295,23.docx

1. ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
з досвіду роботи
Анотація
Робота над проектом – практика особистісно зорієнтованого навчання в процесі
конкретної праці студента на основі його вільного вибору, з урахуванням його
інтересів

2. 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВФПО
РОГАТИНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНО-
ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
(з досвіду роботи)
2023

3. 2
Рецензент: Блага Оксана Юріївна, спеціаліст вищої категорії, магістр
педагогічної освіти
Методична розробка «Використання проектної технології у навчально-
виховному процесі» може бути рекомендовано для застосування у закладах
фахової передвищої освіти, які здійснюють підготовку фахових молодших
бакалаврів, загальноосвітніх навчальних закладах, керівникам і педагогічним
працівникам для організації аудиторної і позааудиторної роботи під час
навчально-виховного процесу.
Методична розробка є дуже своєчасною допомогою як для викладача, так
і для студентів, що дасть можливість ефективніше проводити позааудиторну
(гурткову) роботу та якісно закріпити навчальний матеріал.
Рекомендовано цикловою комісією математично-природничих дисциплін.
Протокол №_____ від «_____»_______________2022 р.

4. 3
ЗМІСТ
Вступ
I. ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ
1.1 Метод проектів
1.2 Сучасні тенденції у поширенні методів проектного навчання
1.3 Структура і типи проектів
ІІ. ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ – ВАЖЛИВИЙ МЕТОД ФОРМУВАННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1 Використання проектної технології в позааудиторній роботі
2.2 Проект «Наше місто-наш дім!
2.3 Проект «Чортова гора – знане і незнане»
Висновок
Література
Додатки

5. 4
У ХХІ сторіччі неграмотні не ті,
хто не вміє читати і писати, а ті,
хто не вміє вчитися
Елвін Тоффлер
Вступ
На сучасному етапі розвитку педагогічної освіти відбувається перехід
від традиційного до культурно-творчого напрямку, метою якого є формування
особистості, що є не лише споживачем, а й примножувачем культурних
цінностей.
Одним з основних напрямків виховної роботи в коледжі є екологічне
виховання. Ми готуємо тих, хто лікуватиме тварин, піклуватиметься землею і в
процесі своєї праці зобов’язані нести відповідальність людини перед природою.
В процесі екологічного виховання формується певна система екологічних
цінностей, що визначаються у бережливому ставлення людини до природи,
спонукають її до розв'язання екологічних проблем. Воно по-перше, передбачає
не тільки передачу знань, але і формування переконань, готовності особистості
до конкретних дій, по-друге, включає в себе знання та вміння здійснювати поряд
з охороною природи також і раціональне природокористування.
Екологічне виховання за допомогою системи засобів та методів, формує
екологічну свідомість, екологічну культуру, екологічну поведінку, екологічну
відповідальність та турботу за стан природи, розвиває бажання берегти не лише
те, що дароване природою, а й те, що створено руками й розумом попередніх
поколінь.
Для досягнення цієї мети Рогатинський аграрний фаховий коледж
працює над впровадженням проектної технології в навчально-виховному
процесі. Реалізація цієї технології відбувається через організацію колективних
творчих справ, принциповим положенням яких є соціальна спрямованість
діяльності.
Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й
особистої значущості у процесі своєї праці? Проектні технології, до
впровадження яких так активно закликають сучасних викладачів, спрямовані на
стимулювання інтересу студентів до нових знань, на розвиток особистості через
вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній
діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли
сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

6. 5
I. Проектні технології
1.1 Метод проектів
Метод проектів був запропонований і розроблений американським
філософом Джоном Дьюї у першій половині XX ст. Він запропонував будувати
навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність
студентів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці
змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні
переваги нових підходів. Його послідовник Вільям Кілпатрік розробив
«проектну систему навчання» або метод проектів. Учні включалися
безпосередньо в практичну діяльність, через яку вони мали опановувати
теоретичні знання, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер
вона активно використовується у практиці американської школи.
У вітчизняній практиці елементи проектної технології навчання почали
використовуватися з кінця 1990-х рр., і зараз проектний метод набуває
популярності серед викладачів. Звичайно, з часом ідея проектного методу, що
народилася з ідеї вільного виховання, зазнала певної еволюції. На сучасному
етапі це повноцінний інтегрований компонент цілком структурованої системи
освіти. Але сутність цього підходу залишається майже незмінною: стимулювати
студентів до вирішення конкретних проблем, що зумовлено накопиченням
певної суми знань та набуттям уміння використовувати здобуті знання
практично, а це неможливо без активного застосування рефлективного (за Дж.
Дьюї) або критичного мислення.
Використання методу проектів дозволяє реалізувати особистісно-
діяльнісний (В. Давидов, Ш. Амонашвілі) і особистісно орієнтований підходи до
освіти (І. Якиманська, І. Бен, С. Подмазін та інші). Ці підходи базуються на
застосуванні різних дисциплін на різних етапах навчання, інтеграція в процесі
роботи над проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в
навчанні, активізує самостійну творчу діяльність студентів під час виконання
проекту.
Нині, коли в українських освітніх закладах виникла необхідність у якісно
нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність,
цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом
і популярністю.
В основі методу проектів лежать:
 розвиток пізнавальних умінь і навичок студентів;
 уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
 уміння самостійно конструювати свої знання;

7. 6
 уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;
 уміння критично мислити.
Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність студентів
(індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин
уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особисто орієнтованої
педагогіки.
Активне включення студентів у процес розробки проектів надає їм
можливості щодо ознайомлення з різноманітними видами людської діяльності.
Виконання студентами окремого проекту – засіб активізації пізнавальної
діяльності, розвитку креативного мислення та формування особистісних
якостей.
Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови, за яких
студенти самостійно та добровільно набувають нових знань із різних
інформативних джерел, навчаються використанню цих знань для вирішення
пізнавальних і практичних завдань; набувають комунікативних навичок;
розвивають дослідницькі вміння, у тому числі формулювання завдання, пошук
інформації, проведення дослідження, аналіз, висунення гіпотез, узагальнення
результатів; розвивають системне мислення тощо.
Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає
інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати
запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну
значимість. Головною складовою методу є самостійність студента.
Отже, суть проектної технології – стимулювати інтерес студентів до
певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через
проектну діяльність, а саме: розв'язання однієї або цілої низки проблем; показати
практичне застосування надбаних знань – від теорії до практики.
Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із
зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у
проекті є свого роду стержнем технології. Причому послідовність цих методів
можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які
випливають із дослідження) → висунення гіпотези вирішення завдань →
обговорення методів дослідження → оформлення кінцевих результатів → аналіз
одержаних даних → підбиття підсумків → коригування → висновки.
Викладачу варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових
методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи
своєї точки зору, не пригнічуючи студентів своїм авторитетом.
Студенти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у
різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець,
посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми.

