Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Knizhka a5 na_kursi

5,327 views

Published on

Методичні рекомендації до викладання біології за новим державним стандартом

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Knizhka a5 na_kursi

  1. 1. Методичний кабінет відділу освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради Схвалено Радою методичного кабінету (Протокол № __ від ) ВВПРОВАДЖУЮПРОВАДЖУЮ НОВІНОВІ ДДЕРЖАВНІЕРЖАВНІ СТАНДАРТИСТАНДАРТИ.. 66 КЛАСКЛАС. Б. БІОЛОГІЯІОЛОГІЯ Укладач – Троцик Л.В. , методист відділу освіти Автор – Лукашук О.І. Пропонований посібник познайомить з розгорнутими конспектами уроків біології у 6 класах та методичними рекомендаціями щодо їх проведення відповідно до нової Програми. Для вчителів, керівників навчальних закладів, творчо працюючих педагогів. 1
  2. 2. ЗМІСТ Вступ……………………………..……...……………...3 Зміст понять нового Державног стандарту………......5 Календарно-тематичне планування 6 клас....….. …..10 Підготовка особистісно орієнтованого уроку…...… 23 Рекомендації до проведення особистісно орієнтованого уроку.....................................................25 Причини невдалого уроку…………...........................27 Орієнтовний самоаналіз уроку……………………..…28 Розгорнуті плани-конспекти уроків біології у 6 класі Урок 1 ……...…............................................................29 Урок 2.............................................................................39 Урок 3.............................................................................48 Урок 4.............................................................................67 Урок 5…..........................................................................91 Урок 6..........................................................................106 Список використаних джерел...................................122 2
  3. 3. 3
  4. 4. ВСТУП Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного учителя. Освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Час не стоїть на місці. Нагромаджуються нові знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають іншими. Упевнено розпочалося впровадження нового Державного стандарту у загальноосвітніх навчальних закладах нашої держави. Учні працюють за новими програмами та підручниками, розробленими на основі компетентнісного та особистісно зорієнтованого підходів. З вересня 2014 року біологія за новою програмою буде здійснюватися у 6 класах. Нова навчальна програма з біології спрямована на досягнення головної мети забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу 4
  5. 5. зрозуміти перебіг природних явищ і процесів, забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук, набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу, формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку. До ефективного переходу шестикласників на роботу за новими умовами вчителі біології м. Нетішина готуються заздалегідь: опрацювують нормативні документи, вивчають психологічні вимоги до вікових особливостей школярів, радяться з класними керівниками, знайомляться з досвідом колег- новаторів, узагальнюють власні методичні надбання. До вашої уваги методичні матеріали, підготовлені вчителем біології першої кваліфікаційної категорії м. Нетішина, які допоможуть полегшити впровадження нової програми з біології у 6 класі. 5
  6. 6. ЗМІСТ ПОНЯТЬ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ 1) громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства; 2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально- виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти; 3) загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності; 4) здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних 6
  7. 7. компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей; 5) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно- комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань; 6) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; 7) ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини; 8) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності; 9) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, 7
  8. 8. умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; 10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини; 11) комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями; 12) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва; 13) міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей; 8
  9. 9. 14) навчальна програма — нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання; 15) особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні; 16) предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань; 17) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій; 9
  10. 10. 18) предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування; 19) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності; 20) соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі. 10
  11. 11. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 6 КЛАС (70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних) № К - т ь г о д Зміст навчального матеріалу Практичні роботи Дата, клас 6 А 6 Б 6 В 6 Г 4 Вступ. 1. 1 Біологія – наука про життя. Основні властивості живого. 2. 1 Різноманітніст ь життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). 3. 1 Поняття про Віруси. 4. 1 Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів. 11
  12. 12. 1 0 Тема 1. Клітина. 5. 1 Клітина - одиниця живого. 6. 1 Історія вивчення клітини. Лупа. Мікроскоп. 7. 1 Практична робота 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним. 8. 1 Будова рослинної і тваринної клітини. Будова клітини на світлооптично му електронно- мікроскопічно му рівнях. 9. 1 Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. Практична робота №2. Виготовлен ня мікропрепа ратів шкірки луски 12
  13. 13. цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа 10 1 Будова рослинної і тваринної клітини 11 1 Надходження речовин у клітину. Лабораторні дослідження. Будова клітини листка елодеї. Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї. 12 1 Утворення нових клітин. Ріст клітин 13 1 Основні положення клітинної теорії 14 1 Урок- узагальнення. Тематичне оцінювання. 9 Тема 2. Одноклітинні організми ( 8 годин + 1 година резервного часу) 13
