робота в групах проводиться у процесі
виконання при виконанні творчих і практичних завдань, для
пошуку навчальної інформації, підготовці та проведенні дебатів
і презентацій, під час вивчення та повторення навчального
матеріалу тощо (Додатки А, Б, В).
У груповій роботі чітко спрацьовує принцип «Кожен бере
участь» [2]. Форми роботи, за яких у класі пересаджують дітей
за переставлені парти, але всі вони сидять та слухають, а тільки
один з учнів працює та відповідає, не мають відношення до
групових. Тому однією із найпривабливіших сторін групової
роботи є її результативність (Додаток Е). Кожен учень у
результаті групової роботи отримує оцінку, до неї може
заробити додаткові бали або ще одну поважну оцінку (Додаток
33. 33
Б.) Тому групову роботу доцільно використовувати як одну з
форм проведення тематичної атестації. Якщо на звичайному
уроці учень виявляє активність переважно у тих формах
роботи, які йому подобаються або даються легко, то в груповій
роботі він мусить виконати весь спектр завдань,
напрацьовуючи різні знання, вміння, навички, але знову-таки у
сприятливому для психіки дитини середовищі. Цю умову важко
переоцінити для подальшого розвитку особистості. Робота в
групі не лише сприяє розвитку критичного мислення, а й
розвиває моральні якості учня, виховуючи у нього
відповідальність не тільки за свою роботу, але й за роботу всієї
групи; об’єктивність під час оцінювання своїх однокласників.
При цьому він мимоволі створює алгоритм відповіді, виділяє
головне [14], а також сміливо робить припущення, аналізує
інформацію, робить висновки, аргументуючи їх.
Групова робота – чудовий «заощаджувач часу» уроку. Це
стосується не лише зароблених оцінок. Використовуючи її,
можна попрацювати над цілим блоком матеріалу, зануритись у
нього, вдосконалити самостійну роботу з підручником, яка не
тільки допомагає запам’ятовувати навчальний матеріал, але й
учить виділяти найсуттєвішу інформацію, співвідносити її з
картою тощо. Таким чином відпрацьовується самостійність,
зникає невпевненість у своїх можливостях та страх перед
новизною, що іноді тривожить учня (Додаток Б, В).
34. 34
Групова робота дає змогу учням рухатись на уроці: вставати,
переходити до іншої парти та повертатись назад. Ніхто не
забороняє при цьому зробити виразний жест, енергійно
посперечатись, доводячи свою думку [18].
Найчастіше групова робота використовується для:
перевірки вивченого;
вивчення нового матеріалу;
вирішення проблемних питань (Додаток А,В).
Для проведення групової роботи з перевірки вивченого
(домашнього завдання або вивченої тут же на уроці теми),
необхідно підготувати аркуші із завданнями та розбити клас на
групи (Додаток В,Г). Зазвичай вони складаються з чотирьох-
шести учнів, які збираються біля однієї парти (парти при цьому
переставляти немає ніякої потреби – учні із задоволенням
працюють стоячи). Наприклад, перша група отримала завдання
розказати про висотну поясність Українських Карпат. Учитель
зразу ж визначає термін роботи (наприклад, 10 хвилин)
(Додаток В).
Учні групи мають право виділити одну-дві хвилини на
повторення, після цього кожен учень по черзі відповідає на
запитання членам своєї групи. У результаті – три рази почута та
один раз переказана інформація! Рівень засвоєння її дуже
високий. У той же час у свідомості учнів виникає пріоритет
розуму й знань, відчуття самоповаги та впевненості у своїх
35. 35
силах, бо працюють і сильні, й найслабші учні, останні
тягнуться за першими й можуть наздогнати: їм допомагає
чотирикратне повторення [8].
Протягом десяти хвилин кожен учень повинен відповісти сам
та вислухати інших членів групи та отримати колективно
виставлену кожному оцінку. При цьому діти не гірше за
вчителя, якому завжди бракує на це часу, коментують зароблені
однокласниками оцінки, спонукають їх до удосконалення усних
відповідей. Оцінки записуються на окремих аркушах та
здаються вчителеві. Починається етап перевірки групової
роботи.