8. 7
Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання
не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь
захопленості нею. Студенти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх
товаришів, бачать результат своєї власної праці.
Саме метод проектів стає інтегрованим компонентом розробленої і
структурованої системи освіти. Проте суть його залишається незмінною –
поєднання академічних знань з прагматичними. Метод проектів стимулює
інтерес студентів до певних проблем, а це передбачає оволодіння певною сумою
знань і допомагає побачити практичну цінність набутих знань.
Основними суб’єктами проекту є студенти, які самостійно опановують
теоретичний матеріал, добирають приклади, ілюстрації, готують доповідь для
презентації свого проекту тощо. Роль викладача є, на перший погляд,
другорядною, що дає студентам змогу відчути себе відносно самостійними й,
певною мірою, необмеженими під час роботи над завданням. Проте викладач є
керівником, куратором та суддею будь-якого проекту, саме він є консультантом,
який відповідає на запитання, що виникають у виконавців проекту під час їх
роботи, допомагає добирати довідкову літературу, спрямовує роботу в необхідне
русло.
Метод проектів надає викладачеві широкі можливості для зміни
традиційних підходів до змісту, форм і методів навчальної діяльності,
піднімаючи на якісно новий рівень всю систему організації процесу навчання.
Він може знайти застосування на будь-яких етапах навчання, у роботі з
студентами різного віку, здібностей і під час вивчення матеріалу різного ступеня
складності. Метод легко адаптується до особливостей викладання практично
всіх навчальних дисциплін.
Який би різновид проектної технології не застосував викладач – чи то
груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково переконається в її
спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за
метод проектів у закладах передвищої фахової освіти.
1.2 Сучасні тенденції у поширенні методів проектного навчання
Звичайно, розумні, далекоглядні та в міру прагматичні люди давно
уяснили можливості проектних форм організації своєї праці, бо бажають
вигравати у конкурентному світі. Так, проекти в суті своїй є продуктами
інтелектуальної діяльності, а тому у суспільстві знань без них робити нічого. Але
життєва онтологія динамічного стереотипу ніколи не розлучить нас з
вимушеністю бути весь час всередині процесів, більша частина яких не є
творчими, але без них, як без повітря. І сам процес навчання, як і багато інших,
можна назвати проектом.

9. 8
Навчальні проекти дають змогу керувати процесами навчання, але не
спроможні забезпечити освіченості студентів. Освіченість випускників
забезпечується такими процесами як читання, обчислення, запам'ятовування
тощо, через механізм багатократних повторювань до досягнення динамічного
стереотипу. Потім, з переходом на вищий ступінь навчання, те ж саме
повторюється на складнішому рівні. Залишається паралельно зберегти умови для
творчого відношення студентів до застосування свого інтелекту, його здобутків
і краще за все це досягається наявністю у закладі портфеля проектів.
На державному рівні з'явився чудовий проект, що називається зовнішнє
незалежне тестування випускників шкіл. Також поширюються різноманітні
конкурси та турніри, фестивалі та спартакіади, як доповнення до традиційних
предметних олімпіад. Останній перелік є поширеною практикою у внутрішньому
житті майже кожного навчального закладу освіти, але ніхто нам заважав
запровадити свій власний коледжний проект незалежного тестування своїх
студентів, який ми проводимо за допомогою платформи Moodle. Потреба саме у
таких проектах є нагальною, бо тих, що спрямовані на виховання, нам ніколи не
бракувало.
В указі Президента щодо подальшого розвитку освіти в Україні зроблено
наголос на використання інтерактивних методів навчання.
Проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, але
воно аж ніяк не повинно витісняти її й ставати певною панацеєю. Фахівці з країн,
які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто
використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання,
як засіб прискорення росту в особистісному вимірі, і в академічному.
Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного
методу навчання. Коли викладач ставить завдання, він тим самим окреслює
плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити студенти:
намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти, порівнювати
отримане з необхідним, коректувати діяльність.
Ефективність застосування проектної діяльності у додатковій освіті
полягає в тому, що:
1) відбувається розвиток творчого мислення як обов'язкової умови
реалізації проектної діяльності;
2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в
процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки
навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну
діяльність;
3) вводяться елементи дослідницької діяльності;

10. 9
4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в
діяльності і не можуть бути засвоєні вербально (у групових проектах, коли
«працює» невеликий колектив і в процесі його спільної діяльності з'являється
спільний продукт, звідси розвивається вміння працювати в колективі, брати
відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати
результати діяльності, здатність відчувати себе членом команди –
підпорядковувати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи);
5) відбувається включення вихованців у «добування знань» та їх логічне
застосування (формуються особистісні якості – здатність до рефлексії та
самооцінки, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки цього вибору, так і
результати власної діяльності).
Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до
навчання з боку студентів, тому що воно:
- особистісно орієнтоване;
- використовує безліч дидактичних підходів: навчання в справі, незалежні
заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне та
проблемне навчання, дискусію, командне навчання;
- має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в
міру її виконання;
- підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній
сферах на всіх рівнях: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез;
- дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, а не
вдавати навчальну діяльність.
1.3 Структура і типи проектів
У повній формі процес підготовки та реалізації будь-якого проекту можна
поділити на декілька етапів, зміст яких можна подати так:
1. Підготовка: визначення теми, мети і завдання проекту, складу робочої
групи
2. Планування роботи: аналіз проблеми, визначення джерел інформації,
способу її обробки й форми подання (таблиці, схеми, наукові реферати),
розподіл обов’язків у межах робочої групи, вибір опонентів (якщо
заплановано)
3. Власне дослідження: збирання й обробка (аналіз) інформації,
обговорення суперечностей у межах групи, вибір оптимального способу
вирішення питання, консультації викладача-керівника
4. Підготовка проекту до захисту: остаточне оформлення даних, подання
висновків, підготовка презентації проекту

