1. Тема: Мирний договір з центральними державами у Брест-
Литовську. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну.
Мета:розглянути головні події, пов'язані з підписанням мирного
договору в Брест-Литовську, проаналізувати його передумови, зміст і
наслідки для України; з'ясувати обставини відновлення влади ЦР та причини
падіння Центральної Ради; вдосконалити навички роботи з джерелами
інформації, вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, робити
висновки та узагальнення; сприяти національно-патріотичному вихованню
учнів.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати
хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань; визначати
причинно-наслідкові зв'язки між подіями явищами, процесами; формулювати
власні погляди та оцінки щодо діяльності ЦР; описувати настрої населення та
психологічний клімат у суспільстві цієї доби.
Обладнання: комп’ютер, мультипроектор або телевізор; підручник
С.В.Кульчицький Новітня історія України, 10 кл. ст.174 , Турченко Ф. Г.
Новітня історія України, 10 кл. - С. 107, стінна та електронні карти «Перша
війна Радянської Росії з Українською Народною Республікою (грудень 1917
—травень 1918 р.)», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріали; картки
з документами та завданнями, фрагменти документальних фільмів: «20
кроків до мрії . Крок 11 Універсали Центральної Ради»
https://www.youtube.com/watch?v=3TnLmkvp-lc, «Невідома Україна.
Брестський мир» https://www.youtube.com/watch?v=QvbNQp8Oo6k,
"Підписання першого мирного договору Першої світової війни"
https://www.youtube.com/watch?v=UL-bSStCd3s (Додаток 4); мультимедіа
презентація(Додаток 2) ,презентації та відеоматеріали учнів; посібник
«Історія епохи очима людини” документи № 125, 123.; Дорошенко Д. Історія
України. 1917-1923 рр. — ТА. Доба Центральної Ради. — Ужгород, 1932;
Нью-Йорк, 1954. — С.295-296., С. 434-435. Документальний фільм “Останній
гетьман. Здійснення мрії.” https://www.youtube.com/watch?v=8YVhUNwTTeY
1
2. Тип уроку: проблемно - комбінований.
Технології навчання: інтерактивне навчання, проблемний метод
«Фішбоун», метод «Прес», «Займи позицію», «Вільний мікрофон”,
«Мозковий штурм», “Гронування”; “Коло ідей”, інформаційно-
комунікативне навчання.
Методи навчання: словесні, наочні, візуальні, мультимедіа.
Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, зарубіжна література, основи
правознавства,інформатика.
Основні поняття: Брест-Литовський мирний договір; сепаратний
мирний договір; окупаційний режим.
Основні дати: 30 грудня 1917 р.— визнання німецьким блоком
самостійності української мирної делегації від ЦР на
переговорах; 27 січня 1918 р.— укладання мирного договору УНР з австро-
німецьким блоком; 30 січня 1918 р.— звернення уряду УНР до Німеччини
та Австро-Угорщини про військову допомогу у визволенні України від
більшовиків; 18 лютого 1918 р.— початок наступу військ Німеччини,
Австро-Угорщини та військ УНР на більшовиків; 2 березня 1918 р.—
відновлення влади ЦР в умовах німецької окупації; 29 квітня 1918 р. –
ухвалення Конституції УНР, обрання М.Грушевського Президентом УНР,
державний переворот, встановлення гетьманату П.Скоропатського
(Додаток 1).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Запитання для Гри «Пароль»(Додаток 3) (учні піднімаються із своїх
робочих місць і кожен отримує картку із запитанням, якщо дає правильну
відповідь , (“пароль”), тоді має право сідати за своє робоче місце, якщо ні,
то продовжує стояти, обдумуючи відповідь).
1. Коли було проголошено І універсал? Універсал – це указ,
розпорядження, яке видавала ЦР — так чи ні?
2
3. 2. Коли було проголошено ІІ універсал?