  14. 14. 15 1 Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльност і, будова, роль у природі). Лабораторне дослідження: “Спостережен ня інфузорій”. 16 1 Хвороби людини, що викликаються одноклітинним и тваринами 17 1 Хламідомонада , хлорела — одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльност і, будова, роль у природі) 18 1 Дріжджі — одноклітинні гриби 19 1 Бактерії — найменші 14
  15. 15. одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. 20 1 Роль бактерій у природі та значення у житті людини. 21 1 Вольвокс — колоніальний організм. Губка та ульва (зелений морський салат) — багатоклітинні організми 22 Міні-проект (за вибором): Чому скисає молоко? Корисний йогурт. Живі фільтри. 23 1 Узагальнюючи й урок. Контрольна робота №1. 2 2 Тема 3. Рослини (20 годин + 2 години резервного часу) 24 1 Рослина — живий 15
  16. 16. організм. 25 1 Клітинна будова рослин. 26 1 Тканини рослин. 27 1 Органи рослин. 28 1 Корінь. Видозміни корення.Лабор аторне дослідження «Будова кореня». 29 1 Внутрішня будова корення. Мінеральне живлення. 30 1 Мінеральне живлення рослин. 31 1 Пагін: будова, основні функції. Лабораторні дослідження «Будова пагона», «Будова бруньки». 32 1 Стебло – вісь пагона. 33 1 Внутрішня будова стебла. 16
  17. 17. 34 1 Листок – бічний орган пагона. 35 1 Внутрішня будова листка. 36 1 Функції листка. 37 1 Різноманітніст ь видозмін пагона. Лабораторне дослідження «Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду». 38 1 Узагальнюючи й урок. Тематичне оцінювання. 39 1 Розмноження рослин. 40 1 Квітка — орган статевого розмноження. Лабораторне дослідження «Будова квітки». 41 1 Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення. 17
  18. 18. 42 1 Запилення та запліднення у квіткових рослин. 43 1 Будова насінини. Лабораторне дослідження «Будова насінини». 44 1 Плід, його будова, значення та різноманітність . Поширення плодів. Лабораторне дослідження «Будова плоду». 45 1 Міні-проект (за вибором): Листопад. Квіти і комахи. Рослини мандрівники. Рослини хижаки. 1 5 Тема 4. Різноманітність рослин (12 годин + 3 години резервного часу) 46 1 Водорості (зелені бурі, червоні, діатомові). 18
  19. 19. Лабораторне дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей». 47 1 Мохи. Середовище існування. Пристосувальн і риси будови і процесів життєдіяльносі . Лабораторне дослідження «Будова моху». 48 1 Хвощі, плауни. 49 1 Папороті. Лабораторне дослідження «Будова папоротей». 50 1 Загальна характеристика голонасінних. Лабораторне дослідження «Будова голонасінних» . 51 1 Покритонасінн і (Квіткові). 19
  20. 20. 52 1 Практична робота 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонас інних (квіткових) рослин. 53 1 Сільськогоспод арські рослини. 54 1 Екологічні групи рослин. (за відношенням до світла, води, температури). 55 1 Життєві форми рослин. Рослинні угрупування. 56 1 Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини 57 1 Практична робота 4. Визначення видів 20
  21. 21. кімнатних рослин, придатних для вирощуванн я в певних умовах. 58 1 Рослинні угруповання. Екскурсія «Вивчення рослинних угруповань» 59 1 Міні-проект (за вибором) Як утворився торф і кам’яне вугілля? Викопні рослини. 60 1 Контрольна робота №2 8 Тема 5. Гриби (8 годин) 61 1 Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. 62 1 Особливості живлення грибів. 63 1 Розмноження та поширення грибів. 21
  22. 22. 64 1 Різноманітніст ь грибів: симбіотичні – мікоризо утворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження «Будова шапинкових грибів». 65 1 Різноманітніст ь грибів: сапротрофні — цвілеві гриби. Лабораторне дослідження «Будова цвілевих грибів». 66 1 Групи грибів: паразитичні грби. 67 1 Лишайники. 68 1 Практична робота 5. Розпізнаван ня їстівних та отруйних грибів своєї місцевості 22
  23. 23. 69 1 Значення грибів у природі та житті людини. 2 Узагальнення 2 години 70 1 Екскурсія«Різн оманітність рослин свого краю». 71 1 Екскурсія «Вивчення рослинних угрупувань»». ПІДГОТОВКА ОСОБИСТІСНО 23
  24. 24. ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ Проектування і технологія проведення особистісно-орієнтованого уроку, розрахованого на роботу з індивідуальністю кожного учня, ставить вчителя в нову, поки не звичну для нього професійну позицію - бути одночасно і наочником, і психологом, що вміє здійснювати комплексне педагогічне спостереження за кожним учнем в процесі його індивідуального (вікового) розвитку, особистісного становлення. 1. При плануванні особистісно орієнтованого уроку важливо врахувати: • загальну мету і її конкретизацію залежно від різних етапів уроку; • підбір і організацію дидактичного матеріалу, що дозволяє виявляти індивідуальну вибірковість учнів до змісту, вигляду і форми учбового матеріалу, що полегшує його засвоєння; • планування різних форм організації навчальної діяльності (співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної роботи); 24
  25. 25. • виявлення вимог до оцінки продуктивності роботи з урахуванням характеру завдань (дослівний переказ, короткий виклад своїми словами, використання відомих алгоритмів, виконання проблемних, творчих завдань). 2. Планування характеру спілкування, міжособових взаємодій в процесі уроку включає: • використання різних форм спілкування (монологу, діалогу, полілогу) з урахуванням конкретних завдань уроку; • проектування характеру взаємодій учнів на уроці з урахуванням їх особистісних особливостей, вимог до міжгрупової взаємодії (розподіл по групах, парах і тому подібне); • використання змісту суб'єктного досвіду всіх учасників уроку в діалозі "учень - вчитель", "учень - клас"; • передбачення можливих змін в організації колективної роботи класу, корекція їх по ходу уроку. 3. Планування результативності уроку передбачає: • узагальнення отриманих знань і умінь, оцінка їх засвоєності; 25
  26. 26. • аналіз результатів групової і індивідуальної роботи; • увага до процесу виконання завдань, а не тільки до кінцевого результату РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ: • використання вчителем різноманітних форм і методів організації роботи учнів, дозволяють розкрити зміст їх суб'єктного досвіду щодо запропонованої теми; • необхідно створити атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу; • вчитель повинен стимулювати учнів до використання на уроці різноманітних способів виконання завдань, без боязні помилитися, отримати неправильну відповідь; • важливо заохочувати прагнення учня пропонувати свій спосіб роботи (вирішення задачі), аналізувати в ході уроку різні способи, запропоновані дітьми, відбирати і аналізувати найбільш раціональні, відзначати і підтримувати оригінальні; 26
