2. Олег Охредько,
експерт та аналітик ЦГП «Альменда», учитель-методист
Політика «умиротворення»
агресора та її крах
3. О. В. Гісем, О. О. Мартинюк
Підручник зі всесвітньої історії
(рівень стандарту). 10 клас
Рекомендований
Міністерством освіти
і науки України
4. МЕТА:
сформувати уявлення про міжнародну обстановку напередодні
Другої Світової війни; створити умови для розуміння причин ліквідації
Версальської системи; розповідати про «аншлюс» Австрії та Мюнхенську
угоду по Чехословаччині; аналізувати причини політики «умиротворення»;
визначати наслідки дій провідних країн по відношенню до агресорів;
охарактеризувати наслідки політики «умиротворення»; порівнювати події в
Австрії, Чехословаччині та Україні та висловлювати свою думку щодо
кордонів поступок.
5. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
учні та учениці навчаться:
називати дати, пов’язані з темою уроку; показувати на карті держави, які
формували політику у 1930-і рр., характеризувати зміни, що відбулися;
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни; аналізувати
причини політики «умиротворення»; характеризувати наслідки політики
«умиротворення»; порівнювати події в Австрії, Чехословаччині та Україні й
висловлювати свою думку щодо кордонів поступок.
6. ОБЛАДНАННЯ: карта світу, Європи, картки, карикатури.
ТИП УРОКУ: практичний урок.
ПОНЯТТЯ ТА НАЗВИ: політика «умиротворення», «Аншлюс» Австрії,
Мюнхенська угода.
ОСНОВНІ ПОДІЇ ТА ДАТИ: 1933 р. – вихід Німеччини з Ліги Націй, березень
1938 р. – аншлюс Австрії, вересень 1938 р. – Мюнхенська угода,
ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ: Н. Чемберлен, А. Гітлер, А. Зейсс-Інкварт, В.
Черчилль, Б. Муссоліні.
7. Предметні компетентності:
Хронологічна компетентність (розглянути в хронологічній послідовності
становлення політики «умиротворення»);
Інформаційна компетентність (користуватися довідковою літературою,
Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації);
Просторова компетентність (уміння орієнтуватися в історичному просторі);
Логічна компетентність (прослідкувати наслідки політики «умиротворення»);
Аксіологічна компетентність (уміння формулювати оцінку історичних подій
та історичних постатей, яка б відповідала цінностям і уявлення відповідного
часу або відповідної групи людей).
9. Вступне слово вчителя
• Пояснення правил роботи на уроці.
• Постановка проблемного питання: Чи «наступає на граблі» людство?
• Об’єднання учнів та учениць у групи.
10. Політична карикатура – малюнок, який зазвичай містить текстовий коментар,
сюжет якого пов'язаний з поточними, в основному політичними подіями або
особистостями. Художня майстерність у таких зображеннях поєднується із
гіперболою і сатирою, щоб висміяти й привернути увагу влади та суспільства до
певних проблем.
Крок 1
11. Як працювати з карикатурою
1. Визначте час створення карикатури. Яким подіям вона присвячена? Коли
відбулись ці події?
2. Чи упізнаєте ви персонажів карикатури? Чому? Якщо це реальні особи ― назвіть
їхні імена? Яку роль вони відігравали в подіях?
3. Визначте, які символи використовував художник? Чому він до них звернувся?
4. Яке ставлення до персонажів ― позитивне чи негативне ― висловлює
карикатура?
5. Як інтерпретує карикатура персонажів? Чи згодні ви із цією інтерпретацією?
6. Які ідеї сповідує автор та яка його політична позиція? Як би ви їх визначили?
7. Що ви знаєте з інших джерелах про події, яким присвячена карикатура? Що
нового ви дізналися завдяки карикатурі?
8. Яку назву ви могли б дати кожній із карикатур?
Крок 2
12. Поставте завдання групам
- Розглянте карикатури в групах та опишіть, що на них зображено.
- Що об’єднує ці карикатури? Поясніть, чому.
Роздайте карикатури групам
- Варіант А. Група отримує 1 карикатуру
- Варіант Б. Група отримує всі карикатури
Крок 3
17. Роздайте групам комплекти карток і запропонуйте дібрати для кожної
карикатури одну з карток.
Після завершення роботи групи
представляють результат.
АГРЕСІЯ
АНШЛЮС
ОКУПАЦІЯ
АНЕКСІЯ
Крок 8
18. Роздайте групам або виведіть на екран визначення термінів.
Термин Объяснение термина
Агресия
Застосування збройної сили однієї держави проти суверенітуту, теритаріальної цілісності та політичної
незалежності інщої держави, або яким-небудь іншим чином
Анексия
(латин. annexio — приєднання) — насильницьке протиправне приєднання державою всієї або частини
території іншої держави, нації або народності
Аншлюс
(нем. Anschluss (инф.) — приєднання, союз) — включення Австрії до складу Німеччини, що відбулося 12 —
13 березня 1938 р.
Окупация
(латин. occupatio) — тимчасове насильницьке захоплення збройними силами держави території іншої держави
без отримання суверенних прав на неї.
Запропонуйте знову розмістити терміни біля карток, але
попередьте, що біля карикатури може бути декілька термінів.
Обговоріть результати роботи.
