2. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001300-18
Закритим засіданням Малої Ради, яке почалося 9 (22) січня 1918 року,
було затверджено IV Універсал. Його текст було розроблено на основі
проектів М.С. Грушевського, В.К. Винниченка, М.Ю. Шаповала.
Винниченко В.К.
громадський та політичний діяч, прозаїк,
драматург та художник.
Голова Генерального Секретаріату
Української Центральної Ради
3. У ніч на 12 (25) січня 1918 року
М.С. Грушевський оголосив
IV Універсал. У ньому говорилося:
"Однині Українська Народна
Республіка стає самостійною, ні
від кого незалежною, вільною,
суверенною державою
українського народу. 3о всіма
сусідніми державами, як то:
Росією, Польщею, Австрією,
Румунією, Туреччиною та іншими
ми хочемо жити в згоді й приязні,
але ні одна з них не може
втручатися в життя Самостійної
Української Республіки,
- власть у ній буде належати тільки
народові України...“
Грушевський М.С.
історик, громадський та політичний діяч.
Голова Центральної Ради Української
народної республіки (1917-1918)
4. Проголошувалося також, що
влада в Україні належатиме
тільки її народові, від імені
якого виступатимуть
українські Установчі збори.
До їх зібрання мала правити
Українська Центральна рада
та її виконавчий орган, який
отримав назву
Рада Народних Міністрів.
Шаповал М.Ю. –
громадський та політичний діяч,
публіцист, соціолог, поет.
Член Центральної і Малої Рад
5. Недосліджена царина української історії
початку ХХ сторіччя подана під кутом зору
становлення національної державності.
Йдеться зокрема про правовий аспект,
актуальність якого сьогодні очевидна.
Читачеві пропонується архівний матеріал,
що стосується конституційної
нормотворчості в період 1917-1920 років, з
коментаріями фахівців – істориків і
правознавців. До книги увійшли
хронологічний покажчик імен видатних
діячів того буремного часу, а також
фотоілюстрації.
Конституційні акти України. 1917-1920.
Невідомі конституції України. – Київ :
Філософська і соціологічна думка, 1992. –
272 с.
6. Українська центральна рада. Документи і
матеріали у 2-х томах. Т-2 / Київ: Наукова
думка, 1997. – 422 с
Недосліджена царина української історії
початку ХХ сторіччя подана під кутом
зору становлення національної
державності. Йдеться зокрема про
правовий аспект, актуальність якого
сьогодні очевидна. Читачеві пропонується
архівний матеріал, що стосується
конституційної нормотворчості в період
1917-1920 років, з коментаріями фахівців
– істориків і правознавців. До книги
увійшли хронологічний покажчик імен
видатних діячів того буремного часу, а
також фотоілюстрації.
7. У монографії на широкому
історіографічному та фактичному
матеріалі комплексно досліджено
провідні тенденції розвитку знань з
історії українського державотворення
доби національно-визвольних змагань
1917-1920рр. До історіографічного
аналізу залучені основні публікації з
проблеми українських і зарубіжних
учених. Домінуюче місце займає
аналіз наукового доробку сучасних
вітчизняних дослідників,
опублікованого після проголошення
державної незалежності України.
Автор висвітлює ряд дискусійних
питань історіографії проблеми.
Капелюшний В.П. Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис
української державності доби національно-визвольних змагань (1917-1921):
Монографія. – Київ : Олан, 2003. – 608 с.
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/50014/default
8. В основу збірника
проложені оригінали
документів ЗУНР, а також
установ та організацій, що
підтримували з нею
контакти. А також спомини
безпосередніх учасників
подій. Окремі документи
виявлені в архівах Росії.
Польщі, Німеччини.
Західно-Українська народна республіка 1918-1923 рр. Документи і
матеріали. У 5- томах, том-1. – Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2001. – 584 с.
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/49609/,default#
9. У пропонованому збірнику
зібрані статті, присвячені
проблемам становлення
української державності та
особливостям поборницького
процесу доби Української
революції 1917-1920рр.
предметом особливої уваги
дослідників сталі Українська
Народна Республіка та українська
Гетьманська держава.
Україна: від самостійності до соборності (22 січня 1918 - 22 січня 1919) -
Київ: Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2004. -
285 с.
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/73336/default
10. У цій брошурі зібрані унікальні
архівні матеріали перших урядів
України 1917-1920 років та
висвітлює діяльність урядів
Української Центральної Ради,
Української Держави Гетьмана
Скоропадського, Української
народної Республіки періоду
Директорії, більшовицької влади,
Західноукраїнської народної
Республіки та Криму.
Перші уряди України: становлення
виконавчої влади у 1917-1920 роках. Київ,
2007. – 36 с. – 1 CD- диск
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/151106/d
efault
11. У виданні використані газетні
публікації, що зберігаються у
фондах Державної наукової
архівної бібліотеки (м. Києва) та
відділі газетних фондів
Національної бібліотеки
України імені В.І. Вернадського.
Свято об’єднання України / Інститут законодавства Верховної ради України –
Репринт, Друге видання, - Київ: Парламентське видавництво, 2015.-112 с.-
(Серія: Із першоджерел. – Вип.1)
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/151106/default
12. Збірник містить матеріали
круглого столу, що відбувся у
2015 році у Києві, в Інституті
історії України НАН України.
Автори розглядають феномен
Соборності як одного із цілей та
цінностей українського нації та
державотворення у контексті
історії та сучасного становища
України.
Соборність України: історичний контекст і виклики сьогодення: матеріалу
круглого столу / від. редактор Верстюк, Інституті історії України НАН України,
2015. – 178 с.
Див. в електронному каталозі:
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/331070/default
14. Прийняття Універсалу стало визначною подією в
житті українського народу. Тривалий шлях
боротьби завершився логічним результатом:
проголошенням незалежності. Хоча в той час не
вдалося відстояти самостійну українську
державу і добра нагода відродження і
закріплення своєї державності зазнала краху,
але ідея самостійної соборної України жила в
умах кращих представників українського народу,
надихала їх на боротьбу за незалежну Україну.
Саме в цьому полягає головне історичне
значення IV Універсалу Центральної Ради.