303,23.docx

1. Тема: Проголошення незалежності УНР
Мета уроку:
- загальноосвітня: охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким
урядом наприкінці 1917 – на поч. 1918 р.; визначити передумови, зміст та
наслідки ІV Універсалу Центральної Ради;
- розвивальна: розвивати вміння працювати з джерелами інформації,
аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки;
- виховна: сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної
пам’яті, пов’язаної з державотворчими традиціями в Україні.
Основні поняття теми: «УЦР», «УНР», «ІV Універсал», «Раднарком»,
«Брестський мир», «Крути».
Обладнання: підручник: Власов В. С. Історія України (профільний рівень):
підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов, С. В.
Кульчицький. – Київ: Літера ЛТД, 2018, картки з документами, карта, атлас,
комп’ютер, проектор.
Тип уроку: комбінований
Форма уроку: розповідь-пояснення з елементами практичної роботи.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
 визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;
 показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань
та військові дії періоду Центральної Ради на основі аналізу різних джерел
інформації:
 визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та
процесами періоду Української революції;
 описувати соціально-економічне становище, настрої населення в
суспільстві в період 1917-1918 рр.
Структура уроку:
І. Організаційний момент. (1 хв.)
Перевірка готовності учнів до роботи на уроці.

2. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку. (2 хв.)
Оголошується проблемне питання, яке активізує пізнавальну діяльність
учнів на протязі уроку, тому що наприкінці заняття необхідно дати відповідь на
це питання.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань. (6 хв.)
Для перевірки домашнього завдання використовується усне опитування.
ІV. Вивчення нового матеріалу. (22 хв.)
Під час вивчення нового матеріалу я використовую наступні методи:
робота в малих групах, аналіз джерел, займи власну позицію, мікрофон;
проєктна діяльність при підготовці доповіді учня.
V. Узагальнення та систематизація знань. (6 хв.)
Групи працюють з картками. Потім обмінюються картками, на проектор
виводяться правильні відповіді і групи перевіряють завдання, а потім
оголошують аналіз перевірки. Вчитель виступає модератором, коментує
процес.
VІ. Підсумок уроку. (6 хв.)
Даються відповіді на проблемне питання.
Оцінювання учнів
VІІ. Домашнє завдання. (2 хв.)
Вчитель пояснює домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Перевірка готовності учнів до роботи на уроці.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
Багатовікова історія українського народу – це літопис життя народу –
мученика, на долю якого випало багато лиха і страждань. Людина повинна
завжди пам’ятати хто вона, звідки і де її коріння. Тому необхідно добре знати
історію своєї держави, свого народу, його мову, культуру. А ще безмежно
любити свою Вітчизну. Наш урок сьогодні присвячений пам’яті загиблих під
Крутами молодих героїв – патріотів, які віддали своє життя за незалежність
України.

3. Тема нашого уроку: Проголошення незалежності УНР. Мета нашого уроку
з’ясувати обставини, які склалися у тяжкі дні для української держави у кінці
1917 – на початку 1918 рр. Визначити причини укладання ІV універсалу,
дослідити зміст документу і з’ясувати його наслідки та історичне значення.
Проблемне питання на яке ми дамо відповідь вкінці уроку: Чому
історики називають ІV Універсал кульмінацією боротьби за державність
УЦР?»
ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
«Історична розминка»
1. Як називався перший український уряд? (Генеральний Секретаріат)
2. Хто очолив український уряд? (В. Винниченко)
3. Чим було спричинене проголошення ІІІ Універсалу? (приходом до влади в
Росії більшовиків на чолі з В. Леніним)
4. Хто очолив Українську Центральну Раду? (М. Грушевський)
5. Коли було створено Генеральний Секретаріат? (28 (15) червня 1917 р.)
6. Наслідком якої події стало проголошення І Універсалу? (відмови
Тимчасового уряду надати Україні автономію)
7. Інша назва комітету Української Центральної Ради – це? (Мала Рада)
8. Яку кількість колишніх російських губерній включав до УНР ІІІ Універсал
ЦР? (дев’ять)
9. Розшифруйте абревіатуру РНК (Рада народних комісарів).
10. Поясніть поняття універсал, більшовизм.
Схарактеризуйте двома реченнями історичних діячів відповідно до їхньої
участі в подіях грудня 1917 – березня 1918 рр.: Микола Міхновський,
Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра.
Визначте роки укладення перших трьох універсалів УЦР та що вони
проголошували? Орієнтовна відповідь:
І універсал 23 (10) червня 1917 р. Україна проголошується автономним
регіоном Російської федеративної
демократичної республіки.
ІІ універсал 16 (3) липня 1917 р. УЦР оголосила, що не має наміру відділяти