  27. 27. • застосування завдань, що дозволяють учневі самому вибирати тип, вигляд і форму матеріалу сприятиме формуванню ініціативної особистості; • створення педагогічних ситуацій спілкування дозволяють кожному учневі, незалежно від його готовності до уроку, проявляти ініціативу, самостійність, вибірковість до способів роботи; • діти відчуватимуть себе партнерами вчителя, якщо вони будуть залучатися до обговорення в кінці уроку не тільки того, що "ми дізналися" (чим оволоділи), але і того, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що б хотілося виконати ще раз, а що зробити по- іншому; • при опитуванні на уроці (при виставлянні оцінок) потрібно аналізувати не тільки правильність (неправильність) відповіді, але і самостійність, оригінальність, прагнення учня шукати і знаходити різноманітні способи виконання завдань; • при завданні додому необхідно називати не тільки зміст і об'єм завдання, але і давати докладні рекомендації по раціональній організації навчальної 27
  28. 28. роботи, що забезпечує виконання домашнього завдання. ПРИЧИНИ НЕВДАЛОГО УРОКУ 1. Погане самопочуття вчителя. 2. Невміння педагога втілити задумане в практичних діях. 3. Недостатня продуманість певних моментів уроку. 4. Перевантаження учнів інформацією, яку вони не в змозі обробити. 5. Відсутність системи роботи вчителя на уроці й на уроках. 6. Непідготовленість до уроку учнів. 7. Роздратованість учителя попередніми уроками. 8. Нелюбов до певної теми навчального предмету. 9. Невдоволення якогось учня класу, яке відбивається на інших учнях. 28
  29. 29. ОРІЄНТОВАНИЙ САМОАНАЛІЗ УРОКУ Самоаналіз уроку вчителем (схема бесіди) Перелік питань, для самоаналізу Дайте коротку характеристику класу, в якому проходив урок. Які завдання ви ставили перед уроком? Назвіть тему уроку, охарак- теризуйте її місце в загальній системі інших уроків. Які завдання вважали особливо важливими та як при цьому враховували особливості класу? Дайте характеристику триєдиній дидактичній меті уроку, співставивши її з кінцевим результатом. Яке місце уроку серед інших уроків теми, що вивчається? Висловіть свою думку про тип уроку, його відповідність дидактичній меті. Чому обрали саме такі методи, форми та засоби навчання? Визначте етапи уроку і покажіть розв’язання навчальних завдань на кожному з них. Як враховували особливості учнів, які відстають у навчанні та сильно підготовлених? Охарактеризуйте використання методів навчання, їх відпові-дність змісту матеріалу та способам організації діяльності учнів, співставивши це з отриманим Як забезпечували попередження перевантаження учнів домаш- ньою роботою? 29
  30. 30. результатом. Вкажіть найбільш вдалі та невдалі моменти уроку. Як ви самі оцінюєте результати реалізації основних завдань уроку? РОЗГОРНУТІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ БІОЛОГІЇ У 6 КЛАСІ УРОК № 1 Лукашук О.І. вчитель біології Нетішинської ЗОШ І-ІІІст. №1, перша кваліфікаційна категорія, стаж роботи 13 років. Тема: Біологія – наука про живу природу. Основні властивості живого. Мета. Освітня. Ознайомити учнів з наукою про живу природу – біологією; сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми; поглибити знання про відмінності живої і неживої природи; дати поняття про основні ознаки життя. 30
  31. 31. Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити та давати розгорнуті відповіді на запитання. Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; проводити просвітницьку роботу з метою усвідомлення того, що біологія має важливе значення для вирішення проблем сьогодення, тому що її вважають наукою ХІХ століття. Тип уроку. Засвоєння нових знань. Місце уроку в навчальній темі. Вступний. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: інформація, пояснення, розповідь, бесіда. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом. 2. Репродуктивний. 31
  32. 32. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Візуальний: складання схем. 4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва. 5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження. Міжпредметні зв ́ язки: природознавство, історія. Матеріали та обладнання: схеми, малюнки. Основні поняття та терміни: біологія, автотрофне і гетеротрофне живлення, біологічні науки: ботаніка, мікологія, зоологія, бактеріологія, анатомія, морфологія, фізіологія, екологія, систематика, таксон, вид, царство. Структура уроку I.Організаційний момент - 7 хв. ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів- 10 хв. ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв.: IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв. V. Підсумки уроку 5 хв. 32
  33. 33. VІ. Домашнє завдання 1 хв. ХІД УРОКУ І. Організаційний етап. (2-3 хв.). Добрий день, учні! Чи всі присутні у класі? Чи готові до заняття. (відмічає відсутніх, перевіряє готовність робочих місць та матеріалів). ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про живі організми та неживі тіла. ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Подумати над словами Ф.Тютчева: Не те, що ви гадаєте, природа: Не зліпок, не безликеє лице – В ній є душа, в ній є свобода, В ній є любов, в ній мозок є! ІV. Повідомити тему, мету та завдань уроку. V. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 33
  34. 34. На початку уроку вчитель повідомляє sнструкці. з безпечної поведінки під час занять у кабінеті біології. Розповідь учителя 1. Біологія як наука. Поняття “біологія” водночас запропонували незалежно один від одного у 1802р. фр. учений Ж.Б.Ламарк та нім. учений Г.Тревіранус. Біологія – це система наук про живу природу. До неї входять: - ботаніка – вивчає рослини; - зоологія – вивчає тварини; - мікологія – вивчає гриби; - мікробіологія – наука про мікроскопічні організми, до неї входять вірусологія та бактеріологія; - екологія – наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем; - систематика – вивчає різноманітність організмів та класифікує їх; - анатомія – наука про будову організму; - фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму; 34
  35. 35. - гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я; - генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів; - палеонтологія – вивчає вимерлі організми; - цитологія – вивчає клітини організмів. Повторення ознак живого і неживого. Ознаки живого (учні повинні самі назвати): дихання, ріст, розвиток, рух, живлення, обмін речовин, розмноження, подразливість. Вправа для порівняння. Знайти ознаки живого. 1. Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей кальцію в печерах, що збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть. 2. Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різних комашок. Вони їдять, отже, збільшуються у розмірах. 3. З великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже – це розмноження. 35