3. Коли було проголошено ІІІ універсал?
4. Коли було проголошено ІV універсал?
5. Про яку подію це відео(Кадри про встановлення
Центральної ради в Києві слайд №2 презентації)
6. Коли були утворені Українські Січові Стрільці. Назвати
командира.
7. Коли ЦР отримала ультиматум від Росії та наслідки цієї
події?
8. Фото Похорон студентів під Крутами вказати дату події та
результат
9. Яка подія відбулась 12 грудня 1917?
10. Назвати головні битви УСусів.
11. Коли утворено і хто очолив Генеральний секретаріат?
12. У якому універсалі є такий зміст:“Хай Україна буде
вільною. Не одділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою
російською, хай народ український на своїй землі має право сам
порядкувати своїм життям.
Обговорення питання
Коли та за яких обставин було встановлено радянську владу в Україні?
Метод
«Мозковий штурм»
• 1-а група. Чи згодні
ви із твердженням, що
3
4. більшовицька влада була встановлена в Україні шляхом жорстокого
насильства?
• 2-а група. Чи свідчили події кінця 1917 — початку 1918 рр. про те, що
Українська революція зазнала поразки?
• 3-я група. Якими були причини невдач Центральної Ради наприкінці
1917 — на початку 1918 рр.?
Виступи груп.
Висновок. Радянська влада була встановлена в Україні в 1918 р. у
результаті війни між Раднаркомом Росії та Центральною Радою шляхом
вторгнення на українську територію більщовицьких військ та встановлення
червоного терору.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Послідовно і мужньо крізь віки йшов український народ до
незалежності України. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком
важко заробленого хліба, родинним спокоєм, своїм життям. В ім’я
незалежності єднався і збройно ставав на захист своєї землі... Український
народ виборов свою свободу дорогою ціною. Як говориться в Конституції
України: «…спираючись на багатовікову історію українського
державотворення...».Щоб зрозуміти значення сучасних подій –
проголошення незалежності України, прийняття Конституції України, слід
звернутися до історичних подій 1918 року і відкрити одну із сторінок пошуку
і боротьби, успіхів і помилок на шляху до створення української
державності.Назва нашої загальної теми «Україна в боротьбі за збереження
державної незалежності, одна з найважливіших у курсі Новітньої історії
початку ХХ століття і дана ж проблематика, якщо синхронізувати існує й
сьогодні. Проблему сьогодення будем вирішувати поступово, А основну
проблему , яка постала в Україні на початку 1918 пропоную вирішувати за
такою схемою “Проблемний метод «Фішбоун» (Fishbone)
Цей метод постановки і вирішення проблеми дозволяє описати і спробувати
вирішити ціле коло проблем. Учням пропонується інформація (текст, відео,
4
5. лекція) проблемного змісту і схема Fishbone (рибний скелет) для
систематизації цього матеріалу.” (робота зі слайдом презентації №3)
Тема : Україна в боротьбі за
збереження державної незалежності.
Проблема Процес Результат
Чи існувала у ЦР
можливість
уникнути поразки
на початку 1918?
Спроба ЦР продовжувати свою
діяльність за рахунок допомоги
німецько- австрійських
військ.Підписання мирного
договору в Брест_Литовську та
відновлення діяльності ЦР
П… Чи існувала у ЦР можливість уникнути поразки на початку 1918?
П…. Спроба ЦР продовжувати свою діяльність за рахунок допомоги
німецько-австрійських військ. Підписання мирного договору в Брест-
Литовську та відновлення діяльності ЦР.
5
Проблема Процес Результат
6. Р…Окупація України німецько-австрійськими військами та причини
падіння авторитету ЦР і прихід до влади гетьманату.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛ
1.Брестський договір, його зміст, значення та наслідки для
України.
Отож, пам’ятаючи що подальша історична сторінка тісно пов’язана з
діями Росії , зазначу,що уже 2 грудня 1917 р. між країнами німецького блоку
(Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) та радянською Росією
було підписано угоду про перемир'я.