11. 10
5. Презентація (захист) проекту: звітування перед аудиторією про хід
виконання проектної роботи, проведення презентації
6. Оцінка результатів (рефлексія, експертиза, висновки): аналіз
результатів проекту, обговорення позитивних та негативних аспектів
результатів дослідження
Робота за методом проектів має на меті не лише наявність та усвідомлення
проблеми, але й процес її розкриття, вирішення, що вміщує в себе чітке
планування дії, наявність гіпотези стосовно вирішення цієї проблеми, чіткий
розподіл обов’язків у межах групи проектантів, тобто завдань для кожного
учасника за умови безпосередньої взаємодії.
Проект – буквально це «кинутий вперед», тобто прототип, прообраз будь-
якого об'єкта, виду діяльності, а проектування перетворюється в процес
створення проекту. Проектування найбільш поширений вид інтелектуальної
діяльності. Велика кількість гуманітарних проектів і в журналістиці, і на
телебаченні, і в усіх сферах мікро-і макросоціуму майже усунуло технічне
звучання цього поняття.
На мою думку вимогами до проектної технології є:
- наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає
навчальним запитам і життєвим потребам студентів;
- дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;
- структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;
- моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми: її постановка,
дослідження, пошук шляхів вирішення, експертиза й апробація версій,
конструювання підсумкового проекту, його захист, корекція і впровадження,
самодіяльний характер творчої активності учнів, практичне або теоретичне
значення результату діяльності і готовність для застосування, педагогічна
цінність діяльності (студенти здобувають знання розвивають особистісні якості,
опановують необхідні способи мислення і дії).
Під час роботи студенти над проектом викладач виконує такі функції:
- допомагає студентам у пошуку джерел, необхідних їм для роботи над проектом;
- сам є джерелом інформації;
- координує весь процес;
- підтримує і заохочує студентів;
- підтримує безупинний зворотній зв’язок, щоб допомагати студентам
просуватися в роботі над проектом.
Типологія проектів
Перш за все, визначимося з типологічними ознаками. Такими, з нашої
точки зору, можуть бути:

12. 11
- домінуюча в проекті діяльність: дослідницька, пошукова, творча,
рольова, прикладна (практико-орієнтовна), ознайомчо-орієнтовна тощо.
- предметно-змістовна область: монопроект (у рамках однієї області
знання); міжпредметний проект.
- характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий),
прихований (неявний, що імітує учасника проекту).
- характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону,
країни, різних країн світу).
- кількість учасників проекту.
- тривалість виконання проекту.
Педагогічна література подає кілька типів проектів, які використовують у
навчально-виховному процесі :
Проект може бути монопредметним, міжпредметним і надпредметним.
За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові.
Слід зупинитися і на загальних підходах до структурування проекту.
Починати слід завжди з вибору теми проекту, його типу, кількості
учасників.
Далі викладачеві необхідно продумати можливі варіанти проблем, які
важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми висуваються
учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації, що сприяють визначенню

13. 12
проблем, відеоряд з тією ж метою і т. д.). Тут доречна «мозкова атака» з
наступним колективним обговоренням.
Важливим моментом є розподіл завдань по групах, обговорення можливих
методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень. Потім починається
самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповим
дослідницьким творчим завданням.
Постійно проводяться проміжні обговорення отриманих даних у групах (на
навчальних заняттях або на заняттях у науковому суспільстві, у груповій роботі
в бібліотеці, медіатеці та ін.)
Необхідним етапом виконання проектів є їх захист, опанування.
Завершується робота колективним обговоренням, експертизою,
оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулюванням.
Враховуючи певні показники або аспекти проведеної роботи, проект
може бути оцінений, за такими критеріями і параметрами :
- аргументованість вибору теми, практична спрямованість і значимість.
- обсяг і повнота розробки, самостійність, закінченість, застосування в
діяльності (як застосовано).
- аргументованість пропонованих рішень, висновків.
- рівень творчості, оригінальність підходів.
- структура.
- якість виробу. Виконаний проект спочатку оцінював сам автор, а потім
обране для цього журі.
- якість добування знань – ця результативна складова часто залишається
поза сферою уваги педагога при перевазі барвистості оформлення.
- актуальність обраної для проекту теми, практична спрямованість
проекту, відповідність ілюстративного матеріалу розглянутому
теоретичному базису;
- обсяг і повнота розробок, самостійність групи, завершеність проекту;
- рівень творчості, оригінальність розкриття теми, рішень;
- аргументованість висновків, підходів;
- якість оформлення, структура тексту, якість ілюстрацій, таблиць тощо;
- загальна якість презентації проекту, у тому числі: культура мови,
манери доповідачів; використання наочності, відчуття часу; готовність
до дискусії, вміння швидко приймати рішення та знаходити відповіді на
запитання, вміння імпровізувати; аргументованість, переконливість.
Іноді окремо оцінюються отриманий результат, захист проекту та його
оформлення. Три експерти (вихованець, «команда», педагог) виставляють три
оцінки, а результатом є середньоарифметична величина. Можливе застосування
рейтингової оцінки.

14. 13
Результати проектів мають бути матеріальними, тобто відповідно
оформленими – відеофільм, альбом, газета, посібник, альманах тощо.
Додамо, що при виконанні пошукового проекту важливо уникнути його
перетворення на реферат. Звичайно, реферативна частина, як правило, присутня
в будь-якому дослідженні, проте недостатньо вивчити певні праці та грамотно
викласти їх зміст. Проектанти мають виробити та подати власну точку зору на
джерела інформації, визначити мету, доречність і методику дослідження.
Проектні технології можна використовувати, як відомо, для опрацювання
багатьох тем, що опановуються під час вивчення дисциплін різноманітного
профілю.
Ефективність проектної технології залежить від підготовчої діяльності
викладача, який повинен:
1) заохочувати студентів до такої діяльності на основі вільного вибору
кожного;
2) створити умови для розвитку теоретичних, дослідницьких, пошукових,
креативних здібностей студентів;
3) створити «поле» для розкриття обдарованості кожного студента.
Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань
та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та
позаурочної діяльності. Тема проекту завжди є чимось більшим, ніж навчальні
завдання.
ІІ. ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ – ВАЖЛИВИЙ МЕТОД
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1 Використання проектної технології в позааудиторній роботі
Метод проектів використовується в тому випадку, коли в навчальному
процесі виникає якесь дослідницьке, творче завдання, для вирішення (реалізації)
якого необхідні інтегровані знання з різних сфер, а також використання
дослідницьких методик (наприклад, дослідження демографічної проблеми в
різних регіонах світу; визначення способів, прийомів подолання мовленнєвого
бар’єра в процесі міжнародної комунікативної взаємодії; вирішення проблеми
розміщення різних галузей промисловості в тих чи інших регіонах певних країн
тощо).
Розглядаючи варіант інтеграції проектів до процесу навчання біології і
екології, можна виділити три основних підходи. Так, проект може:
- використовуватися як одна з форм позааудиторної роботи;
- бути альтернативним способом організації навчального курсу чи його
окремої частини;
- інтегруватися в традиційну систему навчання.