Чим же в цей час займаються учні, які не відповідають? Якщо
робота йде з домашнім завданням, то учні класу можуть
виконувати завдання за контурною картою, вправи на
повторення, розв’язання географічних задач. Коли групова
робота закріплює пояснення вчителем нового матеріалу,
доцільно дати завдання записати тези відповідей (одне
найголовніше речення з кожної відповіді), перевірити
однокласника за підручником та оцінити його, намалювати
схему, малюнок, що ілюструє відповідь. Таким чином, за урок
можна не лише вивчити новий матеріал, але й оцінити
навчальні зусилля кожного (Додаток А, Б).
36. 36
Групова робота, спрямована на розв’язання проблемних
питань, може проводитися в ігровій формі: експедиція,
подорож, пошук скарбів, врятування планети, захист проекту
тощо. При цьому на уроці не потрібен зайвий антураж (вірші,
які чекають пів-уроку, складні костюми, громіздке оформлення
кабінету). Необхідним для кожної групи є пакет із завданням,
побудованим таким чином, щоб спрямувати учнів на певну
діяльність, яка й призведе до самостійного розв’язання
проблеми [18] .
Групова робота може бути ще й «вихователем» учнів,
повністю відповідаючи сучасним потребам навчання та
розвитку особистості дитини (Додаток Б).
Цікаво проводити групові роботи на місцевості, досліджуючи
елементи ПТК, метеорологічні показники тощо. У такій роботі
можна користуватися тими ж засадами, що й під час групової
роботи для розв’язання проблемних питань [9] (Додаток В).
Для вирішення більшості проблем необхідна робота цілої
групи дітей – команди. Групове навчання має багато переваг.
По-перше, воно допомагає учням розібратися, що саме їм
потрібно, щоб знайти рішення чи взяти участь у творчій роботі,
і для цього їм не обов’язково знати всі відповіді чи бути
фахівцями. У невеликих групах вони вчаться думати і
обговорювати те, що вивчають. Більше того, групове навчання
37. 37
сприяє формуванню правильного ставлення до екології й інших
предметів, активізує творче і критичне мислення, учить
самооцінки і поваги до однолітків.
Групове навчання буде найбільш ефективним, якщо кожен
учень класу буде поділяти почуття відповідальності ведучого
чи лідера за весь клас, практикуватися в колективній роботі й
одержувати індивідуальну оцінку.
Ефективній колективній роботі також сприяють добре
продумані ролі для кожного учня в кожному з видів робіт у
класі.
Доцільним є при вивченні окремих тем з географії
використання опорних конспектів та листів опорних сигналів.
Можна учням запропонувати конкурс на найкращий опорний
конспект де все позначено спеціальними умовними
позначеннями. Також пропонується учням спочатку макет
опорного конспекту, а потім його разом доповнювати. Така
робота проводиться у групах або у парах. Можна таке завдання
давати на домашнє опрацювання чи опрацювання командою на
позакласному географічному заході. (Наприклад: «КВК»,
«Брейн-ринг» , гра «Що?, Де?, Коли?» тощо.)
Не можна обійти увагою і проектні роботи учнів у вигляді
електронних презентацій, стіннівок, рефератів, фотоколажів та
оформлених пошукових робіт [12, 13] (Додаток В). Зазвичай
учні дуже відповідально ставляться до таких завдань і кожен
38. 38
урок чи позакласний захід з використанням мультимедійних
презентацій, відеозаписів та фотоколажів перетворюється на
справжню подорож у казку, герої якої добре відомі – вітри,
гори, рівнини, річки та озера, тварини, рослини, різні країни.
Правда, казка ця призначена не для малят, а для учнів
середнього і старшого віку. Тому всі пригоди й перетворення в
ній відбуваються дещо по – іншому, по – дорослому.
Однією з цікавих інноваційних технологій перевірки знань
учнів є тестові завдання переважно творчого характеру під
назвою «інтелектуальний марафон» (Додаток Є ).
Інтелектуальний марафон з географії - це форма визначення
рівня інтелектуальних здібностей учнів з даного предмету.
Інтелектуальний марафон проводиться з даної дисципліни
кожного семестру з метою розкриття творчого потенціалу
кожної дитини. Передбачає розвиток критичного мислення, а
також формування і розвиток логічного мислення, пам’яті,
уваги, вмінню пояснювати учнем процеси та явища,
порівнювати, систематизувати та узагальнювати.
При створенні завдань необхідно керуватися такими
критеріями:
- Створення завдань відповідно до рівнів навчальних
досягнень учнів, які представлені у вигляді тестів, ігор,
практикумів;
39. 39
- Використання системи пізнавальних і діагностуючих
завдань, при якій кожен учень виконує завдання
відповідних рівнів складності.