4. Україну від Росії, та зобов’язалася не
здійснювати самочинно автономії України.
ІІІ універсал 20 (7) листопада 1917 р. Проголошено Українську Народну
Республіку, яка зберігала федеративний
зв’язок із Російською республікою
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя. Протягом розповіді діти у зошитах записують хронологію
подій. 4 (17) грудня 1917 року Рада народних комісарів Росії надіслала
ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і
Лева Троцького. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові
загони в Україні й припинити їх роззброєння. Зазначалося, що в разі
невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в
стані відкритої війни проти нього. 5 (18) грудня 1917 року, не дочекавшись
відповіді від українського уряду, Рада народних комісарів Росії постановила
вважати Українську Центральну Раду у стані війни з більшовиками. 7 (20)
грудня Українська Центральна Рада відправила відповідь Раді народних
комісарів за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри, якою
відхилила ультиматум. Розпочалася більшовицько-українська війна.
Розповідь учителя біля карти. Учні відслідковують події за атласом.
8 (21) грудня 1917 більшовицькі червоногвардійські загони під проводом
Володимира Антонова-Овсієнка вступили до Харкова. 12 (25) грудня 1917
року, за сприяння Ради народних комісарів Росії, більшовики провели в місті
Всеукраїнський з'їзд Рад, на якому проголосили створення Радянської УНР зі
столицею Харкові.
25 грудня 1917 (7 січня 1918) року 30-тисячна російська армія чотирма групами
вирушила з Гомеля і Брянська в Україну в напрямах Чернігів-Бахмач, Глухів-
Конотоп, Харків-Полтава-Лозова. Одночасно у містах Лівобережжя було
підготовлене повстання місцевих більшовицьких груп, при чому
більшовицькою пропагандою було деморалізовано деякі українські гарнізони.
26 грудня більшовики повністю захопили Харків і, наступаючи звідти, також
Лозову, Катеринослав, Олександрівськ, Полтаву. Брянська група захопила
Глухів і Конотоп.

5. Четвертий універсал УЦР
Війна, яку розгорнула проти УНР радянська Росія, спонукала Центральну Раду
рішуче відмежуватися від режиму більшовицької диктатури. Крім того, треба
було самостійно виступити на мирних переговорах у Брест-Литовську, які вже
почалися. Закрите засідання Малої Ради, що на ньому обговорювався текст
Четвертого Універсалу, почалося 22 (9) січня 1918 р. і тривало три дні. У ніч на
25 січня на відкритому засіданні в будинку Педагогічного музею М.
Грушевський оприлюднив останній Четвертий Універсал Центральної Ради.
Перед початком уроку ми вже об’єдналися завчасно у чотири групи. Кожна
група отримує завдання.
1 група визначити чому загострилися стосунки ЦР з РНК в жовтні-січні 1917-
1918 рр. та з’ясувати причини ІV універсалу (Додаток 1).
2 група охарактеризувати зміст ІV універсалу за планом: політичний режим,
демократичні свободи, права інших націй, вибори, аграрне питання,
відновлення промисловості, ціноутворення, дотримання правопорядку.
(Додаток 2).
3 група Порівняти зміст Четвертого універсалу з І, ІІ та ІІІ універсалами.
(використовувати додаток 2 та стр. підручника 55, 60, 68 зі змістом
універсалів).
Критерії порівняння І Універсал ІІ Універсал ІІІ Універсал ІV Універсал
Рівень залежності від
Росії.
Органи влади, їх
повноваження
Залучення нац. меншин
Громадянські свободи
Земельне питання та
промисловість
4 група 1. Визначте, в чому полягало історичне значення прийняття ІV
Універсалу (Додаток 2).