Запитання для методу “Коло ідей”
Як ви вважаєте , яких заходів надалі повинна була вжити ЦР, щоб
продовжувати свою діяльність? Учні доходять висновку, що молодій державі
потрібне було міжнародно-правове визнання. Для цього ЦР мала також взяти
участь у переговорах , а 9 грудня у Брест-Литовську розпочалися переговори.
Вони поставили ЦР у складну ситуацію.
Проблемне завдання.
Визначте, з чим це було пов'язано.(1. Зростала загроза з боку
радянської Росії, особливо після ультиматуму РНК.2. Існувала реальна
загроза окупації України арміями Німеччини та Австро-Угорщини.)
Метод «Займи позицію»
Існували протилежні думки стосовно того, чи потрібен був договір
Україні? (робота зі слайдом презентації №4) ознайомимось з ним
проаналізувавши письмові джерела з посібника «Історія епохи очима
людини”. Інформацію підготували Домашні пошукові групи І група
документ №125, ІІ група №129. (групи обмінюються медіатекстами та
роблять висновки).
Документ №125 «Три держави , що входили до так званого
Четвертного союзу Німеччина,Туреччина та Болгарія дуже хотіли миру
саме з небільшовицькою Україною, вважаючи, що самостійна Україна буде
6
7. добрим сусідом і дасть можливість своїми багатими запасами підняти
важкий економічний стан країн, які борються на боці центральних держав»
№ 129 Думка дослідника «У 1917- 1920 роки Україна стала фокусом
громадянської війни в Росії. Ні більшовиків, ні білих, ні іноземних
інтервентів не цікавила Україна як нація, вони проводили свою власну
політику».
Висновок: Намагаючись зміцнити свої внутрішні позиції і не втратити
шансу на утвердження української державності на міжнародній арені, ГС
Центральної Ради 12 грудня 1917 р. звернувся з нотою до всіх воюючих
сторін. У ноті заявлялося, що український народ не визнає права РНК
виступати на переговорах від імені українського народу, оскільки його влада
не поширюється на українські землі, тому уряд України вестиме переговори з
Німеччиною та її союзниками цілком самостійно. Країни німецького блоку
погодилися з аргументами ЦР і дали згоду на участь у переговорах делегації
УНР.9 грудня у Брест-Литовську розпочалися переговори.
Робота з атласом (робота зі слайдом презентації №4) Знайти на карті
Брест-Литовський.
V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань
Учитель. Ніким не визнана Україна, яка на політичних картах була
зображена як частина Росії, могла стати звичайним трофеєм переможців
З необмеженим правом розділяти її та управляти нею. За цих обставин
уряд УНР звернувся до всіх воюючих держав з нотою, у якій заявив, що не
визнає права Раднаркому Росії виступати на переговорах від імені України
(за IV Універсалом вона є незалежною державою) і буде вести переговори з
Німеччиною самостійно.
Робота з електронним документом див. Турченко Ф. Г. Новітня
історія України, 10 кл. - С. 107, - Документ № 1. ДОКУМЕНТИ:1. Відповідь
Німеччини та її союзників на ноту уряду УНР до усіх воюючих
нейтральних країн з наміром виступити на мирних переговорах цілком
самостійно. До Президента Генерального Секретаріату Винниченка і
7
8. Секретаря Міжнародних Справ Шульгина, Київ.Нота Генерального
Секретаріату Української Народної Республіки до всіх воюючих й
нейтральних держав вважає за безумовно потрібне, щоб представники УНР
взяли участь в переговорах в Берестю-Литовськім.Німеччина, Австро-
Угорщина, Болгарія і Туреччина вважають необхідним, що вони готові
привітати участь представників УНР, в мирових переговорах в Берестю-
Литовськім. При цьому вони зазначають, що так само радо привітали б
таких уповноважених представників також при переговорах щодо
заключения перемир’я.Берестя-Литовське. 26 грудня 1917 року.