У цьому зв’язку пропонуються різні типи завдань
творчого плану, що дозволяють учням спиратися на набуті
знання.
Особливий інтерес представляють завдання підвищеної
складності, призначенні для учнів, що вміють аналізувати,
виділяти головне, досліджувати, робити висновки. Ці
конструктивні й творчі завдання дозволяють створити умови
для активізації критичного мислення учнів, самостійного
пошуку рішень [11].
Результатом проведення інтелектуального марафону є
спрямованість на збільшення самостійної, інтелектуальної
роботи учнів як на заняттях, так і в позаурочний час,
забезпечення оптимального ритму навчальної роботи
гімназистів, орієнтація на те, що знання повинні
формуватися не як механічне складання розрізнених частин,
а як чітка система взаємопов’язаних компонентів.
Використовуючи такі форми роботи на уроках та уміле їх
поєднання чи комбінування учителем призводить до того, що
наші учні охоче та з великою цікавістю працюють з
підручником, картами, краще запам’ятовують матеріал, під час
40. 40
його повторення дають чіткі, аргументовані та змістовні
відповіді (Додаток Е). Запропоновані форми роботи можуть
бути використані як на уроках різного типу так і в позакласній
роботі – екскурсіях, семінарах, КВК, тощо (Додаток А,Б,В).
Вони підвищують якість та ефективність сучасного уроку
географії в умах особистісно зорієнтованого навчання,
перетворюють учнів з пасивних слухачів у активних та
допитливих шукачів знань, сприяють засвоєнню матеріалу,
розвивають навички самоосвіти, уміння пояснювати процеси та
явища, що відбуваються у природі та суспільстві, формують
елементи світогляду, виховують грамотну та освідчену
особистість, дбайливого господаря, раціонального
природокористувача та свідомого громадянина України.
41. 41
Висновок.
Застосування засобів критичного мислення під час
вивчення географії створює додаткову мотивацію до навчання.
Учні краще засвоюють матеріал, тому що їм цікаво. Учні
вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний
раніше матеріал; у них виробляється вміння діяти і приймати
рішення самостійно чи в складі групи та вирішувати конфлікти;
шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з
різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для
виконання конкретних завдань, здійснюється перехід до
педагогіки партнерства. Учні більш упевнено виконують
складні розумові операції, відповідають на запитання високого
рівня, самостійно навчатися. Учні різних вікових категорій
беруть активну участь у розробці й проведенні позакласних
занять, інтелектуальних змагань,створенні презентацій з
визначенням особистого бачення вирішуваних проблем..
Використання технології розвитку критичного мислення
дозволяє сформувати наступні вміння й навички роботи з
інформацією:
знаходити, осмислювати, використовувати потрібну
інформацію;
аналізувати, систематизувати, представляти інформацію
у вигляді таблиць, схем, графіків;
42. 42
порівнювати об’єкти та явища, при цьому самостійно
виявляти ознаки або лінії порівняння;
виявляти проблеми які є в тексті, знаходити можливі
шляхи рішення, вести пошук необхідних свідчень,
використовувати різні джерела інформації.
Таким чином, розвиток критичного мислення – це
багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання
учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну
розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя.
Оволодіння основними принципами та операціями логічного
мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль
мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-
якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення.
Отже, формуючи географічну компетентність учнів за
допомогою технології розвитку критичного мислення, педагог
передає їм «ту життєву мудрість, яку називають умінням жити»
[15]
43. 43
Додаток А.
Форми та прийоми позакласної роботи з предмета
Географічні ігри та розваги
«ДО ПЕРШОЇ ПОМИЛКИ»
Учитель задає кожному учню класу окреме запитання. Учень
довго не роздумуючи повинен швидко відповісти.. Якщо діти
відповідають вірно, то залишаються надалі в грі, а якщо
помиляються при відповіді, то учень вибуває з гри. І
продовжується ця гра поки не залишиться один учень-
переможець. Гра може проводитися на узагальнюючих уроках,
всіх учнів легко оцінити.
«ТИ-МЕНІ, Я –ТОБІ»
Клас ділять на дві команди. Учень з кожної команди задає своє
запитання, називаючи прізвище учня який відповідатиме. Якщо
учень - «супротивник» відповів правильно, його черга задавати
запитання протилежній команді. Команда, яка дала більше
вірних відповідей є переможцем.
