240,23.docx

1. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ВИВЧЕННІ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ЯК
ФАКТОР ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ
Інноваційні технології навчання географії
та природознавстсва

2. ВСТУП
На сучасному етапі забезпечення інновацій у процесі навчання є досить
актуальним. Даною проблемою займаються психологи оскільки інноваційний
процес стосується цілого ряду питань, серед яких особливим предметом
уваги є людські ресурси.
Що ж таке «інновація», або «нововведення»? Це процес якісної зміни чого-
небудь, а також результат цієї зміни – нововведення. Нововведення не
виникають самі собою, а є результатом наукових пошуків, аналізу,
узагальнення педагогічного досвіду. Інноваційні технології - це
цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної
діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до
одержання результатів, це специфічна форма організації пізнавальної
діяльності учнів. Метою є створення комфортних умов навчання, відчуття
учнем своєї успішності, інтелектуальної досконалості, побудова
продуктивного освітнього процесу.
На думку Р.Л.Кричевського, для успішного проведення інновацій необхідні:
1)певний освітній рівень як педагогів, так і учнів( чим він вищий, тим легше
сприймається нововведення);
2) інформаційні контакти й проінформованість педагогів ( тобто одержання
ними адекватної інформації про нововведення);
3) мотивація до нововведення( передбачається, що вона є реакцією на
інноваційне поводження керівників й ініціаторів нововведення, реакцією на
відповідне стимулювання) розглянуто в [ 1, c.7 ]
У світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно-
зорієнтований та компетентісний підходи, причому останній тісно
пов’язаний з двома попередніми, оскільки компетентісний підхід стосується
особистості учня і може бути реалізований і перевірений тільки в процесі
виконання учнем певного комплексу дій.
У 1996 році в місті Берн відбувся симпозіум в рамках проекту “Середня
освіта для Європи”, на якому було зазначено: «Якщо ми хочемо дати
підростаючому поколінню шанс на успіх, то важливо точно визначити основні
знання – фундамент компетенцій, якими повинні оволодіти учні, щоб
підготуватися до самостійного життя, або до одержання вищої освіти».
Вважаємо, що впровадження компетентнісного підходу при викладанні
природознавства та географії дозволить розв’язати ряд проблем. Такими
проблемами на нашу думку є:

3. - певна розмежованість в свідомості учня навчального предмета та реальної
дійсності;
- створення у суспільній свідомості негативного ставлення до хімії ( як
складової науки курсу «Пізнаємо природу»), яку звинувачують у всіх
екологічних негараздах: «Для нашого суспільства характерною є тотальна
хемофобія та кричуща природнича безграмотність як у побутових, так і в
професійних питаннях»,розглянуто в [5,с.214 та 6, с.34-36];
- недостатній рівень прикладних екологічних знань населення, який
загрожує безпеці життєдіяльності, адже кожен з нас в повсякденному житті
використовує різноманітні речовини та природні явища;
- необхідність орієнтуватися у все зростаючому потоці природничої
інформації, а якщо це рекламна інформація, вміння її критично осмислювати.
Орієнтація змісту освіти на компетентнісний підхід є новим для
вітчизняної освіти. Відкриваються можливості пов’язати процес навчання з
потребами часу та суспільства, дати молоді можливість для самореалізації на
ринку праці та в суспільних процесах, створюються сприятливі умови для
розвитку взаємовідносин з людьми та з навколишнім середовищем.
Компетентнісна освіта базується на філософії успіху, успішність у
житті, у професійній діяльності є сьогодні очікуваним результатом і критерієм
якості освіти.
Ціллю даної публікації є розкриття методичних аспектів застосування
інноваційних технологій на уроках географії та природознавства з метою
підвищення якості навчання та рівня пізнавальної активності учнів. Цей
матеріал стане корисним для вчителів, які хочуть щоб урок був цікавим, а
матеріал краще запам’ятався здобувачам освіти.