15. 14
Саме на використанні проектних технологій в РАФК, як однієї з форм
позааудиторної роботи, особливо в гуртковій роботі, хочу зупинитись більш
детально, оскільки за навчальною програмою предмету «Біологія і екологія»
передбачені п’ять різних навчальних проектів.
Насамперед необхідно сказати, що при кабінеті біології діє біологічний
гурток, в роботі якого приділяється велика увага проблемам екології. Члени
біологічного гуртка працюють над виявленням і охороною рідкісних і зникаючих
рослин нашого району, вивченням їх біологічних особливостей, способів
репродукції в природних умовах.
Проводимо дослідження з метою визначення рівня екологічної свідомості
студентів і викладачів навчального закладу, встановлення ступеня
сформованості навичок конкретної практичної діяльності їх з охорони природи і
навколишнього середовища, а також виявлення рівня усвідомлення ними
необхідності екологічної освіти майбутніх працівників с/г. Перспектива полягає
в залученні якомога більшої кількості учнів і студентів коледжу, викладачів,
працівників спецслужб з екобезпеки до співпраці і перетворенні подібного
заходу у постійно діючі і систематичні.
Створили навчальну екологічну стежку в державній ботанічній пам’ятці
природи “Чортова гора”, що неподалік міста Рогатина, з метою екологічного
навчання і виховання, поглиблення знань про об’єкти і явища природи.
Результати роботи були відображені і представлені на широкий загал в
двох великих проектах – «Наше місто – наш дім!» і «Чортова гора – знане і
незнане».
В першому відображено екологічні проблеми міста, запропоновано
можливі шляхи їх вирішення, а також напрямки щодо організації і діяльності
гуртка із залученням студентської молоді. Представлений спочатку на
коледжному конкурсі «Студент року», був одним із переможців обласного
конкурсу, а на початку червня того ж року його презентував студент механічного
відділення Кренців Сергій на зльоті іменних стипендіатів та відмінників
навчання аграрних вищих закладів в Білій Церкві.
Другий – презентований нашими студентами (членами гуртка) в рамкам
засідання обласного методичного об’єднання викладачів біології закладів
фахової передвищої освіти, що проходило у нашому коледжі.
2.2 Проект «Наше місто-наш дім!
Найскладніший момент при запровадженні проектів – організація
діяльності, особливо підготовчий етап. У тематиці проектних завдань
враховуються індивідуальні особливості пізнавальної діяльності студентів.

16. 15
Перший етап, який ми назвали підготовчим, полягав у пошуку проблеми.
Необхідно було зібрати й узагальнити матеріал, який стосується змісту сучасної
екології, її проблем і можливостей їх вирішення. Дуже важливо було обрати
проблему для дослідження, керуючись принципами актуальності, доцільності,
новизни очікуваного наукового результату.
Такою були екологічні проблеми в нашому місті, що потребували
вирішення, а саме:
 екологічна ситуація в м. Рогатині і його околицях через діяльність
підприємств "Росан-Агро" і "Скло-Пак";
 через територію міста проходять магістральні шляхи з постійним рухом
транспорту (вихлопні гази сильно забруднюють повітря);
 у центрі міста і в південній околиці діють ринки, що призводять до
забруднення міста;
 за 2 км від м. Рогатина знаходиться ботанічна пам'ятка природи "Чортова
гора", де випасається худоба, весною випалюється територія, знищується
місцева флора;
 в північній частині міста розташований природний ландшафтний парк з
штучним озером, сильно засмічений;
 через місто протікає річка Гнила Липа, забруднена побутовими і
промисловими стоками, а береги перетворені на сміттєві звалища;
 жителі міста постійно смітять, особливо під час проведення масових
святкувань, а також формують стихійні звалища в різних його частинах;
 осіннє і весняне спалювання листя, сухої трави під час якого з
мікрочастиноками диму виділяється пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали
і низка канцерогенних сполук, наприклад бензопрен, що здатен викликати у
людини ракові захворювання і діоксини – одні з найотруйніших для людини
речовини;
 Знищуються дерева, а особливо болить душа за молоді клени, які нещадно
ламає наша молодь.
Тому виникла необхідність створення постійно діючого екоклубу, який би
реалізовував різні напрямки природоохоронної діяльності разом із жителями
міста та органами місцевого самоврядування.
Отже, основним завданням проекту було створення постійно діючого
екологічного клубу в нашому коледжі, який би займався просвітницькою,
пошуковою, науково-дослідницькою роботою і тісно співпрацював з іншими
навчальними закладами, органами влади, підприємцями, місцевою громадою з
метою перетворення Рогатина в екологічно чисте місто.
Мета і перспектива проекту:

17. 16
 Створити на території міста сприятливі умови для відпочинку і корисної
діяльності студентів і жителів міста.
 Сприяти формуванню активної життєвої позиції студентів в процесі
практичної діяльності щодо організації змістовного відпочинку.
 Перетворення м. Рогатина в екологічно чисте і здорове місто.
 Сприяти екологічному вихованню студентів та жителів міста.
 Залучення якомога більшої кількості учнів і студентів коледжу,
викладачів, працівників служб з екобезпеки до співпраці і перетворенні
подібного проекту у постійно діючий і систематичний
Крім того, на першому етапі реалізації проекту ми вивчали громадську
думки щодо актуальності екологічних проблем у місті, визначали рівень
екологічної свідомості студентів і викладачів навчального закладу,
встановлювали ступінь сформованості навичок конкретної практичної
діяльності їх з охорони природи і навколишнього середовища, виявляли рівень
усвідомлення ними необхідності екологічної освіти майбутніх працівників с/г, а
також пропозиції її вирішення. Для цього провели анкетування студентів і
викладачів та інтерв’ювання представників різних верств населення (у тому
числі працівників ЖКГ, приватних підприємців, представників правоохоронних
органів та громадських організацій).
Після цього узагальнили і систематизували отримані результати, створили
координаційний центр проекту та склали відповідний план природоохоронних
заходів. З результатами анкетування і інтерв’ювання можна ознайомитись нижче
за посиланням чи в додатках. Але загалом можна стверджувати, що опитані нами
студенти і жителі міста в цілому мають певну громадську екологічну позицію,
яка поки що нереалізована через сучасні обставини нашого життя. Але не може
і не турбувати ставлення молоді до ряду питань екологічної проблематики, тому
необхідно впроваджувати більш ефективні методи екологічного навчання і
виховання.
На другому етапі ми створили екологічний клуб при біологічному гуртку
(навчально-виховні завдання та основні напрямки діяльності клубу також можна
переглянути нижче за посиланням). Пройшло обговорення провідних проблем
міста екологічного характеру на спільному засіданні студентської ради та
екоклубу і з’ясували які з них можна вирішити повністю або частково власними
силами.
На цьому ж засіданні формулюються завдання та створюються робочі
групи для їх виконання. Кожна з груп визначає свої індивідуальні способи
організації роботи, складає план презентації результатів інформаційно –
пошукової та практичної частини, визначає критерії само- та взаємооцінювання
проектної діяльності, розподіляє обов’язки, визначає можливість співпраці з
координаційним центром, студентським самоврядуванням, викладачами,