«ЗНАВЕЦЬ НОМЕНКЛАТУРИ»
Участь беруть дві команди. Викликають двох учасників (по
одному із команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а
другий на такій відстані від неї, щоб йому не було видно на
44. 44
карті написів назв географічних об’єктів. Учень біля карти
показує указкою географічні об’єкти ( гори, рівнини, міста,
острови, півострови та ін.). Другий учень, котрий стоїть на
відстані, повинен назвати ці об’єкти.. Через деякий час учні
міняються місцями. Так до карти викликають кілька пар.
Перемагає та команда, яка менше зробить помилок.
45. 45
Додаток Б
Урок-мандрівка у 8 класі.
Тема. Фізико-географічна характеристика Чорного моря
Мета: вивчити фізико-географічну характеристику природного
комплексу Чорного моря;
- розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити
висновки, користуватися джерелами географічних
знань,
- елементи наукового світогляду, вміння пояснювати
процеси та явища;
- виховувати бережливе ставалення до водних мас,
органічного світу, дбайливого господаря,
раціонального природокористувача.
Обладнання: фізична карта України, географічні атласи,
роздатковий матеріал (ЛОС), звукозапис «Шум моря»,
малюнок автобуса, картки з завданням, підручник, картки для
оцінювання навчальних досягнень учнів під час уроку.
Тип уроку: урок-мандрівка.
ХІД УРОКУ
1) Організаційний момент.
Аутотренінг на вивчення нового матеріалу.
( учні повторюють за вчителем)
1-Умене гарний настрій;
46. 46
2 -Я гарно вчуся;
3-Я з радістю здобуваю нові знання;
4-Я найкращий знавець географії;
5-Мені всі знання підсилу;
6-Я відмінно вивчу новий матеріал.
2) Актуалізація опорних знань учнів
Географічний крос ( закінчти речення)
1) Україну омивають такі моря...2) Площа Азовського моря....3)
Азовське море взимку..... 4) Середня температура води
Азовського моря... 5) Невисока солоність Азовського моря
пояснюється тим, що..., але з кожним роком солоність
Азовського моря...
Бліц-опитування
1) Які моря омивають Україну?
2) До якого океану належить Чорне і Азовське моря?
3) Чи можна море вважати природним комплексом? Чому?
4) Дивлячись на карту в атласі встановити яке Чорне море-
зовнішнє чи внутрішнє? (робота з атласом)
План-характеристика моря ( учень вивішує на стенд
пункти плану у певній послідовності))
1- басейн океану;
2- який материк омиває;
3- особливості берегової лінії;
4- гідрохімічний режим (солоність)
47. 47
5- гідрологічний режим
6- природні ресурси.
7- охорона вод моря.
Поки учень працює з планом решта учні складають „
географічну мозаїку”.
( на дошці написано визначення у хаотичному вигляді і учням
потрібно всі слова вистроїти у логічній послідовності. Замість
слів використовуються цифри-коди, що є над кожним словом.
По закінченню роботи учні повинні назвати код.)
13 10 2 6 11 3 7
Море- групами дна або це відокремлена
океану
9 5
частина яка
4 1 12 8
Підвищенням ділянками суходолу островів.
( відповідь: 13 11 9 7 5 3 1 12 10 8 6 4 2.
Море - це частина океану, яка відокремлена ділянками
суходолу, групами островів або підвищенням дна.)
Мотивація навчальної пізнавальної діяльності учнів.
Ми вже вивчили природу Азовського моря, води якого
омивають нашу державу. Сьогодні ми ознайомимося з
природою Чорного моря, адже це море є великим природним
комплексом де усі складові взаємопов»язані. Це море має велике
48. 48
значення як для господарства, так і для природних умов нашої
країни з якими ми будемо ознайомлюватися в подальшому
вивченні географії України, також багато хто їздить
відпочивати влітку на узбережжі моря, отже для розуміння
різних явищ і процесів, для їх пояснення ми з вами зробимо
подорож по морю, використовуюючи типовий план, що на
стенді.ю
3) Вивчення нового матеріалу
Щоб дістатися від Житомира до Чорного моря ми оберемо з
вами автобус.
( малюнок із зображенням автобуса вивішується на настінну
карту, на зворотньому боці малюнка написано завданн яке
зачитується вчителем).