4. ОПИС ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
Визначення стратегічних пріоритетів у роботі учителя відбувається в
контексті становлення нової освітньої парадигми, що витікає із необхідності
реалізації особистісно - орієнтованої освіти. Це передбачає широкий пошук
нових підходів, педагогічних технологій, комп’ютерну підтримку викладання
предмета, використання освітніх комп’ютерних програм.
Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке
здатне підвищити якість географічної освіти, залучитися до світового
інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на
вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення
міжособистісних відносин і творчості.
Використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій розширює
можливості освітнього процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації,
дає можливість для випробування власних ідей та проектів.
Під час пояснення переважна більшість вчителів використовує дошку. З її
допомогою можна фіксувати ключову інформацію, і усі учні в класі
одночасно її бачать.
А як бути в умовах дистанційного уроку? Чи є якийсь онлайн-інструмент, що
функціонально є віртуальним аналогом звичайної класної дошки? Так, нам
стане у пригоді зручний і безкоштовний інструмент Google Jamboard.
Можливості і функціонал #Google #Jamboard
Google Jamboard – інтерактивна віртуальна дошка, яка дозволяє вчителю
демонструвати ключову інформацію під час уроку в Zoom чи Google Meet, а
також одночасно взаємодіяти з усім класом чи окремою групою школярів у
режимі реального часу ( додаток 1)
Електронні засоби навчання дозволяють продемонструвати процеси або
змоделювати явища, за якими не можливо спостерігати протягом одного
уроку або несуть небезпеку для здоров’я та життя людини. На допомогу
приходять мультимедійні засоби навчання, які позбавляють нас цієї
небезпеки та дають змогу учням більш глибоко зрозуміти природу
досліджуваного явища чи процесу.
З цією метою дуже добре підходить інноваційна технологія «Кроссенс».
Походить ( від ангійського cross- перехрестя,sens-зміст)- це перехрестя
змісту, візуальний асоціативний ланцюжок, який складається з 9 зображень,
кожне з яких пов’язане з попереднім та наступним, що в результаті з різних
сторін розкриває певне поняття, явище або факт. Центральна картинка
поєднує за змістом усі ( додаток 2).
Для вчителя кроссенс- це:

5. - Спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття( явища,
теми);
- Можливість показати неординарне практичне застосування знань і
зв’язок вивченого з життям;
- Можливість встановити між предметні зв’язки з іншими шкільними
дисциплінами.
Нові соціальні запити визначають нові цілі освіти і ставлять
перед школою завдання – підготувати активного творчого випускника,
готового до самостійної діяльності , активного громадянина своєї
держави. У цих умовах актуальним для педагога є компетентнісні
технології навчання – технології досягнення успіху і високих
результатів у навчанні та розвитку учня на основі стійкої мотивації
досягнень; це системно-зорієнтоване розвивальне навчання,
побудоване шляхом проектування навчального процесу і поетапної
діагностики. Основне завдання компетентнісних технологій –
сформувати та закріпити у самосвідомості учня затребувану
необхідність у саморозвитку й самореалізації, що дозволяють
спеціальними прийомами та методами самоактивізувати особистісне
«Я».
До компетентнісних можна віднести такі технології:
- технології особистісно зорієнтованого навчання;
- ігрові (дидактична гра, технології ігромоделювання);
- технології розвивального навчання;
- метод проектів;
- проблемне навчання;
- комп’ютерні технології.
Вважаємо, що важливою є кожна із зазначених вище технологій,
адже вони дають можливість створити умови для розвитку й
саморозвитку особистості учнів. Саме тому основою уроків є
компетентнісний підхід, спрямований на розвиток здібностей,
можливостей, інтересів, задатків конкретної дитини. Вбачаємо своїм
завданням цілеспрямовано проектувати розвиток учня через
організацію його провідної діяльності, в процесі якої відбувається
інтелектуальний, особистісний, соціально-комунікативний розвиток
особистості. При такому підході дотримуюся відповідного алгоритму
дій:
1. Знання подаю не в готовому вигляді, а як проблемну ситуацію через
усвідомлення дитиною обмеженості своїх знань і розуміння
навчального завдання.
2. Під час узагальнення знань даємо можливість застосовувати набуті
знання на практиці - під час STEM-дослідження. В основі опанування
курсом – активна пізнавальна діяльність учнів індивідуально та в групі,
співпраця з учителем та іншими особами, у процесі чого учні