18. 17
громадськими організаціями, державними органами влади, засобами масової
інформації.
Звернулися в міську адміністрацію і комунальне господарство з проханням
з'ясувати і вирішити проблему не регулярного вивозу та утилізації сміття з
метою запобігання несанкціонованих звалищ, а також інспекцію земельного
нагляду щодо посилення патрулювання природоохоронних об'єктів, зокрема
"Чортової гори".
Внесли на розгляд органів місцевого самоврядування пропозиції:
- посилити контроль за прибиранням вулиць і міського парку приватними
підприємцями, котрі здійснюють виїзну торгівлю під час проведення масових
заходів;
- збільшити кількість рейдів щодо природоохоронних акцій;
- встановити сміттєві баки для роздільного збирання сміття;
- згідно чинного законодавства суворо карати тих, хто погіршує стан
екології міста;
- створити книгу пропозицій щодо природоохоронної діяльності в місті;
- створити на місцевому телебаченні екологічну програму, яка б
висвітлювала проблеми міста і шляхи їх вирішення.
Виступити з пропозицією до правоохоронних органів щодо посилення
патрулювання під час проведення масових заходів; систематичного стягнення
матеріальних штрафів та впровадження виправних робіт (очищення забруднених
територій на користь міста) щодо тих осіб, що смітять не в установленому місці.
На третьому етапі були проведені загальноколеджні заходи
природоохоронного спрямування:
- колективні творчі справи: виставки плакатів і малюнків, випуски
стінгазет, фото- і відеорепортажі;
- заходи в рамках місячника екології;
- екскурсії і краєзнавчі експедиції;
Проведено акції «Чисте місто» з метою прибирання території міського
парку, стихійних звалищ та території коледжу; озеленення території міста та
навчального закладу; круглий стіл, куди запросили інспектора екологічної
служби, керівників місцевих с/г і промислових підприємств, мера міста, де
прозвучали їх повідомлення, а також членів робочих груп, де обговорити перші
результати діяльності екоклубу і невирішені екологічні проблеми міста та
запропонувати шляхи їх розв'язання; створили екологічну стежку "Чортова
гора".
Другий і третій етап були дуже вважливими, оскільки передбачали
практичну реалізацію. Ми вирішили залучити якомога більше студентів-
експериментаторів. Тобто на даному етапі проект ставав груповим. Кожен

19. 18
учасник займався своєю власною роботою, що дозволило одержати найбільш
точні результати.
Узагальнення накопиченого матеріалу, проведення досліджень, підбиття
підсумків, формулювання наукових висновків і рекомендацій планувалося як
четвертий етап проекту, що був представлений на трьох рівнях, про що було
сказано вище.
Детальніше з проектом можна ознайомитись за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1PH3YccSITcUOhX0c_juZrCanST_zjSnS/vie
w?usp=sharing
2.3 Проект «Чортова гора – знане і незнане»
Рогатинщина славиться історичною, культурною та природно-
рекреаційною спадщиною. До таких об’єктів відносять безумовно і Чортову
гору, що є не тільки дивовижним творінням природи, але й місцем активного і
культурного відпочинку. Студенти коледжу презентували міжпредметний
дослідницько-пошуковий проект «Чортова гора – знане і незнане».
В процесі роботи вони збирали інформацію про географічне розміщення,
рельєф, флору і фауну, історію утворення природно-заповідного об’єкту;
відшукували легенди про топоніміку назви «Чортова гора», інші історичні
відомості на основі досліджень українських науковців та аналізували,
систематизували і упорядковували зібрані матеріали; створили публікацію та
презентацію дослідницько-пошукової роботи.
Чортова гора – ботанічна пам'ятка природи державного значення, де
охороняється унікальний для Прикарпаття природний осередок лучно-степової
рослинності, яка дивним чином тут зберіглася на площі 13 гектарів.
Які результати досліджень. Попри те, що в заповіднику заборонено випас
худоби, раннє скошування трав та спалювання рослинних решток, на жаль, тут
і зараз порушують встановлені природоохоронні норми. Найбільшою проблемою є
ранньовесняне спалювання рослинних решток, під час якого з мікрочастинками
диму виділяється пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали тощо, що здатні
викликати у людини захворювання, але, що найгірше, руйнується коренева
система рослин, як наслідок знищується рідкісна ендемічна місцева флора. Люди
масово зривають квіти, особливо сон-трави, що може призвести майже до повного
її зникнення.
Проаналізувавши невтішні факти, ми вирішили звернутися в управління
екології Рогатинської держадміністрації за роз’ясненням. Проте виявилось, що
в зв’язку з оптимізацією, по суті, такої служби не існує більше трьох років.
Питаннями екології повинно займатись управління цивільного захисту