Завдання: Яку відстань вам необхідно подолати від м.
Житомира, щоб дістатися до чорноморського узбережжя (в
км.)
( робота в парах-учні за атласом розраховують відстань за
масштабом карти).
Оскільки ма вивчаємо Чорне море, давайте дізнаємося звідки
пішла назва.
3. Перегортаємо сторінку « Усного журналу»
(Учениця повідомляє про назву моря. Випереджальне завдання)
4 Робота в малих групах.
49. 49
Ділимо клас на «експертні» групи. На парту до кожної групи
ставимо табличку. «Вчені-спеціалісти» отримують на свою
групу картку з завданням, яку повинні заповнити, досліджуючи
своє питання за допомогою роздаткового матеріалу, ЛОС,
атласів, підручника, додаткової літератури.
Учитель: Отже, ми звами на узбережжі, тому приступимо до
роботи. А щоб краще вам уявити себе на барезі Чорного моря
зверніть увагу на ілюстрації, які розвішені по стінах класу.
Звучить звукозапис « шум моря».
«Експертні групи» проводять дослідження, а потім
представник групи повідомляє про результати дослідження.
Всі учні кожної групи записують здобуту інформацію по
данному питанню у відповідну графу таблиці «
Характеристика природи Чорного моря».( таблиці
роздаються кожному учню у друкованому вигляді).
Табл. Характеристика природи Чорного моря
1 група «Математики»
( площа, максимальна глибина, середня глибина, довжина
берегової лінії, об2єм води).
2 група « Кліматологи»
50. 50
(положення в межах якого поясу, зима, літо, температура
повітря, кількість опадів.)
3 група « Географи»
( берегова лінія, лимани, затоки, протоки, острови, півострови,
до басейну якого океану належить)
4 група. « Гідрологи»
( температура морської води,замерзання моря, температура
води на глибині, висота хвиль, течі,.)
5 група « Екологи».
( корисні копалини, лікувальне значення моря, забруднення моря,
екологічні проблеми). Використовується додаткова літератуа.
6 група « Хіміки» Випереджальне завдання.( наявність
сірководню на дні Чорного моря, його виникнення)
( солоність води моря, наявність сірководню)
7 група « Міністерство по охороні природи»
( природні заповідники узбережжя Чорного моря( робота з
атласом) ).
4) Закріплення вивченого матеріалу та формування умінь.
Гра « Естафета».
Клас поділяють на сектори, відповідно до кількості рядів парт
у класі. Кожному сектору пропонуються однакові тестові
завдання. Учні, що сидять на першій парті виконують перше
завдання і передають листочок із завданнями на другу парту,
51. 51
учні другої парти, виконавши завдання, передають на третю
парту і так далі.
Завдань стільки, скільки парт у ряду. Той ряд,котрий виконав
завдання перший є переможцем. Завдання можна оціювати
окремо по партам( відповідна кількіст балів певній парті).
Завдання роздаються на кольорових листах. Кожен ряд-
певний колір сектору.
Тестові завдання:
1) Максимальна глибина Чорного моря становить:
А) 1245м;
Б) 2245;
В) 12м.
2) Чорне море взимку:
А) замерзає;
Б) не замерзає;
В) замерзає вузька смуга уздовж узбережжя.
3) Солоність Чорного моря становить:
А) 17-18пром.
Б) 32-34 пром.
В) 10-11 пром.
4) Площа Чорного моря:
А) 267 тис кв. Км.;
Б) 422 тис. Кв. Км.;
52. 52
В) 1500 тис. Кв. Км.
5) Органічний світ Чорного моря:
А) Бідний через наявність у воді сірководню;
Б) Різноманітний і багатий;
В) Багатий через не замерзання моря взимку.
Географічний практикум
1) „Географічне лото” - окремим учням роздаються конверти у
яких міститься розрізана на дрібні частини контурна карта
України. Завдання учнів полягає в тому, щоб якнайшвидше
скласти карту з частин і нанести на неї географічні об’єкти,
вивчені на уроці.
2) Деяким учням класу (вчитель вибирає сам учнів)
пропонуються картки із завданням : «підписати об’єкти, що
на картці позначені цифрами».
3) Решта учнів наносять географічну номенклатуру у свої
контурні карти.
Географічний тренінг
Учня викликають до настінної карти і він показує об’єкти
географічної номенклатури, які вивчили на уроці. Завдання
задають самі ж учні класу. І так по черзі.