Уповноважені делегати чотирьох союзних держав: фон-Кюльман за
Німеччину, граф Чернін за Австро-Угорщину, Попов за Болгарію, Мессімібей
за Туреччину.Цит.за: Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923 рр. — ТА.
Доба Центральної Ради. — Ужгород, 1932; Нью-Йорк, 1954. — С.295-296.
Завдання З`ясувати, якою була відповідь командування країн
Четвертного союзу на прохання ЦР взяти участь у мирних переговорах.
Очікувані відповіді: Представники командування Німеччини та її союзників
вітали цю заяву і повідомили, що радо чекають на українську делегацію.
Учитель. 25 грудня 1917р. українська делегація на чолі з
С.Голубовичем прибула до Брест-Литовського. Відкрився новий фронт
боротьби за незалежність — дипломатичний.
Робота з відео документального фільму ”Невідома Україна.
Берестейський мир” хвилини 02:10 до 04:08
27 січня (9 лютого за новим стилем) 1918 р. — підписано мирний
договір у Брест-Литовську
між УНР і Німеччиною та
її союзниками.
Учитель. Отже,
зазнавши поразки,
Центральна Рада
8
9. спробувала взяти реванш у зовнішньополітичній сфері. (робота зі слайдами
презентації №6, 7, 8,9,10)
28 грудня 1917 р. розпочалося перше пленарне засідання мирної
конференції у Брест-Литовську, на якому міністр закордонних справ Австро-
Угорщини граф О. Чернін від імені союзних держав визнав повноправним
учасником переговорів присутню делегацію України.
Під час переговорів українська делегація мала обстоювати програму-
максимум (включення до складу УНР усіх західноукраїнських земель —
Східної Галичини, Закарпаття, Буковини, Підляшшя та Холмщини), а за
несприятливих умов програму-мінімум (виокремлення західноукраїнських
земель у коронний край з широкими автономними правами).
Робота з електронним джерелом:
2. З «Записки про Берлінську нараду від 6 лютого 1918 р.» вищих
урядовців Німеччини і Австро-Угорщини щодо переговорів у Бресті-
Литовському. Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових
продуктів в Австро-Угорщині та Німеччині мир з Україною мусить бути
підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової
допомоги проти російських максималістів, то таке прохання в рамках
можливого задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої
поставки хліба, а Німеччина принципово погоджується на першенство
Австро-Угорщини (при його розподілі)....З австро-угорського боку
вказується на великість жертви, що її принесла монархія для спільної
справи, відступивши Україні Холмську округу і згодившись на утворення
Східно-Галицького самостійного коронного краю, як рівно ж і на ті
труднощі, що через це повстануть в польськім питанні...Цит.за: Дорошенко
Д. Історія України. 1917-1923 рр. — Т.І. Доба Центральної Ради. — С. 434-
435.
Запитання до документа: 1.У Німеччині й Австро-Угорщині Брест-
Литовський мир інколи називали «хлібним». Наскільки така назва відповідає
дійсності?
9
10. 2.Покажіть на карті територію Холмської округи, яка відійшла за
умовами миру до України
3.Чому згода Австро-Угорщини на утворення Східно-Галицького
самостійного коронного краю сприймалася цією державою як жертва?
4. Про які труднощі, що «постануть в польськім питанні після
утворення Східно-Галицького коронного краю і передачі Україні Холмської
округи» говориться в таємній «Записці про Берлінську нараду від 6 лютого
1918 р.»?
30 грудня 1917 р. у складі російської делегації участь у переговорах
почав брати радянський уряд України, який тоді був на піднесенні і щоденно
суттєво розширював територію свого впливу в Україні. Проте навіть за таких
несприятливих обставин молода українська дипломатія зуміла зіграти на
міждержавних суперечностях і уклала вигідну угоду. Оцінюючи результати
Брестсько-Литовського переговорного процесу, член уряду, міністр УНР М.