6. 2. Поміркуйте, до яких наслідків призвело ухвалення цього документа. Учні
IV групи роблять висновки на підгрунті результатів роботи попередніх груп
та презентують результат роботи класу.
Розповідь учителя.
Незважаючи на державотворчі зусилля Центральної Ради, більшовики не
полишили спроб захопити всю Україну. Відбувається подальший наступ і Бій
під Крутами.
Бій під Крутами
Розповідь вчителя з демонстрацією карти
Під час наступу військ Михайла Муравйова на Київ 29 січня 1918 р. відбувся
бій поблизу селища Крути на Чернігівщині, на залізничній станції,
розташованій за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Учень розповідає повідомлення про бій під Крутами.
Потім перегляд Відеоролику: «Спецпроект Бій під Крутами»
https://www.youtube.com/watch?v=VpkjCKzMHfM
V. Узагальнення та систематизація знань.
Групи працюють з картками. Потім обмінюються картками, на проектор
виводяться правильні відповіді і групи перевіряють завдання, а потім
оголошують аналіз перевірки. Вчитель виступає модератором, коментує
процес.
1. Заповніть пропуски у тексті.
Центральну Раду відмежуватися від режиму більшовицької Росії спонукала
__________________________________ (війна Росії проти УНР). Окрім цього
потрібно було самостійно виступити на переговорах у___________________
(Брест-Литовську). ___________ (25 січня) 1918 р. ___________ (М.
Грушевський) оприлюднив останній Універсал УЦР, який проголошував
___________________________ (незалежність УНР). Генеральний секретаріат
було реорганізовано у ________________________ (Раду народних міністрів).
Уряд очолив _____________________(Всеволод Голубович).
2. Оберіть положення, які належать до Четвертого Універсалу.
1. Призначено перевибори місцевих органів влади. +

7. 2. Визначено строки виборів до Українських Установчих зборів.
3. Ліквідовано право приватної власності на землю.
4. Оголошено про організацію народної поліції. +
5. Склад УЦР мав бути доповнений представниками національних меншин, які
проживали в Україні.
6. Встановлено термін передачі соціалізованої землі селянам - до початку
весняних робіт. +
7. Місцеві органи влади на території України мусять підпорядкуватися
Українській Центральній Раді, а надалі – національному Сейму.
VІ. Підсумок уроку.
Потрібно дати відповідь на проблемне питання
Оцінювання учнів
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 17-18, виконати усно завдання на ст. 82.
Додатково: підготувати повідомлення «Переговори Делегації УНР у Брест-
Литовську», «Здобутки УЦР у державотворчому процесі», «Причини поразки
УЦР у боротьбі з більшовиками». Підготувати тести чи кросворд за темою.
ДОДАТОК 1
Маніфест Раднаркому радянської Росії до українського народу з ультимативними
вимогами до Української Центральної Ради 17 (4) грудня 1917 року.
Исходя из интересов единства и братского союза рабочих и трудящихся, эксплуатируемых
масс в борьбе за социализм, исходя из признания этих принципов многочисленными
решениями органов революционной демократии, Советов, и особенно II Всероссийского
съезда
Советов, социалистическое правительство России, Совет Народных Комиссаров, еще раз
подтверждает право на самоопределение за всеми нациями, которые угнетались царизмом и
великорусской буржуазией, вплоть до права этих наций отделиться от России.
Поэтому мы, Совет Народных Комиссаров, признаем народную Украинскую республику, ее
право совершенно отделиться от России или вступить в договор с Российской республикой о
федеративных и тому подобных взаимоотношениях между ними.
Все, что касается национальных прав и национальной независимости украинского народа,
признается нами, Советом Народных Комиссаров, тотчас же, без ограничений и безусловно.
Против финляндской буржуазной республики, которая остается пока буржуазной, мы не
сделали ни одного шага в смысле ограничения национальных прав и национальной
независимости финского народа, и не сделаем никаких шагов, ограничивающих
национальную независимость какой бы то ни было нации из числа входивших и желающих
входить в состав Российской республики.
Мы обвиняем Раду в том, что, прикрываясь национальными фразами, она ведет
двусмысленную буржуазную политику, которая давно уже выражается в непризнании Радой