  36. 36. 4.Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають нові рослини. Це розмноження. 5. Під час дощу річка поповнюється водою – це називають живленням річки. 6. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює фотосинтез і так живиться. 7. На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випускає дим – це дихання вулкану. 8. Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає. 9. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає пісок. 10. Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця. VІ. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. Доповнити схему 36
  37. 37. VІІ. Узагальнення та систематизація знань. Учні діляться враженнями від першого уроку, коментуючи свої очікування VІ. Підведення підсумків уроку. VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Підготувати повідомлення про життя й наукові досягнення Карла Ліннея. Дякую за урок. До побачення! Додаток 1 Інструкція з безпечної поведінки під час занять у кабінеті біології І. Загальні положення 1. Під час знаходження в кабінеті біології будьте обережними, дотримуйтесь порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила безпеки. Безладність, поспішність, необачність й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до нещасних випадків. II. Вимоги безпеки перед початком занять 1. Перед початком занять: - чітко з'ясуйте порядок і правила проведення досліду; 37
  38. 38. б) перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання; - звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів та матеріалів. 2. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя. 3. Виконуйте тільки ті завдання, що передбачені завданням або доручені вчителем. Виконувати практичні завдання, не пов'язані з навчальними завданням -забороняється. 4. Не відволікайтесь самі і не відволікайте інших від роботи сторонніми розмовами. III. Вимоги безпеки під час проведення занять 1. Для виконання завдання користуйтесь посудом і приладами, виданим вчителем. 2. Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором від себе і не спрямовуйте на сусідів. 3. Обережно поводьтесь з гострими предметами (ножицями, препарувальними голками). 38
  39. 39. 4. Розбавляючи концентровані кислоти водою, обережно доливайте кислоту у воду, а не навпаки. 5. Посуд, у якому проводять досліди з органічними розчинниками, перед заповненням повинен бути чистим і сухим. IV. Вимоги безпеки після занять Розлиті випадково кислоти або розчини лугів збирайте і зливайте в місця, вказані вчителем. Після закінчення занять ретельно вимийте руки з милом. V. Вимоги безпеки в небезпечних ситуаціях 1. Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь- яка з них у тій чи іншій мірі є отруйною. 2. Не заглядайте в посудину зверху (навіть у пробірку), тому що у випадку виштовхування рідини може статись нещасний випадок. 3. Нагріваючи рідини, не залишайте їх без нагляду навіть на короткий час. 4. При виявленні несправності установок негайно припиніть роботу і повідомте про це вчителя. 39
  40. 40. 5. При попаданні на шкіру, одяг будь-яких речовин негайно припиніть роботу і змийте їх великою кількістю води. УРОК № 2 Тема: Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Мета. Освітня. Ознайомити учнів з різноманітністю життя, кількістю видів на планеті; ввести поняття “систематика”; розглянути основні одиниці класифікації; розкрити принципи поділу організмів на Царства живої природи і дати їм стислу характеристику. Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння логічно мислити та робити висновки. Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети; виховувати екологічне мислення. Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма уроку. Комбінована. 40
  41. 41. Місце уроку в навчальній темі. Поточний. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань. 2. Репродуктивний. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення. 4.Візуальний: складання схем. 5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші. 41
  42. 42. 6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження. Міжпредметні зв ́ язки: природознавство, історія, література. Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці. Основні поняття та терміни: систематика, систематична категорія, таксон, царство, вид. Структура уроку I.Організаційний момент - 7 хв. ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів- 10 хв. ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв. IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв. V. Підсумки уроку 5 хв. VІ. Домашнє завдання 1 хв. ХІД УРОКУ І. Організаційний етап уроку. (2-3 хв.). Добрий день, учні! Чи всі присутні у класі? Чи готові до заняття. (відмічає відсутніх, перевіряє готовність робочих місць та матеріалів). 42
  43. 43. ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Фронтальне опитування учнів домашнього завдання: 1. Що таке біологія? 2. Які галузі науки вам відомі? 3. Назвіть ознаки живого? 4. Назвати ознаки неживого? 5. Хто запропонував термін біологія? 6. Які ви знаєте правила поведінки в кабінеті біології? Заслуховування повідомлення про життя й наукові досягнення Карла Ліннея. ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне завдання: - спроба самостійно побудувати систему рослин на підставі однієї та кількох ознак. ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. Розповідь учителя з елементами бесіди 43
  44. 44. 1. Про кількість живих організмів на планеті. На сьогодні відомо близько 100 тисяч видів грибів, 500 тисяч видів рослин і 2 млн. видів тварин. Клітини їх мають ядро, тому і входять до групи надцарство ядерних організмів – Еукаріоти. Крім клітинних життя поза межами організму хазяїна, але, проникнувши в нього, починають рости і розмножуватися. Разом рослини, тварини, бактерії і віруси становлять світ живої природи. 2. Розповідь про систематику та категорії. Основна одиниця систематики – вид – це група організмів, подібних за будовою та процесами життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають плідне потомство. Систематика – наука, яка визначає систематичне положення виду у системі органічного світу. 3. Розповідь про середовища існування організмів. Середовища існування – частина природи, яка оточує живі організми, з якою вони взаємодіють: Під час розповіді вчителя учні в зошитах складають схему (учитель зображує схему на дошці). 44