6. набувають досвіду (пізнавати, співпрацювати з іншими, здійснювати
само- та взаємооцінювання). За таких умов природничо-наукові знання
формуються як результат власного пошуку, відомо з [4,с.2];
3. Від «ізольованого» вивчення учнями системи наукових понять
переходимо до включення їх у контекст розв'язання навчальних
завдань, значущих для орієнтації в життєвих ситуаціях.
4. Від індивідуальної форми засвоєння знань переходимо до
колективно-розподіленої, роботи в команді, з поступовим виходом на
самостійну навчальну діяльність з елементами самоосвіти .
Переконані, що такий підхід підвищує свідомість навчання, розвиває
здібності учнів, сприяє самореалізації, допомагає більш ефективно
вирішувати завдання диференціації та індивідуалізації навчального
процесу. Використовуючи на уроці ігрові технології, даємо можливість
дітям розкрити та удосконалити свої розумові здібності, організовуємо
взаємодію між учнями, продуктивне спілкування учнів між собою з
елементами змагання, гри.
- На уроках «Пізнаємо природу» пропонуємо учням такі рольові ігри:
- - “Перевтілення” (виступити охочим у ролі тієї чи іншої тварини чи
рослини й відповісти на поставлені однокласниками запитання ;
- - “Відгадай” (із характерних компонентів природи пропонуємо
відгадати, про яку природну зону йдеться);
- - “Реклама держави” (пропонуємо за 5 хвилин скласти рекламний
ролик про державу на вибір учнів);
- - “Так - ні” (задаємо проблемне запитання, учні намагаються дати
відповіді, ставлячи мені запитання. Я відповідаю словами “так” або
“ні”. Наприкінці обов’язково обговорюємо, які запитання були
суттєвими і навели учнів на правильну відповідь. Таким чином
виробляємо стратегію пошуку);
- - “Інтерв’ю”(обираємо учня на роль журналіста і декілька учнів на ролі
тих, у кого будуть брати інтерв’ю за запитаннями, що стосуються
певної теми);
- - “Дидактичний театр” (періодично пропонуємо учням поставити міні
– спектакль, інсценівку). У такий спосіб гра розкриває особистісний
потенціал дитини: кожен учасник демонструє свої можливості окремо
й у спільній діяльності з іншими. Учень виступає творцем не тільки
ігрових ситуацій, а й власної особистості, вирішує питання
самоврядування, знаходить шляхи та засоби оптимізації своєї
діяльності, виявляє свої недоліки та вживає заходи для їх усунення,
вчиться переборювати психологічні бар'єри в спілкуванні з різними
людьми, удосконалює якості своєї особистості. Під час організації
навчальної діяльності з використанням інноваційних технологій
розвивального навчання основну увагу спрямовуємо на усвідомлення
учнями процесу навчання. Ігрові й розвивальні технології сприяють

7. розвитку в учнів ключових компетентностей, особистісних якостей, що
впливають на стан їхньої успішності. Не менш значущою у контексті
компетентної теорії є технологія, що отримала назву «метод проектів»
і спрямовує учнів на самостійну діяльність, на розв'язання певної
проблеми, що передбачає використання різноманітних методів, засобів
навчання, інтегрованих знань і вмінь. Для успішної реалізації методу
проектів передбачаємо такі умови: наявність значної проблеми та
завдань; самостійну (індивідуальну, групову, колективну) діяльність
учнів, структурування змістової частини проекту; використання
дослідницьких методів( благо природничі науки дають таку
можливість повсякчас). Крім цього, в проектній діяльності можливе
використання презентацій. Учні отримують завдання оформити
кінцевий результат проектної діяльності у вигляді електронної
презентації і захистити її на уроці, що є додатковим стимулом у
мотивації пізнавальної діяльності. Усі діяльнісні, інноваційні
технології, які використовую на уроках, спрямовані на формування
мотиву самоствердження. У зв'язку з цим пріоритетною вважаємо
проблему розвитку навчальної мотивації учнів. Переконані, що саме
компетентнісні, інноваційні технології допомагають учням пізнати
себе, свій внутрішній і навколишній світ, усвідомити себе частиною
соціуму та природи. Передбачаємо результат використання таких
технологій – стійку здатність до самостійного вибору,
самовдосконалення, самореалізації.
Щоб зробити урок компетентнісним та інноваційним
намагаємося вплинути на емоційно – психологічний стан дитини,
налаштувати її на позитивну роботу, викликати зацікавленість та
інтерес до предмета, одним словом, створити ситуацію успіху в
навчанні. Для цього застосовуємо такі прийоми: “повір у себе”,
”особисте відкриття” (створюю ситуацію, за якої учень усвідомлює
власні здібності), “ навіювання” (заохочую учня словами , що
переконують його в реальності успіху), ”почую кожного”, ”констатація
успіху”, ”вибух емоцій" (використовуючи похвалу, спонукаємо дитину
до кращої роботи на уроці). Для активізації пізнавальної діяльності
учнів використовую такі прийоми:
- прийом дидактичної гри;
- прийом актуальності (поєднуємо навчальний матеріал із актуальними
життєвими фактами);
- прийом дослідження (формуємо в учнів уміння формулювати
висновки на основі мовних досліджень та спостережень);
- прийом естетичного стимулювання (доповнюємо зміст навчального
предмета естетично значущою інформацією);