Ткаченко зазначав: «Умовами згоди досягнуто з нашого боку найбільшого,
чого тільки можна було досягти». Справа в тому, що мирний договір між
УНР і країнами німецького блоку було підписано 26 січня 1918 року, тобто
саме того дня, коли війська М. Муравйова захопили Київ.
Метод «Гронування” (асоціативний кущ). Визначити основні
положення Брестського миру між УНР і країнами Четвертного союзу та
з’ясувати його історичне значення.
Брестський мирний договір (у момент підписання його називали
Берестейський).(Учні працюють і переглядають кадри документального
фільму ”Підписання першого мирного договору” даний фільм без озвучення ,
тож вчитель детально коментує і доповнює схему на дошці, щодо умов
договору).
Укладений між Українською Народною Республікою і державами
Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією,
Туреччиною) 27 січня (9 лютого) 1918р. Брест-Литовський договір був
сепаратним договором (робота зі слайдом презентації №11 та №12
10
11. (визначення учні фіксують в конспекти ). Сепаратний мир — мирний
договір або перемир'я, укладені з противником однією з держав, що входить
до коаліції країн, які ведуть війну, без відома чи згоди своїх союзників. У
міжнародному праві договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією
державою (або групою держав) з противником окремо від своїх союзників,
що входять до коаліції держав, які беруть участь у війні. Укладенню
сепаратного миру передують сепаратні переговори з противником, які
ведуться під час воєн, дій також без відома інших учасників коаліції або
союзу:
• УНР виходила з Першої світової війни, стан війни між УНР і
Німеччиною та її союзниками припинявся.
• УНР визнано незалежною рівноправною державою.
• Кордони між УНР і Австро-Угорщиною визначалися за угодами
довоєнного часу.
• Кордони з Польщею планувалося визначити дальшими переговорами
спільною комісією з урахуванням етнічного складу та бажань населення.
• Сторони відмовлялися від претензій на відшкодування збитків,
спричинених війною.
• Передбачався обмін військовополоненими та поновлення взаємних
економічних відносин.
• Німеччина й Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти УНР
відновити контроль над усією територією України.
Уряд УНР зобов’язувався:
Робота з підручником С.В.Кульчицький ст.174
11
Процес
12. • Протягом першої половини 1918 р. постачити Німеччині та Австро-
Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. Пудів м’яса, 400 млн шт. яєць, 3 млн
пудів цукру, багато картоплі, сала, іншої сільськогосподарської продукції та
промислову сировину.
Німеччина зобов’язувалася:
• постачати Україні
сільськогосподарські
машини, вугілля, сіль та
інші дефіцитні в Україні
промислові товари.
Взаємні поставки було
регламентовано
Господарським договором
мас УНР, Німеччиною й
Австро-Угорщиною,
підписаним 23 квітня 1918 p.;
• надати збройну допомогу у боротьбі проти більшовиків;
• надати УНР позику в розмірі 1 млрд крб.
Росія зобов’язувалася:• вивести свої війська з території України;
• припинити будь-яку діяльність, спрямовану проти уряду УНР.
Оцінка Брестського договору
Перегляд документального фільму Невідома Україна , зокрема
кадрів з 9:30 до 10:08).
Метод «Займи позицію» слайд №13
Учні працюють з медіатекстами і визначаються з позитивною чи
негативною оцінкою, мотивуючи і обгрунтовуючи свої відповіді).
Приклади позитивної оцінки
• «Трактат дав Україні мир гідний і почесний, повернув їй західні
українські землі, не тільки окуповані під час війни, а й раніше від неї
відірвані...» (Голова Центральної Ради М. Грушевський).