20. 19
населення, житлово-комунального господарства і будівництва при
райдержадміністрації, де взагалі не має жодного спеціаліста в цій галузі.
Незважаючи на всі викладені факти, Чортова гора живе і сама бореться з
невіглаством людини розумної.
Тому робота над проектом допомогла систематизувати і вдосконалити
знання, одержані раніше з географії, біології, екології, історії, фармакології,
показати їх практичне використання, сформувати активну життєву позицію
студентів, екологічну культуру і свідомість в процесі практичної
діяльності, розширити свій кругозір, змогли краще пізнати культурно-історичну
спадщину і природне багатство свого рідного краю.
Ми зі свого боку зобов’язались, після проведення конкурсу на посаду
провідного спеціаліста з екології в райдержадміністрації та вступу його на
посаду:
- презентувати наш проект, а в перспективі, працювати в різних напрямках
природоохоронної діяльності (в тому числі у вирішенні проблем Чортової гори)
разом із місцевими жителями та органами місцевого самоврядування;
- залучити агітбригади, не тільки із студентів нашого закладу, а із учнів
загальноосвітніх середніх шкіл міста та навколишніх сіл, які б проводили
посильне екологічне просвітництво серед місцевих жителів;
- всі результати проведеної роботи висвітлювати в засобах масової
інформації, інтернет-ресурсах, відеоблогах, соціальній мережі Facebook, сайті
коледжу.
Рогатинщина гостинно відкриває широкі брами перед усіма, хто
приходить до цього краю з добром і миром у серці. Опільська земля щедра
талантами та різними культурно-історичними і рекреаційними ресурсами.
Завітайте на Опілля і ви зможете познайомитися не тільки з культурно-
історичною спадщиною, а й помилуватися неповторною красою природи,
особливо Чортової гори.
Детальніше з проектом можна ознайомитись за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1Rfax3IcmjJnyICuJ4xVpJyZ_NZZV-
hzl/view?usp=sharing

21. 20
Висновки
Проектне навчання є плідним засобом підвищення активності студентів,
оскільки воно змушує їх відійти від шаблонного трактування навчальних завдань
та наблизитися до наукової практики вивчення певної теми та окремих її
складових.
Сутність проектного навчання як одного із засобів узагальнення,
систематизації та поглиблення знань за запропонованою темою спонукає
проектантів до неординарного підходу до матеріалу, який вони використовують
у своїй праці. Робота над проектом змушує приймати нестандартні рішення,
пов’язувати практику з реаліями інших дисциплін та різноманітних культурних
явищ.
Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в
студентів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати
відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати
результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам
спільної справи.
Проектна діяльність студентів забезпечує пріоритет надпредметних
соціально-значимих знань і умінь, що найбільше відповідає парадигмі
особистісно-орієнтованої освіти, тому що саме ці знання і вміння дозволяють
молоді упродовж життя успішно реалізуватися у майбутньому.
У процесі роботи над проектом важливим є створення атмосфери
позитивної взаємозалежності у колективі. Позитивна взаємозалежність пов'язує
студентів один з одним, оскільки жоден з них не може самостійно, без допомоги
інших членів групи успішно виконати завдання. Коли студенти чітко
усвідомлюють свою позитивну залежність один від одного, то переконуються,
що внесок і зусилля кожного з них необхідні для успіху загальної справи.
Досвід роботи з методу проектів показує, що студенти можуть виступати
активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний
погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього рішення.
Метод проектів дозволяє студентам вчитися на власному досвіді й досвіді
інших у конкретних справах і приносить їм задоволення, оскільки бачать
продукт власної праці.
Важлива роль на всіх етапах діяльності відводиться педагогу, котрий з
одного боку, є організатором проекту, а з іншого, рівноправним членом робочої
групи і висуває власні цілі, аналізує ситуацію, пропонує цікаві ідеї для
обговорення. Наставником можуть поділитися власним життєвим досвідом,
допомогти студентам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми
дослідження, посприяти у контакті зі спеціалістами.

22. 21
Література
1. Сучасні проблеми дидактики : збірник наукових праць / за ред. В.І.
Лозової. – Х., 2003. – 256 с.
2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичний
посібник / І.Д. Бех. – К. : ІЗИН, 2008. – 204 с.
3. Галицький О. Навчаємо і виховуємо / Проектна діяльність у школі
О.Галицький. – К. : Шк. світ, 2007.
4. Б. Явір Іскра. Чортова гора. Невідоме городище-святилище. – Тернопіль:
«Збруч», 2014.
5. Екологічний моніторинг в рамках проекту «Наше місто – наш дім». Тези
доповідей учасників зльоту іменних стипендіатів та відмінників навчання
аграрних вищих закладів: Біла Церква, 2011.

23. 22
Додатки
1. Чи цікавлять Вас питання глобальних та локальних екологічних
проблем?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
2. Які, на вашу думку, екологічні умови проживання в місті:
- задовільні;
- відносно задовільні;
- незадовільні;
- небезпечні.
3. Чи вважаєте Ви за потрібне отримувати додатково екологічну освіту і
підвищити свою екологічну кваліфікацію?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
4. Яким чином Ви прагнете підвищити свою екологічну кваліфікацію?
- екологічне виховання і навчання в коледжі;
- участь в природоохоронних акціях;
- телебачення та пресу;
- не маю бажання.
5. Які з перелічених екологічних знань Ви використовуєте у вашій
діяльності:
- наслідки викидів шкідливих речовин в атмосферу транспортом і сг
технікою;
- наслідки забруднення побутовими відходами;
- загальні положення основ природоохоронної діяльності;
- не використовую взагалі.

24. 23
6. Які, на Ваш погляд, необхідні екологічні знання майбутнім випускникам
агроколеджу?
- знання про негативний вплив забруднення підприємства на здоров’я
робітників;
- знання про екологічно «чисті» технології;
- загальні відомості;
- не потрібні взагалі.
7. Чи достатній рівень екологічної освіти на в навчальному закладі?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
8. Чи підтримуєте Ви ідею створення екологічного клубу в навчальному
закладі?
- так;
- ні;
- важко відповісти
9. Чи бажаєте Ви взяти участь в діяльності екологічного клубу?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Ваша оцінка діяльності місцевої влади щодо екологічного розвитку міста?
- дуже висока
- висока
- середня
- скоріше низька
- однозначно низька
2. Чи знаєте який екологічний стан нашого міста?
- якість води (так, ні)
- якість ґрунту (так, ні)
- стан повітря (так, ні)
- якість харчування (так, ні)
3. Які об'єкти з нижче перечислених, на вашу думку найбільш негативно
впливають на довкілля у нашому місті?
- "Росана";

25. 24
- "Скло-Пак";
- комунальне господарство;
- стихійні сміттєзвалища;
- ваш варіант.
4. Чи вважаєте за потрібне формувати екологічну культуру і свідомість
сучасної людини?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
5. Чи цікавитесь екологічними проблемами, які висвітлюються у місцевих
засобах масової інформації?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
6. Чи на достатньому рівні вони висвітлюються?
- на достатньому;
- недостатньому;
- взагалі не висвітлюються;
- важко відповісти.
7. Ваші дії, якщо житель міста викинув сміття на тротуар, а не в урну?
- зробите зауваження;
- засудите його поведінку, але не зважиться йому про це сказати;
- не звернете на це увагу;
- важко сказати.
8. Чи сподіваєтеся на покращення екологічної ситуації в місті в
майбутньому?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
9. Чи підете працювати на екологічно небезпечне підприємство незалежно
від рівня оплати праці?
- так;
- ні;
- важко відповісти.