8. - прийом емоційного стимулювання (зацікавлюємо учнів шляхом
демонстрування фрагментів фільмів, відеокліпів, створюючи таким
чином ситуацію емоційних переживань);
- прийом “інформаційна палітра” (доповнюємо навчальний матеріал
цікавими відомостями, фактами, історичними даними);
- прийом “зв’язок поколінь” (під час мотивації навчальної діяльності
використовуємо вислови відомих людей);
- евристичний прийом;
- прийом “міжпредметні зв’язки”;
-прийом «Скриня» - використовується на підсумковому уроці по
вивченому материку чи країні ( на маркерній дошці малюнок скрині, на
якій написано «Наші скарби». Від скрині відходять стрілочки: моря,
озера, океани, населення, гори, крайні точки, затоки, протоки тощо.
Цей прийом у 10 класі дає змогу повторити, те що вивчено в 7 чи 6
класі та ще й доповнити вивченим у старших класах),( додаток 3);
- прийом “підказка” ( вчитель записує на дошці терміни з даної теми,
на закритій поверхні дошки . Викликає 2 учні один вгадує, інший
«підказує», при цьому називає всі асоціації пов’язані з цим терміном,
можливо цілі речення, які висвітлюють або приводять до даного
терміну. Перший стає спиною до дошки, тому йому не видно
написаних термінів, а другий обличчям до відкритої поверхні дошки,
де написані слова, які йому потрібно назвати. Дана вправа розвиває
словарний запас, вчить критично мислити,показує між предметні
зв’язки. Наприклад: термін карта. Можливі варіанти
відповіді:зменшене зображення Землі; висить на стіні в класі,має
рівнини та низовини, буває рельєфною).
-прийом «Фішбоун»( додаток 4), дослівно перекладається, як риб’яча
кістка або склет риби - спрощена назва методу японського вченого
Каору Ісакава, який спрямований на розвиток критичного мислення
учнів в наочно-змістовній формі. Сутність методу у встановленні
причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами аналізу та факторами, що
впивають на нього, вчинення обґрунтованого вибору. Цей прийом
використовують з метою активізації когнітивних процесів. (На
маркерній дошці кріпиться умовний скелет риби, де голова –питання
теми; верхні кісточки - основні поняття теми; нижні кісточки - суть
понять, хвіст - відповідь на питання. Записи мають бути короткими,
ключовими словами, що відображають зміст. Додатково прийом
дозволяє розвивати навички роботи з інформацією і вміння ставити і
вирішувати проблеми).
Саме компетентності, на думку багатьох зарубіжних експертів, є тими
індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня, випускника до
життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті суспільства,
розглянуто в [2, с.13-43].

9. ВИСНОВКИ
Результативність досвіду роботи. Навчальна діяльність на уроках
природничих дисциплін покликана не просто дати людині суму знань, умінь і
навичок, а й сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що
ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки
навчанню. Це можливо під час застосування технологій навчання якісно
нового, компетентнісного рівня, що забезпечує успіх і високі досягнення в
навчанні кожного учня. Спостерігаючи за навчальним процесом, робимо
висновок про стабільні результати та позитивну динаміку в усіх класах. Учні
мають високий рівень навчальної мотивації, навчені визначати цілі власної
діяльності, прагнуть до досягнення успіху і володіють відповідними прийоми
його набуття, вміють рефлексувати власну діяльність й коригувати досягнуті
результати для здобуття вищих, вершинних показників. Ефективність
діяльнісного уроку полягає в тому, що суть його виражається в
спрямованості на розвиток здібностей, можливостей, інтересів, задатків
кожної дитини. Образно висловлюючись, ми вказую на двері, але відчинити
їх і ввійти учень повинен сам. Такий підхід дозволяє підвищити свідомість
навчання, сприяє самореалізації і, в кінцевому результаті, забезпечує
особистісний успіх учня та формує його життєву компетентність.
Аналізуючи результати участі здобувачів освіти у ЗНО та Всеукраїнській
олімпіаді з географії ІІ –ІІІ епати цього 2022-2023 навчального року
спостерігаємо і тут позитивну динаміку ( додаток 5). Отже, вектор руху
обрано правильно!!!
Труднощі. Відмова від знаннєвої парадигми в освіті й перехід до
особистісно зорієнтованого навчання, кінцевою метою якої є сформована
особистість, спроможна до самореалізації в соціумі, вимагають від учителя
не лише оволодіння новою методикою, а й переоцінки ціннісних орієнтацій,
зміни пріоритетів. Доводиться багато працювати над собою, оволодівати
новими технологіями і методиками. Прийнявши погляд на особистість як
складну систему, здатну до саморозвитку за внутрішніми законами,
відчуваємо, що бракує не лише фахових, а й психолого-педагогічних знань.
Як ніколи відчуваємо, що вчитель, особливо в сучасному інформаційно
насиченому та мінливому світі, приречений завжди бути учнем.
Якщо в недалекому минулому дітей готували до життя в суспільстві,
яке за своєю суттю було схожим на те, в якому жили їхні батьки, то
теперішнім дітям доведеться жити у світі, що істотно відрізнятиметься від
того, в якому живуть батьки і вихователі. Більше того, кожен, хто здобув
освіту, рано чи пізно вступить у відносини конкуренції на ринку праці, і