12
13. • «Умовами згоди досягнуто з нашого боку найбільшого, чого тільки
можна досягти» (член уряду, міністр УНР М. Ткаченко).
• «Заключний мировий договір з Україною являється... не
імперіалістичним. Він був заключений дійсно без анексій і. контрибуцій. Він
здійснював щодо українського народу принцип національно-
державногосамоопределения» (генеральний писар Центральної Ради і міністр
внутрішніх справ УНР П. Христюк).
Приклади негативної оцінки
• «Мир цей був би дуже корисним і для української держави і для її
уряду, коли б цей. мир виявився не збігом сприятливих обставин, а наслідком
нашої сили й волі... Але такої сили не було і тому він весь був у руках
німців...» (В. Винниченко, який до кінця січня 1918 р. очолював уряд
Центральної Ради).
•«Ми потерпіли велику невдачу...головне через Нашу ізольованість од
світу і ту блокаду, в яку кинула нас Антанта» (С. Петлюра).
•Центральна Рада, шукаючи порятунку для України від більшовицької
експансії, віддала її під окупацію Німеччини й Австро-Угорщини.
Висновок : Ці оцінки свідчать про досягнення і прорахунки першої
«школи» новітньої української дипломатії у Бресті 1918 р.
Значення Брестського договору
1. Це перший мирний договір у ході Першої світової війни, вагомий
крок на шляху її припинення.
2. Україна одержала визнання на міжнародній арені.
3. Договір дав можливість Україні стати повноправним суб’єктом
міжнародного права.
4. Брестський договір був великим успіхом української дипломатії,
який започаткував міжнародне дипломатичне визнання Української держави.
5. Україна одержала можливість продовжувати процес
державотворення.
13
14. Порівняти, для якої із країн – України чи Росії – Брестський
договір мав більш вигідні умови?
Очікувані відповіді1.Брестський договір, підписаний з УНР, мав більш
вигідні умови, адже він свідчив про міжнародне визнання УНР.Для
більшовицького уряду Росії Брестський мир був невигідним, адже країна
втратила частину своїх територій і повинна була сплачувати Німеччині
кошти.
2. Вступ німецьких та австро-угорських військ в Україну. Падіння
радянської влади в Україні.
Учитель. Після підписання Брестського договору українська делегація
звернулася до країн Четверного союзу з проханням надати Україні збройну
допомогу проти експансії з боку радянської Росії.21 лютого 1918 р. Німецькі
війська вступили на територію України, які згодом підтримали частини
австро-угорської армії. Загальна чисельність інтервентів становила 450 тис.
осіб. На київському напрямку наступало 23 німецькі, на одеському — 10
австро-угорських дивізій. На підтвердження моїх коментарів переглянемо
документальні кадри (“Невідома Україна” з 10:35 до 11:18)
До кінця квітня 1918 р. всю Україну було звільнено від радянських
військ. До столиці знову повернулася Центральна Рада.
В Україні німці фактично встановили окупаційний режим (визначення
учні фіксують в конспекти ). (від лат. occupatio — захоплення) — зайняття
збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави
без отримання суверенних прав на неї. Робота зі слайдами презентації
№14, 15.(Фоторепортаж підготували учні випереджувальних домашніх
пошукових груп)
Робота в ротаційних трійках з медіатекстом слайду № 16 і 17, які
визначили наслідки окупаційного режиму:
1 група:
1. Німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях господарства.
2. Видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні:
14
15. • 6 квітня 1918 р. вийшов наказ головнокомандувача німецьких
військ в Україні Ейхгорна про повний засів земельних площ;
• селяни не мали права брати більше поміщицької землі, ніж могли
обробити;
• селянам заборонялося перешкоджати в засіві поміщикам;
• запроваджено військово-польові суди.
2 група: Поява такого наказу була спричинена побоюванням німців
щодо неможливості отримати в Україні потрібної їм кількості хліба. Річ у
тому, що селяни своїми силами не могли засіяти всю орну землю. Тому німці
наказували відновити поміщицьке землеволодіння і заборонили селянам
перешкоджати поміщикам засівати землю.