26. 25
10. Чи візьмете участь природоохоронних акціях для покращення
екологічного стану міста?
- так;
- ні;
- важко відповісти.
Результати дослідження особливостей екологічної культури і
свідомості студентів Рогатинського аграрного фахового коледжу та жителів
міста Рогатина
Формування певного рівня екологічної культури і свідомості є важливим
для студентів аграрних закладів освіти, оскільки на можливість вирішення
екологічних проблем в агропромисловому виробництві впливає не лише
технологія виробництва, а й рівень екологічної культури працівників, їх
ставлення до проблем екології взагалі й розуміння ними їх значення.
Для дослідження рівня екологічної культури і свідомості обрана методика
анкетного опитування, що широко застосовується у різноманітних соціологічних
дослідженнях. Основною перевагою такого опитування є можливість за рахунок
анонімності анкетування респондентів отримати об’єктивні та відверті відповіді.
Анкета містила 9 запитань і була спрямована на те, щоб з’ясувати
ставлення студентів до екологічних проблем сучасності, екологічного стану
міста, рівня екологічної освіти в навчальному закладі, бажання зробити свій
практичний внесок в оптимізацію стосунків людства з природою та їх знання у
цій галузі.
Було опитано 40 респондентів на механічному відділенні, де навчаються
тільки хлопці і технологічному – переважно дівчата, кожен із яких отримував
текст анкети та заповнював лист опитування шляхом вибору на кожне запитання
однієї із запропонованих альтернативних відповідей. Екологічне анкетування
респондентів здійснювалось анонімно, тобто без вказівки ними особистих даних
та підписів.
Серед анкетованих переважали дівчата (55 %). Такий розподіл дає змогу
нам сподіватися на об’єктивність результатів анкетування за статевою ознакою.
Усі питання анкети були поділені на кілька блоків за змістом. Так, у
першому блоці досліджувалося усвідомлення значимості екологічної
проблематики взагалі і екологічного стану міста; в другому – екологічна освіта
і в третьому – потреба в створенні екологічного клубу в навчальному закладі.
На питання " Чи цікавлять Вас питання глобальних та локальних
екологічних проблем?" – 82,5% дали ствердну відповідь, а 12,5% не визничились
і не було таких яких би ці проблеми залишили байдужими.
Результати анкетування свідчать, що 57,5% респондентів оцінюють
екологічні умови проживання в місті незадовільними і навіть небезпечними, а
42,5% - відносно задовільними.

27. 26
Мал. 1 Оцінка екологічних умов проживання в місті
В другому блоці запитань ми отримали такі результати: на питання про
необхідність підвищення екологічної освіти – 52,5% опитаних дали позитивну
відповідь, негативну – 17,5%, решта – не визначились. Щодо шляхів підвищення,
то приблизно однакова кількість опитаних хоче зробити це в навчальному
закладі і приймаючи участь в природоохоронних акціях – відповідно 35% і
37,5%, ще 21,5% – через телебачення і пресу. Нажаль серед опитаних були і такі,
що не бажають отримувати додатково екологічну освіту і підвищити свою
екологічну кваліфікацію – 5%. На питання "Чи достатній рівень екологічної
освіти в коледжі" – 37,5% студентів дали ствердну відповідь, 27,5% – негативну,
не визначились 35% опитаних.
Мал. 2 Оцінка необхідності отримання студентами додатково екологічної освіти
Мал. 3 Можливі шляхи отримання студентами екологічних знань
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
задовільні відносно задовільні незадовільні небезпечні
0
10
20
30
40
50
60
так ні важко відповісти
0
5
10
15
20
25
30
35
40
навчання в коледжі участь в
природоохоронних
акціях
телебачення і преса не мають бажання

28. 27
Мал. 4 Оцінка рівня екологічної освіти в коледжі
І найголовніше – за створення екологічного клубу висловились 70%
студентів, не підтримують 10%, або четверо із сорока. Що цікаво – всі хто за
екологічний клуб, готові прийняти участь в його роботі.
Мал. 5 Необхідність створення екологічного клубу в коледжі
Аналогічне дослідження ми провели серед жителів міста. Анкета містила
10 запитань, які в основному стосувалися екологічного стану міста і рівня
екологічної свідомості самих городян.
Було опитано, як і в першому випадку 40 респондентів. Серед анкетованих
– 60% чоловіки, за віком: молоді люди до 30 років – 30%, пенсіонери – 20%,
решта 50% – старше покоління. Серед опитаних державні службовці, працівники
освіти, охорони здоров'я, робітники, підприємці, безробітні.
На питання про екологічний стан міста 40% опитаних мають дані щодо
якості води, а щодо стану ґрунту, повітря, якості харчування тільки 20% дали
ствердну відповідь. Оцінка діяльності місцевої влади щодо екологічного
розвитку міста: посередня – 70% і низька – 30%.
0
5
10
15
20
25
30
35
40
достатній недостатній важко відповісти
0
10
20
30
40
50
60
70
так ні важко відповісти

29. 28
Мал. 6 Оцінка діяльності місцевої влади щодо екологічного розвитку міста
Всі опитані респонденти дотримуються думки, що найбільш негативно
впливає на довкілля у їхньому місті м'ясопереробний комбінат "Росана", що, в
принципі, відповідає дійсності, а також стихійні сміттєзвалища, що, по іронії
долі,
створюють самі ж жителі, але все-таки половина опитаних сподівається на
покращення екологічної ситуації в місті в недалекому майбутньому, тільки 10%
в це не вірять.
Мал. 7 Оцінка екологічного стану міста
І найголовніше – 90% респондентів готові взяти участь у
природоохоронних акціях для покращення екологічного стану свого міста,
навіть пенсіонери, якщо дозволить здоров'я, бо екологічні переконання людини
найбільш ефективно формуються під час активної участі у громадському
природоохоронному русі.
0
10
20
30
40
50
60
70
дуже високий
рівень
високий рівень середній рівень низький рівень
0
20
40
60
80
якість води - так якість води - ні стан грунту - так
стан грунту - ні стан повітря - так стан повітря -ні
якість харчування - так якість харчування - ні