10. якщо освіта справді конкурентоспроможна, вона має забезпечити переваги
тим, хто її здобув.
Тому існує суперечність між потребою суспільства у випускниках
школи, які повинні бути компетентними у різноманітних видах діяльності, та
реальними результатами освітнього процесу.
Вивчення природничих дисциплін розвиває логічне мислення, уміння
аналізувати й узагальнювати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки,
створює основу осмислення екологічних і суспільних проблем, формування
оцінок і цінностей, почуття відповідальності і поваги до природи,
суспільства, інших людей, уміння бачити й оцінювати прямі й
опосередковані наслідки своїх рішень і своєї діяльності, навички
співробітництва.
Універсального методу навчання, який би гарантував учневі набуття
компетентностей, не існує в принципі, через творчий характер
компетентностей. Очевидним є те, що компетентісний підхід вимагає
посилення особистісної спрямованості освіти, необхідне забезпечення
реальної активності школяра в навчальному процесі.
Виникає питання, які ж теоретичні знання мають лягти в основу формування
предметної компетентності? Переконані, що проблему формування екологічних
знань не можна обмежувати винятково практичним застосуванням знань, чи
знаннями лише ужиткового характеру. В той же час вони є важливим
компонентом в формуванні природничої компетентності учня.
Відомості про зв’язок природничих явищ з життям можуть бути взяті з
життєвого досвіду школярів, вказуючи на роль географії чи природознавства
в житті людини доцільно скористатися історичними фактами, тісний
зв’язок природничих наук з життям, може здійснюватися і через
використання творів літератури та мистецтва. Важливою складовою життєвої
та соціальної компетентності людини є вміння сприймати та критично
оцінювати інформацію реклами, етикетки засобу побутової хімії чи продукту
харчування. Робота по формуванні предметних компетентностей з географії
та природознавства продовжується в позаурочний час під час походів та
екскурсій, під час безпосереднього контакту дітей з природою.
Це дозволить в умовах нової української школи виховувати
компетентну особистість, яка не лише володіє знаннями, а й уміє адекватно
діяти у складних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе
відповідальність за свою діяльність, оскільки без цього людина не має шансів
адаптуватися до динамічних умов середовища.
Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає у
ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності
й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також
ураховувати те, що для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо
знань і умінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати

11. рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на
конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний
пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати
дій і вчинків, відомо з [3, с.1].

12. Література
1. Андрєєва В.М. Науменко Є.І. Інновації на уроках географії –Харків: Основа, 2007 с.7
2. Овчарук О. В. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія
реформування освіти в Україні // Рекомендації з освітньої політики. – Київ., 2003. – С. 13-
43.
3. Навчальна програма для закладів загальноосвітньої середньої освіти. Географія 6-9
класи. – Київ, 2022. – С. 1.
4.Навчальна програма інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» 5-6 клас (за модельною
програмою Т.В.Коршевнюк)- Київ,2021.- С.2
5. Родигін М. Ю., Родигіна І. В.. Нариси з історії хімії. – Харків: Основа, 2003. – С.214
6. Родигіна І. В. Діяльнісний підхід до формування базових компетентностей учнів //
Біологія і хімія в шк. – 2005. – №1. – С. 34-36.

13. ДОДАТОК 5
РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО З ГЕОГРАФІЇ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
ЧЕРНЯВЩИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ
РЕЗУЛЬТАТИ УЧАСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ІІ ТА ІІІ ЕТАПІ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ГЕОГРАФІЇ
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
2019 рік 2020 рік
Ряд 1
Ряд 2
Ряд 3
2023 рік-ІІІ етап
І-місць ІІ етап
ІІ місць ІІ етап
ІІІ місць ІІ етап