  45. 45. На Землі не існує жодного організму, життя якого б не залежало від навколишнього середовища, тобто кожен організм піддається впливу довкілля і сам певною мірою впливає на навколишнє середовище. Кожний живий організм існує у певному середовищі. Усе, що оточує організм і так чи інакше впливає на його стан, розвиток, виживання і розмноження, називається середовищем життя. На нашій планеті існують різноманітні умови середовищ життя. Розрізняють чотири основних середовища життя. Такими середовищами є: - водне середовище життя – ставки, озера, річки, моря. - наземне – ліси, степи, долини, пагорби, пустелі, луки, гори, болота; - підземне – грунт; - організми – паразити. Вчитель наводить приклади організмів, які можуть жити в даних середовищах і пристосовуватись до них певним чином на прикладі (рослин, тварин, бактерій, грибів). 45
  46. 46. V.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. Гра: “Знайти пару”. Учні в парах пригадують рослини своєї місцевості різних середовищ існування. Один називає середовище, а інший рослину цього середовища. Найкращі записують у зошит. Наприклад: - мішаний ліс – підсніжник звичайний; - болото – аїр тростинний; - лука – конюшина; - ставок – латаття біле; - хвойний ліс – сосна звичайна. Інтерактивна гра «Хто де живе?» (робота в малих групах). Кожна група отримує набір фотографій організмів. Учні мають порадитись між собою й швидко та правильно визначити середовище існування організмів. (Роздатковий матеріал.) Завдання на встановлення відповідності «Що до чого?». (Роздатковий матеріал.) 46
  47. 47. VI. Узагальнення та систематизація знань. VIІ. Підведення підсумків уроку. Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою візьміться за вказівний палець лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці. Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього вистрибнула ваша улюблена тварина і говорить до вас. 47
  48. 48. А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий…). Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізує мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янок (від дрібний, маленький). Залишається великий палець, який направлений вбік від інших – нехай він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя. Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці символізують рослин, тварин, гриби і бактерії (організми клітинної будови), бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову), окремо, лише торкається до них. Земля унікальна планета Сонячної системи. На ній постійно зароджується життя, відбуваються якісь перетворення, вона і є саме життя. Саме умови, які є 48
  49. 49. на нашій плане-ті, дають змогу жити нам і всім живим організмам, які оточують нас. VІIІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Прочитати відповідний параграф підручника. Підготувати інформацію про пристосування живих організмів до середовища життя. Дякую за урок. До побачення! УРОК № 3 Тема: Поняття про віруси. Мета: Навчальна: ввести поняття «Вірус», вивчити будову, властивості, класифікацію вірусів, ознайомитися з історією відкриття неклітинних форм життя, з’ясувати їх вплив на живу та неживу природу; розглянути специфічний механізм взаємодії вірусу і клітини; Розвивальна: створювати умови для розвитку логічного мислення учнів, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; розвивати пізнавальний інтерес при демонстрації різних способів пізнання світу, різних прийомів 49
  50. 50. подачі навчального матеріалу, розвивати самоосвітню компетентність; Виховна: виховувати в учнів позитивне відношення до навчання через мотивацію учбової діяльності, шляхом розкриття практичного значення теми виховувати потребу у здоровому способі життя. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Вид уроку: бінарний урок. Методи роботи на уроці: проблемні, ілюстративні, інтерактивні. Форми роботи на уроці: повідомлення учнів, мультимедійна презентація, відео демонстрація, робота в парах, фізкультхвилинка. Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, диск з презентацією «Віруси», опорні конспекти, буклети «Шляхи запобігання ураження вірусами», відео фрагменти «Неклітинні форми життя», «Комп’ютерні віруси». Епіграф уроку: «Відкриття приходить лише до тих, хто готовий до їх розуміння» Луї Пастер 50
  51. 51. Хід уроку I.Організаційний момент. Черговий подає список відсутніх на уроці учнів, перевірка стану підготовленості групи до уроку. Доброго дня ! Сьогодні у нас з вами не зовсім звичайний урок. Незвичайний тим, що в нас присутні гості. Але не хвилюйтеся. Нас об’єднує інтерес до біології, бажання більше знати про оточуючий світ. Тож приязно подивимося один одному в очі, побажаємо натхнення в нашій роботі. Які асоціації викликає у вас урок? Давайте розкладемо його по літерах. Учні називають , вчитель записує на плакаті: У – удача, успіх, Р – радість, раціональність, О – обдарованість, освіченість, К – кмітливість, компетентність - Сподівась, що сьогодні на уроці на нас чекає і успіх, і радість, ви зможете продемонструвати свою обдарованість і кмітливість. II. Актуалізація опорних знань Отже, вирушаємо з вами у подорож до Країни знань. Перед тим, як вирушати у подорож, необхідно «зібрати рюкзак» (методом «Мікрофон»), тобто 51
  52. 52. пригадати деякі поняття, які необхідні для вивчення нового матеріалу: - Що таке неклітинні організми? - Які організми належать до неклітинних форм? - Що ви можете повідомити про віруси? III. Мотивація навчальної діяльності Вчитель біології: Чи замислювалися ви над тим, що людству із самого початку його існування загрожували і загрожують серйозні вороги? Ці вороги часто без зброї сіяли смерть. Їх жертвами ставали мільйони людей, які загинули від віспи, чуми, енцефаліту, а зараз від Сніду. Ці вороги невидимі, підступні і з’являються неочікувано. Вчитель інформатики: Велика популярність персональних комп’ютерів разом з розвитком мережі Інтернет, інформаційних технологій сприяла появі великої кількості різних шкідливих програм, які 52