30. 29
Мал. 8 Оцінка покращення екологічного стану міста в майбутньому
Другий блок екологічної анкети присвячений екологічній культурі
населення.
Всі опитані (100%) вважають за потрібне формувати екологічну культуру
і свідомість сучасної людини.
В анкеті ми спробували з’ясувати ставлення жителів міста до джерел
екологічної інформації. Виявилося, що 80% респондентів цікавиться
екологічними проблемами, які висвітлюються у засобах масової інформації, а 10
% опитаних зовсім не хвилює це питання, але ті ж 80% вважає, що ці проблеми
висвітлюються на недостатньому рівні.
Мал. 9 Оцінка висвітлення екологічних проблем міста в місцевих засобах масової інформації
Для визначення ставлення до негативної екологічної поведінки людини
респондентам було запропоновано дати відповідь на питання “Ваші дії, якщо
людина викине сміття на тротуар, а не в урну?”. Майже дві третини опитаних
стверджують, що зроблять зауваження; кожен третій – засудить поведінку, але
не зважиться йому про це сказати. Респондентів, які не звернуть на це увагу і які
зовсім не визначились з відповіддю не було, але насправді ми бачимо наші
тротуари не завжди чистими.
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
так ні важко відповісти
0
10
20
30
40
50
60
70
80
достатній рівень недостатній
рівень
не
висвітлюються
не визначились

31. 30
Мал. 10 Оцінка ставлення до негативної екологічної поведінки людини
Щоб визначити, чи відповідають екологічні переконання рівню свідомості
респондентів, було запропоновано питання для порівняння ставлення
опитуваних щодо можливості працювати на екологічно небезпечному
підприємстві навіть за умов високої зарплати. Лише 10% опитаних готові
працювати на такому об'єкті, решта (90%) дали негативну відповідь.
Таким чином, можна стверджувати, що опитані нами студенти і жителі
міста в цілому мають певну громадську екологічну позицію, яка поки що
нереалізована через сучасні обставини нашого життя. Але не може і не турбувати
ставлення молоді до ряду питань екологічної проблематики, тому необхідно
впроваджувати більш ефективні методи екологічного навчання і виховання.
Результати пошуково-дослідницької роботи студентів Рогатинського
аграрного фахового коледжу щодо «Чортової гори»
Про назву цієї гори ходять легенди. Одна з них каже, що давно-давно чорти
та інша нечисть вирішили нашкодити мешканцям міста за те, що були вони дуже
побожні. Отож, вирішили вони скинути на місто земляну гору, щоб усі загинули.
От тільки дійти їм не вдалося. Щойно за обрієм з’явилося місто, заспівав когут.
Не втримали чорти землю, яку несли на своїх мізинцях, та й опустили на себе, і
мусила нечиста сила ховатися. А на тому місті, де їх застав світанок, залишилася
велика земляна гора, що її несла нечисть на погибель рогатинцям. Відтоді на
тому місці біля дороги стоїть горб, так і названий – Чортова гора.
Перед Чортовою горою є гора з
містичною назвою Могила. Якщо завітати в
архів і попросити інформацію про цю гору, то
можна отримати цікаву стару другу легенду,
записану колись з уст монахів. Згідно з цією
легендою, на Чортовій горі є великий-
превеликий камінь, під яким, якщо його
0
10
20
30
40
50
60
70
зроблять
зауваження
засудять
поведінку
не звернуть увагуне визначились

32. 31
підняти, знаходяться ворота до пекла. Але й без старих легенд обидві «Лисі гори»
без рослинності вражають своєю містичністю. Місцеві мешканці переконують,
що біля Чортової гори часто до людини блуд чіпляється або нечиста сила на очі
з'являється. Ось таке люди говорять, а вірити цьому чи ні – ваша справа.
Цілком можливо, що легенди навіть доповнюють одна одну. Кожна з них
містить глибоку символіку: під чортами в казках і переказах часто виступають
жерці давніх культів; образа на місто – спроба накласти прокляття чи помститися
за відступництво у вірі; вхід у пекло – ворота до світу, де на погляд монахів
панують біси-жерці. Цілком ймовірно, що легенди про гору зародилися у час,
коли в краї вже утвердилося християнство, але ще існували громади язичників, і
між представниками різних релігій була конкуренція (форми якої, ймовірно,
були як мирними, так і насильницькими).
Назва гори не дає спокою деяким місцевим «активістам»: 1994 року
громада села Пуків встановила скраю вершини гори дерев’яний хрест, назвавши
гору «Божою». Але це викликало хвилю обурень з боку мешканців навколишніх
сіл (того року протягом місяця не було дощу, а тому всю вину спихали на хрест,
поставлений на горі, – мовляв, через нього не падає дощ), тому її й досі
називають Чортовою. Також місцеві мешканці вважають, що гора має магічну
силу – вона може розігнати грозові хмари, або ж навпаки – гора наче магнітом
притягує хмари. Ще цікаво, що за давнім звичаєм, сюди люблять приїжджати
наречені в день весілля, а це вже є залишком давніх язичницьких ритуалів
(наприклад, в деяких краях зберіглося ходіння до священного дерева чи каменю).
Львівський мовознавець Тарас Береза помістив у збірнику матеріалів
першої наукової конференції «Рогатинська земля: історія та сучасність» (Рогатин
24-25.03.1995) статтю під назвою «Архетипи топонімів у фольклорі Рогатинщини».
В цій статті розповідається, що походження Чортової гори сягає ще у
дохристиянські часи.
На думку дослідника зазначена гора була причетна до язичницької віри –
на ній відбувалося поклоніння «старим богам», вже після прийняття
Християнства на Русі. Слова «чорт» і «чорний» фонетично подібні, а це дає
підставу думати, що на певному періоді часу Чортова Гора мала назву Чорна
(фольклорний символ чорного кольору пов'язаний зі смертю, похоронним
обрядом). Тут могли бути захоронені дерев'яні ідоли, або люди, що їм
поклонялися.
Аналіз дає змогу стверджувати, що топонім «Чортова Гора» виник
наприкінці X – на початку XI ст. Іншим найменням не судилося прижитися до
тих пір, поки існуватимуть легенди, котрі пов'язані з цією горою.