8. Советов и Советской власти на Украине (между прочим, Рада отказалась созвать, по
требованию Советов Украины, краевой съезд украинских Советов немедленно).
Эта двусмысленная политика, лишающая нас возможности признать Раду, как полномочного
представителя трудящихся и эксплуатируемых масс Украинской республики, довела Раду в
самое последнее время до шагов, означающих уничтожение всякой возможности
соглашения.
Такими шагами явились, во-первых, дезорганизация фронта.
Рада перемещает и отзывает односторонними приказами украинские части с фронта,
разрушая таким образом единый общий фронт до размежевания, осуществимого лишь путем
организованного соглашения правительства обеих республик.
Во-вторых, Рада приступила к разоружению советских войск, находящихся на Украине.
В-третьих, Рада оказывает поддержку кадетски-калединскому заговору и восстанию против
Советской власти. Ссылаясь заведомо ложно на автономные будто бы права «Дона и
Кубани», прикрывая этим кале- динские контрреволюционные выступления, идущие вразрез
с интересами и требованиями громадного большинства трудового казачества, Рада
пропускает через свою территорию войска к Каледину, отказываясь пропускать войска
против Каледина.
Обязуется ли Рада прекратить все свои попытки разоружения советских полков и рабочей
Красной гвардии на Украине и возвратить немедленно оружие тем, у кого оно было отнято?
В случае неполучения удовлетворительного ответа на эти вопросы в течение 48 часов, Совет
Народных Комиссаров будет считать Раду в состоянии войны против Советской власти в
России и на Украине.
Председатель Совета Народных Комиссаров В. УЛЬЯНОВ (ЛЕНИН).
Народный Комиссар по иностранным делам Л. ТРОЦКИЙ.
Відповідь Генерального Секретаріату на маніфест з ультимативними вимогами
Раднаркому радянської Росії
У відповідь на декларацію «Совета народних комиссаров» Велико- росії Генеральний
секретаріат Народної Української Республіки цим заявляє:
Генеральний секретаріат в заяві народних комісарів про те, що вони визнають Українську
Республіку, вбачає нещирість або ж суперечність самим собі. Неможливо одночасно
визнавати право на самовизначення «аж до відокремлення» і в той же час робити грубий
замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу державі, яка самовизначилась, як
це робить «Совет народних комиссаров» Великоросії щодо Народної Української
Республіки.
Генеральний секретаріат рішуче одкидає всякі намагання народних комісарів вмішуватись в
справу упорядкування державного й політичного життя в Народній Українській Республіці.
Претензії народних комісарів на керування українською демократією тим менше можуть
мати яке-небудь виправдання, що ті форми політичного правління, які накидають Україні,
дали на території самих народних комісарів такі наслідки, що цілком не викликають
заздрості.
Поки в Великоросії розвивається анархія, економічні, політичні та господарчі розрухи, поки
там панує груба сваволя та нищення всіх свобод, які одвоювала у царизму революція.
Генеральний секретаріат не визнає потрібним повторювати цю сумну спробу на території
українського народу.
Українська демократія в особі українських рад солдатських, робітничих й селянських
депутатів, які зорганізувались в законодавчому органі — Центральній раді — та в уряді її —
Генеральному секретаріаті, цілком задоволена як складом цих органів, так і переведенням в
життя її волі.
Центральною радою незадоволені великоросійські елементи чорносотенного, кадетського й
більшовицького напрямків, які, певно, більше хотіли б другого національного складу Ради.