Крок 9
19. У ніч із 11 на 12 березня 1938 р. німецькі війська, які відповідно до плану «Отто»
були заздалегідь зосереджені на німецько-австрійському кордоні, увійшли на
територію Австрії. Австрійська армія, яка отримала наказ не чинити опору,
капітулювала. Австрія була окупована. 13 березня 1938 р. було опубліковано закон
«Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією», згідно з яким Австрія
оголошувалася «однією із земель Німецької імперії».
10 квітня 1938 р. в Німеччині та Австрії відбувся плебісцит про аншлюс. Більшість
німців та австрійців проголосували за приєднання Австрії до Німеччини.
Роздайте групам фактологічні довідки, які розповідають
про події, відображені на карикатурах.
Крок 10
20. Роздайте групам фактологічні довідки, які розповідають
про події, відображені на карикатурах.
У 1938 р. в Чехословаччині проживало 14 млн осіб, із них 3,5 млн — етнічні німці, які компактно живуть у Судетській
області (2,8 млн осіб). Гарантами безпеки Чехословаччини виступало міжнародне законодавство (Статут Ліги Націй
тощо), а також Франція і СРСР.
У 1938 р. пронацистьска Судетська німецька партія спровокувала масові заворушення в прикордонних областях
Чехословаччини, звернувшись до німецького керівництва з проханням про допомогу. Уряд Чехословаччини увів війська в
населені німцями райони, й оголосили там військовий стан. Німеччина висунула Чехословаччині ультиматум й
проінформувала про це Велику Британію.
29—30 вересня в Мюнхені з ініціативи А. Гітлера відбулась зустріч із главами урядів Великої Британії, Франції та Італії.
Представники Чехословаччини на переговори допущені не були. О 1 годині ночі 30 вересня 1938 р. Н. Чемберлен, Е.
Даладьє, Б. Муссоліні й А. Гітлер підписали Мюнхенську угоду. Пізніше під тиском інших держав представники
Чехословаччини також поставили підпис під угодою.
Згідно Мюнхенської угоди Судетская область увійшла до складу нацистської Німеччини, пізніше Польща ввела війська в
Тешинську область, а Угорщина окупувала південні й східні регіони Словаччини.
Крок 11
21. Роздайте групам фактологічні довідки, які розповідають
про події, яким присв’ячено карикатури.
У ночь із 26 на 27 лютого 2014 р. група невідомих в уніформі без розпізнавальних знаків захопила будівлю Верховної Ради
АР Крим й вивісила російський прапор. 27 лютого в захопленій будівлі відбулося засідання парламенту АР Крим, який
відправив у відставку уряд і призначив на 25 травня референдум про расширення прав автономії. У цей же час почалось
блокування українських військових частин російськими солдатами, що перебували на півострові. Було захоплено воєнний
аеродром та паромну переправу, яка зв’язувала Крим із Росією. Наступного дня майже всі українські військові частини на
півострові були блоковані російськими солдатами та воєнною технікою й перекрито в’їзд на півострів. До АР Крим
продовжували прибувати російські війська.
1 березня Державна Дума РФ дозволила президенту В. Путіну використати армію на території України. Того ж дня дату
проведення референдуму в Криму було перенесено на 30 березня.
6 березня Верховна Рада АР Крим прийняла рішення про входження Криму до складу Російської Федеоації й проведення
референдума 16 березня.
16 березня 2014 р. у Криму відбувся референдум. 11 квітня 2014 р. російський парламент вніс зміни до Конституції
Російської Федерації, згідно з якими Крим було включено до складу Росії.
Крок 12
22. Зверніть увагу, що згідно з нормами міжнародного
права ситуація в країнах відбувалася за одним із сценаріїв:
Австрія: аншлюс (окупація + анексія)
Чехословаччина: анексія
Крим: окупація + анексія
Крок 13
23. Ознайомте учнів і учениць із наведеною інформацією та обговоріть її.
На честь аншлюсу
в Німеччині була виготовлена
медаль «В пам'ять 13
березня 1938» і пам'ятна
монета.
На честь приєднання
Судетської області до
Німеччини була заснована
медаль «В пам'ять
1 жовтня 1938».
На честь окупації Криму
в Росії була виготовлена
медаль «За повернення
Криму» і пам'ятна монета.
Крок 14
24. Запропонуйте учням та ученицям розповісти про реакцію міжнародного
співтовариства на події (можливо користуватися гаджетами). Обговоріть
результати.
Австрія Чехословаччина Україна (Крим)
Міжнародне співтовариство ніяк не
відреагувало на приєднання Австрії
до Німеччини, хоча це було прямим
порушенням міжнародних договорів
― у текстах Версальського і Сен-
Жерменського договорів (1919 р.) і
Женевських протоколів (жовтень
1922 р.) були статті, що забороняли
аншлюс
Іноземні держави загалом
нейтрально сприйняли Мюнхенську
угоду
Міжнародне співтовариство
загалом не визнало анексії Криму
Російською Федерацією
Крок 8.
25. Запропонуйте учням та ученицям дати визначення терміну політика
«умиротворення» на основі подій в Австрії та Чехословаччині.
Політика «умиротворення» — різновид військової політики країни
(держави), суть якої полягає в поступках державі-агресору заради
компромісів, на які йде країна або міжнародне суспільство, щоб
утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх
заходів.
Поставте питання
Які були наслідки політики «умиротворення» в 1930-х рр.?
Крок
27. Домашнє завдання
•§ 27
•Завдання з підручника
•Творче завдання: напишіть роздум на тему:
«Що було б, якби Чехословаччина не погодилася
на умови Мюнхенської угоди?»