Центральна Рада розцінила ці заходи як грубе втручання в економічне
життя України і закликала український народ не підтримувати незаконних
дій німців. Назрівав конфлікт окупаційних військ з Центральною Радою.
3 група. Окупаційний режим пішов на зближення з консервативними
колами України. Їхній вибір упав на Павла Скоропадського, якому німці
обіцяли підтримку, якщо він:
• визнає Брестський мир;
• розпустить Центральну Раду;
• не буде скликати Установчих зборів;
• не допустить виборів до будь-яких законодавчих органів;
• поновить приватну власність.(Групам пропонується на домашнє
завдання детально проаналізувати постать П.Скоропатського ,
внаслідок перегляду документального фільму “Останній гетьман.
Здійснення мрії.” https://www.youtube.com/watch?v=8YVhUNwTTeY).
3. Останні дні Центральної Ради. Гетьманський переворот.
Учитель. У березні 1918 р. Центральна Рада затвердила герб УНР —
тризуб та жовто-блакитний прапор. Схвалено новий територіально-
адміністративний поділ України на 32 землі. Прийнято рішення про вивчення
всіма службовцями української мови в тримісячний термін, ліквідацію всіх
15
16. написів та оголошень російською мовою. Законом заборонялося
застосування найманої праці на селі, приватної власності на землю, що
викликало незадоволення заможних селян.
29 квітня 1918 р. Відбулося останнє засідання Центральної Ради, на
якому (перегляд відео “ 20 кроків до мрії” №11 хвилини 04:38 до кінця)
1) Прийнято Конституцію УНР.
Проект Основного Закону підготувала спеціальна конституційна
комісія на чолі з М. Грушевським. Він складався з 8 розділів і 85 статей.
За Конституцією Україна проголошувалася суверенною, незалежною
державою.
Законодавча влада належала Всенародним зборам, обраним на три
роки.
Всенародні збори обирали Раду народних міністрів та Генеральний суд.
Населенню надавалися широкі громадянські й політичні права,
незалежно від статі, віросповідування, національності, рівня освіти,
майнового стану.
2) Конституція мала стати основою для подальшого створення
законодавства та розбудови держави.
3) М. Грушевського було обрано президентом УНР.
Перегляд учнівських презентацій, що зробили домашні пошукові
групи про “Діяльність М.Грушевського у квітні 1918року” з подальшим
висновком про те, що практичного значення для українського
державотворення рішення останнього засідання Центральної Ради не мали,
бо через кілька годин її було розігнано окупантами і вона припинила своє
існування. З поваленням Центральної Ради завершився перший етап
Української революції.
(“ Проблемний метод «Фішбоун» (Fishbone)
для систематизації завершення роботи зі схемою : Результат )
16Проблема Результат
17. Завдання: «У чому полягали причини втрати популярності ЦР?»
1-ша група. Чому заможні верстви населення припинили підтримку
ЦР?
2-га група. Чому найбідніші верстви населення були невдоволені
політикою ЦР?
3-я група. Чому німецько-австрійське командування було розчароване
ЦР?
Причини падіння Центральної ради
1. Поглиблення економічної кризи Розвал сільського
господарства,що супроводжувався катастрофічним падінням
промисловості, транспорту та зв’язку. Населення України опинилось на
межі голоду.
2. Відкрите втручання в українські справи великих країн.
Окупація німецькими та австро-угорськими військами, Окупанти,
відчувши себе господарями, взяли безпосередню участь в усунені УЦР
від влади.
3. Відсутність стійких демократичних традицій в українського
суспільства. Прагнення Центральної Ради відродити їх увійшло в
протиріччя з реальністю буття, бо серед населення зростала
популярність ідеї диктатури.