9. Але Генеральний секретаріат дає повну можливість зазначеним елементам виїхати з
території України до Великоросії, де їхнє національне почуття буде задоволене.
Маючи це на меті, українські солдати роззброїли анархічно настроєних великоросійських
солдатів, які робили змови проти влади українського народу й загрожували внести в життя
України криваву братовбивчу війну, анархію і всю ту розбещеність, яка панує на території
народних комісарів. Солдати ці одержали можливість безборонно виїхати в межі власної
держави. Відціля випливають другі відповіді на запитання «Совета народных комиссаров».
Єдність фронту визнає і Генеральний секретаріат Української Народної Республіки. Але
після того як «Совет народних комиссаров» Вели- коросії розруйнував цей фронт, додавши в
нього повну дезорганізацію, після того як більшовицькі части[ни] кидають позиції й
оголяють фронт, Генеральний секретаріат не вважає можливим тільки силами українських
частин охороняти всю величезну лінію фронту. Тому-то він одкли- кав з Північного і
Західного фронтів українське військо на Український фронт (об'єднавши в теперішній час
Південно-Західний й Румунський фронти).
Робиться це задля врятування хоча би однієї частини фронту, і од цього завдання
Генеральний секретаріат не одступить ні перед якими перешкодами.
В ім'я ж дійсного заховання і зміцнення єдності фронту, настільки потрібної для успішного
досягнення загального миру, Генеральний секретаріат пропонує «Совету народних
комиссаров» припинити ворожу діяльність проти українських частин, які є зараз поза
межами Української Республіки, і не заважати Генеральному секретаріату в його роботі по
приведенню в порядок розруйнованих діяльністю великоросійських частин української армії,
потрібної для оборони як України, так і всієї Росії.
Що ж до другого питання про пропуск військових частин через територію Народної
Української Республіки, то Генеральний секретаріат займає цілком певну позицію: він визнає
право на самовизначенння кожної національності або країни аж до відокремлення.
Тому накидати Великоросії, Дону, Уралу, Сибіру, Бессарабії або кому другому свого
розуміння політичного управління Генеральний секретаріат не вважає логічним і можливим.
Тим більш не вважає правильним допомагати одній країні накидать другій її розуміння.
Генеральний секретаріат вважає необхідним сформування центральної влади всієї Російської
Республіки. Але для цього він пропонує другі методи, ніж ті, які вживає «Совет народных
комиссаров». А саме: 1) охоча згода всіх країн і народів Великоросії, Сибіру, Кавказу,
Кубані, Дону, Криму й др. на таких умовах: а) уряд мусить бути однорідно-соціалістичним
— від більшовиків до народних соціалістів; б) мусить бути федералістичним.
Тільки такий уряд має право розв'язувати питання миру всієї Росії. І, нарешті, щодо
четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнські полки, Генеральний секретаріат
заявляє, що на території Української Народної Республіки влада належить демократії
України. Всякі замахи озброєною силою на цю владу будуть придушуватись тою ж силою.
Через те Генеральний секретаріат, для того щоб уникнути бра- тоубивчої війни, пропонує
«Совету народных комиссаров» відкликати більшовицькі полки з України. Генеральний
секретаріат ніяких перешкод до виходу їх чинити не буде. Так само «Совет народных
комиссаров» мусить дати можливість українським частинам безборонне проїхати
Великоросії й з фронтів на Україну.
Стан війни між двома державами Російської Республіки Генеральний секретаріат вважає
смертоносним для діла революції й для перемоги інтересів робітників та селян. Генеральний
секретаріат всіма способами уникає кривавих засобів розв'язання політичних та державних
питань. Але, коли народні комісарі Великоросії, беручи на себе всі на- слідки майбутнього
лиха братовбивчої війні, винудять Генеральний секретаріат прийняти їх визов, то
Генеральний секретаріат цілком певен в тому, що українські солдати, робітники й селяни,
обороняючи свої права й свій край, дадуть належну відповідь народним комісарам, що
здіймають руку великоросійських солдатів на їх братів українців.
Голова Генерального секретаріату,
секретар справ внутрішніх В. Винниченко
Генеральний секретар міжнаціональних справ О. Шульгін.

10. Вісник Генерального Секретаріату Української Наролньої Республіки. — 1917. — 9 грулня.
ДОДАТОК 2
Універсал
Української Центральної Ради
(IV)
Народе України.
Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народня Республіка.
Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх, - борців за вольности і права трудящих.
Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої війни знесилили
наш край і людність. Фабрики товарів не виробляють. Заводи спиняються. Залізниці
розхитані. Гроші в ціні падають. Хліба зменьшується. Насуває голод. По краю
розплодились юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло військо,
счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі.
Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі Збори в приписаний
нашим попереднім Універсалом час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли
зібратись, щоб приняти з наших рук нашу тимчасову найвищу революційну владу над
Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій, організувати нове
Правительство.
А тим часом петроградське правительство народніх комісарів, щоб привернути під
свою владу вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші
землі своє військо, красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і без
всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого на засів,
вбивають неповинних людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво, безчинство.
Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не допустити цеї
братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське правительство не пішло
нам назустріч і веде далі кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.
Крім того те саме петроградське правительство народніх комісарів починає затягати
мир і кличе на нову війну, називаючи її до того ще "священною". Знов поллється кров,
знов нещасний трудовий народ повинен класти своє життя.
Ми, Українська Центральна Рада, обрана з'їздами селян, робітників і салдатів
України, на те пристати ніяк не можемо, ніяких війн піддержувати не будемо, бо
український народ хоче миру і мир демократичний повинен бути як найшвидче.
Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не ставили Україні на
перешкоді установити той бажаний мир, для того, щоб вести свій край до ладу, творчої
роботи, до кріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада,
оповіщаємо всіх громадян України:
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною,
вільною, суверенною державою українського народу.
Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та
инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя
Самостійної Української Республіки.
Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться
Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада,
представництво робочого народу, селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган,
який однині матиме назву Ради Народніх Міністрів.
Отож, - насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої, - Раді Народніх
Міністрів, - під цього дня нести розпочаті вже нею переговори про мир з центральними
державами цілком самостійно й довести їх до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди з
боку яких-небудь инших частей бувшої Російської Імперії, і установити мир, щоб наш
край розпочав своє господарське життя в спокою й згоді.
Що ж до так званих "большевиків" та инших напастників, що нищать та руйнують
наш край, то приписуємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й
рішуче взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не

11. жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу. Народня Українська Держава
повинна бути вичищена від насланих з Петрограду найманих насильників, які топчуть права
Української Республіки.
Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами, тяжко мучила наш
народ, знищила наш край, розбили господарство. Тепер тому мусить бути кінець!
З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати вояків, після
підтвердження мирних переговорів - розпустити армію зовсім, а потім замісць постійної
армії завести народню міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не
бажанням пануючих верств.
В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про
передачу землі трудовому народові без викупу, принявши за основу скасування власности
й соціялізацію землі, згідно з нашою постановою на сьомій сесії. Закон сей буде розглянено
за кілька день в повній Центральній Раді, й Рада Народніх Міністрів вживе всіх заходів,
щоб передача землі в руки трудящих уже до початку весняних робот через земельні
комітети неодмінно відбулась. Ліси ж, води й всі багацтва підземні, яко добро
українського трудящого народу, переходять в порядкування Української Народньої
Республіки.
Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили нашої країни. Більшість
заводів, фабрик і майстерень виробляли тільки те, що було потрібно для війни, і народ
зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді Народніх
Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, до
вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам.
Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также інвалідів. У самостійній
Народній Республіці України не повинен терпіти ні один трудящий чоловік.
Правительство Республіки має підняти промисловість держави, має розпочати творчу
роботу у всіх галузях, де всі безробітні могли-б знайти працю й прикласти свої сили, та
вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та потерпілих од війни.
За старого ладу торговці та різні посередники наживали на бідних пригноблених
клясах величезні капітали. Однині Народня Українська Республіка бере в свої руки
найважніші галузі торговлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу.
Торг товарами, які будуть привозитись з за кордону і вивозитись за кордон, буде
вести сама держава наша, щоб не було такої дорожнечі, яку терплять найбідніші кляси через
спекулянтів.
Так само приписуємо встановити державно-народній контроль над всіми банками, які
кредітами (позиками) нетрудовим масам допомагали визискувати кляси трудові. Однині
позичкова поміч банків має даватися головним чином на піддержку трудовому
населенню та на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки,
а не спекуляції та ріжну банкову експльоатацію (визиск).
На грунті безладдя, неспокою в життю та недостачі продуктів росте невдоволення
серед де-якої частини людності. Тим невдоволенням користуються ріжні темні сили
і підбивають несвідомих людей до старих порядків. Сі темні сили хочуть знов підвернути
всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада Народніх Міністрів повинна рішуче боротися зо
всіма контр-революційними силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти
самостійної Української Народньої Республіки - до повороту старого ладу, того карати як за
державну зраду.
Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна
Рада підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці
нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними
законом 9-го січня.
Все, що, вичислене в сім Універсалі, не встигнемо зробити Ми, Центральна Рада, в
найближчих тижнях певно довершать, справлять і до останнього порядку приведуть
Українські Установчі Збори.
Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як найпильніше, вжити
всіх заходів, щоб підрахунок голосів закінчити як найскоріше, щоб за кілька тижнів

12. зібрались наші Установчі Збори, найвищий господар і впорядник землі нашої, і
закріпили свободу, лад і добробут Конституцією нашої незалежної Української Народньої
Республіки на добробут всього трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому
нашому органові належатиме рішити про федеративний зв'язок з народніми республіками
бувшої Російської держави.
До того ж часу всіх громадян самостійної Української Народньої Республіки
кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами
боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки.
Українська Центральна Рада.
У Київі. 9 січня 1918 р.