5) Домашнє завдання.
- Опрацювати текст підручника, оформити контурну
карту.
53. 53
- Випереджувальне завдання: „Екологічні проблеми
Чорного моря”;
- Реферат: „ Моря в нашому житті”;
- Скласти твір - мініатюру: „Як я уявляю Чорне море”(
5-7 учнів);
- Знайти, або придумати загадки про море
- Скласти вірш про Чорне море з шести рядків ( окремі
учні).
6) Підсумок уроку.
Що вивчали на уроці?
Що ви нового дізналися?
Що було складно?
Що було цікаво?
Відповісти на запитання: За яким планом ми вивчаємо
природний комплекс моря?
Оцінювання навчальних досягнень учнів під час цього і всіх
інших уроків з географії можна проводить за допомогою
таблиці. Кожна відповідь, доповнення, припущення учня
оцінюється відповідним балом і заноситься самим учнем
(вчитель наголошує яку оцінку слід занести до таблиці)до
відповідної графи у таблиці. Таких оцінок може бути в одного
учня за урок від однієї до кількох. В кінці уроку вчитель
виставляє учню ту оцінку, яка є середньоарифметичною. Така
54. 54
система оцінювання навчальних досягнень учнів є дуже зручна,
так як оцінок можна поставити за урок багато, всі вони
зрозумілі учню, аргументовані.
55. 55
Додаток В
Екскурсія до смт Володарська-Волинського
( у музей мінералів та декоративного каміння)
Тема: Урал у мініатюрі
Мета:
розширити та поглибити знання учнів про мінерально-
сировинні ресурси як України вцілому, так і
Житомирщини зокрема; поглибити знання про
закономірності поширення родовищ корисних копалин,
їхню класифікацію;
розвивати вміння пояснити взаємозв’язок між
тектонічними структурами, формами рельєфу та
корисними копалинами на території України;
виховувати національно-свідомого громадянина,
дбайливого господаря, грамотну освічену людину,
гуманіста, природолюба, раціонального
природокористувача; виховання непримиренності до
будь-яких проявів безгосподарності і безвідповідального
ставлення до природного середовища.
Обладнання: зошити для нотаток, фотоапарат, придбані в
музеї буклети, брошури з описом та фотографіями мінералів.
Хід екскурсії:
56. 56
1. Організаційний етап ( виїзд автобусом з м. Житомир до м.
Володарськ-Волинського);
2. Вхід до музею та знайомство з екскурсоводом;
3. Актуалізація знань учнів про походження гірських порід і
мінералів;
4. Відвідування І залу музею де зосереджені зразки граніту та
вироби з нього.
5. Відвідування II залу музею де зафіксовані викопні корисні
копалини метаморфічного походження;
6. Відвідування III залу де зосереджені зразки мінералів
магматичного та осадового походження як у природному
вигляді так і після обробки
7. Відвідування ІV залу де представлені дорогоцінні метали у
природному вигляді;
8. Відвідування V залу де представлені дорогоцінні метали в
обробленому вигляді.
9. 1. Вступне слово вчителя:
Повідомлення мети та завдань екскурсії.
Діти, ми повинні з вами сьогодні навчитися розпізнавати
вивчені - на уроках географії мінерали, з’ясувати їх значення
для людини, для господарства країни. Навчитися практично
застосовувати здобуті географічні знання та пояснювати
процеси, та явища що відбуваються у надрах Землі. Адже ви
57. 57
майбутнє України і саме ваше господарське рішення у
майбутньому повинно бути вдалим і приносити людству
користь.
Перед нами стоять завдання:
1. встановити наслідки процесів, що відбуваються у надрах
Земні;
2. навчитися вірно застосовувати здобуті географічні знання та
користуватися джерелами інформації, яку здобули під час
екскурсії;
3. встановлювати взаємозв’язки між тектонічною, геологічною
будовою земної кори та корисними копалинами;
4. усвідомлення бережливого ставлення до природи та надр
Землі.
2. Відвідування музею
А) - зустріч та знайомство з екскурсоводом.
Б) - вступне слово екскурсовода:
Шановні учні! Ви вивчаєте мінерально-сировинну базу
України.
Згадаємо те, що територія України багата на корисні
копалини. їх
географія пов’язана з геологічною будовою території.
А давайте пригадаємо, які бувають корисні копалини за