  53. 53. знижують швидкість роботи користувача, пошкоджують файли, знищують інформацію. Вчитель біології: Ви отримали коротку інформацію від вчителів біології та інформатики і тепер, мабуть, здогадалися про що ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті? (роздуми учнів). Вчитель інформатики: Так, вірно, про віруси. Як ви вважаєте, ця тема має відношення до кожного з вас? Вона актуальна? (роздуми учнів). Вчитель біології: Саме у зв’язку з поширенням вірусів, зростанням кількості вірусних інфекцій ми і вивчаємо сьогодні тему «Віруси, їх будова та життєві цикли». Вчитель інформатики: Девізом нашого уроку ми обрали слова Луі Пастера «Відкриття приходить лише до тих, хто готовий до їхнього розуміння». Ми пропонуємо вам зробити сьогодні таке відкриття у процесі вивчення нової теми. Вчитель біології: Ф.Енгельсу належить наступне визначення «Життя є спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є постійний 53
  54. 54. обмін речовин з оточуючим середовищем», з якого автоматично витікає, що віруси, у яких ніякого обміну речовин немає і бути не може, до живих об’єктів віднести ми не можемо. Вчитель інформатики: А як же щодо комп’ютерних вірусів? Вчитель біології: Як бачимо В нас проблема виникає, розв’язання вимагає! Вірус – є речовиною, чи істотою живою?. Цю проблему ми повинні вирішити з вами до кінця нашого заняття. Ми повинні вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину. З’ясувати внесок вітчизняних вчених у розвиток вірусології. Навчитися бути обережними, щоб зберегти своє здоров’я. Ми також довідаємося, що ховається під наступними назвами ….. - Вірус, Вірусологія, Бактеріофаг. - Спробуємо відповісти на запитання: 54
  55. 55. - Як визначили, що вірус відноситься до окремого царства живих істот? - Чому більшість вірусів специфічні? - Чому в перші часи після зараження вірусами немає клінічних проявів хвороби? - Чому нобелівський лауреат Пітер Медовар дав вірусам дуже дотепне визначення : «Віруси – це погані новини в упаковці з білка». Наприкінці уроку кожен з вас буде мати опорний конспект, що полегшить підготовку домашнього завдання. Вчитель інформатики: Бажаємо вам плідної та цікавої роботи! ІV. Вивчення нового матеріалу Вчитель біології: Ви були об’єднані у групи і кожна група готувала завдання до сьогоднішнього уроку Все має свою історію, а чи мають її віруси? Повідомлення учня №1: У 1892 р. Д.Й.Івановський визначив типові “прикмети” невидимого збудника різноманітних 55
  56. 56. хвороб, названого пізніше вірусом. Перший відкритий вірус був збудником “тютюнової мозаїки”. Вірус назвали саме так, тому що виявлений він був у тютюні. Івановський вивчав природу хвороби, що вразила тютюнові плантації Криму. Листя на рослині мало жовті плями,не зважаючи на нормальні природні умови. Івановський при пропусканні через фільтр соку рослини виявив, що, коли він вводить його у здорову рослину, вона все одно заражається. Тоді Івановський зрозумів, що існує щось набагато менше за мікроби. Відкриття Івановського вразило багатьох дослідників, хоча не всі його відразу визнали. Вчитель біології: Царство вірусів відкрито відносно недавно: 120 років – це дитячий вік в порівнянні з математикою, 120 років – це багато у порівнянні з генною інженерією. Але в науки немає віку, вона подібно людям має юність, але ніколи не буває старою… Більшість вірусів було відкрито при встановлені причини того чи іншого захворювання людини, тварини або рослини. Саме це наклало відбиток на 56
  57. 57. відношення до вірусів і до науки «вірусології», яка їх вивчає. Найменші об’єкти, досліджувані цією наукою, назвали однозначно – отрута. Як ви гадаєте чому? Віруси – це облігатні внутрішньоклітинні паразити, і поза клітиною не проявляють жодних властивостей. Віруси – це наші супутники із самого народження. Шкода, яку вони спричиняють, надзвичайно велика. Майже половина усіх захворювань людини на «совісті» вірусів, якщо згадати, що ці найменші з найменших вражають навіть своїх побратимів по «мікросвіту» – бактерій, то стане зрозуміло, що боротьба з вірусами – одна з першочергових задач. Але, щоб успішно боротися з небезпечними невидимками, необхідно детально вивчити їх властивості та будову. Їм характерні: мала 57
  58. 58. молекулярна маса, відсутність рибосом, проста організація, примітивна будова. Яка ж саме? (відповіді учнів). Поки вірусів було відомо мало та ще менше знали про них, вчених влаштовувала проста класифікація: віруси тварин, людини, віруси рослин і віруси бактерій. На сьогодні відомо понад 1,5 тисячі видів вірусів. Знання про них нагромадились і класифікація на сьогодні значно складніша. Вчитель інформатики: 58
  59. 59. Історія появи та еволюції комп’ютерних вірусів являє собою досить цікавий для вивчення предмет. Зародившись як явище вельми незвичайне, як комп’ютерний феномен, з 50-х років примітивні віруси поступово перетворювалися в складні технологічні розробки, освоювали нові ніші, проникали у комп’ютерні мережі. Повідомлення учня №2. У 1959 р. – на ЕОМ виявлений вірус, який “з’їдав” частину слова. У 1977 р. письменник-фантаст Т. Дж. Райн в одній із своїх книжок описав епідемію, яка за короткий час охопила біля 7000 комп’ютерів. 59
  60. 60. Причиною епідемії став комп’ютерний вірус, котрий передавався від одного комп’ютера до іншого, пробирався в їх операційні системи і виводив комп’ютери з-під контролю людини. Перші випадки масового зараження ПК були відмічені у 1987 р. в США в Лехайскому університеті. У 1988 р. Роберт 60
  61. 61. Морріс в США створив вірус, який пошкодив 2000 комп’ютерів. У кінці 1989 р. в деяких країнах (США, Великобританія, Німеччина) прийняті закони, які передбачають для розробників комп’ютерних вірусів значні строки тюремного ув’язнення (в США до 15 років). Уперше термін “комп’ютерний вірус” з’явився у 1989р. Про це доповів співробітник Лехайського університету Фред Коен на 7-й конференції, яка відбулася в США. До цього часу єдиного чіткого означення вірусу не було. Вчитель інформатики: Комп’ютерний вірус це – комп’ютерна програма, створена для заподіяння шкоди у роботі комп’ютера: знищення і крадіжки даних, пониження працездатності комп’ютера тощо. Уперше термін «комп’ютерний вірус» зя’вився у 1989р. Віруси класифікуються за: - місцем існування: мережеві, файлові, завантажувальні, файло – завантажувальні. - ступенем дії: не шкідливі, безпечні, небезпечні, дуже небезпечні. - способом зараження: резидентні, нерезидентні. 61
  62. 62. - особливостями алгоритму: прості віруси, віруси- невидимки, віруси – черв’яки, «троянські коні». Вчитель біології: Отже, ми з вами розглянули будову біологічних вірусів. Чи дає вона нам можливість розв’язати проблему: живі це організми чи ні? За вашею реакцією я бачу, що іще не можемо. А чому? За якими ознаками живі організми відрізняються від неживих? (пропозиції учнів) Так, всі живі організми здатні до розмноження. Вірус – неклітинна форма життя. Він досить просто побудований, але розмножується. Розмножуватися 62