4. Лідери Центральної Ради конфліктуючи між собою,
захоплюючись національною ідеєю, нехтували соціальними
проблемами.
5. Широкі верстви розчарувались в українських політичних
партіях, які боролись між собою і жертвували загальнонаціональними
17
18. інтересами. Це призвело до самоізоляції не тільки багатьох партій, а й
УЦР, що спиралась на них.
6. Поясніть та проілюструйте кожну з наведених причин
відомими вам фактами.
7. Отже, спроба створити демократичну Українську Народну
Республіку завершилась поразкою. Ініціатива державотворення
перейшла до консервативно-монархістської опозиції на чолі з
генералом П.Скоропадським.
Учитель. Деякий час після ліквідації радянської влади в Україні
зберігалася республіканська форма правління: усі державні акти
підписувалися від імені УНР . Але її авторитет серед населення України
знижувався. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до
Німеччини продовольства. За такої ситуації кайзерівські чиновники,
всупереч обіцянкам, почали дедалі активніше втручатися у внутрішні справи
УНР. (Робота зі слайдом презентації №20).
Поступово складалися передумови для усунення Центральної Ради з
політичної арени. Відбулося зближення німецької воєнної адміністрації та
колишнього царського генерала П. Скоропадського. Невдовзі саме на нього
німецька сторона зробила ставку29 квітня 1918 р. засідала Центральна Рада.
Останнім рішенням Ради було прийняття демократичної конституції
УНР і обрання Президентом України М. Грушевського.
Того ж дня на Всеукраїнському з’їзді землевласників, який зібрав 6 432
делегати, було вирішено встановити монархічну форму державного
правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з
найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла
Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду. Серед перших
рішень гетьмана було проголошення Української держави замість УНР .
VI. Підсумки уроку.
Метод «Прес». Дати відповідь на запитання
(Я вважаю.. тому що.. наприклад.. отже...)
18
19. 1. Поясніть походження вислову «піррова перемога». Чи згодні ви із
думкою про те, що повернення Центральної Ради в Україну стало «пірровою
перемогою» над більшовиками?
2. Чому навесні 1918 р. склалися передумови усунення Центральної
Ради від влади?
Робота в парах. Тестування(заперечити або ствердити наведенні
положення).
1. Делегацію УНР на переговорах у Бресті очолював М. Грушевський.
2. Брест-Литовський договір був сепаратним договором.
3. Делегацію радянської Росії на переговорах у Бресті очолював Л.
Троцький.
4. IV Універсал було прийнято після підписання договору між УНР і
державами німецького блоку.
5. Брест-Литовський договір був великим успіхом української
дипломатії.
6. Радянську владу в Україні ліквідовано протягом лютого 1918 р.
7. Брест-Литовський договір був вигідний тільки країнам німецького
блоку
8. Рішення 29 квітня ЦР вдасться втілити в життя гетьманським урядом
чи ні?
Учитель: Таким чином, щоб врятувати завоювання революції, Україна
під тиском військового наступу з боку більшовицької Росії підписала Брест-
Литовський договір з Німеччиною та її союзниками, які скористалися
тяжким становищем України і фактично встановили окупаційний режим на її
території.
VII. Повідомлення домашнього завдання
1.Опрацювати текст підручника.
2. Підготувати презентації, журналістське медіа-дослідження,
використовуючи додаткову літературу та інтернет-ресурси за темами:
1) «Політичний портрет П. Скоропадського: погляд сучасника».
19
20. 2) «Держава П. Скоропадського: успіхи прорахунки».
3) «Брестський мир: успіх української демократії».
3. Написати есе “Моя зустріч з М.Грушевським у березні -квітні 1918”,
що я б зміг йому порадити, щоб утримати Центральну Раду при владі.
4. Переглянути документальний фільм “Останній гетьман. Здійснення
мрії.” https://www.youtube.com/watch?v=8YVhUNwTTeY
20