  63. 63. вірус здатний лише у клітинах інших організмів і цей процес є багатоступеневий. Вчитель інформатики: А які ж можуть бути джерела зараження вірусами? Джерелами комп’ютерних вірусів можуть бути зовнішні носії, на яких знаходяться заражені вірусом файли та комп’ютерна мережа, особливо мережа Internet. Ознаки зараження комп’ютерними вірусами: 1.Ознаки в роботі з жорстким диском. 2.Ознаки під час запуску програми. 3.Звукові ознаки. 4. На екран виводиться текст. 5. Відео ознаки. (учні наводять приклади). 63
  64. 64. Нове гірниче обладнання, зокрема і екскаватори, на яких вам незабаром доведеться працювати, оснащені бортовими комп’ютерами. А це означає, що вони піддаються зараженню такими ж вірусами як і звичайні портативні комп’ютери. Тому тема сьогоднішнього уроку актуальна у вашій майбутній професії. Вчитель біології: А зараз я хочу надати слово учням, які підготували повідомлення «Вірусні ураження». Повідомлення учнів №3. 1 учень: Тут на слайді ці організми гарні, симетричні. Але за їхньою оболонкою ховається підступництво. Нобелівський лауреат Пітер Медовар дав вірусам дотепне визначення: «Віруси – це погані новини в упакуванні з білка». Розрізняються вірусні хвороби рослин, тварин та людини. Більшість із вас зустрічалися з таким вірусним захворюванням як грип. З 1886 року 64
  65. 65. іюдство не розлучається із цим захворюванням. В останні роки з’явилися нові небезпечні віруси – пташиного та свинного грипу, СНІДу. На сьогодні від СНІДу у світі померло близько 28 млн. людей. Вірусні інфекції – поширені скрізь, вони вражають усі види живих організмів. 2 учень: На даний час не існує точної офіційної класифікації комп’ютерних вірусів, однак, коли мова заходить про зараження або пошкодження комп’ютера вірусами найбільш часто, як нам вдалося з’ясувати та відобразити на діаграмі, використовується наступна термінологія: - мережеві черв’яки та троянські програми, що являються найбільш небезпечними, оскільки маскуючись під корисну програму руйнують загрузочний сектор і файлову систему; - зомбі; - шпигунські програми; - фітинг; - фармінг; - мобільні віруси; - шкідливі програми. 65
  66. 66. Вчитель біології: Перш ніж ми перейдемо до наступного етапу нашої роботи, проведемо фізкультхвилинку. Я буду називати речення, а ви, якщо погоджуєтесь зі мною – киваєте головою, якщо не згодні – стискаєте плечима. Запитання Вчитель біології: 1.Віруси - це багатоклітинні організми. 2. Віруси – паразити інших клітин. 3. Віруси СНІДу невиліковні. 4. Віруси корисні для людини. Вчитель інформатики: 1. Комп’ютерні віруси покращують роботу комп’ютера.(Ні) 2. Джерелом комп’ютерних вірусів є мережа Інтернет.(Так) 3. Комп’ютерні віруси є творінням природи. (Ні) 66
  67. 67. 4. Комп’ютерні віруси виникли у 17 столітті.(Ні) VІ. Закріплення знань Вчитель інформатики: Проаналізуйте ваш опорний конспект. Зясуйте схожість і відмінність біологічних та комп’ютерних вірусів (самостійна творча робота учнів в парах: завдання виконується за допомогою кольорових ручок: червоний колір – схожі, чорний – відрізняються, відповіді учнів). Вчитель біології: Як ви гадаєте,чи можемо тепер ми дати відповідь на поставлене проблемне запитання: Вірус – хто чи що, жива істота чи речовина? (сумісно з учнями проходить обговорення проблемного питання і формулювання висновків). Аби убезпечити вас від особистого знайомства з вірусами, пропоную вам Пам’ятку «Знати, щоб не хворіти!», яку підготували ваші одногрупники (учні роздають пам’ятки). VІІ. Підведення підсумків уроку Оцінювання учнів, аргументація оцінок. VІІІ. Рефлексія: 67
  68. 68. Вчитель біології: Чи сподобався вам урок? У вас на партах є фігурки і коли ви будете виходити з кабінету поставте вашу фігурку на відповідному місці: - «Я все зрозумів», - «У мене залишилися запитання». Таким чином ви поставите оцінку і вчителям. Вчитель біології: Наш урок завершений! І не забувайте, що найбільша цінність у житті людини – це здоров’я! Викладач інформатики: Дякуємо за співпрацю! IX. Пояснення домашнього завдання. Обов’язкова частина 1. Прочитати відповідний параграф підручника. 2. Відповісти на запитання до параграфа. 3. Вивчити поняття. Додаткові завдання для допитливих: підготувати повідомлення: 1. Гіпотези походження неклітинних форм життя. 2. Роль вірусів в еволюції організмів. 3.Обґрунтувати основні принципи профілактики вірусних захворювань людини. 68
  69. 69. 4. Написати міні-твір «Кілька слів на захист вірусу» УРОК № 4 Тема: Квітка – орган статевого розмноження. Лабораторне дослідження «Будова квітки». Мета: Освітня: сформувати в учнів поняття про будову та різноманітність квіток; продовжити формування самостійності учнів у навчанні, здатності до самоаналізу; умінні працювати в групах, з роздатковим матеріалом, порівнювати, роботи висновки; працювати з додатковою літературою, роботи цікаві доповіді, застосовувати отримані знання на практиці; працювати на уроці творчо, з натхненням. Розвиваюча: інтерес до вивчення ботаніки. Виховна: бережливе ставлення до флори України, формувати культуру поведінки в природі. Тип уроку: Засвоєння нових знань. Форми та методи: Фронтальні, індивідуальні та групові форми роботи; словесні, практичні, інтерактивні вправи. 69
  70. 70. Основні поняття і терміни: Квітка- генеративний орган рослини, оцвітина, маточка, тичинка, квітконіжка, чашолисток. Обладнання: Модель квітки, таблиця „ Будова квітки”, гербарні зразки квіткових рослин. Девіз уроку: Стривай! Не рви! Квіти - це природи діти. Дивись, як розпустились пелюстки Повинні вміти розуміти, Що їх потрібно берегти. Хід уроку І. Організаційний момент. Доброго дня вам, любі друзі! Вітаю Вас в чудовий час. Вже кучерява жовта осінь Ось щойно відійшла від нас. Зима, морози й заметілі Все кличе ось на зміну їй Й небесні простирадла білі Легенько стелить по землі. Та хай оці чудові квіти 70
  71. 71. Зігріють ніжністю серця . Послухайте уважно, діти, Урок з початку й до кінця. Сьогодні ми з вами будемо говорити про прекрасні створіння природи – квіти. І я хотіла б дізнатися, яка ваша улюблена квітка чому? Для цього скористаємось методом «Прес». Моя улюблена квітка… тому, що… Наприклад…. Отже…. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Мозковий штурм. 1. Здатність живих організмів відтворювати особистість того ж виду називається розмноженням. 2. Передача основних ознак материнського організму новому поколінню особин процес розмноження. 3. Два типи розмноження статеве і нестатеве. 4. У розмноженні, в якому бере участь тільки один організм, який віддає на утворення наступного покоління одну клітину, групу клітин або частину - це нестатеве розмноження. 71
  72. 72. 5. Форми нестатевого розмноження - вегетативне розмноження рослин. 6. Розмноження рослин частинами тіла або вегетативними органами називають вегетативним розмноженням рослин. 7. Здатність організму відновлювати втрачені органи називається регенерацією. III. Мотивація навчальної діяльності учнів. На екрані ми бачимо квіткову рослину. Вона має квіти і листки. Але чи можуть ці органи існувати окремо? Ні! Тож і вчитель без учнів не існує, і навпаки. Тому зараз об'єднаємо свої зусилля для кращого опанування матеріалу. Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюсь, що дух партнерства допоможе вам у цьому. Перед вивченням нового матеріалу звертаю вашу увагу на те, що впродовж усього уроку за правильні відповіді ви будете нагороджені квіточками, а в кінці уроку ми оформимо міні проект під назвою «Квіти нашого класу – це ми та наші знання з біології». Працюємо і пам'ятаємо китайську мудрість 72
  73. 73. Скажи мені, і я забуду Покажи мені, і я запам'ятаю Дай можливість діяти, я навчуся! Квіти - неповторний дарунок природи. І, дійсно, білі, червоні, жовті, фіолетові, яких тільки не побачиш у природі. Це справжнє диво природи, яке нас милує і захоплює . Іноді нам здається, що квіти для того й існують, щоб ми могли ними милуватися. Їхнє безкінечне розмаїття, витончена гама барв і пахощів позитивно впливають на наші емоції і загальний психічний стан. Вирощування рослин, складання букетів і композиції створюють гарний настрій. ІV. Повідомлення теми і мети уроку План нашого уроку 1. Будова квітки 2. Різноманітність квіток 3. Цікова знати, що … . Квіти — це найкращий витвір природи, які в рослин виникли задовго до того, як на Землі з'явилася людина. 73
  74. 74. В усі часи люди вшановували квіти. Про них написано багато пісень та віршів. Слів на описи не трачу, словом не передаси їх земної безсловесної, дивовижної краси. Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки. Ними кожен свою радість, власне щастя назива, Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова. V. Вступна розповідь вчителя з елементами бесіди. 1. Будова квітки. Уперше визначення квітки як видозміненого пагона дав відомий німецький поет і вчений Й. В. Гете в праці «Метаморфози рослин» у 1790 році. Квітка - це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований для статевого розмноження рослин. Квіти- це прикраси нашої землі. Скільки їх: польові, лісові, декоративні. Які вони різні: червоні, білі, рожеві…. 74
  75. 75. Без них наша планета була б сіра і сумна. А справді, квітка, яке прекрасне створіння, яка краса! Починаючи із найдавніших часів і закінчуючи сьогоденням квіти дарували радість закоханим, ними прикрашали вівтарі, вони були символами, цілющими ліками. Вони мали значення в житті окремих осіб і цілих народів. Саме квітам присв’ячено багато легенд, міфів. І ми сьогодні спробуємо ближче познайомитись із цими створіннями природи. Розповідь учителя з елементами бесіди Квітка (орган насінного розмноження) — це вкорочений та обмежений у рості видозмінений пагін, який є репродуктивним (генеративним) органом. У квітці розрізняють оцвітину, маточку і тичинки. Розміщені ці частини квітки на квітколожі — розширеній частині квітконіжки (видовжене продовження стебла). 75
  76. 76. Коли квітконіжки скорочені і зовні непомітні, квітки називають сидячими (конюшина,подорожник, соняшник). Оцвітина складається з чашолистиків (вони утворюють віночок). Чашечка та віночок бувають вільно-пелюстковими (малина, шипшина, грицики) та зросло-пелюстковими (картопля, кульбаба, дзвоники). Якщо в оцвітині є чашечка і віночок — це подвійна оцвітина, коли немає поділу на віночок і чашечку — проста. Якщо через квітки можна провести декілька площин симетрії (яблуня, гвоздика), їх називають правильними, якщо одну або 76
  77. 77. ні одної — неправильними (шавлія, квасоля). Головні частини квітки — маточки та тичинки. Кожна тичинка утворена пиляком і тичиночною ниткою. У пиляку є 4 гнізда, в них розвивається пилок. Маточка утворена одним або декількома плодолистиками, складається у нижньої розширеної частини — зав’язі, видовженого (не у всіх квіток) стовпчика та верхньої частини — приймочки маточки. На внутрішніх стінках зав’язі знаходяться один або кілька насінних зачатків. Покриви насінного зачатку не зростаються, залишається отвір —пилковхід. Із насінного зачатку після запилення і запліднення розвивається насінина, із зав’язі — оплодень; разом вони утворюють плід. 77
  78. 78. Іноді в утворенні плоду беруть участь інші частини квітки (наприклад, квітколоже). За положенням відносно покриву квітки розрізняють зав’язь верхню і нижню. Квітки, що мають маточки та тичинки, називають двостатевими. Ті, в яких тільки маточки (маточкові) або тільки тичинки (тичинкові), називаються одностатевими. Тичинкові та маточкові квітки можуть бути розташовані на одній (однодомні) або на різних (дводомні) рослинах. 2. Різноманітність квіток Розповідь вчителя про різноманітність квіток із використанням таблиць, малюнків підручника та оформленням таблиці в зошиті. — Які рослини називають дводомними? однодомними? Учні знаходять відповіді в підручнику, складають опорну схему. 3. Сметрія квітки. 78
  79. 79. Правильна квітка- якщо через квітку можна провести кілька площин симетрії, її називають правильною або актиноморфною (правильні квітки у вишні, тюльпана, троянди, лілії, суниці мал. 1). Неправильна квітка - якщо через квітку можна провести лише одну площину симетрії – вона неправильна або зигоморфна (неправильні квітки у гороху, квасолі, акації, кропиви мал. 2). Асиметрична квітка – це коли у квітці неможливо провести жодної площини симетрії, тоді квітку називають асиметричною (такі квітки мають гладіолуси, канни, антуріум мал 3). Закінчили вже виконання ? Тож перевіримо завдання А допоможе в цьому нам уже знайомий метод вам . 79
  80. 80. Зробіть ви зошитами обмін з сусідою своїм по парті. Я буду відповідь казати , а ви - хутчій перевіряти . Візьміть червону пасту всі і будьте в ролі вчителів . Учні перевіряють правильність оформлення завдань. VІ. Фізкультхвилинка Хто ж там, хто вже там стомився? І додолу похилився. Треба дружно всім нам встати Фізкультпаузу почати Вище руки підніміть І спокійно опустіть, розведіть їх в сторони Щоб були опорою, плесніть кілька раз За роботу! Все гаразд. VІ. Узагальнення вивченого матеріалу. Виконання лабораторноої роботи. Лабораторна робота № 9 Тема: Будова та різноманітність квіток. 80

×